CC BY
12
УДК: 614.2:378.1
ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТН0-М0ДУЛЬН01СИСТЕМИ 0РГАН13АЦП НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У П1ДГ0Т0ВКУ Л1КАР1В-Х1РУРГ1В В1НТЕРНАТУР1
Матвшчук Б.О., Орач Р.У., Михайлович В.В.
Кафедра жрургп факультету гмслядипломноТ осв1ти Льв1вського нацюнального медичного ушверситету ¡мена Данила Галицького
У статт1 наведена гнформацгя про аспекти роботи кафедри х1рургп факультету тслядиплом-ног освти Льв1вського нацюнального медичного ушверситету гменг Данила Галицького в кон-текст1 реал1зацгг положень Болонськог декларацп з оргатзацп навчального процесу при тдгото-вц лтар{в-спещалжт{в-х{рург{в в ттернатур1 за кредитно-модульною системою
Ключов1 слова: Болонський процес, кредитно-модульна система, пщготовка х1рурпв в ¡нтернатур1
Вступ
Сьогоды в УкраТы здмснюеться модерызацт осв1тньоТ дтльност1 в контекс^ вимог БолонськоТ декларацп, прийнятоТ 19 червня 1999 року \ зпд-но з якою краТни Свропи зобов'язалися до 2010 року привести своТ осв1ты системи у вщповщ-нють до единого стандарту [1, 2]. Сутнють адап-тацп ¡деТ СвропейськоТ кредитноТ системи до системи вищоТ медичноТ осв™ УкраТни [3] полягае
у:
- збтьшены мотиваци учасниюв навчального процесу на досягнення високоТ якост1 пщготовки фах1вцв;
- об'ективЬаци оцнки Тх р1вня знань;
- використаны широко! шкали рейтинговоТ оцнки знань;
- посилены рол1 самостмноТ роботи студен-т1в, ¡нтерыв;
- впроваджены в навчальний процес нов1тых педагопчних технолопй;
- забезпечены гнучкост1 програм навчання та можливост1 навчання за ¡ндивщуальними навча-льними планами;
- запроваджены здорово!' конкуренцп в на-вчаннк
У медичый оевт протягом останнього часу вже зроблено перш1 кроки у напрямку Свронте-граци. Вщбулися змши у законодавчм \ нормативна баз1 вищоТ медичноТ школи, розроблеы державы стандарти медичноТ осв1ти, розвива-еться система управлшня якютю осв1ти. Визна-чеы концептуальы засади розвитку вищоТ медичноТ осв1ти та ТТ ¡нтеграци в Свропейський осв1т-нм прост1р. Завершено пщготовчий етап \ розпо-чато активне впровадження в уыверситетську медичну осв1ту принцип^ БолонськоТ декларацп. 1з 2005/06 навчального року запроваджено но-вий навчальний план тдготовки лкарв на осно-в1 кредитно-модульноТ системи, збтьшено тер-мши пщготовки фах1вцв в ¡нтернатур1 [6, 7].
Пройде не так багато часу, як випускники ви-щих медичних навчальних закпадв, як1 навча-лися за принципом БолонськоТ декларацп, при-йдуть в ¡нтернатуру. Для подальшого розвитку в1тчизняноТ медичноТ осв1ти виникае необх1д-нють перегляду та вдосконалення системи п1д-
готовки спец1алют1в, зокрема xipypriB, в ¡нтерна-Typi [4]. В основу системи повинен бути покпа-дений принцип оргаызацп навчального процесу, особливютю якого е ор1ентац1я на к1нцев1 цт1 -профеайну д1яльысть [5]. Кредитно-модульна система оргаызацп навчання мае стати базою i для пюлядипломноТ осв1ти. В основу навчальноТ програми треба покласти доказову медицину, звтьнивши ТТ вщ застартого навчального мате-piany. У зв'язку з переходом з цього навчального року на трирнну пщготовкух1рурпв в ¡нтернатуру нашою метою було переглянути навчальну про-граму i навчальний план вщповщно до принципа БолонськоТ декларацп та Тх апробувати, оргаы-зувавши навчальний процес за кредитно-модульною системою.
Основна частина
Кредитно-модульна система - це сучасна модель оргаызацп навчального процесу, яка грун-туеться на поеднанни модульних технолопй навчання та залкових кредит^ (ECTS) одиниць BHMipy обсягу навчального матер1алу, засвоено-го ¡нтерном. Модуль - це задокументована завершена частина осв1тньо-професмноТ програми, яка реал^уеться вщповщними формами навчального процесу i завершуеться пщеумковим контролем.
ECTS - (European Credit Transfer System) -Свропейська система перезарахування кредит^ як одиниць BHMipy трудом¡сткост1 навчального навантаження. Залковий кредит вкпючае Bci ви-ди навчальноТ д1яльност1 ¡нтерна як аудиторноТ (лекцп, практичы та ceMiHapcbKi заняття), так i самостмноТ, як1 необхщы для засвоення модуля, а також профеемну кпннну пщготовку на базах стажування, складання л1ценз1йного ¡нтегрова-ного ¡спиту "Крок 3", державну атестац1ю ¡нтер-HiB. Принциповим в ц1й систем! е те, що модуль програми структуруеться в1дносно на невелик! за обсягом i з'еднан1 за змютом частини - 3MicTOBHi модул1.
Основним нашим завданням на п1дготовчому eTani було залучення науково-педагог1чних коле-ктив1в кафедри xipypriT та сум1жних кафедр до принципово новоТ модел1 оргаызаци навчально-
го процесу, створення нових навчальних про-грам \ навчальних плаыв з основноТ \ суммних дисциплн.
Вщповщно до наказу МОЗ Украши № 148 вщ 22.3.2003 року "Про заходи щодо реал^аци по-ложень БолонськоТ декпараци в систем! медич-но1 та фармацевтичноТ осв1ти" Льв1вський нацю-нальний медичний уыверситет ¡мен1 Данила Га-лицького затверджений у регюы базовим навча-льним закладом з модерызаци системи вищоТ медичноТ осв™ з метою пщготовки до входжен-ня у Болонський процес. Наказом по уыверсите-ту зобов'язано уах викпадачв, аспфант1в та ма-
Пщчас очного навчання на кафедрах аудито-рне навантаження ¡нтерна становить 30 акаде-мнних годин \ самостмна робота - 15 годин на тиждень. Форма пщготовки на баз1 стажування -практична д1яльысть лкарячнтерна протягом 36 астрономнних годин. Звщстя змша функцюна-льних обов'язюв лкарЫнтерыв: виконання лн карськоТ роботи \ вщповщалы-мсть за неТ.
На початку навчання ва ¡нтерни повины бути ознайомлеы з принципами побудови навчально-го плану та оцнювання Тх знань. Навчальна про-грама ¡нтернатури за спецалы-мстю "Жрурпя" складаеться з 22 модуле. Модул1 сформован! кратно цтому кредиту або його половин!. Пщчас навчання на кафедрах ВМНЗ найменший модуль дор1внюе 1,5 кредита, найбтьший - 7 кредитам. Кр1м цього, за час практично! лкарськоТ дтльност1 на баз1 стажування кожен ¡нтерн повинен набрати в1д 3-х до 9-и кредите за один модуль в залежност1 вщ його обсягу. Кожен модуль складаеться з невеликих за обсягом \ з'ед-наних за змютом частин - 68 змютовних модуле, як1 мають наскрЬну нумерацю у межах ваеТ программ
Змютовний модуль - це система навчальних елемент1в (тем), як1 поеднаы за ознакою вщповь дност1 певному обсягу навчальноТ ¡нформаци, що мае самостмну лопчну структуру та змют. Тема мае наскрЬну нумерацю в межах модуля. Для кожного змютовного модуля на пщстав1 юн-цевих цтей формулюються певы профеайы умння \ навики з точки зору профеайноТ д1яль-ностк Розподт навчального часу в межах змю-товних модуле та подт Тх на навчальы елемен-ти (теми) здмснено в структурованому навчаль-ному план1 та тематичних планах лекцм, прак-
пстрант1в виконати спецальну навчальну про-граму "Вища медична осв1та \ Болонський процес", розроблену МОЗ УкраТни. Водночас запро-ваджено курс лекцм з вказаноТ програми для ¡н-терыв та слухач1в факультету пюлядипломноТ осв1ти. Нова структура навчального плану вклю-чае тривалють навчання 3 роки, тривалють навчального року 46 тижыв (69 кредит!в), один тиждень дор1внюе 1,5 ЕОТЭ. Оргаызацт навчального процесу ¡нтерыв побудована навчанням на кафедр1 протягом 12 мюяц1в (49 тижыв) та на баз1 стажування - 21 мюяць (89 тижыв).
Граф ¡к навчального процесу
тичних \ семЫарських занять основноТ \ сум1жних кафедр.
Структурування навчального матер1алу - це не техннний, а творчий процес, який мае супро-воджуватися корекц1ею матер1алу, виходячи ¡з стандарте, представлених в осв1тньо-квал1ф1кац1йн1й характеристик лкаря-спец1алюта-х1рурга \ на засадах доказовоТ меди-цини. Модульний пщхщ - бтьш функцюнальний з точки зору впровадження набутих знань в практичну дтльнють, осктьки базуеться на динам^ знань, умшь, навичок з виходом на юнце-вий практичний результат. Змютовний модуль пщ час навчання на кафедр1 передбачае у своему скпад1 як теоретичну, так \ практичну пщгото-вку.
Одыею з найбтьш вагомих складових процесу навчання лкарЫнтерыв на кафедр1 е органн зацмы форми навчального процесу, що забез-печуються безпосередньо дтльнютю викладача. Це - лекцм, практичы та семнарсью заняття. При реструктуризацм навчального плану ми зммили стввщношення м1ж видами занять, а саме: лекцм складають 6,4% навчального часу, практичы заняття - 78,5% \ семнарсью - 15,1%. Теоретична пщготовка включае в себе використання ¡н-формацмних (навчалы-м поабники, довщники, монографм, методичн1 розробки тощо) \ дидак-тичних навчальних ресурс1в, що передбачають створення \ використання пакет1в тестових та ситуац1йних завдань. Практична частина п1дго-товки передбачае оволод1ння вмннями застосу-вати набут1 знания на практик. Проведения практичного заняття передбачае перш за все освоения д1агностично-л1кувальних \ мануальних навичок та умнь зг1дно з вимогами осв1тньо-квалфкацйноТ характеристики.
Рк навчання М1сяц1
VIII XI X XI XII I II III IV V VI VII
1-й Б к к к к к к Б Б Б Б В
2-Й1 Б Б Б Б Б Б к к к к Б В
30-й Б Б Б Б Б Б Б Б Б к к В
Прим/тка:Б - практична д/яльнють на базI стажування К - навчання на кафедрI ВМНЗ В - в/дпустка
Поки ми не дожили до "стандартизованих па-ц1ент1в", особливою формою практичного занят-тя з ¡нтернами повинен бути кпУчний розбф хворого, а при скпаданы залку для одержання кредиту-умння ¡нтерна, пюля обстеження хворого та самостмного проведения певних лабора-торноннструментальних дослщжень, сформу-лювати клннний д1агноз та визначити тактику лкування, реабт1таци'та профтактики.
Якють вищоТ медичноТ осв1ти залежить вщ рн вня впровадження ¡нформацйно-комункацмних технолопй та формування ¡нформацмноТ куль-тури як у ¡нтерыв, так \ у викпадачв. У систем! пщготовки спец1алют1в-х1рурпв необхщно перед-бачити використання нов1тых телемедичних технолопй, в^туальних лекцм, мастер-кпаав та семнар1в провщних спец1ал1ст1в, що можливе лише при вщповщному комп'ютерному та муль-тимедмному обладнаннк
Треба пам'ятати, що найважлившою умовою навчання за модульним принципом е активне здобування знань ¡нтернами шляхом власного пошуку та самост1йно1 роботи, що позначаеться на глибиы \ якост1 здобутих теоретичних знань та практичних навичок. У зв'язку з цим необхщно провести перегляд \ створення викпадацьким складом нового методичночнформацмного за-безпечення, тобто провести повну доб^ку комплекту матерев навчального та контрольного модуля. Ця робота потребуе тривалого часу, до-сить великих матер1альних затрат по переобла-днанню кафедр, поновленню Тх матер1апьноТ ба-зи та лкувального ресурсу.
Якють осв1ти ¡нтерна повинна контролювати-ся протягом всього навчального року на пщстав1 прозороТ багатобальноТ стандартизовано! сис-теми поцшювання.
Засвоення теми (поточний контроль) контро-люеться на кожному практичному занята вщпо-вщно до конкретних цтей. При оцнюваны засвоення кожноТ теми модуля ¡нтерну виставля-ються оцнки за 4-и бальною (традицмною) шкалою. Вони конвертуються у бали в залежное^ в1д ктькост1 тем у модулк Вага кожноТ теми у межах одного модуля е однаковою, але р^ною для р^них модуле \ визначаеться ктькютю тем у модулк Оцнювання поточноТ навчальноТ д1я-льност1 мае включати контроль теоретично! та практично! д1яльностк Самостмна робота ¡нтер-н1в оцшюеться пщчас поточного контролю теми на вщповщному занята. Рекомендуеться засто-совувати таю засоби д1агностики р1вня пщготов-ки ¡нтерыв: комп'ютеры тести, розв'язання ситу-ацмних задач, трактування та оцнка результат^ лабораторних дослщжень, аналЬ \ оцнка результат^ ¡нструментальних дослщжень \ параметр^, що характеризують функцИ оргаызму людини, його систем та оргаыв, контроль ово-лодння практичними навичками.
Оцнка за модуль визначаеться як сума оць нок поточно! дтльност1 (у балах) та оцнки пщ-сумкового модульного контролю (у балах), яка виставляеться при оцнюваны теоретичних знань та практичних навичок вщповщно до перелив, визначених програмою. Максимальна кь лькють бал1в, яку ¡нтерн може набрати при ви-вчены кожного модуля, становить 200, в тому числ1 за поточну навчальну д1яльнють - 120 ба-л1в, за результатами пщеумкового модульного контролю - 80 бал1в.
Максимальна ктькють бал1в, яку може набрати ¡нтерн за поточну дтльнють при вивчены модуля вираховуеться шляхом множення кть-кост1 бал1в, що вщповщають оц1нц1 "5", на ктькють тем у модулк Мн1мальна ктькють бал1в, яку повинен набрати ¡нтерн при вивчены модуля, для допуску до пщеумкового модульного контролю, вираховуеться шляхом множення кть-кост1 бал1в, що вщповщають оцнц "3" на ктькють тем у модулк
Пщсумковий модульний контроль здмсню-еться по завершению вивчення вах тем модуля на останньому контрольному занята з модуля. До пщеумкового модульного контролю допуска-ються ¡нтерни, як1 вщвщали уа передбачеы на-вчальною програмою аудиторы навчальы за-няття, та при вивчены модуля набрали ктькють бал1в не меншу за мУмальну. Форми проведения пщеумкового модульного контролю мають бути стандартизован ими \ включати контроль теоретично! та практично! пщготовки. Максимальна ктькють бал1в, яку може набрати ¡нтерн при екпаданы пщеумкового модульного контролю, становить 80. Пщсумковий модульний контроль вважаеться зарахованим, якщо ¡нтерн набрав не менше 50 бал1в.
Пщсумковий контроль з1 спец1альност1 здмс-нюеться на очному цикл1 3-го року навчання ¡н-терыв \ враховуе результати не лише пщеумко-вого модульного контролю пщчас занять на кафедрах, а також \ результати контролю Тх практично!' лкарськоТ д1яльност1 на базах стажуван-ня, в1дпов1дно до розроблених навчальних пла-н1в. Тому, стану п1дготовки ¡нтерыв на заочному цикл1 необх1дно придтяти надзвичайно велику увагу, бо вона в навчальному процес1 займае майже 2/3 навчального часу (21 мюяць).
Передус1м сл1д звернути увагу на матер1аль-ну базу л1карн1, на якм ¡нтерни проходять стажу-вання. Вона повинна в1дпов1дати сучасним ви-могам за техн1чним \ лабораторним обладнан-ням. Кадровий склад безпосередых кер1вник1в ¡нтерн1в повинен бути представлений доевщче-ними, квал1ф1кованими х1рургами, яю систематично п1двищують власний фаховий р1вень, воло-д1ють результатами нов1тых наукових розробок, засадами доказовоТ медицини.
Дуже важливим моментом в пщготовц1 ¡нтер-ыв е потреба в ч1тк1й регламентаци роботи лка-ряннтерна у р^них пщроздтах лкувально-профтактичних закпад1в. Освоения вах модуле навчальноТ программ ¡нтернами на баз1 стажу-вання досягаеться шляхом Тх практично! лкар-ськоТ д1яльност1 п1д кер1вництвом безпосеред-нього кер1вника ¡нтерыв у спец1ал1зованих велениях згщно навчального плану, у якому вказа-но ктькють тижыв роботи лкаряннтерна у кожному з вщдтень баз стажування та вщповщна ктькють залкових кредит^. При вщсутност1 в базовм лкувально-профтактичнм установ1 де-яких спец1ал1зованих вщдтень, зазначених в навчальному план1, необхщно використати вщ-повщы вщдтення ¡нших лкувально-профтактичних установ. Особливу увагу необхщно придтяти робот1 майбутых спец1ал1ст1в в амбулаторно-пол1клннних умовах та наданы адекватно! лкарськоТ допомоги при невщкпад-них станах. Вщповщальним моментом е оволо-дння ¡нтернами певними оперативними втру-чаннями \ х1рурпчними маыпуляцтми та ¡ншими практичними навичками, передбаченими про-грамою.
Пщсумкова оцнка з1 спец1альност1 виставля-еться ¡нтернам, яким зараховаы ус1 модулк Ктькють бал1в, яку набрав ¡нтерн, визначаеться як середне арифметичне ктькост1 бал1в з уах модул^ (сума бал1в за ус1 модул1 дтиться на ктькють модуле).
Ктькють бал1в, яку ¡нтерн набрав з1 спецаль-ност1 в цтому, конвертуються за шкалою ЕОТЭ та за чотирибальною (традицмною) шкалою на-
Ранжування з присвоениям оцнок А, В, О, й, Е проводиться ¡нтернами, як1 устшно завершили вивчення спецальностк Оцнки БХ виставля-еться ¡нтернам, як1 набрали м1ымальну ктькють бал1в за поточну навчальну дтльнють, але яким не зарахований хоча б один пщсумковий моду-льний контроль. Ця категор1я ¡нтерыв мае право на перескпадання пщсумкового модульного контролю за затвердженим графком, але не бтьше двох раз1в.
Оцнка Б виставляеться ¡нтернам, як1 вщвща-ли вс1 аудиторы заняття з модуля, але не набрали мн1мальну ктькють бап1в, хоча б з одного модулю, за поточну навчальну дтльнють \ не
допущеы до пщсумкового модульного контролю. Ця категор1я ¡нтерыв мае право на повторне вивчення модуля.
Таким чином, змна системи пюлядипломноТ пщготовки niKapiB-cneuianicTiB-xipypriB створюе умови для полтшення Тх мотиваци до навчання протягом Bcix 3-х poKiB ¡нтернатури, стимулюе активну самостмну навчальну та творчу дтль-HicTb ¡нтерна, формуе прозору систему оцню-вання знань та умнь, стимулюе розвиток кпнн-ного мислення та вмння впевнено д1яти у стан-дартних та нестандартних кпннних ситуацтх, вводить стандартизован! методи контролю про-фесмноТ компетентное^ ¡HTepHiB-xipypriB, що вщповщають европейським вимогам.
Висновки
1. Кредитно-модульна система пщготовки cneuianicTiB-xipypriB в ¡нтернатур1 наблизить систему Тх пщготовки до вимог БолонськоТ декларант i буде сприяти ¡нтеграци украТнських xipypriB на европейському ринку працк
2. 1нновацмы процеси у пюлядипломнм пщ-готовц1 cneuianicri-xipypriB потребують методо-лопчноТ переорюнтацп професорсько-викладацького складу кафедр, створення вщпо-вщного додаткового матер1ально-техннного за-безпечення навчального процесу.
3. Входження медичноТ пюлядипломноТ осв™ УкраТни до Болонського процесу потребують створення ¡нформацмно-осв1тнього вщкритого простору на 6a3i нацюнальноТ корпоративноТ те-лекомункацмноТ мережу пов'язаноТ з мережею 1нтернет.
Л1тература
1. Байденко В.И. Болонский процес. - Москва: Логос, 2004. - 208 с.
2. Болонський процес у фактах i документах / Упор. М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук. - К.; Тернопть: Вид-во ТДПУ ¡м. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.
3. Волосовець О.П. Питания якосп осв1ти у контексл впровадження засад БолонськоТ декпараци у вищм ме-дичнш школ1 // Матер1али науково-методичноТ конфе-ренцп "Досвщ впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищоТ медичноТ (фармацевтич-ноТ) осв1ти". - Тернопть: Укрмедкнига, 2005. - С. 8-16.
4. Вороненко Ю.В., Бойченко T.G. СтратегГ| та методи навчання в пюлядипломшй медичн1й ocBiTi. - КиТв: Вере-сень, 2004. - 160 с.
5. Казаков В.Н., Тапалаенко А.Н., Первак М.Б. Компе-тентностный подход в образовании как один из аспектов Болонских реформ // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2005. - Т. 14, № 1. - С. 8387.
6. Передерш В.Г. Стратепя евроЫтеграцшного реформу-вання вищоТ медичноТ та фармацевтичноТ осв1ти в УкраТ'н1 // Матер1али науково-методичноТ конференц1Т "Досв1д впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищоТ медичноТ (фармацевтичноТ) ocBi™". - Тернопть: Укрмедкнига, 2005.-C.3-8.
7. Пщаев A.B., Передерм В.Г. Болонський процес в бвро-ni. - Одеса: Одеський державний медичний уыверситет, 2004. - 190 с.
ступним чином:
ОцЫка ECTS Статистичний показник Оц1нки за 4-бальною шкалою
A Найкращ1 10% ¡нтерн1в 5
B Наступы 25% ¡нтерн1в 4
C Наступн1 30% ¡нтерыв 4
D Наступн1 25% ¡нтерн1в 3
E Останн1 10% ¡нтержв 3
FX, F - 2
Реферат
ВНЕДРЕНИЕ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА В ПОДГОТОВКУ ВРАЧЕЙ-ХИРУРГОВ В ИНТЕРНАТУРЕ Матвийчук Б.О., Орач Р.И.
Ключевые слова: Болонский процесс, кредитно-модульная система, подготовка хирургов в интернатуре.
В статье приведена информация об аспектах работы кафедры хирургии факультета последипломного образования Львовского национального медицинского университета имени Данила Гапицкого в контексте реализации положений Болонской декларации по организации учебного процесса при подготовке врачей-специалистов-хирургов в интернатуре по кредитно-модульной системе.
УДК: 617-089
САМ0СТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТ1В У ВИВЧЕНН1ДИСЦИПЛ1НИ "ЗАГАЛЬНА Х1РУРГ1Я" У СВ1ТЛ1 ВИМОГ Б0Л0НСЬК01 УГОДИ
Мщенко В.В., Кадочников B.C., Волошенкова Н.Д., Полясний B.C., Давидов Д.М.
Одеський державний медичний университет
3Micm СРС визначаетъся в робочою програмою з загалъног xipypzii й opienmyembCH на вимоги Освтнъо-профестног програми та Oсвimнъo-квалiфiкацiйнoi характеристики фаxiвця. СРС - це до 34% програмного маmеpiалy, ят студент виконуе самостшно, поза межами аудиторних за-нятъ. Визначений перелт питанъ, ят виносятъся на СРС, а також форми контролю щёг робо-ти.СРС проводятъся в позааудиторний час. Видами СРС е консулътащя та iндивiдyалъне завдан-ня.СРС нерозривно повязана з розвитком мислення сmyденmiв i носитъ навчалъний характер. Для досягнення щёг мети на кафедpi е в наявнoсmi методичт вказiвки з ii виконання. В основу самосттно'г роботи сmyденmiв покладено прийоми створення проблемних ситуацт. Самостшна робота мае бути оргатзована, як iндивiдyалъна робота для кожного студента. Активтстъ i продуктивтстъ СРС з дисциплти "Загалъна xipypгiя" обумовлюетъся вмыим навчанням ix методищ оволодтня знаннями з першоджерел; використанням piзнoманimниx форм контролю за ходом i резулътатами щех роботи; регулярною iндивiдyалънoю допомогою студентам, як за-знаютъ ускладненъ щодо оволодтня маmеpiалoм, який вивчаютъ.
Ключов1 слова: самостмна робота студенлв, загальна xipyprifl, Болонський процес.
Самостмна робота студенев (СРС) з дисцип- боти кафедри i проводиться вщповщно до профн
лни "Загальна xipyprm" - це одна з оргаызацй-них форм навчання, яка регламентуеться робо-чим навчальним планом даноТдисциплни. Змют цюТ роботи визначаеться в робочм nporpaMi з за-гальноТ xipyprii' й орюнтуеться на вимоги Галузевих стандарт! в осв™ — Освтьо-профеайноТ програми (ОПП) та Освтьо-квалфкацмноТ характеристики (ОКХ) фахвця.
Одыею з основних педагогнних технолог^ си-стеми ECTS з загальноТ xipyprii е навчання за ¡н-дивщуальним планом,де велика частка вщведена самостмый poöoTi студента, що контролюеться, i вщдзеркалюе його бажання i здатнють до СРС. СРС - це завдання, як1 студент виконуе само-стмно поза межами аудиторних занять з opieHTy-ванням на майбутню профеаю, ¡нтегруванням з ¡ншими профтьними дисциплЫами. СРС - це тво-рча дтлы-лсть, яка сприяе формуванню творчоТ особистосп i певних вмЫь.
Навчальним планом з загальноТ xipyprii пе-редбачено засвоення до 34% годин програмного матер1алу з урахуванням можливоТ 15%-Т корек-цп навчального плану за рахунок СРС, органнноТ частини навчального процесу. При оргаызаци цеТ роботи важливим е принцип комплексного тдходу
Планування та кер1вництво самостмною ро-ботою студенев е одним ¡з головних напрямюв ро-
лю спец1альност1, навчального плану та зм1сту дисциплЫи загапьнамрурпя.
Навчальний матерел, який кафедрою вине-сено на СРС, пщлягае пщсумковому контролю на-piBHi з роздтами програми з загальноТ xipyprii, як1 опрацьовуються пщ час аудиторних занять.
В робочм nporpaMi нами визначений перелк питань, як1 виносяться на самостмне вивчення, а також визначеы форми контролю цеТ роботи.
СРС мае бути ефективною, для чого з боку кафедри загальноТ xipyprii проводено 4iTKe планування оргаызаци i контролю СРС; CTBopeHi необхщы умови для СРС (б1блютека, комп'ютерний клас, навчально-методичний кабЫет кафедри то що); оргаызоваы консультаци ¡з самостмноТ роботи та навчально-методичне забезпечення; розроблеы завдання та методи контролю за Тх виконанням; складен! графки СРС; CTBopeHi ¡нформацйы стен-ди для СРС з ¡нформацею про 3MicT завдань, контроль СРС; оформлен! ¡нформацйы пакети за темами СРС.
Видами СРС на кафедр1 загально!'xipyprii е : пошук i вивчення додатковоТ л1тератури за темами; конспектування MaTepiany, складання плаыв, тез за конкретними темами; кодування ¡нформаци (створення алгоритм^, схем лекцй, занять за темами тощо); написания реферата, 3BiTiB, анота-
