CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 10-16.
УДК 342.52(477).
ПОРШНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З ДЕЯКИХ ПИТАНЬ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ПАРЛАМЕНТАРПВ УКРА1НИ ТА РЕСПУБЛ1КИ
БЫОРУСЬ
Адельсетова А.Б.
Кримський економчний шститут ДВНЗ «КиТвський нащональний економчний ушверситет м
В. Гетьмана», Симферополь, УкраТна
У стат досладжуються питання в1дпов1дльност1 парламентарiв Укра!ни та Республжи Бшо-русь. Розглядаються питання санкци, теоретичнi основи i практичш аспекти парламентсько! вщповща-льностi в законодавстш Республiки Беларусь та Украши.
Ключов1 слова Парламентська вщповщальшсть, депутатська недоторкашсть, регламент.
Постановка проблеми. Представницька демократа в Укра!ш та у Республщ Бiлорусь за часiв незалежностi обох пострадянських держав сягнула рiзних рiвнiв свого розвитку. В найбiльш концентрованому виглядi досягнення демократа в цих кра!нах знаходить свiй вияв у статус народних депутатiв Укра!ни i статусi членiв Парламенту Республiки Бшорусь. Водночас усвiдомлення того, що парламентаризм е найвищою формою прояву представницько! демократа, проблеми становлення та вдосконалення зазначеного iнституту вимагають поглибленого дослщження, яке можливе передусiм шляхом порiвняльного аналiзу конституцiй i законiв Укра!ни та Республiки Бiлорусь.
Анал1з остантх досл1джень i публтацт. Аспекти загального правового статусу та вщповщальност парламентарiв дослiджувались в працях: С.О. Авак'яна, А.О. Безуглова, Н.А. Богданово!, Л.Д. Воеводша, О.М. Гончаренко, 1.В. Котелевсь-ко!, В.Г. Стрекозова, Ю.С. Шемшученка, а також в працях вчених у галузi консти-туцшного права зарубiжних кра!н, а саме М.В. Баглая, К.1.Батира, Н.О. Мiхальовоl, О.О. Мiшина, G.B. Чиркина та ш.
Невиршешсть частини загальног проблеми. Розумшня правового статусу та вщповщальносп паламентарiя i на цей час не позбавлено багатьох дискусшних момента.
Постановка завдання. Провести дослщження значення та змюту шституту вщпов> дальностi парламентарiя як складово! його правового статусу. Метою статтi е ро-зглядання юридично! вiдповiдальностi парламентарiя в сучасних умовах. Сьогоднi в Укра!ш та Республiцi Бiлорусь все ще вiдсутнi як наукова концепщя парламентсько! вiдповiдальностi парламентарiя, так i !! законодавче закрiплення. З появою но-вих Конституцiй республш i обранням професiйного парламенту тдхщ до парламентсько! вiдповiдальностi депутата не змшився. Такий вид вщповщальност фактич-но не визнаеться, а необхтня прявовя бязя майже повшстю вiдсутня. Для лiквiдацi!
10
дано! прогалини першорядне значення мае з'ясування правово! природи даного виду вiдповiдальностi. Вiдповiдальнiсть депутата перед парламентом носить дисциплша-рний характер. Для професшного депутата представницький орган е мюцем його основно! роботи, за яку вiн отримуе винагороду, як i звичайний державний службо-вець. Дотримання правил роботи для нього е депутатською дисциплшою. Неприй-нятно застосування в якост заходiв вiдповiдальностi будь-якого впливу (наприклад, полiтичного), крiм дисциплiнарного стягнення [1]. Пщ дисциплiнарним стягненням розумiеться «передбачеш законом - захiд правового впливу, що застосовуеться упо-вноваженою посадовою особою щодо працiвника, який вчинив дисциплшарний проступок» [2]. Зазначений захщ впливу виражаеться у зауваженнi (ст. 98 Трудового Кодексу Республши Бшорусь), владному засудженнi неправомiрно! поведшки правопорушника - догана (ст. 147 Кодексу закошв про працю Укра!ни; ст. 198 Трудового Кодексу Республши Бiлорусь), у звiльненнi (ст. 147 Кодексу закошв про працю Укра!ни; ст. 198 Трудового Кодексу Республши Бшорусь). Дисциплшарна вiдповiдальнiсть депута^в е спецiальною дисциплiнарною вiдповiдальнiстю, осю-льки !х трудовi функцп пов'язаш з особливими умовами працi, i регламентуеться така вiдповiдальнiсть спецiальними нормативними актами: в Укра!ш - Законом Укра!ни «Про статус народного депутата Укра!ни» [3] та Регламентом Верховно! Ради Укра!ни; у Республiцi Бшорусь - Законом Республши Бiлорусь «Про статус депутата палати представникiв, члена Ради Республши Нацiональних зборiв Респу-блiки Бiлорусь» [4] (далее «Про статус депутата») i Регламентами палат. У Закош Укра!ни «Про статус народного депутата Укра!ни» та у Закош Республши Бiлорусь «Про статус депутата» ми поки знаходимо лише одну статтю загального характеру, що побiчно вiдноситься до парламентсько! вiдповiдальностi, - ст. 8 «Депутатська етика» та ст. 46 «Дотримання депутатом Палати представниюв, членом Ради Респу-блши норм парламентсько! етики» вiдповiдно. У даних статтях мiститься обов'язок дотримуватися «правила депутатсько! етики». I якщо Закон Республiки Бiлорусь хоча б мютить вiдсилання до Регламентiв палат, де повинш бути закрiпленi даш правила, то Закон Укра!ни взагалi не уточнюе норм, за якими на парламентарiя по-кладаеться вщповщальнють за !х порушення. Дефiнiцiя поняття «депутатська етика» у названих законах, як i в шших джерелах парламентського права, вiдсутня. Регламента парламент Укра!ни та Республши Бiлорусь не мiстять глав, спещально присвячених парламентськiй вiдповiдальностi парламентарiя. Проте в них закршле-нi норми, що встановлюють обов'язки депутата i передбачають санкцi!' за порушення норм Регламенту. Аналiзуючи регламенти парламент Укра!ни та Республiки Бiлорусь можна видшити наступнi обов'язки депутата як члена державно! структу-ри: бути присутшм та особисто брати участь у засщаннях парламенту; завчасно по-вiдомляти про неможливiсть бути присутшм на засщанш парламенту його керiвни-кiв; додержуватись вимог трудово! дисциплши та норм депутатсько! етики; особисто брати участь у голосуванш з питань, що розглядаються парламентом. Однак в Укра!ш жоден з перерахованих обов'язкiв депутатiв не шдкршлений вiдповiдними санкцiями. А у Республщ Бiлорусь, навiть враховуючи дiю в державi принципу iм-перативного мандату, регламентами на парламентарiя покладаеться вщповщаль-нiсть лише за недотримання норм депутатсько! етики. В Укра!ш вщсутшсть будь-яких санкцiй щодо парламентарiя можна пояснити недоторканiстю депутата. В державах назрша нагальна потреба у створенш правово! системи санкцш. Представля-
11
еться неприпустимим застосування до порушниюв заходiв вщповщальносп, не пе-редбачених в регламентах. Тому слщ встановити вiдповiдальнiсть парламентарiя у Конституцi! та введення до Регламенту вичерпного перелшу санкцiй. Дiапазон може бути широкий: вiд позбавлення слова та примусового виводу з залу засщань до ви-ключення зi складу Парламенту. Крiм того, наявшсть системи санкцiй надасть дис-циплiнуючий ефект на депутатiв. Вщповщальнють за порушення етичних норм, за-крiплених в нормативних актах, е частиною системи вiдповiдальностi депутата як члена представницького органу. Пiд етикою зазвичай розумдать сукупнiсть прин-цишв i норм поведiнки, прийнятих в певнш суспiльному середовищi або професш-но! групи [5]. Як нами вже було зазначено, у Закош Укра!ни «Про статус народного депутата Укра!ни» та у Законi Республши Бiлорусь «Про статус депутата» ми поки знаходимо лише одну статтю загального характеру, що побiчно вщноситься до пар-ламентсько! вiдповiдальностi, - ст. 8 «Депутатська етика» та ст. 46 «Дотримання депутатом Палати представниюв, членом Ради Республiки норм парламентсько! етики» вiдповiдно. У даних статтях мiститься обов'язок дотримуватися «правила депутатсько! етики». I якщо Закон Республши Бiлорусь хоча б мютить вiдсилання до Регламентiв палат, де повинш бути закрiпленi данi правила, то Закон Укра!ни взагалi не уточнюе норм, за якими на парламентарiя покладаеться вiдповiдальнiсть за !х порушення. Дефiнiцiя поняття «депутатська етика» у названих законах, як i в iнших джерелах парламентського права, вщсутня. Звертаючись до Регламенту Верховно! Ради Укра!ни стосовно вщповщальносп депутата за порушення депутатсько! етики, парадоксальним виявляеться те, що жодна стаття даного акту не покладае на члена парламенту жодних санкцiй. Тобто як таке нормативне закршлення цього пи-тання анi у Регламентi, аш у iнших нормативних актах вщсутне. В Укра!нi необхщ-но запровадити особливий нормативний акт, який би чггко й досить докладно рег-ламентував правила депутатсько! етики, а головне, встановлював би вщповщаль-шсть за !х невиконання. Прийняття такого документа е необхщним: як для юридич-но обгрунтовано! оцiнки поведшки того чи iншого депутата, так i для забезпечення належного поводження депутатського корпусу. Глава 9 Регламенту Верховно! Ради Укра!ни присвячена порядку дотримання дисциплши та норм етики народними депутатами на пленарному засщанш. Проте щ норми стосуються тшьки правил пове-дiнки народних депута^в пiд час сесiй Верховно! Ради, яю, по-перше, недостатньою мiрою здатнi врегулювати етичнi конфлiкти та ситуаци, що виникають в укра!нсь-кому парламентi, по-друге, не дозволяють регламентувати iншi важливi аспекти поведшки народних депута^в Укра!ни. При цьому у бшьшосп розвинутих кра!н цi аспекти достатньо детально врегульоваш: так, у Великобританi!, США, Шотланди, Австралi!, Iндi!, Польщi та шших кра!нах, прийнятi спецiальнi кодекси доброчесно! поведiнки членiв парламенту, якi мютять основнi морально-етичнi принципи, яких депутат повинен дотримуватися у сво!й дiяльностi, та конкретнi iнструкцi! стосовно поведшки парламентарiв, i вiдповiдальнiсть, яку вони повинш нести у разi порушення цих iнструкцiй. В шших випадках щ норми достатньою мiрою деталiзованi у регламентах кра!н - наприклад, регламентах парламентiв Австрi!, Францп, Iталi!, а також Свропейського парламенту [6]. Тому Укра!на як держава, що прагне iнтегру-ватися у европейське сшвтовариство, повинна вдосконалити свое законодавство у частинi, що регулюе етичну поведiнку народних депута^в Укра!ни, яке б встанови-ло певш вимоги доброчесностi, а також передбачало санкцi! за невиконання цих ви-
12
мог. Така необхщшсть ще бшьше зумовлена особливостями пол^ичного процесу в Укра!ш, який школи не вiдзначався достатньою етичнiстю та доброчеснютю. Таким чином, незважаючи на те, що громадяни очiкують вщ народних обранцiв високих моральних стандарта в !х професiйному та приватному житп, готовностi служити суспiльству, а не бажання набути владу чи особисту вигоду, укра!нським виборцям доводиться спостер^ати, що люди, надiленi довiрою суспiльства i правом представ-ляти народ у парламент i приймати рiшення вiд його iменi, часто демонструють низький рiвень пол^ично! культури i просто брак виховання, шдмшу суспiльних iнтересiв особистими. Зважаючи на це, особливу увагу треба звернути на норми доброчесно! поведшки народних депутатiв Укра!ни, та кодифшувати !х у рамках единого Кодексу доброчесно! поведiнки народних депутата Укра!ни. Зауважимо, що у 2009 рощ у Верховнш Радi був зареестрований проект «Кодексу доброчесно! поведшки народного депутата Укра!ни». Проте вш не здобув тдтримки в парламента Стосовно виду санкцiй, що застосовуються до парламентарiя, пропонуемо звернути увагу на досвщ Республiки Бшорусь у цьому питаннi. Стаття 267 Регламенту Пала-ти представникiв за невиконання або неналежне виконання повноважень члена Парламенту встановлюе наступш види санкцiй: невиплата винагороди за дш вщсутно-стi без поважних причин на засщаннях Палати представниюв та !! органiв; зобов'я-зання принести вибачення; оголошення громадського осуду; шформування виборцiв про порушення депутатом Палати представниюв правил депутатсько! етики. Для забезпечення належного виконання парламентарiем обов'язкiв та пiдтримки порядку у залi парламенту в Укра!ш, на нашу думку, мае бути запроваджений шститут парламентських приставiв. Вш дiе у таких кра!нах як Великобриташя, США, Канада, Япошя та iн. Парламентський пристав - це посадова особа парламенту, не е його депутатом, присутне на його засщаннях i виконуе ршення зборiв або його голови по шдтримщ порядку, затримання або видалення порушникiв, забезпечення кворуму. Наприклад, у Великiй Британi! посаду парламентського пристава (Serjeant at arms) ввiв ще в 1415 рощ король Генрiх V. З того часу пристави призначалися осо-бисто монархом, а !хш кандидатури обиралися, як правило, з вщставних вiйськових. На сьогодшшнш день у пiдпорядкуваннi парламентського пристава —близько 40 сшвроб^ниюв охорони будiвлi Палати громад. Як зазначено на офщшному сайтi Британського парламенту, пристав несе вщповщальшсть за дотримання безпеки та порядку в Палат общин, публiчних галереях, юмнатах комiтетiв, що розташованi на територи Палати громад. Свого часу у Верховнш Радi звучали пропозицi! ввести шститут парламентських приставiв, але ця щея не була сприйнята депутатами[7]. Останнi кiлька рокiв вiдзначенi в укра!нськш громадськостi пiдвищенням уваги до питань парламентсько! етики. Безпосередньою передумовою цього стало створення у Верховнш Радi Yкра!нi Комтету з питань Регламенту, депутатсько! етики та забезпечення дiяльностi Верховно! Ради Укра!ни. Проте ним не було проведено жод-них акцш, покликаних активiзувати iнтерес суспiльства до парламентсько! етики та актуалiзувати проблему парламентсько! етики для самих депутата. Очевидно, що потреба в Кодекс парламентарiя, який би регулював обсяг обов'язюв депутата у парламент^ вщповщальшсть за !х порушення, а також засоби забезпечення виконання санкцш, е. Однак ця потреба специфiчна, оскшьки залежить вiд розумiння сутност парламентсько! етики та дисциплiни як суспшьством, так i парламентарiем безпосередньо. Звюно, при практично абсолютнiй недоторканост члена парламен-
13
ту, якою надшеш народш депутати Укра!ни, введення подiбного iнституту не мае сенсу. Тому коршь проблеми лежить у природi депутатсько! недоторканостi. Як в> домо, у конституцiйному правi розрiзняються двi складовi депутатсько! недотор-канностi - iндемнiтет та iмунiтет. Iндемнiтет мае метою забезпечення незалежносп позицi! депутата з будь-яким розглядаеться в парламентi питань. Вiн виникае з кон-ституцiйних принципiв народного представництва i вiльного мандата, зпдно з яки-ми депутат е представником усього народу, а не парти, вщ яко! вiн був обраний, або тих, хто голосував за нього виборщв. У парламент вш покликаний вiдстоювати ш-тереси всього народу, керуючись при цьому виключно своею совютю, тому не мае вщповщати за сво! дп нiяко! формалiзовано! вiдповiдальностi - кримшально!, адм> нiстративно!, дисциплiнарно! i т. п. 1муштет означае юридичну недоторканшсть депутата. Вiн полягае в тому, що народний обранець не може бути притягнутий до кримшально! вщповщальноси, затриманий чи заарештований без згоди парламенту. У деяких кра!нах у перервi мiж парламентськими сетями така згода може дати пос-тiйно дiючий керiвний орган парламенту. Мова йде не про звшьнення депутата вщ вiдповiдальностi перед законом, а тшьки про особливий порядок притягнення його до не! — з дозволу парламенту. 1муштет покликаний забезпечити незалежшсть депутата, виключення тиску на нього шляхом порушення кримшально! справи, затри-мання або арешту, захист його вщ необгрунтованих переслiдувань, насамперед з боку виконавчо! влади, яка нерiдко конфлiктуе з парламентом, особливо з парламентскою опозищею [8]. Звiсно, депутат парламенту повинен мати бшьш високий рiвень правово! захищеностi, нiж звичайний громадянин. Вiн постiйно знаходиться в гущi полiтично! боротьби, зiткнення рiзноманiтних штерешв, на задоволення яких впливае своею поведшкою - висловлюваннями, виступами, голосуванням i т. д. У нього завжди е полiтичнi опоненти i недоброзичливцi - як в парламент^ так i за його межами. Тому вш потребуе захисту вщ тиску на нього, можливих по вiдношенню до нього провокацш, безпiдставних затримань, арешту, кримiнального переслщу-вання i т. п. 1накше вiн не зможе займати незалежну позицiю i вiдстоювати iнтереси народу, а парламент iз самостiйного законодавчого органу перетвориться в знаряддя структур виконавчо! i судово! влади.
Депутатська недоторканiсть за членами Парламенту Республши Бiлорусь за-крiплена у статп 102 Конституцi!. Так, депутати Палати представникiв i члени Ради Республши недоторканнi при висловлення сво!х думок i здiйсненнi сво!х повнова-жень. Це не вщноситься до обвинувачення !х у наклепi й образа Також член Парламенту Республши Бiлорусь несе адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за неповагу до суду (ст.166-1 Кодексу Республши Бiлорусь про адмiнiстративнi правопорушення) та кримшальну вiдповiдальнiсть за неповагу до голови держави (ст.368 Кримшаль-ного Кодексу Республiки Бiлорусь). Протягом строку сво!х повноважень депутати Палати представниюв i члени Ради Республши можуть бути заарештованi, iншим чином позбавлеш особисто! свободи лише з попередньо! згоди вiдповiдно! палати, за винятком здiйснення державно! зради або шшого тяжкого злочину, а також за-тримання на мiсцi скоення злочину. Також стаття 102 Конституци Республiки Бiло-русь визначае орган судово! влади, який уповноважений розглядати кримшальш справи щодо депута^в палат. Аналiзуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що Конститущею Республiки Бiлорусь передбачена обмежена депутатська недотор-канiсть, що також е характерним для основних закошв шших зарубiжних кра!н
14
(ФРН, Грещя, Франщя та ш.) [9]. У Конституци Укра!ни депутатська недоторкан-нiсть закршлена в ст. 80 Конституци: «Народним депутатам Укра!ни гарантуеться депутатська недоторканшсть» (ч. 1). Стаття окремо закршлюе депутатський шдем-нiтет з обмеженням: «Народнi депутати Укра!ни не несуть юридично! вщповщаль-ностi за результати голосування або висловлювання у парламент та його органах, за винятком вщповщальност за образу або наклеп» (ч. 2) i iмунiтет без будь-яких об-межень: «Народнi депутати Укра!ни не можуть бути без згоди Верховно! Ради Укра-!ни притягненi до кримiнально! вiдповiдальностi, затримаш чи заарештованi» (ч. 3). Наведеними нормами вичерпуеться змiст статтi 80. Це означае, що Конституцiя за-крiпила практично абсолютний iмунiтет народного депутата Укра!ни - його не мо-жна затримати навiть на мющ скоення злочину, наприклад вбивства. Такого iмунi-тету немае у жоднш демократичнiй державi. Враховуючи норми укра!нського зако-нодавства та спираючись на досвiд Республiки Бiлорусь та шших зарубiжних кра!н, вважаемо за необхвдне закрiпити за народними депутатами Укра!ни обмежену депу-татську недоторканють. Таким чином, стаття 80 Конституци Укра!ни мае бути до-повнена положеннями про обмежену депутатську недоторканшсть, вщповщльшсть депутатiв за висловлення поза межами парламенту та його оргашв.
Наявнють проблеми визначення вiдповiдальностi парламентарiя обумовлю-еться вiдсутнiстю як науково! концепцi! парламентсько! вiдповiдальностi парламен-тарiя, так i !! законодавчого закршлення. Звiсно це пояснюеться недоторканiстю члена Парламенту. Проте недоторканють як парламентський прившей не мае тлу-мачитися депутатом як особиста вигода. В державах назрша нагальна потреба у створенш правово! системи санкцiй. Першочергово слiд встановити вщповщаль-нiсть парламентарiя у Конституцi! та введення до Регламенту вичерпного перелшу санкцiй. Для бшьш чiткого регулювання санкцiй необхщно запровадити кодифшо-ваний акт, який би мютив у собi перелш правил дисциплiни та депутатсько! етики, у виглядi кодексу.
Список л^ератури
1. Мунщипальне право Укра!ни: [Шдручник] / [ Батанов О. В.] - X.: «Одгссей», 2009. — с.328
2. Трудове право Украши: [Навч. поиб.] / [Телгпко В. Е., Дутова О. Г. ] ; [За заг. ред. Телшко В. Е.]: - К.: Центр учбово! лггератури, 2009. - с.219
3. Закон Укра!ни «Про_статус_народного_депутата_Украши» -
/Закон вщ 17.11.1992 № 2790-Х11 / 1з змшами, внесеними в1д 17.05.2012 [Електроний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
4. ЗАКОН РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ «О статусе депутата Палаты представителей, члена Совета Республики Национального собрания Республики Беларусь» от 4 ноября 1998 г. № 196-З /с изменениями и дополнениями, вступившими в силу 21 мая 2012 г., 1 октября 2012 г./ [Електроний ресурс].- Режим доступу: /www.pravo.by/main.
5. Етика дшового спшкування: [Навч. поабник.] / [за редакщею Т.Б. Гриценко, Т.Д. 1щенко, Т.Ф. Мельничук] - К.: Центр учбово! лггератури, 2007 — с.93
6. Павленко I. Проблема забезпечення правопорядку у парламента та дисциплши представникш депутатського корпусу: вичизняна та заруб1жна практика. [Електроний ресурс].- Режим доступу: old.niss.gov.ua
7. RegioNews: Комтая з морал1 хоче створити парламентську полщш (11.04.2012). Доступний з regionews.com.ua; Укра!нська правда: Депутаты после очередной драки захотели себе пристава (21.07.2009). [Електроний ресурс].- Режим доступу: pravda.com.ua.
8. Статус члена Парламенту: Заруб1жний досввд та пропозици для Укра!ни. 1нформацшно-аналпичне досл1дження. Лаборатор1я законодавчих 1н1ц1атив. Програма сприяння парламенту Укра!ни ун1верситету 1нд1ани США. Кигв, 2012. [Електроний ресурс].- Режим доступу: www.parlament.org.ua. - с. 16
15
9. Конституцшне (державне) право заруб1жних кра!н: [Навч. поаб.] /[В.М. Бесчастний, О.В. Фшонов, В.М. Субботш, С.М. Пашков] / [За ред. В.М. Бесчастного] - К.: Знания, 2010. - 312 с.
10. Закон Укра!ни «Про Регламент Верховно! Ради Украши» ввд 10.02.2010 № 1861-У1 / 1з змша-ми, виесеиими зпдно 1з Законом N 5029-У1 ( 5029-17 ) ввд 03.07.2012 [Електроний ресурс].-Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
Adelseitova Ä. Comparative legal analysis of certain issues of responsibility of Deputies of Ukraine and Belarus / AB Adelseitova // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. T. 25 (64). №2 .2012. C. 10-16. In the article on the basis of comparative legal analysis examined the question of responsibility of parliamentarians in Ukraine and Belarus. Studies the issues of sanctions, theoretical bases and practical aspects of parliamentary responsibility in the legislation of the Republic of Belarus and Ukraine. Key words: Parliamentary responsibility, parliamentary immunity, regulations.
Адельсеитова А.Б. Сравнительно-правовой анализ некоторых вопросов отвественности параментариев Украины и Республики Белорусь / А.Б. Адельсеитова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64 ). №2 .2012. С. 10-16.
В статье рассматриваются вопросы ответственности парламентариев Украины и Республики Беларусь. Исследуются вопросы санкций, теоретические основы и практические аспекты парламентской ответственности в законодательстве государств.
Ключевые слова Парламентская ответственность, депутатская неприкосновенность, регламент.
16
