CC BY
7
УДК 332.1:711+339.9
СВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМ1Р ГЛОБАЛЬНО! ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ М1СТ
© 2017 БУБЕНКО п. Т., ПАНОВА О. Д.
УДК 332.1:711+339.9
Бубенко П. Т., Панова О. Д. Свропейський BMMip глобально!' программ розвитку MicT
Мета cmammi полягае в досл'дженш процесу еволюцйного становления Програми розвитку Micm ЕС та аналЫ стратегчного нструментарю мського розвитку в рамках сформованоi Miami полтики ЕС на сучасному етат. Проанал'вовано ключовi ознаки процесу формування Miami полтики ЕС, визначено та охарактеризовано основт етапи еволюцйного становлення комплексноi програми розвитку мст ЕС. У контекстi забезпечення комплексного тдходу до сталого м/сьшо розвитку та комплементарного позицЮвання мського розвитку в стратегiях терито-р'шльного розвитку та згуртованостi ЕС досл'джено нормативно-правову базу ЕС з м/сьшо розвитку. За результатами дотдження система-тизовано стратегiчний iнструментарш провадження Програми розвитку мст ЕС.
Ключов'! слова: мшо, програма розвитку мст ЕС, мська полтика, територ'шльний розвиток, економiчний розвиток, комплексний тдюд до сталого мського розвитку. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Бубенко Павло Трохимович - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економки пдприемств, бiзнес-адмiнiстрування та регонально-го розвитку, Харювський нацональний утверситет м/сьшо господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украна) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
Панова Олена Дмитрiвна - старший викладач кафедри економки тдприемств, бiзнес-адмiнiстрування та регонального розвитку, Хармвський нацональний утверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харщ 61002, Украна) E-mail: panova_biz@ukr.net
УДК 332.1:711+339.9 Бубенко П. Т., Панова Е. Д. Европейское измерение глобальной программы развития городов
Цель статьи заключается в исследовании процесса эволюционного становления Программы развития городов ЕС и анализе стратегического инструментария городского развития в рамках сложившейся городской политики ЕС на современном этапе. Проанализированы ключевые особенности процесса формирования городской политики ЕС, определены и охарактеризованы основные этапы эволюционного становления комплексной программы развития городов ЕС. В контексте обеспечения комплексного подхода к устойчивому городскому развитию и комплементарного позиционирования городского развития в стратегиях территориального развития и сплоченности ЕС исследована нормативно-правовая база ЕС по вопросам городского развития. В результате проведенного исследования систематизирован стратегический инструментарий реализации Программы развития городов ЕС. Ключевые слова: город, программа развития городов ЕС, городская политика, территориальное развитие, экономическое развитие, комплексный подход к устойчивому городскому развитию. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 16.
Бубенко Павел Трофимович - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики предприятий, бизнес-администрирования и регионального развития, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
Панова Елена Дмитриевна - старший преподаватель кафедры экономики предприятий, бизнес-администрирования и регионального развития, Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина)
E-mail: panova_biz@ukr.net
UDC 332.1:711+339.9
Bubenko P. T., Panova O. D. The European Dimension of the Global Urban Development Program
The article is aimed at studying the process of evolutionary formation of the EU Cities Development Program and analyzing the strategic instrumentarium for the urban development within the currently established EU urban policy at the present stage. The key features of the process of formation of the EU urban policy have been analyzed, the main stages of evolutionary formation of the integrated EU Cities Development Program have been defined and described. In the context of ensuring an integrated approach to the sustainable urban development and complementary positioning of urban development in the EU's territorial development and cohesion strategies, the European Union's normative and legal framework on urban development was researched. As a result of the conducted research, the strategic instrumentarium of implementation of the EU Cities Development Program has been systematized. Keywords: city, the EU Cities Development Program, urban policy, territorial development, economic development, integrated approach to the sustainable urban development. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 16.
Bubenko Pavlo T. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics of Enterprises, Business Administration and Regional Development, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17, Marshal Bazhanov Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: office.nesc@nas.gov.ua
Panova Olena D. - Senior Lecturer of the Department of Economics of Enterprises, Business Administration and Regional Development, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv (17 Marshal Bazhanov Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: panova_biz@ukr.net
Прийняття Ново! програми розвитку MicT (англ. New Urban Agenda) [16] на Конференци ООН по житлу i сталому мкькому розвитку Хабиат III у 2016 р. визначило глобальний консенсус щодо визнання ключово! ролi мкт i населених пункпв як рушшних сил сталого розвитку в умовах свпу, що все бкьш урбашзу-еться, що зумовлюе актуальшсть наукового вивчення та аналiзу прикладних аспекпв iмплементащí оновленого
глобалiзованого сценарш мкста не ткьки як стратепч-но! територи створення економiчного та культурного багатства, але й також забезпечення сощально! шклю-зивност та еколопчно! сталостЬ
У рамках змктовно! шдтримки глобального порядку денного з розвитку мкт в бвропейському Союзi шщшовано Програму розвитку мкт 6С [6] щодо забезпечення збалансованого, сталого та комплексного (ште-
грованого) мкького розвитку в русл глобального пара-дигмального бачення мiст на сучасному еташ - мiст, яю е соцiально орieнтованими та безпечними, еколопчно сталими, економiчно процвiтаючими та шновацшними, прозорими, з належною системою управлшня та сшвп-рацi з рiзними рiвнями влади, а також з шшими мiстами в нацюнальному та мiжнародному просторi; з розвине-ним механiзмом широко! участi громадськосй, бiзнесу та iнститутiв знань.
Вцповцно, актуальнiсть аналiтичного досл^жен-ня мкько! полiтики та становлення програми розвитку мкт 6С обумовленi пею увагою, що придкяють всi шституци 6С розвитку урбанiзованих територiй кра!н бвропи, а також тими досягненнями, що мае 6С у цьому напрямку.
Проблемам економжи мiста, мiського розвитку та мкько! полiтики присвячено роботи укра!нських уче-них: М. Ф. Аверкино!, В. М. Бабаева, О. В. Берданово!, В. М. Вакуленко, Н. М. Гринчук, О. А. Карлово!, О. I. Ка-рого, М. I. Мельник, В. Т. Семенова та шших пред-ставниюв наукових шкГл регiоналiстики, урбанiстики та публiчного адмiнiстрування. Проте в умовах сього-дення iснуе необхiднiсть доповнення поточних досль джень Грунтовним аналiзом мiсько'! полiтики та практик мкького розвитку 6С в рут глобально! iнтеграцГ!, базуючись на дослцженш праць европейських учених i нормативно-правово! бази 6С.
Вевропейському контекстi комплексний шдхц до програми розвитку мкт набував поступово! ак-туалiзацГ! шщатив, програм i полiтик 6С, адже зпдно з Договором про бвропейсьюй Союз формальною компетенцiею 6С е регiональна полiтика, i пропо-зицiю Европейсько! КомiсГ! щодо залучення 6С у проце-си мкького розвитку було вiдхилено кра!нами-членами у 1991 р. [14]. 1з визнанням мiст бвропи економiчними драйверами регюнального та нацiонального розвитку, забезпечення европейсько! конкурентоспроможностi в глобальному просторi [2] було започатковано процес формування мкько! полижи 6С, який характеризуеть-ся такими ознаками:
iмплiцитнiсть: становлення мiсько! полiтики 6С вцбувалося в рамках розвитку регiонально! полижи iз певними перiодами активiзацГ! шщатив та програм розвитку мкт, а також гальмування та скорочення зусиль за цим напрямком. До 1989 р. у фокуй територiального розвитку 6С залишалися регiони, а не мкта. Лише пiсля реформи структурних фондiв та перегляду Римського договору в контекст соцiально! та економiчно! згурто-ваностi було започатковано першi iнiцiативи 6С у рут формування програми розвитку европейських мкт [1; 13; 14];
+ неформальность: формування мiсько! полiтики 6С в1дбувалося непрямим чином через нефор-мальний мiжурядовий дiалог, прийняття низки документш у в1дпов1дь на змгни светового дискурсу мiського розвитку та реалiзацiю програм мiського розвитку фшансованих структурними та iнвестицiйними фондами 6С у рамках реалша-цГ! полижи територiального розвитку 6С [5; 10];
+ мультисуб'екттсть: основними учасниками полпжотворчого процесу з мкського розвитку стали шституци бС: бвропейська Комкш, Група з мiського розвитку (Urban Development Group (UDG)); Мiжпарламентська група URBAN Intergroup в бвропейському парламент^ Комiтет регiонiв (Committee of Regions (CoR)), бвропейський соцiально-економiчний (European Economic and Social Committee (EESC)), бвропейський швестицшний банк (European Investment Bank (EIB)); сукупнiсть недержавних груп, мереж та органiзацiй: асощацш крупних мiст-мегаполiсiв бвропи EUROCITIES, мережа сталих мiст бвропи ICLEI Europe, Рада европейських мкт та регюшв (Council of European Cities and Regions (CEMR)); а також мережi тех-нiчноI допомоги: програма з европейського те-риторiального ствробгшицтва URBACT, евро-пейська мiжурядова мкька платформа EUKN, европейська група з територiального сшвробгт-ництва ESPON [13]; + фрагментартсть: лише деюлька кра1н - чле-нiв бС мають визначену нацiональну мiську по-лiтику, яка зосереджена на рiзних сферах дшль-ностi, таких як мкьке планування, мобiльнiсть, навколишне середовище, енергетика, економiч-ний розвиток або послуги iз соцiального забезпечення, i в цкому реалiзуються шституцшни-ми суб'ектами, яю часто не сшвпрацюють один з одним, що зумовило необхiднiсть започатку-вання процесу створення едино! европейсько! моделi розвитку мкта [9; 11]. Таким чином, складний процес розвитку мкько! полiтики бС потребував рацiоналiзацiI через проваджен-ня комплексного експлщитного програмного пiдходу.
Метою стати е досл^ження процесу еволюцшного становлення Програми розвитку мiст бС та аналiз стра-тегiчного шструментарш мiського розвитку в рамках сформовано! мкько! полiтики бС на сучасному еташ.
Еволюцшне становлення комплексно! програми розвитку мкт бС можна охарактеризувати такими етапами (рис. 1) [7; 13; 14]:
1. Ыщащя npoeKmis розвитку европейських Micm: у 1989-1994 рр. були здшснеш першi пкотш проекти мкького розвитку (Urban Pilot Projects), i, незважаючи на обмежене фшансове забезпечення, вони мали полгтич-ний i адмшстративний успи, продемонструвавши по-тенцiал для подальших програм мiського розвитку бС.
2. Вентифжащя мкького розвитку на порядку денному GC: у 1989-1999 рр. iз формуванням в^пов^них джерел фшансування через реалiзацiю полiтики розвит-ку громад було започатковано европейську програму шщатив громад URBAN I iз головним фокусом на забезпечення якост життя в депресивних мкьких районах. У 1999 р. бвропейська Рада реформувала та спростила Структурш фонди та скоригувала Фонд гуртування -основна увага була зосереджена на шдвищенш еконо-мiчноI конкурентоспроможност та продуктивностi най-менш забезпечених регiонiв та кра!н - члешв бС шля-
EKOHOMIKA
Ln
ЗАК0РД0ННИЙ Д0СВ1Д
CTI
W
X
m о
X
е
€ о "О
п.
с
=5- ю
а> _i
—'
5' о1 р lO о
b —1
а>
Етап I
1989-1993 pp.
Етап II
1994-1999 pp.
MicbKi П1ЛОТН1 ! URBAN 1 URBAN AUDIT
ПРОЕКТИ1 1994-1999 pp. 1999 p.
1989-1993 pp. I MICbKI П1ЛОТН1 ПРОЕКТИ II
1995- 1999 pp.
Етап III
2000-2006 pp.
URBAN II URBACT1
2000-2006 pp. 2002-2006 pp.
Етап IV 2007-2013 pp. Етап V 2014-2020 pp.
URBACT II 2007-2013 pp. URBACT III 2014-2020 pp.
I розвитку громад О ~ програма розвитку Mid £С (о) - комплексний сталий мкький розвиток Рис. 1. Генезис формування Программ розвитку мкт СС
полиика згуртованосп
хом швестування в людський i фiзичний KaniTaA. Того ж року Генеральний директорат з питань регюнально1 полижи та бвростат iнiцiювaли програму Urban Audit -систему збору даних про рiзнi аспекти якост! життя в мiстaх бвропи (демогрaфiя, житло, охорона здоров'я, злочиннiсть, ринок пращ, нерiвнiсть в доходах, мкцеве упрaвлiння, освiтнi квал!фжаци, довккля, кл!мат, транспорт, iнформaцiйне суспкьство,культурна i туризм).
3. Визнання внеску Micm у розвиток регютв та на-цюнальних економк у 2000-2006 рр. шщативи громад було продовжено у рамках програми URBAN II в рут реал!заци шновацшних стратегш сощально-економ!чно1 регенераци депресивних мiських територiй та поширен-ня сталого мiського розвитку в 6С. У рамках програми URBAN II було також шщшовано програму европей-ського територiaльного сшвробп'ництва URBACT I (2002-2006 рр.) з метою обмшу та поширення досв!ду, ноу-хау та результaтiв пкотних проектш мiст-учaсникiв i каштал!заци отриманих знань.
4. Активне просуваннямкького BUMipy у полтищ розвитку GC: у 2007-2013 рр. шщативи мкт розгляда-лися вже не в рут реал!заци полiтики розвитку громад, а поступово були штегроваш в нацюнальш та регюналь-нi оперaцiйнi програми щодо реал!заци комплексного шдходу до сталого мiського розвитку, розширення можливостей мiсцевого упрaвлiння, застосування ш-струментiв бенчмaркiнгу, нетворкiнгу та обмшу досв!-дом мiж мiстaми. У 2007 р. було продовжено програму URBACT II включно для Норвеги та Швейцар!! з актуа-лiзовaною метою пiдвищення ефективностi полижи в област! мкького розвитку та змщнення загально1 кон-цепци комплексного розвитку мкт за прiоритетними тематичними напрямками: розвиток шдприемництва, iнновaцiй та економжи знань, стимулювання зaйнятостi та людського кaпiтaлу, iнтегровaний розвиток депресивних територш, соцiaльнa iнтегрaцiя, екологiчнi про-блеми, урядування та мiське планування.
5. Фоpмалiзацiя програми розвитку мкт GC: у 2014-2020 рр. було досягнуто консенсус серед краш-члешв 6С щодо шщаци програми розвитку мкт на нащ-ональних р!внях, базуючись на принципах моделi комплексного сталого мкького розвитку в рамках просування полижи згуртованост! 6С. У 2014 р. було продовжено програму URBACT III в контекста реалшаци Стратеги «бвропа 2020» щодо стимулювання комплексного сталого розвитку мкт за допомогою створення мереж, змiцнення потенцiaлу та обмшу знаннями м!ж мiстaми за тематичними напрямками: посилення наукових досл!-джень, технологiчного розвитку та шновацш, п1дтримка переходу до низьковуглецево1 економжи, охорона до-вккля та стимулювання ресурсоефективност!, сприяння зaйнятостi та трудовш мобкьносп, забезпечення сощ-ально1 шклюзивност! та боротьба з бцнктю.
С талий розвиток е ключовою концепцшю, яку по-кладено в основу формування европейсько1 програми розвитку мкт. У ход! адаптаци принцишв сталого розвитку на мкькому р!вш набув актуальност! комплексний (штегрований) шдх!д до сталого мкького розвитку (СМР), який можна охарактеризувати як
взаемоповязашсть ршних вим!рш м!ського життя -економ!чного, еколопчного, сощального, культурного, !нтеграц!я яких обумовлюе успшнкть мкького розвитку [8]. Заходи, що пов'язаш з ф!зичним в!дновленням мкта, повинш бути скомбшоваш ш заходами, що про-сувають освгту, економ!чний розвиток, сощальну шклю-зивнкть та захист довккля. Додатковою умовою е також розвиток сильного партнерства м!ж громадянами, громадським суспкьством, акторами мкько1 економ!-ки, а також р!зними р!внями урядування.
Становлення комплексного (штегрованого) шд-ходу до сталого мкького розвитку в!дбувалося «знизу догори» через реал!защю певних шща-тив на локальному р!вш [5]. Лидерами мкт бвропи було шщшовано щор!чну Конференщю европейських сталих великих i малих мкт, за результатами яко! було прийня-то так! шдсумков! документи:
f Ольборзька хаpтiя «Мкта бвропи на шляху до сталого розвитку» (1994 р.) - перша харт!я великих i малих мкт бвропи щодо !н!ц!ац!1 кам-пани СМР в русл! регшзаци «Порядку денного на XXI стол!ття» за тдсумками Сампу Земл! в Рю-де-Жанейро у 1992 р. та його адаптаци до мкцевого р!вня - «Мкький порядок денний на XXI стол!ття» (Local Agenda 21). f Лкабонський план dim вiд Харти до дй (1996 р.), спрямований на практичну !мплементащю Ольборзько! харти щодо виконання «Порядку денного для мкт на XXI столгття» та «Порядку денного Хаб!тат», прийнятого в Стамбул! у 1996 р.
f Ганноверський заклик европейських мкьких ль деpiв на pyбежi ХХ1 ст. (2000 р.): до м1жнародно1 спкьноти - посилити шдтримку становлення краш на шлях до сталого розвитку, стимулюва-ти мкцеве самоврядування до розробки мкце-во! еколоично1 политики, створити фонд СМР у рамках Глобального еколопчного фонду; до европейських шституцш - надати прюритет СМР у реалшаци стратеги сталого розвитку 6в-ропи, установити ч!тку в1дпов!дальнкть за СМР у структур! 6вропейсько1 Комки та розпод!-лення субсидш i гранив, зокрема Структурних фондш, на мкцевому та регюнальному р!внях за умов дотримання критерив сталого розвитку; до нащональних уряд!в - забезпечити пол!-тичну базу для шдтримки СМР, визнати мкта та регюни д!йсними партнерами для м!жнародних проект!в з! сталого розвитку; а також до шших мкцевих л!дер!в, стейкхолдер!в та л1дер!в б!зне-су та ф!нансового сектора - залучатися до планування та реалшаци стратегш СМР. f Ольборзьт зобов'язання (2004 р.) щодо просування оновлено1 в!зП м!ста - шклюзивне, про-цв!таюче, креативне та стале, що забезпечуе г!д-ну яккть життя для вс1х громадян та !х участь у вс!х аспектах м!ського життя i принцишв СМР у контекст! положень Сам!ту ООН Р!о +10.
+ «Дух Севыы» (2007 р.) щодо встановлення мгс-цевих показникгв виконання зобов'язань, про-ведення постiйного монгторингу досягнутого прогресу та забезпечення вгдкритого доступу до отриманих результатiв за зобов'язаннями. f Дюнкеркська декларащя та Дюнкеркський за-клик до дш 3i збереження кл1мату (2010 р.): ураховуючи наслгдки глобально! фгнансово-економiчноI кризи 2008 р. та необхгднгсть переходу до стало!, «зелено!», гнклюзивно! економг-ки як комплексного забезпечення якостг життя, економiчного розвитку та соцiального захисту, було зроблено ключову заяву щодо провгдно! ролi мiст та регiонiв як системних суб'eктiв у реалгзаци завдань Стратеги «бвропа 2020» -досягнення розумного, сталого, iнклюзивного зростання, «Дорожньо! карти до низьковугле-цево! економгки до 2050 р.», а також забезпечення територiальноI згуртованостi 6С. f Платформа европейських сталих мкт (2013 р.) -шформацгйний онлайн-хаб за принципом «единого вгкна» для мгсцевих громад щодо впрова-дження iнiцiатив СМР. f Басконська декларащя: HOBi шляхи для европейських великих i малих мкт щодо створен-ня продуктивних, сталих i стйких до змт мкт задля придатног для життя, тклюзив-ног Европи (2016 р.), в якгй було задекларовано адаптування положень Цкей сталого розвитку на 2016-2030 рр. i Паризько! угоди у Програмi розвитку мкт 6С.
У рут просування СМР бвропейською Радою Просторового Розвитку було шщшовано переход, вгд кон-цепца функцiонального мкта Ле Корбузье в Афiнськiй Хартг! 1933 р. i конфiгурацiI мкта в руслi становлення мiського порядку денного на ХХ1 ст. щодо забезпечення економiчноI конкурентоспроможностi та зайнятостг, економiчноI та соцiальноI згуртованостг, взаемодГ! транспортних мереж, сталого розвитку та якостг життя в Но-вгй Афгнськгй Хартг! 1998 р. до вгзГ! европейського мгста ХХ1 ст. як системи гармонгйно гнтегровано! соцгально!, економгчно! та екологгчно! взаемопов'язаностг у змгс-товному поеднаннг концепцг! взаемопов'язаного мгста i сталого розвитку в Новгй Афгнськгй ХартГ! 2003 р. [12].
У 2008 р. було започатковано шщгативу 6К «Угода мергв» щодо добровкьних зобов'язань мгст у руслг пгд-тримки завдань бвропейсько"! Комгсг! 20-20-20 за Стра-теггею «бвропа 2020» - знизити на 20% викиди парнико-вих газгв, отримувати 20% енергг! з альтернативних дже-рел, полтшити енергоефективнгсть на 20% до 2020 р. [4].
Отже, в основу европейсько'! стратеги мгського сталого розвитку було покладено принципо-вг положення Стратегг! сталого розвитку 6С, Стратегг! бвропи 2020, Повгдомлення 6К «Наступнг кроки до сталого европейського майбутнього» у вгдпо-вгдь 6С на Порядок денний у галузг сталого розвитку на пергод до 2030 р. та адаптацг! европейсько! полгтики до Цглей сталого розвитку 2016-2030 рр.
1нституцгйний вимгр становлення Програми розвитку мгст 6С щодо формування мгсько! нормативно-правово! бази (urban acquis) у контекстг забезпечення комплексного пгдходу до СМР та комплементарного позицгювання мгського розвитку в стратеггях територг-ального розвитку та згуртованостг 6С було реалгзовано на таких ргвнях гз прийняттям низки вгдповгдних доку-ментгв [6; 7]:
f на ргвнг бвропейсько! Комгсг!:
- Повiдомлення ЕК «У напрямку програми розвитку мкт Европейського Союзу» (1997 р.): вперше фор-малгзовано необхгднгсть у формуваннг мгсько! полгтики 6С як вгдокремленого напрямку розвитку реггонально! полгтики в таких сферах.
- Повiдомлення ЕК «Сталий мкький розвиток в Европейському Союзи система заходiв» (1998 р.): перелк удосконалених конкретизованих дгй мгського порядку денного 6С для громад щодо виршення проблем СМР.
- Повiдомлення ЕК «Полтика згуртованостi i мкта: мкький внесок у зростання та зайняткть в регюнах» (2006 р.): перелгк пргоритетних напрямкгв для розвитку европейських громад у рамках реалгзаци по-лгтики згуртованостг 6С на 2007-2013 рр.
- Звт ЕК «Мкта майбутнього» (Генеральний директорат з питань реггонально! та мгсько! полгтики, 2011 р.), в якому европейське мгсто визначено як мгсце передового суспгльного прогресу гз високим ступенем соцгально! згуртованостг, демократ! та громадянсько! участг, культурного дгалогу та розма!ття, «зеленого», екологгчного вгдновлення, економгчного розвитку гз ви-сокоякгсним забудованим середовищем г громадськими мгсцями, що полгпшують якгсть життя.
- Робочий документ персоналу ЕК «Результати консультащй з громадськктю щодо ключових особли-востей Програми розвитку мкт ЕС» (2015 р.) узагаль-нюе г оцгнюе основнг повгдомлення публгчних консуль-тацгй щодо мгського вимгру полгтики 6С, гнщшованих бвропейською Комгсгею у 2014 р.
f на ргвнг Ради бвропейського Союзу в рамках не-формальних зустргчей мшгстргв 6С (табл. 1):
- Европейська перспектива просторового розвитку - перший документ 6С, що стосуеться ролг мгст г мгських агломерацгй в забезпеченнг гнтегрованого ста-лого територгального розвитку 6С.
- Лыьська програма дш: сформульовано дев'ять пргоритетгв щодо европейсько! мгсько! полгтики: 1) пгд-силення ролг мгст у сферг просторового планування; 2) впровадження нового пгдходу до мгсько! полгтики на нацгональному та мгсцевому ргвнях; 3) стимулювання широко! участг громадян; 4) посилення уваги до соцг-ально! та етнгчно! сегрегацг!; 5) заохочення комплексного г збалансованого розвитку мгст; 6) сприяння розвитку партнерства мгж державним г приватним секторами; 7) поширення кращих практик мгського розвитку; 8) про-сування сучасних технологгй у життедгяльностг мгста; 9) подальший аналгз урбангзованих районгв для погли-блення знань щодо взаемопов'язаних явищ у мгстг.
- Роттердамська нормативно-правова база з мкько1 полтики визначае стратеггчнг та оперативнг принципи спкьно! мгсько! полгтики задля збалансова-
Таблиця 1
Нормативно-правова база з мкького розвитку Ради €С
PiK Головування в Pадi €С Мiсце проведення неформально!' зустрiчi мЫс^в €С Сфера вщповщальносп мЫс^в Пiдсумковий документ
1999 Ымеччина Потсдам Просторове планування ёвропейська перспектива просто-рового розвитку
2000 Францiя Лiлль Мкький розвиток Лтьська програма дiй
2004 Нiдерланди Роттердам Мкький розвиток Роттердамська нормативно-правова база з мкько'Г полiтики
2005 Великобританiя Бристоль Розвиток сталих громад Бристольська угода
2007 Нiмеччина Лейпциг Мкька полiтика Лейпцизька хартiя сталих европейських мiст, Територiальний порядокденний £С
2008 Франтя Марсель Мiський розвиток Марсельська заява
2010 lспанiя Толедо Мiський розвиток Толедська деклара^я
2011 Угорщина Геделле Просторове планування та теритсральний розвиток Територiальний порядок денний £С на перiод до 2020 р.
2011 Польща Познань Полiтика згуртованостi £С, територiальний та мкький розвиток Познанськ висновки
2015 Латвiя Рига Територiальна згуртованiсть та мкький розвиток Ризька декларацiя
2016 Ыдерланди Амстердам Мiський розвиток Амстердамський Пакт
ного розвитку, економ1чно1 конкурентоспроможност1, сощально1 згуртованост1 та якост довккля м1ста.
- Бристольська угода надае визначення стало'1 громади - мкто, де люди хочуть жити та працювати в тепершнш час 1 майбутньому - 1з 1дентиф1кац1ею восьми ознак стало'1 громади: 1) активна, шклюзивна, без-печна: справедлива, толерантна 1 згуртована 1з сильною м1сцевою культурою; 2) добре керована ш ефективними та шклюзивними моделями широко'1 участ1; 3) 1з добре розвиненою мережею транспорту 1 зв'язку; 4) ш роз-винутими послугами: державними, приватними, гро-мадськими, волонтерськими, як1 в1дпов1дають потребам людей 1 доступш для вск; 5) еколог1чно чуттева: надання людям мкць для проживання 1з урахуванням еколог1чних фактор1в; 6) економ1чно розвинена: 1з про-цв1таючою, диверсифжованою, 1нновац1йною м1сцевою економ1кою; 7) добре спланована та забудована ш урахуванням природного довюлля; 8) справедлива для вск, включаючи 1нш1 громади.
- Лейпцизька хартiя сталих европейських мкт вмщуе принципи, яю полягають у б!льш широкому використанн1 комплексних п1дход1в пол1тики мкько-го розвитку ш забезпеченням необх1дно! бази на нащ-ональному р1вн1, а також придкення особливо! уваги б1дним районам у рамках мкта в ц!лому шляхом про-ведення стратег!1 модершзаци ф1зичного середовища, змщнення мкцево1 економши та пол1тики на ринку пра-ц1, проведення активно! пол1тики в галуз1 осв1ти та про-фесшно! п1дготовки для д1тей 1 молодих людей, а також шляхом розвитку ефективного та доступного мкького транспорту. Саме в Лейпцизькш харт!1 було висловле-но консенсус член1в - краш 6С щодо принцип1в евро-
пейсько1 моделi розвитку мicт, заснованих на концепцп комплексного сталого мкького розвитку, зумовивши магicтральне просування мкького вимiру в полiтицi розвитку 6С.
Прийнятий на т1й cамiй неформальны зуcтрiчi мiнicтрiв 6С Територiальний порядок денний 6С актуал!зуе проблеми територiальноl згурто-ваноcтi мicт i урбашзованих районiв щодо !х вирiшення через змщнення полiцентричного розвитку та шновацш шляхом створення мереж мicт i урбанiзованих районiв, розвитку нових форм територiального управлiння та партнерства мiж скьськими i мicькими районами, за-охочення регiональних клаcтерiв конкуренщ! та шновацш в бврош, сприяння змiцненню та розширенню трансевропейських мереж, розвиток трансевропейсько! системи управлшня ризиками, включаючи вплив змiн ^мату, посилення екологiчних структур i культурних реcурciв у напрямку створення додатково! вартоcтi.
Марсельська заява мicтить заклик до здiйcнення принципiв Лейпцизько! харти та 'Й штегращ! в питання те-риторiальноl згуртованоcтi шляхом практично! розробки Рекомендованих стандарт!в сталих европейських мкт.
Толедська декларацш визначае аспекти штегращ! мicького вимiру 6С у нащональш полiтики та пов'язаних з ними шструментами оцiнки в контекст оптимального полiтичного управл!ння та координащ! заходш сталого мicького розвитку та енергоефективного оновлення мicт, якими було визнано Рекомендован стандарти сталих европейських мкт (Reference Framework for Sustainable European Cities) [15] як основного шструменту ощнки стра-тегш розвитку мicт, проектiв, що реалiзуютьcя на мкце-
вому ршш, та мошторингу прогресу на шляху до транс-формаци у «зелене», шклюзивне та привабливе мшто.
- Теpитоpiальний порядок денний GC на перюд до 2020 р. акцентуе прюритети на шдтримщ територ!-ально! згуртованост ш застосуванням шдходу «вра-хування мкцевих умов» (place-based approach) [3], в якому мкька полпжа комплементарно виражена в те-ритор!альному вим!р! шктьох прюритепв: 1) полщен-тричний та збалансований територ!альний розвиток; 2) комплексний розвиток у мктах, скьськш мксцевост та специф!чних регюнах; 3) територ!альна !нтеграц!я в прикордонних i транснацюнальних функцюнальних областях; 4) глобальна конкурентоспроможшсть регюшв на основ! сильних мкцевих економж; 5) територ!альна пов'язашсть громадян, громад i шдприемств; 6) управлшня та поеднання еколопчних, ландшафтних i куль-турних цшностей регюшв.
- Познанськ висновки в контекст! реал1заци «до-рожньо! карти» нового Територ!ального порядку денного 6С визначають мкцевий розвиток не як ¡зольований процес ендогенно! природи, а як процес, який у контекст! 6С потребуе визначення збалансованих стратепч-них ц!лей !з застосування шдход1в як «зверху вниз», так i «знизу вгору», що, своею чергою, вимагае формування мехашзму шституцшного сшвробгтництва в багатор!в-невш систем! управлшня.
- Ризька декларащя формал!зуе полпичну шд-тримку розробщ Програми розвитку мкт 6С задля забезпечення б!льш ефективно! полижи для мкьких райошв, б!льш скоординованих i ефективних заход!в щодо шдтримки сталого розвитку, б!льш активно! широко! участ та внеску мкьких райошв у досягнення за-гальних ц!лей 6С, обмшу знань i посилення навчання за умов повного дотримання принцишв субсид1арносй та розподкення повноважень.
- Амстердамський Пакт е офщшним програм-ним документом, який формал!зуе Програму розвитку мкт 6С у русл! змктовного внеску 6С щодо реал!заци Ново! програми розвитку мкт ООН (Хабгтат III) через поступальний процес змщнення мкького аспекту в по-л1тищ 6С з метою забезпечення збалансованого, сталого i комплексного шдходу до виршення проблем мкт та територ!ально! згуртованост 6С (рис. 2).
Ключовим мехашзмом реал!заци Програми розвитку мкт 6С е провадження ново! форми багатор!вне-вого та багатостороннього партнерства м!ж представ-никами кра!н - члешв 6С, директорату бвропейсько! Комга!, мкт, оргашзацш та експертного товариства, що спещал1зуються на мкцевому розвитку, щодо реал!заци кожного з 12 прюритетних тематичних напрямюв мкь-ко! полижи 6С.
ВИСНОВКИ
Проведений анал!з складного полпжотворчого процесу становлення Програми розвитку мкт 6С до-зволяе зробити так! висновки:
f пол!тика мкького розвитку 6С набула експль цитного характеру в рамках полижи згурту-вання 6С, що означае набуття центрального
м1сця м1Ського вим1ру в територ1альному розвитку 6С;
f нормативно-правова база 6С з м1сцевого розвитку, прийнята протягом бкьше двох десяти-л1ть, п1дкреслюе пр1оритетн1сть комплексного (штегрованого) сталого м1ського розвитку, який методично представлено в Рекомендова-них стандартах сталих европейських м1ст; f створення добровкьних партнерств у рамках провадження Програми розвитку мкт 6С е ш-новац1йним р1шенням щодо провадження бага-тор1вневого та багатостороннього управлшня з реал1зацИ м1сько! пол1тики 6С, але це не зн1мае питання здатност1 партнер1в знаходити консен-сусш оптимальн1 як1сн1 р1шення складних проблем розвитку м1ст 1з урахуванням специфжи м1ського розвитку в кра!нах - членах 6С. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Atkinson, R. The Emerging 'Urban Agenda' and the European Spatial Development Perspective: Towards an EU Urban Policy? European Planning Studies. 2001. Vol. 9, No. 3. P. 385-406.
2. Bagnasco, A., Le Gales, P. Cities in contemporary Europe. Cambridge University Press, 2000. 230 p.
3. Barca, F. An Agenda for a Reformed Cohesion Policy. A place-based approach to meeting European Unionchallenges and expectations, Report for the DG Regio. 2009. URL: http:// ec.europa.eu/regional_policy/archive/policy/future/pdf/report_ barca_v0306.pdf
4. Covenant of Mayors for Climate and Energy. URL: http:// www.covenantofmayors.eu
5. Dühr, S., Colomb, C., Nadin, V. European spatial planning and territorial cooperation. London and New York, Routledge, 2010. 488 p.
6. European Commission. Urban Agenda for the EU. URL: https://ec.europa.eu/futurium/en/urban-agenda-eu/what-urban-agenda#Objectives
7. European Commission. Urban Development. URL: http:// ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/themes/urban-develop-ment/
8. Factsheet on Integrated Urban Sustainable Development. URL: http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/infor-mat/themes2012/urban_en.pdf
9. Hamedinger, A., Wolffhardt, A. The Europeanization of Cities - Policies, Urban Change & Urban Networks. Amsterdam: Techne Press. 2010. 246 p.
10. Van den Berg, L., Braun, E., Van der Meer, J. National Policy responses to urban challenges in Europe. Routledge, 2007. 460 p.
11. Marshall, A. J. Europeanisation at the urban level: local actors, institutions, and the dynamics of multilevelinteraction. Journal of European Public Policy. 2004. Vol. 12. No. 4. P. 668-686.
12. McCann, Ph. The Regional and Urban Policy of the European Union: Cohesion, Results-Orientation and Smart Specialisation. Edward Elgar Publishing. 2016. 304 p.
13. Medina. M. G., Fedeli, V. Exploring European urban policy: Towards an EU-national urban agenda? Gestióny Análisis de Políticas Públicas, Nueva Época. 2015. No. 14. URL: https://revista-sonline.inap.es/index.php?journal=GAPP&page=issue&op=view& path%5B%5D=693&path%5B%5D=showToc
14. Parkinson, M. Urban Policy in Europe. Where have we been and where are we going? 2005. URL: https://www.research-
и
е о
■О
м о
СП
п
ш
3
О"
о' ОТ
"Й «8 ф
С1 ш
— г: ч
> ®
- Ьо
30 ГП 2
г>
5- "
го £Г> 0_
Р
О со
3 тз о 3
■-3
3 ф
о тз
I
тз о
3 ф
^ ЕГ
^ > о_ ю
00 3 й-
ф
Ф О
Ш
ю § ф
о. с
% з
О
"75' п> о с
а з о.
8 9
тз 2. о
3 з
5' ? <~>
о.
о
> ю
Ф о
3 3
ф ф
о тз
§ I К ъ
ф 2' ? §
з'
за
> ю
о.
Ф
о тз
о о_
< ф =3 п'
ш ш
з
п
ф
—|-> <*
си ф
о_
О п'
со
—п
О £=
о С
ф
3 "сГ
ш о.
(Ъ
ш Ф
=3 "О
О. о
ГП
=3 ф 1 сг Ш
ю О
ч ш
< о
со
"О о
ч,
ё "Ь о.
—|->
за
а\ "р
± Г»
ш р ш
ю ш Ф
Ь ф
^тз
3? 5 Е
® .
^ 1
ф :
Й |' ф 1
го
с
о;
л ш
о'
3
3 ф
О й
И'>> 2!. зЬ
3 |т -п
о; 5 О
Ф т
§ о I
ф С11
ш I п
3 ? 3
П ш г
ф > -8 -о
п п
I ■—т
ш 7 го
а- ш
О Ш
5! ¡5 2
™ "О ^
"О =
О "О 55
3- О =3
9- >
■± ю
о 5
3 О-
ф ш
ю ю
О* т ш
~ ЬЬ го
о о
О ТЗ ю ф
О ф
тз =3
ш ю
ф ф
3 ф
о.
п о
-и
о
13 л'
о.
1-£
о\ —;
и/ О
1 я
Ф Е.
13
о д
г
-е-
о
<т> =1 <т> <т> О й 2 Зч
го ш го го "О Г)' тз
Х5 "а Х5 "О ш ТЗ ш.
О ь О о Ф х'
^ ш ^ ^ ^
Ф Ф ф О
Ф го x
г> x г> г> ь ш
сг —I сг сг ш ь ь
Зч Зч о- ф
ш ^ х_ x
О 2 <т> о
э *
3. а;
^ 1 О; О
тз а Ь]
тз
о о> о
■с
о
ПАРТНЕРСТВО
на добровшьних засадах строком на 3 роки
Горизонтальна та вертикальна координацш
— и
т г>
<~> "гп О <~> "О
: а. -б
а:
I
О/
а -с
3 ^ =г т :
^ ^ ш го
—- т —I "О ;
" -Я "5 5 :
г тз ф оо
э; О
з
£ I
О/
а
3 о
—1 ^ ш —
Ш 2. "о
<~> со
о о
—- У
ГО ¡^ I ГО °
1,-3 8. 2
§ о
5
гг> гп
рс го
Г^ а; 3= О ; =1 ^ сп : 1С
° "а
^ ^ — =1 -о
т (В Ф Ш
ГП 5
<_/-> 5=1
О о
О го" о
о ПО "
■о -й
ГЧ)
а с
э: а:
% з х о с
05 05
с а: о
: п
ч -I Д
> -а о
5 о=?'
^^Э ь.тз со а а ш ТЭ и; со о ш
в- ш ш 3 О 5 ш 5
со
^ О 3 а о о
го
со
3 1? а
а "5
?
О ш
ф со'
5 -а о о ■а о ш о
= ^ =1 ! ■
: с; О : — ^ I ш о : з тз ■
1 ш .с
; тз г;
' £ О Яь £
л>
=
С.-< ■< -©7
аа =
ь тз 1
§ 2 9
1 И £ §
с Ш 11
■ Г»
■ Р Н -^ ГО
Со" й»
ГО
X сг
У. =:
О" го
1 (Т)
о
тз о "ё
8 § 3
? ф тт 4--
2 ш ><. £
— X о
Ы I ш у Ш--г-
-3 й!
ГО —I § =
I §
о
Ртз I ~ о — •
ш" О
Е <ъ
а; л> тз
-е- 3
Р 5
ш ш 5 О
■тз 5
о- ш ы I»
С7" О 0 ■
Щ- -I о
О СП
? ^ 1;
> 1 "оп
ь Й ° 5
Ш § ^^ □ | О ^
Ш —^ а со п'ТЗ
Учи ^ ш ^
= ^ 5- Ш
5 3 О
§ * 5 о 2
; э. § -е- ш.
§ I § 2.Р
с с —
ы ю 5В
3 г. 3 Щ о 3 тз Р 5" ш -
-<3 5'
|-8 5. н -Э--Д ' ш тз ■ X тз и :
' 1 5 -
о —• ■
3 03
_ Ш
О Оч Е.
?! со
1=
о
л —•
О 1=
тз ><.
3 1=
н 13
5 О
со п
Й Й
5 з
-е- а
оо ^ г:-
Ш ТЗ
? О -Е
СО ш
№ о
5 = Е
. о тз
II
о-
Г) * Ш х Й ^
11
(л) Ш
ГО х X
ш ^
3 3
-2 ё'
о* г
п 5
ш т
■О тз
■• ° ^
п О
ш
ТЗ -< О
а °
О п
тз 5
Е. 5
ф
о Э * 1=
~< ><.
№ ь
ф о
ш -о О
ф ф у ф
ф
тз о № Т.
о тз
<п п
с 5"
(Т1
п
"О
о' тз
ЕК0Н0М1КА
ЗАК0РД0ННИЙ Д0СВ1Д
"Factsheet on Integrated Urban Sustainable Development". http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/informat/ themes2012/urban_en.pdf
Hamedinger, A., and Wolffhardt, A. The Europeanization of Cities - Policies, Urban Change & Urban Networks. Amsterdam: Tech-ne Press, 2010.
Marshall, A. J. "Europeanisation at the urban level: local actors, institutions, and the dynamics of multilevelinteraction". Journal of European Public Policy. Vol. 12, no. 4 (2004): 668-686.
McCann, Ph. The Regional and Urban Policy of the European Union: Cohesion, Results-Orientation and Smart Specialisation. Edward Elgar Publishing, 2016.
Medina, M. G., and Fedeli, V. "Exploring European urban policy: Towards an EU-national urban agenda?" Gestiony Analisis de
Politicas Publicas, Nueva Epoca. 2015. https://revistasonline.inap. es/index.php?journal=GAPP&page=issue&op=view&path%5B%5 D=693&path%5B%5D=showToc
Parkinson, M. "Urban Policy in Europe. Where have we been and where are we going? 2005". https://www.researchgate.net/ publication/268354377_URBAN_POLICY_IN_EUROPE_WHERE_ HAVE_WE_BEEN_AND_WHERE_ARE_WE_GOING_Draft
"Reference Framework for Sustainable European Cities". http://rfsc.eu
"UN-Habitat III. New Urban Agenda". http://habitat3.org/ wp-content/uploads/NUA-English-With-Index-1.pdf
Van den Berg, L., Braun, E., and Van der Meer, J. National Policy responses to urban challenges in Europe. Routledge, 2007.
E?
OQ O O
o
Q_
O
<c
CO
<
s
u
60 BI3HECIHOOPM № 11 '2017
www.business-inform.net
