CC BY
36
19. WTO. General Argument on Tariffs and Trade, 19944 WTO. Argument on phytosani-tary measures, 1994// www.wto.org.
20. Врублевська О.В. Конспект лекцш з економiки природокористування. - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
21. Рекомендацн парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохорон-ного законодавства в Укра'т. Схвалено Постановою Верховно!' Ради Украши вiд 20 лютого 2003 р. № 565-VI// Вiдомостi Верховно! Ради Укра'ни. - 2003, № 25. - С. 626-629.
УДК330.15.011; 330.366 АкадемЫНАН Украти, проф. М.1. Долшнш1, д-р екон. наук - 1нститут регюнальних до^джень НАН Украти
РЕГЮНАЛЬШ АСПЕКТИ ЕКОЛОГВАЦП ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто шляхи виршення регюнальних еколопчних проблем, одним з яких е перехiд на шновацшну модель розвитку нацюнально'1 економши як основного засо-бу екологобезпечно'1 модершзацп виробництва. Iнновацiйний клiмат, удосконалене законодавство, ефективна фшансово-кредитна та податкова пол^ика у цiй сферi по-виннi перебувати у центрi уваги оргашв державного управлiння. Виходячи з реально!' ситуацп, пропонуеться наполегливо посилювати iнструменти державного впли-ву, активiзувати дп органiв виконавчо'1 влади i мiсцевого самоврядування у сферi охорони довкiлля, законодавчого й нормативного забезпечення природоохоронно'1 дiяльностi, посилення контролю за виконанням прийнятих рiшень.
Ключов1 слова: екологiзацiя економiки, забруднення довкшля, екологiчна без-пека, показники еколопчно!' ситуацп'.
Prof. M.I. Dolishnij - Institute of regional researches of NAN of Ukraine
Regional aspects of ekologisation economy
The ways of decision of regional ecological problems are examined, one of which is transition on the innovative model of development of national economy as basic mean ecologically safe modernization of production. An innovative climate, improved legislation effective financial, credit and tax policy, in this sphere must be in a spotlight organs of state administration. Coming the real situation from, it is suggested insistingly to strengthen the instruments of the state influencing, to activate actions of organs of executive power and local self-government in the field of guard of environment, legislative and normative providing of nature protection activity, strengthening of control, after implementation of the accepted decisions.
Keywords: environmentally sound development, contamination of the environment, ecological safety, indicators of the state of environmental quality.
Розвиток полггичних та сощально-економ1чних процеЫв в Украш, прояв европейського вектора ïï зовнiшньоï полггики, необхщшсть виконання вимог м1жнародних аклв, до яких приедналась наша держава, ставлять на порядок денний питання актив1заци нацiональноï пол1тики у сфер1 екологiчноï безпеки.
Еколопчна ситуащя в Украш1 е довол1 складною, а в окремих регюнах сягае критичних меж. Необхщно зазначити, що 15 % територп краши можна вважати "умовно еколопчно чистими", 15 % - пом1рно забрудненими, а 70 % - забрудненими територ1ями. Для стабшзаци екологiчноï ситуацп i ïï
1 Голова Захвдного наукового центру НАН Украши, Директор Институту регюнальних дослвджень НАН Украши, академж НАН Украши.
поступового покращання, передусiм, необхiднi величезнi асигнування на лж-вiдацiю екологiчних збиткiв, завданих у попередш роки. Такими ресурсами держава не володiе.
Зараз частка вЫх природоохоронних витрат становить близько 0,5 % ВВП Укра!ни. Це безпрецедентно низький рiвень, особливо враховуючи низьку абсолютну величину ВВП на душу населення. I це при тому, що частка природного кашталу у складi нацiонального багатства Украши становить 54 %. У бшьшосл кра!н Схщно! Свропи частка природоохоронних витрат пе-ребувае в межах 1,5-4 % ВВП, а показник ВВП на душу населення перевищуе укра!нський у 2-10 i бшьше разiв.
Iсторiя свiдчить, що втрата контролю над природним середовищем мае катастрофiчнi наслiдки для держав, нацш i цивiлiзацiй загалом, вони при цьому випадають з юторичного контексту. Екологiчнi негаразди в Укра!ш супроводжують i поглиблюють втрати у промисловост^ сiльському госпо-дарствi та шших сферах суспiльного життя. Ситуащя ускладнюеться через недосконалу структуру нащонально! економiки, адже добувна промисловiсть у ВВП Украши становить 80 %. Для порiвняння: у США - 2,6 %, Нiмеччинi -1,1 %, Франщ! - 0,8 %, Япони - 0,6 %.
Головний i кардинальний шлях вирiшення екологiчних проблем - пе-рехiд на шновацшну модель розвитку нащонально! економжи як основного засобу екологобезпечно! модершзаци виробництва. Якщо бути об'ективним, то необхщно визнати, що цей напрямок еколопчно! полiтики принесе резуль-тати не раптово, а у перспектив^ бо вимагае значних витрат. Але це не озна-чае, що ми повинш вщкладати iнновацiйний розвиток на майбутне. 1ннова-цiйний кшмат, удосконалене законодавство, ефективна фiнансово-кредитна та податкова полггика у цiй сферi повиннi перебувати у центрi уваги оргашв державного управлiння. При цьому, безумовно, необхщно враховувати регь ональш особливостi. Це стосуеться також вшьних економiчних зон i терито-рш прiоритетного розвитку. Виходячи з реально! ситуацй, треба наполегливо посилювати iнструменти державного впливу, активiзувати д11 оргашв вико-навчо! влади i мюцевого самоврядування у сферi охорони довкшля, законо-давчого i нормативного забезпечення природоохоронно! дiяльностi, посилен-ня контролю за виконанням прийнятих ршень. Не менш важливою дiлянкою роботи оргашв державно! влади е вироблення i реалiзацiя заходiв щодо адап-тацй нацiонально! екологiчно! полiтики до мiжнародних стандартiв i вико-нання взятих на себе зобов'язань перед свгговою спiльнотою.
Надзвичайно важливою е '^мплантащя" екологiчних благ у систему людських щнностей стосовно виховання в людиш бережливого ставлення до природи, високо! екологiчно! культури господарювання. З шшого боку, необ-хiдно зробити еколопчш блага бiльш доступними для широких верств населення. К^м еколопзацп виробництва, екологiзацi! свiдомостi, зараз треба активно говорити й про еколопзащю споживання.
У цьому контекст можна вести мову про таку еколопчну компоненту розвитку як шновацшна яюсть людських ресурсiв, яка в умовах формування ноосферно! парадигми вщображае управлiнськi аспекти вiдтворення люди-
ною природного життевого середовища. Розгортаючи цю тезу, розглянемо екологiчну безпеку з позицш концепцп людського розвитку та концепцп ïh-новацiйноï якостi людських ресурЫв бiльш детально.
У свгговому звiтi "Людський розвиток 2005" Украша за iндексом людського розвитку (1ЛР) посiдае 78-ме мiсце, тодi як за цим показником у 2004 р. краша ще перебувала на три щаблi вище i займала 75-те мiсце.
Як виглядае на цьому фош екологiчний чинник, який у цьому випадку можна штерпретувати через параметр очiкуваноï тривалостi життя? За дани-ми фахiвцiв Свггового банку, цей показник залежить вщ способу життя на 45-55 %, умов навколишнього середовища - на 17-20 %, стану охорони здо-ров'я - на 8-10 %.
Загальний iнтегрований показник оцiнки здоров'я - очiкувана трива-лiсть життя вщ народження в Украïнi за 13 роюв знизилась з 70,5 р. - у 1990 р. до 66,1 р. - у 2003 р.1 За даними Доповщ про розвиток людини, у 2004 р. цей показник становив: для Япони 82,0 р., Швеци 80,2 роки, Канади
80.0 р., 1сланди 80,7 р., Швейцарiя 80,5 р., Норвегп - 79,4 р., Украши - тшьки
66.1 р. . Отже, як складова частина 1ЛР, стшке скорочення показника трива-лост життя робить свш деструктивний внесок у "вщкатГ Украïни на чимраз нижчi щаблi в iерархiï свiтового людського розвитку. Загалом, середня очжу-вана тривалiсть життя населення Украши ниш е низькою навт порiвняно з менш розвинутими крашами свiту.
Киïвськi вченi пiд керiвництвом проф. Е.М. Лiбановоï п'ятий рж пос-пiль друкують щорiчну науково-анал^ичну доповiдь про людський розвиток в УкраАт, де розраховують регiональний рiвень людського розвитку3. Еколо-гiчний розвиток у регюнальному iндексi людського розвитку представлений блоком показниюв, що характеризують еколопчну ситуацiю. Враховуючи, що для Украши дуже гострими е проблеми, пов'язаш iз викидами забрудню-ючих речовин у пов^я, нагромадженням токсичних вiдходiв, збереженням значно!" питомо!" ваги неочищених стокiв, що потрапляють у водш об'екти, до складу цього блоку введено вщповщт показники.
За параметрами еколопчно1' ситуаци як складово1' регiонального шдек-су людського розвитку виокремлено три групи регiонiв.
Перша, найбшьш благополучна i найбiльш чисельна, налiчуе 16 регь онiв (АРК, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кшвська, Львiвська, Пол-тавська, Рiвненська, Сумська, Тернопшьська, Харкiвська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чершвецька, Чернiгiвська областi). Значення штег-рального показника у цiй групi змшюеться вiд 0,904 - у Львiвськiй областi (16-й ранг) до 0,993 - у Тернопшьськш областi (1-ше мiсце).
Друга група - вщносно благополучна, включае Вiнницьку, Запорiзьку, Юровоградську, Микола1'вську, Одеську, Луганську, Iвано-Франкiвську облас-тi та м. Севастополь. 1нтегральний показник змiнюеться вiд 0,785 до 0, 893.
1 Населення Украши, 2003 рж / (демографiчний щорiчник). - К.:2004. - С. 364.
2Human Development Report 2005 - http://hdr.undp.org/reports/global/2005/pdf/HDR05_complete.pdf
3 Людський розвиток в Украш: 2004 рш (колектив авторiв) / Щорiчна науково-аналiтична доповвдь / За ред. Е.М. Лiбановоï. - К.: 1н-т демографiï та сощальних дослвджень НАН Украши, Держкомстат Украши, 2004. - 266 с.
Гiрша ситуащя у цш групi зумовлена високими показниками промислових токсичних вiдходiв у сховищах, в Iвано-Франкiвськiй та Луганськш областях пiдвищена кiлькiсть викидiв Ырки, у Львiвськiй областi та м. Севастополi на-явна значна кшьюсть важких металiв.
Найгiрша ситуацiя спостер^аеться в трьох регiонах: Дншропетровсь-кш, Донецькiй областях та м. Киевь Так, Ки!в значно випереджае iншi регi-они за такими параметрами, як:
• викиди азоту (15252 кг на 1 км2 проти 29 кг у Херсонськш обласи);
• шльшсть важких метал1в у стчних водах (104 кг на 1 км проти майже нуля у
Закарпатськш та Одеськш областях);
• викиди шк1дливих речовин ввд пересувних джерел забруднення (197250 кг на
1 км2 проти 1455 у Чернтвськш област!).
Донецька та Дншропетровська областi найбiльше потерпають вiд забруднення промислових токсичних вiдходiв у сховищах та викидiв сiрки.
Отже, вирiшення проблеми еколопчно! безпеки через призму людсь-кого чинника дае змогу здшснювати класифжащю територп Укра!ни за еко-лопчними показниками в руслi концепцп людського розвитку i пропонувати вiдповiднi заходи регюнально! еколопчно! полiтики, а також отримати мож-ливiсть ув'язувати стан еколопчно! ситуацп окремих територш з параметрами репонального людського розвитку.
Наприклад, Львiвська область за регюнальним iндексом людського розвитку у 2004 р. посщала 6-те мiсце, тодi як за iнтегральним показником еколопчно! ситуацп - тшьки 16-те мюце, що вказуе на значнi резерви репонального людського розвитку в розрiзi еколопчно! ситуацп. Серед шших областей захщного регiону за сшввщношенням показникiв екологiчно! ситу-ацi! та репонального шдексу людського розвитку вимальовуеться така картина: Волинська - 2-й ранг (еколопчна ситуащя) та 19-й ранг (людський розви-ток); Закарпатська - 10-те мiсце та 3-те мiсце; Iвано-Франкiвська - 24-те мю-це та 15-те мюце; Рiвненська - 14-те мiсце та 13-те мiсце; Чернiвецька - 8 мю-це та 12 мюце. Отже, особливостi розвитку довкiлля могли б покращити людський розвиток у Закарпатськш, 1вано-Франювськш, Львiвськiй областях.
Для територш, де ситуащя щодо довкшля визначена як найгiрша, лiнiя "еколопчна ситуащя - людський розвиток" вимальовуе таке стввщношення: Днiпропетровська область - 25-те мiсце та 16-те мюце; Донецька - 26-й ранг та 27-й ранг; м. Ки!в - 27-й ранг та 1-й ранг. В останньому випадку найпрша еколопчна ситуащя практично не позначаеться на людському розвитку.
У розробленш в 1РД НАНУ концепцi!1 iнновацiйна яюсть людських ресурсiв визначае потребу людського шзнання, в основi якого лежить шнова-цiйна культура людини, колективу, регюну суспiльства в цiлому, !х здатнiсть творити iнновацi! на основi нового знання у всiх сферах людсько! дiяльностi. Згiдно з щею концепцiею запропоновано для потреб репонального управлш-ня розраховувати певний регюнальний iндекс, в якому також наявна еколопчна компонента.
1 Сем1в Л.К. Репональна политика: людський вим1р. - Льв1в: Вид-во Нацюнального ушверситету "Льв1вська полгтехшка", 2004. - С.253-296.
Отже, еколопчна складова - чинник шновацшно1' якостi людських ре-сурсiв, який за ноосферною парадигмою вщображае ментальш й управлiнськi аспекти не тшьки збереження, але й вiдтворення людиною навколишнього середовища.
Екологiчно чиста шновацшна дiяльнiсть мае базуватись на вдоскона-лених сучасних екологiчно чистих, енерго- та ресурсозбершаючих технологь ях, формувати соцiально-економiчнi умови для екологiчно чистого розшире-ного вiдтворення. Крiм того, результати шновацшно1' дiяльностi людини у ль совiй галузi визначають не тшьки рiвень розвитку лiсового господарства, але й мають безпосереднш вплив на стан суспшьного здоров'я.
У розрiзi цих показникiв спостерiгаеться ютотна диференцiацiя регiонiв Украши. За часткою впроваджених маловiдходних ресурсозберiгаючих безвщ-ходних технолопчних процесiв у загальнiй кшькост iснуе 11-кратний розрив мiж областями Украши - 1вано-Франювська (88 %) i Волинська (7,9 %).
Важливою складовою нацюнального багатства краши е ïï лiсовi ресур-си. Особливост ix територiального розмiщення визначае не тшьки рiвень розвитку лiсового господарства краши, регiонiв, але й результати шнова-цiйноï дiяльностi людини у цш специфiчнiй галузi. Через систему причинно-наслiдковиx зв,язкiв результати дiяльностi визначатимуть стан суспiльного здоров'я, розвиток рекреацшно1' iндустрiï. Вiдтворення лiсового фонду за пи-томими показниками люовщновлювальних робiт та посадки i поЫву лiсу ре-гiони Украши рiзняться 34-кратно. Особливу проблему становить некон-трольоване вирубування лiсу, переважно у прських районах Карпат, яка мо-же призвести, i вже призводить до катастрофiчниx екологiчниx наслiдкiв (по-венi, зсуви тощо). У прських районах створено багато спшьних шдприемств у сферi лiсозаготiвлi. А кшьюсть лiсопилень (вiд 100 до 200 на кожен район) перевищуе вс допустимi межi. Для прикладу, у Коломийському райош 1ва-но-Франкiвськоï област працюе 150 лiсопилень, стiльки ж ïx е у Старосам-бiрському районi Львiвськоï областi. У нашш областi лiсом вкрито 15,7 % те-риторй, а вирубування здшснюеться такими темпами, нiби ми маемо 60 % i бшьше люових угiдь. Прикладом дбайливого ставлення до сво1'х лiсовиx ре-сурсiв може бути Шмеччина. У цiй кра1'ш лiсом вкрито 29 %, а люозаготвля практично не вiдбуваеться. Люопереробш пiдприемства купують лiс за кордоном, в тому чи^ й в Украшь
Показник використання забруднених зворотних вод (без очищення i не-достатньо очищених) у загальному обсязi скиданих зворотних вод може слугу-вати iндикатором здiйснення шновацшного типу господарювання, зокрема, через залучення теxнологiй очистки водних ресурсiв. 1снуе 36-кратна розбiж-нiсть цього показника по лши Севастополь (79 %) i Кшвська область (2 %).
Територiальнi вiдмiнностi в iнновацiйному спрямуванш розвитку еко-логiчноï сфери дають тдставу для видiлення трьох великих груп регюшв, у межах кожно1' з яких значення iнтегрального показника змшювалось неiстот-но. Перша - це Луганська, Херсонська, Харювська, Хмельницька, Львiвська, Тернопiльська областi. Друга - м. Кшв, Ки1'вська, Чернiвецька, Житомирська, Юровоградська, Запорiзька, Черкаська, Закарпатська, Сумська, Чернтвська
областi. Третя - Волинська, Дншропетровська, 1вано-Франювська, Вшниць-ка, Донецька, Полтавська, PiBHeHCbKa, Одеська, Микола1вська областi, АР Крим, м. Севастополь.
Ан^з по лiнiï "еколопчна ситуащя - шновацшна якiсть людських ре-сурсiв" показуе таке сшввщношення. Так, для областей захiдного регюну: Львiвська область - 5-те мюце та 5-те мiсця; Тернопiльська - 6-те та 10-те мюця; Чернiвецька - 9-те та 17-те мiсця; Закарпатська - 14-те та 24-те мю-ця; Волинська - 17-те та 19-те мiсця; 1вано-Франювська - 19-те та 20-те мю-ця; Рiвненська - 23-те та 22-те мiсця. Такий розподiл вказуе, що крiм Терно-пiльськоï, Чершвець^' та Закарпатськоï областей, регiональний вимiр шно-вацiйноï якостi людських ресурЫв за екологiчною компонентою та результу-ючим показником iнновацiйноï якостi людських ресурЫв синхронiзовано визначають мiсце регюну за шкалою шновацшносп людських ресурЫв.
Враховуючи все це, необхiдно звернути увагу на деяк проблеми еко-логiчного характеру, якi потребують прюритетного вирiшення на рiвнi цен-тральних органiв законодавчо!" та виконавчо!" влади.
По-перше, у 1992 р. на конференци ООН у Рiо-де-Жанейро як страте-гiчний шлях порятунку i виживання цивiлiзацiï свiтовому спiвтовариству були запропонованi принципи сталого розвитку. Свое шдтвердження вони знайшли на мiжнародному самiтi в Йоганесбурзi, ршення якого пiдтримала й Украша. Виконання вимог цих докуменпв й дотримання задекларованих принципiв без ix нащонально1" модифiкацiï буде практично неможливим.
Тому Мшютерству економiки Украши, Мiнiстерству охорони навко-лишнього природного середовища Украши, Нащональнш академи наук Украши з залученням представникiв регiонiв дощльно прискорити розробку та подання у встановленому порядку на розгляд Верховно!" Ради проекту Закону Украши "Про сталий розвиток Украши та ïï регюшв".
По-друге, загальновизнаним е надзвичайне значення прських регiонiв для забезпечення екологiчноï рiвноваги на планетi. Проблемi збереження природи гiр та забезпечення ращонального використання ïx природно-ресур-сного потенщалу значну увагу придiлено у заключних документах згаданих вище свгтових форумiв з питань сталого розвитку. На европейському конти-нентi такою ушкальною гiрською екосистемою е Карпати, значна частина територп яких знаходиться в межах Украши. Вщтворення та примноження природних багатств Карпат можливе на основi вироблення та практичноï ре-алiзацiï полiтики ïx сталого розвитку, тiсноï координацп дiй з сусiднiми кра-ïнами. Саме таю принциповi зобов'язання взяла на себе Украша, пiдписавши у травш 2003 р., у Киевi на V Всеевропейськш конференци мiнiстрiв навко-лишнього природного середовища Рамкову Конвенщю про охорону та сталий розвиток Карпат.
Для виконання вимог цього важливого документа Мшютерству закор-донних справ, Мiнiстерству економiки Украши, Мшютерству охорони навко-лишнього природного середовища Украши, Нащональнш академи наук Украши, Закарпатськш, 1вано-Франювськш, Львiвськiй, Чернiвецькiй облдерж-адмiнiстрацiям спiльно з вщповщними структурами Чехи, Угорщини, Польшд,
Румунп, Серби та Чорногори, Словаччини необхщно розробити мiжнародну програму охорони та сталого розвитку Карпат. Головним розробником ще1' програми може виступити Захщний науковий центр НАН i МОН Украши.
По-трете, Украша проголосила курс на европейську штеграцш. Од-шею з умов вступу в Свропейський Союз е, зокрема, адаптацiя украшського законодавства до стандартiв цiеï оргашзаци, а також поступове наближення процедур i меxанiзмiв вирiшення тих чи шших проблем до загальноприйнято1' у крашах СС практики. Не е винятком й еколопчш проблеми, шструментом розв'язання котрих там виступають так зваш мiсцевi плани екологiчниx дш, обов'язковою умовою розроблення i реалiзацiï яких е участь територiальниx громад. В Укра1'ш такого досвiду фактично немае (^м поодиноких випадкiв).
З огляду на це, Мiнiстерству охорони навколишнього природного середовища Украши та Нацюнальнш академи наук було б доцшьно на основi вивчення досвщу европейських краш розробити нормативно-методичну базу формування мюцевих планiв еколопчних дiй (сiльська, селищна, мiська рада, адмшстративний район).
По-четверте, своерiдним напрямком еколопзацп нацюнально1' еконо-мiки можна розглядати й подальший розвиток природно-заповщно1' справи. Зараз площа природно-заповiдного фонду Украши становить 2715,4 тис. га, тобто 4,5 % вЫе1' територи (за роки незалежност цей показник зрю удвiчi). Програмою перспективного розвитку заповщно1' справи до 2015 р. передбаче-но довести площу заповщниюв до 10 % територи Украши.
Найбшьший вiдсоток заповiдностi мають Закарпатська, 1вано-Фран-кiвська та Хмельницька област (11-15 %). У Львiвськiй област цей показник становить 5,2 %.
Одним iз напрямкiв поглиблення всебiчниx зв'язкiв з сусiднiми евро-пейськими крашами е розширення транскордонного сшвробггництва у при-родооxороннiй сферi. Важливою формою тако1' спiвпрацi е створення спшь-них природно-заповiдниx об'ектiв як осередюв збереження i примноження не тшьки ушкально1' природи, а й культурно:' спадщини прикордонних регюшв. Серед таких об'ектв - спiльний украшсько-польський бiосферний резерват "Розточчя", межi якого охоплюють частину територи Львiвськоï обласл Ук-ра1ни та Пiдкарпатського воеводства Польшд. Проте, з багатьох причин фак-тичне створення цього резервату зволжаеться.
У зв'язку з цим Мшютерству охорони навколишнього природного середовища Украши, Львiвськiй облдержадмiнiстрацiï разом з вщповщними органами Польщi необхщно прискорити роботи щодо завершення створення мiжнародного бiосферного резервату "Розточчя".
Потрiбно зазначити, що низька ефективнiсть екологiчноï полiтики в Украïнi е не тшьки наслщком економiчноï кризи 90-х роюв, ïï теxнологiчноï вiдсталостi i т.ш., а й результатом перманентних реоргашзацш центрального органу виконавчоï влади в галузi охорони довкiлля, екологiчноï безпеки та використання природних ресуршв - Мiнiстерства екологй та природних ресур-сiв Укра1ни (донедавна). Саме цей орган е вщповщальним за формування та здшснення екологiчноï пол^ики у державi. За роки незалежност це вiдомство
зазнавало постшних органiзацiйниx змiн. То ж про яку стабшьшсть та спад-коемшсть в екологiчнiй полiтицi може йти мова?
В уЫх регiонаx Украши дедалi загострюються екологiчнi проблеми, пов'язаш з:
• незадовiльним станом оргатзаци збору, сортування, видалення та захоро-нення побутових вiдxодiв у населених пунктах;
• вiдсутнiстю системи еколопчно безпечних полiгонiв для складування побутових вiдxодiв;
• нагромадженням у необлаштованих мiсцяx велико1 шлькосп заборонених i непридатних для використання пестицидiв;
• забрудненням довшлля (або реальною загрозою такого забруднення) гудро-нами, нагромадженими у великих обсягах на нафтопереробних тдприемст-вах Украши.
Для виршення зазначених проблем пропонуемо:
• Мшстерству охорони навколишнього природного середовища Украши, Державному комтту житлового-комунального господарства разом з облдержад-мшстращями розробити державну та регiональнi програми органiзацiï збору, складування та знешкодження побутових вiдxодiв у населених пунктах Украши, обгрунтувати пропозици щодо фiнансового забезпечення ïx реалiзацiï;
• Мшстерству аграрно1 полiтики Украши, Мшстерству охорони навколишнього природного середовища Украши разом з защкавленими ввдомствами та облдержадмшстращями розробити нащональний план заxодiв щодо забезпечення еколопчно1 безпеки зберiгання та утилiзацiï заборонених i непридатних для використання пестицидiв, виршити питання щодо покращення фiнансування цих робiт;
• Мшстерству промислово1 полiтики, Нацiональнiй академи наук Украши, ш-шим защкавленим ввдомствам органiзувати розробку та впровадження у практику еколопчно ефективних технологш знешкодження та переробки гудронiв.
Серед шших актуальних еколопчних проблем Украши до числа прь оритетних необхщно зарахувати проблему охорони та рацюнального використання водних ресурЫв. Серед европейських держав Украша належить до найменш забезпечених власними водними ресурсами (в нас на одного жителя припадае 1 тис. м3 мюцевих ресурЫв р1чкового стоку, тод1 як, наприклад, в Швецп - 21.6, Швейцарп - 5.8, Бiлорусiï - 3.3). В уЫх р1чкових басейнах спостер1гаеться ютотне зниження якост водних ресурЫв, загострюеться проблема забруднення шдземних вод, непоодинокими стають випадки попр-шення епiдемiчноï ситуацп. Незадовшьно виконуються загальнодержавш програми у сфер1 охорони водних ресурЫв i водопостачання.
У зв'язку з цим, а також враховуючи Рекомендацп парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Украшу схвалених Постановою Верxовноï Ради Украши вщ 20 лютого 2003 р. № 565-IV, вважаемо за доцшьне Мшютерству охорони навколишнього природного середовища Украши актив1зувати розробку та посилити контроль за ре-ал1защею державних басейнових програм охорони, використання та вщтво-рення водних ресурЫв Украши.
Кр1м того, курс на европейську штегращю Украши безпосередньо пов'язаний як з необхщшстю гармошзацп нацюнального природоохоронного
законодавства iз законодавством Свропейського Союзу, так i з потребою бшьш ефективного використання потенщалу сшвпращ з мiжнародними орга-нiзацiями екологiчного спрямування. Як справедливо зазначено у згаданих вище Рекомендащях парламентських слухань, реалiзацiя проекпв мiжнарод-ноï теxнiчноï допомоги у сферi екологiчноï безпеки здiйснюеться безсистем-но i без достатнього контролю.
Тому, на нашу думку, було б доцшьно Мшютерству охорони навколишнього природного середовища Украши бшьш активно залучати до роз-роблення мiжнародниx еколопчних програм регюнальш органи влади, при-родооxороннi структури та науковi установи, а також покращити координа-цiю ïx реалiзацiï.
Пщсумовуючи матерiал, викладений у публiкацiï, необхщно зазначити, що з огляду на кризовий стан екологiчноï ситуацн в Укра1ш, ïï нерiвномiрний розподiл по територи, доцшьно бшьш чпко дотримуватись завдань змiцнення екологiчноï безпеки, як викладенi у Стратеги соцiального та економiчного розвитку Украши до 2015 р., у напрямах: розвитку i вдосконалення вщповщно до стандартiв СС, законодавчоï бази, застосування дiевиx економiчниx шстру-ментiв для вiдтворення i рацюнального використання природних ресурсiв.
Не менш важливим завданням е налагодження чiткиx процедур еколопч-ноï регламентаци здiйснюваниx приватизацiйниx процесiв. Насамперед, це сто-суеться встановлення взаемоприйнятних правил розподшу вiдповiдальностi мiж державними органами i приватизованими тдприемствами за уже завдаш збитки. Екологiчний чинник мае знайти свое вщображення у вартост майна об'екпв, як приватизуються. При приватизацн екологонебезпечних пiдприемств ïx вартють доцiльно знижувати, одночасно встановити суворi регламенти для нових власни-юв щодо здiйснення необxiдниx природоохоронних заxодiв.
Також вже давно назрiла необхщшсть вiдпрацювати меxанiзм вщповь дальностi за еколопчш порушення минулих роюв та розподшу зобов'язань щодо ïx лжвщаци та вщшкодування завданих збиткiв. Оскшьки держава пе-ребувае у важкому фшансовому станi, то не тшьки в моральному, а й у поль тичному плаш була б виправданою добровшьна iнiцiатива пiдприемницькиx i дшових кiл визнати частку своеï вiдповiдальностi за стан довкiлля та взяти на себе зобов'язання дотримуватись принцитв еколопчно сталого розвитку у дiяльностi суб'ектiв пiдприемництва. Реальним шдтвердженням таких намi-рiв було б створення Нацiональноï ради пiдприемцiв зi сталого розвитку з вiдповiдними регюнальними структурами.
Важливою формою активiзацiï екологiчноï полiтики мають стати регi-ональш екологiчнi програми, спрямованi на виршення найбiльш гострих природоохоронних проблем. Свого часу було розроблено п'ять проекпв дер-жавних програм соцiально-економiчного розвитку регюшв Украïни, в яких чшьне мiсце займали питання екологiчноï безпеки. Жодну iз них так i не було затверджено. Тому доцшьними е легiтимiзацiя статусу екологiчниx програм, визначення мюця держави в ïx реалiзацiï, передбачення у бюджетах рiзниx рiвнiв витрат на ïx фшансування.
