CC BY
7
УДК 311.2:330.3
aдaпtaцiя методичного забезпечеиия до cпeцифikи упpabлihhя «розумним»
habколишнiм середовищем
® 2017 ЛАЗЕБНИК ю О.
УДК 311.2:330.3
Лазебник Ю. О.
Адаптацiя методичного забезпечення до специфши управлiння «розумним» навколишнiм середовищем
Мета cmammi полягае в об(рунтувант ¡нформацшно-аналтично)' бази для методичного забезпечення прийняття нових технологчних ршень, необх1дних для покращення управлшня системою «розумного» навколишнього середовища. У сmamm¡ визначено коло основних проблем, з якими стикаються сучaсн¡ велик мста у зв'язку з¡ зростаючою урбанзацею, та об(рунтовано необхдншь впровадження концепцЦ «розумного» навколишнього середовища для виршення зазначених проблем. Розглянуто основн пдходи до визначення поняття «розумне» навколишне середовище». Визначено та проаналзовано основн склaдов¡ «розумного» навколишнього середовища. Розглянуто нaйкрaщ¡ св¡mов¡ практики провдних мкт, таких як Дубай ¡ Гонконг, щодо впровадження «розумних» технологй.
Ключовi слова: «розумне» мшо, «розумне» навколишне середовище, методичне забезпечення. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 8.
Лазебник Юлiя Олександрiвна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри статистики, облку та аудиту, Харквський нацональний утверситет ¡м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харкв, 61022, Украна) E-mail: yuliya_lazebnyk@ukr.net
УДК 311.2:330.3 Лазебник Ю. А. Адаптация методического обеспечения к специфике управления
Цель статьисостоит в обоснованииинформационно-аналитической базы для методического обеспечения принятия новых технологических решений, необходимых для улучшения управления системой «умной» окружающей среды. В статье определен круг основных проблем, с которыми сталкиваются современные большие города в связи с растущей урбанизацией, и обоснована необходимость внедрения концепции «умной» окружающей среды для решения указанных проблем. Рассмотрены основные подходы к определению понятия «умная» окружающая среда». Определены и проанализированы основные составляющие «умной» окружающей среды. Рассмотрены наилучшие мировые практики передовых городов, таких как Дубай и Гонконг, относительно внедрения «умных» технологий. Ключевые слова: «умный» город, «умная» окружающая среда, методическое обеспечение. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 8.
Лазебник Юлия Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: yuliya_lazebnyk@ukr.net
UDC 311.2:330.3 Lazebnyk Iu.O. Adaptation of the Methodological Support to the Specifics of Management of "Smart" Environment
The aim of the article is to justify the analytic base of the methodological support for adopting new technology solutions necessary to improve management of the "smart" environment system. The article identifies the range of major problems facing modern large cities in the context of the growing urbanization and substantiates the need to introduce the concept of "smart environment for solving these problems. The main approaches to the definition of the concept of "smart" environment are considered. The main components of "smart" environment are identified and analyzed. The best world practices of leading cities, such as Dubai and Hong Kong, regarding the introduction of "smart" technologies are considered.
Keywords: "smart" city, "smart" environment, methodological support. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 8.
Lazebnyk luliia O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: yuliya_lazebnyk@ukr. net
Вступ. Безлiч míct у всьому свт прагнуть стати «розумними», використовуючи цифровi технологй для виршення низки таких питань, як створення бкьш стш-koï шфраструктури, забезпечення стабкьност розвитку, тдвищення ефективност надання послуг, ефективност взаемодп з навколишшм середовищем, а отже, тдвищення якост життя та безпеки населення. Швидка урбашза-щя, недостатньо розвинута шформацшно-комушкацшна мкька шфраструктура, недостатнш обсяг швестицш та неращональне цшоутворення е ключовими факторами, що впливають на формування шдходш до управлшня навколишшм середовищем «розумного» мкта. Ц фактори ще бкьше ускладнюються насл^ками змши ^мату й ш-
шими стресовими факторами змши навколишнього середовища.
Без належно'1 науково обгрунтовано'1 шформацшно-аналiтичноï бази прийняття нових технолопчних ршень, необх^них для покращення управлшня системою «розумного» навколишнього середовища, стае неможливим.
Анамз останшх дос^джень i публжацш. Захисту навколишнього середовища придкяеться особлива увага в рамках Програми Оргашзацп Об'еднаних Нацш з навколишнього середовища (United Nations Environment Programme -UNEP). UNEP виконуе роль захисника, катамзатора i посе-редника у сприянш ращональному використанню та стало-му розвитку глобального навколишнього середовища [6].
Робота UNEP охоплюе оцiнку глобальних, регюналь-них i нацiональних еколопчних умов i тенденцiй; розробку мiжнародних i нацiональних документiв з питань охорони навколишнього середовища; змщнення шституцшно! бази для рацiонального управлiння навколишшм середовищем.
Постановка завдання. Процеси мютобудування ма-ють значний вплив на змши навколишнього середовища, спричиняючи таю наслдки, як iнтенсивне споживання при-родних ресурсш та енергп, зб1льшення викидш в атмосферу та скидання вiдходiв. За оцiнками експерпв ООН [8], в цей час у мютах споживаеться близько 75 % свиюво! енергц та 70 % свггових викидiв CO2, i очжуеться, що цi цифри будуть i надалi зростати, зокрема як наслдок все бкьш зростаючо'1 урбашзацп.
Нестримне зростання в мютах призводить до виник-нення значних соцiально-економiчних та еколопчних проблем для жителв, тдприемств, галузей, мунiципалiтетiв та урядш, а також до серйозних змш клiмату [2; 8]. Вирiшення зазначених проблем може бути здшснено шляхом впрова-дження концепцп «розумного» навколишнього середовища.
Викладення основного матерiалу. В останш роки провiднi столичнi мкта свiту все бкьше стикаються з еко-логiчними проблемами, включаючи забруднення повггря, Грунту, пiдземних i поверхневих вод, неращональне пово-дження з вводами тощо, якi стають все гостршими i по-требують негайного втручання.
Виршальне значення для розвитку «розумного» мк-та (Smart City) та створення «розумного» навколишнього
середовища (Smart environment) мають три основш скла-Довi:
■ стратегiчна полiтика, законодавство, правила та норми;
■ шновацшне сучасне мiське планування та проек-тування;
■ надшне фiнансове планування.
В^пов^но до [5] «розумне» навколишне середовище визначаеться як мiська екосистема на базi шформацшно-комунiкацiйних технологiй з комфортними ^матичними умовами та стабкьними системами управлiння ресурсами. В рамках «розумного» навколишнього середовища зусилля також спрямоваш на захист навколишнього середовища з метою зменшення забруднення та зараження ресурсш.
На основi використання «розумних» технологiй у мк-тах полегшуються процеси контролю та управлшня якiстю навколишнього середовища та його елементш, таких як управлiння яистю повiтря, контроль шумш або тдтримка «зеленого» простору. Управлiння цими еколопчними проблемами здiйснюеться рiзними суб'ектами мюцевого само-врядування. Всi щ суб'екти формують екологiчну стiйкiсть мюта та спiвпрацюють iз единим координацшним центром, щоб визначити можливост впровадження послуг, пов'язаних з 1КТ. Такi послуги пiдвищують ефективнiсть управлшських процесiв, екологiчних ресурсiв i пов'язаних з ними шфраструктур у багатьох мiстах свiту.
На рис. 1 наведено схематичне зображення основних складових «розумного» навколишнього середовища.
Рис. 1. основы складовi «розумного» навколишнього середовища
У зв'язку з промисловою револющею у мiських центрах зосереджеш пiдприемства рiзних видiв дiяльностi: промисловостi, будiвництва, транспорту, енергетики, яи видiляють парниковi гази та забруднюють повггря. Розмь ри, зростання, структура та щльшсть населення е ключо-вими факторами, що визначають викиди шидливих газiв у мiстах та мають шш1 екологiчнi наслiдки. Зрозумко, що iснуе негативна кореляцiя м1ж щкьшстю населення та ви-кидами шидливих шзГв в атмосферу. Наприклад, одно-вiдсоткове збiльшення щкьност мюьких територiй при-зводить до скорочення забруднення окисом вуглецю (CO) приблизно на 0,7 % на ршш мiста, при цьому шш1 фактори зберiгаються постшно [2] (UN-Habitat).
У результатi виникае необх^шсть у посиленнi ком-пактност шляхом змiшаного землекористування та максимально! ефективност використання землi. Мкьи терито-рЦ мають пiдтримувати належну та добре продуману щкь-шсть - щонайменше 150 ойб на гектар [2] (UN-Habitat). Для цього потр1бш добре сплановаш вулищ та громадсьи простори, яи формують мюьку структуру та допомага-ють тдтримувати мiсцеву економiку, зв'язок, культуру, творчють i майбутнi поди. Розумно оргашзована вулична мережа добре працюе для транспортних засобш i громад-ського транспорту, а також для пшоход1в i велосипедистов. Не менше 50 % мюьких земель слГд використовувати для громадського простору; 30 % видкяють на вулищ та 20 % -
на парки та вГдкрит простори. Промислово-компактш та змшаш MicbKi розробки мають значш переваги в пла-ш викидiв. Вони дають можливкть зменшити витрати на опалення та охолодження внаслГдок зменшення кiлькостi будинкгв та наявнiсть спГльних стiн у багатоповерхових будинках, зменшити середнiй кГлометраж транспортних засобiв, що займаються вантажними перевезеннями, та приватних автотранспортних засобiв на душу населення, i заощадити витрати, пов'язаш з виробництвом i транспор-туванням енергп.
Через високу концентращю людей, промисловостi та шфраструктури мiськi територп також дуже вразливi до наслГдкгв змши клгмату, включаючи тдвищення ргвня моря, повеней, посух, урагангв та змш температури.
Невгдкладно потргбно застосовувати заходи, спрямо-ванг на подолання наявних ризикгв i посилення стгйкостг мгських систем до можливих майбутнк ризиив. Адаптацiя мюьких територiй до змши клiмату вимагае змш. Обгово-рення питань адаптащ! до змш клiмату слгд розглянути як ризики, пов'язанi зг змшою клiмату, i тому потрiбна не про-грама адаптащ! до клГматичних змш, а програма розвитку, яка вГдповГдае вже юнуючим дефiцитам у наданш послуг, в рамках яких штегроваш заходи з адаптащ! до змш клГмату.
Добре спланованi та сконструйоваш мiста можуть допомогти зменшити шидливГ викиди та пiдтримати стратеги пом'якшення наслiдкiв життедiяльностi мют для бо-ротьби зг змшою клГмату.
Одним гз основних компонентш Smart City е енер-госистема. У найближчi 4-8 роив мктам доведеться бути iнновацiйними у модершзащ! сво!х джерел енергп. Мiське кершництво мае виршити, як зберегти потужшсть, що ви-користовуе мгсто, i водночас зменшити викиди вуглецю.
Термгн Smart Energy City застосовуеться для пгдкрес-лення ролг енергп в «розумних» мгстах i спрямування особливо! уваги на покращення управлгння енергопостачан-ням i попитом на енерггю, все частгше використовуеться у зв'язку з поширенням застосування вгдновлюваних джерел енергп. Smart Energy City мае бути високоенергетич-ним i ресурсозберггаючим. Воно базуеться на гнтегрованих i стгйких ресурсних системах, а також сучасних та гннова-щйних пгдходах до стратеггчного планування. Застосування шформащйно-комушкащйних технологгй зазвичай е засобом досягнення зазначених щлей. Сучасне мкто мае сформувати розумну та стшку енергетичну систему, побу-довану для гнтегрованого енергопланування, планування активних будгвель, гнтелектуальних мереж, штелектуаль-них технологгй постачання з включенням реггональних по-новлюваних джерел.
Енергетичнг дослгдження розглядаються у спещаль-них тематичних дослгдницьких звгтах ERKC (TRS), включаючи таи роздГли [3]:
■ поведшковГ аспекти гнтелектуальних мГст;
■ сощальна прийнятнгсть i поведгнка людей;
■ спритш електричнг мережг та тдтримка 1КТ;
■ спритне централгзоване опалення та охолодження;
■ опалення та охолодження з використанням вГд-новлюваних джерел енергп.
Вагомим завданням для мктобудГвник1в з точки зору сталого розвитку також е ефективне управлшня водними ресурсами.
До основних питань належать напружешсть водних ресурсгв через швиди темпи розвитку урбашзацп, що ви-ражаеться у зростаючому попитг на постачання чисто! води та потребг у адекватних саштарних умовах, необхгдних для забезпечення людсько! гГдностГ. Швидке зростання мГст також посилило конкуренщю за дефГцитнГ воднГ ресурси мГж секторами, такими як промисловГсть i сГльське госпо-дарство.
ДоповГдь ОЕСР 'Water Security for Better Lives' («Без-печна вода для кращого життя») [7] передбачае, що досягнення щлей забезпечення водно! безпеки означае збе-реження прийнятного ргвня для чотирьох водних ризиив: ризик нестачГ (включаючи засуху), ризик низько! якостГ води, ризик надлишку води (включаючи повеш) та ризик пГдриву стшкосй прГсноводних систем (наприклад, пере-вищення здатностГ обробки поверхневих та тдземних вод). Цей пГдхГд свГдчить про поглиблене усвГдомлення важливостГ вирГшення завдань, пов'язаних Гз водними ресурсами, з штегровано! цГлГсно! точки зору, розглядаючи як прийнятш рГвнГ ризиив, так i !хнГ потенцГйнГ наслГдки (економГчнГ, екологГчнГ, соцГальнГ) для защкавлених сторГн у мГстах.
Таким чином, мкьке водопостачання повинно за-безпечити належне управлГння водопостачанням та водо-забезпеченням, очищенням стГчних вод та шшими мкьки-ми службами. Водний цикл (водш ресурси, виробництво, розподГл, споживання, збирання та очищення стГчних вод) е невГд'емною частиною мкько! системи, що впливае на кожну складову мкта та його функщональшсть, пГдтримуе життедГяльнГсть населення, виробляе енерпю, пГдтримуе туризм i вГдпочинок, дГяльшсть, що забезпечуе охорону до-вкГлля та населення, а також стимулювання мюцевого еко-номГчного розвитку.
Наявшсть i розподГл водних ресурс1в невГд'емно по-в'язанГ з дГяльнГстю мюта в таких рГзноманГтних галузях, як житло, охорона здоров'я, економГчний розвиток, туризм, вГдпочинок, транспорт, поводження з вГдходами та енергетика.
ОскГльки коливання режимГв опадГв можуть спричи-нити сильнГ засухи або призвести до повеней, збГльшення частоти та штенсивност засух негативно вплине на зберь гання резервуарГв наземних i тдземних вод.
У мГстах, де середнш р1вень опад1в зменшуеться, можуть випадати опади у коротших, але бГльш Гнтенсивних сплесках, що, своею чергою, може призвести до переповне-ння мкських дренажних систем i до ще бГльшо! затопленостГ вулиць, тдвалв i канамзащйних стоив. КаналГзацГйнГ системи, яи пГдтримують стГк води, будуть перевантажеш, ставля-чи пГд загрозу громадське здоров'я.
Основними завданнями для Гнтелектуальних сенсор-них мереж у мониторингу якостГ води е:
■ визначення та характеристика змши юнуючих або нових тенденщй якостГ поверхнево! води з часом;
■ збирання шформацп для розробки або ощнки конкретних програм запобГгання або вГдновлення забруднення навколишнього середовища або сво-ечасне надання шформацп, яка дозволить швидко реагувати на надзвичайнГ ситуацп, такГ як розливи та витоки стГчних вод;
■ визначення та контроль ступеня виконання цГлей програми, таких як дотримання правил забруд-
нення або впровадження ефективних заходiв бо-ротьби iз забрудненням [1].
Таким чином, мкта, мегаполiси та мкью терито-рп дуже вразливi для змiни клiмату та його потенцшного впливу на мiськi системи водопостачання.
Менш поширеною тенденцieю е аналiз iнформацГ¿ про р1вень шуму, який найбкьш масштабно реалiзований в Нью-Йорку, проте локальш проекти такого типу засто-совуються i в Барселош у нашi днi. Так, в Нью-Йорку кнуе система виявлення прюритетних об'ектiв для перевiрок у житловому фондь
Одним iз пров^них мiст щодо впровадження «ро-зумних» технологiй е Дубай. На сьогодш у ньому вдоско-налюеться збiр еколопчно! iнформацГ¿, пов'язано! з вико-ристанням 1КТ з метою покращення еколопчних послуг мiста в рамках рiзних структур. У цьому в^ношенш Дубай зм1г зiбрати данi, пов'язаш з оцiнкою екологiчного менеджменту, особливо та, що стосуються якост навколишнього середовища.
Дубайський мунiципалiтет вiдповiдае за управлшня вводами, здiйснюе контроль якоста навколишнього середовища (включаючи яюсть повiтря, вдооди, управлiння стачни-ми водами та канамзащею) та розвиток зелених територiй. Мунiципалiтет Дубаю використовуе чиста технологи на осно-вi 1КТ для пiдвищення ефективностi сво!х систем i сприяння прийняттю ршень. Дубайський електроенергетичний шсти-тут управляе енергопостачанням i водопостачанням у Дуба!.
BiH володie, експлуатуе та обслуговуе електростанцп Дубаю та установки з опрюнення води, водоноснi горизонти, лшп електропередач та водопроводу, а також мережi електропос-тачання та водопостачання.
1КТ стають невiд'eмною частиною надання послуг з енергопостачання та водопостачання, особливо завдяки включенню штелектуальних вимiрювальних рiшень для всiх Емiратiв. Дубай визначив чггку дорожню карту для до-сягнення моделi розумно! мережi в наступнi роки. Моделi споживання енергп та води будуть формувати майбутню стабiльнiсть цих послуг.
Ще одним лiдером щодо формування «розумного» навколишнього середовища е Гонконг. Формування «розумного» навколишнього середовища в мкта Гонконг пе-редбачае [4]:
■ сприяння розвитку «зелених» i «розумних» будь вель;
■ управлшня електромережею iз використанням «розумних» технологш;
■ пiдвищення ефективностi поводження з вводами;
■ посилення управл1ння забрудненням за допомогою дистанцшних датчиюв;
■ тдвищення енергоефективноста в комерцiйних умовах тощо.
В табл. 1 наведет короткостроков^ середньостро-ковi та довгостроковi iнiцiативи формування «розумного» навколишнього середовища в мкта Гонконг.
Таблиця 1
Ыщативи формування «розумного» навколишнього середовища в мкл Гонконг
Елементи «розумного» навколиш- нього середовища 1шщативи
KOpOTKOCTpOKOBi (2017-2020 рр.) cередньоcтроковi (2021-202S рр.) довгоcтроковi (2026-2030 рр.)
1 2 S 4
розвиток «зелених» i «розумних» бyдiвель ■ сприяння та пiдтримка використання розумних мобтьних додаткiв для мониторингу споживання енергГГ у домогоспо-дарствах; ■ використання iнформацiйноï системи моделювання Asset Management для ш-телектуального будiвництва, експлуатаци споруд i потенцшного енергозбереження ■ введення в експлуатацю кнуючих бyдiвель пiсля реконструкций ■ заохочення постшного перегляду продyктивностi електрично! та ме-ханiчноï (E & M) систем; ■ використання технологи оновлен-ня заводiв з метою тдвищення енергоефективносп
Управлшня електроме-режею iз використанням «розумних» технологш ■ вивчення новггых схем методу реалiзацiï технологи «розумно!» мережi ■ розроблення та реалiзацiя птот-них проектiв з технологи «розумно!» мережi ■ перегляд проеств технологш та визна-чення можливостей для розширення «розумно!» мережi
посилення управлшня забрудненням за допо-могою дис-танцшних датчигав ■ розгляд дорожньо! карти для впровадження технологи дистанцшного зондування для виявлення та вимiрювання тривимiр-них розподiлiв забруднення; ■ розгляд плашв щодо впровадження датчи-кiв для виявлення забруднення води; ■ розгляд та оцшка програми переробки / повторного використання будiвельних матерiалiв ■ дошдження можливостi впровадження технологiй, таких як датчики для виявлення забруднення ■ впровадження використання датчиив для виявлення забруднення на за-гальнодержавному рiвнi
Закшчення табл. 1
1 2 3 4
Пщвищення ефективностi поводження з выходами ■ оцшка та розгляд питання про впрова-дження додаткових стратегiчних i регю-нальних об'£ктiв переробки смiття; ■ оргаыза^я бшьшоТ кiлькостi смiтникiв для твердих вiдходiв на мiсцевому рiвнi; ■ оцiнка впливу та ушху проекту «Фонд соцiального iнновацiйного розвитку та розвитку пщпри£мництва», «для забезпечення централiзованоТ платформи з метою консолщацп усiх зусиль у сферi вторинноТ переробки надлишкового продовольчого продукту та визначення подальших можливостей удосконалення; ■ оцшка необхщносп штегрованого мкько-го плану управлiння выходами; ■ розгляд заходiв щодо зменшення або пе-решкоджання використання одноразових виробiв; ■ пщвищення еколопчноТ обiзнаностi гро-мадськостi та участь у дiяльностi з озеле-нення мiста шляхом стимулювання гро-мадськостi ■ покращення шфраструктури переробки для сприяння оргаызацп замкнутого циклу поводження з выходами та пщвищення ефективносп переробки та утилiзацiï; ■ огляд та посилення реалiзацiï схеми концентрацп вiдходiв; ■ розгляд реалiзацiï iнтегрованого управлiння утилiзацi£ю вiдходiв у мiстах ■ продовження вдо-сконалення шфра-структури перероб-ки вiдходiв; ■ уточнення та роз-ширення технологи переробки вiдходiв в енергiю
Пiдвищення енергоефек-тивностi в ко-мерцiйних умовах ■ заохочення використання свгглодюдного освiтлення та модернiзацií iснуючих освгг-лювачiв у комерцiйних установах для тдвищення енергоефективносп
Джерело: сформовано автором на основГ [4]
«Розумне» середовище мюта трансформують та формують природне середовище з фГзичними елементами для досягнення постГйного людського регулювання. Ця транс-формацГя досягаеться завдяки екстенсивнш та ГнвазивнГй ГнфраструктурГ та спорудам, що створюють значний вплив на навколишне середовище.
Потенщал мюького середовища аналГзуеться за дво-ма пГдходами. Перший тдид аналГзуеться з точки зору енергп та запобггання споживанню: використання понов-люваних джерел енергп, технологГчних мереж, контроль та управлшня забрудненням, зелен будГвлГ, управлГння зеленим мгстом, ефективнГсть, повторне використання тощо. 1нший пов'язаний з мГською мережею та управлшням ресурсами, вуличним освГтленням, управлГнням вГдходами, дренажними системами, мониторингом водних ресурсГв, зменшенням забруднення та тдвищенням якостГ води.
СлГд також зазначити, що вюь Smart Mobility тюно пов'язана з екологГчною стшистю. Smart Mobility включае численнГ шщативи, спрямованГ на покращення навколишнього середовища, таи як зменшення використання при-ватних транспортних засобГв та штегращя транспортних засоб1в, що, як правило, призводить до зменшення викидгв.
Висновки. З одного боку, висои темпи урбатзацп призводять до попршення стану навколишнього середовища. З шшого боку, сучаснГ технологи дозволяють в ре-жимГ реального часу вГдслГдковувати вмГст i змГст рГзних шкГдливих речовин у навколишньому середовищГ та вжи-вати превентивних заходГв. Так, система еко-монГторингу
мае включати контроль основних компонент еко-системи, таких як ргвень шуму, якГсть повгтря, стан Грунтав, зелених насаджень, тдземних i поверхневих вод тощо.
Шдсумовуючи вищевикладене, можна видГлити основнГ принципи формування та функщонування «розумного» навколишнього середовища:
■ усвГдомлення привабливостГ рГдного мГста та прагнення до його збереження й покращення;
■ цшування природно'1 спадщини, унГкальних при-родних ресурсГв, бГорГзноманГття та навколишнього середовища;
■ збереження еколопчно! системи в мкькому регь от;
■ ефективне та рацГональне керування своею природно-ресурсною базою;
■ наявшсть можливостей вГдпочинку для людей рГзного вГку;
■ прагнення до створення «зеленого» мшта;
■ прагнення до створення чистого мГста;
■ наявшсть адекватних i доступних громадських зелених зон;
■ наявшсть куточкгв вГдпочинку, естетично роз-роблених, активних i динамГчних мкьких зон, де люди зустрГчаються для культурного та рекреа-цГйного збагачення та приемного спГлкування;
■ усвГдомлення цГнностГ мГста та каттамзащя ма-льовничих ресурсГв, не завдаючи шкоди еколопчнш системГ, природним ресурсам i бюрГзномашттю;
■ наявшсть штегровано! системи управлiння вод-ними ресурсами, системою водопостачання, спч-ними водами, природним дренажем, повенями та затопленнями, особливо у водосховищах, де воно розташоване, з урахуванням (майбутньо'1) змiни клiмату;
■ зосередження на збереженш води та мiнiмiзацiя непотрiбного споживання води для житлового, шституцшного, комерцiйного та промислового використання, особливо в засушливих районах;
■ наявшсть ефективно'1 системи управлiння для очищення та скидання стiчних вод i повторне ви-користання очищених спчних вод, особливо в за-сушливих районах;
■ наявшсть ефективно'1 системи управлшня для збору, обробки й утилiзацil промислових спчних вод;
■ наявнiсть штегровано! та ефективно'1 системи управлшня для збирання, транспортування, обробки, утилiзацil та повторного використання мунщипальних, лшарняних, промислових i небез-печних твердих побутових в^ходш;
■ наявнiсть ефективно! системи контролю за за-брудненням повиря та пiдтриманням чистого по-виря;
■ наявнiсть ефективно! системи зменшення ризику, вiдновлення та управлiння ризиком в^ стихiйних лих;
■ наявнiсть i постiйне вдосконалення стiйкостi мгс-та до наслоив змiни клiмату;
■ створення середовища iз низьким вмктом вугле-цю, зосереджене на енергоефективносп, понов-люваних джерелах енерги тощо.
AITEPATyPA
1. Focus Group Technical Report: Smart water management in cities // International Telecommunication Union, Telecommunication Standardization Sector of ITU, ITU-T Focus Group on Smart Sustainable Cities, 10/2014. URL: https://www.itu.int/en/ITU-T/.../ ssc/.../TR-SWM-cities.docx
2. Information and Communication Technology for Urban Climate Action // UN-Habitat: For a Better Urban Future. URL: https:// unhabitat.org/information-and-communication-technology-for-urban-climate-action-2/
3. Smart Cities Innovation and the role of Energy // Project Urban Renewable Energy. Design by PynkCode Creative, 15 Apr 2017. URL: http://purecities.org/smart-cities-innovation-and-the-role-of-utilities
4. Smart environment // Office of the Government Chief Information Officer, Hong Kong Smart City Blueprint. URL: https:// www.smartcity.gov.hk/recommendations/environment/
5. United for Smart Sustainable Cities // ITU Committed to connecting the world, UNECE and ITU, October 2015. URL: https:// www.itu.int/en/ITU-T/ssc/united/Pages/default.aspx
6. United Nations Environment Programme // United Nations and the Rule of Law. URL: https://www.un.org/ruleoflaw/ru/un-and-the-rule-of-law/united-nations-environment-programme/
7. Water Security for Better Lives // OECD Studies on Water, OECD Publishing. URL: http://dx.doi.org/ 10.1787/9789264202405-en
8. World Cities Report 2016 - Urbanization and Development: Emerging Futures // UN-Habitat, United Nations Human Settlements Programme, 2016. URL: http://wcr.unhabitat.org/wp-content/uploads/sites/16/2016/05/WCR-%20Full-Report-2016.pdf
REFERENCES
"Focus Group Technical Report: Smart water management in cities" International Telecommunication Union, Telecommunication Standardization Sector of ITU, ITU-T Focus Group on Smart Sustainable Cities, 10/2014. https://www.itu.int/en/ITU-T/.../ssc/.../ TR-SWM-cities.docx
"Information and Communication Technology for Urban Climate Action" UN-Habitat: For a Better Urban Future. https:// unhabitat.org/information-and-communication-technology-for-urban-climate-action-2/
"Smart Cities Innovation and the role of Energy" Project Urban Renewable Energy. Design by PynkCode Creative, 15 Apr 2017. http://purecities.org/smart-cities-innovation-and-the-role-of-utilities
"Smart environment" Office of the Government Chief Information Officer, Hong Kong Smart City Blueprint. https://www. smartcity.gov.hk/recommendations/environment/
"United for Smart Sustainable Cities" ITU Committed to connecting the world, UNECE and ITU, October 2015. https://www.itu. int/en/ITU-T/ssc/united/Pages/default.aspx
"United Nations Environment Programme" United Nations and the Rule of Law. https://www.un.org/ruleoflaw/ru/un-and-the-rule-of-law/united-nations-environment-programme/
"Water Security for Better Lives" OECD Studies on Water, OECD Publishing. http://dx.doi.org/10.1787/9789264202405-en
"World Cities Report 2016 - Urbanization and Development: Emerging Futures" UN-Habitat, United Nations Human Settlements Programme, 2016. http://wcr.unhabitat.org/wp-content/uploads/ sites/16/2016/05/WCR-%20Full-Report-2016.pdf
