CC BY
11
УДК 330.1:504(73) Проф. €.М. Ромашв1, канд. екон. наук - Львiвська
державна фтансова академiя
м1сце державно! контрольно-реввшно! служби
укра1ни у досл1дженн1 проблем екологвацп економ1ки
Розглянуто мiсце Державно! контрольно-ревiзiйноi служби Украши у cnpaBi використання фшанав з фондiв охорони навколишнього природного середовища Bcix рiвнiв. Йдеться про фшансування природоохоронних заходiв, спрямоване на покращання еколопчно'1 ситуацп в крш'ш.
Prof. Ye.M. Romaniv - L'viv state financial academy
Place of Government control-revision service of Ukraine in research of
problems of ecologisation economy
The place of Government control-revision service of Ukraine is examined in the questions of the use of volumes of financing from the funds of guard of natural environment of all levels as one of sources of financing of nature protections measures, directed on the improvement of ecological situation in a country.
Охорона навколишнього природного середовища, рацюнальне використання природних ресурЫв, забезпечення еколопчно! безпеки життед1яль-ност людини - невщ'емна умова сталого економ1чного та сощального роз-витку Украши.
Статтею 50 Конституци Украши визначено, що кожний громадянин мае право на безпечне для життя i здоров'я природне середовище. З щею метою Украша формуе еколопчну полггику, спрямовану на збереження навколишнього середовища, досягнення гармоншно! взаемоди суспiльства i приро-ди, охорону, рацюнальне використання i вщтворення природних ресурсiв.
В умовах економiчноi кризи в Украiнi проблема фшансування природоохоронних заходiв набувае особливо1' гостроти. Враховуючи реальне ско-рочення бюджетного фшансування, спрямованого на забезпечення еколопч-но! рiвноваги, у 1992 р. вщповщно до статей 44 та 47 Закону Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" було введено плату за заб-руднення навколишнього природного середовища (далi - НПС) i створено систему фондiв охорони навколишнього природного середовища (далi -ФОНПС) на державному та мюцевому рiвнях, яка представлена Державним, республжанським Автономно! Республжи Крим, обласними, мюцевими (мiськими, селищними, сiльськими) фондами, як у 1998 р. включено до спе-цiальних фондiв бюдже^в вiдповiдних рiвнiв.
Головною метою ефективного використання кош^в державного та мюцевих фондiв охорони навколишнього середовища е виршення питань та проблем у галузi охорони довкiлля. Сьогоднiшня еколопчна ситуацiя у Львiвськiй областi характеризуеться проблемами, як виникли десятки роюв тому. Вiдтак, перспективи полiпшення стану довкшля зараз залежать не стшьки вiд намiрiв здiйснювати природоохороннi заходи, скшьки вiд реаль-них можливостей лiквiдацii наслiдкiв уже завданих еколопчних збиткiв.
1 Начальник КРУ у Льв1вськш обласп
У зв'язку з цим Контрольно-ревiзiйне управлшня у Львiвськiй областi iнiцiювало проведення в област аудиту ефективностi використання кош^в Державного та мiсцевих фондiв охорони навколишнього природного середо-вища у 2003-04 рр.
Упродовж дослщжуваного перiоду з'ясовано, що на фшансування природоохоронних заходiв було спрямовано 11357,0 тис. грн. з державного ФОНПС та 13895,6 тис. грн. - з мюцевих ФОНПС. Проте, як показало дослщ-ження, навггь за умови використання таких обсяпв фшансування з фондiв охорони навколишнього природного середовища ушх рiвнiв як одного iз дже-рел фiнансування природоохоронних заходiв не спостер^аеться покращання еколопчно! ситуацп в областi.
За результатами проведеного дослщження встановлено, що основы причини, якi не дають змоги досягти максимально! ефективност використання кош^в ФОНПС дослiджуваного перiоду, таю:
• по-перше, анал1зуючи суми надходження збору за забруднення НПС та роз-рахунково-обгрунтовану потребу для здшснення природоохоронних заход1в аудиторська група дшшла висновку, що кошт1в, як фактично над1йдуть в найближчих 3-4 роки на рахунок вказаного вище збору, не вистачить, щоб профшансувати весь комплекс розпочатих природоохоронних заход1в;
• по-друге, проведений анал1з отриманих даних ще раз тдтвердив негативний вплив на досягнення кшцевих результат1в як недостатност фшансування, так 1 розпорошеност незначних сум мiж великою кшьшстю об'ектгв. Вкла-дення значних кошт1в у проектно-кошторисну документацию та науков1 ро-боти (дослщження) без достатшх та обгрунтованих джерел подальшого 1х ф1-нансування, не призводить до зменшення шлькост розпочатих об'ектгв та до покращання еколопчно! ситуаци в области Кр1м того, багатомшьйонш затра-ти на придбання обладнання без подальшого його монтажу призводить до ввдволшання 1 без того обмежених фшансових ресурс1в ФОНПС. Тому, юну-юча система ввдбору природоохоронних заход1в та !х подальшого фшансу-вання (в т.ч. фшансування наукових дослвджень) вимагае негайного виршен-ня. Водночас, кошти ФОНПС вс1х р1втв з метою 1х бшьш ефективного та рационального використання необхщно у першу чергу спрямовувати на розпо-чат природоохоронш заходи;
• по-трете, одтею з проблем ефективного використання коштгв фонд1в охорони навколишнього природного середовища е велика шльшсть мюцевих фонд1в (особливо сшьських та селищних), ввдсуттсть на обласному р1вш единого координуючого центру 1х д1яльностг. Все це призводить до розпоро-шення на мюцевому р1вш коштгв 1 не дае змоги фшансувати масштабы природоохоронш заходи, спрямоват на л1кв1дащю та зменшення забруднення;
• по-четверте, непоодинокими е випадки, коли проведення фшансування з державного та мшцевих фонд1в ОНПС у кшщ року (подекуди в остант дш року) унеможливлюе освоення цих коштгв;
• по-п'яте, недосконалшть системи контролю за використанням кошт1в фон-д1в призвела до ввдволшання кошт1в, спрямованих на полшшення еколопч-но! ситуаци у сум1 795,7 тис. грн., у зв'язку з незаконним та нецшьовим !х використанням.
Спектр екологiчних проблем Львiвщини, поряд iз традицiйними, зараз розширюеться за рахунок нових видав i джерел шюдливого впливу на довкiлля.
Додаткову напругу в еколопчну ситуацiю вносить значний потж автотранспорту, викликаний розширенням прикордонних переходiв, iмпорт еколого-небезпечних товарiв, обладнання, технологiй. У виршенш тих чи iнших проблем необхщт конкретнi д^' як з боку оргашв виконавчо! влади, так i без-посередньо забруднювачiв довкiлля та споживачiв природних ресурсiв для усунення негативних явищ.
Реалiзацiя екологiчноï пол^ики, що поеднуе загальнонацiональнi та ре-гiональнi iнтереси Львiвщини, вимагае врахування особливостей кожного реп-ону, своерщност природно-географiчних, ресурсних, економiчних, сощаль-них, еколопчних умов; формування регiонального господарського мехашзму, що може регулювати сощальне - економiчний та екологiчний розвиток, в т.ч. i антропогенний вплив на довкшля. Напрямки формування екологiчноï полiтики в областi повиннi пов'язуватися з вибором прiоритетних завдань, що базують-ся на оцiнцi реальноï ситуацiï, а саме, на обгрунтуванш та впровадженнi систе-ми заходiв, спрямованих на вирiшення явних еколопчних проблем.
Прюритети екологiчноï полiтики затверджують на вщповщному рiвнi у Програмi охорони навколишнього природного середовища Львiвськоï об-ластi та регiональних програмах, куди включаються природоохороннi заходи, реалiзацiя яких передбачена рядом затверджених державних та галузевих програм. Питання охорони довкшля не обмежуеться кордонами, бо полшшення еколопчно1" ситуацiï в однш державi, як правило, призводить до полшшення ситуаци у сусщтх. Тому метою аудиторського дослщження стало на-дання оцiнки ефективност використання коштiв Державного та мюцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища, визначення шляхiв пiдвищення ïx рiвня.
Необxiдно зазначити, що аудиторське дослщження проведено вщпо-вiдно до вимог Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 10.09.2004 №1017 "Про затвердження порядку проведення органами державно!' контрольно-ре-вiзiйноï служби аудиту ефективностi виконання бюджетних програм" та ме-тодичних рекомендацш щодо проведення аудиту ефективностi виконання бюджетноï програми, затверджених наказом ГоловКРУ Украши вiд 02.04.2003 № 75.
У xодi дослiдження проаналiзовано законодавчi та нормативнi акти у сферi охорони навколишнього природного середовища, використано дат статистичноï та фiнансовоï звггност^ бухгалтерського облiку, результати про-ведених ревiзiй та перевiрок, а також шформащю, отриману вiд установ i ор-ганiзацiй областi. З метою вивчення громадсь^ думки проведено анкетуван-ня серед працiвникiв органiв ДПА i державного управлшня екологи та природних ресуршв у Львiвськiй областi.
Охорона навколишнього природного середовища включае у себе весь комплекс заxодiв: вiд рацiонального використання природних ресурЫв, збе-реження, полiпшення та вщновлення цього середовища до запобшання i зни-ження рiвня його забруднення, впливу на нього xiмiчниx, фiзичниx та бюло-гiчниx чинниюв. Тому головним завданням у галузi охорони навколишнього природного середовища е забезпечення дотримання вимог законодавства про
охорону навколишнього природного середовища шдприемствами, установами та оргашзащями всiх форм власност^ з одного боку, та належний контроль за цим процесом вщповщними державними контролюючими органами - з шшого. Сюди також належить система правових, оргашзацшних, економiчних, мате-рiально-технiчних, освiтнiх та iнших заходiв, спрямованих на збереження, вщтворення i використання об'екив тваринного свiту.
У Львiвськiй областi у 2004 р. нараховувалося 429 сiльських, 26 се-лищних, 39 мiських, 8 районних, обласний i фонд охорони навколишнього природного середовища у м. Львовь Кшьюсть фондiв у 2004 р. вшх рiвнiв практично не змiнювалась, ^м збiльшення кiлькостi сiльських ФОНПС на 54 одинищ порiвняно з попередшм 2003 р.
Надходження до ФОНПС вЫх рiвнiв формуються за рахунок кош^в збору за забруднення навколишнього природного середовища, грошових стягнень за порушення шдприемствами та органiзацiями норм i правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду за порушення законо-давства внаслщок 1х дiяльностi. Найбiльша частка збору за забруднення навколишнього природного середовища на регюнальному рiвнi серед мюцевих фондiв надходить в обласний ФОНПС, та становить за два роки близько 68 % (9735,0 тис. грн.).
Значну частку становлять надходження до селищних та сшьських ФОНПС - близько 18 % вЫх надходжень за два роки, при цьому, у структурi надходжень до цих фондiв майже 29 %, або 769,4 тис. грн. - це надходження до селищного ФОНПС смт. Добротвiр. Таким чином, за мшусом надходжень до вказаного селищного фонду, надходження в розрахунку на один селищний та сшьський ФОНПС становили у середньому тшьки близько 2,0 тис. грн. за рш. Необхщно зазначити, що у 2004 р. до обласного ФОНПС надшшло (включаючи збитки) 5130,2 тис. грн., що на 10 % (або 668,5 тис. грн.) бшьше, тж у 2003 р. Водночас у 2004 р. практично не змшилися, вщносно 2003 р., надходження до ФОНПС районного рiвня та мют районного значення i нав-паки зменшились на 12,3 % (170,0тис. грн.) надходження до селищних та сшьських ФОНПС.
Львiвщина за потужшстю економiчного, наукового, культурного по-тенщалу посщае провiдне мiсце в Укра1ш, виробляе 4 % нацiонального доходу держави (восьме мюце серед областей краши). Протягом останнiх роюв характерними для областi стають спалахи сощально! напруги, виникнення яких пов'язане з забрудненням довкiлля (захворювання дггей у Соснiвцi) або з реакщею громадськостi на можливу потенцiйну загрозу такого забруднення (завезення для спалювання на Добротвiрськiй ТЕС угорських гудрошв).
Оцiнюючи екологiчну ситуацiю в област загалом, необхiдно вщзна-чити ряд притаманних 1й тенденцiй як негативного, так i позитивного характеру. З одного боку, юнуе декшька прикладiв значного забруднення навколишнього середовища та еколопчно! загрози, а з шшого, в регюш знаходять-ся декiлька мiсцевостей з чистим i привабливим середовищем та природними заповщниками. На Львiвщинi формуеться досить потужний промислово-аг-рарний комплекс, який е одним з чинниюв дестабшзаци еколопчно! ситуаци,
йдеться насамперед про функцюнування великих пiдприемств прничовидо-бувно!, хiмiчноl та паливно-енергетично! промисловосл. Але, якщо паралiч виробництва у кшщ 90-х рокiв зумовлений економiчною кризою, виявився екологiчно сприятливим явищем, то вплив житлово-комунального господар-ства i транспорту на стан довкiлля залишився без змiн i е доволi значним.
У 2003-04 рр. загальний об'ем викидiв зменшився утричi порiвняно з 1990 р. Однак основним забруднювачем атмосфери залишаеться Доброт-вiрська ТЕС, на яку припадае майже третина всiх викидiв в область
Функцюнування на базi родовищ корисних копалин великих промисло-вих об'екпв висунуло в число надзвичайно гострих проблем - проблему охорони надр. Реальну небезпеку природному середовищу несе експлуатащя наф-тових родовищ на основi застарiлих технологш, що призводить до забруднення грунпв i вод. Ситуацiя ускладнюеться ще й тим, що Стинавське нафтове ро-довище знаходиться в межах зони саштарно! охорони Стрийського водозабору, а Завадiвське - у зош Верхньосиньовидненського родовища мшеральних вод. Напруженою залишаеться екологiчна ситуащя в районi Стебницького ДГХ11 "Полiмшерал", де експлуатацiя родовища калiйних солей загрожуе ак-тивiзацiею карстопровальних процеЫв в околицях м. Трускавця.
Внаслщок фшьтрацп промислових стокiв з акумулюючих басейшв, хвостосховищ i шламосховищ шдприемств вiдбуваеться систематичне забруднення шдземних i поверхневих вод фосфором, Ырководнем i стронцiем. На Роздiльському ДГХП "Орка" нагромадилось близько 4 млн. т фосфогшсу. Надзвичайно актуальною для област^ з огляду на недостатшсть фшансуван-ня, е проблема нагромаджених, уташзованих, знешкоджених та видалених промислових та побутових вiдходiв. Складну еколопчну картину област до-повнюють проблеми вщновлення i збереження рослинного та тваринного свь ту. Враховуючи викладене вище, еколопчна ситуацiя нашо! област порiвня-но з iншими регюнами не е найгiршою, але доволi специфiчною.
З метою вирiшення низки наболших питань, нагромаджених у державi та зокрема у регiонi, для концентраци коштiв i цiльового фшансування природоохоронних та ресурсозбер^аючих заходiв, пов'язаних з охороною довкшля, вiдповiдно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 7 травня 1998 р. N634 "Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища", створено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (далi - ФОНПС), який е складовою частиною Державного бюджету Украши. Головним розпорядником кош^в Державного фонду охорони навколишнього природного середовища е М1тс-терство охорони навколишнього природного середовища Украши. Крiм того, створено фонди охорони навколишнього природного середовища (ФОНПС) на мюцевому рiвнi.
Вщповщно до положення про порядок планування та фшансування природоохоронних заходiв з цшьового фонду охорони навколишнього природного середовища у складi обласного бюджету, затвердженого розпорядженням Голови Львiвськоl ОДА вщ 25.09.2002 р. №947, головним розпорядником кош^в обласного фонду е Головне управлшня економжи Львiвськоl ОДА.
Пунктом 2 вказаного порядку передбачено обов'язковють використання коштiв фондiв державного та мюцевих бюджетiв на природоохоронш заходи, вiдповiдно до передбаченого Перелжом видiв дiяльностi, що належать до природоохоронних заходiв, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 17.09.1996 № 1147 та зпдно з затвердженим планом-перелжом першочергових заходiв, що планують фiнансувати за кошти ФОНПС.
Перелши природоохоронних заходiв у межах щорiчних програм сощ-ально-економiчного розвитку област формуе головний розпорядник кош^в, за поданням Державного управлiння екологи та природних ресурсiв у Львiвськiй областi, вони узгоджуються постiйною комшею з питань екологи обласно! ради. У шдсумку план фiнансування заходiв затверджуеться ршен-ням Львiвськоï обласно1 ради.
Пiд час аудиту, на рiвнi обласного КРУ для ощнки ефективностi використання коштiв ФОНПС, дослщженню пiдлягали три бюджетних програми Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, зокрема:
• 2401230 "Очистка сичних вод";
• 2401250 "Поводження з вщходами та небезпечними х1м1чними речовинами";
• 2401290 "Пщвищення якост атмосферного повгтря".
Крiм того, для ощнки ефективност використання коштiв мюцевих фондiв охорони навколишнього природного середовища КРУ у Львiвськiй областi проведено дослщження використання коштiв за напрямками: охорона водних ресурЫв, охорона атмосферного повгтря та поводження з вщходами.
Для ощнки результативних показниюв виконання бюджетних програм Державного фонду охорони навколишнього природного середовища ауди-торською групою проаналiзовано показники, якi дають змогу ощнити ефек-тивнiсть та рацiональнiсть використання кош^в ФОНПС. Це показники:
• витрат, як характеризують загальний обсяг бюджетних кошт1в, спрямованих на виконання природоохоронних заход1в;
• продукцiï, як закладають в основу розрахуншв потреби у коштах на кожний бюджетний перiод;
• якостi, якi дають змогу ощнити досягнення цiлей, визначених на довгостро-кову перспективу.
Пщ час проведення аудиторського дослiдження було розглянуто гшо-тези (припущення) щодо причин, якi не дають змоги досягти максимально:' ефективностi використання кош^в ФОНПС.
Вiдповiдно до iнформацiï, отриманоï вiд управлiння статистики та державного управлшня екологiï та природних ресуршв (далi управлiння еко-логiï), розбiжностей щодо кiлькостi пiдприемств, установ, оргашзацш, грома-дян-суб,ектiв пiдприемницькоï дiяльностi, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спещальне водокористування та розмщення вщхо-дiв не встановлено. 1нформащя, отримана вiд оргашв ДПА, дещо вiдрiз-няеться вщ даних територiальних органiв Мiнприроди, оскшьки не всi плат-ники збору за викиди i скиди в розрiзi зазначених видiв економiчноï дiяль-ностi потребують дозволiв територiальних оргашв Мшприроди.
Кiлькiсть пiдприемств, яким видано дозволи на викиди i скиди забруд-нюючих речовин, за даними територiальних оргашв Мшприроди та управлшня
cтaтиcтики, у 2004 р. етановила 234, що на 254 п^пр^ме^а менше, шж у
2003 р. Проте, як зазначено вище, не вш платники збору за викиди i та pозмiщення вiдxодiв у pозpiзi зaзнaчениx видав економiчноï дiяльноcтi потребу-ють вiдповiдниx дозволiв, i вiдповiдно, за даними ДПА, кiлькicть вcix платниюв збору навпаки зpоcлa. Загальна cумa збору за забруднення навколишнього ^ре-довища за 2003 р. етановила 9180,2 тиа грн., за 2004 р. - 10260,5 тиа грн.
Необxiдно зазначити, що у 2003-04 pp. найбшьшими забруднювачами aтмоcфеpного повiтpя були пiдпpиeмcтвa паливно-енергетичного комплек-cу - 44 % вcix нaдxоджень, ЖKГ - 20 %, обробно!' пpомиcловоcтi - 9 % та ш-шi пiдпpиeмcтвa - 18 % вcix поcтуплень.
У 2004 р. зро^и на 82,5 %, (або на 1114,9 тиа грн.) вiдноcно 2003 р. нaдxодження за забруднення навколишнього cеpедовищa вщ об,eктiв житло-во-комунального гоcподapcтвa (дaлi ЖKГ), xочa ïx кiлькicть не змшила^. Нaдxодження вiд пiдпpиeмcтв вугiльноï пpомиcловоcтi зpоcли на 47,5 % (на 306,8 rac. грн. в ошовному за paxунок погашення недо1мки попеpеднix ро-кiв), при тому, що ïx кшьюеть cкоpотилacь майже вдвiчi. Biд обpобноï про-ми^овоет! нaдxодження зpоcли на 21,1 % (168,8 тиа грн.), а загальна кшьюеть - тшьки на 1,5 %, також зрооди надаодження вiд iншиx пiдпpиeмcтв на 30,5 % (466,6 rac. грн.). На вказане вплинула змша тapифiв (ïx шдетеащя) та, як вже зазначало^, погашення зaбоpговaноcтi за попеpеднiй перюд.
Нaтомicть, майже на 20 % (937,4 тиа грн.) cкоpотилиcь надаодження вiд об,eктiв паливно-енергетичного комплекcу, при цьому ïx кшьюеть у
2004 р. дещо зменшила^. Aнaлiз показав, що протягом доcлiджувaного перь оду обcяги викидiв в aтмоcфеpне пов^я зменшувaлиcь у cеpедньому на 5 % за рш. Загальний обcяг викидiв зaбpуднюючиx речовин в aтмоcфеpу за 2003-04 pp. в обробнш пpомиcловоcтi не змiнивcя та етановив 14,7 тиc. т, у паливно-енергетичному комплекci, який e нaйбiльшим платником збоpiв до ФОНПC, зменшивcя на 6,4 тиа т., що безперечно e значним позитивним чин-ником для довкшля. Обcяг викидiв забруднюючж речовин в aтмоcфеpу шд-пржметвами добувноï пpомиcловоcтi та об,eктaми ЖЕГ зpic у 2004 р. вщпо-вiдно на 12 % та 13 %, що етановить 1,5 rac. т та 1,6 rac. т.
Необxiдно зазначити, що оторочення викидiв вiд cтaцiонapниx джерел забруднення пояcнюeтьcя cкоpоченням обcягiв виробництва окремими тд-пpиeмcтвaми - головними забруднювачами повггря. Cеpедньоpiчний обcяг ви-кидiв в aтмоcфеpу, що пpипaдae на одне пiдпpиeмcтво, в цiлому у 2004 р. зменшивcя на 0,025 тиа т поpiвняно з 2003 р. Хоча в окремж гaлузяx змiни пройшли неодноpiдно. Так, вщбуло^ cкоpочення у 2004 р. викидiв у розра-xунку на одне тдпржметво у паливно-енергетичному комплекci та в обробнш промдоловоет!, нaтомicть зрооди викиди в pозpaxунку на одне пiдпpиeмcтво в об,eктax ЖГK, вугшьнж пiдпpиeмcтвax та добувнiй пpомиcловоcтi.
Узагальнена iнфоpмaцiя за результатами iнcпекцiйноï роботи терито-piaльниx оpгaнiв Мiнicтеpcтвa оxоpони навколишнього природного ^редови-ща у Львiвcькiй облacтi у 2003-04 pp. зacвiдчилa, що поряд iз зроетанням кiлькоcтi пеpевipениx пiдпpиeмcтв зpоcтae кшьюеть об^кпв, на якиx виявле-но порушення еколопчного зaконодaвcтвa i до якж вжитi штpaфнi carn^f.
У 2003-04 рр. нашчувалось 65 шдприемств, що здiйснювали викиди, скиди, розмщували вiдходи без вiдповiдних дозволiв. Обсяги скидiв даними пiдприемствами у поверхневi воднi об'екти за вiдсутностi дозволiв у 2004 р. становили 136,2 млн. м3, що майже у 1,7 раза бшьше, нiж у 2003 р.
Територiальними органами управлшня екологи у Львiвськiй областi, з метою усунення вказаних порушень, поряд з нарахуваннями штрафних сан-кцш здiйснено такi заходи: видано приписи щодо утримання дозволiв вказа-ними шдприемствами на викиди i скиди, призупинено виробничу дiяльнiсть окремих об'екпв, нараховано грошовi стягнення за порушення шдприемствами та оргашзащями норм i правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду за порушення законодавства внаслщок ix дiяльностi.
Вiдповiдно до отриманоï iнформацiï, за результатами перевiрок вияв-лено 110 об'екпв, якi зобов,язанi сплачувати збiр, але не подавали до подат-кових органiв вiдповiднi розрахунки i не сплачувати збiр у 2004 р. (для порiв-няння у 2003 р. 1'х кiлькiсть становила 75). Як наслiдок проведено1' вщповщ-ними органами роботи, сума донарахованого збору зросла з 12,7 тис. грн. у 2003 р. до 17,6 тис. грн. у 2004 р.
Кшьюсть об'екпв, яю занизили суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2004 р. зросла порiвняно з 2003 р. у 7,5 раза та становила 269 шдприемств. Сума, на яку було занижено збiр за забруднення навколишнього середовища, становила у 2004 р. 11,8 тис. грн., що майже у 20 разiв бшьше, шж за попереднш рш. Необхщно також вщзна-чити, що кшьюсть об'екпв, яю здшснювали скиди забруднених с^чних вод, чим завдали збитюв навколишньому природному середовищу у 2004 р., становили 151 об'ект, для порiвняння - у 2003 р. на 20 менше.
Кшьюсть об'екпв, яю здiйснювали наднормативш викиди забрудню-ючих речовин в атмосферне пов^я, становила 14 од., що вдвiчi бiльше нiж у 2003 р. Водночас обсяг наднормативних викидiв забруднюючих речовин в атмосферне пов^я, внаслщок чого завданi збитки навколишньому природному середовищу становлять 8,3 т, що перевищуе показник попереднього року у Ым разiв.
Дослiдженням встановлено, що за станом на початок 2003 р. - 74 шд-приемства, на початок 2004 р., та 2005 р. - 122 об'екти забруднюють навко-лишне природне середовище в одному райош, а збiр сплачують в шшому, за мюцем податково1' реестрацн. Переважно (на 90 %) це автозаправш станцн, кiлькiсть яких з кожним роком зростае. У цьому випадку можна говорити, що така ситуащя не сприяе повною мiрою полшшенню екологiчного стану за мюцем здiйснення викидiв i скидiв.
Крiм цього, з числа оргашв мюцевого самоврядування, на територй яких розташоваш об'екти, що забруднюють навколишне природне середовище, ршення про розширення (додаткового) перелжу викидiв забруднюючих речовин, на яю встановлюеться збiр за викиди i скиди, затверджувались на рiвнi Львiвськоï обласно1' ради. Вказане ршення дало змогу додатково залу-чити до мiсцевиx ФОНПС 210 тис. грн. за станом на 01.01.2003 р. та 130,0 тис. грн. i 140,0 тис. грн., вщповщно на початок 2004 р. та 2005 р.
Як бачимо, заборговашсть на початок 2005 р. хоча i скоротилась по-рiвняно з початком 2004 р., однак у структурi нарахованого та сплаченого збору вона становить значну частину. Враховуючи стан виконання держав-них та мюцевих програм у сферi охорони навколишнього природного середо-вища, не можна залишити поза увагою сам процес планування та виконання надходжень до ФОНПС вЫх рiвнiв.
Вщповщно до отриманоï iнформацiï, у 2003 р. плановi надходження до ФОНПС вЫх рiвнiв недовиконано на 18 % (1457,9 тис. грн.), у 2004 р. - на 6 % (449,2 тис. грн.). Таким чином, з огляду на ютотт розбiжностi, що юну-ють в обсягах запланованих та суттевих надходжень, вести мову про реальш показники, як покладаються в основу прогнозування та планування надходжень до ФОНПС, немае достатшх шдстав.
Аналiзуючи суми надходження збору за забруднення НПС та розра-хунково-обгрунтовану потребу для здшснення природоохоронних заxодiв, аудиторська група дшшла висновку, що кош^в, якi суттево надiйдуть в найближчих три-чотири роки на рахунок вказаного вище збору, не вистачить навггь на добудову полiгону твердих побутових вiдxодiв для Стрийсько-Дро-гобицького регюну та пiдприемства з переробки твердих побутових вiдxодiв м. Червонограда (кошторисна вартiсть цих об,ектiв близько 36,0 млн. грн.). Таким чином, з врахуванням уЫх надходжень ФОНПС не спроможний про-фшансувати весь комплекс природоохоронних заxодiв.
Висновок: як показали результати дослщження, потребують негайно-го перегляду нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднен-ня. На сьогодш головним завданням е запровадження максимально прозороï системи його нарахування, ефективноï системи контролю за сплатою.
Зростання юлькосп порушникiв природоохоронного законодавства свщчить про недостатню дiевiсть проведених контрольних заxодiв територь альними органами управлiння екологи. З року в рж актуальним залишаеться питання щодо недостатньоï претензiйно-позовноï роботи вщповщних держав-них установ зi стягнення заборгованост за забруднення НПС та сам процес планування i належного обгрунтування надходжень до ФОНПС вЫх рiвнiв.
Метою екологiчноï полiтики у Львiвськiй областi е сповiльнення темшв погiршення стану природного середовища i забезпечення передумов для акти-вiзацiï природооxоронноï дiяльностi, спрямованоï на стабшзащю i поступо-ве покращення екологiчноï ситуац^ шляхом здiйснення практичних заxодiв.
Завдяки аналiзу потреби у коштах на фшансування природоохоронних заxодiв, обгрунтованос^ розраxункiв такоï потреби встановлено, що терито-рiальними органами Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та головними розпорядниками кош^в мюцевих ФОНПС проводяться розрахунки потреби у коштах, проте повноцiнноï загальноï картини еколопч-ного стану в областi у частит потреби у коштах на першочерговi природо-оxороннi заходи немае. Крiм того, пiд час дослщження аудиторською групою проаналiзовано ряд наявних регюнальних програм у сферi охорони навколишнього природного середовища, на виконання яких спрямовувались кошти ФОНПС.
На кожну з обраних для дослщження бюджетних програм, кошти ФОНПС вЫх рiвнiв повинш спрямовуватись, щодо фшансувати природоохо-роннi та ресурсозберiгаючi заходи, вщповщати основним напрямам державно:' полпики у галузi охорони довкшля, використання природних ресурсiв та гарантування екологiчноï безпеки. Водночас, не вс заходи, що профшансова-нi протягом 2003-04 рр., можна вiднести до першочергових. Крiм того, зали-шаеться актуальним питання щорiчного та належного фiнансування природоохоронних заxодiв. Таким чином, проекти розроблено, а подекуди й розпоча-то роботи, проте немае гарантш щодо ïx подальшого фiнансування.
За вказанi кошти можна було б у 2003-04 рр. практично завершити роботи (дещо менш значимi для областт), наприклад, на очисних спорудах та каналь зацшних мережах у смт. Запит1в чи у с. Неслуxiв, i ще дало б змогу безпосе-редньо покращити екологiчний стан навколишнього природного середовища.
Крiм наведеного вище, у 2004 р., вщповщно до плану за кошти державного ФОНПС, здшснено наукове дослщження у сферi охорони атмосферного повгтря за темою "Проведення дослiджень i розробка рекомендацш з по-передженням забруднення атмосферного повГтря вiдxодами виробництва в басейш рГчок Вiсла i Дшстер" та дослiдження за кошти обласного ФОНПС у сферi поводження з вщходами за темою "Проведення дослщжень з локалiза-ци, уташзаци та перероблення вщходГв виробництва на Роздшьському ДГХП "Сiрка". Вартiсть виконаних робгт у двох випадках становить 100,0 тис. грн., виконавець ВАТ "ПрхГмпром". Впровадження вказаних наукових розробок потребуе багатомшьйонних вкладень, що на цей час неможливо, враховуючи наявну обмежешсть фшансових ресурсiв держави.
Щкавим у своему визначеннi прiоритетниx та першочергових заxодiв, спрямованих на покращення стану НПС, е шдхщ до використання коштГв ФОНПС у м. Львовь КрГм цього, не сприяе покращенню виконання природоохоронних заxодiв надходження значних фшансових ресурЫв з державного та мюцевих ФОНПС наприюнщ бюджетного року, а подекуди взагалi в ос-таннi дш року.
Для запоб^ання екологiчним катастрофам на прничо-хГмГчних шд-приемствах областi за рахунок коштГв державного та обласного фондГв ОНПС у 2002-04 рр. розроблено проекти лещади рудниюв та рекультиваци порушених земель, а саме: у 2002 р. з Державного природоохоронного фонду профшансовано проектш роботи на загальну суму 1150,0 тис. грн., у 2003 р. з Державного природоохоронного фонду дофшансовано проектш роботи ДГП "Подорожненський рудник" та Стебницького ДГХП "Полiмiнерал" на загальну суму 250,0 тис. грн., з обласного природоохоронного фонду у 2002 р. на дат роботи видшено 278,0 тис. грн., у 2003 р. - 515,0 тис. грн., у 2004 р. -350.0 тис. грн. Фактично, на сьогодш розроблеш проекти не можуть бути впроваджеш, кошти, необхщт для впровадження кожного з цих проекпв та наукових дослщжень, перевищують рГчш видатки вЫх мюцевих ФОНПС у десятки разiв.
Зютавивши кшьюсть об'екпв, на яких велися роботи у 2003-04 рр., незначш суми коштГв, яю видшяються з ФОНПС уЫх рГвшв на кожен з них, а
головне - кошторисну вартють цих об'ектiв та стушнь !х готовностi, можна стверджувати, що завершення робгт з окремих з них у найближчi 10 роюв виглядае нереальним, без дофшансування з iнших джерел.
Окремою проблемою е питання Львiвського смiттезвалища, розташо-ваного бiля с. Грибовичi Жовювського району, на яке щороку вивозиться
3 ... .
близько 1 млн. м побутових вiдходiв. Смгттезвалище удвiчi перевищило пе-редбаченi саштарними нормами термiни функцiонування. На сьогодш немае альтернативного рiшення щодо його розмщення. Для реконструкци смоте-звалища необхiднi значнi капiталовкладення. До того ж, тшьки на виготов-лення проектно! документаци i робiт з поетапно! рекультиваци та закриття смгттезвалища необхiдно близько 5 млн. грн.
Враховуючи те, що найбшьша юльюсть викидiв утворюеться при спалю-ванш природних видiв палива, основним забруднювачем Львiвськоl области е ВАТ "Добротвiрська ТЕС", де в основному використовують вугшля ДП "Львiв-вугiлля", зольшсть якого не вiдповiдае проектним вимогам. Iснуючi енергобло-ки обладнанi морально застаршим i фiзично зношеним пилогазоочисним облад-нанням. Крiм цього, значною е загазовашсть найбiльших промислових центрiв: Дрогобича, Борислава, Червонограда, Яворова, Нового Роздолу.
Такою е ситуащя i на iнших пiдприемствах областi. Не у повному об-сязi виконано програму щодо оздоровлення повпряного басейну в райош розташування ВАТ "Микола!вцемент". Це пiдприемство не працюе на повну потужшсть. Не завершено роботи з реконструкци АТ НПК "Галичина" щодо поглиблено! переробки нафти. Серед стацюнарних джерел забруднення мiста найвищий вщсоток припадае на пiдприемства теплоенергетичного комплексу (понад 30 %), що е загальнодержавною тенденцiею.
Одним iз прикладiв небезпеки для НПС може бути Бориславське озо-керитове родовище, яке мае запаси природного озокериту, безпосередньо прилягае до юторичного центру м. Борислава. Розробку родовища впровад-жено понад 100 роюв тому, на сьогодш воно розкрито двома вертикальними стволами № 1, № 4, юнуе i старий злжвщований ствол № 3. Озокеритова шахта з видшення газiв метанового ряду належить до надкатегоршних i е ви-бухонебезпечною.
Зважаючи на необхщшсть пiдтримання безпечного стану шахти та бе-ручи до уваги важливють цього питання, у комплекЫ заходiв, спрямованих на подолання техногенно-еколопчних, економiчних, медичних i соцiальних наслiдкiв довготривалого видобутку вугшьно! сировини на територil Борис-лавського промислового району, з метою максимально можливого зниження рiвня загазованостi та забезпечення життедiяльностi населення з подальшого розвитку м. Борислава i курорту Схщниця спiльно з НГВУ "Бориславнафто-газ" розроблено комплексну програму заходiв з лiквiдацil сощально-еконо-мiчних, екологiчних i техногенних наслщюв довготривалого нафтовидобу-вання, лiквiдацiю загазованос^ та вирiшення проблем подальшого розроб-лення низькорентабельних i гранично виснажених запаЫв вуглеводнево! сировини нафтових родовищ Львiвськоl областi на 2001-05 рр.
Сеттеве фшансування заходiв за 2003-04 рр. з КПКВ 2401290 "Пщви-щення якос^ атмосферного пов^я" свiдчить про явний брак кош^в, який
спрямовують на щ цш: з державного ФОНПС видшено 300,0 тис. грн. (в т.ч. 100,0 тис. грн. на наукове дослщження) та 145 тис. грн. за два роки з мГсце-вих ФОНПС.
Результати проведеного дослщження показали, що юнуе ряд причин, яю не сприяють полшшенню екологiчноï ситуаци в регюш. Зокрема, окремоï уваги заслуговуе не тшьки вщсутшсть систематичного та повного фшансування розпочатих природоохоронних заxодiв, але i сам розподш коштГв, не-ритмГчшсть та неповне фшансування природоохоронних заxодiв.
Так, ряд напрямюв використання коштГв, обраних для дослщження ФОНПС, вiдповiдають головним завданням державноï полпики (в т.ч. НДР та НТР) у сферi охорони навколишнього природного середовища, але не зав-жди е першочерговими. Як наслщок, отримати в найближчому майбутньому позитивш результати вщ ïx впровадження е доволГ проблематичним.
З огляду на незадовшьш темпи фшансування окремих об'екпв (захо-дГв), враховуючи ïx кошторисну вартють, стушнь готовности перспектива ïx добудови в найближчГ десять роюв без залучення бюджетних коштГв та кош-тГв швесторГв, виглядае малореальною. КрГм цього, вкладення коштГв у про-ектно-кошторисну документащю за вГдсутност достатшх та обгрунтованих джерел подальшого ïx фшансування, не приводить до зменшення юлькосл розпочатих об'екпв та до покращення екологiчноï ситуаци в область Щ прик-лади наголошують на обов'язковост вдосконалення мехашзму використання коштГв ФОНПС вЫх рГвшв з метою ïx рацюнального та ефективного спряму-вання на першочерговГ об'екти природоохоронних заходГв.
Утворення численних сшьських, селищних та мюьких фондГв призво-дить до розпорошення коштГв та не дае змоги виконувати цими фондами ютот-m природоохоронш заходи i, як правило, кошти залишаються невикористани-ми, водночас, коли еколопчна ситуащя в рядГ регюшв потребуе покращення.
Вщповщно до чинного законодавства, управлшня екологи як держав-ний орган виконавчоï влади не може впливати на процес визначення органом мюцевого самоврядування прюритетних напрямГв розподшу коштГв мюцевих ФОНПС. Наслщком цього, в окремих випадках е нерацюнальне використання коштГв мюцевих фондГв ОНПС. Водночас, недостатшсть контролю за ви-користанням коштГв фондГв призводить до ïx нецшьового використання до вщволжання коштГв вгд виконання природоохоронних заходГв.
Грунтуючись на результатах проведеного дослщження ефективност використання коштГв державного та мГсцевих фондГв охорони навколишнього природного середовища, вдосконалення мехашзму планування, розподшу та шдвищення ефективност ïx використання КРУ у ЛьвГвсьюй област запро-понувало:
1. Мшютерству охорони навколишнього природного середовища Украши:
• шщшвати внесения змши до п. 2 постанови КМУ вгд 01.03.1999 р., зокрема, включити нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднення, безпосередньо в цшу пального. При цьому, платниками збору визначати ви-робникгв та 1мпортер1в паливно-мастильних матер1ал1в;
• вид1ляти кошти на розпочат природоохоронш заходи з високим р1внем готовность Фшансування нових проекпв та наукових досл1джень (дослщних робгт) проводити винятково за умови гарантованого !х надежного подальшого фшансування;
• розглянути можлившть створення Нацюнального еколопчного фонду на двох р1внях, що дасть змогу акумулювати кошти та ефективно використову-вати 1х для фшансування загальнодержавних та регiонадьних природоохоронних заход1в.
2. Державному управлiнню екологп та природних ресурсiв у Льв1всь-кiй областi:
• для отримання достов1рно! шформацп про стан природоохоронних заход1в в област провести швентаризацш розпочатих природоохоронних заход1в, що фшансувались за рахунок державного ФОНПС;
• зосередити основну увагу на об'ектах (природоохороних програмах, заходах), що мають високий р1вень готовност 1 найближчим часом зможуть за-безпечити оч!куваний економ!чний ефект, забезпечивши для них прюритет-тсть у фшансувант.
3. Льв1вськ1й обласнiй державнiй адмшютраци:
• для отримання достов1рно! шформацп про стан природоохоронних заход!в в област!, провести iнвентаризацiю розпочатих природоохоронних заход!в, що фiнансувадись за рахунок обласного ФОНПС;
• з метою уникнення розпорошеност кошт1в мiсцевих фонд!в ОНПС, реко-мендувати органам мшцевого самоврядування розглянути можлив1сть деле-гувати повноваження с1льських, селищних, районних фонд!в ОНПС фондам вищого р1вня;
• при плануванш видатюв обласного ФОНПС передбачати спрямування кошт!в на заходи, яю будуть водночас фiнансуватись як за рахунок кошт!в державного, так! мюцевих ФОНПС, кошт!в мюцевих бюджетов, кошт!в iнвесторiв;
• з метою оперативного реагування на проблеми навколишнього середовища рекомендувати РДА та мшцевим радам щоквартально розглядати питання виконання природоохоронних заходiв на колепях, сешях районних рад;
• при завершены значних проекпв створювати з числа представниюв органiв мiсцевого самоврядування, фахiвцiв держуправлiння екоресуршв 1з залучен-ням громадськост!, ро6оч1 комки, у функци яких входили б прийняття в експлуатащю об'екпв, ро61т, продукци та оц1нку природоохоронного ефекту таких проекпв.
УДК 368 + 574 Ст. наук. ствроб. I.A. Сааджан, канд. екон. наук - 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних дослiджень НАН Украти
про страхування природних ресурс1в
Обгрунтовано доцшьшсть використання страхування як шструмента ризик-ме-неджменту ресурсокористування, дослiджено економiчну сутнiсть страхування природних ресурав як економiчноi категорп.
Ключов1 слова: страхування природних ресурав, природно-ресурсний потен-цiал, середовищезахисна та ^матостворююча функцп лiсових масивiв.
