CC BY
9
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧН! ТА ОРГАН13АЦ1ЙН1 ПИТАНИЯ ВИКЛАДАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ
ПРОБЛЕМ Х1РУРГ11 У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УДК 617.(07.07)
ЕТИЧН1 ТА ЮРИДИЧН1 АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬН01 Х1РУРГ11 В К0НТЕКСТ1 БОЛОНСЬКОГО ПР0ЦЕСУ
Андрущенко В.П., БарвЫська A.C., Куновський В.В., Кирик Т.П., Мельников В.А.
Льв1вський нацюнальний медичний унверситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в
У cmammi наведет Mip-кування про етичт та юридичт аспекти викладання дисциплти „За-галъна xiрургiя з доглядом за хворими". З огляду на приеднання Украгни до Болонског декларацп мтяютъся акценти у проведенн практичних занятъ по наведеному предмету. Тому назрша необxiднiсmъ розпрацювання певних етичних принцитв поведтки сmуденmiв у кпхтщ, ознайом-лення гх з мiжнaродними правовими стандартами, як регламентуютъ лтарсъку дiялънiсmъ, та етичними нормами у свтовш медичнш спiлъноmi.
Ключов1 слова: етика лкарськоТ д1яльнос"п, законодавство по oxopoHi здоров'я, Болонська декларац1я, загальна xipyprifl
Одним з найважливших завдань, як1 стоять дання ставиться на уыфковаы способи викла-перед вищими медичними навчальними закладами, е пщготовка квалфкованих кадр1в з нале-жним р1внем знань i практичних навичок, лкар1в з високими морально-етичними принципами. Предмет „Загальна xipyprm з доглядом за хворими" з своерщною з'еднуючою ланкою м1ж теоре-тичними дисциплЫами i безпосередньою практичною роботою з патентом та мае особливе значения у формуваны евтогляду майбутнього спе-цалюта, засад етики i деонтологи у його подаль-шм практична дтльностк
Етичы аспекти викладання загапьноТ xipypriT Ti-сно пов'язаы з розумЫням майбутым лкарем юридичноТ вщповщальност1 своТх дм. Входження УкраТни у CBiTOBe ствтовариство передбачае впровадження у Bcix галузях ocßi™ принципа Бо-лонськоТ деклараци. За останы два-три роки до Болонського процесу долучилася i вища медична осв1та нашоТ держави. А отже i дисциплЫа „Загальна xipyprm з доглядом за хворими" повинна адаптуватися до наведених пщходв, суттево 3Mi-нити принципи викладання, застосувати HOBiTHi технологи перев1рки знань i вмЫь студенев.
Програма „ЗагальноТ xipypriT з доглядом за хворими" передбачае у зв'язку з переходом на принципи БолонськоТ деклараци neBHi змЫи теоретичного i практичного acneKTiB осв1ти. I хоча, згщно ммнародних стандарта, провщний акцент викла-
дання та перев1рки знань студент1в шляхом тес-тування - власне на другому курс1 в контекст „Догляду за хворими" домЫантним буде раннм контакт студента з патентом. Адже вщ перших дыв перебування в клнщ студенти спткуються з хворими, беруть участь в перев'язках та маыпуляц-ях, присуты при оперативних втручаннях. А переведения так званоТ „л1тньоТ практики" в програму першого семестру загальноТ х1рурги мае на мет1 безпосередню участь молодих колег у вах процедурах жрурпчногого стацюнару, виконання ма-нтуляцм та перев'язок. Це безеумывно мае по-зитивний вплив на формування шинного мис-лення майбутнього спецалюта, е лопчним про-довженням кращих традицм втизняноТ медицини, у яких завжди прюритетною була спвпраця лкаря \ пацента.
Проте постае законом1рне питання - насктьки етичним е допускати контакт хвороТ людини з не-доевщченим студентом? Уам викладачам вщом1 неприемы ситуаци, коли хвор1 вщмовляються в1д епткування з1 студентами, заперечують Тх прису-тысть при перев'язках чи оперативних втручаннях, не дозволяють виконувати студентам ¡н'екци чи ¡нш1 процедури. 1ншою стороною проблеми е явы порушення студентами деонтологнних принципа поведЫки у клУц - некоректы реплки чи коментар1, запитання в присутност1 хворого.
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Деколи вщсутысть досвщу та навичок призводить до недолшв та помилок у виконаны студентами певних маыпуляцм. Таю поодиною випадки зага-лом розцЫюються як „неприсмы та небажаы об-ставини" педагопчного процесу, як1 важко уникну-ти, деколи складно попередити.
Змна способу викладання загальноТ х1рурги з доглядом за хворими зумовить цтоденне пере-бування студенев в шнщ, Тх постмне спткуван-ня з патентами та спвпрацю з медичним персоналом. I ктьюсть перечислених „неприсмних та небажаних обставин" може суттсво з&льшитися. За таких умов на перший план виходить вмЫня викладача пояснити студентам правила перебу-вання в кл1н1ц1, делкатно вщгородити молодих колег вщ конфлктних ситуацм \ непорозумЫь м1ж персоналом клУки \ патентами, як1 деколи вини-кають, та певних особливостей взаемовщносин м1ж працвниками стацюнару.
3 практики свгавоТ медичноТ осв1ти вщомо, що навчання таких предмета, як х1рурпя, анестезю-лопя, стоматолопя, терагня передбачас не ттьки теоретичну пщготовку, а \ певы етапи вщпрацю-вання практичних навичок. Останы набуваються спочатку на фантомах, а по™ обов'язковим компонентом е IX вщпрацювання на соб1 та колегах. Власне такий п1дх1д сприяс виробленню реального вщчуття \ розумЫня кожним студентом важли-вост1 своТх дм, коректност1 поведЫки, закарбу-вання в пам'ят1 головного правила медицини -"по посеге".
Таким чином назрта необхщнють розпрацю-вання певного кодексу етичних принципа сптку-вання студента \ хворого, оптимЬаци пщход1в щодо введения студенев у клУку, термУв та характеру IX контакту з патентами. Матер1альним аспектом проблеми е забезпечення кафедри фантомами \ муляжами для треынгу кожним студентом практичних навичок та маыпуляцм перед ймов1рним застосуванням останых в реальних умовах х1рурпчного стацюнару.
Залучення украТнськоТ медичноТ осв1ти в Бо-лонський процес тюно пов'язане з впроваджен-ням м1жнародних етичних норм у практичну охо-рону здоров'я \ ознайомлення студенев з М1жна-родним кодексом медичноТ етики, прийнятим 3-ю Генеральною асамблеею Всесв1тньоТ медично!' асоц1аци в жовты 1949 р. з внесениям поправок 22-ю Всесв1тньою медичною асамблею в серпы 1968 р. \ 35-ю Всесв1тньою медичною асамблеею в жовты 1983 р. Наведений документ акцентуе увагу на наступних важливих аспектах етики ль карськоТ дальности загальы обов'язки лкаря, не-етичы види д1яльност1 л1кар1в, обов'язки лкаря у стосунку до хворих, обов'язки лкаря у стосунку до ¡нших оаб.
Активна участь студенев в робот1 шнки зако-ном1рно сприяс формуванню у майбутнього лка-ря усвщомлення вщповщальност1 перед пац1сн-том, вмЫня правильно спткуватися з р^ними ка-тегортми хворих, розумЫня наслщюв д1агностич-но-лкувальних та етичних помилок. А це тюно
пов'язано з юридичними аспектами лкарських дм, юридичною вщповты-лстю як лкаря перед патентом, так \ патента перед лкарем, тобто з правовим урегулюванням лкарськоТ дтльностк Викладання дисциплин „Основи правознавства" не координоване м1жпредметними зв'язками з кпУчними дисциплЫами, вивчення проводиться на доклУчних курсах, коли студент ще не може асощювати набут1 знания з реальною лкарською дтльнютю. За таких умов студент-другокурсник, який згщно програми загальноТ хфурги з доглядом за хворими (адаптованоТ до принцип^ БолонськоТ деклараци), розпочинае свою практичну дн яльнсть, працюе з патентом, - зде&льшого не е готовим до осмислення юридичних наслщюв 61-льшост1 медичних дм, залучених у вивчення дисциплин в якост1 практичних навичок. Натомють страх перед юридичною вщповщалы-лстю зумов-люс певний психолопчний бар'ср \ пщсвщоме ди-станц1ювання вщ виконання окремих маыпуляцм. Тому належне оволодЫня практичними навичка-ми повинно супроводжуватися достатньо детапь зованим пояснениям юридичноТ вщповщальност1 лкаря, а водночас аспектами правового захисту його професмноТ дтльностк
Роздти предмету „Загальна х1рург1я з доглядом за хворими" (кровотеча, трансфузюлопя, травма, реаыматолопя, х1рург1чн1 аспекти СН1Ду, транс-плантолопя, тощо) в процеа вивчення потребу-ють широкого юридичного коментаря. Знания з наведених тем, вщпрацювання практичних навичок вимагають також формування у майбутн1х спец1ал1ст1в юридично грамотних моделей пове-д1нки, усвщомлення вйеТ в1дпов1дальност1 при наданн1 першоТ допомоги, призначенн1 л1кування, проведенн1 проф1лактики. Тому проведения практичних занять повинно включати пояснения ви-кпадачами юридичних аспект1в л1карських д1й на конкретних прикладах, включения в додаток та програму самост1йного вивчення перелку юридичних документ1в та нормативних акт1в, що стосу-ються охорони здоров'я.
До таких документ1в належать у першу чергу Конституц1я УкраТни; Цив1льний кодекс; Карний кодекс; Закони, п1дзаконн1 акти, накази М1н1стерс-тва охорони здоров'я УкраТни. Законом1рно, що докладне вивчення цих документ1в лежить в ца-рин1 далеких вщ загальноТ х1рургИ" наук, але певы суттсв1 моменти доц1льно висв1тлювати пщ час практичних занять.
Так важливим е пояснения взасмов1дносин л1-кар-пац1ент. Правове регулювання наведених стосунк1в загалом трактусться лише як захист прав хворого якось при цьому замовчуючи не менш важливе питання захисту прав лкаря. А ре-гулюеться наведена проблема Розд1лом II Кон-ституцИ" УкраТни „Права, свободи та обов'язки людини I громадянина". Згщно цих статей кожна людина (I патент, I л1кар) мае однакове право на повагу до себе. Майбуты спец1ал1сти повинн1 ус-вщомлювати, що не т1льки пац1снт мае бути юридично захищеним; лкар, як громадянин сусп1льс-
тва, мае аналопчы права.
Однак ситуащя в нашм держав! останым часом складаеться не на користь лкар1в, частими е ви-св1тлення дтльност1 лкарв в негативному аспекту збтьшилася ктькють скарг на дтльнють лка-рв \ судових справ по звинуваченню лкар1в. Таю негативы впливи зумовлюють пщсвщомий страх майбутых спец1алют1в, психолопчний дискомфорт пщ час спткування з патентом. Тому з перших практичних занять в клУц1 студенти повины бути ознайомлеы з роздтами Цивтьного кодексу (роздти 21-22), де описаы основы права грома-дянина \ людини на життя, медичну допомогу, за-хист прав \ т.д.
Бтьшють нормативних акт1в стосуються вщпо-вщальност лкарв перед патентом, однак ¡снус певний перелк щодо прав лкарв. Юридичний документ, що регламентус права лкаря, окр1м наведених вище документ^ щодо прав лкаря як громадянина, стосуеться „лкарськоТ таемницГ'. Ознайомлення студенев з статтями 285, 286 Цивтьного кодексу мае на мет1 не ттьки роз'яснення поняття „лкарська таемниця", а \ етичний аспект поведЫки майбутых лкарв - пе-ребуваючи на практичних заняттях в клУц1, не зашкодити патентов! ¡нформа^ею про його стан здоров'я, зберегти таемницю про д1агноз, стан здоров'я та результати обстежень, не надавати довщок про д1агноз та методи л1кування за мю-цем роботи чи навчання. Виключення складають термналы-л стани. Уа ц1 принципи виписаы також в Закоы УкраТни „Про основи законодавства про охорону здоров'я".
3 огляду на впровадження м1жнародних стандарт^ у медичну осв1ту УкраТни необхщним е також ознайомлення студенев з св1товими юридич-ними принципами лкарськоТ дтльност1, як1 випи-саы в документах м1жнародних оргаызацм у сфер1 охорони здоров'я: Всесв1тня оргаызацт охорони здоров'я, Всесв1тня медична асоц1ацт, Всесв1тня асоц1ацт медичного права, Всесв1тня псих1атрична асоц1ацт. Викладання загальноТ хь рурги, в тому числ1 \ деяких юридичних аспекте х1рурпчноТ дтльност1, за принципами БолонськоТ деклараци передбачае ознайомлення студенев з наступними м1жнародними правовими документами: „Принципи надання медичноТ допомоги", прийнят1 17-ю Всесв1тньою медичною асамблеею в жовты 1963 р. та доповнеы 35-ю Всесв1тньою медичною асамблеею в жовты 1983р.; „Деклара-ц1я по правах людини \ особистм свобод! медич-них прац1вниюв", прийнята 37-ю Всесв1тньою медичною асамблею в жовты 1985 р.; „Мадридська
декларацт стосовно професмноТ автономи i са-моуправлЫня", прийнята 39-ю Всесв1тньою медичною асамблеею в жовты 1987 р.; „Декларацт стосовно незалежност1 i професмноТ свободи ni-каря", прийнята 38-ю Всесв1тньою медичною асамблеею в жовты 1986 р.
Такий великий перелк документ^ не слщ трак-тувати як трансформування викладання загальноТ xipypriT в медичне право, проте коротка ¡нфо-рмацт про ммнароды npaBOBi аспекти xipypriHHoT та й загальнолкарськоТ д1яльност1 уможливить формування у майбутых cneuianicriB, як стмкого розумЫня обов'язку перед патентом, збереження лкарськоТ тамнищ, так i усвщомлення правового захисту лкаря в умовах його професмноТ дтль-
hocti.
Таким чином, впровадження принципа БолонськоТ деклараци у в1тчизняну медичну осв1ту, i зо-крема у викладаны дисциплЫи „Загальна xipyprm з доглядом за хворими" передбачае суттев1 змЫи педагопчних прийомв, cnocoöiB перев1рки теоре-тичних знань i практичних навичок, оргаызаци проведения практичних занять. Юридичы та ети-4Hi аспекти викладання „ЗагальноТ xipypriT" не е остаточно виршеними в po3yMiHHi традицмного педагопчного процесу i потребують певних тео-ретичних напрацювань, доповнення методичокта поабниюв перелком нормативних документ^ щодо лкарськоТ д1яльност1, забезпечення KniHin-них баз муляжами i фантомами для вщпрацю-вання практичних навичок. Долучення УкраТни до Болонського процесу передбачае ознайомлення ycie'i медичноТ громади, у першу чергу студенев -майбутых професюнап1в, з ммнародними правовими стандартами, яю регламентують лкарську дтлы-мсть, та етичними нормами поведЫки лкаря у CBiTOBM медичнм сптьнотк
Л1тература
1. Конституц1я УкраТни.
2. Постатейный Комментарий к Гражданскому Кодексу: В 2 томах.- К.: Юстиниан, 2005-2006 г.
3. Закон УкраТни „Про основи законодавства УкраТни про охоронуздоров'я", 1992 р.
4. Дванадцять принциглв надання медичноТ допомоги у будь-якм систем! охорони здоров'я // BMA, Нью-Йорк, США, 1963 р., доповнеы BMA, Венец1я, 1тал1я, 1983 р.
5. Декпарац1я по правах людини i особистм свобод! медич-них прац1вник1в // BMA, Брюсель, 1985 р.
6. Мадридська декпарац1я стосовно профес1йноТ автономи i самоуправл1ння // BMA, Мадрид, 1спашя, 1987 р.
7. Декпарац1я стосовно незалежност1 i профес1йноТ свободи лкаря // ВАМ, США, 1986 р.
8. М1жнародний кодекс медичноТ етики // BMA, Лондон, Ан-гл1я, 1949 р., поправки ВАМ Сщней, Австрал1я, 1968 р., ВАМ Венец ¡я, 1тал1я, 1983 р.
Реферат
ЭТИЧЕСКИЕ И ЮРИДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРЕПАДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ В КОНТЕКСТЕ БОЛОНСКОГО ПРОЦЕССА Андрущенко В.П., Барвинская A.C., Куновский В.В., Кирик Т.П., Мельников В.А.
Ключевые слова: этика врачебной деятельности, законодательство по здравоохранению, Болонская декларация.общая хирургия
В статье приведены этические и юридические аспекты преподавания дисциплины «Общая хирургия с уходом за больными». Учитывая, что Украина присоединилась к Болонской декларации, меняются акценты в проведении практических занятий. Поэтому существует необходимость разработки этических принципов поведения студентов в клинике, ознакомления их с международными правовыми стандартами, которые регламентируют врачебную деятельность, и этическими нормами мирового медицинского сообщества.
