CC BY
11
изучение нового материала без дополнительного увеличения учебного времени.
Общеизвестно, насколько важно для изучения хирургии знание топографической анатомии. «Врач не анатом не только бесполезен, но и вреден». Эти слова Ефрема Осиповича Мухина отражают глубину взаимосвязей между дисциплинами. Однако программа изучения этих дисциплин в медицинском ВУЗе не подразумевает параллелизма. Человеческая же память склонна к систематизации материала, но и к освобождению от неиспользуемых знаний. Каждый, кто изучал хирургические болезни, испытывал неудобства в том, что в процессе изучения зачастую под руками не оказывается учебника топографической анатомии, а объем анатомической информации в учебнике хирургических болезней не достаточен. Выходом в этой ситуации является использование электронных учебников и гиперссылок, что позволит быстро перемещаться от одной части изучаемого материала к другой, даст возможность возвращения к интересующим темам и закрепления пройденного материала.
Еще одним важным направлением в использовании новых информационных технологий является возможность включения в обучающие
Реферат
РОЛЬ 1ННОВАЦ1ЙНИХ МЕТОД1В I 1НТЕГРАЦ1Я ДИСЦИПЛИН У П1ДВИЩЕНН1 ЯКОСТ1 НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В
СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ I Л1КАР1В 1НТЕРН1В
ГрЫцов О.Г., Христуленко А.О., Куницкий Ю.Л., Василенко Л.1., Танцюра В.П.
Ключов1 слова: викладання мрургп, цт1 навчання, комп'ютеризащя медичноТ осв1ти.
Викладання х1рургй", зпдно БолонськоТ угоди, вимагае ¡нтенсифкацп навчання, пщвищення мотивацп до одержання знань \ навичок студентами \ лкарями Штернами. Вир1шення поставлено! задач! може бути досягнуто ч1тким формулюванням цтей навчання, використанням сучасних комп'ютерних технологш в навчанш, полегшенням доступу до джерел ¡нформаци. Тгпьки ¡нтег-рац1ею р1зних медичних дисциплш може бути досягнуте пщвищення якосп пщготовки лкаря - фах1вця.
программы видеофрагментов выполнения практических пособий, сложных (в том числе инва-зивных) методов исследования, редко встречающихся патологических состояний что облегчит выработку практических навыков студентами и врачами интернами, которые обучаются в клинике.
Таким образом, правильное формирование целей обучения, использование новых информационных технологий в медицинском образовании, обучающих и контролирующих программ позволит повысить мотивацию студентов-стоматологов и врачей-интернов к изучению хирургических болезней. В совокупности с упрощением получения необходимой информации это приведет к повышению качества подготовки медицинских специалистов.
Литература
Волков Н.Ф., Волков В.Н. Обучающие компьютерные системы //Материалы международной конференции "Медицинское образование XXI века". -Витебск: ВГМУ, 2002. С. 186-187.
Коновалова Н.Ю., Фомченко Г.Н., Ядройцева И.А. Использование компьютерных технологий в преподавании биохимии. //Материалы международной конференции "Медицинское образование XXI века". -Витебск: ВГМУ, 2002. С. 63-64.
План организации учебно-методической работы ДонГ-МУ. -Донецк, 2004. С. 43.1
1.
УДК 614. 25: 617
0С0БЛИВ0СТ1 П1СЛЯДИПЛ0МН01 П1ДГ0Т0ВКИ Л1КАР1В В СУЧАСНИХУМОВАХ 0Х0Р0НИ ЗДОРОВ'Я
Гомон М.Л., Тереховський A.I., Кангковський O.G., Жмур A.A., Жупанов O.A.
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м.М.Широгова.
Розвиток нашоТ держави змшив деяю аспекти в декларованих вимогах пщготовки лкар1в на етапах пюлядипломноТ пщготовки (як первинноТ спецалЬацГннтернатури, так \ навчання в кл1н1-чнм ординатур^. Ви&р професи, влаштування на роботу, мюце роботи та посада на сьогодыш-нм день реально не диктуеться якютю пщготов-ки молодого фахвця. Яюсть навчання в уывер-ситет1, цтеспрямоваысть до певного фаху, участь в студентських наукових товариствах, на-укових конференцтх не мае реального впливу на виб1р спец1альност1 та мюця роботи. Тому в лкары вторинного та третинного р1вня практично! охорони здоров'я в основному приходять ль
кар| В1дразу ж теля 1нтернатури, що практично виключас можпивють навчання ними молодих лкарЫнтерыв. Кр1м того це р1зко зменшус мож-ливють приходу фах1вцв високого ^атунку з практично! охорони здоров'я через кпннну ординатуру в медичы заклади вторинного та третинного р1вня надання медичноТ допомоги. Маю-чи вузькоспецал^овану практику такий молодий лкар, як правило, не може оволод™ ваею га-мою метода д1агностики та лкування \ в пода-льшому, так як не достатньо ч1тко уявляс пер-винний р1вень надання медичноТ допомоги. Таким чином, в лкарнях вторинного та третинного р1вня працюють таю спецалюти, як1 по якост1
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
мало вщр^няються вщ л1кар1в в номерних лкар-нях. Особливо важливе значения це мае в спе-ц1альностях хфурпчного профтю. Так бтьшють консультацм лкаря-х^урга в ¡сторИ' хвороби хворого вщдтення ¡нтенсивно! терапизвучить як "гостроТ х1рурпчно!' патологи не виявлено" або "х1рурпчне втручання, на даний момент, не показано" без д1агнозу ¡, в кращому випадку, з при-значенням обстежень, що вщображае первин-ний р1вень надання невщкпадно! допомоги, а не етап постановки д1агнозу у складних шннних випадках. Бтьшють рекомендацм такого консультанта вщображають д1агностичн1 можливост1 л1карн1, а не етапи постановки д1агнозу конкретного захворювання. В кжцькнщв все закнчуеть-ся консил1умами - як1 все частое е формою постановки колективного д1агнозу реаымацмного хворого та колективноТ вщповщальностк
А де ж ведуча роль лкуючого лкаря, який \ повинен бути основним прикладом для субор-динатор1в та молодих лкар1в? Слщ вщм1тити, що подана схема медичноТ допомоги характерна для спе^алютв як хфурпчного, так \ терапев-тичного профт1в.
Зниження якост1 пщготовки лкар1в, як правило, вщбуваеться на фоы пасивноТ позици адмУ-страцИ л1карн1. Так спостер1гаеться тенденцт, коли фах1вц1в ун1верситет1в та ¡нститут1в нама-гаються дистанц1ювати вщ лкувального проце-су. Навантаження в лкуваны хворих на одного асистента чи доцента уыверситету завжди в де-ктька раз1в, а то \ десятки раз1в менша, ыж рядового лкаря-ординатора вщдтення, а на бть-шють кпннних розборв важких випадюв, лкува-льно консультативних комюи ствроб1тник1в ун1-верситету ¡нод1 взагал1 не запрошують.
Таким чином нав1ть наявы висококвалфко-ваы кадри уыверситету в практичнм охороы здоров'я адекватно не використовуються. Слщ вщм1тити, що обласы та мюью органи управлн-ня охорони здоров'я не показують в цьому питаны своеТ принципово! позици направлено!' на покращення якост1 надання медично!' допомоги населению та пщвищення якост1 пщготовки практичного лкаря. Таким чином, практичы на-вики лкувальноТ роботи субординатор та моло-дий лкар отримус не завжди вщ висококвалфн кованих професюнал1в - професор1в, доцентв \ асистент1в уыверситету, лкувальна робота яких повинна бути прикладом ведения важких хворих.
Яскравим прикладом якост1 навчання в ¡нтер-натур1 по хфурги, анестезюлоги та ¡нтенсивнм терапи е вмшня виконувати основы практичы навики перед лщензмним ¡спитом на сертифкат спец1алюта. Так бтьшють з лкарЫнтерыв за спе^апьнютю анестезюлопя не волод1ють вть-но ¡нтуба^сю трахеТ, пункцию субарахнощаль-ного простору, бтьшють не виконують, а деяю \
не бачили, пункц1ю i катетеризац1ю перидураль-ного простору, не мають ч1ткого навику проведения серцево-легенево! реаымаци та ¡н. При анал1з1 причин такого стану виявлясться, що 6i-льшють цих мантуляцм, задекларованих в що-деннику, лкарннтерн не виконував.
Bei лкарннтерни вщмнають, що виконання oflHieT i TieT ж методики кожний практичний лкар вимагас на евм манер, тобто в той enoeiö, яким BiH навчився, а не який е загальноприйнятим. Ль кар1-1нтерни вщмнають також вщеутнють воло-дння практичними лкарями р1зними методами загальноТ та регюнальноТ анестези. Так, бтьшють niKapiB обласно! лкары не можуть проде-монструвати методики перидуральноТ анестези, пролонгованоТ аналгези, програмованого наркозу. Слабке володння теоретичною i практичною частиною анестезюлоги часто е причиною конф-niKTiB м1ж лкарямичнтернами та деяких практи-чних niKapiB, а це грубо порушуе графки прохо-дження цикп1в та зменшуе ктьюсть практично!' роботи л каря в ¡нтернатурк
Цкавим е також достатый супротив до нових методик практичних niKapiB. HoBi методики проведения знеболення як правило сприймаються негативно, так як це уекпаднюе спрощен1, а часто i един1 методолог^ в р1зних операц1йних. Так в операц1йних в1дд1лень xipypriT судин, травмато-логй" в переважн1й 61льшост1 випадк1в використо-вусться лише спинальна анестез1я буп1вака!'ном, низька кероваысть якоТ компенсусться загаль-ним наркозом. Слщ в1дм1тити, що 10 poKiB тому при значно менших економ1чних можливостях в цих в1дд1леннях використовувалось значно 6i-льше методик як ведения знеболювання, так i пюляоперацмного nepiofly. Вказана тенденц1я спостер1гасться i в операц1йних, де переважно використовуються методики загально!' анестез1!' з використанням штучно! вентиляцй" легень. Практично не використовуються методики висо-кочастотно! вентиляци легень в лапароскоп1чн1й та торакальн1й xipypriT, а вони ж е кроком до nifl-вищення якост1 анестез1Т та створення кращих умов для маыпуляцм xipypra. Особливо триво-жать спрощен1 схеми д1агностики i л1кування в в1дд1леннях ¡нтенсивноТ терапи i peaHiMauiT, як1 активно лоб1юються представниками фармако-лог1чних компан1й та аптеками. Це opicHTyc ви-користання лише певноТ групи npenapaTiB кть-кох ф1рм, а не використання р1зних схем л1ку-вання. Таким чином лкарннтерн б1льше бачить принцип не "лкар для хворого", а "хворий для л1каря".
Зрозум1ло, що вдосконалення якост1 навчання в ¡нтернатур1, MaricTpaTypi та кл1н1чн1й ординатур! в великм Mipi залежать в1д п1двищення якост1 практично!" охорони здоров'я та можливо-CTi викпадання в н1й. На наш погляд в сучасних умовах п1двищення якост1 в практичн1й oxopoHi
здоров'я напряму пов'язано з пол1тичними змнами в краТнк Тому слщ видтити наступы на-прямки цього поступу:
1. Демократизац1я процесу управлння охоро-ною здоров'я-декларац1я конкретних напрямюв розвитку дтьниць охорони здоров'я, профеайна та фнансова зв1тнють адмшютраци перед коле-ктивом л1карн1.
2. Перегляд положения про клннну лкарню, яке дозволило б визначити кер1вником кпнки завщувача шннною кафедрою.
3. Прозора форма оргаызацп процесу лку-вання в вщдтеннях з залученням до управлЫня вах члеыв колективу (сп1вроб1тник1в кафедр \ ординатор^).
4.3алучення коштв на вдосконалення якост1 лкування, а не лише облаштування л1карн1.
Виходячи з вказаних принцитв основну тео-ретичну \ практичну частину пщготовки лкаря-¡нтерна повинен проводити професор, доцент або асистент профтьноТ кафедри, який на влас-ному прикпад1 повинен демонструвати еднють теорИ \ практики в свош кл1н1чн1й роботк На су-часному етап1 питання вщносно практичного на-вантаження ствроб1тник1в вищих навчальних заклад^ можна вир1шити за допомогою ч1тких граф1к1в практично! роботи, затверджених адмн нютрацтми л1карн1 та уыверситету на основ! ре-комендацм МОЗ УкраТни.
УДК 616.31+617:378.147
ЗНАЧЕНИЯ Х1РУРГ1ЧН0Г0 ГУРТКА У ВИВЧЕНН1ЗАГАЛЬН01Х1РУРГПЗГ1ДН0 КРЕДИТНО-М0ДУЛЬН01СИСТЕМИ
Дронов О.1., Сусак Я.М., Ковальська 1.О.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 О.О.Богомольця, кафедра загальноТ х1рургп № 1
Процес Свроштеграцп УкраТни невщворот-нм \ ми - прац1вники осв1ти в медицин! повины сприяти удосконаленню «перехщного перюду», для збереження багатодесятирнного досвщу. Для створення единого Свропейського простору вищоТ осв1ти до 2010 року ВУЗи УкраТни повины перейти на кредитно-модульну систему навчання.
Зпдно ц1еТ програми створена едина про-грама ¡з загальноТ х1рурги (з оперативною хфу-рпею та топографнною анатомию), що перед-бачае вивчення саме загальноТ х1рургп з доглядом за хворими протягом двох семестр^. Ктькють практичних занять скорочена ¡з 156 годин на сьогодення до - 96 \ 60 годин вщведено для самостмноТ роботи студент! в. Згадаемо, що кафедри загальноТ хфурги та пропедевтики вну-тр1шых захворювань вперше знайомлять студенев з кпнкою, вчать азам поведнки, деонтологи закладають основи кпннного мислення. В кл1н1-ц1 переважна бтьшють студенев вперше ба-чать реальну загрозу в1д х1рурпчноТ патологи та необхщнють у достатых знаниях для надання адекватноТ допомоги. Осмислення реальних по-д1й е найкращою мотивацию до самоусвщом-лення необхщност1 здобуття теоретичних \ практичних знань, що не може замЫити заходи з1 сторони учбовоТ частини \ деканату. 3 ¡ншоТ сто-рони на цьому етат отримання медичноТ осв™ студент не може самостмно не ттьки працюва-ти, а \ знаходитись в клЫщ без наставника. Неправильна поведнка з хворим або персоналом
переважно приводить до небажаних конфлкт1в \ негативних емоцм, що е недопустимо на цьому етат, коли в переважнш бтьшост1 здмснюеться самовизначення професмноТ спецал^ацп студента. Важливою стороною навчання е постмне повторения \ удосконалення в певнм галуз1 на протяз1 року або роюв, що уне-можливлюе модульна система навчання, яка до реч1 уже проходила апробацю в УкраТы на початку 90-х рою в.
Допомогти студенту отримати можливють достатнього ознайомлення з х1рурпчною клш1 -кою може дати постмно д1ючий хфурпчний гу-рток. Для цього недостатньо проводити занят-тя один раз в два тижы, як це переважно прак-тикують. В гурток повины бути залучеы ва ви-кпадач1 кафедри, яю чергують «по ургенци» \ за певним графком студент може не «самостмно», а з наставником освоювати знания \ практичш навички по загальнм хфурги та догляду за х1-рурпчними хворими. Такий п1дх1д до розширення можливост1 отримання професмних знань, як показуе практика, також виявляе студенев як1 зацкавлеы в отриманы жрурпчноТ квалфкаци \ в майбутньому.
В подал ьшому студенти гуртк1вц1 будуть за-лучатися до виконання фрагменте наукових ро-61т за тематикою кафедри, що буде сприяти розвитку науковоТ думки, формуванню хфурга професюнала, а можливо \ викладачахфурпТ.
План роботи гуртка повинен бути адаптова-ний програм1 самостмноТ роботи.
