CC BY
25
1СТОРИЧН1 НАУКИ
УДК 94(477.62-2)"1779/1869"
С.С. Арабаджи
МАРГУПОЛЬСЬКИЙ ГРЕЦЬКИЙ СУД: СФЕРИ Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Розглянуто структуру Мар1упольського грецького суду та зм1ни, як1 в1дбувалися впродовж часу його функщонування. ОхарактеризованI основт сфери д1яльност1 ще! установи, визначеш напрямки вгдповгдальностг. Проанал1зован1 ¡нформативш можливост1 матер1ал1в Мар1упольського грецького суду щодо досл1дження повсякденного життя грецьког стльноти Приазов'я. Показано, що серед важливих проблем функщонування суду були: довгий розгляд справ, 1нод1 безв1дпов1дальне ставлення чиновнитв до свогх службових обов'язк1в, вплив заможних члетв грецьког громади на прийняттяршень на 1х користь.
Ключов1 слова: Мар1упольський грецький суд, греки, Приазов 'я.
З часу переселення греюв з Криму до Приазов'я важливу оргашзацшну роль у житп громади ввдграв Марiупольський грецький суд. Ця установа була створена зпдно 5 пункту документу «Жалованная грамота христианам греческого закона, вышедшим из Крыма в Азовскую губернию на поселение» вщ 21 травня 1779 р., що дозволяв грекам-переселенцям мати свш суд i внутршню полщю з виборних представниюв народу на пiдставi загальних державних закошв, але компетенщя суду поширювалася лише на греюв [12].
Дiяльнiсть Марiупольського грецького суду неодноразово ставала об'ектом дослщження украшських дослщниюв. 1сторикиня А. Гедьо проаналiзувала шформативш можливост актових докумешив суду, використання комплексного тдходу, дозволило авторщ розширити наукову розробку теми та простежити певш паралелi в iсторичнiй долi шжинсько'1' та марiупольськоi громад [4]. М. Подгайко в свош дисертацшнш роботi «Самоврядування грецьких громад в Укрш'ш (сер. XVII - 70-т рр. Х1Х ст.)» з'ясувала оргашзацшш засади та механiзм функцiонування органу самоврядування [13]. С. Арабаджи дослщила дшоводш та публiчно-правовi актовi матерiали Марiупольського грецького суду, визначила 1'х iнформативну цiннiсть для вивчення повсякденного життя греюв Пiвнiчного Приазов'я [1; 2; 3]. Аналiз юторюграфп засвщчив, що проблеми функцiонування Марiупольського грецького суду жодного разу не були видшеш в окрему тему наукового пошуку, що i стало мотивацшним чинником цього дослiдження.
Джерельна база обрано'1' проблеми представлена актовими, дшоводними, судово-слiдчими документами та джерелами особового походження. На даний час матерiали грецького суду збер^аються у фондi «Марiупольський грецький суд» (ф. 1576) Центрального державного юторичного архiву Украши в м. Киeвi та фондах Марiупольського краезнавчого музею. Внаслщок звернень грекiв до посадових оаб або установ, що представляли державну владу, утворився значний масив справ, яю розкривають наболiлi проблеми грецького населення, зокрема i вiдносини з чиновниками Марiупольського грецького суду. Збер^аються цi справи у Державному архiвi Одесько'1' областi та в Росшському державному iсторичному архiвi, залежно вщ того, до кого зверталися греки.
Однieю з особливостей внутршнього життя грецьких поселенцiв було те, що у правовому полi вони Bei визнавалися рiвноправними. Марiупольський грецький суд розпочав свою роботу 28 червня 1780 р. зпдно указу Катерини II [15, арк. 1 зв.] i виконував адмiнiстративнi й полщейсью функцп, а також вiв судовi справи. У судi вс справи вирiшувалися колегiально, за закритими дверима. Сташв у судi було шють: карний, громадський, слiдчий, господарський, сирггський та полiцiйний [11, с. 109].
Основними напрямами дiяльностi суду були: судочинство в цившьних справах, в яких брали участь греки; слщство та допит в кримшальних справах; полiцейська справа - таемний нагляд, здiйснення розшуку, затримання злочинщв та взяття пiд варту; митний контроль; виконання секретних постанов губернського правлшня - розшук збiглих арешташив, фальшивомонетникiв тощо; контроль за господарськими справами, складання звтв щодо економiчного розвитку округи. За наказом суду в кожному селi була затверджена полщя для нагляду за порядком. В полщп служили росiйськi урядовщ [5, с. 63].
Численнi документи Марiупольського грецького суду вiдображають не тшьки строкату мозшку проблем повсякденного життя грецько'1 спiльноти, а й насичеш важливими вiдомостями з етнопсихологп грекiв та !х свiтосприйняттям. Актовi матерiали суду дозволяють виявити конфлшти всерединi грецько'1 общини, дослiдити причини невдоволення греюв дiями призначених оаб (урядникiв) i методи опору 1'м, доповнити уявлення про повсякденнi форми селянського протесту тощо. Значна частина докумешив Марiупольського грецького суду розкривае економiчне становище, стан розвитку господарства, матерiальну забезпеченiсть грецьких мешканцiв зокрема i сiл в цiлому. Опрацювавши справи Марiупольського грецького суду можна з'ясувати питання щодо об'екпв нерухомо'1 власностi грекiв (торговi лавки, млини, хутори, рибш заводи тощо), стосовно прибутку, який отримували та труднощiв, з якими стикалися у господарськш дiяльностi. Матерiали грецького суду мютять вiдомостi про кiлькiсть худоби у кожному населеному пункп, щодо виробництва сала, вовни та використання ще! продукцп для власних потреб, стосовно вирощування та використання для домашшх потреб зернових культур i багато шшо! шформацп. Ряд справ суду висв^люе питання щодо податкiв, яю платили греки.
Судово-слiдчi матерiали Марiупольського грецького суду дозволяють проаналiзувати проблеми девiантноi поведiнки, достовiрно вiдобразити ii мiсце та вагу в повсякденному житп грекiв, а також простежити сощальш вiдхилення в середовищi грецького населення Швшчного Приазов'я. Матерiали справ надають iнформацiю стосовно кримiнальних злочишв, що скоювали грецькi переселенцi, за яю злочини !'х найчастiше засуджували, який вирок виносився i яке покарання назначалося. Необхщно зазначити, що в грецькому судi всi справи виршувалися згiдно законiв Росшсько!' iмперii, але й не поодинокими були випадки, коли при виршенш питання керувалися i нормами звичаевого права, успадкованими ще з Криму [11, с. 110]. Умовно справи можна подшити на двi групи: перша - справи, в яких перелiченi ва кримiнальнi «дела» вiдкритi i вирiшенi за рiк, i друга - безпосередньо матерiали зiбранi по однш справi.
Штат грецького суду складався з голови, чотирьох засiдателiв та секретаря. У середиш XIX ст. штат суду складався з голови, трьох засiдателiв, секретаря та тдпорядкованих йому столоначальниюв. За звичаем, одному з засiдателiв доручались полщшш обов'язки, другому - слiдчi, третьому - скарбничг Крiм секретаря i столоначальникiв, iнший склад суду обирався грецькими переселенцями на трирiчний термш. Для цього раз у три роки кожне з грецьких сш вщправляло до м. Марiуполя двох уповноважених, яю разом з представниками мюта обирали голову та трьох члешв суду [5, с. 63].
Склад Марiупольського грецького суду був представлений тшьки етшчними
греками. Це мало як сво! позитивнi моменти, так i негативнi. Позитивним було те, що грецьке населення, обирало до оргашв самоврядування ойб, якi користувалися авторитетом i повагою в суспiльствi. Серед негативних момешив варто виокремити наступш: купцi i багатi скотарi мали великий вплив на засiдателiв грецького суду й вiдповiдно на прийняття рiшень; посадовцi суду часто затягували розгляд справ, в результат чого, затримаш дуже довгий термiн залишалися пiд вартою; iнодi чиновники халатно ставилися до виконання сво'х посадових обов'язюв, а також зловживали сво'м службовим становищем.
Яскравим прикладом халатного ставлення до сво'х обов'язкiв е матерiали справи «Дело по жалобе мещанина Логофетова на членов Мариупольского Греческого суда, содействовавших неизвестного звания чиновнику Ильяшенко причинить просителю истязания» [8]. З приватно-публiчних докумешив щ€1 справи дiзнаемося, що з мщанином М. Логофетовим трапився неприемний шцидент. У своему проханнi до Новоросшського i Бессарабського генерал-губернатора М. Логофетов виклав суть справи. Зпдно нй 6 квiтня 1863 р. до нього пiдiйшов засiдатель грецького суду Оксюзов i запросив його до цього закладу. У судi М. Логофетов, який був його колишшм засщателем, побачив голову суду Попова, засiдателiв Гонжи i Хазанжи, секретаря й виконуючого обов'язки стряпчого Хартахая, а також чоловша, який назвався Григорieм Гльяшенком. Останнiй був у Логофетова напередодш з пропозищею вирiшити питання щодо скарги на нього купця Пщдубного за 50 або 100 руб. Але оскшьки останнш вiдмовився вiд щй' пропозицп, Гльяшенко погрожував завдати йому шкоди [8, арк. 10 зв.].
На пiдставi протоколу, що був складений у Марiупольському грецькому судi за тдписами членiв, i секретаря щй установи, i Г. Гльяшенка, який видавав себе за уповноваженого государя iмператора Олександра Миколайовича, М. Логофетова оголосили заарештованим. Його звинуватили у вбивсга i грабунку, позбавили вйх станових прав i наказали вислати до Сибiру на Алтайськi копальш. Пiсля оголошення вироку, мiщанину зв'язали руки, посадили на стшець i запрошений цирульник оголив йому твголови (хоча згiдно iснуючого закону голити голову заборонялося), одягли як висланого каторжника, закували у ножш кайдани й тд суворою вартою провели по вйх головних вулицях мюта, пiсля чого замкнули у в'язнищ. У заарештованого М. Логофетова ввдбрали ключi вiд скринi, в якш зберiгалися грошi, а його майно охороняла полщейська варта [8, арк. 12].
З докумешив справи дiзнаeмося, що через деякий час члени грецького суду отримали телеграму начальника Катеринославськох губернп, в якiй зазначалось, що М. Логофетов невинний, тсля чого його звшьнили з в'язнищ, натомють Гльяшенка взяли пiд арешт. Про цей резонансний випадок написало декшька газет, внаслiдок чого ця справа дшшла до Сенату. Пюля ii розгляду 19 квiтня 1866 р. було видано iмператорський указ з Сенату до Новоросшського i Бессарабського генерал-губернатора, зпдно з яким справу для винесення вироку передали до Катеринославськох кримiнальноi палати [8, арк. 63].
У повсякденному житп греки досить часто стикалися з проблемою довгого розгляду справ у грецькому судг З моменту прийняття у суд паперiв i до виршення питання зазвичай проходило багато часу. Бували навт випадки, коли греки писали Новоросшському генерал-губернатору скарги на Марiупольський грецький суд через довгий термш розгляду справ або внаслщок зловживання засщателями сво'м службовим становищем. Для прикладу можна навести «Дело по жалобе Мариупольского мещанина Спиридона Харитонова на медленное производство дела о волах, захваченных у него мещанами Константином и Саввою Сухчаранами» [9], «Дело по прошению Мариупольского купца Николая Трифильева о скорейшем окончании дела о разорении
его рыболовных заводов» [7], «Дело о предании суду бывшего заседателя Мариупольского Греческого Суда Балабанова за притеснения сделанные им бывшему смотрителю греческого селения Бешева Губернскому Секретарю Константину Городину» [10], що збер^аються у Держархiвi Одесько'' область
Матерiали наступно'' справи яскраво висв^люють як iнодi працювали засiдателi Марiупольського грецького суду. В червнi 1857 р. м. Марiуполь вiдвiдав Таганрозький градоначальник i звернув увагу на те, що бшьша частина в'язшв мюцево'' в'язницi «содержаться или за неимение письменных видов или за просрочку оных». Шсля ревiзii цих справ, що знаходилися у засщателя грецького суду Бахалова, градоначальник побачив, що з 54-х справ тшьки 5 були в робот^ по вам шшим справам шяко'' переписки не було (хоча деяю в'язш утримувалися ще з 1856 р.) [6, арк. 1]. Градоначальник був неприемно здивований таким станом речей, тому особисто и через грецький суд попередив Бахалова, щоби вш «в точности выполнял возлагаемые на него поручения с предварением, что если и после этого он дозволит себе малейшую медленность в подобных делах, то неминуемо будет предан суду» [6, арк. 1 зв.]. Але Бахалов не дивлячись на попередження, зовам не змшився, тому градоначальник викликав його у Таганрог i на нетривалий час заарештував, тсля чого знову зробив попередження.
Шсля повернення у Марiуполь засщатель тд приводом хвороби не приступив до пращ, хоча, коли до нього було вщюлано городового лшаря Погоського «для освитедельствования» з'ясувалось, що вш цшковито здоровий, в чому вш i сам йому зiзнався [6, арк. 2 зв.]. Крiм цього Бахалов грубо розмовляв, як з чиновниками суду, так i з тдсудними, а також зловживав та перевищував службовi повноваження. Внаслщок чого Таганрозький градоначальник зазначив, що Бахалова необхщно судити по статтям 370, 377, 391, 441, 442 i 443 кримшального уложення про покарання i доповнив, що «при совокупности же поступков подвергается одному тягчайшему из наказаний определенных в сих статьях и именно лишению всех прав состояния и ссылке в Сибирь на поселение, или же ссылке на житье в Томскую или Тобольскую губернии, и кроме сего, как купец 3-й гильдии и телесному наказанию» [6, арк. 3]. В результат Бахалова зняли з посади, а його справу передали на розгляд в Катеринославську кримшальну палату.
Аналiз джерел доводить, що повшьний розгляд справ у Марiупольському грецькому судi був майже «нормою». У 1869 р. тд час проведення ревiзii секретар 2-го вщдшення 5-го департаменту Сенату Колбой зазначав, що папери, як надходили до суду довгий час залишалися без руху у реестраторiв; чиновники, як отримали справи не квапилися записувати 'х у настшьт журнали, тому справи лишалися без руху цш роки; члени суду мюяцями тримали у себе не тшьки «прошения» приватних оаб, а й офщшш папери, i не здавали 'х для запису тощо. Крiм цього вiн пiдкреслив, що за 1867-1868 рр. ршення по жоднш справi прийнято не було [11, с. 111].
Негативн аспекти роботи Марiупольського грецького суду знайшли свое вiдображення i в матерiалах особового походження. Цiнним джерелом е подорожш нотатки I. Христофоровича-Лобко, яю були опублiкованi у 1871 р. При тдготовщ рукописiв автор використовував власш спостереження пiд час подорожi та навiв деякi вiдповiдi на сво'' запитання мешканцiв Марiуполя та грецьких селищ. У подорожшх нотатках автор звернув свою увагу на дiяльнiсть Марiупольського грецького суду. Як на взiрець «швидкого» ведення справ у колишньому судi, Христофорович-Лобко вказав на одну справу, передану йому одним з чиновниюв суду. Зпдно матерiалiв справи, один грек скаржився грецькому суду на годувальницю, яка недогодувавши дитину, пiшла вiд не''. Суд почав розглядати справу i, через 20 рокiв, вирiшив: годувальнищ повернутися до грека й догодувати дитину. На жаль, ця дитина була вже одружена [14, с. 223].
У 1869 р. грецький суд було скасовано й вщкрито земство для Марiупольськоi округи та мировi установи в м. Марiуполi та в окрузi з приеднанням до нього Таганрозького окружного суду.
Таким чином, основш сфери дiяльностi Марiупольського грецького суду охоплювали справи кримшального характеру (слiдство, допити); судочинство в цившьних справах; контроль та облш економiчних питань розвитку округу та кожного грецького поселення окремо; полщейсью справи; митний контроль тощо. Проблеми функцюнування грецького суду були пов'язаш зi складом ще'' установи: заможш греки часто використовували важелi фiнансового та особистiсного впливу на прийняття рiшень на свою користь. Крiм того, чиновники суду дуже халатно ставилися до виконання сво'х обов'язюв: документи довгий час не рееструвалися, розгляд справ навмисно затягувався.
Список використано1 л1тератури
1. Арабаджи С. С. Дшоводш матерiали Марiупольського грецького суду як джерела з юторп повсякденного життя грецького населення Швшчного Приазов'я / С. С. Арабаджи // Науковi працi [Чорноморського державного ушверситету iменi Петра Могили]. Сер. : 1сторя. - 2012. - Т. 171, Вип. 159. - С. 102-106 ; Arabadzhy S. S. Dilovodni materialy Mariupolskoho hretskoho sudu yak dzherela z istorii povsiakdennoho zhyttia hretskoho naselennia Pivnichnoho Pryazovia / S. S. Arabadzhy // Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly]. Ser. : Istoriia. - 2012. -T. 171, Vyp. 159. - S. 102-106.
2. Арабаджи С. С. Повсякденне життя грецького населення Швшчного Приазов'я кшця XVIII - початку ХХ ст.: джерелознавчий аспект : дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.06 / Свгтлана Серглвна Арабаджи; Донецький нащональний ушверситет. -Донецьк, 2012. - 262 с. ; Arabadzhy S. S. Povsiakdenne zhyttia hretskoho naselennia Pivnichnoho Pryazovia kintsia KhVIII - pochatku KhKh st.: dzhereloznavchyi aspekt : dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Svitlana Serhiivna Arabadzhy; Donetskyi natsionalnyi universytet. - Donetsk, 2012. - 262 s.
3. Арабаджи С. С. Публiчно-правовi актовi матерiали Марiупольського грецького суду як шформативш джерела з повсякденного життя греюв Швшчного Приазов'я / С. С. Арабаджи // 1сторичш i полгтолопчш дослщження. - 2014. - Вип. 3-4. - С. 132137; Arabadzhy S. S. Publichno-pravovi aktovi materialy Mariupolskoho hretskoho sudu yak informatyvni dzherela z povsiakdennoho zhyttia hrekiv Pivnichnoho Pryazovia / S. S. Arabadzhy // Istorychni i politolohichni doslidzhennia. - 2014. - Vyp. 3-4. - S. 132-137.
4. Гедьо А. Грецью громади Ижина та Швшчного Приазов'я в актових матерiалах середини XVII-XIX ст. / А. Гедьо. - Кшв, 2005. - 416 с. ; Hedo A. Hretski hromady Nizhyna ta Pivnichnoho Pryazovia v aktovykh materialakh seredyny XVII-XIX st. / A. Hedo. - Kyiv, 2005. - 416 s.
5. Гедьо А. Джерела з юторп греюв Швшчного Приазов'я (кшець XVIII - початок XX ст.) / А. Гедьо. - Кшв, 2001. - 245 с. ; Hedo A. Dzherela z istorii hrekiv Pivnichnoho Pryazovia (kinets XVIII - pochatok XX st.) / A. Hedo. - Kyiv, 2001. - 245 s. .
6. Держархiв Одесько'' обласп, ф. 1, оп. 196, спр. 1403 ; Derzharkhiv Odeskoi oblasti, f. 1, op. 196, spr. 1403.
7. Держархiв Одесько'' обласп, ф. 1, оп. 197, спр. 1177 ; Derzharkhiv Odeskoi oblasti, f. 1, op. 197, spr. 1177.
8. Держархiв Одесько'' обласп, ф. 1, оп. 95, спр. 174 ; Derzharkhiv Odeskoi oblasti, f. 1, op. 95, spr. 174.
9. Держархiв Одесько'' обласп, ф. 1, оп. 97, спр. 316 ; Derzharkhiv Odeskoi oblasti, f. 1, op. 97, spr. 316.
10. Держархiв Одесько! обласп, ф. 1, оп. 99, спр. 232 ; Derzharkhiv Odeskoi oblasti, f. 1, op. 99, spr. 232.
11. Мариуполь и его окрестности / Изд. почет. попечителя Д. А. Хараджаева. -Мариуполь : Типогр. А. А. Франтова, 1892. - III, 461, 55, VIII с. ; Mariupol i ego okrestnosti / Izd. pochet. popechitelya D. A. Kharadzhaeva. - Mariupol : Tipogr. A. A. Frantova, 1892. - III, 461, 55, VIII s. ;
12. Марiупольський краезнавчий музей, фонди, спр. 3471-Д. ; Mariupolskyi kraieznavchyi muzei, fondy, spr. 3471-D.
13. Подгайко М. К. Самоврядування грецьких громад в Укршш (середина XVII -70-т рр. XIX ст.) : автореф. дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Марiя Костянтишвна Подгайко; !н-т юторп Украши НАН Украши. - Кшв, 2006. - 19 с. ; Podhaiko M. K. Samovriaduvannia hretskykh hromad v Ukraini (seredyna KhVII - 70-ti rr. KhIKh st.) : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Mariia Kostiantynivna Podhaiko; In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. - Kyiv, 2006. - 19 s.
14. Христофорович-Лобко И. Очерки Мариупольского округа / И. Христофорович-Лобко // Ведомости Таганрогского градоначальства. - 1871. - № 38. - С. 223 ; Khristoforovich-Lobko I. Ocherki Mariupolskogo okruga / I. Khristoforovich-Lobko // Vedomosti Taganrogskogo gradonachalstva. - 1871. - № 38. - S. 223
15. Центральний державний юторичний архiв Украши у м. Киев^ ф. 157, оп. 1, спр. 3 ; Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Kyievi, f. 157, op. 1, spr. 3.
Стаття надшшла до редакцп 28.11.2016 р.
S. Arabadzhy
MARIUPOL GREEK COURT: FIELDS OF ACTIVITY AND FUNCTIONING
PROBLEMS
The article examines the structure of Mariupol Greek court and the changes taking place in the course of its functioning. It was determined that there were six departments in the court: criminal, public, investigative, economic, orphan and police ones. The article gives the characteristics of the basic fields of activities of this institution: legal proceedings in public cases in which the Greeks were engaged; investigation and interrogation in criminal cases; police activity - secret watching, inquiries, apprehension and detention of criminals; customs supervision; execution of secret decrees of province administration - search of fugitive convicts, counterfeiters etc; economic cases supervision, drawing up reports as to economic development of the neighbourhood. According to the court decree every village had assigned police staff for order monitoring. Russian officials worked in the police.
The stuff of the Greek court was comprised of a chief of the court, four assessors and a secretary. In the middle of the XIX century the stuff of the court included a chief of the court, three assessors, a secretary and heads of departments subordinate to him. As usual one of assessors was charged with the police responsibilities, the second - with investigation ones, the third - with financial duties. Except the secretary and the heads of departments court officials were elected by the Greek resettlers for the three-year term. For this purpose once in three years every Greek village sent to Mariupol city two commissioners who together with the city representatives elected a chief and three court members. The stuff of Mariupol Greek court was represented only by the ethnic Greeks.
The informative potential of Mariupol Greek court materials in regard to examining Pryazovya Greek community everyday life was analysed in the article. The Greek court functioning problems were connected with the staff of the institution. Well-off Greeks often used financial and personal influence in resolving to their advantage. Besides, in everyday life Greeks quite often faced the problem of long legal investigation in the Greek court. The period from the document acceptance to case settling usually took much time. There were some occasions when Greeks wrote complaints to Novorosiya Governor-general against Mariupol
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) BICHHK MAPIYnOHLCLKOrO ^EP^ABHOTO YHIBEPCHTETY
_CEPIfl: ICTOPia. nOHITOHOrifl, 2016, BHn. 17
Greek court because of long term of legal investigation or assessors' abuse of their official position.
Key words: Mariupol Greek court, Greeks. Pryazovya.
UDK 39:728:391
N. Voitovych
DWELLING AS A LOCUS OF LIFE / TEMPORARY STAY OF THE CHARACTERS OF "LOWER" MYTHOLOGY (A STUDY BASED ON ETHNOGRAPHIC MATERIALS)
The primary focus of the article is on the mythological aspect of the building ritualism. According to the traditional Ukrainian worldview, dwelling is not only a place of residence of its living owners, but also "guests" from the "other" world, i.e. characters of the so-called "lower" mythology.
The author of the given ethnographic research caries out an in-depth analysis of the set of magical actions and preventative measures the residents of the house undertook in order to protect their dwelling, as well as disarm, invite or coax the representatives of the mythological world.
The article describes a number of rituals related to the choice of a "clean" place to build a house and rites connected with laying the foundation and the process of building. The article also pays attention to the fact of the ritual incompleteness of a building during the year and focuses on the very moment of moving into a new house. All the rituals described can be viewed as a proof of the belief that the house is in habited not only by the living residents, but also by the domestic spirits - a group of different mythological characters that were thought to encourage livestock breeding and promote personal welfare. Ethnographic materials testify that the dwelling and its parts, doorstep in particular, are associated with the origin of the Carpathian spirit of enrichment (one of the types of the domestic spirits). The author concludes that the corners and the foundation below the doorstep of the house were the main loci of demonological characters, since, initially, they were burial places for all "their" "clean" dead. The house was also inhabited by other types of domestic spirits, such as the house adder/snake, hodovanets' and house spirit ("domovyk"). Temporary "guests" could also include "unclean" dead.
According to archaic beliefs, the successful construction of your own house, as well as the very fact of living there, depended on the assistance of the dead ancestors, who would become the guardians/temporary residents of the certain places in the house. That is why the significant part of the set of rituals was connected with magic, which aimed at both protecting members of the household from negative demonological influence and ensuring their happy life in the given house.
Keywords: building ritualism, dwelling, domestic spirit ("domovyk"), house snake, hodovanets', demonological characters.
House is not only the main space for life, but also a symbol of the family wealth and well-being, the locus of many ritual ceremonies. It is often contrasted with outside, "foreign" or the "other" world. Therefore, the house becomes an object of various rituals that residents carry out in attempt to protect it from evil forces. Taking into account traditional Ukrainian beliefs, the latter were often not only temporary guests, but, along with the main inhabitants, were viewed as full-fledged owners of the house. Such coexistence meant that earthly owners had
