CC BY
6
УДК 007:332.146.2
РОЗВИТОК «1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ» ТЕХНОЛОГ1Й ЯК ЧИННИК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 М1СТА*
© 2017 ШКОЛЬНИЙ О. О.
УДК 007:332.146.2
Школьний О. О. Розвиток «штелектуальних» технологiй як чинник конкурентоспроможностi MicTa
За результатами дотдження встановлено, що одним з напрям'в виршення м/ських проблем е використання «штелектуальних» технолог/и. Залучення проект/в, спрямованих на розвиток smart-мста, сприяе досягненню ефективного управл'тня економ1чними ресурсами, iннова^йному розвитку та полпшенню добробуту населення. Динамiчнiсть «штелектуальних» мст, оцнена на основi показнит розвитку економки, люд-ського капталу, технологiчного забезпечення, охорони довкмля, м'жнародного визнання, сощально!згуртованост'>, транспортного забезпечен-ня, регуляторнихмехатзм'в, мського планування та публiчного адмЫстрування, е передумовою формування глобальнихконкурентних переваг. Функцюнальт сфери проекту smart-мкто проанал'вовано з огляду на розвиток енергетики, транспорту, водопостачання, житлового фонду, а також системи врядування. На приклад Гамбурзькоi метрополПпролюстровано можливост'> змщнення конкурентних переваг за рахунок «н-телектуальних» логктичнихршень. Виявлено необхiднiсть використання передового свтового досв'дурозвитку smart-мст з метою тдвищен-ня р'вня глобальноi конкурентоспроможност'> втчизняноi економки. Ключов'! слова: «штелектуалш» технологи, smart-мсто, глобальн конкурентн переваги. Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 14.
Школьний Олександр Олекайович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри менеджменту, Уманський нацональний ушверситет сад'вництва (вул. 1нститутська, 1, Умань, Черкаська обл., 20305, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 007:332.146.2 Школьный А. А. Развитие «интеллектуальных» технологий как фактор конкурентоспособности города
В результате исследований установлено, что одним из направлений решения проблем города является использование «интеллектуальных» технологий. Привлечение проектов, направленных на развитие smart-города, содействует достижению эффективного управления экономическими ресурсами, инновационному развитию и улучшению благосостояния населения. Динамичность «интеллектуальных» городов, при оценке которой использовались показатели развития экономики, человеческого капитала, технологического обеспечения, охраны окружающей среды, международного признания, социальной сплоченности, транспортного обеспечения, регуляторных механизмов, городского планирования и публичного администрирования, является предпосылкой формирования глобальных конкурентных преимуществ. Функциональные сферы проекта smart-город проанализированы с акцентом на развитие энергетики, транспорта, водоснабжения, жилищного фонда, а также системы местного управления. На примере Гамбургской метрополии проиллюстрированы возможности укрепления конкурентных преимуществ за счет «интеллектуальных» логи-стическихрешений. Выявлена необходимость использования передового мирового опыта развития smart-городов с целью повышения уровня глобальной конкурентоспособности отечественной экономики. Ключевые слова: «интеллектуальные» технологии, smart-город, глобальные конкурентные преимущества. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 14.
Школьный Александр Алексеевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой менеджмента, Уманский национальный университет садоводства (ул. Институтская, 1, Умань, Черкасская обл., 20305, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 007:332.146.2 Shkolnyi O. O. The Development of «Smart» Technologies as a Factor in the Competitiveness of City
Results of research prove that use of «smart» technologies is one of the ways to solve the problems of city. The involvement of projects, which are aimed at the smart city development, contributes to achieving the effective management of economic resources, innovation development, and improvement of the well-being of population. The dynamic nature of «smart» cities that has been evaluated using the indicators of economic development, human capital, technological support, environmental protection, international recognition, social cohesion, transport service, regulatory mechanisms, urban planning and public administration is a prerequisite for developing the global competitive advantages. The functional spheres of the smart city project have been analyzed with emphasis on energy, transport, water supply, housing and the local government system. The example of the Metropolregion Hamburg illustrates the possibilities of strengthening competitive advantages through the «smart» logistics solutions. The need to harness the best global experience in the development of smart cities in order to enhance the global competitiveness of the domestic economy has been identified. Keywords: «smart» technologies, smart city, global competitive advantages. Fig.: 1. Tbl.: 3. Bibl.: 14.
Shkolnyi Oleksandr O. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Management, Uman National University of Horticulture (1 Insty-tutska Str., Uman, Cherkasy region, 20305, Ukraine) E-mail: [email protected]
Opiern^rn на розвиток суспкьства, що базуеть-ся на економщ знань, вимагае яюсних техноло-пчних змш. Поряд i3 матеpiальною шфраструк-турою важливо забезпечити оптимальт та оперативт управлшсью ршення. При цьому економiчне зростання та шновацшний поступ значною мipою визначаються розвитком мкт, яю мають суттевий вплив на конкурен-
* Роботу виконано в рамках Ымецько-украТнсьш мапстерсько!' программ з лопстики https://gumlog.org/
тоспроможшсть в^пов^них регюшв i краш та е каталь заторами науково-техтчного прогресу.
Поряд з цим, економiчна дiяльнiсть мкт е причиною загострення проблем бюджетних обмежень, безпрецедентно'1 урбашзаци та неpiвномipноï щкьнос-т розподку населення, бцносп, нерацюнального використання економiчних ресурйв, розширення мкько'1 територи за рахунок земель скьськогосподарського призначення, а також негативного впливу на навколиш-не природне середовище. Важливкть виршення цих
проблем зумовлюе необхцшсть вирiшення завдань, яю необхiдно розв'язати мiським службам.
Вивченню проблем використання «штелектуаль-них» технологш та розвитку економiки мiста присвя-чено працi багатьох науковцiв. О. П. Косенко, I. В. Долина та П. Г. Перерва зазначають, що для шновацшно-штелектуальних технологiй притаманнi ознаки науко-емностц системностi; фiзичного та математичного мо-делювання; комп'ютерного технологiчного середовища та автоматизаци етапiв розробки i реалшаци; стiйкостi та надiйностi; еколоriчно! чистоти [1, с. 35]. Застосуван-ня «штелектуальних» технологiй значною мiрою умож-ливлюеться в межах 8тай-формувань.
В. Г. Воронкова, Т. П. Романенко та Р. Андрюкайте-не зауважують, що 8тай-суспкьство базуеться на розвитку суспкьства знань, цифрових технологш та цифрового суспкьства [2, с. 19]. Аналiзуючи переваги 8тай-технологiй, О. О. Соколовська видкяе такi можливостi застосування високотехнологiчних послуг [3]:
+ вiдображення цифрових моделей мiсцевостi; + формування буферних зон навколо зазначених
на цифровiй карп об'ектш; + вимiрювання вiдстаней та площ; + здiйснення статистичного аналiзу даних за пев-
ними об'ектами; + отримання адресно! шформаци; + вiдбiр об'ектiв надання адмiнiстративних по-слуг;
+ формування оптимальних варiантiв маршрутiв
прямування до певних об'ектш; + вибiр цкьових об'ектiв i отримання в^ов^но!
шформаци та докуменпв; + поширення статистичних даних з метою iнфор-
мування населення; + оприлюднення звiтних матерiалiв.
Зi збкьшенням товарно'1 маси та пiдвищенням рiв-ня складностi послуг, якi надае мкто, для органiв мкь-ко! влади важливо здiйснювати монiторинг ефектив-ностi послуг i вчасно реагувати на запити жителш i вц-вiдувачiв. Н. Е. Кунанець, Р. М. Небесний, О. В. Мацюк, розглядаючи особливостi формування цкей сощальних складових у проектi 8тай-мкто, зосереджують увагу на соцюкомушкацшних аспектах, зокрема на забезпеченш вiдкритого доступу до шформаци та в^критост влади [4]. Поряд з цим, недостатнш рiвень застосування «ш-телектуальних» технологiй у вггчизнянш практицi ви-магае подальших дослiджень.
Метою статтi е аналiз процесiв розвитку «ште-лектуальних» технологш та !х впливу на конкуренто-спроможнiсть мiст.
Одним з напрямiв вирiшення мiських проблем-них питань е залучення трансформацiйних вла-стивостей шформацшних технологiй у рiзних сферах економiчно! та соцiальноl дiяльностi, зокрема у створенш «iнтелектуального» середовища в рамках ад-мiнiстративних структур, шдприемств оптово'1 та роз-дрiбноl торпвл^ установ охорони здоров'я, будiвель, технолопчних потужностей тощо. Iснуючi дефшщи тер-мiна 8шаН-мкто тiсно пов'язанi мобкьшстю та засто-
суванням iнформацiйно-комунiкацiйних технологш [5, с. 21]. Поряд з цим, характерною рисою «штелектуальних» мкт е !х динамiчнiсть, що мае суттевий вплив на конкурентш позици. Серед найбiльш динамiчних мкт свiту слiд видкити Нью-Йорк, Лондон i Париж (табл. 1). Оцшку здiйснено за 100-бальною шкалою на основi рiв-ня показникiв розвитку економжи, людського капiталу, технологiй, охорони навколишнього природного середовища, мiжнародного визнання, соцiальноl згуртова-ностi громад, транспортного забезпечення, мунщипаль-них регуляторних механiзмiв, мiського планування та публiчного адмiнiстрування.
Таблиця 1
Оцiнка розвитку мкт свiту за iндексом динамiчностi IESE
Ранг 2015 р. 2016 р. 2017 р.
1 Лондон Нью-Йорк Нью-Йорк
2 Нью-Йорк Лондон Лондон
3 Сеул Париж Париж
4 Париж Сан- Франциско Бостон
5 Амстердам Бостон Сан-Франциско
6 Вщень Амстердам Вашингтон, округ Колумбiя
7 Токю Чикаго Сеул
8 Женева Сеул Токю
9 Снгапур Женева Берлш
10 Мюнхен Сдней Амстердам
Джерело: складено за [б].
1нновацшнг рiшення у сферi мунгципального розвитку Нью-Йорка (система MODA, технологи BigBelly та Watson Health) забезпечують MicTy лiдируючi позици за розвитком smart-технологш. У британськiй столищ вгдкрита система Transport of London формуе передумови монiторингy руху громадського транспорту з метою запобггання збо!в та заторiв [7]. Створення комфортного бiзнес-середовища в цих мгстах сприяе пiдтримцi !х глобальних конкурентных переваг.
Проекти smart-мiст спрямованi на пгдвищення рiвня ефективностi yправлiння наявними ресурсами, полгпшення якостi послуг i розширення !х асортименту, модернiзацiю застарко! iнфрастрyктyри, а також пгдви-щення рiвня глобально! конкyрентоспроможностi. При цьому до управлгння ключовими сферами життедгяль-ностi мiст залучають можливостi всеосяжного 1нтерне-ту та iнформацiйно-комyнiкацiйних технологш. Поряд з цим, «гнтелектуальним» мгстам притаманнi не лише но-ваторськг рiшення, але й дiалог iз мiстянами, коли циф-ровi технологГ! забезпечують здгйснення комутативних зв'язкiв з метою ефективного використання наявних ресурсгв, гнновацгйного розвитку та пгдвищення житте-вого ргвня населення (рис. 1).
Комунгкацг! створюють передумови для вгдкрито-го дгалогу мгж жителями та мунгципальними установа-ми для досягнення стратеггчних цглей пгдвищення ргвня добробуту. Smart-мгсто шляхом сучасних технологш
Smart-навколишне середовище
с Smart >
врядування
л
1
Smart-cnociô
життя
Рис. 1. Елементи моделi smart-MicTa [8]
та розвитку економ1ки знань сприяе вдосконаленню механЬзмЬв мЬсько! лог1стики та ризик-менеджменту. СпецифЬчнЬ технологи таких м1ст п1дтримуються без-пров1дними сенсорними мережами та вузлами. Smart-транспорт передбачае використання «Ьнтелектуальних» транспортних систем, ефективних систем оплати за користування Ьнфраструктурою, smart-паркувань, оперативных 1нформац1йних пов1домлень городянам, екс-плуатац1ю автомобшв з низьким р1внем викид1в та еко-лог1чного громадського транспорту (табл. 2).
НеобхЬднЬсть досягнення цкей програми «Horizon 2020» вимагае заход1в щодо розвитку к1берм1ст. У 2014 р. було утворено бвропейське шновацшне партнерство розвитку розумних м1ст та громад EIP-SCC, серед за-вдань якого - впровадження шновацш, п1двищення ефективност1 використання енергоресурсЬв, використання технологш оптимЬзаци транспортних рЬшень,
залучення 1нновац1йних i комун1кац1йних технологш. Серед успЬшних европейських smart-мкт сл1д вказати Копенгаген, Стокгольм, Амстердам, ВЬдень, Париж, Бер-лiн, Лондон та Барселону [10, с. 143]. Оцшку параметрiв smart-мкт у кра!нах бвропейського Союзу у 2014 р. вЬ-дображено в табл. 3. При цьому за результатами рейтингу Гамбург посЬдае 8 мiсце.
Гамбурзька метропол1я знаходиться на перетинi ло-гЬстичних товаропотокiв у бврош та бере активну участь у глобалiзацiйних процесах. У 2015 р. у порту Гамбурга було оброблено 137,8 млн тонн морських ван-тажiв, з них 90,6 млн тонн - у контейнерах,14 млн тонн -у редкому сташ, 9,2 млн тонн - агропродовольчо! про-дукци. Серед найпотужнiших торговельних партнерiв (у контейнерних перевезеннях) можна видкити: Китай, Сiнгапур, РосЬю, Фшляндш, Сполучеш Штати, РеспублЬ-ку Корею, МалайзЬю, ШвецЬю, Польщу та 1ндЬю [12].
У метрополи функцЬонуе значна ккьюсть мЬжна-родних логЬстичних фЬрм. Порт мЬста пов'язаний з Ьн-шими регЬонами розгалуженою мережею автомобкьних i залЬзничних шляхЬв. Однак нарощування портово! по-тужностЬ не можна здшснювати екстенсивним шляхом. Збкьшення контейнерно! пропускно! спроможностЬ можливе завдяки шновацшним рЬшенням.
Гамбург прагне пЬдвищити рЬвень ефективностЬ використання ресурсЬв та забезпечити належну безпеку життедЬяльностЬ. У груднЬ 2013 р. мЬж мЬською адмЬнЬ-стращею та компанЬею Cisco було досягнуто домовле-ностЬ про вткення в життя пЬлотних проектЬв у сферах розвитку «штелектуального» дорожнього руху, «ро-зумного» вуличного освЬтлення, встановлення smart-датчикЬв на об'ектах Ьнфраструктури, а також удоско-налення послуг для жителЬв мЬста. ЕксплуатацЬя мережЬ датчикЬв та систем монЬторингу сприяе уникненню про-явЬв неефективностЬ роботи оргашзацш Ьнфраструкту-ри. У результат оцифровувальних заходЬв Гамбург змо-же стати взЬрцевим smart-мЬстом.
Таблиця 2
Функцюнальш сфери проекту Smart-MicTO
Smart- енергетика Smart- транспорт Smart-водопостачання Smart-система врядування Smart- житловий фонд
Smart- лiчильники спо-живання енергп Smart- транспорты системи Smart- лiчильники водопостачання Smart-вiдеоспосте-реження та безпека 1нтегрована автоматизацiя
Управлiння кiнцевим споживанням Системи оплати за користування Шфраструктурою Контроль за водоспо-живанням Smart-освгглення Вiддалене управлiння житлом i квартирою
1нфраструктура електротранспорту Smart- паркування Виявлення витош Smart-система утилiзацiï вiдходiв Smart- пристроТ
lнтеграцiя розподте-ноТ генераци 1нформацшш повщом-лення городянам Управлiння надзви-чайними ситуа^ями Управлiння земле-користуванням та за-будовою мiста Smart-IТ-сервiси
Когенерацiя АвтомобЫ з низьким рiвнем викидiв Зниження рiвня втрат Ефективнi лкарш Енергоефективне про-ектування будiвель
Вiдновна генерацiя Еколопчний громадсь-кий транспорт 1нновацшн методи очистки Соцiальнi сервiси Енергоефективна реставра^я старих будiвель
О
LU СП
О ^
О =п X
Q_ О в
<
О ш
Джерело: складено за [9].
Таблиця 3
Оцшка napaMeTpiB европейських smart-MicT (2014 р.)
Зокрема ранги за рiвнями
Мкто Загальний ранг економши етану навколиш-нього сере-довища адмшктра- тивного регулювання життевого рiвня мобшьносп людського розвитку
Копенгаген 1 7 1 7 2 4 1
Амстердам 2 6 4 9 4 1 2
Вщень 3 4 6 3 1 6 7
Барселона 4 5 5 5 6 3 5
Париж 5 3 7 8 9 2 4
Стокгольм 6 8 2 4 7 7 6
Лондон 7 1 10 2 10 10 3
Гамбург 8 8 3 10 3 5 8
Берлш 9 2 8 6 5 8 10
Гельсiнкi 10 10 9 1 8 9 9
Джерело: складено за [11].
Неподалгк вiд MicTa розмгщений аеропорт, спро-можний забезпечувати перевезення вaнтaжiв за широким дiaпaзоном номенклатури. Авiaцiйний cnoci6 тран-спортування вaнтaжiв та перевезення пacaжирiв через аеропорт Гамбурга створюе додaтковi передумови роз-витку сфери логicтики та застосування цифрових тех-нологiй. Екcплуaтaцiя цифрових платформ вносить кар-динальнг змiни в упрaвлiнcькi пiдходи, яю передбачають втглення в життя логгстичних cтрaтегiй.
Модель цифрового мicтa пгдтримуеться геогн-формaцiйними технологiями, «iнтелектуaльною» тран-спортною системою, а також електронними системами в гнших сферах. Серед проектгв моделi «розумного мгс-та» Гамбурга cлiд вид1лити iнновaцiйну систему розви-тку вуличного руху; формування «розумно!» портово! iнфрacтруктури, монтаж «розумного» вуличного освгт-лення; надання шновацшних aдмiнicтрaтивних послуг.
Основою економiки м. Гамбург е портовий комплекс. Поряд з економiчними проблемами, яю тут необ-хiдно вирiшувaти, слгд ураховувати й природоохороннi. Негaтивнi впливи атмосферних викидiв, забруднення та шуму будуть контролюватися за допомогою датчикгв та вiдеокaмер. Утглення в життя моделi smart-порту забез-печить вищий рiвень логicтичного обслуговування.
У контекст проекту HafenCity передбачено заходи щодо зменшення щiльноcтi транспортних потокгв, збгльшення питомо! частки альтернативних видiв транспорту, а також спорудження smart-будiвель, спромож-них знизити негативний антропогенний вплив. Прин-ципи розумно! логгстика поширюються також на сфери комунального обслуговування, оcвiти, охорони здоров'я та громадсько! безпеки.
Наразг, за оцiнкою Juniper Research Ltd, глобальнг конкурентнi позицг! у розвитку «гнтелектуальних» тех-нологiй утримують Сгнгапур, Барселона, Лондон, Сан-Франциско та Осло [13].
Серед smart-мгст провгднг позицг! займае Сгнга-пур. Smart-технологи цього мгста на основг оперативно! обробки значних обсяггв гнформацГ! сприяють злаго-дженгй роботг мгських систем. За допомогою програми «Virtual Singapore» та сенсоргв здгйснюеться монгторинг значних масивгв даних з метою оперативного управлгн-ня мгськими процесами (паркування, освгтлення, утилг-зацгя вгдходгв, робота установ охорони здоров'я, логистика, транспортне забезпечення та гн.).
Незважаючи на вплив чинникгв глобально! еконо-мгчно! кризи, у Барселонг прагнуть здгйснювати пошук шляхгв розвитку мгсько! гнфраструктури та створення нових робочих мгсць. Поряд зг smart-паркуванням та регулюванням транспортних потокгв, тут успгшно втг-люють в життя програми економг! енергоресурсгв. Застосування сонячних батарей пгдтримуе безперервне постачання мгстян гарячою водою. За допомогою smart-технологгй м. Лондон успгшно здгйснюе заходи щодо ви-користання вгдновних джерел енергг!, а також виргшуе проблеми транспортних скупчень та викидгв шкгдливих речовин за умов розширення мгсько! територг! та збгль-шення кглькостг населення. У Сан-Франциско, мгстг на пагорбах, шновацшнг технологи допомагають оптимг-зувати транспорты потоки та збгльшувати обсяги вико-ристання «чистих» енергоносг!в. Сучаснг технологг! в м. Осло сприяють регулюванню гнтенсивностг вуличного освгтлення, а також використанню побутових г промис-лових вгдходгв для виробництва енергоресурсгв.
1нновацшнг змгни та залучення цифрових техноло-ггй у логгстицг можуть сприяти розвитку «гнтелек-туальних» мгст в Укра!нг. Зокрема концепцгя «Ки!в СМАРТ С1Т1 2020» передбачае передумови для еволю-цг! столищ Укра!ни за умов поеднання технологгчних досягнень та залучення громадян до гнновацгйних про-цесгв [14]. Досягнення поставлених цглей можливе за активно! спгвпрацг представникгв дглових г адмгнгстра-тивних кгл з метою пгдвищення якостг життя.
ВИСНОВКИ
Отже, наявшсть зовншнк ефектiв та вплив глобально! ринково'1 кон'юнктури зумовлюють необхiднiсть залучення «iнтелектуальних» технологш у економiчнiй та соцiальнiй сферах мкт, що е передумовою нагрома-дження унiкальних стратегiчних ресурсiв шдтримки конкурентних переваг. Необхiднiсть розвитку мкько! iнфраструктури в Украïнi визначае потребу в залученш передового свiтового досвцу.
У подальших дослiдженням важливо центифжу-вати оптимальнi параметри моделей smart-мкт, якi мо-жуть бути рекомендован для застосування у в^чизня-нш практицi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Косенко О. П., Долина I. В., Перерва П. Г. Методоло-пчна cyTHicTb iнновацiйно-iнтелектуальних технологiй. Вкник Национального технчного ун'шерситету «ХП1». Сер.: Техшчний прогрес та ефективысть виробництва. 2013. № 66. С. 30-38.
2. Воронкова В. Г., Романенко В. Г., Андрюкайтене Р. Концеп^я розвитку проектно-оркнтованого бiзнесy в умовах цифровой' трансформацп до Smart-сyспiльствa. Гумантарний вкникЗапор'аьт державноÏшженерно! академп. 2016. Вип. 67. С. 13-27.
3. Соколовська О. О. Smart City: використання шформа-цшно-комушкативних технолога у мкцевому самоврядyваннi. Аспекти публ/'чного управл/'ння. 2014. № 11-12. С. 77-85.
4. Кунанець Н. Е., Небесний Р. М., Мацюк О. В. Осо-бливостi формування цiлей со^альних та соцiокомyнiкацiйних складових у проектах «Розумних мiст». Вкник Национального ун'шерситету «Льв'вська полтехтка». Сер.: 1нформацшы сис-теми та мережi. 2016. № 854. С. 257-274.
5. Жукович I. А. Smart-мiсто як новий об'скт статистич-них дослiджень: визначення термша. Статистика Укроти. 2015. № 1. С. 18-22.
6. IESE Cities in Motion Index 2015-2017. URL: http://www. ieseinsight.com/
7. Uhodnikova O. Evaluation of the potential of SMART-systems Technology audit and production reserves. Технологический аудит и резервы производства. 2017. № 1/4 (33). С. 54-58.
8. Lazaroiu G. C., Roscia V. Definition Methodology for the Smart Cities Model. Energy. 2012. No. 47. P. 326-332.
9. Мосеев В. Умные города: европейский опыт и российские реалии. URL: https://iot.ru/energetika/umnye_goroda_ evropejskij_opyt_i_rossijskie_realii
10. Побоченко Л. М., Шваюк Ю. Е. «Розумне мiсто» («ро-зумний будинок») та його енергетична складова: свгговий до-свщ. Стратег'ярозвитку Украни. 2016. № 1. С. 141-145.
11. Fast Company. The 10 Smartest Cities in Europe. URL: https://www.fastcoexist.com/3024721/the-10-smartest-cities-in-europe
12. Port of Hamburg. Statistics. URL: https://www.hafen-hamburg.de/
13. Clark J. Top 5 smartest Smart Cities in the world. URL: http://www.cbronline.com/news/internet-of-things/smart-cities/ top-5-smartest-smart-cities/
14. Концеп^я КИ1В СМАРТ С1Т1 2020. URL: http://www. kyivsmartcity.com/concept/
REFERENCES
Clark, J. "Top 5 smartest Smart Cities in the world". http:// www.cbronline.com/news/internet-of-things/smart-cities/top-5-smartest-smart-cities/
"Fast Company. The 10 Smartest Cities in Europe". https:// www.fastcoexist.com/3024721/the-10-smartest-cities-in-europe
"IESE Cities in Motion Index 2015-2017". http://www.iesein-sight.com/
Kunanets, N. E., Nebesnyi, R. M., and Matsiuk, O. V. "Osobly-vosti formuvannia tsilei sotsialnykh ta sotsiokomunikatsiinykh skladovykh u proektakh «Rozumnykh mist»" [Features of formation of social goals and the socio-communicative components in projects of "Smart cities"]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Ser.: Informatsiini systemy ta merezhi, no. 854 (2016): 257-274.
Kosenko, O. P., Dolyna, I. V., and Pererva, P. H. "Metodolohich-na sutnist innovatsiino-intelektualnykh tekhnolohii" [The methodological essence of the innovative intellectual technologies]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Ser.: Tekhnichnyi prohres ta efektyvnist vyrobnytstva, no. 66 (2013): 30-38.
"Kontseptsiia KYIV SMART SITI 202" [The concept of SMART CITY KIEV 202]. http://www.kyivsmartcity.com/concept/
Lazaroiu, G. C., and Roscia, V. "Definition Methodology for the Smart Cities Model". Energy, no. 47 (2012): 326-332.
Moseyev, V. "Umnyye goroda: yevropeyskiy opyt i rossiyskie realii" [Smart cities: the European experience and Russian realities]. https://iot.ru/energetika/umnye_goroda_evropejskij_opyt_i_ rossijskie_realii
Pobochenko, L. M., and Shvaiuk, Yu. E."«Rozumne misto» («ro-zumnyi budynok») ta yoho enerhetychna skladova: svitovyi dosvid" ["Smart city" ("smart house") and the energy component: the global experience]. Stratehiia rozvytku Ukrainy, no. 1 (2016): 141-145.
"Port of Hamburg. Statistics". https://www.hafen-hamburg.de/
Sokolovska, O. O. "Smart City: vykorystannia informatsiino-komunikatyvnykh tekhnolohii u mistsevomu samovriaduvanni" [Smart City: the use of information and communication technologies in local government]. Aspektypublichnohoupravlinnia, no. 11-12
(2014): 77-85.
Uhodnikova, O. "Evaluation of the potential of SMART-systems Technology audit and production reserves". Tekhnologiches-kiy auditirezervyproizvodstva, no. 1/4 (33) (2017): 54-58.
Voronkova, V. H., Romanenko, V. H., and Andriukaitene, R. "Kontseptsiia rozvytku proektno-oriientovanoho biznesu v umo-vakh tsyfrovoi transformatsii do Smart-suspilstva" [The concept of development of project-oriented business in a digital transformation to a Smart-society]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoiakademii, no. 67 (2016): 13-27.
Zhukovych, I. A. "Smart-misto yak novyi obiekt statystych-nykh doslidzhen: vyznachennia termina" [Smart city as a new object of statistical studies: definition of]. Statystyka Ukrainy, no. 1
(2015): 18-22.
О
LU
О ^
О =n X
CL
о
e
<
О
Ш
