CC BY
7
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 342
1рина Костицька
кандидат юридичних наук, старший науковий сшвробггник, заст. завiдуючого вщдшом 1нституту законодавства Верховно! ради Украши
КЛАСИФ1КАЦ1Я КОНСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВИХ МОДЕЛЕЙ ЮРИДИЧНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ДЕПУТАТ1В: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ТА УКРАШСЬКА ПРАКТИКА
http://doi.org/10.23939/law2020.26.288
© Костицька I., 2020
Розглянуто питання оргашзаци влади у сучасних державах на засадах вщповщального представницького правлiння, реалпащя якого можлива тiльки через ефективну та вщповщальну дiяльнiсть членiв парламенту. Автор пщкреслюе, що специфика конституцiйного закршлення юридичноТ вiдповiдальностi парламентарий виявляеться залежною вiд реалiзацн державами демократичних стандар^в парламентаризму, i на пiдставi дослiдження видiляе такi моделi конституцшного закрiплення юридичноТ вiдповiдальностi депутатiв: традицшш европейськi, реформаторськi, перехiднi, традиц1йн1 нацюнальш проевропейськi). Також у статтi звертаеться увага на домшування трьох основних способи конституцшноТ фжсаци юридичноТ вщповщальносл парламентарий: негативного (заборона притягати до вщповщальност парламентарiя за певнi види правопорушень), позитивного (встановлення меж, специфжи, вид1в, пiдстав юридичноТ вiдповiдальностi парламентарий) та змiшаного (поеднання елементiв двох вищеозначених пiдходiв та запровадження регулювання виключень зi сфери юридичноТ" вщповщальносл (зокрема, шляхом установлення парламентських iмунiтетiв та iндемнiтетiв). Узагальнивши аналп конституцшно-правового регулювання цих проблем, автор визначае характеристики шституту юридичноТ" вщповщальностц зокрема, у виглядi прямот" конституцшноТ заборони притягнення парламентарiя до юридичноТ вщповщальносл за певнi д1яння, вщсилки до законодавчого регулювання принципiв притягнення депута^в парламентариев до юридичноТ вщповщальностц фжсаци юридичних (конституцiйних) випадк1в (пщстав) притягнення парламентарий до юридичноТ вщповщальност або певних конституцiйно окреслених (безпосередньо поiменованих) вид1в юридичноТ вiдповiдальностi парламентарий, а також встановлення певних позитивних юридичних (конституцшно-правових) зобов'язань або заборон, адресованих безпосередньо парламентарiям i визначення iнстанцiй юридичноТ вiдповiдальностi парламентарий. При цьому кожен iз наведених варiантiв характеристики iлюструеться посиланнями на конституци в1дпов1дних держав Свропи i свiту. Завдяки узагальненню конституцiйних моделей юридичноТ вщповщальносл парламентарий у статт надаеться пор1вняння Тх за базових юридичних ознак, що вщображають правову природу означеного феномену, а також проводяться паралелi з розвитком дослщжуваного шституту в УкраТш, зроблено висновок про те, що скасування депутатського iмунiтету в нашш державi е тiльки початком реформування юридичноТ вщповщальност народних депутатiв та ознакою утвердження принципу вщповщального представницького правлшня.
Класифжащя конституцшно-правовихмоделей юридично! вiдповiдальностi депутатiв...
Ключовi слова: шститут юридичноТ вщповщальносп депутатiв парламенту, моделi
конституцiйного закршлення юридичноТ вiдповiдальностi парламентарий, способи
конституцшнот фжсаци юридичноТ вiдповiдальностi депутатiв.
Питання щодо оптимального способу закрiплення юридично! вiдповiдальностi членiв парламенту на конституцшно-правовому рiвнi сьогоднi в силу сформованосп громадянського суспшь-ства, яке вщважно вступае у дiалог з державою та претендуе на вщповщальне представницьке правлiння, залишаеться украй актуальним завданням, що потребуе свого неодмшного розв'язання з урахуванням здобуткiв конституцшно-правово! науки та практики реалiзацп конституцшного законодавства.
До певно! мiри, специфша конституцiйного закрiплення юридично! вiдповiдальностi парламентарий виявляеться залежною вiд реалiзацп державами демократичних стандартiв парламентаризму та вщповщального представницького правлiння, що знаходять свое втшення в конституцш-нiй теори i практицi:
1) модели що грунтуються на вщповщних сталих демократичних традицiях i вщзначаються найбiльш грунтовною i послiдовною реалiзацiею ключових демократичних стандартiв у галузi юридично! вiдповiдальностi парламентарi!в (традицiйнi европейсью моделi - Францiя, Нiмеччина, Великобриташя, скандинавськi кра!ни);
2) моделi, що вщображають нетривкiсть конституцiйно! iнституцiалiзацi! юридично! вщповщальносп парламентарi!в з огляду на порiвняно нетривалий перiод функцiонування парламентаризму i продовжують реформування парламентських шституцш ( реформаторськi - Польща, Латвiя, Литва, Естонiя);
3) моделi конституцiйного закрiплення переважно центрально- та схщноевропейського регiонiв, що орiентуються на конституцшш моделi, втiленi в захщноевропейських кра!нах, проте не мають завершено! конституцшно! iнституцiалiзацi! юридично! вiдповiдальностi парламентарiя (перехiднi - Укра!на, Угорщина);
4) модели конституцiйне закрiплення юридично! вщповщальносп парламентарi!в яких тяжiе бiльшою мiрою до нацiональних традицiй i лише частково поеднуеться iз захiдноевропейськими трендами розвитку у вщповщнш сферi конституцшно-правових вщносин (традицiйнi нацiональнi проевропейськi - Бангладеш, Та!ланд, Туреччина).
Вiдтак, своерщшсть конституцiйного закрiплення юридично! вiдповiдальностi парламентарий може аналiзуватися крiзь призму конституцш кра!н так званого "старого свггу", кра!н зi "сталою демокрапею", кра!н "перехщно! (неусталено!) демократi!", а також кра!н, що демонструють переважно незахщш моделi конституцiйного закрiплення юридично! вщповщальносп парла-ментарi!в. Втiм, такий анатз дае лише найзагальнiше - переважно загальноцившзацшне -уявлення щодо специфши власне конституцiйного закрiплення юридично! вщповщальносп парламентарi!в i тому, природно, потребуе суттево! науково! деталiзацi! в ходi подальшого поглиблення дослiдницького пошуку.
При цьому, як показуе науковий анатз, домшують три основних способи конституцшно! фшсаци юридично! вiдповiдальностi парламентарi!в: негативний, позитивний та змшаний (комбiнований). Таю способи ми виокремлюемо на пiдставi тлумачення змюту i спрямованостi вщповщних конституцiйних норм, що можуть мати дещо рiзнi вектори свого спрямування.
Так, у випадку негативного способу закршлення, конституцшне регулювання або взагалi забороняе притягати до вщповщальносп парламентарiя за певнi види порушень правових норм, або ж мiнiмiзуе можливосп такого притягнення (статтi 46-47 Конституци ФРН, стаття 26 Конституцi! Франци, стаття 102 Конституцi! Беларусi).
У випадку позитивного способу регулювання конститущя держави встановлюе здебшьшого меж^ специфiки, види, пiдстави юридично! вiдповiдальностi парламентарiïв та iнстанцiï ïx вiдповiдальностi (статтi 259-279 Конституцiï Ташанду). Характерним у цьому випадку е доволi детальне, як для конституци, регулювання питань юридичноï вiдповiдальностi парламентарий на рiвнi конституцiï держави.
Нареши, при змiшаному, або комбiнованому, способi конституцiйна регламентацiя поеднуе елементи двох вищеозначених пiдxодiв, регулюючи окремi елементи виключень 3i сфери юридично1' вщповщальносп (зокрема, шляхом установлення парламентських iмунiтетiв та iндемнiтетiв), а також фшсуючи окремi форми, прояви, сторони, види та/або елементи юридично1' вiдповiдальностi парламентарий (зокрема, перед парламентом) (статтi 80-81 Конституци Украши, статп 105 i 107 Конституцiï Польщi, статтi 69-71 i 78 Конституцiï Бангладеш).
Як показуе вивчення юридично1' лiтератури та зарубiжного законодавства, домiнування негативного способу конституцшного закршлення юридично1' вiдповiдальностi парламентарий було властиве переважно попереднiм етепам конституцшно-правового будiвництва i втiлене здебшьшого у текстах конституцш, прийнятих до друго1' половини ХХ ст. Натомють, iз розширенням обсягу та деталiзацiею власне конституцiйного регулювання, вiдповiдним конституцшним текстам стали бiльшою мiрою властивi рiзнi комбiнацiï двох "чистих" - негативного та позитивного - або ж переважання (як у випадку Ташанду) суто позитивного способу закршлення юридично1' вщповщальносп парламентрiв, що найяскравше простежуеться на прикладi новiтнix основних закошв, прийнятих i чинних натепер у рiзниx крашах свiту. На думку фаxiвцiв, на вибiр саме таких способiв конституцiйного закрiплення суттево впливають, зокрема, "юторичш традицiï, рiвень розвитку демократiï, правово1' культури та юридично1' науки, особливостi менталiтету народу, iншi фактори полiтико-правового, та сощально-психолопчного характеру"[1].
Водночас як важливу рису такого закршлення зазначимо, що специфша конституцшного регулювання (за умови юнування будь-яко1' з трьох вищеозначених моделей конституцшного регулювання) грунтуеться на домшуванш конституцiйного закрiплення негативно!' юридично1' вщповщальносп парламентарiя - на противагу позитивнш вiдповiдальностi, яка ще й дос не здобула однозначного i послщовного визнання на рiвнi конституцiйно-правовоï доктрини. Натомють елементи позитивноï вiдповiдальностi парламентарiя здебiльшого евентуально передбачаються (закрiплюються) на конституцшному рiвнi або ж виводяться вченими на пiдставi системного тлумачення ними вщповщних конституцiйниx положень.
Якщо узагальнити основнi риси чинних моделей конституцшного закршлення шституту юридичноï вщповщальносп парламентарiïв, що згадуеться у конститущях (конституцiйниx актах) бiльшостi краш свггу, то вони можуть бути резюмоваш такими провiдними конституцшно-правовими характеристиками:
у виглядi прямоï конституцiйноï заборони притягнення парламентарiя до юридичноï вщповщальносп на певш дiяння, що, вщповщно, звужуе обсяг юридичноï вiдповiдальностi цiеï особи (частина перша статтi 105 Конституци Польщ^ частина перша статп 27 Конституци Чехи, статп 50-51 Конституци Япони, частина перша статп 57 Конституци Австри, пункт 28 Конституци Латви, частина перша статп 78 Конституци Словаччини, частина перша статп 98 Конституци РФ, частина перша статп 102 Конституци Республши Бшоруси, частина друга статп 105 Конституци 1нди, стаття 112 Конституци Сгипту);
у виглядi вщсилки до законодавчого регулювання принцитв притягнення депутата парламентарий до юридичноï вiдповiдальностi(частина шоста статп 105, частина третя статп 198 Конституци Польщ^ стаття 117 Конституци Португали, частина сьома статп 57 Конституци Австри, частина третя статп 105 Конституци !нди, стаття 63 Конституци Сшгапуру);
Класифжащя конституцшно-правових моделей юридичног eidnoeidaibHocmi denymamie...
у виглядi фшсаци юридичних (конституцшних) випадкiв (пiдстав) притягнення парламента-piÏB до юридично! вiдповiдальностi (частина друга статп 107 Конституцiï Польщi, статп 46-47 Конституцiï Сiнгапуру, стаття 81 Конституцп Украши);
у виглядi фшсаци певних конституцiйно окреслених (безпосередньо поiменованих) видiв юридично! вiдповiдальностi парламентарiïв, зокрема конституцшно! (частина друга статтi 198 Конституци Польщi), кримiнальноï (частини друга, четверта та шоста статтi 105 Конституцп Польщу частини друга та четверта статп 27 Конституцiï Чехи, стаття 69 Конституцп Болгари, частина перша статп 157 Конституцп Португалп, частина третя статп 57 Конституцп Австрп, пункт 30 Конституци Латвп, стаття 75 Конституцп Хорватп, частина друга статп 78 Конституци Словаччини, стаття 113 Конституци Сгипту), дисциплiнарноï (частини друга - третя статп 27 Конституци Чехи, частина перша статп 157 Конституци Португалп, частини друга - третя статп 78 Конституци Словаччини), цивiльноï (частина перша статп 157 Конституцп Португалп, частина друга статп 78 Конституцп Словаччини), адмiнiстративноï (пункт 30 Конституцп Латвп);
у виглядi встановлення певних позитивних юридичних (конституцшно-правових) зобов'язань або заборон, адресованих безпосередньо парламентарiям (частина перша статп 107 Конституци Польщу стаття 54 Конституци Бразили, стаття 109 Конституци Сгипту, стаття 159 Конституци Португалп, статп 69-71 Конституцп Бангладеш, стаття 78 Конституци Украши);
у виглядi встановлення шстанцш юридичноï вщповщальносп парламентарий (перед власне самим лише парламентом - стаття 57 Конституцп Австрп, стаття 27 Конституцп Чехи, стаття 110 Конституци Сгипту; перед парламентом та судом - стаття 105 Конституцп Польщ^ статп 53-55 Конституци Бразили; перед парламентом, судом та полггичною парпею, вщ якоï вони балотувалися на виборах, - стаття 160 Конституцп Португалп, стаття 81 Конституци Украши);
у виглядi прямоï конституцiйноï заборони iмперативного мандата, що виключае народ (виборчий корпус) як шстанцш вщповщальносп за правопорушення з боку парламентарiя (стаття 67 Конституци Ггалп, стаття 38 Конституцп ФРН, стаття 27 Конституци Францп, стаття 67 Конституци 1спанп).
Якщо виходити власне з обсягу конституцшного закршлення шституту юридичноï вщповщальносп парламентарий, то тут, з певним ступенем умовносп, можна, на наш погляд, виокремити три основш модели 1) модель базового рiвня (закршлення конституцшного принципу юридичноï вщповщальносп держави та/або оргашв публiчноï влади (а вщтак i парламенту) як унiверсальноï конституцiйноï вщповщальносп, закршлення обмеженоï парламент^^' недоторканносп депутата парламенту); 2) фрагментовану конституцшну модель (закршлення конституцiйноï вiдповiдальностi держави та оргашв публiчноï влади перед особою та суспшьством, закрiплення парламентськоï недоторканностi депутатiв парламенту (палат парламенту), що може мати як обмежений, так i абсолютний характер); 3) деталiзовану конституцшну модель (розширений формат власне конституцшного регулювання пiдстав, порядку, санкцш у частинi настання зазначеноï вiдповiдальностi).
1з науковоï точки зору, узагальнеш основнi риси трьох вищеозначених конституцiйних моделей юридичноï вiдповiдальностi парламентарий уможливлюють порiвняння ï^ за базовими юридичними ознаками, що вiдображають правову природу означеного феномену. 1з вщповщними положеннями Конституцiï Украïни таке порiвняння може мати як узагальнений характер, так i потребувати подальшоï деталiзацiï стосовно певного елемента згаданого конституцшного шституту.
Як випливае з порiвняльного конституцшно-правового аналiзу, украïнська конституцiйна модель юридичноï вiдповiдальностi парламентарiïв об'ективно тяжiе до другоï з трьох вищеокреслених моделей, себто до фрагментованоï конституцiйноï моделi. Таким чином, вона вщзначаеться закрiпленням юридичноï (конституцiйноï) вiдповiдальностi держави перед особою та
сустльством, закршленням вiдносноï парламентськоï недоторканностi депутата парламенту (такий iмунiтет не мае абсолютного характеру, оскшьки допускаеться кримшальне переслiдування народного депутата за згодою Верxовноï Ради Украши (стаття 80 Конституци Украши), характеризуеться фшсащею окремих випадюв, пiдстав та санкцiй за конституцшш правопорушення, що адресованi парламентарiям (стаття 81 Констиутцiï Украши) i вщображають своерiднiсть ïx конституцiйно-правового статусу.
Вщповщно, украшська модель, з одного боку, узалежнювала юридичну вщповщальнють парламентарий вiд юридичноï вiдповiдальностi держави i парламенту, а, з другого боку, фактично "фрагментувала" цю вщповщальнють парламентарий, оскшьки Конститущя Украши, в силу свого призначення та обмеженого обсягу правового регулювання, не охоплюе вс види такоï вщповщальносп, натомють фшсуючи лише найбшьш значимi, з точки зору конститущедавця.
Будучи охарактеризована з точки зору динамши перiоду незалежносп Украши, така модель виявляе тенденщю еволюцiï вiд моделi базового рiвня, що була властива переважно конституцшному регулюванню вщповщних правовiдносин упродовж 1991-1996 роюв, до фрагментованоï конституцiйноï моделi юридичноï вiдповiдальностi народних депутатiв. Саме становлення вiтчизняноï моделi парламентаризму головним чином i узалежнювало конкретну конституцшнну iнституцiалiзацiю моделi юридичноï вiдповiдальностi парламентарий. Надзвичайно стислий, з iсторичного погляду, перюд такого становлення i розвитку зумовив i досить високу динамшу змш означеноï базовоï моделi, яка об'ективно накладалися на незавершений конституцшний процес, що дос тривае в Украш.
Вiдзначимо, що протягом конституцшних змiн 2004-2014 рокiв згадана модель зазнала бiльшоï деталiзацiï, зокрема, за рахунок включення положень про полггичну партда, як додаткову iнстанцiю вщповщальносп парламентарiя, та додаткових пiдстав для дострокового припинення депутатських повноважень у разi невходження або виходу зi складу депутатськоï фракцiï, вiд парти якоï парламентарiй був обраний до складу парламенту. Водночас, у зв'язку з вщмовою на конституцшному рiвнi вщ iмперативного мандату (1996 рш) зникла й можливiсть дострокового припинення повноважень народних депутата Украши безпосередньо самими виборцями.
Разом з тим, подальшого розширення меж юридичноï вщповщальносп парламентарий в Украïнi саме на конституцшному рiвнi протягом 2014-2019 роюв вiдбулося в результатi скасуваня шститут парламентськоï недоторканностi, що, зокрема, було предметом багатьох внесених на розгляд Верxовноï Ради Украши конституцшних законопроекта, яю, щоправда, так i не були до 2019 року прийнят як закони3. У^м, конкретно-iсторичнi перипети конституцiйного проесу та полiтична заангажованють багатьох провiдниx суб'ектiв конституцiйниx реформ указують на те, що саме з реалiзацiею вищеозначеноï настанови та скасування конституцшного шституту недоторканносп парламентарий може бути (i з великим ступенем ймовiрностi буде) пов'язаний ключовий тренд подальшоï еволюцiï конституцiйного шституту юридичноï вiдповiдальностi парламентар1в в Украш уже найближчим часом, а також поява пщстав для перегляду питання про класифшацшне мiсце украïнськоï моделi юридичноï вiдповiдальностi у розрядi визначених свггових моделей цього iнституту.
3 Маються на уваз1 законопроекти, що були предметом розгляду протягом д1яльносп Верховно1 Ради Укра1ни восьмого скликання, зокрема це: проект Закону про внесення змш до Конституци Украши (в частиш скасування депутатсько1 недоторканносп) (реестр. № 6773 вщ 19.07.2017 року) та проект Закону про внесення змш до статп 80 Конституци Украши (щодо недоторканносп народних депутата Украши) (реестр. № 7203 вщ 17.10.2017 року). Жоден з них так i не став законом, попри позитивш висновки, що були надаш щодо змюту згаданих конституц1йних законопроект1в Конституц1йним Судом Украши.
Класифжащя конституцшно-правових моделей юридичноi eidnoeidaibHocmi denymamie...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Тодыка Ю. Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине : монография / Ю. Н. Тодыка, О. Ю. Тодыка. - К. : Юрид. думка, 2004. - С. 197.Шаповал В. Полггико-правова категорiя народного представництва: питання теорп / В. Шаповал // Право Украши. - 2013. - № 5. - С. 13.2. Онщенко Н. М. Проблеми поняття, сутносп та природи права / Н. М. Онщенко // Юрист Украши. - 2011. - № 2. - С. 510. 3. Бориславська О. Конституцшна реформа як шлях формування в Укра1ш конституцшно1 системи обмеженого правлшня (на основi досвiду европейсько! моделi конституцiоналiзму) // Право Украши. 2014. № 7. С. 47-54. 4. Lord C., Pollak J. RepresentationandAccountability: CommunicatingTubes? // WestEuropeanPolitics. 2010. № 33. Р. 968-988.5. Pitkin H. F. Th e Concept of Representation: Murphy Colleen, Gardoni Paolo, McKim Robert. Climate change and Its Imhacts. Risk and Inequalities. Springer International Publishiing, AG, part of Springer Nature, 2018|| http:// doi|org\10.1007\\978-3-319-77544-9. - P. 191.
REFERENCES
1. Todbika Yu.N. Konstytutsyonno-pravovoi status cheloveka y hrazhdanyna v Ukrayne [Constitutional and legal status of man and citizen in Ukraine] : monohrafyia / Yu. N. Todbika, O. Yu. Todbika. - K. : Yuryd. dumka, 2004. - P. 197. Shapoval V. Polityko-pravova katehoriia narodnoho predstavnytstva [Political and legal category of people's representation]: pytannia teorii / V. Shapoval // Pravo Ukrainy. - 2013. - № 5. - P. 13. 2. Onishchenko N. M. Problemy poniattia, sutnosti ta pryrody prava [Problems of concept, essence and nature of law ]/ N. M. Onishchenko // Yuryst Ukrainy. - 2011. - № 2. - P. 5-10. 3. Boryslavska O. Konstytutsiina reforma yak shliakh formuvannia v Ukraini konstytutsiinoi systemy obmezhenoho pravlinnia (na osnovi dosvidu yevropeiskoi modeli konstytutsionalizmu)[Constitutional reform as a way of forming a constitutional system of limited government in Ukraine (based on the experience of the European model of constitutionalism] // Pravo Ukrainy. 2014. № 7. P. 47-54. 4. Lord C., Pollak J. Representation and Accountability: Communicating Tubes? // West European Politics. 2010. № 33. P. 968-988.5. Pitkin H. F. Th e Concept of Representation: Murphy Colleen, Gardoni Paolo, McKim Robert. Climate change and Its Imhacts. Risk and Inequalities. Springer International Publishiing, AG, part of Springer Nature, 2018|| http:// doi|org\10.1007\\978-3-319-77544-9. - P. 191.
Дата надходження: 17.04.2020р.
Iryna Kostytska
Candidate of Law Sciences, Senior Researcher, Deputy Head of the Department of the Institute of Legislation of the Verkhovna Rada
of Ukraine ORCID: 0000-0003-2336-1426
CLASSIFICATION OF CONSTITUTIONAL AND LEGAL MODELS OF RESPONSIBILITY OF DEPUTIES: WORLD EXPERIENCE AND UKRAINIAN PRACTICE
The article explores the important issue of the organization of power in modern states on the basis of responsible representative government, which implementation is possible only through the effective and responsible activities of Members of Parliament. The author emphasizes that the specifics of constitutional consolidation of legal responsibility of parliamentarians depends on the implementation of democratic standards of parliamentarism, and on the grounds of the study he identifies the following models of constitutional recognition of legal responsibility of deputies: traditional European, reformative, transitional, traditional national pro-European). The article also draws attention to the dominance of three primary ways of constitutional recognition of legal responsibility of parliamentarians: negative (prohibition to prosecute parliamentarians for certain types of offenses), positive (setting limits, specifics, types, basis of legal responsibility of parliamentarians) and mixed (combination of the above two elements and introduction of exception regulations from the sphere of legal responsibility (in particular, by establishing parliamentary immunities and indemnities)). Summarizing the analysis of the constitutional and legal regulation of these problems the author defines the characteristics of legal responsibility, in particular, in the form of a direct constitutional prohibition
to bring parliamentarians to justice for certain acts, references to legislative regulation of the principles bringing parliamentarians to justice, fixing legal (constitutional) cases (grounds) of bringing parliamentarians to legal responsibility and certain constitutionally outlined (directly named) types of legal responsibility of parliamentarians, as well as establishing certain positive legal (constitutional and legal) obligations or prohibitions addressed directly to parliamentarians and determining instances of legal responsibility of parliamentarians. Thus, each of the resulted variants of the characteristic is illustrated by references to the constitutions of the corresponding states of Europe and the world. Due to the generalization of the constitutional models of legal responsibility of parliamentarians, the article compares it with basic legal features reflecting the judicial nature of this phenomenon, as well as draws parallels with the development of the institute in Ukraine; it is concluded that the abolition of parliamentary immunity in our state is only the beginning of reforms of the legal responsibility of People's Deputies and it is a sign of approval of the principle of responsible representative government.
Key words: institute of legal responsibility of Members of Parliament, models of constitutional recognition of legal responsibility of parliamentarians, ways of constitutional fixation of legal responsibility of deputies.
