CC BY
20ART STUDIES
ЗНАЧЕНИЯ СУЧАСНО1 М1СТОБУД1ВНО1 СЕМ1ОТИКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ КОММУН1КАТИВНОСТ1 В СЕРЕДОВИЩ1 М1СЬКОГО СОЦ1УМУ
Волков В.А.
астрант Нацюнально'1 Академи ОбразотворчихМистецтв i ApximeKmypu Волков
https://orcid.org/0000-0001-6473-3834
THE IMPORTANCE OF MODERN URBAN SEMIOTICS FOR THE DEVELOPMENT OF COMMUNICATIVITY IN URBAN SOCIETY
Volkov V.
Postgraduate
National Academy of Fine Arts and Architecture https://orcid.org/0000-0001-6473-3834
Анотащя
Урбашстичне середовище в умовах сьогодення е плацдармом впровадження елеменпв шноватики та реалiзацil технолопчних досягнень: iнтернету речей, хмарних обчислень та штеграцп масивiв даних у по-всякдення. Результатом реалiзацil шновацш стае концепт «розумного мюта», що втiлюе модель найближ-чого майбутнього для б№шосп сучасних споживачiв цифрових технологiй. У розумному мiстi, зпдно провщно1 його вде1, буде зручшше перебувати та дiяти завдяки збору й аналiзу шформацп; продумана ци-фрова iнфраструктура, зiбранi в реальному час данi та загальна комп'ютеризовашсть сприятимуть ефек-тивнiшiй роботi адмшютрацп мiст та покращуватимуть як1сть життя 1х жител1в. При цьому корпоративний та технолопчний вимiри не е едино визначальними в урбанiстично квал1фшованому просторi; iз зростан-ням ролi розвитку мiст суттеву роль набувае семютичний складник урбашстично1 сфери. У цьому кон-текстi мiсто - це не просто набiр технолопчних ршень для оргашзацп та оптимшцц суспiльного життя, а й реальна зона перебування мiстян, що мае певний прожитий досвiд та сформоваш модел1 поведiнки сш-льнот, яш слад розумiти та iнтегрувати в шфраструктуру. Семiотичний вимiр урбанiстичного простору, таким чином, фокусуеться на сощальному та культурному розумiннi мюько1 проблематики й нерiвностi, а також розширенш кола персональних знаков, що сприяють мiстобудiвному розвитку.При цьому основ-ними проблемними аспектами семiотики «розумного мюта» на сьогоднi е обмеженiсть сшвпращ мешкан-цiв та проблеми у сферi порушення особисто! приватностi й конфвденцшносп, сощально1 справедливостi, «оздоровления» марпнал1зованого прошарку мiстян тощо. Канонiзованiсть корпоративно1 модел1 розвитку розумних мют, точковiсть застосування технологiй, необгрунтоване засилля корпоративное' вдеологи, а також певна невизначенють урбанютично1 семютично1 реатзаци, е предметом наукового штересу автора статп.
Abstract
An urbanism environment in the conditions of present time is the place of innovation elements introduction and realization of technological achievements: to the internet of things, cloud computing and integration of arrays given in a daily occurrence. The «clever city»concept incarnates the model of the nearest future for most modern consumers of digital technologies becomes the result of innovations realization. In clever city, in obedience to leading his idea, will more comfortable be and operate due to collection and analysis of information; carefully thought out digital infrastructure, data collected real-time and general computerization will assist more effective work of administration of cities and improve quality of life of their habitants. Thus corporate and technological measuring only does not determine in urbanism skilled space; with the increase of cities development substantial role the semiotic constituent of urbanism sphere acquires. In this context city is not simply set of technological decisions for organization and optimization of public life, but also the real zone of citizens staying, that has the spent experience and formed models of behavior of associations that it follows to understand and integrate in an infrastructure are certain. The semiotic measuring of urbanism space, thus, focuses on the social and cultural understanding of municipal range of problems and inequality, and also expansion of the personal signs circle that assist to urbanism development. Thus the basic problem aspects of semiotics of «clever city» is limit nature of participation and collaboration of habitants, problem in the field of violation of the personal detail and confidentiality, social justice, bringing in of marginal layer of citizens and others like that. Canonization of corporate model of «clever cities» development, pointing application of technologies, groundless dominant influence of corporate ideology, and also certain vagueness, them semiotic realization, is the article of scientific interest of author of the article.
Ключовi слова: урбанютика, розумш мюта, мюька цифровiзацiя, знак у мюькому простор^ семюти-чна модель розумного мюта.
Keywords: urban, clever cities, municipal digitalism, sign in municipal space, clever city semiotic model.
Постановка проблеми.Глобалiзацiя й мобшь-нють робочо1 сили, стрiмка урбашзащя й дедалi си-льнiша конкуренщя мiж мiстами, як1 хочуть прива-бити фiнансовий i людський каттал, далi змушу-ють мiста прагнути високих досягнень малими ресурсами. У вах цих контекстах оптимiзацiя й екосвщомють стають повторюваними цiлями, яких технологiчнi системи допомагають досягти, роб-лячи мiсто програмованим, тобто здатним постшно збирати та аналiзувати шформацш в реальному часi та реагувати на не!. У семiотичному контекст мiста можна вважати ще одним варiантом вирь шення проблемних аспектш управлiння i контролю комушкацп у межах мюьких середовищ.
На розвиток нових семютичних засобiв взае-модп на глобальному рiвнi впливае перш за все те-хнологiчний прогрес та тотальна цифровiзацiя. Ро-зробники смарт-технологiй ухвалюють рiшення про дизайн оточуючого простору, формують та просувають потреби у продуктах та сервюах, що е вагомим складником сучасно! культури спожи-вання. Розумне мiсто у семютичному контекстi ми розумiемо як цифровiзацiю не у локальному - на рь внi персонального моб№ного пристрою, а у масштабному - на рiвнi сощально1 шфраструктури -просторi.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. До-
слвдники, яш мають справу з концепцiями форму-вання шновацшно1 культури, сходяться у тому, що попри всю свою новизну, полемши, технологи й управлшсьш практики зi сфери iнноватики можна поставити в ширший iсторичний контекст управ-лiння комунiкацiями й використання шформа-цiйно-комп'ютерних технологiй у технолопчному просторi.
М. де Ланге та М. де Ваал акцентують увагу на зв'язки цифрових медiа та мюько1 культури, семю-тично ввдносячи розумнi мiста до дискурсу культури причетносп, колективного розуму, культур та етики, в межах яко! рiзнi групи населення збира-ються разом для виршення спiльних проблем [1].
Професор, фах1вець у сферi культури та кому-нiкацiй С. Макквайр [2] стверджуе, що велиш вули-чнi екрани, як1 зазвичай е цифровими бiг-бордами, можна використовувати для активiзацil сощально1 взаемоди в мюькш спiльнотi. У спостережуваному ним пшотному проектi PublicSpaceBroadcasting [3] велик! вуличш екрани транслювали мiсцевi ввдео, зразки нового медiа арту та штерактивний регюна-льний контент, створений за шдтримки мiських рад та громадських органiзацiй. Взаемодiя учасник1в продемонструвала породження нових колективних ритуалiв та несподiваних контактiв незнайомцiв, що дозволяе розглядати бiг-борди у даному кон-текстi як семiотичний знак.
Сучасш «розумш мюта» вiдрiзняються ввд «ш-телектуальних» або «цифрових» мют саме наявш-стю вираженого семютичного складника; провщ-ним у концепцп «розумного мюта» стае можливiсть реагувати на потреби та поведшку жителiв, присто-совуватися до не1 та навггь прогнозувати И. Ранiше «розумними» називали тi мiста, де iмплементували цифрову iнфраструктуру та iнформацiйно-
комп'ютерш технологiй, проте тепер так називають мiста, де цi технологil повинш оптимiзувати всi мi-ськ1 системи, щоб покращити як1сть послуг i зага-лом життя в мюп [4].
Е. Таунсенд вiдмiчае, «розумнi мiста - це тери-торil, де iнформацiйними технологiями користу-ються для вирiшення проблем» [5]. Новиш стратегИ розвитку розумних мют спрямовано на швидке виршення проблем завдяки колосальному обсягу даних, накопичених за допомогою пристро1в безпе-рервного мон1торингу. Так1 мiста визначають висо-кий рiвень !х можливостей з точки зору iнновацiй-носп та темпiв iнтеграцil елементiв штернету речей у мiський розвиток i планування.
Виклад основного матерiалу. Трансформацп iнновацiйних технологiй як медiатори комушкацп змушують шукати вiдповiдi на новиш варiацil од-вiчних засадничих питань про комушкативно-тех-нологiчний простiр: яким чином органiзовано ко-мунiкативний процес у сучасному просторi, яке характеризуется iнновативнiстю. У найбiльшiй мiрi, на наш погляд, риси сучасно1 iнновацiйноl культури у контексп комунiкацil як технологiчно-про-цесуально1 риси проявляються у такому феноменi сучасносл, як «розумне мiсто».
У зарубiжнiй лiтературi проблематика розумних мют обговорюеться досить iнтенсивно, а зважа-ючи на стрiмкий прогрес урбашстичного стилю життя i у крашах пострадянського простору, дане питання актуалiзуеться i в украхнському науково-аналгшчному дискурсi. Основним, засадничим е питання - як слщ планувати мюта, щоб гуртувати lхнiх жителiв у стльноти, регулювати зростання й ефективно розподмти ресурси i сервiси.
Зразки риторики корпоративних творщв розумних мют урiвноважують виразнi контраргументи тих, хто вважае 1хш трактування продуктом неоль берально1 iдеологil та просуванням упереджених чи несправедливих технологiчних i соцiальних практик [6]. Таш критики обстоюють виразну ^дею мь ста.
1дею розумного мiста i навиъ сам цей термiн нинi важко в1докремити в1д корпоративного трактування цифрових медiа, даних i мюького простору. У статтях про мюьш технологiчнi новацil р1дко тра-пляеться чике розумiння сутi описаного, проте ав-тори формулюють рiшення в цариш розвитку мiст та представляють технологil, як1 збираються запро-ваджувати в цiй сферi, що у повнш мiрi не вiдобра-жае комушкативну сутнiсть даного феномену як ключову характеристику iнформацiйного розвитку сучасного мюта.
Р. Голландс, професор мюько1 соцiологil й критик концепту розумних мют, наголошуе на схо-жосп риторичних прийомiв у наукових та урбано-логiчних публiкацiях i зауважуе, що мiста часто ве-личають себе «розумними», але дуже рвдко пода-ють критерil, за якими це можна перевiрити, чи пояснюють, чому «розумнiсть» така важлива [7].
Визначення i описи розумних мют суттево в1д-рiзняються у наукових джерелах вщмшно1 спрямо-ваносп [8]. Проте всi визначення об'еднуе одне: на-
р1жним каменем 1 чшьною характеристикою розум-них мют вважаються шформацшш й комп'ютерш технологи. Нерщко розумш мюта називають урба-шзованими середовищами, де щ технологи агреси-вно 1мплементують, щоб збирати дат, як1 допомо-жуть шдтримувати, ввдстежувати й покращувати шфраструктуру: рух транспорту, переробку смитя, споживання енергп, реакцш в надзвичайних ситуа-щях.
1нформацшш технологи е основою управлшня системою мереж; у розумному мют1 вони пронизу-ють майже ва аспекти повсякдення, спрямовують д1яльнють жител1в, допомагають збирати ввдгуки в1д систем 1 ктенпв та вщповвдати на них у реальному чаС. Осередком такого трактування розумних мют стала здатнють монггорити поведшку 1 вчинки жител1в за допомогою взаемопов'язаних сенсор1в, чутливих предмепв 1 швидк1сного штернет-з'ед-нання, що перетворюе ди на даш. Прагнення зчиту-вати мюьш взаемоди як даш грае на руку озна-ченню розумних мют як шформацшних систем оперативного реагування.
Кр1м здатносп екстрено реагувати на природш й поведшков1 змши, особливютю розумних мют називають !хню прогностичнють. Поряд 1з системами спостереження аналтгику «великих даних» подають як ще один споСб прогнозувати тренди чи майбу-тш мюьш процеси й умови [9].
Слово «розумне» стратепчно налаштовано на шдкреслення логютично! переваги певного мюта. Його неоднозначнють дае змогу оргашзащям, заць кавленим у р1зних аспектах мюького життя, конце-нтруватися на численних сферах шновацш (управлшня, громадська безпека, транспорт) 1 покра-щення (здоров'я й добробут, еколопчний розвиток, як1сть життя). Кер1вш органи на зразок Свропейсь-ко! комюп називають розумними мюта, де шформацшш й комп'ютерш технологи допомагають ефек-тившше й зручшше обслуговувати жител1в 1 шдп-риемства [10].
Розробники технологш зауважують, що в розумних мютах зад1яно цифров1 шструменти, як1 тран-сформують !хш системи життед1яльносп, оптимь зують використання доступних ресурСв 1 покращу-ють якють життя.
На практищ розумш мюта визначають як тери-тори, де цифров1 мед1а стратепчно штегровано в ш-фраструктуру 1 програмне забезпечення для збору, анал1зу й поширення даних, як1 допомагають ухва-лювати шформоваш структурш ршення про мюьш середовища 1 види д1яльносп. За словами видат-ного юторика архггектури й дослщника технологш А. Шкона, розумш мюта задумуються як мисляч1 або «очуттевлеш мюта», яким властива шдвищена усвщомленють свггу й самих себе завдяки викорис-танню даних 1 технологш [11].
Ученьдослщники з питань урбанютичного планування й мютобуд1вництва дослщили, як взае-мопроникш мюьш середовища (ф1зичне й в1ртуа-льне) доповнюють свщомють жител1в 1 стимулю-ють особиспш1, ближч1 контакти з мюьким простором [12]. Частина цих контакпв шдтримуеться
завдяки шноващям розумних мют - порталам в1дк-ритих даних, сенсорним мережам та офщшним мо-б1льним додаткам, комерцшним локативним 1 соць альним мед1асервюам, штерактивним публ1чним арт-проектам 1 цифровим вуличним ирам [13]. Як-юь захоплив1 чи близьш типи контакту з мютом уза-гал не можна простежити чи розвинути за допомогою цифрових технологш, тому поточш модел розумних або «очуттевлених» мют !х часто цнорують
[14].
Наголос на сощальносл й прюритетносп людей зм1щуе семютичний дискурс розумних мют в1д розумносп через технологи до розумносп завдяки взаемоди 1 використанню технологш у повсякден-тй сощально-урбанютичнш активности При цьому осередком семютичного дискурсу розумних мют е цифров1 мед1а 1нфраструктури та зростаюча роль електронних даних у м1ському середовищ1.
Новоствореш парадигми розумних м1ст став-лять у центр уваги громадянську актившсть, при цьому зростае роль саме семютики м1ського простору, за рахунок електронних знаков та код1в. Модель розумного м1ста увиразнюе концепт того, що у б1льшост1 громадян е певний р1вень щоденного доступу до моб1льних 1 цифрових технологш, а та-кож знання чи думки стосовно виправлення стль-них м1ських проблем. Жител1 мюта використову-ють цифров1 мед1а, щоб отримати доступ до ресур-Св, як1 задовольняють м1сцев1 потреби та уявлення про мюто, щоб мати змогу переосмислювати певн1 соц1альн1 практики через нов1 доступн1 сем1отичн1 знаки.
Важливо досл1джувати, як саме розробники «розумних мют» артикулюють необх1дн1сть появи цих урбанютичних форм. В основ1 загального об-грунтування появи розумних мют лежить потреба оновити м1ста. Оч1куване стр1мке зростання м1сь-кого населення та потр1бн1 для його щдтримки про-ст1р 1 ресурси е основним обгрунтуванням розвитку урбан1стичного простору загалом, та «розумних м1ст», зокрема. Урбанютична трансформац1я м1сь-кого простору у впорядковаш технолог1чн1 системи е одночасно 1 метою, 1 обгрунтуванням розвитку розумних мют.
Основними семютичними складниками урба-нютичного простору «розумних мют» можна на-звати: ефективнють, по1нформован1сть, оператив-н1сть, стаб1льнють, економ1чний 1 соц1альних розвиток, залучення жител1в. У л1тературних джерелах на тему м1ського планування розумш мюта позиць онуються як фундамент «нового урбашзму», тобто прагнення зробити густозаселен1 м1ста б1льш ефек-тивними середовищами. Даний концепт базуеться на твердженш про те, що шформащя е ключем до ефективност1, тому основний комушкативний на-прямок взаемоди полягае саме у взаемообм1н1 ш-формац1й, та цифрових можливостях «розумних мют» до обробки такого шформацшного потоку
[15].
В основних урбанютичних концептуал1зац1ях розумного м1ста цифров1 шновацп та 1нформац1йн1 технологи виступають основним чинником мюь-
кого розвитку та управлшня. «Розумнють» мют по-даеться як наслщок не лише встановлених i запро-ваджених технологiй, а й до певно1 мiри того, як i хто !х використовуе. Винятковють таких мiст сприймаеться через лопчну схему: якщо мiста за-провадять iнформацiйнi технологи й аналiтику да-них, !х успiшнiсть покращиться. Завдяки новiтнiм iнформацiйним трендам (великим даним, хмарним обчисленням та iнтернету речей) генеральш плани розумних мют штегрують шформащю про д1яль-нiсть жителiв, а самi мiста постають у формат хо-лiстичних обчислювальних систем, де вс спостере-женi взаемоди та контакти зафiксовано та поеднано у цшсну семiотичну систему.
Розумш мiста як урбанiстичнi стратеги покра-щення всiх аспектiв повсякденного життя у семю-тичному контекстi можна назвати технолопзова-ним уповноважуванням мюьких жителiв. Аргуме-нти на щдтримку розумних мiст реалiзуються лише за умови функцюнальних технологiй. Дослвдники зосереджуються, зокрема, на iнтегруваннi великих даних, iнтернетi речей, iнфраструктурi 1Т i хмарних обчислень та мобiльних i соцiальних медiа - стри-жневих компонентах технологiчного розвитку розумних мют.
Сощально-технолопчш перспективи розумних мют випливають зi сприйняття нових медiа як революцiйного простору семютичних взаемин, що замiнюе мiсцеву культуру цифровою. Семютично привабливим видаеться спрощення та оптимiзацiя складних взаемоввдносин, та голо^вна риторика про значне покращення завдяки штучному штеле-кту. Дане поверхневе уявлення ретранслюе перспективи утотчних розумних мiст.
Вагомою ознакою сучасно1 семiотики урбаню-тики розумного мюта е те, що розумш мiста не лише запроваджують новi технологи, а й вщкри-тше чи публiчнiше користуються попереднiми те-хнологiями i даними. До прикладу, популярним е створення електронних мюьких порталiв, де в цифровому формап доступна значна к1льк1сть корисно1 шформаци. Хостинг ввдкритих даних позитивно впливае на iнновацiйнiсть i спрiвпрацю. Надання шформаци в режимi реального часу, таким чином, е ще одшею ознакою трансформаци семiотичних взаемин у просторi розумного мiста.
«Велик данi», тобто масиви цифрово1 шформаци, зiбранi з багатьох джерел i накопиченi для ге-нерування знань стали основною передумовою тра-нсформаци семiотичних взаемин у просторi розумних мют. При цьому цифровi технологи не здатнi змiнити прюритети цифрово1 полiтики у сферi ур-башстично1 комушкаци, вони здатнi вплинути лише на збiр, аналiз та вщображення доступно1 для комушкаци шформацшно1 бази.
Суттеву роль у трансформаци семютики простору розумного мюта грае ще один фактор - шдивь дуалiзацiя споживання та комушкаци. Засадничий аспект мiського життя, зневажений у дизайш i впровадженнi смарт-технологш, - об'еднання людей за допомогою певного зовшшнього стимулу, який змушуе незнайомих людей говорити одне з одним [16]. Уа рекламнi матерiали, демонстрацшш
простори та концептуальнi бачення мютопланува-льник1в засввдчують протилежний щдхвд: цифровi киоски призначено для iндивiдуального викорис-тання, доступ до даних та шформаци ввдбуваеться через персональнi смартфони, особистi монiтори та приватнi простори, а вiртуальнi стiни стають рiзно-видом споживчих товарiв.
Цифровi технологи тдтримують та стимулю-ють мюьке населения - iндивiдуальних к1нцевих споживачiв iз персоналiзованими потребами, як1 можна виршити за допомогою даних. Можна ска-зати, що програми на зразок цифрових табло, мюьких платформ i додатшв функцiонують за моделлю консьерж-сервiсу й трактують громадян як спожи-вачiв або ктенпв, а не членiв спiльноти чи ствтво-рцiв мiста як територп. Окремi технологil, розроб-ленi для мюького простору, справдi нiби покращу-ють його органiзацiю, пiдвищуючи безпечнють, ефективнiсть i стабiльнiсть, але поширення цих те-хнологiй не сприяе розгортанню семiотичного складника взаемин та не передбачае зворотного зв'язку i взаемодш мiста з його жителями.
Командш розумнi мiста iлюструють конкретну роль повсюдно1 цифровiзацil, яка зменшуе вплив i роль людей та спшьнот у свiтi технологiй, зводячи нашвець 1хн1 знання i досвiд реального мюького життя на противагу цифровому. З колективних потреб i громадянсько1 активностi фокус змiщуеться на шфраструктуру, ефективнiсть та автоматизацiю «розумних» проекпв. Як наслiдок, так1 проекти блокують розвиток комунiкацil, формування зв'яз-к1в i пожвавлення громадянсько1 активность У прiоритетi стають покращення нашгацд, оптимiза-цiя пересування, передача iнформацil i реклами.
Таким чином, трансформаци семютики в урба-нiстичному просторi зазнають негативних змiн. У б№шосп прикладiв технологil сприяють контактам людей iз комп'ютерами та цифровою шформа-цiею, а не з шшими людьми чи створеною ними ш-формацiею про мiсто як територш. 1нформац1я про мiську територш, передана за допомогою цифрових додатшв, е^валентна шформаци, доступнш з будь якого шд'еднаного до штернету мобiльного пристрою. Звiсно, що така iнформацiя корисна, але важливо те, що !й бракуе мiжособистiсноl взаемоди й контакту з мiстом як населеним простором.
Висновки та перспективи подальших дослЬ джень. Таким чином, розумш мюта е середовищем розвитку комушкацшних технологiй, а концепцiя розумного мюта як шформацшно-комушкацшна технологiя - принципово нев1д'емним складником сучасних культурно -комушкативних стратегiй. За к1лькома показниками нинiшнi мiста вже зараз можна назвати «розумними». Мiськi середовища i по-пуляцil постiйно адаптуються до мiнливих умов, iн-корпорують новиш технологil та невпинно розроб-ляють нормативи й соцiальнi норми, яш допомагають давати раду з проблемами на мшро- i макрорiвнi. Важливi вузли економiки знань i осере-дки iнновацiй мiста приваблюють творчих i талано-витих людей, тому можна сказати, що шформа-
цшно-комушкативш взаемоди e закодованими у самому поняття розумного мюта як iнновацiйного явища.
Перспективами подальших дослвджень е окре-слення семютичних ризик1в та перспектив розбу-дови розумних мют та управлiння ними, а також аналiз !х конкурентних переваг з точки зору сучас-но! семютично! урбанiстики.
Список лггератури
1. Anna Kordunsky. Owercoming the Sustaina-bility Challenge: An Interview with GuruduthBanavar. Journal of International Affairs. #65, no. 2 (Spring/Summer 2012). P. 147-153.
2. Anthony M. Townsend. Smart Cities: Big Data, Civic Hackers, and the Quest for a New Utopia. New York: W.W. Norton, 2013.
3. Dirks S. Vision of Smarter Cities: How Cities Can Lead the Way into a Prosperous and Sustainable Future / S. Dirks, M. Keeling. 2012. https://www.ibm.com/downloads/cas/2JYLM4ZA
4. Hollands R. Critical interventions into the corporate smart city. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society. 2015. No 8. Pp. 61-77.
5. https://jour-nals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/146144480934276 4
6. Lombardi P. The Challenge of Designing User-Centric e-Services: European Dimensions / P. Lombardi, I. Cooper, K. Paskaleva, M. Deakin. Strategies for Local e-Government Adoption and Implementation: Comparative Studies. Hershey: Idea Group Publishing, 2009. P. 460-477.
7. Michiel de Lange, Martijn de Waal. Owning the City: New media and citizen engagement in urban design. First Monday,18(11). https://doi.org/10.5210/fm.v18i11.4954
8. Scott McQuire. Rethinking Media Events: Large Screens, Public Space Broadcasting and Beyond. New Media and Society, 12, no. 4 (2010). P. 567-582.
9. Toppeta D. The Smart City Vision: How Innovation and ICT Can Build Smart, in Livable, Sustainable Cities / D. Toppeta. The Innovation Knowledge Foundation, 2010. https://inta-aivn.org/images/cc/Ur-banism/background%20documents/Toppeta_Re-port_005_2010.pdf
10. Vito Albino, Umberto Berardi, Rosa Maria Dangelico. Smart Cities: Definitions, Dimensiond, Performance, and Initiatives. Journal of Urban Technology. No. 1. (January 2015). P. 3-21.
11. Washburn D. Helping CIOs Understand «Smart City» Initiatives: Defining the Smart City, Its Drivers, and the Role of the CIO / D. Washburn, U. Sindhu, S. Balaouras et al. Cambridge, MA: Forrester Research Inc., 2010.
12. Water-Smart Cities. 2018. https://www.nrdc.org/issues/water-smart-cities
13. William H. Whyte. The Social Life of Small Urban Spaces. New York: Project for Public Spaces, 1980.
14. Жукович I. А. Smart-мiста як новий об'ект статистичних дослщжень: визначення термша. Статистика Укра!ни. 2015. № 1. С. 18-22.
15. Кунанець Н. Е. Особливосп формування цшей сощальних та соцю-комушкацшних складо-вих у проектах «розумних мют» / Н. Е. Кунанець, Р. М. Небесний, О. В. Мацюк // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка». 1нформа-цшш системи та мереж 2016. № 854. С. 257-274.
16. Шнепс-Шнеппе М. А. Как строить умный город / М. А. Шнепс-Шнеппе. International Journal of Open Information Technologies. 2016. Vol. 4. № 1. С. 12-20.
РОЛЬ НАРОДНО-СЦЕН1ЧНОГО ТАНЦЮ В СИСТЕМ1 ШРОФЕС1ЙНО1 ХОРЕОГРАФ1ЧНО1
ШДГОТОВКИ
Квецко А.Р.
Львiвський нацiональний yuieepcumem iMem 1вана Франка, Калуська дитяча музична школа 1вано-Франювсько1 областi,
викладач хореографа
THE ROLE OF FOLK STAGE DANCE IN THE SYSTEM OF PROFESSIONAL CHOREOGRAPHIC
TRAINING
Kvetsko A.
Ivan Franko National University of Lviv, Kalush children's music school of Ivano-Frankivsk region,
choreography teacher
Анотащя
В статп визначено роль народно -сцешчного танцю в системi професшно! xореографiчноi шдготовки. Дослщжено специфжу постановки народно-сцешчного танцю як вплив на розвиток творчо! особистосл та тенденци розвитку професшно! народно! хореографп Укра!ни початку XXI столитя. Висвилено творчi здобутки професшних xореографiчниx колективiв Укра!ни з народного танцю. Зроблено порiвняння ама-торському xореографiчному мистецтву та професшному. Зосереджено увагу на ролi народно -сцешчного танцю в системi професшно! xореографiчноi пвдготовки.
