CC BY
13
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
ПИТАНИЯ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩ1Й МЕДИЧН1Й ШКОЛ1
УДК 61:378.147
МЕТ0ДИЧН1 ТА ЕТИК0ДЕ0НТ0Л0Г1ЧН1 АСПЕКТИ П1ДГ0Т0ВКИ Л1КАР1В 3 ФАХУ «ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА - С1МЕЙНА МЕДИЦИНА» В УМ0ВАХ КРЕДИТН0-М0ДУЛЬН01 СИСТЕМИ
Ждан В.М., Гурта Л.1., Фаражалла А.1.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Сучасний етап профестног тдготовки лжаря - багатостороннш, творчий процес. Анал1з тд-готовки лтар1в-ттертв за фахом «Загальна практика - Ымейна медицина» за 6 ротв св1дчитъ про те, що не можна в1докремлювати методичт та етикодеонтолог1чт аспекти навчання, якг треба будувати за вимогами кредитно-модульног системи.
Ключов1 слова: методичнл принципи, етика, деонтолопя, навчалы-л технологи, гумашзац1я осв1ти.
емоцмного та ¡нформацмного перевантаження
Вступ
Сучасний етап професмноТ медичноТ пщготов-ки характеризуемся процесом глобально! ¡нфо-рматизаци (значним пщвищенням темтв нако-пичення нових даних та тенденцию до посилен-ня цих процеав), що приводить до зростання обсяпв навчальних програм, динамнних змЫ та складное^ за практично незмшного термну п1д-готовки лкаря.[4,5]
1нформацйне перевантаження лкарЫнтерыв на сучасному етап1 навчання знаходиться на меж1 ф^юлопчних можливостей. Особливо це стосуеться лкарЫнтерыв з фаху «Загальна практика - амейна медицина», коли вивчення нових напрямюв, дисциплн у навчаны та спецн ал^аци приводить до перенасичення навчальних програм.
МЕТА: Мета реоргаызаци медичноТ осв1ти в УкраТы в межах Болонського процесу - це пщго-товка випускниюв вищих державних навчальних заклад^ як конкурентноспроможних фах1вц1в в будь-яких кранах св1ту. Перехщ до новоТ модел1 оргаызаци навчального процесу потребуе вщ професорсько-викладацького складу значних зу-силь, дозволить стимулювати активну навчаль-ну та творчу дтлы-мсть лкарЫнтерыв. [2,7]
В цих умовах особливо зростае роль педагоп-чно1 майстерност1 викладача, його спроможност1 методично правильно керувати педагопчним процесом пщготовки спецалюта за сучасного рн вня вимог. Досить часто викпадач1 вир1шують питання пщготовки фах1вц1в в традицмнм форм1 складання методичних розробок, оцнкою теоре-тичних знань та практичних навичок майбутых лкар1в. Але на сучасному етап1 психо-
ц1 форм и педагопчного процесу недостаты.
Сучасна модель лкаря - фах1вця передбачас вмння вчитися, самостмно мислити та прийма-ти р1шення, потребу до самовдосконалення, фо-рмування цтюноТ особистост1, що мае не ттьки профеемне спрямування, але передбачас \ за-лучення ТТ до системи загальнолюдських, гуманн стичних цнностей. На вщмЫу вщ традицмного пщходу до виховання виключно на позитивному особистому прикпад1 (що не втратив свое!' актуальное^), сучасний пщхщ бтьше ор1ентований на використаны ¡нформаци, що вщображас стан справ \ проблем в систем! охорони здоров'я та сусптьства в цтому. Саме це деонтолопчы, правов1, гуманютичы, соц1ально - економны, психолопчы та ¡нш. аспекти.[3] На формування рис сучасного лкаря, кр1м виховних, спрямоваы ¡нш1 технологи навчання, що включають в себе систему методичних умнь:
- вмння визначити актуальысть, навчальы ц-л1;
- вмшня структурувати змют викладасмого матер1алу;
- вмшня провести ммдисциплЫарну ¡нтегра-Ц|ю;
- використання унаочнень та моделювання профеайних ситуацм;
- оргаызаця умов для формування професм-них умов \ навичок;
- вмшня використовувати р^номаыты види контролю знань.
Переливы методичы напрямки е основою \ квалфкацмною характеристикою викпада-ча.[2,8]
Високий р1вень мотиваци теми е важливою
Актуальт проблеми сучасно! медицини
умовою ефективност засвоення знань, тому можливють використання викладачами сучасних даних в медицин! мае важливе значения для ак-тив1заци навчального процесу. Одним з голо-вних питань оргаызаци лекци та заняття е ви-значення навчальних цтей, як1 обумовлюють форми, методи навчання та контролю. Тради-цмно, (за В.П. Беспалько)[2], видтяють чотири р1вня професмноТ пщготовки. Викладач1 пюля-дипломно! осв1ти медичних закладв працюють з III та IV р1внями. IV р1вень професмноТ пщготов-ки називаеться творчим, який передбачае суб'ективну дтльнють, направлену на вщкриття нових для суб'екта, але вже вщомих в медицин! даних.
Мета викладача в медичному заклад1 - допо-могти лкарюннтерну та лкарю-курсанту вчити-ся, самовдосконалюватися, виховати у лкар1в-¡нтерн1в особисту професмну пози^ю, на що спрямоваы Bci сучасы технологи навчання. Осо-бливе мюце серед них займають TpeHiHroBi технолог! I, а саме формування навичок i вмшь:[2,5]
- сенсорно-pyxoBi (xipypriHHi, стоматолопчы);
- перцептивы (тактилы-ii, зоров1, слухов!);
- розрахунково - вимфювальы (застосування ¡нструментальних приладв; багаторазове вико-нання мантуляцм - треннг).
Технологи проблемного навчання спрямоваы на розвиток гнучкого мислення (проблемы лекци, виршення задач), що приводить до ршення такоТ важливоТ проблеми, як вмшня niKapiB-¡нтерн1в мислити самостмно i приймати ршення. Вттення в навчальний процес технологи ммди-сциплнарноТ ¡нтеграцИ передбачае, насамперед, горизонтальну ¡нтегра^ю (об'ектно-ор1ентовану). Модульна система передбачае вивчення Bcix аспект1в в HopMi i при патологи одыеТ системи (анатом^, ф^юлопя, патолопчна анатомт i т.д.). Це гармоннне вивчення - найоптималы-ii-ша система осв™ по вщношенню до вертикаль-Hoi м1ждисциплшарноТ ¡нтеграци (предметно-ор1ентовано|).
Провщна тенденц1я ECTS - значне збтьшення часу на самостмну роботу п1д контролем викладача. На це направлено складання ор1ентованих карт для оргаызацп роботи з навчальною л1те-ратурою, матерели актив1зац1Т лкарЫнтерыв пщ час викпадання лекцИ, ceMiHapiB та практич-них занять (питання, ¡люстративы матерели, проблемы задачу тести). Ця технолопя передбачае використання комп'ютерних технолопй, груповий метод, метод конкурентних груп, гру-пово1 дискуси, метод конференцм, «Кейс» - метод - використання ¡сторм хвороб в самостмнм po6oTi, модульно-рейтинговий (кредитний), метод запланованоТ ¡ндив1дуальноТ зустр1ч1 лкаря та викладача.[2,4]
Навчання не може бути повноцнним без регулярно! та об'ективноТ ¡нформаци про те, як засвоюеться лкаряминнтернами та лкарями-курсантами матерел, як вони застосовують набут1 теоретичы знания для виршення прак-
тичних завдань. Контроль знань, навичок та вмшь, як вщомо, в процеа навчання виконус ряд функц1й: перевфки, навчальну, розвиваючу, ви-ховну та методичну. Кожна з цих функцм займас у практик педагога найповажыше мюце, але ми зупинимось лише на функцм перев1рки. Виходя-чи з того, що основними формами контролю знань, умнь та навичок е залки, семестров!, державы ¡спити, а основними видами контролю е руб1жний (пром1жний) та заключний контроль, викпадач мае можливють обрати таю методи контролю, що найкращим способом висв1тлюють його д1яльысть з ¡нтернами .
Важливо подбати про оргаызац1ю самостмного поетапного "крок за кроком" про-грамованого навчання, коли лкарчнтерн «проробляе» матерел на основ! спец1ально п1дготовленоТ комп'ютерноТ програми. Ця про-грама складаеться з дектькох «кроюв» з теми. Ц1 заняття мютять новий матерел для вивчення, за кожним «кроком» йде контрольне завдання чи запитання. Така оргаызацт самостмноТ роботи ¡нтерыв та лкар1в-курсант1в з навчальною авто-матизованою системою, звичайно, забезпечуе швидкий зворотнм зв'язок з викпадачем, який бачить, хто I як справляеться з роботою, дае можливють сильним ¡нтернам просуватись у навчаны швидшими темпами.
Цей метод неспроможний забезпечити ¡нтернам спонукання до пошуковоТ творчоТ д1яльност1, як-то: пор1вняння р1зних явищ, подм чи процеав, встановлення взаемозв'язюв м1ж ними, визна-чення характерних ознак, рис та особливостей предмета та явищ, класифкац1ю за ознаками, пояснения причини та наслщюв, доказ закономь рностей, узагальнення та ¡н.
МонополЬувати будь-який метод у навчаны, особливо тестовий контроль, не можна. Краще робити акцент на проблемно-пошуков1 та твор-чо-вщтворювальы типи семнарських засщань: дискуси, «кругл1 столи», конференций семЫари-практикуми, б1нарн1 семЫари. Таю методи навчання I одночасно контролю знань розвиваюч1, ц1кав1, дають ¡нтернам стимули до навчання.
Найважпившою ознакою формування медико-естетичних знань е пщхщ до кожного хворого. Кожна людина, кожний хворий мае св1й тип ви-щоТ нервовоТ д1яльност1, характер, сприйняття художых та конкретних явищ. Анал1з цих факто-р1в - найважливша мета медичноТ естетики. Значну роль в змщнены здоров'я людини е ес-тетика поведнки медичного персоналу. Естети-чна культура лкаря тюно пов'язана з його рисами характеру, сприйняттям зовышнього оточен-ня. Естетичне та етичне в медицин - це одне цте. Медичну естетику ц1кавить хворий як осо-бист1сть. Кожна людина - це особливий св1т, який складаеться з емоц1йноТ, трудовоТ д1яльно-ст1, того, як в1н проводить св1й в1льний час, на що витрачаеться життевий потенц1ал з ураху-ванням психоемоц1йних ситуац1й.
Медична деонтолог1я пройшла великий та
Том 7, Выпуск 3
219
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
складний шлях розвитку. Тт ¡стор1я мае багато яс-кравих \ драматичних прикпадв. Кореы деонто-логИ давнк Гуманнють завжди була основною рисою медицини \ лкаря - и головного предста-вника. Людина - найвища цнысть, найважливн ша ознака медичноТ деонтологи. Бтьш ыж 100 роюв тому М.Я. Мудров ставив на перше мюце гуманне ставлення до патента: "врачу необходимо ... гуманное отношение к больному, бескорыстие, правдивость, ученость, скромность, трудолюбие, культурность, участие в общественной жизни, постоянное совершенствование своих знаний и любовь к Родине." Виховання лн каря загальноТ практики повинно забезпечити всебнне збагачення професмних, деонтолопч-них та естетичних принцип^. Це сприяс комплексному формуванню у лкарв активно! позици до надбання професмних та морально-етичних принцип^ лкування.[1,3]
Розлади здоров'я, зумовлеы необережним словом або д1ями лкаря, були вщом1 ще медикам давнини. Багатовкова ¡стор1я медицини св1-дчить, що на вах етапах ТТ розвитку висв1тленню лкарських помилок надавали особливого значения. Пппократ стверджував, що добрим лка-рем е той, хто помилясться рщко, а найкращим -хто визнас своТ помилки.
Кожний лкар в своТй дтльност1 мае виршува-ти три проблеми: встановлення д1агнозу, виб1р лкування, поновлення здоров'я. Це потребус вщ лкаря значних теоретичних знань, вмння правильно оцнити не ттьки симптоми захворюван-ня, а й загальний анамнез кожного члена роди-ни.
технолопи дозволить пщняти Л1каря на тсляди-пломному eTani навчання на якюно новий р1вень кпннного мислення, здатного системно, комплексно виршувати задач! лкарськоТ практики.
Впровадження таких технолопй е складним процесом, бо вимагас радикальноТ перебудови навчальних програм, спецальноТ пщготовки професорсько-викладацького складу, значних витрат. Для досягнення цтей ммдисциплЫарноТ ¡нтеграцп важлива систематичнють i послщов-HicTb в po6oTi.
Процеси навчання та виховання не можна Bi-докремлювати. Найбтьш актуальними можна визнати TaKi як деонтолопчний, етичний, право-вий, гумаыстичний, патрютичний аспекти. Гума-ызацт сусптьства i осв™ передбачас визнання особистост1 - неповторноТ, ункальноТ ¡ндивщуа-лы-iocTi кожноТ людини, а и здоров'я - як прюри-тет цшност1 сусптьства.
Ми вважаемо, що модульний пщхщ до навчання та етико-деонтолопчы методи виховання у вивчены такоТ скпадноТ дисциплЫи, як амейна медицина, дозволять уникнути недолшв в пщго-товц1 фах1вцв та сприятимуть яюсним змнам в Тх пщготовцк
Л1тература
1. В1тенко I.C. Основи психологи / I.C. BiTeHKO, T.I. В1тенко. - К: Нова книга, 2001. - 256 с.
2. М1лерян B.E. Методичн1 основи п1дготовки та проведеня навчальних занять в медичних ВУЗах. КиТв, 2004, - С. 3-38.
3. Назар П.С. Основи медичноТ етики / П.С. Назар, Ю.Г. В1ленсь-кий. - К.: Здоров'я, 2002. - 343 с.
4. Вартанян Ф., Мкртчян С. Последипломное образование врачей в США // Врач. — 1997. — № 2. - С. 41- 42.
5. Вартанян Ф.Е., Орлов Д.А., Матвеев Ю.А. Современные тенденции подготовки медицинских кадров в западно-европейских странах // Сов. здравоохр. - 1989. - № 8. — С. 63-68.
6. Денисов И.Н., Мелешко В. П. Медицинские кадры России // Пробл. соц. гиг. и ист. медицины. — 1996. - № 2. - С. 30-33.
7. Каплан Г.Л., Петриковский Б.М. Подготовка неврологов в США// Журн. неврол. и психиатр. - 1996. - № 1. - С. 83-84.
8. Cohen J.J., Todd J.S. Association of American Medical Colleges and American workforce planning and graduate medical education reform policies // JAMA. — 1994. — Vol. 272, N 9. — P. 712.- Vol. 334, N 14. - P. 892.
9. Rivo M.L., Kindig D.A. A Report on the Physician Work Force in the United States // NEJM. — 1996.
Висновки
Таким чином, сучасний етап профеайноТ пщ-готовки лкаря багатостороннм, методично спрямований, творчий процес, який вимагас вщ викпадача знань та вттення в навчальний процес сучасних методичних пщходв. Сучасний до-св1д евщчить про те, що застосування вказаних
Реферат
МЕТОДИЧЕСКИЕ И ЭТИКОДЕОНТОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ОБЩАЯ ПРАКТИКА - СЕМЕЙНАЯ МЕДИЦИНА» В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ Ждан В.M., ГуринаЛ.1., ФаражаллаА.И.
Ключевые слова: методический принцип, этика, деонтология, учебные технологии,
Современный этап профессиональной подготовки врачей многосторонний, творческий процесс. Анализ подготовки врачей-интернов по специальности «Общая практика - семейная медицина» за 6 лет свидетельствует о том, что методические и этикодеонтологические аспекты обучения едины. Основные методические направления - технологии кредитно-модульной системы.
Summary
METHODICAL, ETHICAL AND DEONTOLOGIC ASPECTS IN TRAINING of MEDICAL PROFESSIONALS ON SPECIALITY "GENERAL PRACTICE - FAMILY MEDICINE" IN European Credit Transfer EDUCATIONAL system Zhdan V.M., Gurina L.I., Farazhalla A.I.
Key words: methodical principles, ethics, deontology, educational approaches, humanization of educational system.
The present day professional training of future medical professionals is considered to be multilateral creative process. The analysis of post-graduation training course on the speciality "General practice - family medicine" proves that the methodical and ethical, deontologic aspects are inseparable and they should correspond to ECTS requirements.
