CC BY
14
РЕГ1ОНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА
УДК 332.1:711+339.9
ПРОГРАМА РОЗВИТКУ MICT У KOHTEKCTI СУЧАСНИХ ВИКЛИК1В УРБАН1ЗАЩ1
® 2017 БУБЕНКО П. Т., ПАНОВА О. Д.
УДК 332.1:711+339.9
Бубенко П. Т., Панова О. Д. Програма розвитку мкт у контекст сучасних виклиюв урбашзаци
Мета cmammi полягае у дотдженш процесу еволюцйного становления Ново/' програми розвитку мст (НПРМ) та анал1з1 стратег'чного шструмен-тарю мського розвитку в рамках сформовано/ парадигми мста на сучасному етат. Проанал'вовано глобальн концептуальн трансформацп в рут iдентиф'жаци урбашзаци як руш'т стйкого i всеохоплюючого економЧного зростання та сталого розвитку мст. У контекст'1 забезпечення взаемо-посилюючого зв'язкумiжурбанiзацiею iекономiчнимрозвитком систематизованозмстовн складовiсистеми дйзреал'вациНПРМ, ор'кнтованихна досягнення сталогомськогорозвитку. Перспективами подальшихдосл'дженьу цьомунапрямiепошукунверсального '1нструментар'ж стратегiчно-го розвитку мст у рамках положень НПРМ, а також анал'в вплив'ю локальних фактор'в на процес реал'ваци НПРМ. Ключовi слова: урбатза^я, мшо, економiчний розвиток, сталий розвиток, комплексний тдюд. Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 23.
Бубенко Павло Трохимович - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економки тдприемств, бiзнес-адмiнiстрування та регонально-го розвитку, Хармвський нацональний унверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Хармв, 61002, Украна) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
Панова Олена Дмитрiвна - старший викладач кафедри економки тдприемств, бiзнес-адмiнiстрування та регонального розвитку, Хармвський на-цональний унверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Хармв, 61002, Украна) E-mail: panova_biz@ukr.net
УДК 332.1:711+339.9
Бубенко П. Т., Панова Е. Д. Программа развития городов в контексте современных вызовов урбанизации
Цель статьи заключается в исследовании процесса эволюционного становления Новой программы развития городов (НПРГ) и анализ стратегического инструментария городского развития в рамках сложившейся парадигмы города на современном этапе. Проанализированы глобальные концептуальные трансформации в русле идентификации урбанизации как двигателя устойчивого и всеобъемлющего экономического роста и устойчивого развития городов. В контексте обеспечения взаимодополняющих связей между урбанизацией и экономическим развитием систематизированы содержательные составляющие системы действий по реализации НПРГ, ориентированных на достижение устойчивого городского развития. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является поиск универсального инструментария стратегического развития городов в рамках положений НПРГ, а также анализ воздействий локальных факторов на процесс реализации НПРГ.
Ключевые слова: урбанизация, город, экономическое развитие, устойчивое развитие, комплексный подход. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 23.
Бубенко Павел Трофимович - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики предприятий, бизнес-администрирования и регионального развития, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
Панова Елена Дмитриевна - старший преподаватель кафедры экономики предприятий, бизнес-администрирования и регионального развития, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: panova_biz@ukr.net
UDC 332.1:711+339.9
Bubenko P. T., Panova O. D. The Program for Urban Development in the Context of Current Urbanization Challenges
The aim of the article is to study the evolutionary development of the New Urban Agenda (NUA) and analyze the strategic tools of urban development within the existing urban paradigm at the present stage. The global conceptual transformations through the lens of identifying urbanization as an engine for sustainable and comprehensive economic growth and sustainable urban development are analyzed. In the context of providing mutually complementary links between urbanization and economic development, the content components of the system of actions for implementing the NUA aimed at achieving sustainable urban development are systematized. Prospects for further research in this direction are searching for universal tools of strategic urban development within the framework of the provisions of the NUA, as well as analyzing the impact of local factors on the process of implementing the NUA.
Keywords: urbanization, city, economic development, sustainable development, integral approach. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 23.
Bubenko Pavlo T. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics of Enterprises, Business Administration and Regional Development, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
Panova Olena D. - Senior Lecturer of the Department of Economics of Enterprises, Department of Economics of Enterprises, Business Administration and Regional Development, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshala Bazhanova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: panova_biz@ukr.net
Постановка проблеми. Розвиток сучасно! цивш-зацГ1 характеризуеться iнтенсивними темпами урбашзаци: збГльшенням мiського населення, яке, за прогнозни-ми оцшками ООН, складатиме 66 % населення свГту до 2050 року, а також зростанням мкт за розмiром i ккьис-тю, що в умовах глобального тренду перетворення мкт на мегарегюни та мiста-регiони тдвищуе значення великого мiста та мкьких агломерацiй в нацiональнiй та глобальнш економiках [18].
Урбанiзацiйнi процеси в Укра!ш вiдображають за-гальнi глобальш тенденцГ1: наразi 69,3 % укра!нського населення проживае в мктах та урбанiзованих територiях, i, за прогнозами ООН, частка мГського населення в Укра-!н! становитиме 79 % до 2050 р. [19]. Укра!на залишаеться високоурбанiзованою кра!ною попри триваючу депопуля-щю: за наявними статистичними даними у перюд 1990— 2014 рр. населення Укра!ни скоротилося майже на 12,4 %, що також супроводжуеться зниженням ккькост мГського населення (на 10 %), але превалююче зменшення чисель-ност сГльського населення (на 17 %) зумовлюе збережен-ня зростання рГвня урбашзаци в Укра!ш (у середньому на 0,18 % у рж) [1; 2]. Незважаючи на характерш особливост урбашзацшних процесГв в УкраМ, переважно спричинених негативною демографГчною ситуащею - вГд'емним природ-ним приростом населення та системною кризою в краМ в цГлому, питання збалансованого просторового розвитку е вельми актуальним для забезпечення ревГгалГзацп укра-!нських мкт.
Процеси прогресуючо! урбашзаци зумовлюють поя-ву широкого спектра викликГв щодо задоволення основних потреб мГського населення при одночасному забезпеченш цшсносп критичних екосистем, боротьбГ з клГматичними змшами та сприяннГ економГчнГй продуктивностГ Г сощаль-нГй штеграци, що характеризуе мюта як критично важли-вГ локуси численних складних взаемопов'язаних проблем сталого розвитку, економГчного зростання, стратепчного планування та управлГння. Становлення ново! глобально! парадигми мюта в руслГ положень Порядку денного в га-лузГ сталого розвитку на перюд до 2030 р. та ЦГлей сталого розвитку - вГдкрите, безпечне, життестшке й екологГчно стГйке мкто, покладених в основу Ново! програми розвитку мкт ООН-ХабГтат, актуалГзуе необхГднГсть осмислен-ня трансформацГйних процесГв у контекстГ Гдентифжаци урбашзаци не як негативного концентратора загроз Г проблем сощально-економГчно-еколопчного мГського розвитку та забезпечення життедГяльностГ мкт, а як рушГя стш-кого Г всеохоплюючого економГчного зростання та сталого розвитку мкт.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Урбаш-защя як багатоаспектне явище та предмет мгждисципль нарного вивчення всебГчно аналГзуеться географами, демографами, соцГологами й економктами, зокрема, у працях вГтчизняних науковцГв - Ф. Д. Заставного, I. В. Гукалово!,
A. В. Степаненко, С. С. Мохначука, О. I. ШаблГя, I. М. При-битково!, Е. М. ЛГбаново!, О. I. Карого, В. М. Бабаева,
B. Т. Семенова та ш.
У змктовному взаемозв'язку з економГчним розвит-ком поступове нарощення процесГв урбашзаци, з одного боку, зумовлюе тдвищення ролГ мГст як центрГв сощально-економГчно! активностГ на нацюнальному та регюнально-
му економiчних ринках, а також свиово! конкурентоспро-можност регiонiв i нацiональних економiк, а з шшого боку, становить загрози для сталого розвитку територiй, забезпечення пдного рiвня та якостi життя мкького населення.
В контекст позитивного впливу на економiчний розвиток мкта пропонують рiзноманiтнi можливост для освь ти i зайнятосп; в мiстах концентруються трудовi ресурси, що необх^ш пiдприeмствам для розвитку; щкьшсть населення i тдприемств в мiстах полегшуе обмiн знань i шфор-маци, стимулюе створення нових тдприемств i техноло-пчних iнновацiй. Використовуючи переваги ефекту масштабу, мюта забезпечують iнфраструктурою, а також базо-вими послугами значну ккьисть населення при менших витратах поршняно з тiею ж ккьистю людей в сiльськiй мiсцевостi [5]. Як хаби торпвл^ управлiння i транспортних потоив мiста забезпечують життево необх^ний зв'язок iз сiльською мюцевктю, мiж iншими мiстами i через мiж-народнi кордони. Мiста створюють основну та додаткову вартють i значну частку ВВП, адже близько 80 % свиового ВВП формуеться саме в мктах [8].
Однак негативш наслiдки урбашзаци становлять загрози для сталого розвитку мкт, як включають нерiвнiсть, соцiальну й економiчну iзоляцiю, деградацiю довкiлля, зу-мовлених недостатнiм рiвнем розвитку необх^но! шфра-структури або мюько! полiтики у сферi охорони довкiлля та забезпечення справедливого розподку переваг мкького життя [4; 15] та додатково тдсилених моделями нерацю-нального споживання, яи переважають у мiських умовах [10]. Економiчна дiяльнiсть, соцiальна i культурна взаемо-дiя, а також еколопчний i гуманiтарний вплив концентраци населення в мiстах створюють проблеми для сталого розвитку в таких аспектах мкького життя, як житло, шфра-структура, продовольча безпека, охорона здоров'я, освгга, зайнятiсть населення, безпека i рацiональне використання природних ресурсш, що спричиняе деструктивнi зрушення в системi життезабезпечення мiста.
Враховуючи дуалктичшсть впливу урбашзаци на економшу розвитку, на сучасному етапi сформовано нове глобальне визнання мiста як «драйвера» сталого розвитку через проактивне управлшня насл^ками урбашзаци [9; 14]. Забезпечення контрольовано! щiльностi мiських те-риторiй дозволяе пiдтримувати ефективне надання послуг, енергозабезпечення та землекористування [7], використання зелених технологш та розумного планування мкь-ко! мобкьносп можуть змiнити «метаболiзм мiст» у ру^ забезпечення сталого розвитку мкт [6; 17]. Як iнкубатори шновацш, мереж взаемодiй та локаци рiзних субкультур мiста мають значний потенщал вирiшення проблем урба-нiзованих територш через соцiо-технiчну складову сис-теми життезабезпечення мкта - розвитку компонентов розумного (смарт) мiста [11; 16]. Нове бачення позитивного вектора впливу урбашзацшних процеав в контекст забезпечення можливостей для економiчного зростання, сощального i культурного розвитку та охорони довилля покладено в основу Ново! програми розвитку мют, при-йнятiй на Конференци ООН по житлу i сталому мiському розвитку (Хабггат III) у 2016 р.
Метою ще! статтi е досл^ження процесу еволюцш-ного становлення Ново! програми розвитку мкт та аналiз
стратегiчного iнструментарiю мiського розвитку в рамках сформовано! парадигми мюта на сучасному етат.
Виклад основного матерiалу. Сучаснi виклики ур-башзацц у змiстовному взаемозв'язку з економiчним роз-витком i сталим розвитком мкт поступово набували акту-альност на порядку денному свггово! стльноти (рис. 1).
Пiд час першо'1 конференци ООН по населених пунктах (Хабггат I) у Ванкуверi у 1976 р. глобальне населення нараховувало 4,1 млрд ойб i з них 1,4 млрд ойб (38 %) складало мiське населення, тд час Хабiтат II у Стамбулi у 1996 р. - 5,8 млрд ойб та з них 2,6 млрд ойб (45 %) - мкь-ке населення, а тд час Хабiтат III у 2016 р. - 7,3 млрд ойб та з них 4 млрд ойб (55 %) - мюьке населення.
У тдсумковому документ Хабiтат I - Ванкуверськш декларацп було означено ключову проблему - попршення неприйнятних умов життя в населених пунктах через нерiв-тсть економiчного зростання i неконтрольовану урбатза-цiю. Принципи Ванкуверсько'1 декларацп були реалiзованi в 64 рекомендащях для впровадження вiдповiдних д1й на нащональному рiвнi, згрупованих у роздки Ванкуверсько-го плану дiй: (А) Стратеги i полiтика з населених пункпв; (Б) Планування населених пунктш; (В) Житло, шфраструк-тура i послуги; (Г) Земля; (Д) Участь громадськосп; (Е) 1н-ституцп i управлiння. Попри те, що деяи ключовi принципи i рекомендацп залишаються актуальними i понинi, ваго-мим недолiком здобуткiв Хабiтат I е активне впровадження пiдходу «згори донизу» через встановлення прiоритету на робот нацiональних урядш i мiжнароднiй спiвпрацi та ви-ключення iз дискуси влади на мiсцевому ршт та груп гро-мадянського суспкьства.
Предтечею Друго'1 конференци ООН iз населених пунктiв Хабiтат II у 1996 р. стали двi визначш поди:
(1) Доповiдь «Наше спкьне майбутне» Всесвггньо: комiсil за навколишнього середовища i розвитку ООН (Комгая Брундтланд) у 1987 р., в якш було визначено ста-лий розвиток як розвиток, який задовольняе потреби ни-ншнього поколiння без шкоди для можливост майбутнiх поколiнь задовольняти сво'1 власт потреби й окресленi фундаментальнi компоненти сталого розвитку: економiч-не зростання, захист довилля та соцiальна рштсть [23]. Окрему увагу в докладi було придкено проблемам урбань зацЦ в свiтовiй економiцi в контекст таких тез:
■ майбутне мкт залежить вiд '1х мiсця в нащональ-нiй i мiжнароднiй системi мiст, яка також обумов-лена взаемозв'язком iз майбутнiм периферiйних райотв, якi послiдовно iнтегруються в урбано-промислову систему у зв'язку iз поступовим пере-несенням пiдприемств деяких галузей промисло-востi та сфери послуг у альсью райони;
■ неконтрольоване просторове розростання мкт призводить до таких негативних насл^кш, як за-непад мкько1 iнфраструктури та житлового фонду; зростання вартост будiвництва житла, дор1г, водопровiдно-каналiзацiйних систем i громад-ських служб; знищення природних ландшафтiв i погiршення стану навколишнього природного середовища; зростання безробггтя та б1дносй мiського населення; неспроможтсть мюько1 влади у виршенш цих проблем в умовах обмеженост
повноважень, фiнансового та ресурсно-кадрового забезпечення;
■ укрупнення великих mîct спричиняе незбалансо-ване регiональне зростання, загострюе мiжрегiо-нальнi диспропорцп соцiально-економiчного розвитку краши, загрожуючи нацiональнiй едносп та полiтичний стабiльностi, що потребуе прийняття нацюнально'1 стратеги з населених пункпв у руслi деконцентрацп та зняття навантаження у великих мктах через балансування прiоритетiв розвитку мкько'1 системи краши, великих, середнiх i малих мiських центрiв, узгодження тдходгв до мiського i скьського розвитку, укршлення авторитету i ролi мкцево'1 влади щодо пошуку та стимулювання ефективних рiшень мiсцевих проблем.
(2) Конференщя ООН щодо питань природного середовища та розвитку або Самку Землi в 1992 р. у Рю-де-Жанейро. За результатами першого Самiту Землi було прийнято низку важливих тдсумкових документов, за основними положеннями яких краши свггу повсюдно до-лучились до прийняття нащональних стратегiй сталого розвитку, серед яких Порядок денний на XXI столггтя -програма глобальних дiй щодо досягнення сталого розвитку, зокрема, населених пункпв [19].
З метою штеграцп концепцп сталого розвитку тд час конференци ООН Хабiтат II було прийнято:
■ Стамбульську декларацш, в якш на в1дмшу вк положень Ванкуверсько'1 декларацп Хабiтат I було прийнято новаторсьи принципи партнерства -мiж урядом та органами мюько'1 влади через акти-вiзацiю процесу децентралiзацiï, одночасно забез-печуючи транспарентнiсть, пiдзвiтнiсть i чуйнiсть до потреб людей з боку оргатв управлшня всiх ршнш, та участ (партисипативностi) iз залучен-ням приватного сектора, профспкок, неурядових органiзацiй та шших груп громадянського суспкьства;
■ Порядок денний Хабiтат, в якому apriori зафжсо-вано центральне мiсце людини в прагненнi до сталого розвитку, а також надано план дш виконання Стамбульсько'1 декларацп за трьома тематичними напрямками:
1) «Належне житло для вск» у ру^ реалiзацiï жит-лово'1 стратегй, спрямовано'1 на сталий розвиток населених пункпв, базуючись на людино-орiентовному пiдходi та еколого-сощально-економiчнiй обrрунтованостi;
2) «Сталий розвиток населених пункпв за умов зрос-таючо'1 свiтовоï урбанiзацiï» в прагненнi економiч-но стабкьного, соцiально динамiчного, еколопч-но рацiонального розвитку мiських територш iз всебiчним урахуванням культурного, релншного рiзноманiття та природно'1 спадщини;
3) «Нарощування потенцiалу та iнституцiйний розвиток» через провадження ефективно'1 децентра-лiзацiï, забезпечення мiсцевих органш влади до-статнiми ресурсами, iнституцiоналiзацiю широко'1 громадсько'1 участi в процесах прийняття ршень та управлiння на мкцевому рiвнi, формування
«Наше спшьне майбутне»:
Сталий розвиток- це
розвиток, який задовольняе потреби ниншнього поколшня
безшкодидля можливост1 майбутнк поколшь задовольняти своТвласш потреби.
Складов! сталого розвитку:
■ економнне зростання; ■захист довшля;
■СОЦ|ЭЛЬНа piBHiCTb
Порядок денний Хаб1тат:
■ належне житло для вах;
■ розвиток сталих населе-них пунк^в у свт, що урбанвуеться (...) через реал1зац1ю стратепй на вах р1внях - нацюнальному, репональному, мкцевому -¡з активним залученням вах ключових учаснигав
у публ1чному, приватному та громадському секторах.
Стамбульська декларацт з населених пункт:
зобов'язання держав свп"у щодо забезпечення сталого розвитку населених пункпв для вах людей
Спефальна Сеет Генеральной Асамб ле! ООН з виконання Порядку денного Ха&тат:
швидка урбашзафята
глобал1зац1я поглиблюють бщнкть у мктах. Декларация з мкт \ ¡нших населених пункпв в новому тисячолггтп
шдтвердження зобов'язань держав свпу щодо Порядку денного Хаб1тат
Шдсумковий документ «Майбутне, яке ми хочемо»:
■ за умов ефективного планування i розвитку мкта можуть сприяти формуванню економтно, соцшьно та еколопчно сталого сусуптьства;
■ зелена економ1ка сприяс викоршенню 6iflHOCTi, сталомуеконом1чному зростанню. соцшьнш ¡нтеграци, полтшенню соцшьного забезпечення людей, забезпеченню зайнятосп i збереженню екосистем Земл1
Сам1тЗемл1 в Pio-де-Жанейро
1992 р.
1987 р. ,опов1дь Брундтлацо
1996 р. Хаб1тат II
Ванкуверська декларащя з населених пункт1в
прийняття ефективно! пол1тики щодо населених пункпв i стратепй просторового планування на нацюнальному piBHi (...) з урахуванням,
що населений пункт з ¡нструментом i об'ектом розвитку (...) i полт-шення якосп життя людей з першим i най-
бтьш важливим завданням ц i еТ пол^ики
Порядок денний на XXI столктя (Agenda 21)
Глава 7: полтшення соцшьно!, економтно!та
еколопчноТякост1 населених пункпв i умов життя та роботи Bcixлюдей (...), спираючись на техшчне cni вроб1тн ицтво, встанов-
лення партнерських вщносин м1ж державним, приватнимта громадським секторами i залучення до прийняття р1шень громад-ських груп i груп з особли-вими ¡нтересами, таких як жшки, KopiHHi народи, люди похилого BiKy та люди з обмеженними можли-
L|in i розвитку тисячолггтя
серед яких:
(1) Л1кв1дац1я 6iflHocTi та (7) забезпечення еколопчно! тшкосп полтшенняумов життяжителт
Йоганнесбурзький план з ¡мплементацп:
змщнення нацюнального
та мкцевого ¡нституцшного потенцшу в облаем стало! урбашзаци i населених пункпв.
Йоганнесбурзька декларащя 3i сталого розвитку:
партнерське просування основ сталого розвитку -економтного розвитку. соцшьного розвитку та охорони навколишнього
середовища - на мкцевому, репональному, нацюнальному, глобальному р1внях
Перетворення нашого ceiTy:
Порядок денний в галуз1 сталого розвитку на перюд до 2030 р.
JliKBiflaqifl 6iflHOCTi у BCixii формах i п роя вах, втому числ1 крайню 6iflHicTb, е найважлившим глобаль-ним завданням i однкю з необхщних умов сталого розвитку.
L|mi сталого розвитку
серед яких:
(11) Зробити мкта i населен! пункти вщкритими, безпечними,житте-здатними i спйкими
CaMiT ООН з питань кл1мату
2014 р.
Нова програма розвитку мкт (НПРМ):
глобальне бачення щодо забезпечення сталого мкького розвитку в контексп визнання клю-чово! рол1 MicT i населених пункпв як рушжних сил сталого розвитку в умовах CBiTy, що все бтьш урбанвуеться.
Декларащя KiTO про еколопчно стал1 мкта i населен! пункти для eeix:
зобов'язання держав св1ту щодо здмснення
трансформацм у русл1 ново! парадигми розвитку мктта населених пункпв в ¡нтересах сталого MicbKoro розвитку та стало! урбашзаци. Прийнятий в KiTO план здшенення НПРМ:
базусться на «триногому» niflxofli до стало! урбан1зацГГ: законодавча та нормативно-правова база у сфер1 MicbKoro розвитку, мкьке планування та проектування, MicbKi фшанси
Конференфя ООН з питань кл1мату
2015 р.
2015 р. VII cecifl генерально! Асамб ле! ООН
Глобальна угода Mepie:
CBiTOBa коалщ1я лщер1в MicT у сфер1 3MiH шмату щодо зобов'язань чи скорочення викид1в парникових газ1в i пщго-товки до майбутшх наслщгав змш шмату через:
■ впровадження стандарта BHMi-рювання та звггносп щодо вики-fliB парникових miß у мктах (Глобальний протокол обл1ку викидш парнрикових газ1в у громадах? GPC);
■ забезпечення вщкритого доступу до даних на платформах (Проект з ¡нформування щодо викид1в вуглецю www.cdp.net та Кл1матичний реестр http: /carbonn.org)
«Micma виробляють 80 % ceimoeoio ВВП, здЮснюють 70 % ceimoeux euKudie парникових газ/в ¡забезпечують житлом бшьш шж 50 % населения ceimy»
Паризька угода:
зобов'язання 3i скорочення шгадливих викидш в атмосферу беруть на ceöeyci держави, незалежно вщ ступеня економ1чного розвитку
Рис. 1. Хронолопя св1тових заходш щодо виклиюв урбашзаци: ключов1 шдсумков1 документи татези
вiдповiдноï законодавчо'1 бази й оргашзацшних структур.
Хабiтат II сприяв формуванню нових парадигм у 1990-х рр. ХХ ст. - ринкова економша, добре урядування (англ. good governance) i партисипатина демокрапя - у той час, коли краши штегрувались в глобалiзований свгг, який створював як новi можливостi, так i тдвищував ризики, що мало безпосереднш вплив на полiтику, стратеги та практики в населених пунктах по всьому свт та сформували новi вимiри дискусп свiтовоï стльноти на початку ХХ! ст.
Прийняття Цкей розвитку тисячолггтя до 2015 р. на Самт Тисячолiття у 2000 р., серед яких лжвкащя абсолютно: бкност та голоду (цкь 1) та забезпечення еко-логiчноï стiйкостi (цкь 7), зокрема, стосовно наслоив ур-банiзацiï - до 2020 р. досягти значного покращення умов життя, щонайменше, 100 мкьйошв мешканцгв нетргв - зу-мовило скликання Спецiальноï Сеси Генерально'1 Асамбле'1 ООН по виконанню Порядку денного ХабГтат (Стамбул +5) у 2001 р., тдсумковим документом яко'1 стала Декларацiя з мiст i шших населених пунктiв в новому тисячолгт. Стамбул +5 розширив спектр проблем населених пункпв ХХI ст., акцентувавши проблему бiдностi в мктах не тiльки за умов штенсивних темпгв урбанiзацiï, а також глобалГза-цп: в урбанiстичному просторi конкуруючих мiст багатство розподiляеться серед багатих, а б1дш залишаються поза увагою, адже в розвинутих крашах 16 % мкьких домогос-подарств е бкними, а в мiстах краш, що розвиваються, 36 % уах домогосподарств отримують дохiд нижче мюце-вого прожиткового мiнiмуму [19].
У руслГ подальших фундаментальних змiн у дискура сталого розвитку на Всесвггньому самiтi зi сталого розвитку (йо +10) у 2002 р. було введено механiзм партнерства типу II мiж нацiональними або субнащональними органами влади, представниками приватного сектора i суб'ектами громадянського сустльства, як формують добровiльнi транснацiональнi угоди з метою задоволення конкретних цкей сталого розвитку, що знайшло свое вкображення у пiдсумкових документах самку - Йоганнесбурзькiй декларацп зi сталого розвитку та Йоганнесбурзькому плат з iмплементацiï.
На конференци ООН зi сталого розвитку Рiо +20 у 2012 р. було визнано недостатшсть прогресу щодо ште-грацп трьох аспектгв сталого розвитку та подолання бк-ностi з часу проведення першого Самiту Землi у 1992 рощ. У тдсумковому документ конференци «Майбутне, яке ми хочемо» було актуалiзовано впровадження зелено'1 еконо-мiки як одного з важливих шструменпв досягнення сталого розвитку; змщнення iнституцiйного забезпечення на мкцевому, субнацiональному, нацiональному, регюнально-му та глобальному ргвнях на принципах системного тдхо-ду щодо збалансовано'1 та ефективно'1 iнтеграцiï трьох ви-мiрiв сталого розвитку через узгодженiсть i координащю дiй iз запобiганням 1х дублювання; iнiцiацiя процесу роз-робки Цкей сталого розвитку iз урахуванням Цiлей розвитку тисячолiття до 2015 р. та к подальшим узгодженням iз перспективним порядком денним тсля 2015 р. за 17 те-матичними напрямками: сталi моделi споживання та ви-робництва; сталi домогосподарства, молодь та освiта; змь ни клiмату; чиста енергiя; бiорiзноманiття; воднi ресурси; моря i океани (блакитна економжа); лiсовi ресурси; стале
скьське господарство; сталi мiста; субсидп та iнвестицiï; новi iндикатори прогресу (удосконалення показника ВВП); доступ до шформаци; громадська участь; доступ до правового захисту та вкшкодування втрат; еколопчна справед-ливiсть для бГдних i маргiналiзованих верств населення; необхГдний мiнiмум заходгв для тдтримки здоров'я.
У рамках пiдкрiплення шщатив сталого розвитку на мкцевому рiвнi на Самiтi ООН з питань клГмату 2014 р. було прийнято Глобальну угоду мерiв - всесвГтню платформу колективних дiй мкт щодо скорочення викидгв парникових газiв i пiдготовки до майбутнГх наслккш змiн клiмату.
У 2015 р. синерпя iнiцiатив ООН зi сталого розвитку в умовах сучасних глобальних викликш ХХI ст. реа-лiзувалась в прийняттi 17 цкей та 169 завдань зi сталого розвитку на 70-й сеси Генерально'1 Асамбле'1 ООН в тдсум-ковому документ «Перетворення нашого свiту: порядок денний в галузi сталого розвитку на перюд до 2030 р.». На порядку денному урбашзащя розглядалась поза межами демографiчного явища, як детермшуючий фактор впливу на сталий розвиток свггу, визначивши Цкь 11 - забезпечення вккритосп, безпеки, життестшкост й екологiчноï стшкост мкт i населених пунктгв [3].
У змктовному зв'язку Гз Цкями сталого розвитку на Конференци ООН з питань клГмату було прийнято Паризь-ку угоду щодо зобов'язань зГ скорочення шюдливих вики-дгв в атмосферу з амбгтною метою утримання зростання глобально'1 середньо'1 температури «набагато нижче» 2 °C та обмеження зростання температури величиною 1,5 °С. Людська дГяльшсть у мютах значною мГрою е вкповкаль-ною за поточш тенденцп i динамку змш клГмату, i в той же час населен пункти е уразливими щодо негативних наслккш змши клГмату та забруднення навколишнього се-редовища.
Прюритетно враховуючи глобально прийнят Цш сталого розвитку та досягнул ршення за Паризькою угодою, на третш конференци ООН по житлу i сталому мкькому розвитку (ХабГтат III), що вкбулася в ЕквадорГ 17-20 жовтня 2016 р., було шщшовано Нову програму розвитку мкт (надалГ - НПРМ) - орГентований на практичн дп документ, який мктить глобальне бачення щодо забезпечення сталого мкького розвитку в контекст визнання ключово'1 ролГ мкт i населених пунктгв як рушшних сил сталого розвитку в умовах свГту, що все бкьш урбашзу-еться [22].
Попри те, що дискуси з практичного мехашзму Гмп-лементаци абстрагованих положень НПРМ тривають, ООН-Хабггат запропоновано Рамкову систему дш зГ здш-снення НПРМ за п'ятьма ключовими напрямками: форму-вання нащональних полГтик мкького розвитку, розвиток законодавчо'1 та нормативно-правово'1 бази у сферГ мкького розвитку, забезпечення ефективного мюького планування та проектування, удосконалення системи мкько'1 економь ки i фшанав, уможливлення реалГзацп трансформацшних процеав на мкцевому ршш (рис. 2) [20].
Досягнення сталого мкького розвитку е ключовою умовою здшснення позитивних трансформацшних впливгв урбанГзацй, як рушГя стГйкого i всеохоплюючого економГч-ного зростання, сощального та культурного розвитку i забезпечення охорони довккля.
Напрямки реалiзацiï:
2. Законодавча та 'нормативно-правова база у сферi мiського розвитку
4. Мiська економжа i фiнанси
1. Нацiональна полита мiського розвитку
Принципи:
Мета:
досягти сталого мкького розвитку
партисипативн1сть
3. Мкьке планування та проектування
5. Реалiзацiя на мкцевому рiвнi
Рис. 2. Складовi системи дiй з реалiзацiï НПРМ
В основу досягнення ще'1 амб1тно'1 мети покладено таю принципи НПРМ:
■ антропоцентричтсть, що означае, що людина е центром мкького розвитку, процеав прийняття ршень та забезпечення доступу до ресурсш, благ i можливостей мкького життя;
■ комплекстсть, що базуеться на застосуванш комплексного тдходу до сталого мюького розвитку на основ! неподкьних його складових - со-щальнш, економГчнш та еколопчнш, та загально-системнш координацп на глобальному, нащональ-ному, регюнальному i мкцевому рГвнях за участю вах вкповкних суб'екпв;
■ cy6cudiapmcmb, що полягае у забезпеченш надан-ня послуг на р1вш, найближчому до людей, у най-бкьш ефективний спосГб, i як установче тдГрунтя процесгв полГтично'1, адмшктративно'1 та фккаль-но'1 децентралГзацп обумовлюе тдвищення ролГ мкцевих органгв влади та громад до ргвня повно-цшних партнергв у планувант, фшансуванш та реалГзацп полГтики сталого мкького розвитку Гз вкповкним наданням повноважень i ресурсного забезпечення, а також як передумова ефективно'1 децентралГзацп актуалГзуе формування дГево'1 системи багаторГвневого урядування та спгвпращ (на нащональному, субнащональному та мюцевому рГвнях) Гз чГтким розподком повноважень, вкпо-вкальност та ресурав щодо виршення питань мкцевого значення на вкповкному р1вш у разГ неможливост к виршення на мюцевому рГвш;
■ шновацштсть, що включае стимулювання прак-тично'1 реалГзацп концепцп розумного (смарт) мкта; використання технолопчних шновацш у галузГ шформацшно-комунжацшних техноло-гш, електронного уряду, цифрових шструменпв управлшня та систем геопросторово'1 шформацп; створення ефективних шновацшних фшансових мехатзмГв задля змщнення мкько'1 фшансовГ системи з метою забезпечення сталого мюького розвитку; заохочення господарюючих суб'екпв застосовувати новаторсью тдходи до виршення
проблем у сферГ сталого мюького розвитку, ви-знаючи, що приватна тдприемницька дГяльтсть, швестицп та шновацп е основними факторами продуктивности всеосяжного зростання та створення робочих мкць; розширення ствпращ i об-мшу знань у галузГ науки, технологш та шновацш на благо сталого мюького розвитку;
■ партисипативтсть, що передбачае залучення широко'1 участ всГх вкповкних защкавлених сто-рш, включаючи органи мюцевого самоврядування, приватний сектор та громадянське суспкьство, оргашзацп, що представляють жшок, молодь, людей Гз обмеженими можливостями, людей похило-го вжу, коршш народи, експертну спкьноту, робо-тодавщв, академГчн установи, профспкки, асощ-ацп марант та асощацп культури на всГх етапах процесгв формування, планування та здшснення мкько'1 полГтики, вк розробки концепцп до скла-дання бюджету, реалГзацп, мошторингу й оцшки;
■ шклюзивтсть, що Грунтуеться на концепцп «права на мкто», яка була вперше запропонова-на французьким фкософом i сощологом АндрГ Лефевром у 1968 р. [12], i на сучасному етат роз-глядаеться як «рГвноправне володшня i користу-вання мютами й населеними пунктами, прагнучи сприяти всеосяжност та забезпечити для вах жителГв ниншнього i майбутнГх поколшь без будь-яко'1 дискримшацп можливкть проживання у справедливих, безпечних, здорових, доступних у фГзичному та фшансовому плат, життездатних i стшких мютах та населених пунктах i к будГв-ництва з метою сприяння процвганню та якост життя для вах» [22].
За кожним ключовим напрямком Рамково'1 системи дш зГ здГйснення НПРМ сформульовано складов! елементи:
1. Нащональна полтика мкького розвитку та розвиток штегрованих нащональних систем мют i населених пункпв для досягнення нацГональних цкей розвитку е базисом реалГзацй НПМР, яка визнае провГдну роль нащональних урядГв у цьому напрямку, а також не менш важ-ливий внесок з боку субнащональних i мюцевих органГв
влади, громадянського суспкьства та приватного сектора, що зумовлюе багатор1внешсть i мкьтисуб'ектшсть пол1ти-котворчого процесу.
Сл1д зазначити, що лише 15 краш з 35 краш-члешв Оргашзацп економ1чного спшробггництва та розвитку
(ОЕСР) мають експлщитш нащональш пол1тики (стратеги або програми) мкького розвитку 1з в1дпов1дним шститу-цшним забезпеченням, що св1дчить про прюритетшсть цього напрямку на подальш1 20 роив реал1зацп НПРМ в свт (табл. 1) [13].
Таблиця 1
Eксплiцитнi нацюнальш полiтики MicbKoro розвитку в кра1нах-членах ОЕСР
КраУна Нац1ональна програма / стратепя м1ського розвитку Мехашзм формування 1нституц1йне забезпечення Р1к прийняття
1 2 3 4 5
Aвстралiя План розвитку розумних MiCT (Smart Cities Plan) за участю стейкхолдерiв, партисипативний пщхщ Департамент прем'вр-мiнiстра та кабшету уряду 2016
lспанiя 1спанська стратегiя мюького та мюце-вого сталого розвитку (Spanish Strategy for Urban and Local Sustainability) за участю стейкхолдерiв Мiнiстерство розвитку 2011
Корея Комплексний нацюнальний план тери-торiального розвитку (Comprehensive National Territorial Plan) консультацп з науковця-ми, експертами, органами мюькоТ' влади Мшютерство землi, iнфра-структури i транспорту 1972 (4-та редак-цiя у 2011 р.)
Мексика Нацюнальна програма мюького розвитку на 2014-2018 рр. (National Urban Development Program 2014-2018) * Мiнiстерство аграрного, теритсрального i мiського розвитку 2014
Hiдерланди Програма розвитку Micr (Agenda Stad) за участю стейкхолдерiв Мiнiстерство внутрiшнiх справ i у справах королiв-ства у партнерствi з МУс-терством шфраструктури i довкiлля та Мастерством економiки на стадп формування
Ымеччина Нацюнальна полита мюького розвитку (National Urban Development Policy) за участю стейкхолдерiв, Постанова Парламенту, Постанова ПостшноТ' кон-ференцп мiнiстрiв, вщ-повiдальних за мюький розвиток Мiнiстерство навколишньо-го середовища, охорони природи, будiвництва та ядерноТ безпеки 2007
Нова Зе-ландiя Положення нацюнальноТ полiтики щодо потен^алу мiського розвитку (National Policy Statement on Urban Development Capacity) за участю стейкхолдерiв, офщшний законодавчий процес згiдно з Законом про управлшня ресурсами Мiнiстерство довкiлля 2016
Польща Нацюнальна политика мюького розвитку до 2023 р. (National Urban Policy 2023) за участю стейкхолдерiв, партисипативний пiдхiд Мiнiстерство економiчного розвитку 2015
Порту^я û^i мiста до 2020 р. (Sustainable cities 2020) урядова резолю^я Генеральний директорат з територiального розвитку 2015
Словацька Pеспублiка Политика мiського розвитку (Urban Development Policy) за участю стейкхолдерiв, партисипативний пщхщ Мшютерство транспорту, будiвництва та регюнально-го розвитку на стадп фор-мування
Туреччина Комплексна стратепя мюького розвитку i План дш на 2010-2023 рр. (Integrated Urban Development Strategy and Action Plan 2010-2023) за участю стейкхолдерiв Мiнiстерство довкiлля та урбанiзацiï 2010
Закшчення табл. 1
1 2 3 4 5
Угорщина Нацюнальна полiтика з розвитку населених пунклв (National Settlement Policy) * Oфiс прем'ср-мУстра на стадй' формування
Франтя MicbKa полiтика (Politique de la ville) партисипативний тдхщ Генеральна комiсiя з терито-рiальноï рiвностi 2014
Чилi Нацюнальна политика MicbKoro розвитку (National Urban Development Policy) КОНСуЛЬТаТИВНИй KOMiTeT Miнiстeрство житла та мкь-кого розвитку 2013
Чеська Рес-публiка Принципи мюьш полпти (Principles of urban policy) партисипативний тдхщ, урядова рeзолюцiя Miнiстeрство рeгiонального розвитку 2010
"шформащя вГдсутня
2. Законодавча та нормативно-правова база у сферГ
мюького розвитку е фундаментальним базисом для ефективного освоення та управлшня громад-ським простором, забезпечення сощально'1 ршно-ст та фшансово'1 стшкост в рамках реалГзацп планов, програм i стратегш розвитку мкт Гз урахуван-ням процеав урбашзаци та гарантування «права на мкто», що мае мктити таю елементи:
■ визначення та каталопзащя урбашзованих земель вГдносно неурбашзованих земель;
■ планування мюцевого розвитку Гз визначенням урбашзованих територш вГдповГдно до прогнозГв прийнятного урбашзацшного зростання;
■ визначення, створення, експлуатащя та захист громадського простору;
■ посилення спроможност нащональних, субнащ-ональних i мюцевих оргашв влади та здшснення в1дпов1дно'1 фюкально'1, полГтично'1 та адмшстра-тивно'1 децентралГзацп на основ! принципу субси-дГарносп;
■ справедливе використання та розподГл приросту вГд збГльшення вартосп земель i майна в результат розвитку мюьких територш;
■ розробка шклюзивних, належних i здшсненних норм у житловому господарствг
■ встановлення нащональних мшмальних стандартов загального доступу до базових мкьких послуг, що вГдбивають право на достатш засоби життеза-безпечення, та уможливлення перевищення цих мшмальних стандарпв вГдповГдно до потреб на субнащональному р1вш;
■ створення шструменпв оцшки впливу, мошторин-гу, перевГрки, внесення змш i правозастосування.
3. Мкьке планування та проектування у довгостро-
ковому та комплексному вимГрг базуючись на принципах зв'язностг штеграци та стшкосп, е не-обхГдним для оптимГзаци просторово'1 оргашзацп урбашзовано'1 форми та досягнення позитивних результапв урбашзаци, що сприятиме компак-тностГ урбашзацшного впливу, запобГганню не-бажаному розростанню мгст, виявленню зон, яю не тдлягають урбашзаци, а також створенню ви-сокояисних мкьких просторГв з вГдчуттям мюця,
що забезпечують ршш можливост для всГх, збе-рнають мкцеву культурну спадщину та довилля, сприяють сощальнш взаемодп.
4. Мкька економка i фшанси е ключовими шстру-ментами трансформацшних здшснень НПРМ i попри те, що органи мкцевого самоврядування набувають все бЬ\ьшо'1 вГдповГдальност у зв'язку з урбашзащею, ключовою умовою успшного управлшня урбашзацшними процесами е тдтримка нащональних урядш у руслГ здшснення бюджетно'1 та фккально'1 децентралГзацп, створення шновацшних партнерств (державно-приватних та бага-тостороннк), а також залучення громадянського сустльства задля забезпечення прозоростг тд-звиноста i цшсносй процеав, пов'язаних з фшан-суванням урбашзаци, та гарантування спрямо-ваност публГчних коштГв на покращення якост життя населення.
5. Реалiзацiя на мкцевому рiвнi передбачае дп, що мають бути здшснеш у бГльш деталГзованому про-сторовому масштаб! на основ! ршень, прийнятих переважно на мкцевому ршш, та включае таи елементи:
■ використання проактивних шструменпв сплано-ваного розширення мкт;
■ застосування шструменпв вГдтворення занедба-ного та/або застарГлого мкького середовища за умов запобнання джентрифжацп та справедливо'1 компенсацп за переселення;
■ планування ущЬ\ьнюючо'1 забудови мюько'1 те-ритори та недопущення спекуляцш мкькими зе-мельними дГлянками;
■ комплексне, ефективне та справедливе забезпечення мюькими послугами та службами, особливо в незапланованих забудованих мкьких районах, ураховуючи штереси маргиналГзованих груп на-селення;
■ отримання суспкьно'1 корист вГд державних ш-вестицш за допомогою планування, правових i фшансових мехашзмш, яю стимулюють прирют вартостГ використання земельних ресурав i роз-ширену сощально-економГчну та культурну функ-щю екосистем;
■ пГдтримка громадських груп, якГ забезпечують зв'язок мГж жителями мкт та мГсцевими Г вищими рГвнями влади.
Таким чином, НПРМ е документом-вГзГею щодо фак-торГв сприяння взаемопосилюючому зв'язку мГж урбань зацГею Г економГчним розвитком у якостГ ГнструментарГю для сталого мюького розвитку, що включае, з одного боку, «фактори сприяння розвитку» з метою контролю хаотично! урбашзацГ! та використання сплановано! урбашзаци задля досягнення всеохоплюючого зростання через наць ональну мГську полГтику, закони, шститути, систему уря-дування, мГську економшу, а з Гншого боку, - «операцшш фактори сприяння» для забезпечення сталого розвитку мГст через реалГзацГю «триногого» пГдходу до стало! урбашзаци за термГнологГею ООН-ХабГтат [21] - збалансо-ваного стратегГчного розвитку трьох компонентГв за умов реалГстичностГ ГмплементацГ!: нормативно-правова база, мГське планування, фшансове планування.
Висновки. ВГдзначаючи масовГ змши, що вГдбувались у мГстах через урбашзащю та глобалГзацГю протягом остан-нього сторГччя, становлення Гснуючо! «глобально! програ-ми розвитку мГст» через процес ООН-ХабГтат вГдбувався нерГвномГрно, адже не завжди досягався глобальний консенсус щодо просування базових щлей подолання бГдностГ, розвитку й еколопчно! стГйкостГ; попереднГ обговорення проблем розвитку на глобальному рГвш Ггнорували мкьи проблеми, а коли проблему розвитку мют було винесено на порядок денний, вона була безсистемно вписана в глобаль-ну практику розвитку.
Прийняття НПРМ у 2016 р. формалГзуе глобаль-ну позищю щодо ключово! ролГ мют у забезпеченнГ сталого розвитку Г формулюе бачення урбашзованого свь ту через 20 роив. Визнання ЦГл 11 сталого розвитку на 2016-2030 рр. тдкреслюе, що члени ООН визнають мГста як законш суб'екти у справГ сталого розвитку, та визначае приорГгетшсть соцГальних, економГчних та екологГчних де-термГнант мют у глобальних змГнах.
Однак цей процес зумовлюе перспективний пошук практичного универсального ГнструментарГю стратегГчного розвитку мГст, враховуючи вГдсутнГсть стандартизованих, вГдкритих статистичних даних, недостатшсть шституцш-ного забезпечення мюького розвитку, збору та мошто-рингу статистичних даних мют на нацюнальних рГвнях, а також урахування впливГв локальних факторГв на процес реалГзацГ! НПРМ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державний комиет статистики Укра!ни. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
2. МБРР/Свгговий банк. Укра!на. Огляд процеав ур-бaнiзaцiï. URL: https://drive.google.eom/file/d/0B9jMMBcZIH vkdXE3XzlOc0JWem8/view
3. Цiлi сталого розвитку 2016-2030. URL: http://www. un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiaeholittia/tsili-staloho-rozvytku
4. Angel S., Parent J., Civeo D.L., Blei A., Potere D. The dimensions of global urban expansion: Estimates and projections for all countries, 2000-2050. Progress in Planning. 2011. Vol. 75. P. 53-107.
5. Cohen B. Urbanization in developing countries: Current trends, future projections, and key challenges for sustainability. Technology in Science. 2006. Vol. 28. P. 63-80.
6. Ferrao P., Fernandez J. Sustainable urban metabolism. MIT Press, 2013. 264 p.
7. Fitzgerald J. Emerald Cities: Urban Sustainability and Economic Development. Oxford University Press, 2010. 256 p.
8. Grübler A., Fisk D. Energizing Sustainable Cities: Assessing Urban Energy. Abingdon, United Kingdom: Routledge, 2013. 213 p.
9. Hoornweg D., Sugar L., Trejos Gomez L. C. Cities and greenhouse gases moving forward. Urbanization and Environment. 2011. Vol. 23 (1). P. 207-227.
10. International Energy Agency. World Energy Outlook. Energy and air pollution. Special report. Executive Summary. OECD/IEA, Paris, 2016. URL: https://www.iea.org/ publications/freepublications/publication/WorldEnergyOutlo okSpecialReportEnergyandAirPollution_Executivesummary_ EnglishVersion.pdf
11. Johnson S. Where good ideas come from: The natural history of innovation. New York: Riverhead Books, 2010. 326 p.
12. Lefebvre H. Le droit a la ville. Paris: Anthropos, 1968.
166 p.
13. OECD. The State of National Urban Policy in OECD Countries. URL: http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/the-state-of-national-urban-policy-in-OECD-countries.pdf
14. Parnell S. Defining a global urban development agenda. World Development. 2016. Vol. 78. P. 529-540.
15. Seto K., Guneralp B., Hutyra L. Global forecasts of urban expansion to 2030 and direct impacts on biodiversity and carbon pools. PNAS. 2012. Vol. 109, No. 40. P. 16083-16088.
16. Townsend A. Cities of data: Examining the new urban science. Public Culture. 2015. Vol. 27 (2). P. 201-212.
17. Troy A. The very hungry city: urban energy efficiency and the economic fate of cities. New Haven and London: Yale University Press, 2012. 384 p.
18. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2016). The World's Cities in 2016 -Data Booklet (ST/ESA/ SER.A/392). URL: http://www.un.org/en/ development/desa/population/publications/pdf/urbanization/ the_worlds_cities_in_2016_data_booklet.pdf
19. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). World Urbanization Prospects: The 2014 Revision, (ST/ESA/SER.A/366). URL: https://esa.un.org/ unpd/wup/publications/files/wup2014-highlights.Pdf
20. UN-Habitat. Action Framework for Implementation of the New Urban Agenda. URL: http://nua.unhabitat.org/ AFINUA19thApr.pdf
21. UN-Habitat. Principles of Planned Urbanisation. URL: http://unhabitat.org/tag/three-legged-approach/
22. UN-Habitat III. New Urban Agenda. URL: http://habitat3. org/wp-content/uploads/NUA-English-With-Index-1.pdf
23. World Commission on Environment and Development. Our Common Future, 1987. URL: http://www.un-documents.net/ our-common-future.pdf
REFERENCES
Angel, S. et al. "The dimensions of global urban expansion: Estimates and projections for all countries, 2000-2050" Progress in Planning vol. 75 (2011): 53-107.
Cohen, B. "Urbanization in developing countries: Current trends, future projections, and key challenges for sustainability" Technology in Science vol. 28 (2006): 63-80.
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
Ferrao, P., and Fernandez, J. Sustainable urban metabolism MIT Press, 2013.
Fitzgerald, J. Emerald Cities: Urban Sustainability and Economic Development Oxford University Press, 2010.
Grubler, A., and Fisk, D. Energizing Sustainable Cities: Assessing Urban Energy Abingdon, United Kingdom: Routledge, 2013.
Hoornweg, D., Sugar, L., and Trejos Gomez, L. C. "Cities and greenhouse gases moving forward" Urbanization and Environment vol. 23 (1) (2011): 207-227.
"International Energy Agency. World Energy Outlook. Energy and air pollution. Special report. Executive Summary. OECD" IEA, Paris, 2016. https://www.iea.org/publications/freepublications/ publication/WorldEnergyOutlookSpecialReportEnergyandAirPol-lution_Executivesummary_EnglishVersion.pdf
Johnson, S. Where good ideas come from: The natural history of innovation New York: Riverhead Books, 2010.
Lefebvre, H. Le droit a la ville Paris: Anthropos, 1968.
"OECD. The State of National Urban Policy in OECD Countries" http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/the-state-of-na-tional-urban-policy-in-OECD-countries.pdf
Parnell, S. "Defining a global urban development agenda" World Development vol. 78 (2016): 529-540.
"Svitovyi bank. Ukraina. Ohliad protsesiv urbanizatsii" [The World Bank. Ukraine. Overview of the processes of urbanization]. MBRR. https://drive.google.com/file/d/0B9jMMB cZIHvkdXE3XzlOc0JWem8/view
Seto, K., Guneralp, B., and Hutyra, L. "Global forecasts of urban expansion to 2030 and direct impacts on biodiversity and carbon pools" PNAS vol. 109, no. 40 (2012): 16083-16088.
"Tsili staloho rozvytku 2016-2030" [Sustainable Development Goals 2016-2030]. http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku
Townsend, A. "Cities of data: Examining the new urban science" Public Culture vol. 27 (2) (2015): 201-212.
Troy, A. The very hungry city: urban energy efficiency and the economic fate of cities New Haven and London: Yale University Press, 2012.
"UN-Habitat III. New Urban Agenda" http://habitat3.org/ wp-content/uploads/NUA-English-With-Index-1.pdf
"UN-Habitat. Action Framework for Implementation of the New Urban Agenda" http://nua.unhabitat.org/AFINUA19thApr.pdf "UN-Habitat. Principles of Planned Urbanisation" http://un-habitat.org/tag/three-legged-approach/
"United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2016). The World's Cities in 2016 - Data Booklet (ST/ESA/SER.A/392)" http://www.un.org/en/development/ desa/population/publications/pdf/urbanization/the_worlds_cit-ies_in_2016_data_booklet.pdf
"United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2015). World Urbanization Prospects: The 2014 Revision, (ST/ESA/SER.A/366)" https://esa.un.org/unpd/wup/ publications/files/wup2014-highlights.Pdf
"World Commission on Environment and Development. Our Common Future, 1987" http://www.un-documents.net/our-common-future.pdf
