CC BY
5
УДК 340.1
В. Л. Ортинський
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист Украши, директор Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно1 освгги
Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", OrtynskyyVolodymyr@gmail. com
В. С. Канщр
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно1 осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
kancir_01 @ukr.net
ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАННОСТ1 З НАРОДНИХ ДЕПУТАТ1В: ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ДОСВ1Д ОКРЕМИХ ДЕРЖАВ
© Ортинський В. Л., Канщр В. С., 2019
Дослщжено конституцшно-npaBOBÏ та кримшальш процесуальнi питання обмеження або законодавчого позбавлення особливого статусу окремих можливих учасникiв судо-чинства, реального впровадження засади рiвностi усiх перед законом. Здшснено тезисний порiвняльний мошторинг законодавчого врегулювання iнституту депутатсько'1 недотор-канностi у сфер1 кримiнального провадження в Украïнi та в окремих шоземних державах.
Ключовi слова: недоторканшсть; правов1 пiльги; правов1 привiлеï; правовий iмунiтет; статус народного депутата; особи, щодо яких здiйснюeться особливий порядок кримь нального провадження; провадження щодо окремо'1 категорп осiб.
В. Л. Ортынський, В. С. Канцир
СНЯТИЕ НЕПРИКОСНОВЕННОСТИ С НАРОДНЫХ ДЕПУТАТОВ: ПЕРСПЕКТИВЫ ВНЕДРЕНИЯ И ОПЫТ ОТДЕЛЬНЫХ СТРАН
Исследовано конституционно-правовые и уголовные процессуальные вопросы ограничения или законодательного лишения особого статуса отдельных возможных участников судопроизводства, реального внедрения принципа равенства всех перед законом. Проведен тезисный сравнительный мониторинг законодательного урегулирования института депутатской неприкосновенности в сфере уголовного судопроизводства в Украине и в отдельных иностранных государствах.
Ключевые слова: неприкосновенность; правовые льготы; правовые привилегии; правовой иммунитет; статус народного депутата; лица, в отношении которых осуществляется особый порядок уголовного производства; производство по отдельной категории лиц.
V. L. Ortinski
director Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Prof.
V. S. Kancir
Professor of the Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education
Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Prof.
REMOVAL OF INTEGRITY FROM PEOPLE'S DEPUTIES: PROSPECTS OF IMPLEMENTATION AND EXPERIENCE OF CERTAIN STATES
This article is dedicated to analizing constitutional-legal and criminal procedural issues of limiting or legislative deprivation of the special status of certain possible participants in the judiciary, of the actual implementation of the principle of equality of all before the law was
examined. It was done a comparative monitoring of legislative regulation of the Institute of parliamentary immunity in the sphere of criminal proceedings in Ukraine and some foreign countries.
Key words: immunity; legal privilege; legal immunity; status of People's Deputy; individual subject with special procedure of criminal proceedings; proceedings against a separate category of individuals.
Постановка проблеми. Упродовж новггнього перюду законотворчо! дiяльностi в Укра!ш Верховна Рада прагне законодавчо виршити складне та багатогранне питання недоторканносп народних депутата, яке уже давно в !! порядку денному, - i у площиш конституцшно-правовш, i в кримшальнш процесуальнш.
У цьому контекст особливу увагу варто звернути на Закон Укра!ни "Про внесення змш до статп 80 Конституци Укра!ни (щодо недоторканностi народних депутатiв Укра!ни)" вiд 3 вересня 2019 року, № 27-IX. Статтю 80 Конституци викладено у новш редакци: "Народш депутати Укра!ни не несуть юридично! вiдповiдальностi за результати голосування або висловлювання у парламентi та його органах, за винятком вщповщальносп за образу чи наклеп". Закон набирае чинносп з 1 сiчня 2020 року.
Для дiевого зняття депутатсько! недоторканностi потрiбнi не тiльки змши до Конституци Укра!ни, але й вщповщш змiни до КПК Укра!ни та цшо! низки законiв. Якщо вiдповiднi доповнення не будуть прийняи, то навiть пiсля того, як набудуть чинносп згаданi змiни у Конституци Укра!ни, розслiдувати кримiнально караш дiяння депутатiв буде проблематично.
Отже, з-помiж десяткiв нововведень, змiн та доповнень "нарiжним каменем" залишаеться модершзащя iнституту недоторканностi, його мiсце (чи, навпаки, вiдсутнiсть) на платформi саме кримшального провадження. Законодавець тимчасово вщмовився вiд ще! дозволити затримання, обшук чи огляд народного депутата без згоди Верховно! Ради Украши, однак парламентарi повертаються до цього питання вже в окремому комплексному законопроекта Водночас мiж депутатами профiльного Комггету з питань правоохоронно! дiяльностi точилася i продовжуеться дискусiя щодо того, якими повинш бути особливостi розслщувань: один законопроект передбачае, що лише Генеральний прокурор може розпочати розслщування стосовно депутата, зпдно iз шшим прокурор не матиме привiлейованих повноважень тд час розслiдування злочинiв, яю вчинили депутати.
Разом з тим, через недосконалють в Укра!ш iнститутiв стало! демократи та полiтично незаангажованих, "нейтральних" органiв правопорядку, суду, виникае питання про узгодження про-понованих правил проведення слiдчих дiй щодо народних депутата iз мiжнародними стандартами парламентаризму та про те, чи не посягають вони на незалежшсть члешв законодавчого органу.
Мета статп - тезисний порiвняльний монiторинг законодавчого врегулювання iнституту депутатсько! недоторканностi, особливих порядюв кримiнального провадження в Укра!нi та в окремих шоземних державах.
AH^i3 дослiдження проблеми. Питання суб'ективних прав i окремих площин, граней таких категорш, як "недоторканнiсть", "правовий iмунiтет" ("правовi пiльги", "правовi привiле!"), були предметом вивчення вчених-конституцюналюта та процесуалюта, серед яких: В. Авер'янов, Б. Маймуратов, Ю. Барабаш, О. Васильченко, С. Волкотруб, Н. Воронов, В. Горшеньов, В. Го-ловченко, В. Денисов, О. Зайчук, М. Кармалгга, А. Кобрш, Л. Кокорев, О. Копиленко, В. Ко-пейчиков, С. Лисенков, А. Малько, Н. Мироненко, С. Назаренко, Н. Нижник, В. Нор, О. Орлова, М. Орзiх, Н. Онщенко, Т. Пшуля, В. Погоршко, П. Рабшович, О. Реент, В. ^ренко, А. Селiванов, О. Скакун, С. Суменков, О. Такля, Ю. Тодика, О. Суршов, М. Цвш, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, Л. Юзьков, О. Ярмиш. Це також науковi пошуки проф. С. Авакяна, Ф. Агаева, С. Алексеева, А. Безуглова, О. Бастрикша, I. Блщенка, В. Даева, В. Галузо, Н. Кшнюа, Д. Левiна, Т. Мос-кальково!, В. Руднева, С. Стахiвського, Л. Удалово!, В. Шибшо, А. Ярматова та iнших.
Виклад основного матерiалу. Засада юридично! рiвностi у площинi дефiнiтивного аналiзу понять "недоторканнють", Чмуштет" означае, що до однойменних суб'екпв не можуть застосо-вуватись будь-якi розрiзнення, винятки, обмеження чи переваги з огляду на певш !хш властивостi [1, с. 66].
Рiвнiсть учасникiв кримiнального провадження перед судом покладае на суд обов'язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлеш законом, будь-якому з учасниюв кримшального провадження. Так само недопустимою е будь-яка дискримшащя. Однак принцип рiвностi перед законом i судом не порушуеться у разi надання певним категорiям учасниюв кримiнального провадження (неповнолiтнiм, iноземцям, особам з розумовими i фiзичними вадами, особам, яю надiленi особливим процесуальним статусом, тощо) додаткових гарантiй, у випадку i в порядку, передбаченому КПК [2].
Необхщнють запровадження шституту правового iмунiтету зумовлена появою в Захiднiй Gвропi вищих представницьких органiв влади, якi необхiдно було захищати вiд впливу феодалiв та монарха, в руках яких зосереджувалася виконавча влада. Так з'явився шститут, який ниш назива-ють депутатською недоторканнiстю, чи депутатським iмунiтетом. Сьогодш правовий iнститут iмунiтету доволi широко використовуеться у рiзних сферах життедiяльностi суспiльства. Особливо це стосуеться тих правовщносин, у яких можуть обмежуватися права та свободи людини. Проте, незважаючи на доволi поширене вживання термша "iмунiтет", у наш час не досягнуто едносп щодо його визначення. Вчеш по-рiзному характеризують це поняття, посилаючись на тi чи iншi його особливостi, а також зважаючи на сферу його використання. Найпоширешша ця категорiя у консти-туцiйному, кримiнальному та адмiнiстративному прав^ зокрема в !х процесуальних сферах. Важ-ливе значення для характеристики правового iмунiтету мають норми мiжнародного права [3, с. 44].
Доволi вдало, на нашу думку, висловився О. Такля, що правовi iмунiтети виступають само-стiйною формою правових винятюв, якi являють собою систему юридичних вилучень з ординарних (загальних) або спещальних правил, чим створюеться особливий правовий режим для чггко визначеного кола фiзичних i юридичних ошб, яким надаються додатковi права (привше!, пiльги) або якi звшьняються вiд виконання юридичних обов'язкiв, юридично! вщповщальносп, або порядок притягнення яких до юридично! вщповщальносп вiдзначаеться спещальним характером [4, с. 417].
Отже, сформулюемо коротко це визначення: правовий iмунiтет - це своерщний виняток iз загального права, який передбачае специфшу правового статусу конкретно визначених ф^уранпв провадження.
Депутатська недоторканнiсть (iмунiтет) передбачае неможливють притягнення депутата до юридично! вщповщальносп за дiяння, якi мютять ознаки злочинiв та/або правопорушень, без попереднього санкцюнування парламентом (в деяких випадках - тсля прямо! заборони притягнення депутата до вщповщальносп). Природа депутатського iмунiтету доволi складна, що визначае неоднозначнють та багаторiвневiсть законодавчого впровадження цього шституту в систему захисту парламентарий. Тому практично неможливо видшити спшьш риси та розробити ушверсальну термiнологiю, яка б допомогла уникнути неузгодженостi в науковому опис проблеми (наприклад, якщо на позначення принципу недоторканносп законодавство Нiмеччини та 1спани послуговуеться термiном "iмунiтет", то в 1рланди, Мальтi, Канадi, Великобритани йдеться про "свободу вiд арешту") [5, с. 16].
Немае однозначного пщходу до питання визначення кола ошб, що можуть володiти iмунiтетом. Вiдповiдно до загального правила, об'ектом захисту iмунiтету е депутати парламенту. Однак е випадки поширення його ди на iнших осiб: ушх осiб, що беруть участь у парламентських процедурах (у кра!нах iз британським стилем правлiння - Великобритании Нiдерландах, Iрландi!); членiв регiональних асамблей (Ландтапв) в Австрi!; членiв регюнальних рад та мiнiстерств у Бельгн. Доволi неоднозначна практика застосування iмунiтету в кра!нах iз двопалатним парламентом: якщо сенатори в США захищеш iмунiтетом, то на члешв Бундесрату (верхньо! палати парламенту Кмеччини) його захист не поширюеться. Крiм того, iмунiтет може поширюватися на ошб, якi дають свiдчення парламенту або його комггетам (в Австри, Замбi!, Iндi!, Кенi!, Новiй Зеландн); службових осiб апаратiв парламентiв (у Австралн, Бангладеш, Замбi!, Iндi!, ПАР); омбудсмашв (у Iспанi!); мiнiстрiв (у Бельги, Македонi!) [5, с. 17].
Депутатська недоторканнють як прившей не мае абсолютного характеру. Стутнь правово! захищеносп депутата залежить вiд особливостей, визначених нацюнальним законодавством. До поширених обмежень iмунiтету належать: а) можливiсть порушення провадження проти депутата винятково за попередньо! згоди парламенту (наприклад, в Аргентиш, Бельгi!, Болгарi!, Латвi!, Литв^ Молдовi, ФРН, Фiнляндi!, Францi!); б) винятки зi сфери дi! принципу нетдсудносп певних категорiй злочинiв (наприклад, в Португали iмунiтет не захищае депутатiв вiд вiдповiдальностi за зловмисш правопорушення, якi караються ув'язненням не менше нiж на три роки; в США - за вчинення державно! зради, шших тяжких злочишв або порушення громадського порядку); в) винятки зi сфери ди принципу нетдсудносп випадкiв "flagrante delicto", тобто затримання особи пiд час вчинення злочину, а також безпосередньо! або опосередковано! участi у його скоенш (наприклад, у Болгари, Литвi, Молдовi, ФРН, Угорщинi, Франци, Японi!). Незважаючи на те, що iмунiтет за природою е прившеем, вiн не гарантуе повного звшьнення депутата вiд вiдповiдальностi за вчинеш ним правопорушення. Нацiональнi законодавства по^зному пiдходять до визначення меж iмунiтету, його дi! в часi, просторi та до кола осiб, а також тдстав зняття. Основною метою цього шституту е створення належних умов для ефективного здшснення законодавчих функцш як окремому депутатовi, так i парламентовi загалом. Тенденцi! до обмеження ди принципу недоторканностi у державах Заходу, з одного боку, та до його розширення в державах Центрально-Схщно! Свропи, з шшого, е свщченням важливостi та актуальносп проблеми депутатського iмунiтету для сучасно! практики державотворення та науки конституцшного права [5, с. 17].
Як бачимо, бшьшють держав використовуе шститут недоторканностi народного депутата. На нашу думку, Укра!ш необхiдно ютотно оптимiзувати обсяг депутатсько! недоторканностi (наприклад, якщо народного депутата затримано на мющ вчинення злочину або безпосередньо тсля).
На нашу думку, Венещанська комiсiя цiлком слушно рекомендуе Укра!т повнiстю не скасовувати депутатську недоторканнють, а змшити !!, взяти за основу модель депутатсько! недоторканносп, яка юнуе в державах Свропейського Союзу. Венещанська комюя зазначае, що парламентський iмунiтет е невiд'емною частиною европейського конституцiалiзму [6].
Свого часу Конституцшний Суд Укра!ни неодноразово розглядав законопроекти про внесення змш до статп 80 Конституцi! Укра!ни стосовно обмеження депутатсько! недоторканносп та давав висновки про те, що пропоноваш змши щодо скасування недоторканностi народних депутата Укра!ни стосуються лише !хнього спецiального статусу i не впливають на змют конституцiйних прав i свобод людини та громадянина (!х скасування чи обмеження), а отже, не суперечать вимогам частини першо! статп 157 Конституци Укра!ни.
Отже, Конституцшний Суд Укра!ни вважав, що законопроект, яким пропонуеться викласти статтю 80 Конституци Укра!ни у новш редакцi!, не передбачае скасування чи обмеження прав i свобод людини i громадянина та е таким, що не суперечить вимогам частини першо! статп 157 Конституци Укра!ни [7].
Водночас Конституцшний Суд Укра!ни вважав за доцшьне звернути увагу на те, що, ухвалюючи ршення щодо скасування депутатсько! недоторканносп, необхщно враховувати стан полггично! та правово! системи Укра!ни - !! здатнiсть у разi повно! вщсутносп iнституту депутатсько! недоторканностi забезпечити безперешкодне та ефективне здшснення народними депутатами Укра!ни сво!х повноважень, функцiонування парламенту, а також реалiзацiю конституцшного принципу подiлу державно! влади [7].
Конституцшний Суд Укра!ни неодноразово наголошував, що недоторканнють народних депутата Укра!ни не е особистим прившеем, шдивщуальним правом народного депутата Укра!ни, а мае публiчно-правовий характер; вона спрямована на убезпечення народного депутата Укра!ни вщ незаконного втручання у його дiяльнiсть, на забезпечення безперешкодного та ефективного здшснення ним сво!х функцш та належного функщонування парламенту.
Конституцшний Суд Укра!ни пiдкреслював, що пропоноваш змши до статп 80 Конституци Укра!ни не спрямоваш на лшвщащю незалежностi чи на порушення територiально! цiлiсностi Укра!ни, а отже, не суперечать вимогам частини першо! статп 157 Конституци Укра!ни [7].
Враховуючи викладене, Конституцшний Суд Укра!ни ще у червш минулого року визнав таким, що вiдповiдаe вимогам статей 157 i 158 Конституци Укра!ни, проект про внесення змш до статп 80 Конституци Укра!ни (щодо недоторканностi народних депутатiв Укра!ни) [8].
Стосовно шших можливих фiгурантiв, учасниюв кримiнального провадження (зокрема суддiв) викликае певш застереження застосування так званих "особливих процедур" (кримiнальний процесуальний закон оперуе термшом "окрема категорiя ошб" або "особи, щодо яких здшснюеться особливий порядок кримiнального провадження" (глава 37 КПК Украши)).
Вивчення вщповщного законодавства окремих держав свщчить про те, що засаду недотор-канносп суддiв реалiзовано у законодавствi цих держав - меншою мiрою, шж в Укра!ш. На-приклад, в Ггали, Франци суддi вiдповiдають за сво! вчинки вiдповiдно до кримшального i ци-вiльного законодавства так само, як й iншi громадяни. Додатковi гаранти недоторканностi суддiв притаманш деяким схiдноевропейським державам: за Конститущею Республiки Польща суддя не може бути притягнутий до кримшально! вщповщальносп або позбавлений волi без попередньо! згоди визначеного законом суду [9].
Венещанська комiсiя послiдовно зазначала, що суддi не повиннi отримувати вигоду вщ загально! недоторканностi, а повинш мати лише функцiональний iмунiтет, тобто iмунiтет вiд дiй, учинених у ходi виконання ними сво!х функцiональних обов'язкiв [10].
Питання дипломатичного iмунiтету вiдображено у статтi 29 Вщенсько! конвенци про дипломатичнi вщносини (1961 р.), яка зазначае, що особа дипломатичного агента е недоторканною. Вш не пiдлягае арешту чи затриманню у будь-якiй формi. Держава перебування повинна виявляти до нього належну повагу та вживати вшх належних заходiв для запобiгання будь-яким замахам на його особу, свободу чи гщнють [11].
Вщповщно до статп 6 КПК Укра!ни кримшальне провадження щодо особи, яка користуеться дипломатичним iмунiтетом, може здiйснюватися за правилами Кодексу лише за згодою тако! особи або за згодою компетентного органу держави ^жнародно! оргашзаци), яку представляе така особа, у порядку, передбаченому законодавством Украши та мiжнародними договорами Украши.
Висновки. 1нститут особливих порядюв кримiнального провадження, провадження щодо окремо! категори осiб у найближчш перспективi повинен зазнати вщчутно! модершзаци, удосконалення, як у конституцшно-правовш площинi, так i у кримшальнш процесуальнiй. Досягти дiевоl реалiзацil конституцшно! засади рiвностi усiх перед законом, вщсутносп будь-яких привiлеlв за будь-якими ознаками можливо лише у контексп радикального переосмислення шституту недо-торканносп. Вiдповiдно до европейських законодавчих стандарта, це дасть змогу унеможливити ухилення вщ вiдповiдальностi, зловживання тим чи шшим "привiлейованим становищем" з боку окремих категорш громадян, насамперед народних депутата Украши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кучинська О. П., Фулей Т. I., Бараншк Р. В. Принципи кримшального провадження у свгт практики Свропейського суду з прав людини: монографiя. Нiжин: ТОВ Видавництво "Аспект-Полкраф", 2013. 228 с. 2. Бандурка О., Блажiвський G., Бурдоль G. Кримiнальний процесуальний кодекс Украши: наук.-практ. коментар. Харюв: Право, 2012. С. 23. 3. Васильчен-ко О. П. Правовi iмунiтети як винятки реалiзацil принципу рiвностi прав та свобод людини та громадянина в Украш. Наше право. 2014. № 8. С. 43-49. 4. Такля О. В. Правовий iмунiтет та сум1жш правовi категорп. Актуальш проблеми держави i права. 2009. С. 411-416. 5. Ковриженко Д., Чебаненко О., Грищук О., Колодяжна Н., Беседа Я. Депутатськi привше!: зарубiжний досвiд та пропозицil для Украши. Лабораторiя законодавчих тщатив, 2007. URL: http://parlament.org.ua. 6. European commission for democracy through law (Venice commission) report on the scope and lifting of parliamentary immunities. URL: http://www.venice.coe.int. 7. Висновок Конституцшного Суду Украши у справi № 2-89/2018 за конституцшним зверненням Верховно! Ради Укра!ни про надання висновку щодо вщповщносп законопроекту про внесення змш до статп 80 Конституци Укра!ни (щодо недоторканносп народних депутата Укра!ни) вимогам статей 157 i 158 Конституци Укра!ни,
19 червня 2018 року. URL: http://zakon5.rada.gov.ua 8. Надано Висновок Конституцшного Суду Украши у cnpaBi щодо недоторканносп народних депутатiв Украши. URL: http://www.ccu.gov.ua. 9. Гапоненко Л. В. Проблемш аспекти принципу недоторканносп суддiв. Науковий вгсник Ужго-родського нащонального университету. Сер1я Право. Вип. 41. URL: http://www.visnyk-juris.uzhnu.uz.ua 10. Висновок Венещансько! комюи на 103-му пленарному засщанш, щодо проекту закону про внесення змш до Конституци Украши щодо недоторканносп народних депутата та суддiв (м. Венещя, 19-20 червня 2015). URL: http://www.scourt.gov.ua. 11. Вщенська конвенщя про дипломатичнi зносини ООН: Конвенщя: мiжнародний документ вiд 18.04.1961. URL: http://zakon5 .rada.gov.ua.
REFERENCES
1. Kuchynska O. P., Fuley T. I., Barannik R. V. Pryntsypy kryminalnoho provadzhennya u svitli praktyky Yevropeyskoho sudu z prav lyudyny: monohrafiya [Principles of criminal proceedings in the light of the practice of the European Court of Human Rights: a monograph]. Nizhyn: TOV Vydavnytstvo "Aspekt-Polihraf", 2013. 228 p. 2. Bandurka O., Blazhivskyy Ye., Burdol Ye. Kryminalnyy protsesualnyy kodeks Ukrayiny: naukovo-praktychnyy komentar [Criminal Procedure Code of Ukraine. Scientific and practical commentary]. Kharkiv: Pravo, 2012. P. 23. 3. Vasylchenko O. P. Pravovi imunitety yak vynyatky realizatsiyi pryntsypu rivnosti prav ta svobod lyudyny ta hromadyanyna v Ukrayini [Legal immunities as exceptions to the realization of the principle of equality of rights and freedoms of man and citizen in Ukraine]. Nashe pravo. 2014. No. 8. P. 43-49. 4. Taklya O. V. Pravovyy imunitet ta sumizhni pravovi katehoriyi [Legal immunity and related legal categories]. Aktualni problemy derzhavy i prava. 2009. P. 411-416. 5. Kovryzhenko D., Chebanenko O., Hryshchuk O., Kolodyazhna N., Byesyeda Ya. Deputatski pryvileyi: zarubizhnyy dosvid ta propozytsiyi dlya Ukrayiny [Deputies' Privileges: Foreign Experience and Proposals for Ukraine]. Laboratoriya zakonodavchykh initsiatyv, 2007. URL: http://parlament.org.ua. 6. European commission for democracy through law (Venice commission) report on the scope and lifting of parliamentary immunities [European Commission for Democracy through Law (Venice commission) report on the scope and lifting of parliamentary immunities]. URL: http://www.venice.coe.int. 7. Vysnovok Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi № 2-89/2018 za konstytutsiynym zvernennyam Verkhovnoyi Rady Ukrayiny pro nadannya vysnovku shchodo vidpovidnosti zakonoproektu pro vnesennya zmin do statti 80 Konstytutsiyi Ukrayiny (shchodo nedotorkannosti narodnykh deputativ Ukrayiny) vymoham statey 157 i 158 Konstytutsiyi Ukrayiny [Opinion of the Constitutional Court of Ukraine in Case No. 2-89/2018 on the Constitutional Appeal of the Verkhovna Rada of Ukraine on Opinion on the Conformity of the Bill Amending Article 80 of the Constitution of Ukraine People's Deputies of Ukraine) to the requirements of Articles 157 and 158 of the Constitution of Ukraine, June 19, 2018]. 19 chervnya 2018 roku. URL: http://zakon5.rada.gov.ua. 8. Nadano Vysnovok Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi shchodo nedotorkannosti narodnykh deputativ Ukrayiny [Opinion of the Constitutional Court of Ukraine in the case of the immunity of the People's Deputies of Ukraine is submitted]. URL: http://www.ccu.gov.ua. 9. Haponenko L. V. Problemni aspekty pryntsypu nedotorkanosti suddiv [Problematic aspects of the principle of immunity of judges]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho universytetu. Seriya Pravo. Vyp. 41. URL: http://www.visnyk-juris.uzhnu.uz.ua. 10. Vysnovok Venetsianskoyi komisiyi na 103-mu plenarnomu zasidanni, shchodo proektu zakonu pro vnesennya zmin do Konstytutsiyi Ukrayiny shchodo nedotorkanosti narodnykh deputativ ta suddiv [Opinion of the Venice Commission at the 103rd plenary session, concerning the draft law on amendments to the Constitution of Ukraine on inviolability of people's deputies and judges]. (Venetsiya, 19-20 chervnya 2015). URL: http://www.scourt.gov.ua. 11. Videnska konventsiya pro dyplomatychni znosyny OON: [Vienna Convention on Diplomatic Relations with the United Nations]. Konventsiya, Mizhnarodnyy dokument vid 18.04.1961. URL: http://zakon5.rada.gov.ua.
Дата надходження: 14.06.2019р.
