CC BY
25
7. Сафонов А.1. Металощдикацшш морфометричш ознаки achenii Cichorium intybus L.// Актуальнi питання ботанши та екологй. Зб. мат. конф. - Н1жин: Наука-сервю, 1999. - С. 94-95.
8. Эмбриология растений: использование в генетике, селекции, биотехнологии: в 2 т. -М.: Агропромиздат, 1990. - Т. 2. - 463 с.
9. Эмбриология цветковых растений. Терминология и концепции: в 3 т. / Под ред. Т.Б. Батыгиной. - СПб.: Мир и семья, 1997. - Т. 2. Семя. - 823 с.
Докторант О.Я. Лазор1, к.с.-г.н., Доцент О.Д. Лазор1, к.с.-г.н.
М1СЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ I ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Вказаш та проаналiзованi завдання, функци, компетенци та повноваження ]шських рад, ïx виконавчих оргашв у сферi екологй та природних pecypciB.
Oleg Lasor, Oksana Lasor - Ukrainian academy of public administration The city self-government and protection of environment
The functions, competence and power of city councils, their executive organs in the ecology and natural resources sphere are analyzed.
Зниження piBHH життя у мктах Украши безпосередньо пов'язане з ïx неза-довшьним еколопчним станом. Без усввдомлення i врахування цього аспекту не-можливо ефективно вирiшувати соцiально-економiчнi, полггичш, культурнi про-блеми розвитку як мкт, зокрема, так i держави, загалом.
У доповiдi Мiжнародноï комки з навколишнього природного середовища вказуеться, що для досягнення стану сталого природного позитивного розвитку необхвдне кнування таких передумов:
• полiтична система, здатна забезпечити участь громадськосп у прийнятп ршень;
• економiчна система, яка могла б забезпечити розширене виробництво, зоркнтова-не на збереження еколого-ресурсно'1 бази, та технiчний прогрес;
• сощальна система, здатна зтмати напруження, що виникае внаслiдок негармонш-ного розвитку суспшьства;
• технолопчна система, що стимулювала б постшний пошук нових рiшень;
• мiжнародна система, що сприяла би щдтримщ iснуючих та налагодженню нових зв'язюв;
• гнучка адмiнiстративна система, здатна до функщонування у нових умовах [5]. На жаль, бшьшкть iз вказаних передумов у нашiй державi знаходиться на
початковому етапi свого розвитку. Вважаемо за необхвдне визначити завдання, функцiï, компетенцiï та повноваження шституцш мicького самоврядування у га-лузi екологiï та природних ресурсов. Чинне законодавство Украши надiляе мкью ради повноваженнями - правами й обов'язками, ят випливають iз завдань та фун-кцiй iнcтитуцiй мкького врядування на вiдповiднiй територiï.
Важливi завдання органiв мicького врядування зосереджеш у Конcтитуцiï Украши [1] та Закош Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" [2], ят торкаються органiзацiï дiяльноcтi з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсш, забезпечення еколо-пчно! безпеки, органiзацiï екологiчноï оcвiти, еколопчного виховання громадян тощо. Основне завдання шституцш мкького врядування у cферi екологй та при-
1 кафедра державного управления та мгёцевого самоврядування ЛФ УАДУ при Президентов! Украни
родних ресурав - це виртення ними, пiд свою вiдповiдальнiсть, частини пyблiч-них справ у межах ддачого законодавства Укра'ни та в штересах мiсцевого насе-лення.
Законодавство надаляе мiськi ради функциями керiвництва, забезпечення, органiзацií, контролю тощо. У функщях мiських рад у сферi екологи та природних ресурсш розкриваеться призначення цих iнститyцiй, не тiльки як представницьких органiв. Саме цi аспекти втшюються у конкретнi напрямки i види даяльносп рад щодо виконання поставлених завдань. Вiдповiдно до Концепцп сталого розвитку населених пyнктiв [4] основними заходами з реалiзацií державно! полiтики у цiй сферi е забезпечення рацюнального використання природних ресурав, формуван-ня повноцiнного життевого середовища у населених пунктах, захист вщ несприя-тливих природних явищ, запобкання виникненню техногенних аварiй тощо.
У перекладi з латинсько! "компетенцiя" (competo) - добиваюсь, вiдповi-даю, шдходжу. Якщо стосовно змiстy, - це:
• коло повноважень органу або ж посадово! особи;
• знання та досвщ у тiй чи шшш сферi.
Якщо йдеться про компетентнкть, то необхiдно мати повну яснiсть стосовно того, хто, як та ят завдання мае виконувати. Ti завдання, яш виконують орга-ни мiського врядування, зазвичай, складнi та багатограннi: як за рiвнями (мiсто районного, обласного чи державного значення, район у meri) вертикально! струк-тури, так i на горизонтальному ршш - мiж органами влади (ради - адмшктрацц -вiдомчi установи), а також - у функщональнш стрyктyрi у межах оргашв мiського самоврядування одного рiвня (рада - голова вщповвдно! ради - виконавчi органи). Зрозумшо, що дiяльнiсть цих органiв перехрещуеться, i тому, з метою уникнення певних колiзiй, оптимiзацií дiяльностi, необхщно точно розподiлити i чiтко визна-чити не тальки завдання, а й компетенцп' та повноваження тих чи шших органiв та посадових осiб мiського врядування.
Однак, зрозумшо i те, що чiткого та однозначного розподалу завдань недо-статньо для ефективно! роботи органiв мкького самоврядування. Компетенцiя органу мкького врядування чи посадово! особи складаеться не тiльки з прав та обо-в'язкiв, але й з предмету вщання. Той, хто одержав чико окреслене коло завдань, повинен мати можливкть належним чином !'х виконувати. Йдеться про те, що як кершник (голова вiдповiдноí ради), так i пращвники виконавчих оргашв, - мають володiти знаниями та вмiннями, необхвдними для своечасного та яккного виконання покладених на них функцш, iншими словами - бути компетентними, добре обiзнаними iз колом повноважень як посадово! особи, так i ввдповщного органу мкького врядування. Мкью ради несуть ввдповвдальнкть за стан навколишнього природного середовища на сво!'й територй' i у межах свое! компетенцп ввдповщно до ст. 15 вище згаданого Закону [2]:
• забезпечують реалiзацiю еколопчно! полiтики Украши, еколопчних прав грома-дян;
• дають згоду на розмщення на свош територй' шдприемств, установ, органiзацiй;
• затверджують Í3 врахуванням екологiчних вимог проекти планування та забудови населених пункив, !х генеральнi плани та схеми промислових вузлiв;
• видають та скасовують дозволи на вiдособлене спещальне використання природних ресурсiв мкцевого значення;
• затверджують мiсцевi еколопчт програми;
• органiзовують вивчення навколишнього природного середовища;
• створюють та визначають статус фондiв для фшансування програм та iнших захо-дiв щодо охорони навколишнього природного середовища;
• оргатзовують, якщо це необхщно, здiйснення екологiчноí експертизи;
• забезпечують iнформування населения про стан навколишнього природного сере-довища;
• оргатзовують роботу з лшвщацп екологiчних наслщюв аварш, залучають до цих робгг прадiвникiв шдприемств, установ та оргашзацш, незалежно вiд 'íх шдпоряд-кування та форм власносп, громадян;
• приймають ршення про органiзацiю територш та об'eктiв природо-заповiдного фонду мюцевого значення та iнших територш, що пiдлягають особливiй охоронi;
• здшснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• припиняють господарську д1яльтсть шдприемств, установ та оргашзацш мюцевого шдпорядкування, а також - обмежують чи зупиняють (тимчасово) д1яльшсть не пiдпорядкованих мiсцевiй радi шдприемств, установ та органiзацiй у випадку порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• координують д1яльшсть вiдповiдних спещально уповноважених державних орга-нiв управлшня у галузi охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурав на територп ради.
Що ж стосуеться повноважень, то це - законодавчо надане право щось ро-бити, а вже наявнiсть реально! влади забезпечуе можливiсть !х виконання. Потрь бно зауважити, що повноваження делегуються посада, а не щдиввду, i вони завжди е обмежеш. Це означае, що завжди кнуе така влада, яка може зменшити, обмежи-ти можливосп голови вщповщно! ради або ж само! ради застосовувати сво! повноваження (наприклад, влада виборщв, влада голови). 1нколи межi цих обмежень настшьки значш i так змiнюють характер повноважень, що необхiдно розглядати вiдносини мiж рiвнями повноважень як загалом, так i зокрема, у самiй системi мь сцевого самоврядування, так i мiж нею та системою оргашв виконавчо! влади.
Повноваження мiсцевого самоврядування у сферi екологi!' та природних ресурсов - це, визначенi Конститущею та законами Укра!ни, iншими правовими актами, права та обов'язки територiальних громад, органiв мiсцевого самоврядування iз здiйснення завдань та функцш мiсцевого самоврядування. Територiальна громада здшснюе сво! повноваження як безпосередньо, так i через обранi нею ор-гани, що разом iз громадою складають систему мкцевого самоврядування.
Чинне законодавство надiляе мiськi ради вiдповiдними функцiями та пов-новаженнями, ят е основою !х практично! даяльносп та закрiпленi у ч.1 ст. 143 Конституцп та у ст. ст. 25 i 26 Закону "Про мкцеве самоврядування в УкраЫ". Визначаючи повноваження, Закон про мкцеве самоврядування у ст. 25 видшж за-гальну компетенцда мiсько!' ради, у межах яко! вона правомочна розглядати та виртувати питання, вщнесеш Конституцiею та законами Укра!ни до !х вiдання. У ст. 26 Закону про мкцеве самоврядування видшена виключна компетенцiя мь ських рад, тобто окреслено коло питань, ят вирiшуються, виключно, на !х плена-рних засiданнях. Закон про мкцеве самоврядування за^плюе виключну компетенцда цих рад, гарантуючи !х дiяльнiсть вiд втручання iнших органiв самовряду-вання та виконавчо! влади.
Мiськi ради можуть здiйснювати й iншi повноваження вiдповiдно до законодавства Укра!ни. Згiдно iз ст. 33 Закону Укра!ни вiд 21 травня 1997 року "Про мкцеве самоврядування в Укра!ш" [3], мкью ради:
• надають згоду на розмщення на вiдповiднiй територп нових об'екив, сфера еко-логiчного впливу д1яльноси яких, згiдно з дiючими нормативами, включае таку територто;
• приймають у межах, визначених законом, ршення з питань боротьби iз стихшним лихом, епiдемiями, епiзоотiями, за порушення яких передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.
Виконавчими iнституцiями мiських рад е вщповщш виконавчi комiтети, якi надаляються законом як власними (самоврядними), так i делегованими повно-важеннями у галузi екологií та природних ресурсiв. Серед останшх доцiльно видь лити розгляд та узгодження планiв пiдприемств, установ та оргашзацш, що не належать до комунально!' власностi вщповвдних територiальних громад, дiяльнiсть яких може викликати негативнi соцiальнi, демографiчнi та еколопчш наслiдки, пiдготовка щодо них висновюв i внесения пропозицiй до ввдповщних органiв. Вiдповiдно до ст. 19 Закону "Про охорону навколишнього природного середови-ща" [2], виконавчi та розпорядчi iнституцií органiв мкцевого самоврядування:
• здiйснюють реалiзацiю ршень вiдповiдних рад;
• координують д1яльтсть мiсцевих органiв управлiння пiдприемств, установ та оргашзацш, розташованих на територп ради, незалежно вiд форм власноси та 1х пiд-порядкування;
• оргатзовують розробку мiсцевих екологiчних програм;
• визначають у встановленому порядку нормативи плати i розмiри платежiв за за-бруднення навколишнього природного середовища та розмiщення вiдходiв;
• затверджують за поданням органiв Мшстерства екологп та природних ресурсiв для тдприемств, установ та органiзадiй лiмiти використання природних ресурсiв, за винятком ресурсiв загальнодержавного значения, лiмiти викидiв i скидiв забру-днюючих речовин у навколишне природне середовище та лiмiти розмiщення вщ-ходiв;
• оргатзовують збiр, переробку, утилiзацiю та захоронення промислових, побуто-вих та шших вiдходiв на свош територп;
• формують i використовують мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища;
• погоджують поточт та перспективнi плани роботи тдприемств, установ та оргашзацш iз питань охорони навколишнього природного середовища i використання природних ресурив;
• забезпечують систематичне та оперативне шформування населення, пiдприемств, установ, оргашзацш, громади про стан довюлля;
• оргатзовують еколопчну освiту та еколопчне виховання громадян;
• приймають ршення про органiзацiю територiИ та об'екпв природно-заповiдного фонду мiсцевого значення.
Деякi питання у галузi екологп виконавчi iнституцií реалiзують у процес здiйснения iнших функцiональних повноважень, наприклад:
• вирiшення питань збирання, транспортування, утилiзацií та знешкодження побу-тових вiдходiв (власнi);
• скасування виданих дозволiв на експлуатацiю об'ектiв у випадку порушення ви-мог еколопчно'1 безпеки (делегованi);
• здiИснення контролю за станом житлового фонду незалежно вщ форм власноси у мюцях, що зазнають впливу небезпечних природних i техногенних явищ (делего-ват);
• визначення розмiрiв вiдшкодувань юридичними особами за еколопчну шкоду (власт).
Важливi повноваження мають виконавчi комiтети мiських рад (за винятком мiст районного шдпорядкування) щодо координацií дiй на вщповщнш територií мь сцевих спецiально уповноважених державних органв управлiння з охорони приро-ди - територiальних оргашв Мiнiстерства екологи та природних ресурсов Украши, Державного комiтету Украши по земельних ресурсах, Державного комiтету Укра1-ни по водному господарству, Державного комтату лiсового господарства Украши (ч.2 ст. 33 Закону "Про мкцеве самоврядування"). Ця координацiя, що реалiзуеться через залучення виконавчими комiтетами вище вказаних специально уповноважених шституцш, повинна об'еднувати зусилля численних оргашв, ят здiйсиюють управлiнськi функцií у галузi екологií та природних ресурсш, а саме для:
• розробки мюьких екологiчних програм,
• узгодження лiмiтiв природокористування на територп мют;
• шщювання здшснення комплексних перевiрок виконання природоохоронного за-
конодавства на шдприемствах тощо.
Особлива роль у прийнятп рiшень з питань екологл та природних ресурс1в належить мкькому головi, який гарантуе здiйснения вiдповiдних повноважень ор-ганiв мiсцевоí виконавчо!' влади, дотримання вимог законодавства у цш сферi, ор-ганiзовуе роботу ввдповщно!' ради та 11 виконавчого комитету, пiдписуе 1х рiшения, виконуе iншi координуючi, виконавчо-розпорядчi та контролюючi функцií.
Вiдповiдно до повноважень та компетенцц мiська рада може створювати спещальш пiдроздiли, якi контролюють виконання природоохоронного законодавства оргашзащями, установами та шдприемствами у межах свое!' територп. Це можуть бути рiзноманiтш структурнi утворення (трести, пiдприемства тощо), як утворюються представницькими органами мкьких громад рiзних iерархiй. Такий шдроздш створено у м. Львовi - Комунальне пiдприемство "1нспекпдя благоустрою та екологи м. Львова". Як приклад дiяльностi у цьому планi можна навести Розпорядження мкького голови вiд 25.06.1999 р. № 329 "Про контроль за охоро-ною зелених насаджень у м. ЛьвовГ. Техиологiчний та приймальний види контролю, зпдно з вказаним розпорядженням здшснюе департамент мiського шжене-рного господарства, iнспекцiйний - комунальне шдприемство, управлiния муш-ципальноí дружини та пiдроздiл екологiчноí мiлiцií ЛМУ УМВСУ у Львiвськiй областi, iншi уповноваженi на те державнi органи зпдно з чинним законодавст-вом. Ввдповщно до п.п.3.1., 3.2. цього Розпорядження "пращвники визначених ко-нтролюючих органв у випадку виявлення факпв порушень та вiдповiдальних за це юридичних чи фiзичних осiб складають документи встановленоí форми, якi фь ксують факти порушення, та передають !х до уповноважених державних органв". Факти вiдповiдних порушень оформляються у виглядi:
• протоколiв про адмшстративш правопорушення;
• актiв про порушення для подальшого вiдшкодування збитюв.
Протоколи для притягнення до адмшвщповвдальносп та Акти про порушення передаються до Держуправлiния екологи та природних ресурс1в у Львiвсь-кш областi. Розмiр заподiяноí шкоди обчислюеться пращвниками цього Держуп-равлiния за таксами, що затверджеш постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 08.04.1999 р. № 559, а стягнуп кошти перераховуються на спецiальнi бюджетнi рахунки (цiльовi фонди охорони навколишнього природного середовища) згiдно з чинним законодавством.
Отже, мкью ради, !х виконавчi органи, мкью голови з метою ре^зацц покладених на них повноважень, надшяються правами органiзацiйно-дорадчого, координацiйно-контрольного, санкцюнуючого та юрисдикцшного характеру. До-речно зауважити, що на практицi посадовi особи недостатньо використовують ви-значенi законодавством права для виконання покладених на них повноважень. На нашу думку це зумовлено як вщсутнктю ввдповщних знань у сферi екологiчного права, так i недосконалiстю чинного законодавства (дублювання функцiй, пере-хрещення повноважень, невизначешсть щодо предмету вiдання тощо). Однак не-обхiдно пам'ятати, що мкька полiтика, яку реалiзують все ж таки органи мкького врядування та !х посадовi особи мае бути спрямована, у першу чергу, на форму-вання повноцiнного яккного середовища для життедiяльностi мешканщв мкта.
Лiтература
1. Конститущя Украши вщ 26.06.1996 р.
2. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 р.
3. Закон Украши "Про мюцеве самоврядування в Укршш" вiд 21. 05. 1997 р.
4. Коицеицш сталого розвитку населених пунктiв вiд 24.12.1999р.
5. Держание регулювання економжи: Навч. поабник / С.М. Чистов, А.С. Никифоров, Т.Ф.Куценко та ш. - К.: КНЕУ, 2000 - С.291._
Biecnae Ятк
РОЛЬ МАЛИХ ПЩПРИеМСТВ В ЕКОНОМ1ЧН1Й АКТИВ1ЗАЦП СЛАБО РОЗВИНУТИХ РЕГ1ОН1В
Слабо розвинутi регiони характеризуются низьким piBHeM ВВП, що припадае на душу населенна, великою питомою вагою сiльського продукцн господарства у ВВП а та-кож великим роздабленням пiдпpиемництва. 1х eкономiчний розвиток залежить мiж ш-шим вщ динамiки розвитку малих пiдпpиемств.
Екож^чний розвиток слабо розвинутих peгiонiв, який пов'язаний з динамiкою розвитку малого i середнього пiдпpиемництва, що вимагае пiдтpимки з боку мюцево! влади. Така пiдтpимка полягае на створенш умов для виникнення регюнально! системи, яка об-межувала б ризик шдприемщв i одночасно збшьшувала можливостi пошуку нeобхiдних для розвитку eкономiчноl дiяльностi капiталiв, викоpистаннi доступних на peгiональному piвнi eнкуономiчних шструмент]в стимуляцн розвитку мiсцeвого пiдпpиемництва, оргаш-зацн мepeжi iнкубатоpiв пiдпpиемництва, торпвельно! мepeжi i мepeжi навчальних закла-дiв для вишколу менеджерських кадав.
Wieslaw Janik
Role of small enterprises in economic activization of faintly developed regions
The Faintly developed regions characterize PKB low falling down per capital, big specific weight of to production agriculture in PKB. Their economic development depends among other things from development dynamics of small enterprises.
Economic development of faintly developed regions, which is associated with development dynamics of small and middle business undertakings, that calls for maintenance on the part of local authority. Such maintenance is on creation of conditions for beginnings of regional system, which limited an owners risk and for hours together added to search possibilities of capitals necessary for development of economic activity, use of development stimulations instruments accessible on regional equal ekonomic of local business undertakings, busyness undertakings incubators network organization, trade network and network of sparring establishments for learn of menegement sequences.
