CC BY
9
УДК 332.1:339.138
КОМПЛЕКСНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ПРОСТОРОВОГО I СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
ВЕЛИКОГО М1СТА
© 2016 ПАНДАС А. В.
УДК 332.1:339.138
Пандас А. В. Комплексне проектування просторового i соцiально-економiчного розвитку великого MicTa
У статт'1 доведено, що управл'нська д1я у формi соц1ально-економ1чного проектування найбльше eidnoeidae завданню комплексного виршення проблем сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку великого мста в ситуацП, коли воно спираеться на проведення диферен^ацИмських зон за ступенем готовностi городян до iннoвaцiй у со^альнш сферi, здшснюваних мкькою aдмiнiстрaцieю. Для со^ального проектування в масштабах великого мста дистанцИв р'юш добробуту со^альних груп мають бути ув'язаш з под'шом мкта за територ'шльною ознакою (на мськ зони). Показано, що сoцiaльнo-екoнoмiчний розвиток великого мста може бути забезпечений при поеднант програмно-цльового шдходу до розробки стратеги такого розвитку iз принципами й технолог'ями сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo проектування. Оптимiзaцiя управл'шсьт д'тльностi на основi проектування сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку мста веде до поетапного зростання обсягу та якост'> сощально!участ'> городян у реал'ваци загально-мкьких стрaтегiчних програм розвитку.
Ключов'! слова: сoцiaльнo-екoнoмiчний розвиток, велике мшо, мкьк територИ, територ'шльно-господарська система, приватне-сустльне партнерство, сoцiaльнo-екoнoмiчне проектування. Вбл.: 9.
Пандас Анастаая Валерпвна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри економки тдприемства, Одеська державна aкaдемiя будiвництвa i архтектури (вул. Дiдрiхсoнa,4, Одеса, 65029, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 332.1:339.138 Пандас А. В. Проектирование пространственного и социально-экономического развития крупного города
В статье доказано, что управленческое воздействие в форме социально-экономического проектирования наиболее соответствует задаче комплексного решения проблем социально-экономического развития крупного города в ситуации, когда оно опирается на проведение дифференциации городских зон по степени готовности горожан к инновациям в социальной сфере, осуществляемых городской администрацией. Для социального проектирования в масштабах большого города дистанции в уровне благосостояния социальных групп должны быть увязаны с разделением города по территориальному признаку (на городские зоны). Показано, что социально-экономическое развитие большого города может быть обеспечено при сочетании программно-целевого подхода к разработке стратегии такого развития с принципами и технологиями социально-экономического проектирования. Оптимизация управленческой деятельности на основе проектирования социально-экономического развития города ведет к поэтапному росту объема и качества социального участия горожан в реализации общегородских стратегических программ развития. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, большой город, городские территории, территориально-хозяйственная система, частно-общественное партнерство, социально-экономическое проектирование. Библ.: 9.
Пандас Анастасия Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия, Одесская государственная академия строительства и архитектуры (ул. Дидрихсона, 4, Одесса, 65029, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 332.1:339.138 Pandas A. V. Projecting the Spatial and Socio-Economic Development of Large City
The article proves that managerial impact in the form of socio-economic projecting in the best way suits the task of integrated solutions to the problems of socio-economic development of a large city in the situation where it is supported by implementing differentiation of urban areas by the preparedness of city people to innovation in the social sphere, carried out by municipal administration. For social projecting in terms of a large city, distances within the level of well-being of social groups should be linked to the division of city on a territorial basis (into urban areas). It is displayed that socio-economic development of a large city can be achieved with a combination of programtarget approach to developing a strategy for such development together with the principles and technologies for socio-economic projecting. Optimization of administrative activity, based on the projecting socio-economic development of city, leads to a gradual increase in the volume and quality of social participation of city people in the implementation of city-wide strategic development programs.
Keywords: socio-economic development, large city, urban areas, territorial-economic system, private-public partnership, socio-economic projecting. Bibl.: 9.
Pandas Anastasiia V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Enterprise Economics, Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture (4 Didrikhsona Str., Odesa, 65029, Ukraine) E-mail: [email protected]
У рамках формування правово! держави й цивкь-ного суспкьства в сучаснш Укра!ни тривае й на-бирае темпи процес глибоких i широкомасштаб-них реформ у р1зних напрямках державного буд1вництва як складова частина оголошеного курсу на модершзацш кра!ни. Не обшшли вони стороною i сферу трансформа-цш, що зачшають становлення ново! пол1тично! системи й створення оптимально!, ефективно! модел1 мкцевого самоврядування. Модель оргашзацГ! д1яльност1 мкце-вих сшвтовариств громадян Укра!ни повинна, безсум-швно, в1дпов1дати демократичним очжуванням у части-
ш реального забезпечення комфортних, яюсних умов життед1яльност1 кожного громадянина.
Роль мкцевого самоврядування в становленш правово! сощально! держави, владних в1дносин i формування шститупв цивкьного суспкьства сьогодш загальновизнана. Сильна демократична влада в держав1 немислима без д1евого мкцевого самоврядування, зна-чення якого як форми особисто! участ громадян у здш-сненш владних функцш усе бкьше зростае в умовах, коли стратет модершзаци висувае як одну 1з засад су-часно! системи державного управлшня Г! ор1ентовашсть
на суспкьш потреби, на реал1зацш суспкьних штере-с1в. Державний устр1й Укра!ни робить природним таке зд1йснення вертикал1 влади, що передбачае певну авто-ном1ю кожного з р1вн1в управлшсько! системи, подк управл1нських функц1й за сво!м зм1стом в1дпов1дно до принципу в1ддкення орган1в м1сцевого самоврядування в1д орган1в державно! влади. Цим, серед шшого, визна-чаються дом1нанти у взаемоди влади й суспкьства, до яких належить особливий упор на мксцеве самоврядування в тих питаннях сощально-економ1чного розвитку територ1й, яю ближче всього постають до людини, 11 по-всякденних турбот 1 потреб.
Побудова ефективного мехашзму сощального функц1онування на р1вн1 окремих мунщипальних утво-рень дозволить говорити про сощально-економ1чний розвиток суспкьства в цкому. М1сто при цьому ви-ступае як базова одиниця в сощальному проектуванш на макрор1вн1, у ньому зосереджеш основн1 потенц1али соц1ально-економ1чного розвитку кра!ни, включаючи людський потенц1ал [1, с. 207].
Сощально-економ1чне проектування, здшснюва-не державою в масштабах краши в цкому й за регюнами, неможливо без первинного проектування сощально-економ1чного розвитку м1ста. Сьогодн1 органи мкцевого самоврядування розум1ють необх1д-шсть такого проектування, однак далеко не скр1зь к-нуе розроблена структура заход1в р1зного пер1оду вико-нання по д1агностищ й прогнозуванню розвитку мкта. Обмежен1сть економ1чних ресурсш, глобал1зац1я еко-ном1ки, соц1ально-економ1чна значим1сть людських ре-сурсш порушують питання про сощальне проектування як функц1ю мкько! адшшстраци досить гостро, визна-чають проблемну ситуац1ю, суть яко'1 в нев1дпов1дност1 або неповн1й в1дпов1дност1 розроблювальних проект1в соц1ально-економ1чного розвитку м1ста потребам 1 оч1-куванням городян 1 недостатньо'1 ефективност1 реал1за-ци таких проектш, що нер1дко не ткьки не знижуе, але й шдвищуе соц1альну напружен1сть у м1ст1 [2, с. 86].
У сучасних укра!нських умовах проектування соц1ально-економ1чного розвитку великого мкста утруднено в силу р1зного р1вня задоволення базових потреб населення й низького р1вня дов1ри населення до орга-н1в влади. Подолання цих труднощ1в полягае в дифе-ренщащ! управл1нських д1й при розробщ й зд1йсненн1 комплексних цкьових програм соц1ально-економ1чного розвитку м1ста, виходячи з р1зного р1вня готовност1 населення, що проживае в р1зних мкьких зонах, до участ1 в сощальних 1нновац1ях, проектованих адм1н1страц1ею мкта. Оптим1зац1я управл1ння соц1ально-економ1чним розвитком мкста при цьому полягае в поеднанш про-грамних цкей розвитку з1 зд1йсненням р1зноман1тних 1н1ц1ативних соц1альних проект1в, п1дтримуваних м1сь-кою адм1н1страц1ею.
Необх1дно видкити специф1чн1 характеристики великого мкта в аспект1 управл1нських ресурсш, яю зводяться до такого:
1. Велике мкто мае менше обмежень у прийнятт р1шень нормативно-правового характеру з питань свое'1 життед1яльност1 пор1вняно з мктами обласного шдпо-
рядкування. Для м1ст 1з функц1ями центру регюну широко в1дкрит1 можливост1 користуватися шструмента-ми нормативно-правового регулювання як на мкцевому р1вн1, так 1 на р1вш державному (т1ею м1рою, у який державний р1вень регулюе соц1ально-економ1чний розвиток у територ1альному аспект1). Велик1 м1ста в набагато бкьшому ступен1 можуть скористатися цим ресурсом, особливо якщо це велии промислов1 центри з великою ккьюстю проживаючих.
2. Велике мкто в питаннях взаемодН управл1нсько'1 ланки з населенням мае таку рису, як дистанцш м1ж р1в-нем прийняття управл1нських р1шень 1з проблем мкького життя й р1внем безпосереднього споживання населенням сощальних благ, що передбачаються такими ршеннями. Ршення бкьш високих управл1нських р1вн1в, що стосу-ються повсякденного життя людей, викликають реакцию населення (часто негативну), що адресуеться м1сцево-му р1вню управлшня. У всякому раз1 найб1льш активш реакцЦ населення спочатку зач1пають його в1дносини з районними та мкькими адм1н1страц1ями 1 лише через 1х посередництво - з б1льш високими шстанц1ями, як1 у великому мкл! б1льш доступн1 [3, с. 34; 4 с. 17].
3. Бкьш1 масштаби ресурйв великого мшта в управл1нн1 соц1ально-економ1чним розвитком - не едина характеристика специфши його положення. 6 й недолжи такого мкта. Вони полягають у тому, що велике мкто мае прш1 можливост1 розпоряджатися наявними ресурсами сощально-економ1чного розвитку, а саме: адм1н1страц1я не волод1е ресурсом оперативност1 в прийнят р1шень. 1й складн1ше забезпечити шдконтрольшсть ресурйв. У силу цього шерцшш процеси б1льше позначаються на управлшш й заважають адм1н1страцГ1 м1ста отримати необх1дну маневрен1сть у р1шенн1 сво'1х завдань.
Вид1лен1 характеристики варто розушти як соц1-
ально-управл1нськ1 характеристики великого м1с-
та, оск1льки вони фжсують можливост1 й границ1 проектування його сощально-економ1чного розвитку.
Обмеження й переваги управлшня на розгляну-тому р1вш особливо добре поеднуються з таким способом оргашзаци управл1нсько'1 д1яльност1, як соц1ально-економ1чне проектування.
Соцiально-економiчне проектування, виступаючи одним 1з пров1дних способ1в сучасно'1 орган1зацГ1 громад-ського життя й управлшня суспкьством, варто розглядати як оптимальш засоби управлшня сощально-економ1чним розвитком великого м1ста. Тезаурусний п1дх1д до соц1аль-ного проектування ефективний в умовах ринково'1 еконо-м1ки, де суб'ектна ор1ентац1я проекту обмежена свободою вибору шших суб'ектш життед1яльност1 [5, с. 138]. Ця об-ставина робить такий шдх1д найб1льш прийнятним для умов управлшсько! дкльносй на р1вн1 м1ста.
Комплексна програма сощально-економ1чного розвитку м1ста являе собою прогнозно-плановий документ, що формулюе й погоджуе по строках, фшансо-вих, трудових, матер1альних 1 шших ресурсах реал1зацш стратег1чних прюритейв мун1ципального утворення, а також поточну д1яльшсть його економ1чного й сощального сектор1в, що забезпечують збалансований стш-кий розвиток м1ста.
Видкяють три сценарЦ реал1зацГ1 стратеги сощ-ально-економ1чного розвитку м1ста (1нерц1йний, шно-вац1йний, перех1дний). Основним завданням заход1в м1сько'1 адм1н1страцГ1 у сфер1 сощально-економ1чного розвитку м1ста е створення умов для переведення розвитку мунщипального утворення з шерцшного шляху на шновацшний.
Найбкьш складним при проектуванш сощально-економ1чного розвитку м1ста залишаеться пи-тання про те, насюльки пропонован1 проекти можуть бути сприйнят1 м1ським населенням як 1стотн1 для виршення сво'1х життевих завдань 1 реал1зацГ1 жит-тевих план1в [6, с. 50]. Тезаурусний п1дх1д до сощально-економ1чного проектування надае великого значення р1зному розум1нню життевих щлей 1 неможливост1 в рамках того або шшого проекту «ощасливити вси». Це означае, що й комплексш програми сощально-економ1чного розвитку формуються й реал1зуються в ситуацЦ, коли !х цш й оч1куван1 насл1дки в1д !х реал1-зацГ1 будуть по-р1зному сприйматися населенням м1ста. Шдсумком же може стати п1дтримка одних починань 1 блокування шших, зростання соц1ально'1 напруги тод1, коли для деяких соц1альних груп оч1кування в1д реал1за-ци програми не виправдуються.
В управлшському ключ1 мае значення не шдив1-дуальний зв'язок фактора задоволення жител1в р1внем свого добробуту й позначених оц1нок, а групування в масштабах мкських зон, що дозволяе видкити зони, бкьше 1 менше готов1 до 1нновац1й у сфер1 сощально-економ1чного розвитку мкта, що 1стотно коректуе уза-гальнений план практичних д1й.
1снуе деяка р1зниця в розум1нн1 функщ! адмш1-страцЦ жителями м1ста й уявленням про сво'1 повнова-ження самими органами мкцево! влади, а також р1зни-ця уявлень про сощально-економ1чний розвиток м1ста в органах влади й у населення. Важливим для оптим1зацГ1 управлшських р1шень щодо сощально-економ1чного розвитку м1ста е встановлення ктотних розходжень у стратег1ях соц1альних дш великих груп населення, пов'язаних з територ1альними зонами м1ста [7, с. 186]. При розробщ Комплексно! програми ця обставина мае братися до уваги.
У цьому зв'язку шлях оптим1защ! програмно-цкьового п1дходу до соц1ально-економ1чного розвитку мкта повинен Грунтуватися на застосуванн1 принцишв соц1ального проектування. Програмно-цкьовий п1дх1д поки в наявнш практиц1 управл1ння слабко ор1ентова-ний на участь населення не ткьки в його реал1зацГ1, але й у пост1йному коректуванш в 1нтерактивному режим1. Хоча завдання враховувати активн1сть мас н1ким не за-перечуеться, але не цкком ясно, як з нею взаемод1яти м1ським органам влада, коли ршення прийнят1 та !х зм1-на шд тиском стихи може зруйнувати всю конструкцш. В 1снуванн1 такого протир1ччя сьогодн1 полягае основна проблема ефективного застосування програмно-цкьового п1дходу для цкей соц1ально-економ1чного розвитку великого мкта.
Незважаючи на те, що мкька адм1н1страц1я праг-не включити населення в коло «сво!х», населення все ж
таки схильне дистанщюватися в1д влади, визначаючи адмшстращю в коло «чуж1». Для подолання цього про-тир1ччя необх1дно в процес реал1зацГ1 Комплексно! програми включити сощальш проекти р1зного масштабу, розроблювальш як 1н1ц1ативи населення, але в1дпов1д-но до загальних щлей прийнятого документа. Кожен з вбудованих у систему реал1зацГ! Комплексно! програми сощальних проект1в спираеться на ресурсну п1дтрим-ку м1сько! адм1н1страц1! в межах наявних кошт1в, але управляеться в автономному режим1 Очевидно, що тут шдив1дуальна 1н1ц1атива хоч 1 може мати мкце, але малопродуктивна на р1вш соц1ально-економ1чного розвитку мкта. Б!льш реал1стична опора на шщативи:
а) бiзнес-органiзацiй, насамперед тих, яю надають значення сощально корисно! д1яльност1 як частин1 фор-мування свого позитивного 1м1джу в населення;
б) структур громадянського сустльства, вклю-чаючи р1зш форми самоврядування громадян, сусп!льн1 об'еднання, рел1г1йн1 оргашзацп, творч1 сп!лки, науков1 й осв1тш сп1втовариства, благод1йн1 орган1зац1! та ш.;
в) засобiв масовог тформаци.
В управлшському ключ1 це означае створення умов для стимулювання активносй р1зних суб'ект1в громад-ського життя мкта у висуванн1 й реал1зац1! шщатив, важливих для його соц1ально-економ1чного розвитку й здшснюваних у рамках наявних ресурйв. При цьому практика показуе, що таю ресурси нер1дко погано ви-явлен1, не систематизован1, не враховаш при загальному плануванн1. Шщативш проекти дозволяють реан1му-вати, здавалося б, втрачену матер1ально-техн1чну базу, внести в проектну д1яльшсть високу духовшсть, ентуз1-азм. На р1вн1 програмно-цкьово! розробки перспектив соц1ально-економ1чного розвитку мшта ц1 ресурси, як правило, не фжсуються, оск!льки цей п1дх1д не дае ш-струмент1в для роботи з ними.
Занал1зу досв1ду м. Одеси у сфер1 розробки й реал1за-
цП комплексно! програми сощально-економ1чного
розвитку м1ста можна констатувати таке.
1. Оптим1зац1я управл1нсько! д1яльност1 на основ1 проектування соц1ально-економ1чного розвитку мкта включае:
^ дотримання принцип1в соц1ального партнерства, де основними партнерами мкько! адм1-н1страц1! виступають б1знес-орган1зац1! й таю структури громадянського сусп!льства, як сус-п!льн1 об'еднання, рел1г1йн1 й благодшш орган1-зацй й ш.;
^ додання Комплексн1й програм1 сощально-еко-ном1чного розвитку м1ста, побудовано! за про-грамно-ц1льовою технолог1ею стрижневого характеру в нормотворчосй м1сько! адмшстрацп на вс1х р1внях 1 при максимально широкому охо-пленн1 предметов нормативного регулювання;
^ коректування цкей 1 в1дпов1дних показник1в Комплексно! програми на вск етапах 'й здш-снення.
2. Готовн1сть м1сько! адм1н1страц1! управляти сощ-ально-економ1чним розвитком, а населення - сприяти реал1зац1! прийнятих програм являе собою важливий
показник реамстичност! ухвалених р1шень, що повинен в1дсл1дковуватися в режим1 мошторингу. Для опти-м1зацИ управл1нських ршень у ц1й сфер1 необх1дним е встановлення 1стотних розходжень по цьому показни-ку жител1в р1зних територ1альних зон м1ста. Варто ви-являти зони з високим р1внем сощально! апати як так1, що мктять небезпеку для успшно! реал1зацИ стратеги сощально-економ1чного розвитку м1ста.
3. Застосовуючи програмно-цкьовий п1дх1д до вироблення стратеги сощально-економ1чного розвитку м1ста, важливо погодити його з шдходами, розроблени-ми в сощальному проектуванн1. Соц1альн1 проекти, ш-ц1йован1 громадянами й шдтримаш м1ською адмшктра-ц1ею, становлять важливу ланку переходу до шновацш-ного сценарш соц1ально-економ1чного розвитку м1ста.
На цш основ1 можуть бути запропоноваш так1 практичн1 рекомендаци з оптим1зацИ проекту-вання соц1ально-економ1чного розвитку великого мкта:
1. До алгоритму розробки комплексно! програми соц1ально-економ1чного розвитку мкта варто включити:
а) на етат формування концепци програми - до-сл1дження оц1нок городянами поточно! д1яльност1 мкь-ко! адмшктраци й очжувань в1д розроблювально! стра-тегГ! соц1ально-економ1чного розвитку м1ста. У такому дослцженш необх1дно встановити р1вень готовност1 городян до соц1альних 1нновац1й з його диференщацшю по зонах проживання, як1 можуть не зб1гатися з адмш-стративним подком м1ста на райони. Перед розроблю-вачами концепци варто поставити завдання сформува-ти сценарГ! розвитку м1ста з урахуванням установлено! диференщаци (якщо вона виявиться 1стотною);
б) на цьому ж етат - провести швентаризацш й угруповання наявних ресурйв соц1ально-економ1чного проектування: державних, мун1ципальних, недержавних некомерц1йних установ, б1знес-оргашзащй, суспкьних об'еднань, 1нших форм самооргашзаци городян як уже включених у роботу з реал1зацГ! програм 1 проекпв мкь-ко! адмшктраци, так 1 ран1ше незатребуваних для цих цкей. В обробц1 тако! 1нформацГ! можливе використан-ня методу сощального картографування для виявлення сприятливих 1 несприятливих територ1й для розгортан-ня тих або 1нших сощальних проект1в;
в) на етат формування заходiв, що включаються в комплексну програму соцiально-економiчного розвитку мкта, - виявити завдання й, в1дпов1дно, шдроздь ли програми, де значну частину заход1в можна здшсни-ти шляхом шдтримки 1н1ц1ативних соц1альних проекпв. У цих шдроздках передбачити проведення конкурйв соц1альних проект1в городян;
г) тсля прийняття комплексноI програми - орга-н1зувати конкурси сощальних проекпв, р1зних за спря-мованктю, масштабом й строкам зд1йснення. Умови конкурйв повинн1 включати п1дтримку проекпв наяв-ними в розпорядженн1 мкько! адм1н1страцГ! ресурсами -матер1ально-техн1чними (примщення й устаткування для роботи, культурш, спортивн1 й 1нш1 споруди й ш.), ф1нансовими (гранти, покриття частини видатюв 1н1ц1-атор1в на здшснення проекту, субсидГ!, податков1 пкьги
та ш.), нематер1альними (навчання кадр1в, консульту-вання, допомога в п1дготовц1 документ1в, що представ-ляються на конкурс, та ш.). У м1ру здшснення таких проекпв вносяться корективи в комплексну програму, яю опираються на досягнут результати.
2. У частиш, пов'язан1й з активним використанням сощально-економ1чного проектування, до розробки комплексно! програми доцкьно залучити представни-к1в громадськост1 м1ста як експерт1в 1 як розроблювач1в альтернативних пропозиц1й. Важливо, щоб така робота велася за затвердженими правилами й виходила 1з за-гальних цкей комплексно! програми.
3. Осккьки короткостроков1 соц1альн1 проекти швидше дають цккш результати, на !х демонстрацГ! варто зосередити зусилля ЗМ1 по висв1тленню ходу ви-конання комплексно! програми сощально-економ1чного розвитку мкта. Позитивний образ програми, особливо на першому еташ, коли великих змш забезпечити не-можливо, мае мобшзуючий ефект 1 для адм1н1страцГ!, 1 для населення мкта.
Поеднання принцишв програмно-цкьового шд-ходу до формування стратеги сощально-еко-ном1чного розвитку великого мкта з кеями й технолотми соц1ально-економ1чного проектування дозволяе в перспектив! бачити бкьш складну по кон-струкцГ! систему управл1ння соц1ально-економ1чними процесами, у якш значну частину навантаження органи державно! влади й органи мкцевого самоврядування роздкяють з1 структурами громадянського суспкьства й де шщ1атив1 городян знаходять г1дне м1сце. Це е шляхом до оптим1зацГ! управлшсько! д1яльност1 на такому значимому для кожного укра!нського м1ста й для кожного його жителя напрямку.
Найважлившим елементом Комплексно! програми сощально-економ1чного розвитку м. Одеса повинна стати Програма (концепц1я) розвитку арх1тектурно-планувально! структури й правового зонування мкта. Необх1днкть прийняття такого документу визначаеть-ся таким:
+ по-перше, м1сто перебувае в структур! при-родно-еколог1чного каркасу Причорномор-ського регюну, який включае численн1 особливо охоронюваш територи; + по-друге, в останне десятил1ття в1дбулися до-коршш зм1ни суспкьно-пол1тичних, сощально-економ1чних 1 нормативно-правових умов розвитку населених м1сць, у тому числ1 м. Одеса. У ньому активно розвиваеться ринкова шф-раструктура, освоюються рекреацшно-ланд-шафтн1 ресурси, зростае чисельн1сть в1дпочи-ваючих, створюються комплекси шдивцуаль-ного масового буддвництва. Зм1нилися границ! мкько! меж1, з'явилося р1зномашття форм власносп, виникла необхцнкть у створенн! правого поля мктобуддвно! дшльностц + по-трете, в останш роки з'явилися директивы й нормативно-правов! документи, що визнача-ють програмно-цкьов1 установки, нов! прин-ципи й методи проектування населених мкць.
Основна цея розвитку арх1тектурно-плануваль-но! структури м. Одеса мае бути розроблена з урахуванням цих обставин, а також конкретних мшцевих особливостей формування середовища, спадко-емного розвитку стшких положень ран1ше затверджено! м1стобуд1вно! документацп (генеральний план мкта).
Цыь Концепци - арх1тектурно-планувальне забез-печення ст1йкого розвитку м1ста з урахуванням ство-рення сприятливого середовища життед1яльност1 сьо-годення й майбутни покол1нь.
Завдання Концепци:
+ забезпечення еколопчно! безпеки м1ського середовища й шдвищення стабкьносп природно-ландшафтного комплексу; + п1двищення економ1чно! ефективност1 викори-стання територи м1ста й створення умов для регшзаци його ун1кального природно-ланд-шафтного й промислового потенц1алу; + виявлення, збереження й ефективне викори-
стання 1сторико-культурно! спадщини; + формування мкцево! нормативно-правово! ба-зи, що регулюе м1стобуд1вну д1яльн1сть 1 сприяе залученню 1нвестиц1й у буд1вництво; + забезпечення функц1онально! достатност1 й ес-
тетично! виразност1 середовища; + полшшення житлових умов 1 культурно-побуто-вого обслуговування населення й в1дпочива-ючих;
+ удосконалювання системи транспорту й шже-нерно! 1нфраструктури.
Стратег1чним ор1ентиром виршення м1стобуд1вних завдань е розвиток структури м. Одеса як своер1дного еколого-технолоичного поселення XXI ст., рекреацшно-туристичного, курортно-оздоровчого й шновацшно-тех-нолог1чного центру державного значення.
Як критерП м1стобуд1вного розвитку розгляда-ються показники динамжи функц1онально! й естетично! комфортност1 середовища, еколоичного благополуччя людей 1 природи, економ1чно! ефективност1 м1стобуд1в-них перетворень [8, с. 42].
Концепцш повинна включати три складов! частини.
Перша частина в1дпов1дае початковому етапу переходу мкта на модель стшкого розвитку. Вона мктить у собк
+ схему планувальних обмежень (опорний план); + схеми 1снуючого еколог1чного, економ1чного й
функц1онального зонування територш; + схему 1снуючих 1 пропонованих особливо охо-ронюваних природних територш; першу чергу регшзаци концепци розвитку арх1тектурно-планувально! структури м1ста (5-8 роив) 1 концепцш правового зонування територи.
На початковому еташ передбачаеться реал1зувати так1 м1стобуд1вн1 пропозици:
+ реструктуризац1я промислового й комунально-складського комплексу м1ста з урахуванням еколопчних вимог, ефективного використання територш, розвитку ринково! 1нфраструктури, технолог1чно! реконструкци й упорядкування розм1щення п1дприемств;
+ розвиток 1 благоустр1й рекреац1йного й санаторно-курортного комплексу; ^ виявлення й розвиток системи особливо охо-
ронюваних природних територш; + формування ц1л1сно! системи громадських про-стор1в з шдвищеною функц1ональною активн1-стю, яка пов'язуе основш м1стобуд1вн1 вузли центра мкта, що п1двищуе р1вень обслуговування городян 1 в1дпочиваючих 1 сприяе полшшен-ню естетичних якостей середовища; модершза-ц1я забудови в систем! громадських центр1в; ^ спадкоемний розвиток р1зноманггтя тип1в жит-лово! забудови залежно в1д способу життя й доход1в населення, еколог1чних та шших умов; освоення зон !ндив1дуального масового буд1в-ництва; введення обмежень на буд1вництво у водоохоронн1й зон1; розвиток системи обслу-говування в житлових районах; + виявлення засобами планування, забудови й ландшафтно! арх1тектури !сторико-культурно! спадщини;
^ орган1зац1я безперервно! системи озеленення.
Перераховаш заходи спрямован1, насамперед, на полшшення еколопчних, функцюнальних ! естетичних якостей середовища для шдвищення привабливосп мк-та для швестор1в, турист1в ! в1дпочиваючих, створення нових робочих м1сць, п1двищення доход1в населення й мунщипалиету.
Важливими механ1змами реал1заци першочерго-вих м1стобуд1вних заход1в е регулювання функ-цП через платеж! за землекористування, право-ве зонування територи з в1дпов1дними правилами [9]. Кр1м правового зонування, на р1вш концепцЦ розвитку структури м1ста увляеться доцкьним складання такого зонування на р1вш проекту планування й забудови мкта !з вказ1вкою границь землекористування.
Концепц1я правового зонування й правила призна-чен1 для регулювання м1стобуд1вно! д1яльност! т!льки на початковому еташ переходу мкта до сталого розвитку. Протягом цього етапу повинен бути розроблений новий генеральний план, що включае в себе вй необхцш роз-д!ли, у тому числ1 матер1али затверджувано! частини: схеми функцюнального й буд1вельного зонування, особливо охоронюваних природних територ1й ! еколого-мь стобуд1вно! регламентацй, правового зонування територи, а також правила землекористування й забудови.
Друга частина КонцепцП повинна в1дпов1дати етапу активних структурних перетворень мкта, реорга-шзаци м1стобуд1вних заход1в розрахункового строку 20-25 роив. Як основш заходи передбачаеться:
+ формування компактно розосереджено! загаль-но! форми плану м1ста як найбкьш оптимально! в еколог1чному й функцюнальному в1дношенн1; ^ завершення роб1т з1 створення рекреац1йно-туристичного й санаторно-курортного комплексу, а також системи особливо охоронюваних природних територш; + орган1зац1я науково-досл1дних, навчальних, об-слуговуючих, д!лових, !нформац1йних, експо-
зицшно-ярмаркових центрш, а також шнова-цшних компан1й, венчурних ф1рм, системи в1д-критих озеленених простор1в; f створення системи центр1в обслуговування на-селення м1ста й в1дпочиваючих, дкових i комер-ц1йних установ уздовж основних транспортних комунiкацiй i в ядрах житлових утворень; f орieнтацiя громадських центрiв на компонен-ти природного ландшафту й еколого-техноло-гiчний парк;
f розвиток житлових територiй, зон шдивцуаль-ного масового будiвництва з урахуванням прогнозу стабшзаци чисельност населення мiста, збкьшення норми житлово'1 забезпеченостi, бу-дiвництва малоповерхового житлового фонду; змша мкько! межi; f розвиток системи транспортних зв'язкiв мiж окремими частинами мiста й з населеними пунктами системи розселення.
Заходи, реалiзацiя яких передбачена на розрахун-ковий строк, спрямованi на створення еколопчно й економiчно стiйкого мкта - рекреацшно-тури-стичного, санаторно-курортного та шновацшно-техно-логiчного центру Пiвдня Украши.
Третя частина Концепца вiдповiдаe етапу дов-гострокового, перспективного розвитку мкта, фiксуe стадiю мiстобудiвного прогнозу (30-40 роив). Можливi два варiанти прогностичного розвитку мкта: перший -«Мкто-Курорт», другий - «Мiсто-екотехнополiс». У пер-шому варiантi перевага вiддаeться активному розвитку рекреацшно-туристично! й санаторно-курортно'1 функцiй. 1нфраструктура мiста, його промисловий i ландшафтний комплекси орieнтованi на реалiзацiю цих провiдних функци. Шдсилюються зв'язки iз системою рекреацiйно-ландшафтних центрiв, скьськогосподар-ськими територiями й поселеннями. Обмежуеться те-риторiальний розвиток промислово'1 зони, шдвищують-ся екологiчнi вимоги до ll функцiонування й оргашзаци.
У другому варiантi передбачаеться збалансований розвиток рекреацшно-туристично!, лжувально-оздоров-чо!, вшськово! й промислово! функцiй. Це буде сприяти екологiчнiй i економiчнiй стабкьност мiста в перспек-тивi, посилення його ролi в забезпеченнi нацюнально! безпеки краши. У структурi мкта й оточуючих його те-риторш повинен бути передбачений активний розвиток системи шновацшно-технолопчних пiдприемств.
ВИСНОВКИ
У стати обгрунтовано доцiльнiсть використання соцiально-економiчного проектування як способу здш-снення управлтнсько! дiяльностi. Оптимiзацiя управ-лшсько! дiяльностi на основi проектування сощально-економiчного розвитку мiста веде до поетапного зростан-ня обсягу та якост соцiальноl участi городян у ре^зацп загальномiських стратегiчних програм розвитку. Успш-нiсть соцiально-економiчного проектування не зводить-ся до вирiшення певного перелку завдань, а виражае ку-мулятивний результат поеднання управлiнських зусиль мшько! адмшстрацп iз соцiальною участю городян. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Габрель М. М. Просторова органiзацiя мiстобудiвних систем / М. М. Габрель; 1нститут регiональних дослiджень НАН Украши. - К. : Видавничий дiм А.С.С., 2004. - 400 с.
2. Макуха В. О. Економка Mia. Украина i свгговий досвщ / В. О. Макуха. - К. : Основи, 1997. - 243 с.
3. Орлатий М. К. Державне регулювання розвитку соцн ально''' шфраструктури населених пунктiв Украши / М. К. Орлатий, Ю. П. Лебединський, О. С. 1гнатенко, В. М. Вакуленко, О. Ю. Ле-бединська. - К. : Вид-во УАДУ, 2002. - 112с.
4. Дехтяренко Ю. Ф. Регулювання земельних вщносин у Miai / Ю. Ф. Дехтяренко, О. I. Драпковський, I. Б. 1ванова. - К. : Основи, 1997. - 139 с.
5. 1саченко Н. Особливосп мiстобудiвного зонування [Електронний ресурс] / Н. 1саченко // Вкник Львiвського нацiо-нального аграрного ушверситету. Сер.: Економiка АПК. - 2013. -№ 20 (2). - С. 133-141. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Vlnau_econ_2013_20(2)_27.pdf
6. Силкин С. В. Развитие социально-экономических систем в современных условиях на примере крупного города / С. В. Силкин // Издание НГУЭУ, Научные записки. - 2009. - № 4. -С.46 - 55.
7. Богачев С. В. Проблемы теории и практики развития городской хозяйственной системы : монография / С. В. Богачев, М. В. Мельникова, А. А. Лукьянченко ; НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2006. - 381 с.
8. Мамонова В. В. Методолопя управлшня теритсраль-ним розвитком : монографiя / В. В. Мамонова. - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2006. - 196 с.
9. Чернецова Н. С. Природа и структура экономического пространства и экономические интересы [Электронный ресурс] / Н. С. Чернецова // Известия Пензенского государственного педагогического университета им. В. Г. Белинского. - 2006. - № 6. -Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/priroda-i-struktura-ekonomicheskogo-prostranstva-i-ekonomicheskie-interesy
REFERENCES
Bogachev, S. V., Melnikova, M. V., and Lukyanchenko, A. A. Problemy teorii i praktiki razvitiya gorodskoy khozyaystvennoy siste-my [Problems of the theory and practice of urban economic system]. Donetsk: Yugo-Vostok, Ltd, 2006.
Chernetsova, N. S. "Priroda i struktura ekonomicheskogo prostranstva i ekonomicheskiye interesy" [The nature and structure of economic space and economic interests]. http://cyberleninka. ru/article/n/priroda-i-struktura-ekonomicheskogo-prostranstva-i-ekonomicheskie-interesy
Dekhtiarenko, Yu. F., Drapikovskyi, O. I., and Ivanova, I. B. Rehuliuvannia zemelnykh vidnosyn u misti [The regulation of land relations in the city]. Kyiv: Osnovy, 1997.
Habrel, M. M. Prostorova orhanizatsiia mistobudivnykh system [The spatial organization of urban systems]. Kyiv: A. S. S., 2004.
Isachenko, N. "Osoblyvosti mistobudivnoho zonuvan-nia" [Features urban zoning]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vlnau_ econ_2013_20(2)_27.pdf
Mamonova, V. V. Metodolohiia upravlinnia terytorialnym rozvytkom [Management Methodology territorial development]. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», 2006.
Makukha, V. O. Ekonomika mist. Ukraina isvitovyidosvid [The economy of cities. Ukraine and international experience]. Kyiv: Osnovy, 1997.
Orlatyi, M. K. et al. Derzhavne rehuliuvannia rozvytku sotsial-noi infrastruktury naselenykh punktiv Ukrainy [State regulation of social infrastructure of the settlements of Ukraine]. Kyiv: Vyd-vo UADU, 2002.
Silkin, S. V. "Razvitiye sotsialno-ekonomicheskikh sistem v sovremennykh usloviyakh na primere krupnogo goroda" [The development of socio-economic systems in modern conditions on an example of a large city]. Izdaniye NGUEU. Nauchnyye zapiski, no. 4 (2009): 46-55.
