CC BY
16
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
УДК: 161.221.2:378.147:617
Кришень В.П., Задорожний В.В., Баранник С.1., Троф'мов М.В., Лященко П.В. ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНО1 Х1РУГП ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
Днтропетровська державна медична академiя
В робот/ викладен/ результати анал1зу досв/'ду орган/'зацИ' навчального процесу за кредитно-модульною системою у викладанн/ дисципл1ни "Загальна х/'рург/'я з доглядом за хворими". Обговорен/ причини, що ускладню-ють впровадження новоI програми. Наведен/ приклади виршення основних проблемних питань.
Ключовi слова: кредитно-модульна система, загальна xipyprn, Вступ
Кл1н1чна дисциплша «Загальна хфурпя» посщае одне ¡з провщних м1сць при п1дготовц1 л1каря загальноТ практики. Вона е пропедевтикою х1рург1чних хвороб i закладае на III курс1 основи вивчення студентами х1рурпТ, дитячоТ хiрургiТ, травматологiТ й ортопедiТ, нейрохiрургiТ, анестезiологiТ та iнтенсивноТ терапiТ i iнших навчальних дисциплiн, де застосовуються хiру-ргiчнi методи лiкування. Загальна хiрургiя передбачае iнтеграцiю викладання з цими дисциплiнами й форму-вання вмшь застосовувати теоретичнi та практичн знання в процесi подальшого навчання та професш-ноТ дiяльностi. Ряд важливих розд^в (зокрема -трансфузюлопю) студенти вивчають тiльки в рамках дисциплши "Загальна хiрургiя".
Мета роботи
Аналiз досвiду органiзацiТ навчального процесу за кредитно-модульною системою в викладанн дисциплши "Загальна хiрургiя з доглядом за хворими".
Результати та Тх обговорення
Вiдповiдно до наказу МОЗ УкраТни вiд 17.05.06 за № 281 "Про внесення змЫ до навчального плану пщ-готовки фахiвцiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня "спе-^алют" квалiфiкацiТ "лiкар" у вищих навчальних закладах III-IV рiвнiв акредитацп УкраТни, затвердженого наказом МОЗ УкраТни вщ 31.01.05 за № 52", з 2007-08 навчального року в Дыпропетровськш медичнш ака-демiТ почате викладання загальноТ хiрургiТ за кредит-но-модульною системою [1,2].
Це призвело до значних змш в навчальнш програ-мi. Впродовж перших чотирьох рогав тричi змшюва-лась робоча програма. На сьогодн дисциплiна "Загальна хiрургiя" розрахована на викладання протягом V, VI семест^в (III курс), для практичних занять видтено 80 годин. Таким чином за перюд реоргаызацп загаль-ний час практичних занять було скорочено бтьше ыж в 3 рази. Це посилило жорстгасть вимог до учбово-методичного забезпечення та проведення навчальних занять, бтьш чiткоТ орiентацiТ на функци, задачi май-бутньоТ професшноТ дiяльностi, оскiльки сучасний етап медичноТ пiдготовки характеризуеться значним збiльшенням об'емiв, складностi i темпiв засвоення учбового матерiалу. Зросла актуальнiсть проблеми довгострокового запам'ятовування у студенев з ура-хуванням того, що в умовах шформацшного перена-вантаження ефективнiсть запам'ятовування рiзко па-дае. Вирiшенню ^еТ проблеми сприяе побудова стру-ктурно-лопчних схем змiсту кожноТ теми, яга викону-ють функцiю скороченого, шформацшно-насиченого графiчного вiдображення змiсту теми. В той же час слщ зазначити, що засвоення структурно-лопчних схем як форми викладення учбового матерiалу потрь бне базуватися на поширеному вивченн базовоТ лте-ратури.
Для засвоення студентами на належному рiвнi будь-якоТ дисциплiни важливе значення мае забезпе-
методика викладання.
чення необх1дною учбово-методичною л1тературою. УкраТнська медична б1бл1отека нараховуе дек1лька пров1дних видань по загальнш х1рург1Т, проте мають м1сце ютотш розходження в обсяз1 матер1алу I при викладанн! окремих тем, а також структуры розходження з типовою програмою. Це призвело до т1еТ ситуацп, що складно знайти единий ушверсальний п1дручник загальноТ х1рурги, який би в1дпов1дав вам вимогам викладення матер1алу:
- наявнють вс1х основних розд1л1в, тем;
- достатньо повний, "хрестоматшний" виклад ма-тер1алу;
- використання сучасних класифкацш, алгоритм1в;
- використання для наочност1 як1сного тюстрати-вного матер1алу, схем, кл1н1чних приклад1в I завдань.
Колективи кафедр повинн враховувати вс1 можли-в1 недол1ки основних навчальних матер1ал1в шляхом створення учбово-методичних поабнигав, рекоменда-ц1й, навчальних ф1льм1в, мультимедшних лекц1й для надання допомоги при вивченн окремих розд1л1в, тем.
Одним 1з ключових аспект1в у викладанн кл1н1чних дисципл1н е придбання студентами професшно-техн1чних навичок. У процес1 п1дготовки медичного прац1вника формуеться виключно широкий I специф1чний спектр професшних навичок. Виходячи з реальних вимог майбутньоТ профес1йноТ д1яльност1, можна видтити три найб1льш значим! групи професшних медичних навичок:
-рухов1, мануальш, сенсомоторн1;
-перцептивн1;
-нструментально-розрахунков1.
Основними етапами формування професшних навичок е:
-усвщомлення та запам'ятовування професшного алгоритму навички;
-практичний треншг;
-досягнення стадп автоматичного виконання;
-забезпечення збер1гання навички в дшовому стан1 шляхом постшного повторення сформованоТ навички.
Сполучення теоретичних знань та практичних навичок дае професшы вмшня, як1 розумються як здат-н1сть фах1вця виршувати нетипов1, ускладненн1 про-фес1йн1 задач1. Методики контролю р1вня засвоення практичних навичок е достатньо розробленими; вони потребують на сучасному етат х1ба що покращення техн1чного забезпечення навчального процесу (муля-ж1, тощо). Однак залишаеться невир1шеним питання -на якому етат викладання студенту демонструються практичн навички з наступних тем. Учбов1 ф1льми, ле-кц1Т можуть лише сприяти Тх якюному засвоенню, але достатня точн1сть Тх виконання можлива лише при неодноразовш демонстраци навичок викладачем з подальшим опрацюванням Тх студентами п1д час са-мост1йноТ п1дготовки. Така демонстрац1я потребуе окремоТ матер1ально-техн1чноТ п1дготовки та витрат часу практичного заняття або додаткового аудиторного часу, як1 навчальною програмою не передбачен1.
Зг1дно вимог кредитно-модульноТ системи I виходячи з типовоТ програми по загальнш х1рургп МОЗ
Актуальт проблеми сучасно'1 медицини
УкраТни, програма дисциплЫи структурована як 1 модуль, засвоення якого закiнчуeться складанням пщсу-мкового модульного контролю рiвня теоретично!' та практичноТ пiдготовки студенев. При вiдсутностi сесiй складання пщсумкових модульних контролiв з усiх ди-сциплiн вiдбуваеться впродовж останнього тижня семестру, що призводить до значного психолопчного i фiзичного перенавантаження студенев.
Слiд зазначити, що реструктуризация учбово-виробничоТ практики згiдно вимог кредитно-модульноТ системи, яка передбачала ТТ проходження на рiзних клiнiчних базах у виглядi окремих занять по 4 години, була вщмшена. Студенти проходять практику пюля весняноТ сесп у виглядi циклу на однш клiнiчнiй базi, що е особливо ефективним. Це можна пояснити тим, що студент, приходячи у вщдтення, мае час для зна-йомства з персоналом, ознайомлення зi специфкою i режимом роботи клiнiки. "Робочий" день студента по-чинаеться о 8 годиы; вiн мае бути присутым на ранко-вiй оперативна нарадi у вiддiленнi, розподiлi роботи молодшого i середнього медичного персоналу, мож-ливiсть брати участь в клмшчних оглядах хворих. При-ступаючи до практики з ранку, студенти беруть участь у робот вщдтення в найбтьш напружений перiод ро-бочого дня (транспортування хворих на дослщження, манiпуляцiТ, перев'язки i т.п.).
Реферат
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ ПО КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЕ Кришень В.П., Задорожный В.В., Баранник С.И., Трофимов Н.В., Лященко П.В. Ключевые слова: кредитно-модульная система, общая хирургия, методика преподавания.
В работе изложены результаты анализа опыта организации учебного процесса по кредитно-модульной системе в преподавании дисциплины "Общая хирургия с уходом за больными". Обсуждены причины, которые усложняют внедрение новой программы. Приведены примеры решения основных проблемных вопросов.
Summary
SOME COMPLICATED QUESTIONS ON INSTRUCTION OF GENERAL SURGERY ACCORDING Krishen V.P., Zadorozhny V. V., Barannik S. I. Trofimov N. V., Lyashchenko P. V. Key words: credit-modular system, general surgery, teaching technique.
This article presents the results obtained by analyzing the experience in instruction arrangement on medical discipline "General surgery with care of patients" according to ECTS. The culprits complicating the implementation of the new program are discussed. The possible ways to solve the basic problems are also discussed.
Висновки
1. Необхщно продовжити роботу по переробц та оновленню учбово-методичного та матерiально-техшчного забезпечення навчального процесу в умо-вах кредитно-модульноТ системи.
2. Враховуючи те, що викладання рiзних дисциплЫ вщбуваеться iнодi на рiзних ктлычних базах, а також за умов специфки роботи ктмшчних кафедр, доцтьно для викладання практичних навичок з наступних тем видтяти окремий час наприюнц практичних занять.
3. Доцтьно проводити розподт модульного контролю рiвня засвоення практичних i теоретичних знань на 2 останшх заняття замють 1.
4. Загальний аудиторний час практичних занять доцтьно збтьшити в 1,5 рази.
5. З метою покращення рiвня отримання медсест-ринських навичок учбово-виробничу практику доцтьно продовжити проводити як цикл на однш ктлычнш базi в окремий вщ учбового семестру час.
Лтература
1. Пщаев А.В. Болонський процес в бврош / Пщаев А.В., Переде-рш В.1. - Одеса : ОДМУ, 2004 - 190 с.
2. Указ Президента УкраТни вщ 17.02.2004 №199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи вищоТ осв1ти УкраТни".
УДК: 61:378.14
Кушта Ю.Ф., Лисюк Ю.С.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ОРГАН1ЗАЦП САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В У КОНТЕКСТ НАВЧАННЯ НА ЗАСАДАХ БОЛОНСЬКО1 ДЕКЛАРАЦП
Льв1вський нац1ональний медичний ун1верситет 1мен1 Данила Галицького
На сьогоднi практично у ecix кранах Свропи п/'дготовка студент/'в-медик/'в у вищих навчальних закладах в/'д-буваеться на засадах Болонсько¡' деклараций Велике значення надаеться самостйнй роботi студент/'в (СРС). Ми пропонуемо при СРС застосовувати iнтерактивнi форми навчання - метод „мозкового штурму", метод проект1в, кейс-метод. Вони дають можливсть студентам - медикам швидше оволодiти знаннями, набути професйних вмнь та навичок.
Kлючовi слова: самостмна робота студенлв, штерактивне навчання.
„Справжнi знання - це самостйно здобутi" (Сократ)
ВСТуП навчального закладу мають бути готовими до пода-
,_, льшого самостiйного здобуття знань. Однак на сього-
Починаючи з 2005 року навчання у вищих навча- w ,„„, ■ ■ ■
у ( па°10ппл j днi в Укра'нi тiльки 10% штершв, клiнiчних ординато-
льних медичних закладах Укра1ни шдбуваеться на за- рiв, мапсл^в, аспiрантiв здатн! правильно опрацювати
садах БолонськоТ деклараци. За цей перiод прояви- наукову шформац!ю. Значною м!рою це можн^ пояс-
лися пе^ переваги кредитно-модульноТ системи, нити недостатшми навиками са^ос^йного навчання
водночас вiдмiчено деяю трудно^ при ^вадаенж внаслiдок недосконалостi iснуючих традицшних форм
II принципiв у ытчизняну модель медичноТ освiти [6,7]. самостшноТ роботи студенев (СРС) [3, 5]. Зокрема, однiею з основних вимог мiжнародних стан- г 1 х 'L '
дартiв освiти е те, що випускники вищого медичного
Том 13, Випуск 1(41) 307
