CC BY
9
Актуальн проблеми сучасно! медицини
УДК 617-989 : 378.147:061.3 (450.421)
ЗНАЧЕНИЯ В1ДН0ВЛЕННЯ У СТУДЕНТ1В ЗНАНЬ 3 ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВИВЧЕНН1 ЗАГАЛЬНОТ Х1РУРГП 3 П03ИЦ1Й БОЛОНСЬКОТ ДЕКЛАРАЦ1Т
Крижатвсъкий Я.Й., Кульбака B.C., МеллЫ В.М., Коваленко О.М., Галига Т.М.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О.О. Богомольця, м.Кшв
У cmammi проанал{зоват результаты тестового контролю знань з базових дисциплт 595-ти cmydenmie VII семестру. Регулярне вiдновлення знань з фундаментальных дисциплт, належна мотиващя до навчання сприяють устшному опануванню студентами навчальног програми загальног хгрургп вiдповiдно до вимог Болонськог декларацп.
Ключов1 слова: Болонська декларацт, вщновлення знань, фундаментальы дисциплин, загальна xipyprw.
Вступ.
Вщповщно до вимог БолонськоТ декларацп' перед вищою медичною школою поставлене завдання здшснити на додипломному еташ пщготовку лкаря широкого профтю на принципах доказовоТ медицини [2,3] .
Система навчального процесу при вивченш загальноТ х1рургй в Нацюнальному медичному уыверситет1 ¡м. О.О.Богомольця (НМУ) традицшно базуеться на знаниях, отриманих на фундаментальних кпасичних кафедрах: нормально! анатомп людини, нормально! ф1зюлогп, пстологп з ембрюлопею, м1кробюлогп, в1русологп, бюжмп, патолопчноТ ф1зюлогп та патолопчноТ анатомп \ ¡нш.
Для досягнення максимального ефекту вщ вивчення медичних дисциплш, в тому числ1 загальноТ х1рургп, необхщно, щоб студенти не ттьки отримували основи теоретичних знань, але \ активно використовували Тх при вивченш кшычних дисциплш, знайомилися з новп~шми досягненнями з тематики предмета. [1,4].
Мета роботи. На основ! анал1зу результате виживання знань з фундаментальних дисциплш у студенев третього курсу розпрацювати ¡нновацшы та удосконалити класичы методики для полтшення ефективносп вивчення загальноТ х1рургй.
Матер1али та методи.
Пщ час вивчення практично вах тем \ питань загальноТ х1рургй необхщы знания, набут1 на фундаментальних кафедрах - ¡нтеграц1я по вертикал! \ горизонталь
При вивченш питань кровотеч1 та крововтрати важливими е знания будови артерш, вен, капшяр1в, величини об'ему циркулюючоТ кров1, показниш НЬ, кшькост1 еритроцит1в,
щшьносп кровк Застереження студенев про небезпеку паренх1матозних кровотеч пов'язану з тим, що судини паренх1матозних оргашв фксоваш до строми органа \ не спадаються, мае пробудити потребу повертатися до пстологп та анатомй пщ час вивчення шшчних дисциплш. Набут1 знания на фундаментальних кафедрах необхщы пщ час опанування метод1в зупинки кровотечк перетискання судин на протяз1, накладання джгута з урахуванням топографп судин, нерв1в.
Вщомо, що часто кровотеча зупиняеться самостшно. Студенти можуть скористатися знаниями з ф1зюлогп, бюжмп про участь в гемостаз! стшки кровоносноТ судини, плазмових фактор1в згортання кров1 \ тромбоцит1в, еритроцит1в, лейкоцит1в.
Ефективним у лкуванш пюля гостроТ кровотеч1 е переливання препарате кровк Необхщы знания про групи кров1, резус-належносп, антигени, антитта, цолклони, про консервацш та стабт1зацш кровк Для попередження ускладнень пщ час \ пюля гемотрансфузй необхщно проведения проб на групову, резусну та бюлопчну сумюнють.
Для опанування загального знеболення потр1бы знания будови ротоглотки, трахеТ, бронх1в, легень, функцй нервовоТ, серцево-судинноТ, дихальноТ систем, газообмшу \ фармаколопчних препарате для наркозу. При опануванш питань мюцевого знеболювання при виконанш епщуральноТ та спинномозковоТ анестезп, м1жреберноТ, вагосимпатичноТ та паранефральноТ блокад необхщы знания з анатомй хребта, топограф1чноТ анатомй нерв1в, нервових сплетшь шиТ, грудей, живота, нерв1в кшцшок.
При вивченш вивих1в та перелом1в кюток, розумшня репаративноТ регенерацп потр1бш знания з анатомй', пстологп кюток, суглоб1в.
Знания отримаш студентами на фундаментальних кафедрах комплексно застосовуються пщ час вивчення ран, розумшня стадшноол, фазовост1 загоювання \ л1кування ран.
При вивченш патогенезу травматичного шоку необхщы знания гемодинам1ки,
нейрогуморальних, регуляторних механ1зм1в, рол1 м1кро циркуляцй', метабол1зму \ внутр1шньокл1тинних розлад1в та ¡мунних фактор1в.
Патоморфолог1я оп1ковоТ хвороби фунтуеться на знаниях г1стологй' \ нормально! ф1зюлоги покров1в, розум1ння розлад1в обмшних процес1в, Тх регуляторних нейроендокринних мехашзм1в, значенн1 ендотоксикозу.
Другий зм1стовний модуль з загальноТ х1рургй об'еднуе теми присвячеш гостр1й та хрон1чн1й х1рурпчнш ¡нфекцй', специф1чн1й та неспециф1чн1й ¡нфекц1ям, загальним питаниям
Том 9, Выпуск 1
355
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
онкологи.
Гостр1 гншж захворювання шмрних покрив1в, пщшмрноТ кл1тковини, кисл, вивчення септичних ускладнень вимагають знань анатомо-ф1зюлопчних структур, пейзажу м1крофлори, патоморфоз1в, ¡мунолопчних процеав, антибютикотерапп \ засоб1в детоксикацп.
Пщ час демонстраци хворих сепсисом у Республканському центр! сепсису звертаемо увагу студенев на клш1чш прояви \ дат лабораторного \ апаратного дослщжень. Результати цих дослщжень можна анал1зувати \ приймати р1шення на основ! базисних знань з пстологп, бюжмп, патолопчноТ анатомп, патолопчноТ ф1зюлогп, медичноТ бюлогп, медичноТ ф1зики, фармакологи \ загальноТ х1рургй.
Загальну х1рурпю з повною м1рою можна вважати також фундаментальною дисциплшою при вивченш вах дисциплш х1рурпчного профшю.
На першому заняпч з загальноТ х1рургй традицшно проводимо контроль знань з базових дисциплш. Для цього складен! 90 тестових завдань, як1 роздтеы на 6 вар1ант1в \ охоплюють основы теми фундаментальних дисциплш (анатом¡Т людини, пстологп, цитологи, ембрюлоги, нормально!' ф1зюлоги, медичноТ бюлогп, бюжмп, м1кробюлогй, в1русологи та медичноТ генетики), знания яких мае важливе значения для вивчення предмета \ оволодшня практичними навичками.
Проанал1зовано вщповщ1 на тестов! завдання з базових знань 320-ти студенев медичного факультету № 1 \ 275-ти студенев медичного факультету № 4 НМУ на початку сьомого семестру 2007-2008 та 2008-2009 навчальних рош. Результати \ анал1з цих дослщжень лягли в основу даноТ роботи.
Результати та 1х обговорення.
Анал1з вщповщей на тестов! завдання з базових дисциплш показав, що бшя 80% студенев медичних факультет! № 1 та № 4 НМУ мали на початку сьомого семестру пор1вняно низький р1вень знань з анатомп людини, пстологп', цитологи, ембрюлогй, нормально!' ф1зюлоги, бюжмп, мкробюлогп. Ильки п'ята частина ¡з охоплених дослщженням студенев отримали за виконання тестових завдань з теоретичних предмете четв1рки \ тршки. Бшьша частина студенев отримали незадовшьш оцшки.
Проблемними питаниями були: м'язова система р1зних дшянок тта, анатом1я серцево-судинноТ системи, жовчовивщних протош, кисп, стопи, пстолопя шмри, очеревини, вен, артерш, загальний анал1з кров1, життевий об'ем легень, склад шлункового соку, ферменти пщшлунковоТ залози, система зсщання кров1, патогенез травматичного шоку, сепсису, основы константи гомеостазу, цикл Кребса \ ¡нш.
Результати тестового контролю базових знань
засвщчили недостатне виживання знань з теоретичних дисциплш, набутих студентами на першому i другому курсах. Адже 95% студенев усышно i своечасно склали п1дсумков1 модул1 ¡з фундаментальнихд исциплш.
Мюула I.P., Федоров O.E. (2007) стверджують, що студенти до часу вивчення ктшчних дисциплш забувають знания з фундаментальних предмете. У Терноптьському державному медичному ушверситет1 працюють за системою ocbîth, прийнятою у Вщенському медичному ушверситет1, яка передбачае введения клш1чних дисциплш вже з перших KypciB навчання з метою поеднання в 4aci, а також едноол теорп i практики впродовжусього навчального процесу.
Маючи бшьш як п'ятдесятир1чний досвщ роботи в медичному By3i i враховуючи стол1ттям перев1рену ефективнють отримання знань з фундаментальних медичних наук на молодших курсах, як1 були i будуть базою для опанування кшычних дисциплш, ми не роздшяемо радикальш змши в навчальному процеск KpiM того, недавы випускники шкш мають бути адаптоваы до вщвщування кпшк i в психолопчному плат.
Досягнення мети поставленоТ в робот1 реал1зуемо як nifl час лекцш так i на практичних заняттях. Лекцшний матер1ал подаеться в дохщливш форм1 в мультимедшному оформлены. У BCix без винятку лекц1ях наведена коротка ¡нформац1я ¡з фундаментальних дисциплш, яка мае вщношення до теми предмета.
До тестових завдань BCix тем модул1в, в тому числ1 i п1дсумкових, включен! питання з базових дисциплш.
Теоретичш питання з р1зних фундаментальних предмете е темою ¡ндивщуальних po6iT i реферат1в, як1 студенти коротко доповщають в трупах.
Важливо на початку вивчення клш1чних дисциплш продемонструвати студентам доцтьнють систематичного вщновлення знань з фундаментальнихд исциплш.
Таким чином, регулярне вщновлення знань з фундаментальних дисциплш, належна мотивац1я до навчання сприяють устшному опануванню студентами навчальноТ програми загальноТ xipypriï, оволодшню практичними навичками у вщповщноол до вимог БолонськоТ декларацй.
Л1тература
1. Врублевська C.B.; Vrublevkaja S. 1нновацмн1 процеси в систем! ocbîth //Медична осв1та.-2007.-№1-с.43-45.
2. Москаленко В.Ф., Явор1вський О.П., Остапюк Л.1.; Mos-kalenko V., Javorovsky A., Ostapjuk L. Досягнення, проблемн1 питання i шляхи удосконалення кредитно-модульно!' системи орган1зац1Т навчального процесу.// Медична осв1та.-2008.-2.-с.60-63.
3. Мисула I.P., Федоров O.G.; Misula I., Fedortziv. Про впровадження у навчальний процес лУй практичних навичок (матрикул1в).// Медична осв1та.-2007.-№1-2.-с.30-32.
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
4. Голубенко О.,Морозова Т.; Golubenko O., Morosova T. До Болонських реформ.// Вища школа.-2006.- №5-6.-с.10-18.
проблеми оновлення стандарте вищоТ осв1ти в контекст
Реферат.
ЗНАЧЕНИЕ ВОССТАНОВЛЕНИЯ У СТУДЕНТОВ ЗНАНИЙ ФУНДАМЕНТАЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН В ОБУЧЕНИИ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ С ПОЗИЦИЙ БОЛОНСКОЙ ДЕКЛАРАЦИИ
Крыжановский Я.И., Кульбака B.C., Меллин В.М., Коваленко О.Н., ГалыгаТ.Н.
Ключевые слова: Болонская декларация, восстановление знаний, фундаментальные дисциплины, общая хирургия.
В статье проанализированы результаты тестового контроля знаний базовых дисциплин 595-ти студентов VII семестра. Регулярное восстановление знаний фундаментальных дисциплин, должная мотивация в учебе способствует успешному освоению студентами учебной программы общей хирургии в соответствии с требованиями Болонской декларации.
Summary.
THE ROLE OF BASIC SCIENCES FOR THE STUDENTS STUDYING GENERAL SURGERY ACCORDING TO BOLOGNA DECLARATION
Krizhanovsky Ya., Kulbaka V., Mellin V., Kovalenko O., Galiga T. Key words: Bologna declaration, basic sciences, general surgery.
This article presents the analyses of the tests of basic sciences among 595 students studying at VII semester. Regular refreshment of theoretical subjects, their proper motivation contributes to successful assimilation of training programme on general surgery according to the requirements of Bologna declaration.
УДК 616.-083.98:378.126
ПЕРСПЕКТИВЫ ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ ОРДИНАТОРОВ ПО МЕДИЦИНЕ НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ Курапов Е.П., Ворхлик М.И., Минина К.З., Килимниченко О.И., Христуленко A.A., Демина Т.В.
Донецкий национальный медицинский университет им.М.Горького
Разработка компьютерных технологий, мультимедийных обучающих программ, видеоматериалов по методам оказания медицинской помощи при критических состояниях в значительной степени должно заинтересовать ординаторов всех специальностей к изучению медицины чрезвычайных ситуаций и критических состояний. Адекватная медицинская помощь приведет к снижению летальности, числа осложнений среди населения и повышению экономического благосостояния Украины и сохранение трудоспособности населения. Ключевые слова: медицинское обучение, компьютерные технологии, знания-умения.
На основании предложенных рекомендаций Болонского процесса в концепции объединения Европейского образования с 2003г. в Донецком национальном медицинском университете в обучение студентов, получающих высшее медицинское образование, внедряются некоторые аспекты предложенных рекомендаций. В 20092010 учебном году на кафедры Донецкого национального медицинского университета, занимающиеся обучением студентов в ординатуре, придут студенты-ординаторы, обучение которых будет проводиться с использованием многих рекомендаций Болонского процесса. На кафедре хирургических болезней стоматологического факультета, анестезиологии и реаниматологии обучение ординаторов смежных специальностей проводится по циклу анестезиологии, включающей в основном вопросы неотложной медицинской помощи пострадавшим и больным на догоспитальном и госпитальном этапе в режиме программ помощи медицины чрезвычайных ситуаций (МЧС). Поэтому перед профессорско-преподавательским составом кафедры ставятся вопросы по разработке и внедрению в обучающую программу образования в концепции рекомендаций Болонского процесса новых методологически обучающих технологических
приемов, предназначенных для повышения желания к получению знаний и практических навыков студентами-ординаторами, и в дальнейшем врачами-интернами.
Студенты-ординаторы, к шестому курсу обучения, уже должны четко представлять себе дальнейшую трудовую деятельность по выбранной специальности и овладеть знаниями и навыками по диагностике, оказанию помощи при развитии многих критических состояний, как и в работе по их будущей специальности, так и в любых внегоспитальных ситуациях. Разработка и создание компьютерных обучающих программ, технологий, ситуационных задач, видеоматериалов по проведению некоторых методик и приемов в оказании помощи при критических состояниях и т.п. в значительной степени должно заинтересовать ординаторов смежных специальностей к изучению, наряду с общемедицинскими предметами, медицины чрезвычайных ситуаций и критических состояний. Системы компьютерного тестирования получают широкое распространение в связи с необходимостью дополнительного этапа контроля знаний для определения необходимых требований к выпускникам медицинских высших учебных заведений. Эти предложения находятся в стадии согласо-
Том 9, Випуск 1
357
