Екологічна політика міст у контексті сталого розвитку населених пунктів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Це свдаить про те, що для збереження рiдкiсних видав рослин необхвд-не збереження вихвдного (у даному випадку сiнокiсного) режиму використан-ня болiт, тобто збереження iснуючих параметров екосистем. Або ж слiд усввдо-мити те, що застосування режиму заповщання (як специфiчного засобу понижения штенсивносп антропогенного втручання у функщонування лiсових чи болотних угруповань) зумовить змiну кiлькiсних параметров екосистем (болота чи тсу) i вiдповiдно потребу пристосування фiтостроми до нових умов. За-лежно ввд стратегií поведанки та екологiчних потреб видов вiдбуватиметься й змiна флористичного складу угруповань та домiнантiв. Як зааб збереження раритетних видав слад розглядати активну охорону íх мкцезростань.

Дослiдження лiсових угруповань показало, що на Захвдному Полiссi влив заповвдання часто поеднуеться з впливом осушення, яке проявляеться через мезофотизацою i мезотрофiзацiю трав'яного вкриття, причому ближче до каналов ця тенденщя виражена бшьш яскраво, нiж на мiжканальних дшян-ках. Типовi олiготрофи-гiгрофiти в осушених лiсах, що знаходяться у запо-вiднiй зонi, тепер трапляються лише поодиноко, а то й зовсом зникають. У моховому вкритп замiсть сфагнiв домiнуючими стали зелеш мохи, а на мiсцi журавлиново-сфагнових та багново - сфагнових соснятв сформувалися сосняки чорницевi. Послщовнкть змiни фiтоценозiв вiдображае такий сукце-сiйний ряд:

1. Ве1;и1е1;о (pubescens) -Ргпйиш oxycoccoso-sphagnosum;

2. РтеШш 1edoso-sphagnosuш;

3. Р1пе1иш 1edosuш;

4. Рг^Шш шугШ^иш;

5. Pinetuш ruboso-p1euroziosuш.

Лiтература

1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук.думка, 1983. - 216 с.

2. Андриенко Т.Л. Растительность Украинского Полесья (территориальное распределение, динамика, охрана): Автореф. дисс... доктора биол.наук. - К.: 1984. - 56 с.

3. Григора И.М. Происхождение и динамика лесных болот Украинского Полесья: Автореф. дисс. доктора биол.наук. - К.: 1998. - 44 с.

4. Парфенов В.И., Ким Г.А., Рыковский Г.Ф. Антропогенные изменения флоры и растительности Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1985. - 294 с.

5. Изменеие растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации/ Ба-лашев Л.С., Андриенко Т.Л., Кузьмичев А.И., Григора И.М. - К.: Наук. думка, 1982. - 292 с.

УДК 630*116 Докторант О.Я. Лазор, канд. с.-г. наук -

УАДУ при Президентовi Украти

ЕКОЛОГ1ЧНА ПОЛ1ТИКА М1СТ У КОНТЕКСТ СТАЛОГО РОЗ-ВИТКУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В

Вказано передумови еколопчно сталого розвитку. У цьому контекст проаналiзо-ваш завдання, функци, компетенци та повноваження мiських рад, 1х виконавчих органов, а також взаeмодiя з ввдповщними регюнальними державними уиравлшнями. Обгрунтовано необхiднiсть створення концепцн мюько! еколопчно! полiтики.

O.Ya. Lazor- UADU

Ecological politics of cities in a context of constant development of the

built-up areas

The author of the article pointed out the preconditions of sustainable development; analyzed targets, functions, competences and authority of town's councils, its executive institutions and cooperation with regional public organs in ecological sphere. The creation of conception of tow's environmental policy is discussed.

Серед сощально-економ1чних проблем останшм часом найбшьш важ-ливого значения набули питання, що стосуються покращення навколишнього природного середовища. Концентращя людей у мктах, збшьшення кшькосп мкт та ïx розм1р1в зумовили збiльшення забруднення у великих мктах, зок-рема у великих шдустр1альних центрах. Природш комплекси урбашзованих територш значно деградоваш. Особливо штенсивно забруднюються водний та пов1тряний басейни великих мкт та агломерацш.

Без усввдомлення того, що рiвень людського життя безпосередньо пов'язаний 1з еколопчним станом неможливо ефективно виршувати со-ц1ально-економ1чн1, полггичш, культурш проблеми розвитку як мкт, так i ре-гюшв зокрема, та держави загалом. У доповiдi Мiжнародноï комки з навколишнього природного середовища вказуеться [5], що для досягнення стану сталого розвитку необхвдне кнування таких передумов:

• полiтичноï системи, здатно'1 забезпечити участь громадськостi у прийняти pi-шень;

• економiчноï системи, що може забезпечити розширене виробництво, зо-pieHTOBaHe на збереження еколого-ресурсно'1 бази та технiчний прогрес;

• сощально'1 системи, здатно'1 зтмати напруження, що виникае внaслiдок не-гapмонiйного розвитку суспiльствa;

• технолопчно'1 системи, що стимулювала б постшний пошук нових piшeнь;

• мiжнapодноï системи, що сприяла б тдтримщ iснуючих та налагодженню нових зв'язюв;

• гнучко'1 aдмiнiстpaтивноï системи, здатно'1 до функцiонувaння у нових умовах. Сталий розвиток означае розвиток без збиткш основним екологiчним,

соцiальним та економiчним процесам, а також - системам, вщ яких цi проце-си залежать. В Украïнi бшьшкть iз вище вказаних передумов знаходяться на початковому етапi свого розвитку. Тому питання еколопчно!' полiтики кожного шдприемства, органiзацiï, що у сукупносп становлять вiдповiдну поль тику мкта, а вiдтак регiону та держави - потребують свого виршення. Цi завдання можна виконати шляхом вироблення концепцй' екологiчноï полгги-ки кожного мкта зокрема. Що це дасть для оргашв мкького самоврядуван-ня? Насамперед, це:

• штегращя цiлeй сталого розвитку в мюьку полiтику;

• вдосконалення системи управлшня мiстом;

• можливiсть розвивати штеграцшний пiдхiд до виpiшeння piзного роду зав-дань;

• залучення гpомaдськостi до цього процесу, шдвищення ïï еколопчно'1 культу-ри;

• регулювання дiяльностi виконавчих оpгaнiв у сфepi захисту довкшля;

• вироблення критерия оцiнки стану навколишнього середовища та вщповщ-тсть 1х мiжнародним стандартам;

• проведения оцшки, монiторингу та iнформування громадськоси про стан довкiлля.

Однак необхвдно пам'ятати найважлив1шу умову, а саме: в1дпов1днкть чинному законодавству Украши, що надшяе тськ ради повноваженнями -правами й обов'язками, як1 випливають 1з завдань та функцш шституцш мкького врядування на в1дпов1днш територп. Т повноваження, що тор-каються оргашзацп д1яльност1 з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурс1в, забезпечення еколопчно!' безпеки, оргашзацп еколопчно!' освгги, еколопчного виховання громадян то-що - зосереджеш у Конституцп Украши [1] та Закош Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" [2].

Чинне законодавство Украши закршило права мкцевих рад здшсню-вати повноваження з регулювання ввдносин щодо охорони навколишнього природного середовища, а саме:

• забезпечувати реатзащю еколопчно! полiтики Украши, екологiчних прав громадян;

• давати згоду на розмщення з урахуванням екологiчних вимог на шдвщомчш територи пiдприeмств, установ i органiзацiй;

• затверджувати з урахуванням еколопчних вимог проекти планування й забу-дови населених пунктiв, 1х генеральнi плани та схеми промислових вузлiв;

• видавати та скасовувати дозволи на окреме спещальне використання природних ресурив мiсцевого значення;

• затверджувати екологiчнi програми;

• оргатзовувати у випадку необхiдностi проведення еколопчно! експертизи;

• iнформувати населення про стан навколишнього природного середовища;

• оргатзовувати роботу з лшвщаци еколопчних наслщюв аварiй, залучати до цих робiт тдприемства, установи й оргашзацп (незалежно вiд 1хнього тдпо-рядкування та форми власностi) та окремих громадян;

• приймати ршення про органiзацiю територiй та об'екпв природно-заповщ-ного фонду мiсцевого значення та шших територiй, що шдлягають особливiй охоронi;

• здiйснювати контроль за дотриманням законодавства про охорону навко-лишнього природного середовища;

• припиняти господарську д1яльтсть пiдприeмств, установ i органiзацiй мюце-вого пiдпорядкування, а також обмежувати чи припиняти (тимчасово) д1яльтсть не тдпорядкованих радам пiдприeмств, установ та оргатзацш у випадку порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• координувати д1яльшсть вiдповiдних спецiально уповноважених державних оргатв управлiння в галузi охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурав на територп мюцево! ради. Законодавство надаляе мкьш ради також функщями кер1вництва, забезпечення, оргашзацп, контролю тощо. У функщях мкьких рад у сфер1 еко-логп та природних ресурйв розкриваеться призначення цих шституцш не тшьки як представницьких оргашв. Саме щ аспекти втшюються у конкретш напрямки 1 види д1яльност1 рад щодо виконання поставлених завдань. В1дпо-

вiдно до Концепцц сталого розвитку населених пункпв [4], основними заходами з реалiзацií державно!' полiтики у цш сферi е:

• забезпечення ращонального використання природних ресурив;

• формування повноцiнного життевого середовища у населених пунктах;

• захист вщ несприятливих природних явищ;

• запобiгання виникненню техногенних аварiй тощо.

Мiськi ради та !'х виконавчi органи повинш вирiшувати безлiч еколо-гiчних проблем: забруднення атмосферного повiтря, поверхневих та тдзем-них вод неочищеними або недостатньо очищеними каналiзацiйними стоками, нагромадження вiдходiв. Тiльки впродовж року в УкраЫ утворюеться близько мiльярда тонн промислових та побутових твердих вiдходiв, з яких близько 10 % переробляеться. Плошд смiттезвалищ, сховищ, териконiв уже займають майже 160 тисяч гектарiв, а загальний обсяг нагромаджених вiдхо-дiв становить близько 25 млрд. тонн [7].

Чинне законодавство надшяе мiськi ради ввдповщними функщями та повноваженнями, що е основою !х практично!' д1яльносп та закрiпленi у ст. ст.25, 26 Закону "Про мiсцеве самоврядування в Украíнi". Мiськi ради мо-жуть здайснювати й iншi повноваження. Згiдно iз ст. 33 Закону Укра'ни [3] вони:

• дають згоду на розмщення на вiдповiднiй територн нових об'ектiв, сфера екологiчного впливу дiяльностi яких, згiдно з дточими нормативами, вклю-чае таку територда;

• приймають у межах, визначених законом, рiшення з питань боротьби iз сти-хiйним лихом, етдем1ями, епiзоотiями, за порушення яких передбачено ад-мiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Вiдповiдно до повноважень та компетенций, мiськi ради можуть ство-рювати спецiальнi тдроздали, якi контролюють виконання природоохорон-ного законодавства оргашзащями, установами та шдприемствами у межах свое!' територií. Це можуть бути рiзноманiтнi структурнi утворення (трести, пiдприемства тощо), якi утворюються представницькими органами мiських громад рiзних iерархiй. Такий пiдроздiл створено у м. Львовi - комунальне шдприемство "1нспекц1я благоустрою та екологií", до обов'язюв якого входить:

• контроль за дотриманням природоохоронного законодавства на шдприемствах та органiзацiях мюта;

• плановий контроль хiмiчного складу каналiзацiйних стоюв пiдприемств з метою попередження наднормативного забруднення;

• контроль викидiв в атмосферу тощо.

Як приклад д1яльносп у цьому плаш можна навести Розпорядження мiського голови вщ 25.06.1999 р. № 329 "Про контроль за охороною зелених насаджень у м. Львовi". Технолопчний та приймальний види контролю, зпд-но з вказаним розпорядженням, здiйснюе департамент мiського iнженерного господарства, шспекцшний - комунальне пiдприемство, управлшня мунщи-пально! дружини та шдроздш екологiчноí мiлiцií. Вiдповiдно до п.п.3.1, 3.2 цього Розпорядження, "працiвники визначених контролюючих оргашв у випадку виявлення фактiв порушень та вiдповiдальних за це юридичних чи фiзичних оаб складають документи встановлено1 форми та передають 1х до

уповноважених державних iнституцiй". Факти ввдповвдних порушень оформляються у виглядi:

• протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення;

• акив про порушення для подальшого вiдшкодування збиткiв. Протоколи для притягнення до адмiнвiдповiдальностi та Акти про порушення передаються до Держуправлшня екологп та природних ресурсiв у Львгвськш областi. Розмiр заподояно!' шкоди обчислюеться iнспекторами цього Держуправлiння за таксами, що затвердженi постановою Кабшету Mi-нiстрiв Украши вiд 08.04.1999 р. № 559, а стягнуп кошти перераховуються на спецiальнi бюджетш рахунки (цiльовi фонди охорони навколишнього природного середовища) згiдно з чинним законодавством.

Miсцевi ради, ввдповвдно до ст.15 вище згадуваного Закону [2], в межах свое!' компетенцп несуть вiдповiдальнiсть за стан навколишнього природного середовища на свош територп.

Важливi повноваження мають також виконавчi комiтети мiських рад (за винятком мiст районного шдпорядкування) щодо координацп дай на вщ-повiднiй територй' мiсцевих специально уповноважених державних оргашв управлшня з охорони природи - територiальних органiв МЫстерства еколо-riï та природних ресурсов Украши, Державного комiтету Украши по зе-мельних ресурсах, Державного комитету Украши по водному господарству, Державного комитету лiсового господарства Украши (ч. 2 ст. 33 Закону [3]). Ця координащя, що реалiзуе через залучення виконавчими комiтетами вище вказаних спещально уповноважених iнституцiй, повинна об'еднувати зусилля численних органiв, якi здшснюють управлiнськi функцп в галузi екологп та природних ресурсiв, а саме для:

• розробки мюьких еколопчних програм;

• узгодження лiмiтiв природокористування на територй' mîct;

• шщювання здiйснення комплексних перевiрок виконання природоохорон-ного законодавства на пiдприeмствах тощо.

Ввдповщно до ст. 19 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" [2], виконавчi та розпорядчi шституцп органiв мiсцевого самов-рядування, реалiзуючи рiшення вiдповiдних рад, окрш цього:

• оргатзовують розробку мiсцевих еколопчних програм;

• визначають порядок оплати та розмiри платежiв за забруднення навколишнього середовища та захоронення вiдходiв;

• затверджують за поданням органiв Мiнiстерства екологп та природних ресурив для тдприемств, установ та оргатзацш лiмiти використання природних ресурив, за винятком ресурив загальнодержавного значення, лiмiти ви-кидiв i скидiв забруднюючих речовин у навколишне природне середовище та лiмiти розмiщення вiдходiв;

• органiзовують збiр, переробку, утилiзацiю та захоронення промислових, по-бутових та iнших вiдходiв на свош територй';

• формують i використовують мiсцевi позабюджетнi фонди охорони навко-лишнього природного середовища;

• погоджують поточт та перспективнi плани роботи шдприемств, установ та органiзацiй iз питань охорони навколишнього природного середовища i використання природних ресурив;

• забезпечують систематичне та оперативне шформування населення, пiдприeмств, установ, органiзацiй, громади про стан довюлля;

• органiзовують еколопчну освiту та екологiчне виховання громадян;

• приймають рiшення про оргатзащю територiй та об'eктiв природно-заповщ-ного фонду мюцевого значення.

Особлива роль у прийнятп р1шень з еколопчних питань належить мкькому голов1, який гарантуе здшснення в1дпов1дних повноважень оргашв мкцево! виконавчо! влади, дотримання вимог законодавства у цш сфер1, ор-гашзовуе роботу в1дпов1дно1 ради та п виконавчих оргашв, шдписуе !х рь шення, виконуе координуюч1, виконавчо-розпорядч1 та контролююч1 функцц.

У виргшенш еколопчних проблем важливу роль ввдграють мктобуда-вельш методи: функцюнальне зонування мкьких територш, збереження та ращональне використання природних компонента.

Суть проблеми захисту довкшля в1д викидав промислових шдприемств полягае у створенш замкнутих технолопчних циклш, однак це вимагае значних кашталовкладень. Часто використовують р1зного роду установки, як1 максимально поглинають або знешкоджують щ викиди. Проте до-тепер одним 1з найпоширешших способ1в зниження концентрацп в атмосфер! викидш е !х розсдавання.

Органи мкцевого самоврядування можуть використовувати сощально-економ1чш заходи щодо захисту довюлля: пол1тику цш, кредити, штрафи, створення програм, адмшктративш санкцц тощо. Оскшьки проблема захисту довкшля - комплексна проблема, то вона потребуе координацл зусиль вс1х суб'ектш територ1ально! громади, активно! !х участ1 у цш важливш справ!

Проблема в1дродження мкт Укра!ни, що також потребуе свого вирь шення, багато в чому залежить в1д зниження р1вня урбашзацп та техногенного навантаження, яке, насамперед, залежить вщ провадження органами мк-цево! влади еколопчно! полггики, як складово! мкько! пол1тики. Як вва-жають фахшщ [6], мкька пол1тика кнуе з часу кнування держави, але на по-чаткових етапах вона була розчинена у пол1тищ державного буд1вництва. Суб'ективш та об'ективш чинники зумовлюють необхвднкть проведения спе-щально! мкько! полггики за допомогою яко! даяльнкть мкьких громад спря-мовуеться у певному напрямку. Формуючи мкьку полггику необхвдно врахо-вувати, що:

• реалiзацiя мiсцевих iнтересiв повинна бути умовою реалiзацií державних -держава мае бути защкавлена у вiльному розвитку мют i регiональний !х роз-виток мае бути замiнений процесом самоврядування;

• необхщною е вщмова вiд практики використання мiст, пов'язаних з ш-дустрiалiзацiею як сировинного придатку до економши держави;

• безвиразтсть iнтересiв на рiвнi мюцевих органiв управлiння е перешкодою розв'язанню проблем мюта: необхiдно формувати цштст орiентири розвитку мiст;

• штенсифшащя використання територп мiста, що була характерною для ви-робничого щдходу, мае поступитися мiсцем оркнтацп на створення яюсного середовища для життед1яльноси його мешканцiв;

• створення екологiчного та естетичного середовища за мiстобудiвельного планування значною мiрою зумовлено збереженням та рацiональним вико-ристанням природних компоненив;

• розвиток кожно! з пiдсистем мiста сприяе змiцненню взаeмозв'язкiв мiж ними, а також стшкоси мiста як системи;

• ii напрями повинт визначатися з урахуванням iнтересiв розвитку сус-пiльства загалом та мюьких громад зокрема.

Отже, метою еколопчно! полiтики MicT мае бути вироблення страте-гiчних напрямкiв, що дозволять досягнути ix сталого розвитку та економи природних ресурсов, забезпечити здорове довкшля, знизити ргвень захворю-вання вiд екологiчниx чинниюв. Усе це загалом зумовить яккно новий рiвень життя людей.

Лiтература

1. Коиститущя Украши вщ 26.06.1996 р.

2. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991р.

3. Закон Украши "Про мюцеве самоврядування в Укршш" вiд 21.05.1997 р.

4. Коицепцт сталого розвитку населених пунктов вiд 24.12.1999 р.

5. Держание регулювання економши: Навч. посiбник/ С.М. Чистов, А.С. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ш. - К.: КНЕУ, 2000. - 291 с.

6. Дробишевська Т.В. До питання становлення мюько! полiтики в Украiиi./ Ре-гiоиальиа полiтика Украши: науковi основи, методи, мехаиiзми. Зб. наук. Праць за матер. Доп. Мiжн. Наук. - практ. Конф. 21-23 травня 1998 р. Ч.1 - Львш, НАН Укр. 1н-т. рег. досл. -С. 172-174.

7. Красиодемська З. Скшьки коштуе нормальна екологш?/ Урядовий кур'ер вiд 05.02.2002р., № 23.