CC BY
14
1СТОРИЧН1 НАУКИ
УДК 930.2:94(477=14)"1800/1900"
С.С. Арабаджи
ОПИСОВО-СТАТИСТИЧН1 ДЖЕРЕЛА ЯК НОС11 1НФОРМАЦ11 ПРО ПОВСЯКДЕНН1СТЬ ГРЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ МАР1УПОЛЬСЬКОГО ПОВ1ТУ
У Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Розглянут1 ¡нформативн можливост1 описово-статистичних джерел для вивчення повсякденного життя греюв Мар1упольського повту. Визначено, що автори цих опиЫв збирали необх1дний матергал базуючись або на державши програм1, або на анкет1 чи формуляр1, та використовували як первинн матер1али облту, так I власноруч з1бран1 в1домост1. Зазначено, що описово-статистичн джерела надають IнформацЮ про природно-географ1чн1 умови Мар1упольського повту, допомагають в1зуал1зувати зовшшнШ вигляд м1ста та грецьких селищ. М1стять ц1нну Iнформацт щодо характеру греюв та 1х поведтки, сприяють розумтню особливостей менталтету та психологи грецького населення.
Ключовi слова: джерело, описово-статистичш матер1али, повсякденне життя, греки Мар1упольського повту.
Актуальнють дослщження описово-статистичних джерел зумовлена причинами 1'х створення та шформативною насиченютю. В основному 1'х авторами виступали офщшш особи, яю виконували завдання зi збору статистичних вщомостей та доповнювали щ документи особистими спостереженнями та висновками. При цьому дуже важливе значення мае розширення актуалiзованоi бази описово-статистичних джерел шляхом запровадження до наукового об^у нових докумешгв та матерiалiв статистичного характеру.
Вивченням джерел з ютори грецько'1 громади Швшчного Приазов'я займаеться А. Гедьо, яка е автором цшого ряду джерелознавчих робгг [1]. У сво'й пращ «Джерела з ютори греюв Швшчного Приазов'я (кшець XVIII - початок ХХ ст.)» авторка присвятила другий роздш дослщженню статистичних та картографiчних матерiалiв, але не аналiзувала описово-статистичш джерела. Увага дослщнищ була зосереджена на репрезентативности, шформативних можливостях та достовiрностi джерел демографiчноi статистики щодо питань соцiально-економiчного розвитку греюв. Необхщно констатувати, що сучасш дослщники не займалися аналiзом описово-статистичних матерiалiв як джерел з ютори повсякденносп греюв, що i стало мотивацшним чинником дано'1 розвiдки.
Метою статтi е аналiз описово-статистичних джерел, характеристика 1'х iнформативного потенцiалу для дослiдження повсякденного життя грецького населення Марiупольського повггу. Для досягнення поставлено'' мети необхщно виршити наступнi завдання: провести архiвну евристику в укра'нських та закордонних архiвосховищах; дослiдити, яким чином збирався статистичний матерiал для описiв; визначити особистють авторiв документiв; проаналiзувати 1'х шформативш можливостi.
Описово-статистичнi джерела допомагають реконструювати щоденну господарську дiяльнiсть грецького населення, 1'х повсякденш заняття та зрозумгти й бiльш якiсно
зобразити ix повсякденне життя. Серед таких джерел особливо! уваги дослщниюв заслуговуе «Топографическое и статистическое описание торгового города Мариуполя и принадлежащих к оному селений» барона Балтазара Кампенгаузена, яке збершаеться в Росшському державному юторичному арxiвi [7]. Кампенгаузен описав Марiуполь i грецькi села за перiод з 1801 по 1807 рр. Проаналiзувавши цей документ можна стверджувати, що за своею формою та структурою вш не вщходить вiд усталено! традици топографiчно-статистичниx описiв.
Опис складаеться з трьох частин. У першш частиш автор придГлив увагу м. Марiуполю, його розташуванню, клiмату, внутршнш та iноземнiй торгГвлГ, описав основш заняття мешканцiв мiста: «извольничество», мореплавання, рибну ловлю, хлГ6оро6ство, садiвництво, рукодшля, а також окремо розглянув таке питання як мюьке продовольство. У другш частинi, присвяченiй грецьким селам, Кампенгаузен описав землГ що належали до цих населених пунктГв, ix якють та детально описав повсякденш заняття мешканцiв. У третiй частиш опису розглядаеться система управлшня м. Марiуполем i належних до нього селищ, а саме по частиш полщейсько! та судово!, господарсько!, митно!, поштово! та народно! освГти.
Значну частину свого часу людина проводить за межами будинку, тому неабияке значення в повсякденному житп мае територiя за стшами п помешкання. Стан мiста або селища, рiвень !х впорядкованостi впливае на психГчний стан людини, приносячи ш позитивш або негативнi емоци. У своему опис Кампенгаузен звернув увагу на стан мюта, наприклад, вГн констатував, що вулищ в мГстГ були не мощеш, часто бували брудш й не освГтлювалися [7, арк. 9]. КрГм цього вГн перерахував кшькють будинкГв i рГзного роду будГвель, якГ знаходилися в МарГуполГ, !х основний будГвельний матерГал. Надана автором шформащя допоможе вГзуалГзувати зовшшнш вигляд мГста.
У другГй частиш свого опису Кампенгаузен перерахував назви всГх 22 грецьких сш i вказав, що в даних селах було 20 церков, в кожному з них був запасний хлГбний магазин i кшька крамниць i питних будинкГв. В с. 1гнативка i в с. Керменчик розташовувалися питнГ контори, а в с. Константинополь - школа [7, арк. 47]. Також барон навГв «Ведомость о посеве и урожае хлеба в Мариупольских селениях в 1807 г.», з яко! видно, що в основному греки сГяли та чим вщповщно харчувалися. В основному сГяли пшеницю, набагато менше засГвали ярово! пшеницГ, ячменю та жита, далГ в порядку убування щуть просо, льон, квасоля, жито, овес, сочевиця i горох [7, арк. 50].
Кампенгаузен акцентував увагу на тому, що основний дохщ та вщповщно й кошти на юнування населенню приносило скотарство, а точшше вГвчарство. ЗгГдно вГдомостГ за 1807 р. у всГх грецьких селах числилося 26250 голГв рогато! худоби, овець - 182260 i коней - 7150 голГв. З цього числа щорГчно продавалося 3500 голГв рогато! худоби i 1500 голГв використовувалося на власнГ потреби, коней в господарствГ греки не використовували, а лише продавали в кшькосп приблизно 1000 штук. Близько 35000 овець переселенщ щороку продавали i ще 10000 вживали, вовни продавали 18000 пудГв, собГ ж залишали 7000 пудГв, також греки продавали 750 пудГв яловичого сала i стГльки ж залишали собГ. Автор констатував: «Скотоводство их в прежние времена до истребления жестокими зимами было гораздо важнее, одно только с. Сартана имело тогда 180000 овец, то самое количество которое имеют ныне все 22 селения вместе» [7, арк. 52].
ВажливГ вщомосп щодо повсякденного життя греюв МарГупольського повГту мютить «Комеральное описание городу Мариуполю с выгонною землею» складене Новоросшським повГтовим землемГром Колезьким репстратором Яковом Калоферовим у 1826 р. [4, с. 17-19]. В описГ наводиться шформащя стосовно розташування м. МарГуполя, описуеться якГсть землГ, перераховано коли та якими товарами торгують мешканщ мГста та грецьких сш, основнГ заняття переселенцГв тощо [4, с. 18].
Серед прибуткових занять грекГв Калоферов видГлив рибальство. Вш детально описав рГчки КальмГус та Кальчик в рГзш пори року та зазначив, що в тих рГчках ловилася у весняний час доволГ значна кшькють риби, в основному це були рибець, скумбрГя, сула, сазани, щуки та шша дрГбна риба. Рибець, скумбрГя та сула йшла на продаж, а решту вживали самГ грецькГ поселяни. У морГ ж греки ловили ще й красну рибу [4, с. 18].
Автор «Комерального описания» звернув увагу на питання забезпечення грецького населення питною водою. Вш зазначив, що в МарГуполГ було вдосталь хорошо! джерельно! прюно! води, яка в багатьох мютах, окрГм колодязГв, виходила сама по собГ на поверхню. 3i схщно! сторони мюта пГд горою був збудований кам'яний фонтан, з якого мешканщ мюта брали воду для себе та домашньо! худоби [4, с. 18].
Колезький регютратор звернув увагу й на повсякденш заняття жшок: «Женский пол сего города - кроме домашних работ, - занимаются пряжею шерсти, бумаги, льну, шелку; из оных делают для домашних нужд разные ткани и вяжут чулки и перчатки, шьют бумагою, шелком, серебром и золотом разные наряды» [4, с. 19].
Цшним джерелом, що надае вщомосп з повсякденного життя грецького населення е «Статистическое описание Александровского уезда и Мариупольского округа по архивным данным 1836 года». В архГвГ предводителя дворянства ОлександрГвського повГту за 1835-1836 рр. Я. Новицьким було знайдено «Дело о доставлении Екатеринославскому Губернскому Статистическому комитету описания Александровского уезда». У цш справГ папери розмщувалися в наступному порядку: вщношення губернатора Лонгшова щодо вщкриття Катеринославського губернського статистичного комГтету; котя листа предводителя дворянства 1.Г. Солошича до деяких дворян повГту з повщомленням стосовно вщкриття статистичного комГтету та проханням надати шформащю для опису повГту; формальш папери Солошича на Гм'я мюцевих установ: повГтового казначейства, мюько! полщи, нижнього земського суду, питно! контори й МарГупольського грецького суду для повщомлення статистичних вГдомостей згГдно доданих форм, а також листи-вщповщГ установ i осГб з додатками [5, с. 2].
Я. Новицькш зазначав, що для опису повГту I. Солошич використовував виключно повщомлення установ, оскГльки не отримав жодних цшних вГдомостей вГд дворян. КрГм цього предводитель дворянства особисто ознайомився з положенням справ у повт, а також побутовими умовами життя населення [5, с. 4].
Статистичний опис був складений за наступною схемою: 1-2) управлшня повГту й земське благочинне; 3) народне продовольство; 4) полщейський нагляд у повт; 5) населення; 6) кшькють землГ в повт; 7) казенш та приватш будови; 8) запасш хлГбш магазини; 9) мости; 10) вилов риби; 11) питш дома; 12) о бродягах 13) промисловють; 14) оброчш казенш землГ; 15) засоби, за допомогою яких можливо покращити добробут в повт.
Особливу увагу I. Солошич придГлив полщейському нагляду в грецьких селах. Вш писав, що в цих селах полщейське управлшня складалося не з чиновникГв, а з поселян, якГ зовсГм не знали росшсько! грамоти та зазначав: «В сем отдельном, совершенно одичавшем, народонаселении нередко скрываются люди самые неблагонамеренные, об открытии и преследовании коих не предпринимается ровно никаких мер, полагать должно, потому, что члены земской полиции не заведывают Мариупольскою Округою, а члены Мариупольского Суда, будучи простолюдины и безграмотны, избираемые в должности на определенное время, служат нередко и сами пристанодержателями. Следовательно, могут ли они преследовать зло, к коему причастны сами? Хотя ж в греческих селениях существуют смотрители от правительства с жалованием по 60 руб. ассиг. ежегодно, но и сии чиновники по малополучаемому жалованью никогда не могут быть благонадежны и из необходимости должны не открывать зла передержательства
11
беглых, чтобы не лишиться от поселян греков того вспомоществования для жизни, коим пользуются» [5, с. 7-8].
В опис придшено увагу й проблемi споживання населенням спиртних напо'1'в. Згщно вщомостей документу тшьки в м. Марiуполi працювало 6 питних будинкiв. Також у цьому джерелi вказувалось на те, що в Олександрiвському повт багато священикiв зловживали алкогольними напоями «без всякого опасения и без зазрения совести пренебрегая сан свой, участвуют с теми же простолюдинами в пьянстве по питейным домам и нередко бывают причастны, а иногда и зачинщики ссор и драк с поселянами» [5, с. 7].
Важливе мюце серед описово-статистичних джерел займае праця Аполлона Скальковського «Опыт статистического описания Новороссийского края». У другш частиш «Хозяйственная статистика Новороссийского края и Бессарабии» Скальковський навiв важливi вщомосп стосовно повсякденно'1 пращ грецького населення Марiупольського повiту [8]. Автор вщзначав, що греки намагалися перемолоти зерно до настання погано'1 погоди. Хлiб молотили взагалi сирим, кшьми на току, тобто на вщкритих дворах току, який переселенщ називали «гарманами». Тiк був огороджений скиртами соломи, як парканом [8, с. 69]. Скальковський припускав: «У Мариупольских греков и армян придется такое же количество рабочих на массу их населения» [8, с. 76].
Серед зернових культур греки надавали перевагу пшенищ арнаутщ. Головне и достошство полягало в можливосп весняного поаву, вщ чого греки й називали ii «яровим хлiбом». Арнаутка менш чутлива до холоду шж озима пшениця, внаслiдок чого греки починали аяти ii в березш мiсяцi [8, с. 81].
За вщомостями Скальковського, серед повсякденних промисшв грецького населення окремо можна видшити рибальство, яким займалися мешканщ прибережних селищ. Кращий час для рибного лову бував двiчi на рш: взимку, пiд кригою, тодi греки пускалися в Азовське море на санях, i навеснi, тсля танення снiгiв, коли риба з глибини прагнула до берепв. Влггку переселенцi ловили тiльки бiлу, тобто дрiбну рибу, а червона попадалася в самш незначнiй кiлькостi. Лов оселедщв i таранi (риби - необхщно'1' для продовольства грекiв) мав два постшних перiоди: оселедцiв з половини кв^тня до половини червня, а тараш - з грудня по квпень [8, с. 422]. Скальковський констатував, що оселедцевим промислом селяни займалися найпроспшим чином: греки називали це «солшням в коршь» i проводили в особливих заготовлюваних для того чанах, якi називалися «солилы». Вiд такого способу приготування оселедщ мали низьку якiсть [8, с. 421].
Вщомосп описово-статистичного характеру мютять «Статистические труды Ивана Штукенберга», що були перекладенi з шмецького та виданi його сином Антоном у 1859 р., через три роки тсля смер^ автора. У 35 статп «Описание Екатеринославской губернии и Новороссийского края вообще» шформащя подшена на двi частини: окремо описуеться Катеринославська губершя i вщповщно Новоросiйський край [9]. У свош працi Штукенберг описав мiсцевiсть, грунт, ^мат та звернув увагу на його вплив на населення краю. Надав шформащю стосовно щоденних занять греюв, якi забезпечували матерiальний бш повсякденного життя. Вiдомостi щодо греюв Марiупольського повiту наводяться в першш частинi.
Вагомим плюсом статтi Штукенберга е те, що майже тсля кожних наведених статистичних вщомостей е посилання, звщки автор брав шформащю, на чому вш базувався. Основними джерелами шформаци в його робо^ виступали матерiали з видань «Статистические материалы МВД», «Журнал министерства внутренних дел», «Труды Вольного экономического общества», «Записки общества сельского хозяйства юга России», «Отечественные записки», газети «Екатеринославские губернские ведомости», а також праць А. Скальковського тощо.
Описово-статистичну шформацш мютять пам'ятнГ книжки, якГ з 1828 р. почало видавати вшськове мшютерство, а з середини ХГХ ст. - губерни. Пам'ятнГ книжки Катеринославсько! губерни видавались Катеринославським губернським статистичним комГтетом. В них, крГм даних про чиновникГв, наводяться рГзнобГчнГ описово-статистичш вГдомостГ щодо деяких аспектГв повсякденного життя. Наприклад, в «Памятной книжке Екатеринославской губернии на 1864 год» розмщеш статистичш данГ, якГ висвГтлюють розвиток Гнфраструктури МарГупольського округу, що забезпечували грецьке населення необхщними товарами. ПримГром, у МарГупольському окрузГ нараховувалось 773 магазини, з них приватних - 741, громадських - 30, церковних - 2 магазини [6, с. 97]. В МарГуполГ налГчувалося 14 рибних заводГв, по однш тютюновш, макароннш та вапнянГй фабрищ, два цегляних i п'ять черепичних заводи [6, с. 109-112].
Як джерело для репрезентаци матерГально! сторони повсякденного життя грецького населення воно е цшним, оскГльки мГстить статистичну шформацш, що дозволяе судити про затребуваш послуги серед грекГв. В джерелГ перелГчено кГлькГсть ремГсникГв, що готували !жу (окремо пекарГв, булочникГв, м'ясникГв, кондитерГв), ремГсникГв, якГ виготовляли предмети одягу (кравщв, шевцГв, «модница»), яю майстрували предмети для домогосподарства (тчниюв, столярГв, каретникГв, шорникГв, мщниюв, ковалГв, кушнГрГв), а також ремГсникГв, якГ не входили до вище перелГчених розрядГв (золотих i срГбних справ майстрГв, годинникарГв, палГтурникГв, фарбарГв, склярГв, вГзникГв, коновалГв) [6, с. 121-122].
ДалГ в «Памятной книжке» наведений опис м. МарГуполя. В ньому дана коротка юторична довщка, порГвнюеться стан мГста й кшькють мешканцГв у 1824 р. i у 1862 р. За даними статистичного опису великим попитом серед населення користувалися спиртш вироби, так в мют працював один горшчаний завод, 5 оптових складГв спирту та горшки, 7 штофних лавок, 2 ренскових погреби, 9 крамниць росшських виноградних вин, 7 трактирГв, одна портерна лавка i 61 питний будинок [6, с. 188].
Описово-статистична шформащя стосовно деяких аспектГв повсякденного життя грекГв вмщена у «Кратком обзоре экономического положения населения Мариупольского уезда» Земцова, що був виданий у 1905 р. Завданням цього опису було на основГ статистичних вщомостей описати економГчне положення та деякГ характерш особливосп сучасного життевого процесу серед сшьських мешканцГв рГзних етшчних груп в МарГупольському повт. В якостГ джерел автор використовував двГ подвГрнГ переписи 1885-1886 рр. та 1901 р., а також деякГ шшГ джерела, доповнеш особистими спостереженнями [3].
В оглядГ Земцов розглянув питання забезпеченостГ мешканцГв МарГупольського повГту землею, навГв вщомосп стосовно кГлькостГ безземельних родин, описав в який спосГб греки обробляли землю тощо. Серед грецьких сГмей безземельних налГчувалося лише 0,3%, родин, що шчого не сГяли - 7,1% вщповщно. БГльше 50 дес. землГ у свош власностГ мали тшьки 2,8% грецьких родин, бГльше 50 дес. посГву - 2% [3, с. 9]. За даними огляду, самостшно обробляли землю всього 50% грецьких господарств (дворГв), 10,2% - за допомогою найманих пращвниюв, 32,7% - супрягою, 7,1% - не обробляли (родини без посГвГв) [3, с. 11].
Автор описав загальш риси духовного облГку мюцевих мешканцГв рГзних етшчних груп. В першу чергу Земцов придГлив увагу грекам. На його думку, через те, що греки протягом довгого часу були надшеш значними привГлеями та довгий час жили окремо вщ шшого населення, вони звикли вважати себе привГлейованими серед шших селян. Такому вщокремлюванню сприяла також !х оргашзащя самоврядування. Але така вщокремленють мала сво! негативнГ наслщки й загальмувала наступний розвиток життя грецького населення. В оглядГ зазначалось, що ще й дотепер е маса грекГв, якГ живуть далеко вщ мюта i зовсГм не розмовляють росшською, при цьому бшьшють Гз них -
13
жiнки. Але навчальш заклади та життя роблять свою справу, тому молодь знаходиться вже в шшому становищi [3, с. 5-6]. Крiм цього Земцов звернув увагу на вщсоткове спiввiдношення грамотних чоловЫв i жiнок.
Автор джерела зазначав, що «общепризнанной отличительной чертой греков считается также их наклонность к внешнему благоустройству, к показному щегольству; на первом плане у греков жилище и одежда; каменный на городской манер дом, крытый черепицей или железом и неважные хозяйственный пристройки - не редкое явление в греческих селах» [3, с. 6].
Значний масив шформаци, що всебiчно розкривае шкшьну повсякденнють грецьких дней мютиться в описово-статистичному нарис санiтарно-епiдемiчного лжаря Б.М. Гуревича «Санитарное описание школ Мариупольского уезда и результаты исследования физического состояния учащихся в них» [2]. Ця праця була виконана згщно розпорядження земства у 1902\1903 навчальному рощ. За цей час Б.М. Гуревич провiв саштарний огляд 21 школи (2127 учнiв), з них було 16 грецьких. Вс зiбранi матерiали, а також звiти дшьничих лiкарiв лягли в основу даного описово-статистичного джерела [2, с. 8]. Коло питань, що розглядаються у пращ е вельми широким - вщ розвитку шкшьно'1 справи в повт, опису будiвель шкiл та об'ему повпря в класних юмнатах до фiзичного стану учнiв, вправ, дитячих ^ор, якостi води для пиття, вiдхожих мiсць тощо.
Матерiали джерела свiдчать, що карали дней майже в усiх школах. Причинами, через яю до дiтей застосовувалися покарання, найчастiше були пустощi, потсм вже неслухнянiсть i порушення шкшьно'1 дисциплiни i, нарештi, неувага, малоустшнють i неприготованi вдома уроки. Покарання були всшяю: вiд вимови наодинщ до виключення зi школи, найчаспше ж учнiв карали стоянням у кутку або за партою вщ 15 хвилин до одше'1 години, залишенням пiсля урокiв вiд 30 хвилин до години, стоянням навколшки тощо [2, с. 63].
«Санитарное описание школ...» мютить важливi вiдомостi щодо якостi води в грецьких навчальних закладах. Воду для пиття дней в школи привозили в основному з колодязiв, лише в Чердаклицьку доставлялася вода з джерела, а в Камарську - з рiчки. Як зазначав лшар, вода, що доставлялася, була не завжди чистою, часто зi значним вмютом мшеральних солей, але навпъ в тих школах, в як вода доставлялася прозорою i чистою, вона через нетривалий час пилилася та ставала брудною на вигляд, в нш можна було знайти i плаваючi шматочки паперу, соломи тощо. Пояснюеться це тим, що в бшьшосп шкш вода збер^алась у вщкритих дiжках. Дiти, черпаючи воду кухлями, ще бшьше забруднювали ii, iнколи зливали воду, що залишилася, назад в дiжки. Часто дни, зачерпуючи воду кухлями, частково через необережнють, частково через постх або пустощi, настiльки глибоко занурювали кухоль, що при цьому полоскали у водi i свою руку, i навiть рукава, вiд чого якють води лише погiршувалася. Кшькють кухлiв в школах була обмежена, в основному 1'х було два - три, iнколи п'ять. Через недостатню кшькють кухлiв пiд час невеликих перерв бшя дiжок була штовханина, метушня, дни виривали кухлi з рук один одного. Така мала кшькють кухлiв була причиною поширення захворювань, школи навпъ дифтериту i сифшюу. З обстежених шютнадцяти шкiл в грецьких селищах у 1902-1903 навчальному рощ в жоднш не було умивальника, мила та рушниюв. В.М. Гуревiч вiдзначав, що школярi були дуже бруднi й вiдрiзнялися неохайнiстю. Вiн писав: «При осмотре детей меня поражало количество грязи на теле большинства из них; во многих случаях, чтобы найти знаки после привития оспы, приходилось довольно долго обмывать руки их, которые, как и все тело, были как бы покрыты слоем засохшей грязи» [2, с. 69].
Згщно вщомостей описово-статистичного нарису до 1903 р. в грецьких школах учшв не годували, гарячi снщанки в жоднш зi шкш не практикувалися, в основному дни
14
задовольнялися тим, що приносили з собою з дому. ЗдебГльшого приносили тГльки хлГб, школи солону рибу, перець. Але в основному дГти задовольнялися вкрай мГзерною 1'жею. До цього Гуревич додавав, що дГти вирушали до школи рано й рщко 1'ли зранку щось гаряче, а то й зовсГм не 1'ли. Не всГ дГти мали змогу на великш перервГ пГти додому на общ через далеку вщстань школи вщ дому. Таким чином, багато дГтей сидГли на уроках напГвголоднГ. Такий натвголодний стан не лише шкщливо впливав на фГзичний розвиток учшв, але й вГдбивався на 1х успГхах i навГть поведГнцГ [2, с. 70].
Цей описово-статистичний нарис наповнено важливою шформащею стосовно захворювань, на яю хворГли дГти. Згщно вГдомостей джерела восени i взимку дгти дуже часто хворГли на простудш захворювання. В нарисГ зазначено, що батьки часто скаржилися на те, що саме школа була тому причиною. Школи переважно були побудоваш так, що класи роздГлялися коридором, або перед входом в класи були сшГ Коридори були холодними, оскГльки зовшшш дверГ в основному були вщкритГ, i учш, виходячи з тепло! класно'1 кГмнати, Гнколи в дуже легкому одязГ, швидко застуджувалися.
Таким чином, описово-статистичш матерГали являють собою цГлком репрезентативш джерела, що мГстять докладну шформащю про природно-географГчнГ умови, надають цшш вГдомостГ для вГзуалГзацп зовнГшнього вигляду мюта та грецьких сГл, а також життевого простору грекГв. 1х аналГз дозволяе дГйти до висновку, що МарГуполь був не достатньо впорядкованим, це приносило населенню багато незручностей у повсякденному житл. З описГв ХГХ ст. вщомо, що в темний час доби вулищ не освГтлювалися, а також були не вимощеш i, як наслщок, населення в дощову погоду, особливо в весняну та осшню пору року, змушене було «мюити грязюку», що не приносило позитивних емоцш.
ПроаналГзувавши використанГ джерела, можна дшти висновку, що зазвичай матерГал для статистичних описГв збирався базуючись або на державнш програмГ, або на анкетГ чи формулярГ, при складанш описГв автором використовувались як первинш матерГали облГку так i власноруч зГбраш вГдомостГ. Описово-статистичнГ джерела мГстять достовГрнГ вГдомостГ, якГ дозволяють дослщити матерГальну сферу людського буття, описують особливосп клГмату й мГсцевостГ та 1х вплив на грекГв, надають цГнну ГнформацГю щодо повсякденних занять рГзних представникГв грецького населення, фГзичного стану дГтей та шкшьно! повсякденностГ
Особливо цГнною е та частина описово-статистичних джерел, яка мютить вГдомостГ щодо характеру грекГв та !х поведГнки, взаемовГдносин в грецькому середовищГ, що дають уявлення про особливосп 1х менталГтету та психологП. Описово-статистичнГ джерела дозволяють судити про затребуваш послуги серед грецького населення. Використання описово-статистичних джерел разом з шшими документами дае можливють для порГвняльного аналГзу та вивчення повсякденного життя в динамГцГ.
Список використано1 лггератури
1. Гедьо А. Джерела з юторГ! грекГв ПГвнГчного Приазов'я (кшець XVIII - початок XX ст.) / А. Гедьо. - Ки'1в, 2001. - 245 с. ; Hedo A. Dzherela z istorii hrekiv Pivnichnoho Pryazovia (kinets XVIII - pochatok XX st.) / A. Hedo. - Kyiv, 2001. - 245 s.
2. Гуревич В. М. Санитарное описание школ Мариупольского уезда и результаты исследования физического состояния учащихся в них / В. М. Гуревич. - Екатеринослав : Типография Губернского Земства, 1904. - 274 с. ; Gurevich V. M. Sanitarnoe opisanie shkol Mariupolskogo uezda i rezultaty issledovaniya fizicheskogo sostoyaniya uchashchikhsya v nikh / V. M. Gurevich. - Yekaterinoslav : Tipografiya Gubernskogo Zemstva, 1904. - 274 s.
3. Земцов. Краткий обзор экономического положения населения Мариупольского уезда / Земцов // Сборник статей Екатеринославского научного общества по изучению края. - Екатеринослав : Типография губернского земства, 1905. - С. 1-36 ; Zemtsov. Kratkiy obzor ekonomicheskogo polozheniya naseleniya Mariupolskogo uezda / Zemtsov
15
// Sbornik statey Yekaterinoslavskogo nauchnogo obshchestva po izucheniyu kraya. -Yekaterinoslav : Tipografiya gubernskogo zemstva, 1905. - S. 1-36.
4. Марiупольський краезнавчий музей, спр. 7641-К. Межевая книга Екатеринославской губернии Александровского уезда города Мариуполя с выгонною землею и с поселившимися на оной разными хуторами, 1825-1826 гг., 19 арк. ; Mariupolskyi kraieznavchyi muzei, spr. 7641-K. Mezhevaya kniga Yekaterinoslavskoy gubernii Aleksandrovskogo uezda goroda Mariupolya s vygonnoyu zemleyu i s poselivshimisya na onoy raznymi khutorami, 1825-1826 gg., 19 ark.
5. Новицкий Я. Статистическое описание Александровского уезда и Мариупольского округа по архивным данным 1836 года / Я. Новицкий. - Екатеринослав : Типография губернського правления, 1889. - 29 с.; Novitskiy Ya. Statisticheskoe opisanie Aleksandrovskogo uezda i Mariupolskogo okruga po arkhivnym dannym 1836 goda / Ya. Novitskiy. - Yekaterinoslav : Tipografiya gubernskogo pravleniya, 1889. - 29 s.
6. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. - Екатеринослав : В типографии Я. Чаусскаго, 1864. - 356 с.; Pamyatnaya knizhka Yekaterinoslavskoy gubernii na 1864 god. - Yekaterinoslav : V tipografii Ya. Chausskago, 1864. - 356 s.
7. Росшський державний юторичний архiв, ф. 1409, оп. 1, спр. 2442. Барон Кампенгаузен. Топографическое и статистическое описание торгового города Мариуполя и принадлежащих к оному селений, 1807 г., 64 арк. ; Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv, f. 1409, op. 1, spr. 2442. Baron Kampengauzen. Topograficheskoe i statisticheskoe opisanie torgovogo goroda Mariupolya i prinadlezhashchikh k onomu seleniy, 1807 g., 64 ark.
8. Скальковский А. А. Опыт статистического описания Новороссийского края / А. А. Скальковский. - Одесса : В типографии Л. Нитче, 1853. - Ч. 2. - 556 с. ; Skalkovskiy A. A. Opyt statisticheskogo opisaniya Novorossiyskogo kraya / A. A. Skalkovskiy. - Odessa : V tipografii L. Nitche, 1853. - Ch. 2. - 556 s.
9. Статистические труды Ивана Федоровича Штукенберга. Т. 2. - Санкт-Петербург, 1859. - 813 с. ; Statisticheskie trudy Ivana Fedorovicha Shtukenberga. T. 2. - Sankt-Peterburg, 1859. - 813 s.
Стаття надшшла до редакци 09.09.2015 р.
S. Arabadzhy
DESCRIPTIVE AND STATISTICAL SOURCES AS DATA CARRIERS PROVIDING INFORMATION ON MARIUPOL UYEZD GREEK POPULATION DAILY ROUTINE IN THE XIXTH- EARLY XXTH CENTURIES
The article examines the informative potential of the descriptive and statistical sources for studying Mariupol uyezd Greeks daily routine. The topicality of such sources examining is determined by the causes of their creation and their information richness. It was determined that the authors of the descriptive and statistical sources were chiefly the officials gathering statistical data. It was ascertained that commonly the author gathered the material for statistical descriptions basing on either a governmental programme or a questionnaire or a set form. In composing descriptions the researchers used the original registration data as well as information gathered by themselves.
The descriptive and statistical sources contain reliable information that enables to study the material aspect of life, describes the peculiarities of the climate and locality and their effect on the Greeks, provides valuable information concerning various representatives of the Greek population daily activities, children's physical condition and school daily routine.
The descriptive and statistical materials are completely representative sources containing detailed information on natural and geographical conditions; provide valuable data for visualization of the city's and the Greek villages' image and of the Greeks living space. Their analysis enables to conclude that Mariupol was insufficiently regulated. This fact caused much
16
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
discomfort for its population in everyday life. The descriptions of the XIXth century inform that there was no lighting outside after darkness and the streets weren't paved and as a result people in the rainy weather especially in spring and autumn had to wade through mud that didn't cause happiness.
The section of the descriptive and statistical sources containing information on the Greeks' character and behavior, the relationships in the Greek society, revealing the peculiarities of their mentality and psychology is of peculiar value. The descriptive and statistical sources enable to appraise services in demand among the Greeks. Using the descriptive and statistical sources along with other documents enables to carry out the comparative analysis and studying everyday life in the dynamics.
Key words: source, descriptive and statistical materials, everyday life, Mariupol uyezd Greeks.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н, проф.; Новтова С.В., кл.н., доц.
УДК 930.1:281.93«1857-1911»(045)
Н.Ю. Беликова
РОССИЙСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО СЕРЕДИНЫ Х1Х - НАЧАЛА ХХ В. КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ ПОВСЕДНЕВНОСТИ ПРАВОСЛАВНОГО
ПРИХОДСКОГО ДУХОВЕНСТВА
В статье характеризуются основные позиции законодательства Российской империи середины Х1Х - начала ХХ в., которые регламентировали правовое положение духовенства РПЦ. Информативность данного источника позволяет рассматривать его как один из базовых для исследования проблемы повседневной жизни православного приходского духовенства.
Ключевые слова: законодательная база, свод законов, православие, белое духовенство, сословие, личное и потомственное дворянство, почетное гражданство.
Правовое положение православного духовенства в Российской империи середины Х1Х - начала ХХ в. регламентировалось рядом законодательных и подзаконных актов. Они были включены в состав многотомных «Полного собрания законов Российской империи» [1] и «Свода законов Российской империи» [2], а также публиковались в «Собрании узаконений и распоряжений правительства», издаваемом при Правительствующем Сенате [3]. Отдельные определения, циркулярные указы Синода и другие материалы выходили в официальных периодических изданиях Синода -«Церковных Ведомостях», «Циркулярных указах Святейшего Правительствующего Синода» [4], а также в «Церковном Вестнике» и «Епархиальных Ведомостях». Сведения относительно правового положения духовенства содержались также в уставных документах, таких как «Устав духовных консисторий» [5], уставы православных духовных академий, семинарий и училищ [6].
Церковное законодательство в Российской империи не было полностью кодифицировано, законодательные акты размещались в различных сводах, собраниях и томах (например, «Полное собрание законов Российской империи» - это три собрания, составленные по хронологическому принципу и включающие 133 тома, «Свод законов Российской империи» - это подготовленные по тематическому принципу три пятнадцатитомных издания (1832, 1842, 1857 гг.) с Продолжениями очередными (183417
