CC BY
636
Исследованы сущность, этапы процесса креативного менеджмента, раскрыты особенности применения процесса поиска идей "DO-IT" в системе управления креативными организациями.
Ключевые слова: уровни интеллектуальной активности, креативный менеджмент, технология и процесс креативного менеджмента.
Lytvyn I.V. Peculiarities of innovative ideas finding's process in the creative management system
In the article the sense and the stages of creative management process are explored, the peculiarities of ideas finding's process "DO-IT" in the creative organizations management system are determined.
Keywords: levels of intellectual activity, creative management, technology and process of creative management. _
УДК336.145:378 Магктрант О.В. Комарчин;
доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ВИТРАТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА ОСВ1ТУ
Розглянуто виконання видатково! частини державного бюджету на осв^, ди-намшу видатюв зведеного бюджету та вивчено зарубiжний досвщ в сферi осв^и.
Ключов1 слова: державний бюджет, видатки на осв^у, динамша витрат.
Постановка проблеми i завдання. Недостатня ефектившсть викорис-тання кошт1в, що спрямовуються на фшансування системи освгги, це проблема пов'язана з недосконалютю оргашзаци процесу управлшня галуззю. Вико-ристання норматив1в, встановлених Мшютерством освгти та науки Укра!ни, та обмеження повноважень мюцевих оргашв самоврядування щодо реоргаш-зацп мереж1 навчальних заклад1в призводить до необхщносл утримання над-то широко! мереж1 навчальних заклад1в.
Проблеми нер1вних можливостей в доступ до освгга простежуються також на р1вш вищо! освгга, зумовлюючись як територ1альними чинниками, так 1 доходними можливостями населення.
З огляду на окреслеш проблеми, завданням дослщження е анал1з дина-мжи витрат Державного бюджету на освггу в перюд за 2005-2011 рр.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми розвитку сучас-но! системи осв1ти вивчають так вчеш, як В. Андрущенко, I. Вакарчук, В. Кремень, С. Школаенко, О. Ляшенко; в працях Т. Богол1б, I. Кичко, В. Бу-ковинського та ш. розглянут питання вдосконалення системи фшансування.
Виклад основного матерiалу. Освгга - основа штелектуального, культурного, духовного, сощального, економ1чного розвитку суспшьства \ держави. Метою освгги е всеб1чний розвиток людини як особистост та найвищо! цшност суспшьства, розвиток !! таланов, розумових \ ф1зичних зд1бностей, виховання високих моральних якостей, шдвищення освггаього р1вня народу, забезпечення народного господарства квал1фжованими фах1в-цями [1 ].
Видатки на науку, освпу, охорону здоров'я, культуру належать до по-точних видатюв бюджету. Назваш галуз1 практично не мають доход1в \ свою д1яльшсть провадять на основ1 видатюв вщповщних бюджет1в. Розм1ри видатюв на !х утримання визначаються спещальними документами - кошторисами.
Кошторис - це основний документ, який визначае обсяг, цшьове спрямування i щоквартальний розподiл бюджетних коштiв на утримання установ. Ус установи, яю фiнансуються в кошторисному порядку, належать до бюджетних.
Уряд бюджетний тягар переклав на вищi навчальнi заклади через так званий спецiальний фонд, тобто те, що заробляли самi навчальнi заклади. Як вiдомо, спещальний фонд формуеться за рахунок надання послуг, оренди, ви-конання науково-прикладних розробок, ведення господарчих робiт, отриман-ня плати за навчання. У 2009-2010 рр. спещальний фонд держава "привлас-нила" собi. Так, зпдно з п.15 статтi 6 Проекту Закону Украши "Про Держав-ний бюджет на 2010 рж" [3], сказано, що джерелами формування спещально-го фонду Державного бюджету Украши е "власш надходження бюджетних установ, яю утримуються за рахунок кош^в державного бюджету, зокрема орендна плата за користування майном Нащонально! академп наук Укра!ни i галузевих академш наук та 50 % орендно! плати за користування iншим майном, що належить бюджетним установам, яю утримуються за рахунок коштiв державного бюджету, кошти за користування установами банюв тим-часово вiльними коштами вищих та професiйно-технiчних навчальних закла-дiв, розмiщеними на вкладних (депозитних) рахунках". Як наслiдок, можна спрогнозувати зростання плати за навчання, що, своею чергою, спричинить сощальне напруження.
Показниками планування видатюв бюджету для вищих навчальних зак-ладiв е прийом i випуск студенпв кiлькiстю, встановлюваною Мiнiстерством освiти Украши. Вони фшансуються з Державного бюджету, за винятком педа-гогiчних вузiв, якi фiнансують з мiсцевих бюдже^в, зазвичай, обласних.
Державне фiнансування вищо! освiти та науки в Укра!ш е вкрай незадо-вiльним. Вщповщно держава втрачае передовi позицп щодо рiвня освiченостi громадян, скорочуються масштаби та рiвень якостi пiдготовки науково-педаго-гiчних кадрiв, помiтно погiршуються умови для творчо! роботи вчених та вик-ладачiв. Реальне бюджетне фшансування на вищу освiту i науку не вщповщае вимогам i нормам Закошв Укра!ни "Про освiту" та "Про вищу освгту" [1, 2].
Табл. 1. Вищi навчальш заклади в УкраШ [6]
Роки Кшькшть заклад1в Кшьюсть студенев у закладах, тис. Прийнято студентов, тис. Випущено фах1вщв, тис.
1-11 РА* Ш-1У РА* 1-11 РА* Ш-1У РА* 1-11 РА* Ш-1У РА* 1-11 РА* Ш-ГУ РА*
2005/06 606 345 505,3 2203,8 169,2 503 142,7 372,4
2006/07 570 350 468,0 2318,6 151,2 507,7 137,9 413,6
2007/08 553 351 441.3 2372,5 142,5 491,2 134,3 468,4
2008/09 528 353 399.3 2364,5 114,4 425,2 118,1 505,2
2009/10 511 350 354,2 2245,2 93,4 370,5 114,8 527,3
2010/11 505 349 361,5 2129,8 129,1 392 111 543,7
Прим1тка: РА* - р1вень акредитацп.
Аналiзуючи данi, бачимо, що за останш шiсть рокiв зменшуеться юль-кiсть студентiв 1-11 рiвня акредитацп, вщповщно - зменшуеться кiлькiсть самих закладiв. Так за цей перюд кiлькiсть студентiв зменшилась на 143 тис. оЫб, а ВНЗ - на 101. Якщо у 2005/06 рр. на один ВНЗ 1-11 рiвня акредитацп припадало в середньому 834 студенти, то в 2009/10 рр. це число становить
приблизно 693 студенти. Кшьюсть студенпв Ш-1У р1вня акредитаци не знач-но збшьшувалося до 2009 р., проте з 2009 по 2011 рр. помпним е скорочення як юлькосл ВНЗ, так { кшькост студенев.
Закони Укра!ни про освпу { науково-техшчну д1яльшсть чпко визна-чають вщсоток ВВП на освпу { науку. Ц показники, вщповщно, дор1внюють 10 { 1,7 %. Сьогодш досить складно назвати цифри р1вня фшансування освпи { науки, але за даними у 2009 р. на освпу витрачено 6 % (13 млрд грн), а на науку - до 0,5 % вщ ВВП [4].
план 31 змшами, млрд. грн факт, млрд. грн -о- ос в ¡та,% ВВП Рис. 1. Видатки Державного бюджету Укрални на освьту
На освпу у 2008 р. використано 21554,3 млн грн, зокрема за загаль-ним фондом - 14776,1 млн грн, або 98,3 % р1чного плану.
Видатки на освпу за 2008 рж зросли на 6404,6 млн грн, або на 42,3 % пор1вняно з минулим роком. 1х питома вага у ВВП пор1вняно з 2007 роком зросла до 2,27 % у 2008 р., а у загальнш структур! видатюв державного бюджету збшьшилась до 8,9 % у 2008 р. На освпу у 2009 р. використано 23925,7 млн грн, у тому числ1 за загальним фондом - 16523,0 млн грн, або 99,4 % р1чного плану. Видатки на освпу за 2009 р. зросли на 2371,4 млн грн, або на 11 % пор1вняно з 2008 р. 1х питома вага у ВВП пор1вняно з 2008 р. зросла. до 2,62 % у 2009 р., а у загальнш структур! видатюв Державного бюджету збшьшилась до 9,9 % у 2009 р.
2009 рш 2010 рш
Рис. 2. Видатки Державного бюджету Укрални на освьту, млн грн
Видатки державного бюджету на освпу у 2010 р. становили 28807,5 млн грн, у тому числ1 за загальним фондом - 20238,6 млн грн. Пор1в-няно з минулим роком вони були збшьшеш на 20,4 %, або на 4881,9 млн грн.
Анал1зуючи обсяги бюджетного фшансування освпи за окремими !! складниками протягом 2006-2008 рр., зазначаемо, що дом1нуючими статтями видатюв зведеного бюджету е видатки на загальну середню освпу (коливають-ся в межах 41-42 %), вишу освпу (28-30 %), дошюльну освпу (11-12 %) та
професшно-техшчну освгту (в межах 6 %). Близько 4 % займають видатки на позашюльну осв^у та заходи iз позашюльно! роботи з дiтьми; шслядипломна освiта становила приблизно 1 %, та явно скорочуеться обсяг видатюв на прог-рами матерiального забезпечення навчальних закладiв, оскiльки вони станови-ли ще у 2006 р. 0,5 %, а вже у 2008 р. - 0,3 %; дослщження i розробки у сферi освiти становлять 0,5 % та iншi заклади та заходи у сферi освiти - вiд 4 % до 5 % загального обсягу видатюв зведеного бюджету Украши (див. табл. 2).
Табл. 2. Динамша видаттв зведеного бюджету Украши на oceimy протягом _2006-2008 рр. (млн грн)_
Обсяг видаткгв зведеного бюджету на освгту Роки
2006 2007 2008
Всього 33 785 44 333 60 959
Частка, % 100 100 100
Дошкгльна освгта 3 825 5 257 7214
Частка, % 11,3 11,8 11,83
Загальна середня освгта 14 229 18 849 25 409
Частка, % 42,11 42,51 41,68
Професшно-техтчна освгта 2 096 2 676 3 766
Частка, % 6,2 6,02 6,17
Вища освгта 9 935 12 827 18 552
Частка, % 29,4 28,9 30,4
Шслядипломна освгта 365 505 668
Частка, % 1,1 1,1 1,09
Позашкгльна освгта та заходи Гз позашкгльно1 роботи з детьми 1 369 1 803 2 439
Частка, % 4,1 4,06 4,00
Програми матерГального забезпечення навчальних закладГв 166 180 186
Частка, % 0,5 0,4 0,3
Дослгдження i розробки у сфер1 освгти 148 219 331
Частка, % 0,4 0,5 0,5
1ншГ заклади та заходи у сферГ освГти 1 649 2013 2 391
Частка, % 4,9 4,5 3,92
Недостатня ефектившсть державних видатюв на освгту зумовлена низкою чинниюв, основними серед яких залишаються вади оргашзацшно-уп-равлшсько1 структури галузь Як показуе аналiз видатюв зведеного бюджету за економiчною структурою, понад 90 % державних швестицш в освгту спря-мовуеться на поточнi видатки, з них - переважна частина - на виплату заро-б^но1 плати та нарахування на не1, якi зростають внаслiдок iнфляцiйних про-цесiв. Така структура видатюв не забезпечуе достатньо: можливост для пере-розподiлу ресурЫв на користь тих, якi безпосередньо визначають якiсть ос-вiтнiх послуг (шдвищення квалiфiкацiï освiтян, розширення та оновлення ресурсно: бази навчальних закладiв, впровадження новгтшх технологiй) та сприяють вдосконаленню освiтньоï iнфраструктури (наприклад, завдяки шд-вищенню транспортно: доступност навчальних закладiв для дiтей з вщдале-них районiв).
Минуле ХХ та поточне ХХ1 ст. справедливо вважають "столГттями ос-вiтим. У розвинених крашах свiту цю ютину збагнули ще в Х1Х ст. Наприклад, у Великобритани закон про обов'язкове навчання усiх дгтей з 5 до 12 ро-
кiв було прийнято у 1870 р.; Франщя запровадила безкоштовне обов'язкове навчання дггей з 6 до 13 роюв у 1882 р.; США почали вирiшувати цi завдання у 1852 р., i вже до кiнця Х1Х столiття близько 72 вщсотюв дiтей вiком вiд 6 до 13 роюв навчалися. У Великобритани обов'язкова 10-рiчна освiта була запро-ваджена у 1944 р., у Франци - 1967 р.; у Япони 9-рiчна освiта стало обов'язко-вою у 1947 р., а у СРСР загальнообов'язкова 8-рiчна освгга - у 1962 р.
Табл. 3. Витрати на освШу серед краiн-лiдерiв рейтингу за 1РЛ11 на 2009 р. _[6, с. 265-268]_
№ з/п Рейтинг кра!н за 1РЛП Державт видатки на осв1ту Поточт державт видатки за р1внями осв1ти (загальний обсяг державних витрат на освиу, %)
% в1д ВВ11 загального об-сягу державних видатшв, % дошкшьна 1 навчальна середня вища
1 1сланд1я 8,1 16,6 40 35 19
2 Норвепя 7,7 16,6 28 35 33
3 Австрал1я 4,7 13,3 34 41 25
4 Канада 5,2 12,5 34
5 1рланд1я 4,8 14,0 33 43 24
6 Швец1я 7,4 12,9 34 38 28
7 Швейцар1я 6,0 13,0 33 37 28
8 Япон1я 3,6 9,8 38 40 14
9 Нвдерланди 5,4 11,2 33 40 27
10 Франц1я 5,9 10,9 31 48 21
...12 США 5,9 15.3
...16 Великобритан1я 5,4 12.1
.64 Б1лорусь 6,0 11,3 27 48 25
.67 Рос1я 3,6 12,9
.73 Казахстан 2,3 12,1
...76 УкраТна 6,4 18,9
.83 В1рмен1я 3,2 16 53 30
.96 Груз1я 2,9 13,1
.98 Азербайджан 2,5 19,6 25 56 6
.11 1 Молдова 4,3 21.1 36 55 9
Витрати на фшансування освгга в Укра!ш у 2009 р. становили 6,4 % вщ ВВП, на фшансування охорони здоров'я - 3,7 %, а у 1998 р. - 3,8 %о [5]. Для забезпечення високого рiвня розвитку людського кашталу цього не дос-татньо. Одним iз можливих варiантiв вирiшення ще! проблеми е врахування зарубiжного досвiду високорозвинених кра1н та залучення до фшансування освгги приватного кашталу.
У кра1н - лiдерiв рейтингу за шдексом розвитку людського потенцiалу витрати на освгту становлять: Iсландiя - 8,1 % вщ ВВП, Норвегiя - 7,7 %, Авсгралiя - 4,7 %, Канада - 5,2 %, Iрландiя - 4,8 %, Швещя - 7,4 %, Швейца-рiя - 6,0 %, Японiя - 3,6 %, Нiдерланди - 5,4 % та Франщя - 5,9 % (табл. 3). У крашах, яю недавно вступили до Свропейського Союзу, витрати ще не таю значш, наприклад, у Чехи загальш витрати на освiту становлять лише 4,4 %, у Словени - 6,0, у Словаччиш - 4,3, в Угорщиш - 5,5, у Польшд - 5,4, у Лит-
вг - 5,2, Естонп та Латви - по 5,3, на Kinpi - 6,3, на Мальтг - 4,5 %. Структура витрат на освгту у високорозвинених кра1н характеризуемся значною час-ткою приватних швестици. Так, у США i Японп вони становлять 2,26 i 1,15 % вгд ВВП вiдповiдно i мають бiльшу питому вагу у структурi загальних витрат, нiж в гнших кра1нах. Тодi як у Чехи витрати бiзнесу на освiту становлять лише 0,38 % вгд ВВП, а у Словаччинг - 0,12 %.
У пiдсумку видатки на потреби освгти сплановано на рiвнi 6 % ВВП -проти вгдповгдних 12 % у ФРН та 15 % у США.
Висновок. Подальший розвиток освгтшх швестицш мае грунтуватися не на простому нарошуванш видаткiв, а на шдвищенш !х ефективностi з метою забезпечення належно! якостг освгтшх послуг та можливостей ргвного доступу населення до !х отримання впродовж всього життя. Саме тому майбутнг реформи мають стосуватися державного мехашзму розподглу ре-сурсгв та загального управлiння галуззю освгти, забезпечити розширення пов-новажень мгсцевих органгв управлгння та формування належно! доходно! ба-зи для фгнансування освптах послуг.
Поширення приватних платежгв населення за освпта послуги потре-буе державного регулювання, оскгльки !х значнг обсяги не лише призводить до гснування нергвностг, а й перешкоджають ефективному управлгнню ресурсами на ргвнг вгдповгдних закладгв.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про освгту" вщ 23 травня 1991 р., № 1060 - ХП. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakon.rada.gov.ua.
2. Закон УкраТни "Про вищу освгту" вщ 17.01.2002 р., № 2984-Ш ¡з змшами та допов-неннями. - К. : Вид-во " Атка", 2004. - 42 с.
3. Закон УкраТни "Про Державний бюджет на 2010 рш" вщ 27.04.2010 р., № 2154-VI.
4. Постанова кабшету м1н1стр1в УкраТни вщ 8 вересня 2004 р., № 1183 2405 Про зат-вердження Державно! програми розвитку вищо! осв1ти на 2005-2007 роки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gdo.kiev.ua.
5. Беккер Г.С. Человеческое поведение. Экономический подход. Избранные труды по экономической теории : пер. с англ. / сост., науч. ред. послесловия Р.И. Капелюшников, предисловия М.И. Ленин / Г.С. Беккер. - М. : Изд-во ГУВШЭ, 2003.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua
Комарчин О.В., СкоропадИ.С. Расходы государственного бюджета на образование
Рассмотрены выполнение расходной части государственного бюджета на образование, динамика расходов возведенного бюджета и изучен зарубежный опыт в сфере образования.
Ключевые слова: государственный бюджет, расходы на образование, динамика расходов.
Komarchyn O.V., Skoropad I.S. The charges of the state budget on education.
In the article are considered implementation of expense part of the state budget on education, dynamics of charges of the erected budget and foreign experience is studied in the sphere of education.
Keywords: the state budget, charges on education, dynamics of charges.
