CC BY
15
Ключевые слова: информационные технологии, образование, высшее военное учебное заведение.
Hapeyeva O.L. Forming of informative and educational environment of higher military educational establishment
The article analyzes some issues of the information environment of modern High School and proposed structural and functional model of information-educational environment of the military institution.
Keywords: information technology, education, higher military educational institution.
УДК336.14+37.014.543 Доц. О.Й. Ывчар, канд. екон. наук;
магктрант О.В. Дикун - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЗНАЧЕННЯ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В В АСПЕКТ Ф1НАНСУВАННЯ ОСВГГНЬО1 ГАЛУЗ1
Розглянуто основш шляхи вдосконалення системи фшансування осв^и мюта Львова. Здшснено аналiз мюцевого бюджету за 2008-2010 рр., зокрема окремi статп видатюв бюджету. Запропоновано варiанти пошуку додаткових джерел кош^в на фь нансування видатюв осв^ньо1 галузi.
Ключов1 слова: мюцевий бюджет, аналiз витрат, видатки на осв^у, мiсто Львiв.
Постановка проблеми у загальному виглядг Сьогодш досить актуальною е проблема вироблення мехашзму, котрий у свош д1яльност1 визна-чав би основш принципи формування мюцевих бюдже^в, розподш повнова-жень та функцш уЫх р1вн1в влади, а звщси - видатюв вщповщного бюджету. М1сцев1 бюджети вщграють важливу роль насамперед у сощально-економ1ч-ному розвитку мюта, оскшьки саме вони стають джерелом для фшансування заклад1в освгги, охорони здоров'я, культури, що, своею чергою, е основою розвитку особистост^ суспшьства, наци та держави, запорука майбутнього Украши. Саме внаслщок цього 1 виникла потреба у проведенш анал1зу вико-нання мюцевих бюджет1в на основ! фшансування освiтньоi галуз^ оскшьки недостатне матерiальне забезпечення призводить до руйнаци iнфраструктури освiти, що е наслщком негативних тенденцiй у цiй галузi [3, 4].
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй за темою. Проблемам розвитку сучасноi системи освгги придiляли i придiляють значну увагу. В Укра-iнi цю проблему дослщжували В. Андрущенко, К. Павлюк, I. Вакарчук, I. Волошин, О. Ляшенко.
Багато авторiв у своiх працях вiдзначають, що сьогодш недофшансу-вання освiтньоi галузi е актуальною проблемою держави та потребуе впрова-дження нею заходiв щодо вирiшення цього питання. Основою фшансування шкш, на 1'хню думку, залишаються, як i тепер, кошти районного (мюького) бюджету, i саме е базовим рiвнем фiнансування, а кошти загальнодержавного бюджету - другий варiант фiнансування [7].
Виклад основного матерiалу дослiдження. Освiта - це основа розвитку суспшьства, нацii та держави. Вона розвивае та шдсилюе духовний, економiчний та iнтелектуальний потенщал держави i е визначальним фактором науково!', соцiально-економiчноi та культурно!" життедiяльностi громади.
Освгга е головним чинником полiпшення добробуту людей, змщнення престижу та конкурентоспроможност держави на мiжнародному рiвнi.
Яюсть освiти - поняття, що сьогодш е в центрi дискусiй не тшьки у вiтчизняних освiтянських колах, а й у мiжнародному просторь Ми е свiдками гострих суперечок та постшних обговорень щодо визначення якост освiти, починаючи з навчальних досягнень учнiв i закiнчуючи яюстю дiяльностi нав-чальних закладiв та яюстю надання освiтнiх послуг [5].
На сьогодш становище в галузi освгга, темпи та глибина перетворень на ненадежному рiвнi задовольняють вимоги особистост^ суспiльства, грома-ди та держави. 1нноващя, перехiд до високих технологш встановлюють зав-дання забезпечити належний рiвень розвитку освiти, доступшсть здобуття яюсно! освiти. Великого значення сучасного розвитку освгги надаеться уп-равлшню, що е поеднанням державних та громадських важелiв впливу на стан освгга [3].
Сучасна система освгга характеризуеться переходом вщ державно! до державно-громадсько! форм управлшня. Система управлшня не повинна приймати важливих ршень без консультацп з громадою i бути менш залеж-ною вiд конкретних посадових осiб. Вона мае забезпечити вщкритють та про-зорiсть в освiтнiй галузi та усшшний iнституцiйний розвиток. Основнi досяг-нення та проблеми управлiння розвитку освгга зобразимо у табл. 1 [2].
Табл. 1. Основт досягнення та проблеми управлшня розвитку оаити
Досягнення Проблеми
1. Перспектива майбуттх змш в освт. 2. Ствпраця з владними структурами, державними шститущями. 3. Запровадження нового порядку навчання педагопчних пращвник1в. 4. Розвиток фшансово! культури в окремих навчальних закладах. 5. Збшьшення видатав на галузь освиа. 1. Ввдсуттсть уявлення розвитку навчального закладу в б1льшост1 кер1вник1в закладов освгга. 2. Низький р1вень морального та матер1ально-го стимулювання педагопв, як забезпечують високу результативтсть свое! роботи. 3. Недосконала система планування розвитку освггаьо! галуз1. 4. Недостатньо розвинена шформацшно-ко-муткацшна мережа м1ж ввддшами освгга та навчальними закладами.
Варто зауважити, що не можна збудувати демократичне суспшьство та перейти до ринково! економжи без радикального реформування освгга. Досить застарша система освгга стопъ на перешкодi стабшьност економжи, продовжуе тдготовку людей на мюця у виробництвi, що практично вже не юнують або ж перебувають на шляху вщмирання [5, 6].
В Укрш'ш стан освгга е значно вiддадений вщ европейських стандар-тiв, не досягнуто европейського рiвня якостi та доступност освiти. Присут-нiй факт недостатнього фшансування освiти та науки з державного та мюце-вого бюджету й шших джерел фiнансування, що призвело до попршення ма-терiальноl бази навчальних закладiв усiх рiвнiв та !х сощально! шфраструкту-ри. Бюджетне фшансування на науку та освпу практично не вщповщае вимо-гам та нормам Законiв Украши "Про освiтум та "Про вишу освпу" [3].
Внаслщок цього мiсцевi бюджети, внаслiдок зменшення державних джерел фшансування, неспроможш проводити фiнансування вищо! освiти та науки на належному рiвнi, iснуе загроза втрати передових позицш щодо рiв-
ня освiченостi громадян, стрiмко скорочуються масштаби та рiвень якостi пiдготовки науково-педагогiчних кадрiв [4].
Вiдобразимо мережу загальноосвггшх навчальних закладiв м. Львова протягом 2009-2010 рр. (рис. 1).
Рис. 1. ДЮча мережа загалъноосвьтн1х навчальних закладьв м. Львова
у 2009-2010рр.
Як бачимо з рис. 1, найбшьшу частку займають загальноосвпта нав-чальш заклади 1-111 ст, що в структурi становить 62,9 %. 1з значним вiдривом е навчально-виховш комплекси, що у структурi становлять 12,9 %. Гiмназii знаходяться на третьому мiсцi та становлять 8,3 % [2].
Досить кризовою ситуащю у мют Львовi залишаеться стан фшансу-вання видатюв на оплату працi освiтян. Особливо" пiдтримки потребують дошкiльна, загальна середня освгга, професiйно-технiчна освiта, а також нав-чання здiбних та обдарованих учшв i студентiв. Пiдтримки потребують за-гальноосвiтнi навчальнi заклади, насамперед у забезпеченш "х комп'ютерною техшкою та мультимедiйними комплексами, належних умов для заняття фь зичною культурою та спортом, модершзащя бiблiотечних фондiв.
Потребують сприяння мiсцевою владою виршення таких проблем в освiтi, як:
• вщсуттсть достативо"' илькосп мюць у дгючих навчальних закладах;
• невиконання натуральних норм харчування учтв через обмежене фшансу-вання;
• морально та ф1зично застарше навчальне обладнання тощо [5]. Виводити освггу з того стану, в якому вона опинилася, потрiбно насамперед самим батькам, шдприемцям, учителям, тобто громад^ для яко" насправдi ця освгга й юнуе. Мiсцева влада мюта Львова зацiкавлена, щоб освгга вщповщала iнтересам громади та всшяко пiдтримуе iнiцiативу щодо про-ведення змш у штш, в дитячому садку та в системi вищо" Г професiйноi освь ти [6]. Зобразимо динамжу приросту видатюв на освпу мюта Львова протягом 2008-2010 рр. (рис. 2) [2].
Рис. 2. Динамша приросту видатшв на освту мгста за 2008-2010рр.
(загалъний фонд, тис грн)
Отже, як ми бачимо, загальна сума видатюв на освпу загального фонду бюджету м. Львова протягом 2008-2010 рр. мае тенденщю до зростання, що е позитивним явищем та свщчить про небайдужiсть та прагнення влади забезпечити фшансування освпньо! галузi мiста Львова на европейському рiвнi. Проведемо аналiз видаткiв на освпу в бюджет Львова за 2008-2010 рр. (табл. 2).
Табл. 2. Видатки на фшансування освти у бюджетi м. Львова за 2008-2010 рр.
Найменування видатав бюджету за функциональною структурою 2008 р. 2009 р. 2010 р. В1дхилення
сума, тис. грн пито-ма вага, % сума, тис. грн пито-ма вага, % сума, тис. грн пито-ма вага, % абсолютне, тис. грн
20092008 р 20102009 р.
Дошкшьт заклади освпи 102365 26,53 128997,9 31,07 153257,8 29,08 26632,9 24259,9
Загальноосвпт школи 256312 66,44 292324,7 70,4 338497,9 64,24 36012,7 46173,2
Веч1рт школи 2896 0,75 3268,1 0,78 4087,3 0,77 372,1 819,2
Загальноосвпт школи-штернати 3875 1,00 4261,5 1,02 4976,7 0,94 386,5 715,2
Дитяч1 будинки 4563,2 1,18 5068 1,22 5402,5 1,02 504,8 334,5
Позашкшьт заклади освпи 15632,5 4,05 18939,2 4,56 20492,2 3,88 3306,7 1553
Допомога диям-сиротам 130,5 0,03 138,3 0,03 175,2 0,03 7,8 36,9
Разом освгга 385774,2 100 415119,5 100 526889,6 100 67234,4 73635,4
Здшснивши аналiз видатюв на фшансування освпи у бюджет мюта Львова, бачимо, що видатки з мюцевого бюджету м. Львова протягом 20092010 рр. зростають. Найбшьше видаткiв з бюджету мiста Львова здшснюва-лось на фiнансування загальноосвпшх шкiл, що у 2010 р. становило 256312 тис. грн, а у питомш вазi - 64,24 %. Видатки на дошкшьт заклади у 2010 р. становили 153257,8 тис. грн, у питомш вазi - 29,08 %. Фiнансування дошкшьних закладiв освiти знаходиться у досить критичному становишд, стрiмке зростання щн на продукти та на комунальш платежi призводить до важкого функщонування дошкiльних закладiв i фiнансування з бюджету е не-достатнiм.
На досить низькому рiвнi проводилось фшансування вечiрнiх шкiл та дитячих будинюв, що у питомiй вазi вшх видаткiв у 2010 р. становило 0,77 % та 1,02 %. Дитячим будинкам належить трете мюце у видатках з бюджету на освпу, протягом аналiзованих роюв видатки на 1х фiнансування зростали, що е позитивним явищем [1].
Видатки на освпу становлять найбшьшу частину мюцевого бюджету, тому невщкладним завданням мюцево! влади повинно бути проведення низки заходiв для покращення фiнансування системи освiти у м. Львов^ оскшь-ки внаслiдок цього освпня галузь мiста й надалi займатиме передовi позици серед шших областей кра1ни [6].
Фшансування освпньо! галузi повинне базуватись насамперед на прь оритетностi витрат на розвиток освпи з державного та мюцевого бюджетв,
здiйснення низки заходiв 3i залучення коштiв державних i приватних пгд-приемств, громадян, громадських органгзацш та батькгв, благодгйних органг-зaцiй та коштiв, отриманих за надання додаткових освгтшх послуг [7].
Недостатне фгнансування освiтньоï галузг, що проводить уряд за раху-нок загальних податкових надходжень, а також гранив та кредитiв, що спря-мовуються на розвиток навчальних зaклaдiв, свiдчить про вживання зaходiв щодо пошуку додаткових джерел фшансування.
Офщшно заклади освiти можуть отримувати додaтковi, позaбюджетнi кошти за рахунок надання платних послуг. Насамперед до таких послуг треба вiднести освiтнi послуги, оренду, продаж виробленоï продукцiï, транспортнг послуги. Залучення додаткових ресурсiв за рахунок надання платних послуг е альтернативою для Львова, оскгльки саме у великих мгстах та реггонах мож-ливе залучення коштiв за рахунок надання платних послуг, де е бгльш розви-нений виробничий сектор, в якому залучено значну частину населення.
Проведення зaходiв iз реформування системи освiти е наступним ру-шiйним фактором для пгдвищення фiнaнсувaння освiтньоï гaлузi. Стратеггч-ними завданнями будуть поступове збгльшення у витратах на освiту коштгв, громадських оргaнiзaцiй, державних та приватних шдприемств, блaгодiйних оргaнiзaцiй, рiзних фондiв, стимулювання переходу на новi педагопчш тех-нологiï та ефективну систему управлгння освiтою [6, 7].
Висновки. Подальший розвиток сучасного стану освгги повинен грун-туватись на докладаннг зусиль як само!" мгсцево1' влади, так i громади мгста. Одним iз вaрiaнтiв виведення освгги зi становища, у якому перебувае мгсто Львiв, е можливе за рахунок власних коштгв батькгв, шдприемщв, вчителгв. На сьогоднг центральнг органи управлгння разом гз мгсцевим самоврядуван-ням та громадськгстю мгста спгвпрацюють над розробкою проектгв законгв та розробкою документгв, що забезпечать покращання фгнансового стану уста-нов середньо1' та вишо освгти. Проведення реформування освгга е наступним варгантом виргшення проблеми освгтньо1' галузг мгста. Насамперед вона роз-глядаеться шляхом проведення рефгнансування фгнансового та матергально-технгчного забезпечення освгга, що грунтуеться на звгльненнг навчально-ви-ховних закладгв вгд податкгв на прибуток г додану вартгсть, запровадженнг додаткового фгнансування навчально-виховних закладгв для обдарованих дг-тей, залучення гноземних гнвестицш для розвитку гнфраструктури навчально-виховних закладгв, запровадження спгльного державного та громадського контролю за формуванням г виконанням бюджетгв навчальних закладгв [4-6].
Л1тература
1. Звгг виконавчих органгв Львгвсько'1 мюько'1 ради за 2008-2010 ргк.
2. Звгг про роботу управлгння освгти департаменту гумаштарно'1 полгтики Львгвсько'1 мгсько'1 ради за 2009 ргк.
3. Буряченко А.С. Удосконалення фгнансового механгзму мгсцевих бюджетгв / Ä.G. Бу-ряченко, М П. Палгй // Фгнанси Украни. - 2003. - № 8. - С. 13-18.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.programa_rozvitku_osviti_m_ lvova_ na_ period_2008_2012_rr.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.city-adm.lviv.ua
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.icps.com.ua.
7. Ярошенко А.О. Цшнюний дискурс освгти : монографгя / Ä.O. Ярошенко. - К. : Вид-во НПУ гм. М.П. Драгоманова, 2004. - 154 с.
Вивчар О.Й., Дыкун О.В. Роль местных бюджетов в аспекте финансирования образовательной области
Рассмотрены основные пути совершенствования системы финансирования образования города Львова. Проведен анализ местного бюджета на протяжении 20082010 гг., в частности отдельные статьи расходов бюджета. Предложены варианты поиска дополнительных источников средств для финансирования расходов образования.
Ключевые слова: местный бюджет, анализ затрат, расходы на образование, город Львов.
Vivchar O.Yo., Dykun O.V. Role of local budgets in aspect of educational funding
The basic ways of improving the system of financing education in Lviv. The analysis of local budget for 2008-2010, including individual articles spending. Offered options to find additional sources of funds for financing of the educational system.
Keywords: local budget, cost analysis, expenditures on education, city of Lviv.
УДК 639 (477.83/.86):069.9(100) Голов. спец. О.Р. Проще -
1вано-Франк1вське ОУЛМГ
УЧАСТЬ ГАЛИЧИНИ У ПЕРШ1Й М1ЖНАРОДН1Й МИСЛИВСЬК1Й ВИСТАВЦ1 У В1ДН1 1910 РОКУ
Розглянуто оргашзащю Першо'1 мiжнародноï мисливсько виставки, яка вщбу-лась у 1910 р. у Вщш. Галичина, як окрема адмшютративна одиниця Австро-Угорсь-Koï iмперп, була представлена на виставщ окремо i зайняла ряд призових мюць. Го-ловним оргашзатором виставки було Галицьке мисливське товариство.
Ключов1 слова: Галичина, мисливство, виставка, мисливсью трофей
Цю проблематику широко висвгглено у працях таких авторiв: Ф. Ро-жинський та Е. Шехтель, С. Крогульський, С. Камоцький, Ю. Ейсмонд, а та-кож у журналах "Lowiec" ("Мисливець"), який виходив у Львовi як друкова-ний орган Галицького мисливського товариства з 10 Ычня 1878 р., а також у журналi "Lowiec Polski" ("Мисливець польський"), що виходив у Варшавi як орган щсарського товариства правильного полювання Польшд з 1899 р. Метою дослщження е висвгглення участ Галичини у мiжнароднiй виставцi у 1910 р. у Вщш та аналiз впливу виставки на стан мисливства у Галичиш.
Одшею з основних складових, яка визначае ефективнiсть мисливства, е його пропаганда для отримання позитивного iмiджу в суспiльствi з метою вщстоювання iнтересiв мисливськоï галузi та ухвалення лояльних для мис-ливсь^' галузi нормативно-правових документiв. Для реалiзацiï цiеï мети мисливськi товариства використовували такi методи, як видання друкованоï продукцiï, вибори в законодавчi органи влади лояльних оЫб, а одним iз найефективнiших засобiв була оргашзащя мисливських виставок.
Депутат сейму Давид Абрахамович, член Галицького мисливського товариства, виступив iз промовою у 1887 р. у Галицькому сейм^ в якш серед iншого говорив про тдтримку запровадження посвiдчення мисливця, а саме: фонд, який буде складатися з оплат за посв^ення мисливця, повинен бути призначений на цш мисливсь^' культури та слугувати тш галузi економiки i тiй продукци, завдяки якiй утворився, а також для оргашзаци виставок [1].
