CC BY
20
S. Antonova, J. Tsetsyk
FEATURES OF THE ACTIVITIES OF CITY GOVERNMENT BODIES IN THE DEVELOPMENT OF INFRASTRUCTURE OF THE CITY OF THE VOLYNIA AT
THE BEGINNING OF XX CENTURIES
In the article on the basis of primary sources analyzed features of infrastructure development of cities of Volyn province in the early twentieth century.
It was found that although at the beginning of the 20th century. Electrification of cities played a positive role in their development and contributed to the improvement of urban infrastructure, but it should be noted that their work was not all positive. And this in turn negatively affected the development of urban infrastructure. This situation was conditioned by the difficulty of bringing coal to power plants, unfair compliance with contracts of station owners concluded with the city authorities, which caused dissatisfaction with the inhabitants of cities.
An important direction of the activities of the bodies of municipal self-government in Volyn in the early twentieth century was to improve the improvement of the cities of the region. Although in urban budgets, certain amounts were set for these needs, and as the analysis of the time documents shows, they grew annually, and in a number of settlements, significant work was carried out. But despite the general positive trends, it should be noted that a number of issues related to the improvement of cities were solved quite slowly, causing a complaint about the work of the bodies of municipal self-government.
The priority directions of activity of the bodies of the city self-government of the region in improving the work of the objects that improved the development of cities have been identified. Particular attention is paid to the complexity of the infrastructure development that was observed in Volyn during the First World War.
Key words: Volyn, bodies of city self-government, improvement.
УДК 930.2:72(477.62-2)" 18"
С.С. Арабаджи
ЗОВН1ШН1Й ВИГЛЯД МАР1УПОЛЯ I ЙОГО ВПОРЯДКОВАНН1СТЬ У
XIX СТ. ОЧИМА ГОСТЕЙ М1СТА ЗА МАТЕР1АЛАМИ ОСОБОВОГО
ПОХОДЖЕННЯ
Стаття присвячена шформативним можливостям джерел особового походження, як вiзуалiзують життевий простiр м^та Марiуполя та його комфортабельтсть. Записки мандрiвникiв та матерiали експедицт умовно класифтовано у три групи вiдповiдно до ix зм^ту. Охарактеризовано час та причини створення джерел, ix тформативну насичетсть.
Ключовi слова: джерела особового походження, Марiуполь, матерiали експедицт, нотатки мандрiвникiв.
Кожен piK в Укрш'ш публшуються рейтинги найкомфортшших мют для проживання. Щороку мюцева влада вкладае гpошi на благоустрш мют i мютечок. Все це робиться для того, щоб створити c^ra^^i умови для життя населення Украши. Вщомо, що зовшшнш вигляд мюта, його впорядковашсть впливае на пcихiчний стан людини, приносячи 1й позитивш або негативш емоцп.
Завдяки фотогpафiям, зробленим наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст., ми можемо бачити, як виглядало мюто Маpiуполь бшьше сто роюв назад. Поповнити знання про
соцiально-економiчний розвиток MiCTa допоможуть матерiали офiцiйних установ та статистичш вiдомостi. В бiльшостi це будуть cyxi дaнi про кiлькiсть зaклaдiв промисловостi, торгiвлi тощо. Фотографа в основному зафшсували храми та центральш вyлицi в гарну пору року. Оскшьки значну частину свого часу людина проводить за межами будинку, неабияке значення в повсякденному житп мае територiя за стiнaми ii помешкання. Дослiдження внyтрiшнього простору мюта Мaрiyполя дозволить наблизитися до створення повноцiнного дослiдження з повсякденного життя населення мiстa в Х1Х ст.
М. Араджиош в свош iсторiогрaфiчнiй прaцi навела перелiк дослiдникiв, яю описували зовнiшнiй вигляд бyдинкiв греюв, бyдiвельний мaтерiaл та систему опалювання. Бiльшiсть праць цих aвторiв побудоваш на мaтерiaлaх експедицiй, що проводилися в грецьких селищах [4, с. 60]. 1сторикиня А. Гедьо в джерелознавчому дослщженш надала стaтистичнi вщомосп iноземцiв (кiлькiсть бyдинкiв, церков), яю вiдвiдaли Мaрiyполь, а також описи хатин грецького населення, яю мютяться в записках мaндрiвникiв [7].
Етнологиня I. Пономарьова звернула увагу на квартальне планування мюта Мaрiyполя i зазначила, що назви квaртaлiв були пов'язаш з назвами мiсць, з яких переселилися греки. Дослiдниця ставить пщ сyмнiв вiдомостi Г. Т^ова про те, що у мют в серединi XIX ст. було лише кшька кам'яних бyдiвель та два ряди дерев'яних лавок. На противагу цим вщомостям вона наводить даш з «Материалов для географии и статистики, собранные офицерами Генерального штаба», як вказують на наявшсть у 1850-х рр. макаронно'1 фабрики, черепичних, цегельних та тютюнових зaводiв [11, с. 93]. С. Арабаджи у статтях, присвяченим мaтерiaлaм експедицш та запискам iноземцiв як джерелам з юторп повсякденного життя греюв, побiжно торкалася питання зовнiшнього вигляду мюта та його шфраструктури [2; 3]. Таким чином, огляд дослщжень засвщчив, що запропонована тема розвщки тiльки частково вiдобрaженa в працях юториюв та крaезнaвцiв.
З огляду на фрагментаршсть дослiджень, метою статт е характеристика джерел особового походження та шформацп в них, яка вiзyaлiзyе життевий простiр мiстa Мaрiyполя та його комфортaбельнiсть. Наявний комплекс джерел особового походження представлений записками мaндрiвникiв та мaтерiaлaми експедицiй.
Мaндрiвники, якi вiдвiдaли Приазов'я та Мaрiyполь зокрема, зaфiксyвaли сво'1 емоцп та побачене у формi щоденникових запиав та подорожнiх нотаток. Даний масив джерел умовно можна подшити на три групи. У першу групу увшдуть мaтерiaли, якi мiстять статистичш вщомосп щодо житлового фонду мюта, кшькосп промислових зaклaдiв, ринкiв, магазишв та лавок. До друго'1 групи можна вщнести джерела, якi розкривають питання комфортностi мiстa та мютять опис емоцiй, якi виникали у ix aвторiв пiд час знаходження в Мaрiyполi. До третьо'1' групи - мaтерiaли, в яких подано докладний опис xрaмiв та церковного начиння.
До першо'1' групи вщнесено «Письма из Таганрога» невiдомого автора, яю у 1809 р. були надруковаш у «Санктпетербургском журнале» [10]. Не зважаючи на назву, частина мaтерiaлiв присвячена опису мiстa Мaрiyполя. У джерелi зазначено, що на початку XIX ст. в мют! функцюнувало 24 заводи, зокрема вiсiм зaводiв фрaнцyзькоi та вейновоi горшки, два заводи з виготовлення макаронних виробiв, два заводи з вироблення свiчок, шiсть цегельних i черепичних тдприемств тощо. Така кiлькiсть цегельних i черепичних зaводiв свiдчить про попит серед населення на дану продукщю, а також про активну розбудову мюта. Цеглу обпалювали кам'яним вугшлям, яке привозили з Луганського ливарного заводу [10, с. 90]. В мю^ та на його околицях були висаджеш фрyктовi сади, дерева шовковищ та виноградники, але на початку XIX ст., внаслщок сильних морозiв взимку, значна ix кiлькiсть вимерзла.
Н. Зуев у свош пращ «Азовское море с его приморскими и портовыми городами, их жителями, промыслами и торговлею внутри и вне России» видано'1' у 1855 р. придшив увагу i грецьким переселенцям, що мешкали у м. Мaрiyполi [9]. Опису мюта та промислiв мiсцевиx мешкaнцiв Н. Зуев присвятив третш роздiл свое'1' книги. Завдяки детальному опису мюта, можна встановити нaскiльки повсякденне життя грекiв було забезпечено необxiдними установами, де проводили свш вiльний час городяни та шше. Автор детально описав кшьюсть бyдинкiв i церков, керyючi та aдмiнiстрaтивнi установи, фабрики тощо, так, наприклад, у середиш XIX ст. у м. Мaрiyполi фyнкцiонyвaли 46 крамниць, 14 погребiв, аптека й один готель [9, с. 74].
До друго'1' групи джерел особового походження вiднесено нотатки X. Бока «Месяц в Мариуполе» [5]. Тнформащя, що в них мютиться, допомагае вiзyaлiзyвaти зовнiшнiй вигляд мюта. Впродовж мiсяця X. Бок знайомився з шфраструктурою Мaрiyполя, традищями i культурою його жителiв.
Згщно свiдчень X. Бока деякi вулищ в мiстi були доволi просторими, частково з тротуарами. Тшьки кшька бyдинкiв справили враження на мaндрiвникa, вони були побyдовaнi з каменю та цегли i покритi черепицею. Неприемш емоци в автора залишила кiлькiсть бруду у мiстi «везде большая нечистота и неопрятность» [5, с. 1045]. Потребу мешканщв Мaрiyполя в водi задовольняла криниця, яку в мют називали фонтаном або басейном. Автор нотаток пщкреслював, що це було джерело найчиспшо'1' i смачно'1' води. Кам'яний резервуар фонтану був доверху наповнений водою, незважаючи на те, що з нього постшно набирали воду в бочки i поши худобу. На жаль, X. Бок не зазначив чи пила худоба з самого резервуару, чи для цього була пристосована шша емюсть.
Вибiр продовольчих та промислових товaрiв в мют був достатнш. Товари реaлiзовyвaлись через лавки, крамнищ i на базарах. Лавки знаходилися в загальному порядку вулиць, поруч з будинками. В торгових закладах продукти розмщувалися без врахування специфши збер^ання товaрiв, наприклад, бшя цукру, чаю, прянощiв лежала або висша iкрa, риба (свiжa, солона) та iншi продукти зi специфiчним ароматом. В резyльтaтi, продукти, яю швидко вбирали запах, втрачали або змшювали свiй власний аромат, вщповщно ix якiсть знижувалась. X. Бок зазначав, що поруч з лавками з продуктами харчування проводився продаж промислових товaрiв, таких як дьоготь, зaлiзо, крейда, мило тощо. Незручностей в повсякденному житп додавало розмщення штофних лавок, в яких реaлiзовyвaли горшку, пиво i вино вроздрiб, поруч з iншими точками продажу товaрiв [5, с. 1045].
Крiм грецького суду, в мiстi знаходилися ще iншi присyтственi мiсця: поштова контора, митна застава i Портове управлшня. На думку автора нотаток, чиновники цих мюць складали окрему бюрократию, яка була пов'язана тшьки спшьними iнтересaми. В Мaрiyполi функщонувало два навчальних заклади: духовне i пaрaфiяльне училище. X. Боку тшьки кшька рaзiв довелося поспiлкyвaтися з мешканцями мiстa, якi мали пмнастичну освiтy. Основним заняттям грекiв автор називае торпвлю.
В мiстi X. Бок вщчув нестачу мiсць (зaклaдiв), в яких можна було проводити вшьний час, особливо ця нестача вщчувалась в осiннi i зимовi днi. Згiдно його вiдомостей, в Мaрiyполi був утворений клуб, в якому вщбувались тaнцi в час зi Святого до Великого посту. Його вщвщувачами були кiлькa родин чиновниюв, мiськиx грекiв i Донських помiщикiв. Сдиними задоволеннями влiткy мaндрiвник називае катання на човнах по рiчкax та морю, а також прогулянки по садках та балках, що знаходились на територп грецьких xyторiв.
Особливу увагу в нотатках придшено храмам та iконaм Мaрiyполя. Наприклад, X. Бок зазначае, що саме в честь чудотворно'1' шони, привезено'1' християнами з Тавриди, яка збер^алася в Мaрiiнськiй церквi, мюто отримало свою назву Мaрiyполь. Щовесни до цiеi церкви приходило багато прочан з ydx нaвколишнix мюць для того, щоб вклонитися
образу Пречисто! Дiви. Саме для прихожан були побудоваш на територп церковно! огорожi кiлька маленьких будиночюв [5, с. 1045].
В 1856 р. Марiуполь вiдвiдав статський радник А.О. Скальковський. Його враження i зiбрана iнформацiя про мюто зберiгаeться в Державному архiвi Одесько! областi i вперше вводиться до наукового об^у. Iнформацiя викладена у формi рапорту Новоросiйському i Бессарабському генерал-губернатору, що дозволяе вiднести це джерело до дшоводних матерiалiв. Авторка свщомо включила дане джерело до статп, оскiльки виклад тексту наповнений емощями i враженнями, що е цшним для дано! розвiдки.
На думку Аполлона Олександровича, Марiуполь був доволi добре побудований, поблизу моря знаходився квартал гарних двоповерхових будiвель. Поруч розташовувались цеглянi комори купщв Мiмбелi, Палеолога, Пiньопi, якi були споруджеш з 1846 по 1856 рр. [8, арк. 51] Пщ час перебування А.О. Скальковського в Марiуполi проходив Успенський ярмарок i статський радник вперше на власш очi його побачив. Зпдно його вщомостей, в мiсто пршхало дуже багато людей (i це не дивлячись на те, що в Таганрозi також розпочався великий ярмарок). На ярмарку був представлений значний асортимент землеробсько! продукцп та мануфактурних виробiв.
Переправа, яка належала мюьким мешканцям, знаходилась у жалюгiдному становищь Час, витрачений на переправу, залишив у Аполлона Олександровича поганi спогади: «.. .и прохожие, в том числе и я подвергались не только остановкам, но и даже оскорблениям от пьяной и необузданной толпы всякой сволочи» [8, арк. 51 зв.]. На здивування А.О. Скальковського, за порядком на ярмарку спостер^ало два чи три представника вщ Марiупольського грецького суду. Священик Марпнсько! церкви скаржився статському раднику, що саме пщ час ярмарку збшьшувалась кшькють крадiжок (!х вчиняли навт пiд час богослужшь).
Цiнний матерiал стосовно зовнiшнього вигляду мiста мютять подорожнi нотатки I. Христофоровича-Лобко, опублшоваш у 1871 р. у кшькох випусках газети «Ведомости Таганрогского градоначальства» [13]. При пщготовщ рукописiв автор використовував власш спостереження та навiв деяю вiдповiдi на сво! запитання мешканщв Марiуполя та грецьких селищ. Першi враження вiд мiста у автора були позитивш (знаходилось на березi моря, на рiвних вулицях розташовувались гарш будiвлi), але тсля ближчого знайомства I. Христофорович-Лобко розчарувався: «Улицы не мощенные и в весеннее и осеннее время не только пешеходы, но и идущему нет возможности пробраться по ним - грязь еще хуже бахмутской. Года три уже мариупольцы толкуют о мостовых, но, увы, только лишь толкуют.» [13, с. 218]. Згщно вщомостей автора тшьки головна вулиця в мсп була доволi широкою, чистою та вкритою брукiвкою, саме вона свiдчила, що Марiуполь приморське i не бщне мiсто. Iншi вулицi були вузью i дуже бруднi, особливо гостро це вщчувалось у весняний та осшнш перiод та пiсля дощiв, в цей час пересуватися по мюту було дуже важко: «Раз, когда я остановился на углу улицы и начал присматриваться куда бы по суше пройти на другую сторону улицы, предо мной спокойно лежала свинья в грязи. В это время подходит какой-то грек, и тоже остановился; постояв немного, он взял объемный камень, бросил его в грязь, и став одной ногой на камень, (другой же куда он станет? Думал я, - до сухого места было еще более сажня), а другой он стал на свинью и прыгнул на сухое место. Я хотел было последовать примеру грека, но, увы, свинья встала и перешла на другое место» [13, с. 218]. Важливо пщкреслити, що мешканщ Марiуполя також постшно скаржились на поганий стан дор^ та велику кшьюсть ям на них, це проблема була актуальною i наприкшщ XIX ст. про що свщчать матерiали в рубрищ кореспонденщя «Екатеринославских губернских ведомостей» [1, с. 248].
За свщченням автора, в мют працювало тiльки два «легких» вiзникa, що також додавало незручностей у пересуванш мiстом. На слобщщ, через ii близькостi до моря, в осшнш i весняний час утворювалися «озера», внаслщок чого частину будинюв затоплювало. На думку I. Xристофоровичa-Лобко будинки в мiстi були гарш, але довгий час ix не штукатурили, тому вони виглядали не охайно. Дахи вах бyдiвель були покрит черепицею.
Придбати необхщш товари мешкaнцi Мaрiyполя могли як в цен^ мiстa, так i на слобiдцi i пристaнi. Наприклад, з обох боюв пристaнi розташовувались крамнищ, а також шинки i ресторани. Вибiр товaрiв був дуже рiзномaнiтний, мaндрiвник пiдкреслювaв, що не можна було знайти тшьки пташиного молока та доброго тютюну. Неприемне враження у автора нотаток залишив зовшшнш вигляд цих торгових зaклaдiв: вони були брудш до неподобства, общраш, а бруд мiж крамницями дуже смердiв i заважав вшьно дихати [13, с. 223]. Йдучи з присташ на головну вулицю, можна було побачите ряди лавок i магазишв, якi нiчим не вiдрiзнялися вiд попереднix.
Популярним мюцем вiдпочинкy мaрiyпольцiв був мiський сад. Автору сподобалось його мюце розташування та гарна ротонда. I. Xристофорович-Лобко зазначав, що Мaрiyполь, за складом населення, це переважно грецьке мюто, але серед його мешканщв зyстрiчaлися також французи, iтaлiйцi, евре'1', роаяни (пiд росiянaми мaндрiвник напевно мав на yвaзi i украшщв. - прим. авт.) та iншi народность Саме внaслiдок такого етнiчного розмшття населення мiстa, згiдно висновку I. Xристофоровичa-Лобко, в мaрiyпольськомy сyспiльствi не було едносп. В якостi прикладу вш надав нaстyпнi вiдомостi: в мют iснyвaв один клуб, в якому оргашзовувались тaнцi, але з плином часу одним членам клубу захотшося, щоб танщ були кожен день, а шшим - два рази на тиждень. Оскiльки члени не зшшлися мiж собою щодо перюдичносп танцювальних вечорiв, то i клуб роздiлився на два - клуб росшський, де влаштовували танщ кожен день i клуб шоземний, в якому тaнцi оргaнiзовyвaли два рази на тиждень. Але такий подш не означав, що в шоземному клyбi танцювали тiльки греки, а в росшському - слов'яни, i в одному, i в другому можна було зустр^и представниюв рiзниx етнiчниx груп [13, с. 218].
Згщно даних I. Xристофоровичa-Лобко в мiстi iснyвaло тiльки три заклади осв^и: народне училище, жшочий пaнсiон та духовне училище. Нажаль, автор не зазначив точне мюце розташування цих осв^шх установ. Але описав ix фiзичний стан: народне училище розмщувалось в маленькому будиночку, духовне училище - в найманш квартира Ця квартира була тюною i зовсiм не пристосована для навчальних цшей. Учням одного класу доводилося дивитися на дошку, яка знаходилась в шшш юмнат через дверь Також в Мaрiyполi юнувала пyблiчнa бiблiотекa (мiсце знаходження I. Xристофорович-Лобко не написав). Згiдно вщомостей мaндрiвникa, кiлькiсть книг була незначною, тшьки тсля того, як бiблiотекa стала належати братам Поповим, ii почали поповнювати працями природничих та юторичних наук. Виходячи з кшькосп читaчiв бiблiотеки (110 читaчiв на 10000 оаб населення мiстa), автор зробив висновок, що мaрiyпольцi не любили читати [13, с. 223].
Одним з джерел особового походження, що мютить докладний опис церков Мaрiyполя е праця Д. Струкова, що у серпш 1883 р вщвщав. м. Мaрiyполь. Метою його пршзду був пошук шон, церковно'1' начиння та книг. У мют! дослiдник спiлкyвaвся зi священиками, нащадками вихщщв iз Криму, але вщ них не отримав достатньо'1' шформацп. Священики рекомендували Д. Струкову вщвщати грецькi села, але остaннiй не мав тако'1' можливостi й на перший раз обмежився оглядом церков у м. Мaрiyполi. У сво'1'й пращ «О поездке в г. Мариуполь к переселенцам древнего христианского Крыма», яка вийшла у 1884 р. i збер^аеться в Росшськш державнш бiблiотецi, автор детально описав церкви, ix внутршне оздоблення i стaровиннi предмети [12]. Д. Струков описав п'ять xрaмiв: Соборний храм на честь свято'1' мyченицi Катерини, Xрaм Успiння
Пресвято! Богородицi, Храм Рiздва Богородицi та святих Козьми i Дем'яна, храм на честь свято! Мари Магдалини. Щодо п'ятого храму, автор не написав на чию честь вш був збудований (скорш за все це Харламппвський собор - прим. авт.), але дуже детально описав церковне начиння, що в ньому знаходилося. Автор звернув увагу, що ще юнував храм на честь святого Феодора Стратилата, але вш згорiв.
Особливу увагу Д. Струков придшив старовинним предметам, що знаходились у кожному храм^ зазначаючи матерiал з якого вони були виготовлеш (дерево, тканина, метал тощо) та матерiал оздоблення, стан, мюце розташування (стосуеться шон), розмiри, звiдки був привезений, чудодшш властивостi тощо.
До третьо! групи джерел також можна вщнести працю приват-доценту Санкт-Петербурзького унiверситету Ф. Брауна «Мариупольские греки». У 1890 р. на кошти Гмператорсько! Археолопчно! комюп i Росiйського географiчного товариства вш був вiдряджений в Марiуполь з метою знайти нащадкiв го^в. В Марiупольському повiтi дослiдник провiв 10 днiв i за цей час встиг ознайомитись з мютом та з 12 грецькими селами. Зпдно його свiдчень, храми, що були побудоваш пiсля переселення греюв, вже були замiненi на новi та добре оздобленi. Увагу автора привернуло поховання митрополита Ггна^я (вш був похований в сидячому положены у склепi, який був закритий плитою з бшого мармуру) [6, с. 89]. Як розповщали приват-доценту, склеп за бшьше нiж сто роюв (митрополит помер у 1786 р.) кшька разiв вiдкривали i бачили, що тiло Iгнатiя залишалось у тому ж положеннi.
Ф. Браун дуже детально описав церковне начиння марiупольських православних храмiв, якому на час його вщвщування мюта налiчувалось бiльше 150 рокiв i було перевезено греками ще з Криму. Перелiчу тiльки деякi з рарите^в, описаних приват-доцентом: €вангелiе грецькою мовою, надруковане у 1709 р. у Венецп та iншi церковнi книги, срiбний посуд, шона Божо! матерi Одштрп, що збер^алася в Успенськiй церквi [6, с. 90].
Проаналiзував вище зазначенi матерiали можна зробити висновок, що мюто Марiуполь було не достатньо впорядкованим, це приносило незручносп населенню у повсякденному житп. Вiдсутнiсть брукiвки на дорогах, велика кшькють ям, нестача перевiзникiв були основними з них. Мюто було забезпечено чистою i смачною водою з кринищ. Не дивлячись на те, що з кам'яного резервуару постшно набирали воду i по!ли худобу, джерело було постшно повним. Зпдно свщчень мандрiвникiв, мешканцi Марiуполя не вiдчували потребу в промислових та продуктових товарах. В мют було достатньо торгових закладiв, яю знаходились в рiзних частинах Марiуполя. Недолiком роботи !х персоналу було неправильне розмiщення товарiв, внаслiдок чого, продукти, якi швидко вбирали запахи, втрачали свою яюсть. Ще один недолiк - це бруд мiж торговими точками та !х непривабливий зовнiшнiй вигляд. Шинки та iншi заклади роздрiбно! реалiзацi! спиртних напо!в, якi розташовувались поруч з торговими об'ектами, заважали багатьом городянам.
Вшьний час городяни мюта мали змогу проводити в мюькому саду i танцювальному клубi. В середиш XIX ст. в Марiуполi був один клуб, який з часом роздшився на два: шоземний (грецький) i росiйський. За свщченнями мандрiвникiв, в мiстi не вистачало розважальних закладiв. Духовнi потреби мешканщв забезпечували християнськi храми, кiлькiсть яких коливалася впродовж XIX ст. В цшому джерела особового походження е достатньо шформативними, наявнi в них описи мюта, вулиць, торгових закладiв допомагають вiзуалiзувати життевий простiр марiупольцiв, середовище !х повсякденного перебування, а також доповнюють вщомосп офiцiйних матерiалiв.
Список використаноУ лiтератури
1. Арабаджи С.С. Використання матерiалiв газетное.' перiодики друго'' половини XIX -початку XX ст. в досшдженш повсякденносп грецького населення Пiвнiчного Приазов'я / С.С. Арабаджи // Гшея (науковий вiсник) : Збiрник наукових праць / Гол. ред.
B.М. Вашкевич. - К., 2011. - Вип. 50. - С. 245-250. ; Arabadzhy S.S. Vykorystannia materialiv hazetnoi periodyky druhoi polovyny XIX - pochatku XX st. v doslidzhenni povsiakdennosti hretskoho naselennia Pivnichnoho Pryazovia / S.S. Arabadzhy // Hileia (naukovyi visnyk) : Zbirnyk naukovykh prats / Hol. red. V.M. Vashkevych. - K., 2011. - Vyp. 50. - S. 245-250.
2. Арабаджи С.С. Записки шоземщв як джерела з юторп повсякденносп грецько'' спiльноти Приазов'я / С.С. Арабаджи // Вюник Mарiyпольського державного yнiверситетy. - Вип. 2. Серiя: Iсторiя. Полiтологiя / Пщ заг. ред. К.В. Балабанова. -Mарiyполь, 2011. - С. 117-121. ; Arabadzhy S.S. Zapysky inozemtsiv yak dzherela z istorii povsiakdennosti hretskoi spilnoty Pryazovia / S.S. Arabadzhy // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. - Vyp. 2. Seriia: Istoriia. Politolohiia / Pid zah. red. K.V. Balabanova. - Mariupol, 2011. - S. 117-121.
3. Арабаджи С.С. Значення матерiалiв експедицш y вивченш юторп повсякденного життя грекiв Приазов'я y XIX ст. / С.С. Арабаджи // Тсторичш записки: Збiрник наукових праць / Гол. ред. В.П. Михайлюк. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2011. - Вип. 29. -
C. 3-9. ; Arabadzhy S.S. Znachennia materialiv ekspedytsii u vyvchenni istorii povsiakdennoho zhyttia hrekiv Pryazovia u XIX st. / S.S. Arabadzhy // Istorychni zapysky: Zbirnyk naukovykh prats / Hol. red. VP. Mykhailiuk. - Luhansk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2011. - Vyp. 29. -S. 3-9.
4. Араджиони М.А. Греки Крыма и Приазовья история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII-90-е гг. XX вв.) / М.А. Араджиони. -Симферополь: Амена, 1999. - 132 с. ; Aradzhioni M.A. Greki Kryma i Priazovya istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoy istorii i kultury (80-e gg. XVIII-90-e gg. XX vv.) / M.A. Aradzhioni. - Simferopol: Amena, 1999. - 132 s.
5. Бок X. Месяц в Мариуполе / X. Бок // Московские ведомости. - 1847. - № 136. -С. 1044-1046 ; Bok Kh. Mesyats v Mariupole / Kh. Bok // Moskovskie vedomosti. - 1847. -№ 136. - S. 1044-1046.
6. Браун Ф.А. Мариупольские греки / Ф.А. Браун // Живая старина. - СПб., 1890. -Т. 1. - Вып. 2. - С. 78-92 ; Braun F.A. Mariupolskie greki / F.A. Braun // Zhivaya starina. -SPb., 1890. - T. 1. - Vyp. 2. - S. 78-92.
7. Гедьо А. Джерела з юторп греюв Швшчного Приазов'я (кшець XVIII - початок
XX ст.) / А. Гедьо. - Ки'в, 2001. - 245 с. ; Hedo A. Dzherela z istorii hrekiv Pivnichnoho Pryazovia (kinets XVIII - pochatok XX st.) / A. Hedo. - Kyiv, 2001. - 245 s.
8. Держархiв Одесько'' обласп, ф. 3, оп. 1, спр. 12, 61 арк. ; Derzharkhiv Odeskoi oblasti, f. 3, op. 1, spr. 12, 61 ark.
9. Зуев Н. Азовское море с его приморскими и портовыми городами, их жителями, промыслами и торговлею внутри и вне России / Н. Зуев. - Спб., 1855. - 92 с. ; Zuev N. Azovskoe more s ego primorskimi i portovymi gorodami, ikh zhitelyami, promyslami i torgovleyu vnutri i vne Rossii / N. Zuev. - Spb., 1855. - 92 s.
10. Письма из Таганрога // Санктпетербургский журнал. - 1809. - № 3. - С. 93-99; № 5. - С. 85-95. ; Pisma iz Taganroga // Sanktpeterburgskiy zhurnal. - 1809. - № 3. - S. 9399; № 5. - S. 85-95.
11. Пономарьова 1С. Eтнiчна iсторiя греюв Приазов'я (кшець XVIII - початок
XXI ст.). Iсторико-етнографiчне дослщження / I.C Пономарьова. - К.: Реферат, 2006. -300 с. ; Ponomarova I.S. Etnichna istoriia hrekiv Pryazovia (kinets XVIII - pochatok XXI st.). Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia / I.S. Ponomarova. - K.: Referat, 2006. - 300 s.
12. Струков Д. О поездке в г. Мариуполь к переселенцам древнего христианского Крыма / Д. Струков. - М.: Типогр. Л.Ф. Снегирева Остоженка, 1884. - 7 с. ; Strukov D. O poezdke v g. Mariupol k pereselentsam drevnego khristianskogo Kryma / D. Strukov. - M.: Tipogr. L.F. Snegireva Ostozhenka, 1884. - 7 s.
13. Христофорович-Лобко И. Очерки Мариупольского округа / И. Христофорович-Лобко // Ведомости Таганрогского градоначальства. - 1871. - № 36. - С. 218; № 38. -С. 223; № 48. - С. 253-254. ; Khristoforovich-Lobko I. Ocherki Mariupolskogo okruga / I. Khristoforovich-Lobko // Vedomosti Taganrogskogo gradonachalstva. - 1871. - № 36. -S. 218; № 38. - S. 223; № 48. - S. 253-254.
Стаття надшшла до редакцп 01.10.2017 р.
S. Arabadzhy
APPEARANCE OF MARIUPOL CITY AND ITS LIVEABILITY IN THE XIX CENT. VIEWED BY THE CITY'S VISITORS BASED ON THE MATERIALS
OF PERSONAL ORIGIN
The article is devoted to the information capacity of the sources ofpersonal origin which visualize Mariupol living space and its comfortability. The travellers who visited the Azov Sea region and Mariupol in particular captured their emotions and everything they saw in the form of diary records and travel notes. This bulk of sources was conceptually categorized into three groups. The first group consists of the materials that have statistical data concerning the city's housing stock, number of industrial establishments, markets and shops. The second group is comprised of the sources elucidating comfortability of the city and describing emotions that the authors had while staying in Mariupol. The constituents of the third group are the materials presenting the detailed description of the churches and sacred vessels.
The analysis of the source of personal origin enabled to reach the conclusion that Mariupol was not enough liveable. That fact inconvenienced the population in everyday life. The absence ofpaving stones on the roads, numerous potholes, lack of carriers were the main inconveniences. The city was provided with clean and tasty water from the well. Despite they constantly fetched water from the stone reservoir and water the livestock the spring was always full. According to the travellers' evidences the residents of Mariupol didn't feel any need for food and non-food goods. There were enough trade institutions in the city that were located in different parts of Mariupol. The disadvantage of their staff's work was inappropriate goods placement, dirt in front of outlets and their unattractive exterior. Pubs and other institutions of retail sale of alcohol that were situated next to the commercial facilities bothered many residents of the city.
The townspeople could spend their free time in the municipal garden and dance club. In the middle of the XIX cent. in Mariupol there was one club that some time later was divided into two: foreign (Greek) and Russian. According to the travellers' evidences there were not enough entertainments venues. The spiritual needs of the population were satisfied with the Christian churches the number of which varied in the course of the XIX cent. In general the sources ofpersonal origin are sufficiently informative, they include descriptions of the city, its streets, trade institutions. They help to visualize the living space of Mariupol townspeople, environment of their everyday life and complement the data of the official materials.
Key words: sources of personal origin, Mariupol, material of expeditions, travellers'
notes.
