CC BY
16
Нормативы i процесуальн пiдстави юридичноТ вiдповiдальностi суддi
Normative and Procedural Grounds for Legal Liability of a Judge
Ярослав Скоромний 1
Yaroslav Skoromnyy
1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.65-1
JEL Classification: K40
Received 20.11.2020 Accepted 26.12.2020 Published online 31.12.2020
Corresponding Author: skoromnyy.yaroslav@ukr.net
© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. У статт розкрито основы засади становлення нормативних i процесуальних пщстав юридичноТ вщповщальностГ суддк З'ясовано, що притягнення суддi до юридичноТ вщповщальностГ згщно нормативно-правовоТ пiдстави свщчить про обов'язковiсть закрiплення у закон вiдповiдного перелiку правопорушень. Визначено, що притягнення суддi до юридичноТ вщповщальностГ на нормативних пiдставах свiдчить про вчинення протиправного дiяння (з об'ективноТ точки зору), яке насамперед закртлюеться вiдповiдним рiвнем нормативних заборон. Встановлено, що основна суть фактичноТ пщстави притягнення суддi до юридичноТ вщповщальностГ полягае у вчиненнi дГГ чи бездiяльностi з боку суддi та вказуе на заборонену правову норму, у тому чиш на правопорушення. З'ясовано, що суть процесуально-правових пщстав притягнення суддГ до юридичноТ вщповщальностГ насамперед залежить вщ чГткостГ ршення спецiальних органiв, якГ е компетентними у сферi призначення заходiв накладення юридичноТ вщповщальностГ на суддю. Доведено, що процесуальш умови притягнення суддГв до юридичноТ вiдповiдальностi на сьогодн чГтко взаемопов'язанi Гз iнiцiативою провадження вщносно них. Визначено, що основы засади притягнення суддГв до юридичноТ вщповщальностГ слГд трактувати як закртлеш у законГ об'ективнГ ознаки дГяння (дГТ чи бездГяльностГ), вчиненого суддею на протиправних засадах, внаслГдок чого виникае шкода фундаментальному праву особи, вщносно якоТ вчинено правопорушення, на надання Тй гарантш на здшснення справедливого правосуддя. Запропоновано перспективами подальших дослГджень у визначеному напрямку визначити проведення дослГджень ключових пщстав притягнення суддГ до рГзних видГв юридичноТ вщповщальностГ за вчинення ним правопорушення.
Ключовi слова: суддя; юридична вщповщальнють; дисциплшарний проступок; правопорушення.
Abstract. The article defines the basic principles of formation of normative and procedural grounds of legal responsibility of a judge. It has been found out that bringing a judge to a legal obligation by the regular basis indicates the necessity to enshrine the relevant list of offences in law. It has been determined that getting a judge to legal responsibility on regulatory grounds means committing an illegal action (from an objective point of view), primarily enshrined in the appropriate level of regulatory prohibitions. It has been established that the main essence of the factual basis for bringing a judge to legal responsibility is the action or inaction of a judge which indicates a prohibited legal norm, including offences. It has been found that the essence of the procedural and legal grounds for bringing a judge to legal liability primarily depends on the clarity of the decision of unique bodies that are competent in the field of imposing measures of legal liability on a judge. It has been proved that the procedural conditions for bringing judges to justice today are interrelated with the initiative of proceedings against them. It is determined that the basic principles of bringing judges to justice should be interpreted as objective signs of an act (action or
inaction) committed by a judge on illegal grounds, which is the fundamental right that guarantees the victim of offence administration of fair justice is damaged. Researching the critical grounds for bringing a judge to various types of legal liability for committing an offence as prospective in further research in this direction has been suggested.
Keywords: judge; legal liability; disciplinary misconduct; offence.
ВСТУП
На сьогодш у юридичнш лiтературi зосере-джено юлька основних тдстав стосовно при-тягнення винних, у тому чи^ суддiв, до юридично! вщповщальносп. Так, це процесу-ально-правовi пщстави, нормативно-правовi пiдстави та фактичш пiдстави [1, с. 41].
Однак, як показуе практика, притягнення су-ддiв до юридично! вщповщальносп, виходя-чи iз нормативних та процесуальних пiдстав, мае певнi особливосп та регулюеться вщпо-вiдними законодавчими та нормативно-правовими актами.
Опираючись на зазначене вище, актуальнiсть тематики науково! статп полягае у представ-леннi особливостей притягнення суддiв до юридично! вщповщальносп, виходячи iз нормативних та процесуальних тдстав.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй свщ-чить про те, що проблематика притягнення суддi до юридично! вiдповiдальностi на сьогодш е широко дослщжуваною серед бага-тьох науковцiв-правникiв та юриспв-практикiв. Зокрема основнi дослiдження у цьому напрямку проводять П. Андрушко [2], В. Виноградов [1], Н. Витрук [3], О. Кваша [4], М. Клеандров [5], Н. Мале!н [6], С. Подкопаев [7], А. Шевченко [8], I. Самошенко [9], М. Фарукшин [9] та шшь
Разом з тим, питання нормативних i процесуальних тдстав притягнення суддi до юридично! вщповщальносп регулюються такими чинними законодавчими та нормативно-правовими документами, як: Цивыьний кодекс Укра!ни [10]; Кримшальний кодекс Ук-ра!ни [11]; Кодекс Укра!ни про адмшктрати-вш правопорушення [12]; Конституцiя Укра!-ни [13]; Закон Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» [14]; Ршення Ради суддiв Укра!ни щодо стану незалежностi судiв i суддiв в Ук-ра!ш [15].
Однак, як засвщчуе системний аналiз лггера-турних джерел, включаючи дослiдження за-конодавчих та нормативно-правових документ [10, 11, 12, 13, 14, 15], проблематика
притягнення суддi до юридично! вщповщальносп на сьогодш хоч i е широко дослщже-ною, проте потребуе проведення быьш Грун-товнiших дослiджень, зокрема у напрямку виокремлення нормативних i процесуальних тдстав притягнення суддiв до юридично! вщповщальность
Метою cmammi е дослщження i розкриття основних засад становлення нормативних i процесуальних тдстав юридично! вщповщальносп суддь
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Притягнення суддi до юридично! вщповща-льностi згiдно нормативно-правово! пiдстави свщчить про те, що у закон мае бути закрш-леним певний перелж правопорушень за якi передбачено притягнення до юридично! вщповщальносп. О^м того, мають бути визна-ченi спецiальнi види, заходи та умови притягнення суддiв до юридично! вщповщальносп.
Вiдповiдно до дослщжень М. Малеша, якщо мае мкце факт правопорушення, то згiдно iз цим правопорушника потрiбно притягнути до юридично! вщповщальносп i навпаки, як-що немае правопорушення, то можливого правопорушника до юридично! вщповщальносп не притягають [6, с. 130].
Теоретично у правовш науцi кнуе теза, згiдно яко! притягнення правопорушника до юридично! вщповщальносп на нормативних пщ-ставах свiдчить про вчинення протиправного дiяння (з об'ективно! точки зору), яке насам-перед закршлюеться вiдповiдним рiвнем нормативних заборон. Водночас у ситуацп, коли спостер^аеться притягнення правопорушника до юридично! вщповщальносп, iснуе по-зищя, згiдно яко! потрiбно чiтко окреслити склад правопорушення. Також повинна мати мкце ситуащя, за яко! слщ визначити об'ективнi ознаки вчиненого правопорушення, а також шкоду, яка виникла [9, с. 78].
О^м того, слщ визначити причинно-наслщковий зв'язок мiж вчиненим правопо-рушенням та шкодою, яка виникла за резуль-
татами вчинення такого правопорушення. Вщсутшсть одного iз вищезазначених елеме-ш1в, якi входять до складу правопорушення, створюе перешкоду для притягнення право-порушника до юридично! вiдповiдальностi (така ситуацiя насамперед стосуеться притягнення суддiв до юридично! вщповщальнос-тГ) [9, с. 78].
Що стосуеться фактично! пiдстави притягнення правопорушника до юридично! вщпо-вiдальностi, то основна !! суть полягае у вчи-неннi дп чи бездiяльностi з боку правопору-шника та вказуе на заборонену правову норму, у тому чи^ на правопорушення. При цьому юридична вщповщальшсть за таке правопорушення е доволi припустимою за винятком iнших випадюв [9, с. 71].
Розглядаючи процесуально-правовi пiдстави притягнення правопорушника до юридично! вiдповiдальностi, слiд вiдмiтити, що !х суть насамперед залежить вщ чiткостi рiшення спецiальних органiв, яю е компетентними у сферi призначення заходiв накладення юридично! вщповщальносп на правопорушника. При цьому порядок притягнення правопору-шника до юридично! вщповщальносп повинен базуватися на законних пщставах [3, с. 230].
Водночас, опираючись на зазначене вище, процесуальну пiдставу притягнення правопорушника до юридично! вщповщальносп слiд трактувати дещо rрунтовнiше. Так, бага-то дослщниюв дотримуеться думки, за яко! важливiсть процесуальних умов проявляеть-ся у спещальнш дiяльностi уповноважених на те державних оргашв, якi е компетентними у виршенш таких питань [9, с. 93].
Практика Вищо! квалiфiкацiйно!' комiсГ! суд-дiв Укра!ни та Вищо! ради правосуддя доводить, що процесуальш умови притягнення суддiв до юридично! вiдповiдальностi на сьо-годнi чiтко взаемопов'язанi iз iнiцiативою провадження вiдносно них. Так, найчаспше змiст правопорушень суддiв стосуеться дш чи бездiяльностi за виборчими процесами чи слуханнями резонансних справ, яю у быьшо-стi випадюв взаемопов'язаш iз справами про-ти правопорушень, вчинюваних вщомими полiтиками.
Своею чергою, правовi пiдстави притягнення суддiв до юридично! вiдповiдальностi за дос-лiдженнями М. Вiтрука слiд розглядати з но-
рмативно-правово! та сутшсно! точок зору. При цьому, вщповщальшсть правопорушни-ка за результати вчинення ним правопору-шення настае iз моменту вчинення ним правопорушення. У такому випадку мають мкце фактичш та нормативно-правовi пiдстави притягнення правопорушниюв у тому числi суддiв) до юридично! вщповщальносп [3, с. 231]. З огляду на те така думка е досить-таки переконливою, осюльки дозволяе оха-рактеризувати пщстави притягнення суддiв до юридично! вщповщальносп як з позицГ! нормативного, так i з позицГ! фактичного ас-пектiв.
Опираючись на зазначене вище, основнi засади притягнення суддiв до юридично! вщповь дальностi слщ трактувати як закрiпленi у за-конi об'ективнi ознаки дiяння (дп чи бездiя-льносп), вчиненого суддею на протиправних засадах, внаслщок чого виникае шкода фундаментальному праву особи, вщносно яко! вчинено правопорушення, на надання !й га-рантш на здшснення справедливого право-суддя. При цьому процедура притягнення су-ддi до юридично! вщповщальносп, за винятком визначених у законодавсга пщстав, повинна базуватися також i на шших засадах, зокрема на особливостях з'ясування делшто-здатностi суддi, особливостях доведення вини суддь особливостях визначення причин-но-наслiдкового взаемозв'язку мiж вчиненим суддею правопорушенням та наслщками такого правопорушення.
Основними пiдставами притягнення суддi до цивыьно! вiдповiдальностi виступають пщстави, яю чiтко окресленi у Цивильному кодек-сi Укра!ни [10].
Своею чергою, пщставами притягнення суддi до кримшально! вiдповiдальностi виступають пщстави, що окреслеш у Кримшальному кодексi Укра!ни [11].
Водночас пщстави притягнення суддi до ад-мшктративно! вiдповiдальностi регулюють-ся положеннями Кодексу Укра!ни про адмМ-стративнi правопорушення [12].
Так, вщповщно до статт 9 Кодексу Укра!ни про адмшктративш правопорушення [12] основною пiдставою притягнення правопорушника до адмшктративно! вщповщальносп виступае вчинення протиправно! та водночас винно! (на умиснш чи необережнiй засадах) дп або бездiяльностi, внаслiдок чого
порушуеться громадський порядок, права, власшсть чи свободи громадян стосовно спе-щально визначеного порядку управлшня, внаслщок чого законодавством передбача-еться притягнення правопорушника до адмь шстративно' вiдповiдальностi.
Особливостi притягнення суддi до дисципль нарно'' вщповщальносп регулюються поло-женнями Конституцп Укра'ни [13]. Так, вщ-повiдно до статп 126 Конституцп Укра'ни, зокрема пунктами 5 та 6 визначено, що звь льнення суддi iз посади вiдбуваеться спецiа-льним органом, який його призначив на таку посаду у наступних випадках, коли:
1) заюнчився термiн призначення суддi на посаду;
2) суддя досяг 65-рiчного вжу;
3) суддя не мае належно'' можливостi викону-вати професiйнi обов'язки у зв'язку iз станом здоров'я;
4) суддя порушуе вимоги стосовно несумГсно-
CTi;
5) суддя порушуе присягу;
6) набирае законност вирок стосовно суддь якого обвинувачують у вчиненш правопору-шення;
7) суддя припиняе громадянство Укра'ни;
8) суддю визнають безвГст вiдсутнiм чи ого-лошують померлим;
9) суддя подав заяву про вщставку чи заяву про звГльнення iз посади суддi за особистим бажанням.
Своею чергою повноваження суддГ припиня-ються у випадку смерт суддi [13].
Опираючись на представлен вище пiдстави, за якими спостерГгаеться припинення суддею суддiвських повноважень, 'х варто умовно класифжувати на двi особливi груповi кате-горп - у першу групову категорш слiд вщнес-ти тГ перешкоди, якГ насамперед перешко-джають суддГ у подальшому виконувати сво'' професГйнГ обов'язки, зокрема це неналежна можливГсть виконувати професГйнГ обов'язки у зв'язку Гз станом здоров'я, порушення вимог стосовно несумГсносп, вчинення суддею сут-тевого дисциплГнарного проступку або грубого (та водночас систематичного) нехтуван-ня обов'язками, як е несумГсними Гз його професГйним статусом.
Своею чергою, у другу категорш слщ вщнес-ти тГ пщстави, якГ представленГ пунктом 9 статп 126 Конституцп Укра'ни [13], тобто подання заяви про вщставку чи заяви про звГльнення Гз посади суддГ за власним бажан-ням. ОкрГм того, до ще'' групово'' категорп слГд вГднести i пщставу, за якою суддя подае не-згоду на переведення на посаду суддГ до ш-шого суду у випадку лжвщацп або реоргаш-зацп суду, у якому вш обГймае посаду суддГ, а також пщставу, за яко'' порушуеться прямий обов'язок суддГ пщтвердити законнГсть дже-рел походження особистого майна.
ОкрГм того, особливу увагу слГд звернути на поняття дисциплГнарного проступку суддГ. У положеннях Закону Укра'ни «Про судоустрГй i статус суддГв» [14] поняття дисциплГнарного проступку суддГ е загалом не розкритим. Проте розкриття сутносп поняття «дисцип-лГнарний проступок суддГ» мГститься у бага-тьох юридичних джерелах.
З огляду на те, С. Подкопаев пропонуе розумь ти пщ поняттям «дисциплшарний проступок суддГ» протиправне порушення службових обов'язкГв суддею, яке носить характер вини суддГ, внаслГдок чого обмежуються чи пору-шуються законш права i Гнтереси Гнших оаб чи виникае ситуацГя перешкоджання прове-денню справедливого та неупередженого правосуддя [7, с. 119].
Водночас Г. Шевченко зауважуе, що дисциплшарний проступок суддГ виступае важливою пГдставою притягнення суддГ до дисциплша-рно'' вГдповГдальностГ [8, с. 4].
ПредставленГ вище тлумачення поняття «дисциплшарний проступок суддГ» мають не-абияке доктринальне значення. Тому важли-вим виникае питання представлення на за-конодавчому рГвш усГх можливих пщстав притягнення суддГ до дисциплшарно'' вГдповГдальностГ за вчинення правопорушень. За результатами таких дш досягаються прин-ципи шдивщуалГзацп та справедливостГ притягнення винних до вГдповГдальностГ за результатами накладення на них дисциплшар-них стягнень.
Практика функцюнування Вищо'' квалГфжа-цшно'' комГсп Укра'ни та Вищо'' ради правосу-ддя доводить, що досить поширеними е ви-падки, за яких формуеться низка пщстав, ви-значених законом, стосовно вчинення суддею
дисциплшарного проступку та притягнення його до дисциплшарно1' вщповщальносп.
Слщ вщм^ити, що у багатьох крашах Свро-пейського Союзу та Ствдружност Незалеж-них Держав кнують iндивiдуальнi пiдходи до визначення пщстав стосовно притягнення суддi до дисциплшарно!' вiдповiдальностi за вчинення правопорушень чи у пршому випа-дку - звыьнення суддi.
Так, у Бельгп, 1спанп, 1талп, Литвi, Нiмеччинi, Польшу, Словенп, Туреччинi, Францп та Японп мае мiсце практика притягнення суддi до ди-сциплiнарноï вiдповiдальностi (у деяких ви-падках практика звыьнення суддЦ за пору-шення службових обов'язкiв, якi визначенi законом чи за ïx виконання неналежним чином або недобросовiсне виконання. У Быору-сi, Естонп, 1талп, Литвь Казаxстанi, Кiпрi, Мол-довi, Румунп та США суддiв притягають до дисциплшарно1' вiдповiдальностi (у деяких випадках звыьняють) за порушення чи недо-тримання правил суддiвськоï етики, зокрема правила, яке становить пщ загрозу довiру су-спiльства до судовоТ системи [15, с. 548; 16, с. 75; 17, с. 20].
Притягнення суддiв до дисциплшарно! вщповщальносп (а у деяких випадках звыьнен-ня) за недотримання процесуального зако-нодавства, зокрема у виглядi затримання внаслiдок розгляду справи вщбуваеться у Естонп, СловенГï та Туреччиш. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть суддi за дп, якими порочать звання суддi чи завдають шкоду проведенню правосуддя мае мiсце у ВiрменГï, Литвь Нор-вегп, Польшi, Румунп, Туреччиш, Францп та Японп (у поодиноких випадках за таю дiяння суддiв також можуть звiльнити з посади). Во-дночас дисциплiнарна вiдповiдальнiсть суддi за здiйснення адмiнiстративного правопорушення поширеною е у Литвi, а за недотримання обмежень, яю визначаються посадою суддi - у Литвi та Молдовi [15, с. 548; 16, с. 75; 17, с. 20].
Притягнення суддi до дисциплiнарноï вщповщальносп (а у деяких випадках звыьнення) за порушення трудовоï дисциплiни передба-чено законодавством Быоруа, Вiрменiï та Казахстану. Своею чергою, дисциплшарна вщповщальшсть суддi за недотримання вимог чинного законодавства чи за недотримання законносп у xодi здiйснення правосуддя пе-редбачена законодавством Бiлорусi, ВiрменГï, Казахстану та Польщь Виникнення недолiкiв
у здшсненш правосуддя внаслiдок недбалих дш суддi за законодавством ВiрменГï перед-бачае притягнення суддi до дисциплiнарноï вiдповiдальностi, а у деяких випадках звыь-нення з посади. Законодавством Мальти пе-редбачено, що суддiв притягають до дисцип-лiнарноï вщповщальносп чи у деяких випадках звыьняють iз посади за нездатшсть ви-конувати професiйнi обов'язки. Натомкть у Мальтi та Туреччинi суддю за невиконання адмiнiстративниx обов'язкiв або притягають до дисциплiнарноï вiдповiдальностi або у поодиноких випадках можуть звыьнити iз посади [15, с. 548; 16, с. 75; 17, с. 20].
Вщповщно до статт 106 «Пщстави дисципль нарноï вiдповiдальностi суддЬ> Закону Укрш-ни «Про судоустрш i статус суддЬ> [14] суддя притягаеться до дисциплiнарноï вщповща-льностi на засадах загальноï юрисдикцп. За вчинення дисциплiнарного правопорушення на суддю накладаються дисциплшарш стяг-нення, якi загалом передбачають позбавлен-ня суддi правового статусу (шшими словами на суддю накладаеться ординарна дисципль нарна вiдповiдальнiсть. З огляду на те, в ос-новi дисциплiнарниx правопорушень, за якi передбачаеться накладення дисциплшарних стягнень, лежать:
1) навмисна чи унаслщок недбалостi незаконна вщмова у доступi до процесу правосуд-дя;
2) порушення норм процесуального законо-давства внаслiдок проведення правосуддя;
3) навмисне чи внаслщок недбалосп не за-значення мотивiв прийняття або вiдxилення аргументiв сторш судового процесу стосовно сутi проведення правосуддя;
4) навмисне чи внаслщок недбалосп порушення основ вщкритосп та гласной процесу правосуддя;
5) навмисне чи внаслщок недбалосп порушення основ рiвностi прав усix учасниюв процесу правосуддя вiдповiдно до положень, визначених законодавством;
6) навмисне чи внаслщок недбалосп нена-дання правопорушнику права на захист або створення перешкод на реалiзацiю прав уах без винятку учасниюв процесу правосуддя;
7) порушень правил стосовно вщводу чи са-мовщводу;
8) затягування розгляду заяви без вагомих на те тдстав в перюд визначеного законодавст-вом термшу чи зволжання Гз винесенням умотивованого судового рГшення чи невчасне направлення копи судового рГшення задля ïï включення в бдиний державний реестр судо-вих рГшень;
9) неодноразове чи грубе одноразове порушення правил, визначених у положення суд-дГвсько'' етики, внаслщок чого пщриваеться авторитет та довГра до системи правосуддя;
10) навмисне чи через недбалкть порушення суддею прав людини та ïï основоположних свобод внаслщок ухвалення судового рГшен-ня;
11) розголошення суддею таемнищ, яка охо-роняеться законом, а саме таемнищ нарадчо'' гамнати чи шформацп, яка не мае бути вщо-мою на момент розгляду справи у закритому судовому засщанш;
12) неповГдомлення правоохоронних органГв чи органГв суддГвського самоврядування про ситуацп втручання у процес проведення правосуддя, зокрема звертання учасниюв судового процесу, шших осГб (у тому числГ тих, якГ виконують функцп держави) стосовно конк-ретних судових справ (при цьому повщомити правоохороннГ органи та органи мГсцевого самоврядування слГд в перГод 5-ти дшв з моменту здшснення звертання);
13) втручання Гнших суддГв у процес прове-дення правосуддя;
14) надання заздалегщь недостовГрно'' шформацп члену Вищо'' квалГфГкащйно'' комГсп суддГв Укра'ни чи члену Вищо'' ради правосуддя вщповщно до представлення законних вимог на таку шформащю;
15) навмисне порушення норм права або не-належне ставлення до виконання службових обов'язюв, передбачених посадою суддГ, внаслщок чого вГдбулося скасування чи змша судового рГшення.
СлГд вщмггити, що наслГдки неналежного ставлення суддГ до виконання посадових обов'язкГв виявляються Верховним Судом, апеляцшною чи касацшною судовими уста-новами.
У ходГ розкриття тематики науково'' статтГ значну увагу потрГбно також звернути на поняття «неправосудшсть», яке насамперед стосуеться судових рГшень, якГ ухвалюе суддя.
З огляду на те, О. Кваша стверджуе, що непра-восудне судове рГшення - це таке рГшення, яке не вщповщае законодавчим вимогам стосовно нього, та е необГрунтованим. Разом з тим, неправосудне судове рГшення носить неправильний характер застосування право-вих норм, що у результат вказуе на порушення положень Конституцп Укра'ни [4, с. 208].
Водночас вщповщно до РГшення Ради суддГв Укра'ни щодо стану незалежност судГв i суддГв в Укра'ш [15] правосудним слщ вважати рГшення, що винесене суддею, який насамперед мае повне право на проведення правосуддя. Водночас неправосудним е таке рГшення суддГ, правом на винесення якого позбавле-ний такий суддя, тобто вш не мае права проводите правосуддя.
Вщповщно до статп 375 «Постановлення суддею (суддями) неправосудного вироку, рГшення, ухвали або постанови» Кримшально-го кодексу Укра'ни [11] вщкривати кримша-льш справи стосовно суддГ можна у випадку, коли прийняте (ухвалене) ним судове рГшення е сумнГвним.
Поряд з тим, вщповщно до позицп багатьох науковщв-юриспв, неправосудними слщ вважати таю судовГ рГшення, як прямо пору-шують норми процесуального або матерГаль-ного права, е незаконними та необГрунтова-ними i потребують нагального скасування [18, с. 653-655].
Варто зауважити, що ключовою ознакою не-правосудносп судового рГшення з кримша-льно-правово'' точки зору виступае кримша-льно-правове ощнювання ухваленого судового рГшення, яке здшснюеться стороною об-винувачення та судом. При цьому, суддя, який ухвалив таке судове рГшення, недотримуеть-ся вимог процесуального законодавства, яким насамперед обгрунтовуеться правова природа ухвалення рГшення суддею [2, с. 38].
В контекст зазначеного вище, основними доказами неправосудносп судового рГшення, прийнятого суддею, виступають:
1) отримання суддею вщповщно'' вигоди за результатами ухвалення такого судового рГ-шення;
2) здшснення незаконного впливу на суддю з цГллю ухвалення ним неправосудного судового рГшення;
3) ухвалення судового ршення за результатами розгляду резонансних судових справ [2, с. 39].
У зазначеному вище контекст слщ назвати ще одну досить важливу ознаку неправосуд-носп судового ршення, ухваленого суддею. Це ознака порушення процесуальних норм. При цьому таке порушення процесуальних норм вважаеться досить суттевим. Як приклад такого порушення, то це може виступати ухвалення судового ршення за результатами розгляду судовоï справи без учасп подсудного у судовому процеа.
Окреслений вище вид злочину, в результат чого було ухвалене неправосудне судове рь шення, прямо не залежить вщ того [11]:
а) у якш судовiй шстанцп було ухвалено судове ршення;
б) який напрямок судовоï справи, за тдсум-ком якоï було ухвалено неправосудне судове ршення;
в) який склад суду ухвалив таке ршення, як-що його було ухвалено колепально.
Таким чином, опираючись на зазначене вище, слщ узагальнити сутшсш ознаки вчинюваних суддею ординаторських дисциплшарних проступюв, яю насамперед полягають у:
1) суттевому порушеннi норм чинного зако-нодавства;
2) суттевому порушенш норм поведiнки суд-дi, визначених у Кодека суддiвськоï етики;
3) недодержаны посадових обов'язюв, визначених посадою судд^
4) порушеннi правил трудового розпорядку;
5) ухваленш судового ршення за результатами недбалого розгляду судовоï справи.
Разом з тим, кнуе ряд дисциплiнарниx правопорушень, вчинюваних суддею, за яю його звыьняють, тобто суддя у перспективi не може перебувати на посадi суддi. Зокрема насамперед це порушення суддiвськоï присяги. При цьому, основш факти такого порушення повинш бути встановленi Вищою квалiфiка-цiйною комiсiею Украши чи Вищою Радою правосуддя. Для звыьнення судд iз посади Вища рада правосуддя за результатами розг-ляду справи про звыьнення суддi здiйснюе подання Верховнш Радi Украши чи Президенту Украши, при цьому останнi видають спе-
цiальний акт (постанова чи указ), у якому за-значаеться, що суддю звыьняють iз посади.
Важливо вiдмiтити, що дисциплшарш правопорушення, вчинюваш суддею, здебыьшого пов'язанi iз корупцiею. З огляду на те, на суддю повинен бути накладений обов'язок пщт-вердження особистоï доброчесносп. Однак, у певнш мiрi це суперечитиме принципу пре-зумпцп невинуватостi, а також принципам незалежносп здiйснення правових процедур.
ВИСНОВКИ
Результати опрацювання лггературних дже-рел дозволяють представити розкрити основш засади становлення нормативних i процесуальних пщстав юридичноï вщповщальносп суддi. За результатами дослiдження встанов-лено, що:
- питання нормативних i процесуальних пщстав притягнення суддi до юридичноï вщповь дальност регулюються такими законодав-чими та нормативно-правовими документами як Цивыьний кодекс Украши, Кримшаль-ний кодекс Украши, Кодекс Украши про ад-мшстративш правопорушення, Конституцiя Украши, Закон Украши «Про судоустрш i статус суд^в», Рiшення Ради суддiв Украши що-до стану незалежносп судiв i суддiв в Украш;
- притягнення суддi до юридичноï вщповща-льностi згiдно нормативно-правовоï пiдстави свiдчить про обов'язковiсть закршлення у за-конi вiдповiдного перелжу правопорушень;
- притягнення суддi до юридичноï вщповща-льностi на нормативних пщставах свiдчить про вчинення протиправного дiяння (з об'ективноï точки зору), яке насамперед за-крiплюеться вщповщним рiвнем норматив-них заборон;
- основна суть фактичноï пiдстави притягнення суддi до юридичноï вiдповiдальностi полягае у вчиненш дп чи бездiяльностi з боку суддi та вказуе на заборонену правову норму, у тому чи^ на правопорушення;
- суть процесуально-правових пщстав притягнення суддi до юридичноï вiдповiдальностi насамперед залежить вщ чiткостi рiшення спецiальниx оргашв, якi е компетентними у сферi призначення заxодiв накладення юри-дичноï вiдповiдальностi на суддю;
- процесуальш умови притягнення суддiв до
ЮрИДИЧН01 ВЩПОВЩаЛЬНОСП на СЬОГОДШ 4iTKO
взаeмопов'язанi i3 iнiцiативою провадження вiдносно них;
- основш засади притягнення суддiв до юри-дично'' вiдповiдальностi слiд трактувати як закрiпленi у законi об'ективш ознаки дiяння (дп чи бездiяльностf), вчиненого суддею на протиправних засадах, внаслщок чого вини-кае шкода фундаментальному праву особи, вщносно яко' вчинено правопорушення, на надання 'й гарантiй на здiйснення справедливого правосуддя. Неправосудним е таке ршення суддi, правом на винесення якого позбавлений такий суддя, тобто вш не мае права проводити правосуддя;
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
- ординаторськ дисциплшарш проступки су-ддi полягають у: суттевому порушеннi норм чинного законодавства; суттевому порушенш норм поведiнки суддь визначених у Кодексi суддiвсько! етики; недодержанш посадових обов'язкiв, визначених посадою судд^ пору-шення правил трудового розпорядку; ухва-леннi судового ршення за результатами не-дбалого розгляду судово! справи.
Перспективами подальших дослщжень у ви-значеному напрямку виступають проведення дослiджень ключових пiдстав притягнення суддi до рiзних видiв юридично! вщповщаль-ностi за вчинення ним правопорушення.
1. Vinogradov, V. A. (2005). Otvetstvennost' v mekhanizme ohrany konstitucionnogo stroya
[Ответственность в механизме охраны конституционного строя]. Moscow: Institut prava i publichnoj politiki (in Russian)
[Виноградов, В. А. (2005). Ответственность в механизме охраны конституционного строя. Москва: Институт права и публичной политики].
2. Andrushko, P. P. (2014). Deiaki problemni pytannia kryminalno-pravovoi kvalifikatsii
postanovlennia suddeiu (suddiamy) zavidomo nepravosudnoho rishennia v kryminalnomu provadzhenni (st. 375 KK) [Some problematic issues of criminal-legal qualification of the decision of a judge (judges) of a knowingly unjust decision in criminal proceedings (Article 375 of the Criminal Code)]. Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy, 9(169), 35-39 (in Ukrainian) [Андрушко, П. П. (2014). Деяк проблемш питання кримшально-правово' квалiфiкацГi постановлення суддею (суддями) завщомо неправосудного ршення в кримшальному провадженш (ст. 375 КК). ВкникВерховного Суду Украти, 9(169), 35-39].
3. Vitruk, N. V. (2009). Obshchaya teoriyayuridicheskojotvetstvennosti [General theory of legal liability].
Moscow: Norma (in Russian)
[Витрук, Н. В. (2009). Общая теория юридической ответственности. Москва: Норма].
4. Kvasha, O. O. (2006). Kryminalna vidpovidalnist za postanovlennia suddeiu (suddiamy) zavidomo
nepravosudnoho vyroku, rishennia, ukhvaly chy postanovy [Criminal liability for a judge (judges) ruling on a knowingly unjust sentence, decision, ruling or resolution]. Pravova derzhava, 17, 208-315 (in Ukrainian)
[Кваша, О. О. (2006). Кримшальна вщповщальшсть за постановлення суддею (суддями) завщомо неправосудного вироку, ршення, ухвали чи постанови. Правова держава, 17, 208-315].
5. Kleandrov, M. I. (2002). Sudebnye sistemygosudarstv - uchastnikovSNG: zakonodatel'noe
obespechenie [Judicial systems of the CIS member states: legislative support]. Moscow: YUrist" (in Russian)
[Клеандров, М. И. (2002). Судебные системы государств - участников СНГ: законодательное обеспечение. Москва: Юристъ].
6. Malein, N. S. (1985). Pravonarushenie: ponyatie, prichiny, otvetstvennost' [Offense: concept, reasons,
responsibility]. Moscow: YUridicheskaya literatura (in Russian)
[Малеин, Н. С. (1985). Правонарушение: понятие, причины, ответственность. Москва: Юридическая литература].
7. Podkopaiev, S. V. (2005). Pro pidstavu dystsyplinarnoi vidpovidalnosti suddiv [On the basis of
disciplinary liability of judges]. Yurydychnyi visnyk, 12, 119-121 (in Ukrainian)
[Подкопаев, С. В. (2005). Про пщставу дисциплшарно'1 вщповщальносп суддiв. Юридичний
всник, 12, 119-121].
8. Shevchenko, A. V. (2013). Dystsyplinarna vidpovidalnistsuddiv Ukrainy [Disciplinary liability of
judges of Ukraine] (Doctoral thesis). Kyiv (in Ukrainian)
[Шевченко, А. В. (2013). Дисциплтарна eidnoeidaAbrncmb cyddie Украти (Автореферат кандидатсько'1 дисертацп). Кшв].
9. Samoshchenko, I. S., & Farukshin, M. H. (1971). Otvetstvennost' po sovetskomu zakonodatel'stvu
[Responsibility under Soviet law]. Moscow: YUridicheskaya literatura (in Russian) [Самощенко, И. С., & Фарукшин, М. Х. (1971). Ответственность по советскому законодательству. Москва: Юридическая литература].
10. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [The Civil Code of Ukraine] (Ukraine), 16.01.2003, No 435-IV. Retrieved
November 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (in Ukrainian) [Цивыьний кодекс Украши (Украша), 16.01.2003, № 435-IV. Актуально на 01.11.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text].
11. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal codex of Ukraine] (Ukraine), 05.04.2001, No 2341-III.
Retrieved November 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (in Ukrainian)
[Кримшальний кодекс Украши (Украша), 05.04.2001, № 2341-III. Актуально на 01.11.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14].
12. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Code of Ukraine on Administrative
Offenses] (Ukraine), 07 December 1984, No 80731-10. Retrieved September 1, 2020, from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (in Ukrainian) [Кодекс Украши про адмшктративш правопорушення (Украша), 07 грудня 1984, № 80731-10. Актуально на 01.09.2020. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10].
13. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (Ukraine), 28 June 1996. Retrieved August 1,
2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (in Ukrainian)
[Конститущя Украши (Украша), 28 червня 1996 р. Актуально на 01.08.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].
14. Pro sudoustrii i status suddiv [On the Judiciary and Status of Judges] (Ukraine), 02.06.2016,
No 1402-VIII. Retrieved September 1, 2020, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589 (in Ukrainian)
[Про судоустрш i статус суддiв (Украша), 02.06.2016, № 1402-VIII. Актуально на 01.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1589].
15. Rada suddiv Ukrainy. (2015, February 05). Rishennia 1 shchodo stanu nezalezhnosti sudiv i suddiv
v Ukraini [Decision 1 on the state of independence of courts and judges in Ukraine]. Retrieved from http://rsu.gov.ua/ua/documents?id=9&page=16&per-page=8 (in Ukrainian) [Рада суддiв Украши. (2015, Лютий 05). Ршення 1 щодо стану незалежноcтi cyдiв i cyддiв в Укра1т. URL: http://rsu.gov.ua/ua/documents?id=9&page=16&per-page=8].
16. N. d. (2010). Mizhnarodni standarty u sferi etyky ta povedinky suddiv [International standards in
the field of ethics and conduct of judges]. Yurydychnyizhurnal, 10, 75-109 (in Ukrainian) [N. d. (2010). Мiжнароднi стандарта у сферi етики та поведшки суддiв. Юридичний Журнал, 10, 75-109].
17. Neshataeva, T. N. (2011). Modernizaciya statusa sud'i: sovremennye mezhdunarodnyepodhody
[Modernization of the status of a judge: modern international approaches]. Moscow: Norma -INFRA-M (in Russian)
[Нешатаева, Т. Н. (2011). Модернизация статуса судьи: современные международные подходы. Москва: Норма - ИНФРА-М].
18. Vetrov, N. I., & Lyapunov, YU. I. (1998). Ugolovnoe pravo. Osobennaya chast' [Criminal law. Special part]. Moscow: Novyj yurist (in Russian)
[Ветров, Н. И., & Ляпунов, Ю. И. (1998). Уголовное право. Особенная часть. Москва: Новый юрист].
