CC BY
176
■ проводити iз сощальними партнерами роботу щодо новацiй з основних прин-цитв формування прожиткового мiнiмуму та внесення змш до методики його визначення;
■ переглянути набiр товарiв i послуг у бiк 1хньо'1 вщповщносп сучасним умо-вам, життевим потребам людини та медичним стандартам;
■ розробити методику врахування регiональних вщмшностей пiд час формування регионального прожиткового мiнiмуму, оскiльки в рiзних областях обсяг споживчого кошика е рiзним;
■ повернути законодавчу норму, встановлену п.5 ст. 1 Закону Украши "Про прожитковий мшмум", щодо врахування пщ час розрахунку прожиткового мЫмуму ставки податку з доходiв фiзичних осiб;
• забезпечити шформацшну прозорють мотторингу фактичного обсягу прожиткового мшмуму шляхом оприлюднення щомшячних результатов розра-хуншв такого обсягу та забезпечення змоги його коригування залежно вщ показнишв р1вня життя в Украш.
Тому, вс щ заходи в комплекс 1з загальнодержавними позитивно поз-начаться на полшшенш якост життя населення Украши.
Лггература
1. Закон УкраУни "Про прожитковий мЫмум" вiд 25 березня 2005 р. ^з змiнами i до-повненнями вiд 12 лютого 2008 р. № 122-У1).
2. Закон УкраУни "Про державнi соцiальнi стандарти та державш соцiальнi гарантл" вщ 05.10.2000 № 2017-Ш.
3. Газета "Праця i зарплата" № 15 вщ 16 квiтня 2008 р.
УДК 330.117 Здобувач О.Б. Остська - RbeiecbKa КА
ЗНАЧЕНИЯ ДЕРЖАВИ В СОЦ1АЛЬНО ЗОР1еНТОВАН1Й
РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Дослiджено роль та функцп держави на рiзних етапах розвитку економ1ки з урахуванням сощально'' вщповщальносп економiчних суб'ект1в. Проаналiзовано ме-хашзм державного регулювання в соцiально ор1ентованш ринковiй економiцi, що дало змогу виокремити основш його форми.
Ключов1 слова: держава, ринкова економ1ка, соцiальна вiдповiдальнiсть, меха-нiзм державного регулювання.
Competitor O.B. Osinska - Lviv commercial academy Role of the state in the socially oriented market economy
A role and functions of the state at different stages of development of economy taking into account social responsibility of economic subjects is explored. The mechanism of state regulation is analyzed in the socially oriented market economy, which gave possibility to select it basic forms.
Keywords: state, market economy, social responsibility, mechanism of state regulation.
Вступ. В умовах формування сощально орiентованоï ринковоï еконо-мжи Украши зростае сощальна спрямовашсть ринку, межi та параметри яко'' визначае держава. 1сторично держава здшснювала функци шдтримки ринко-вих вщносин у формi захисту приватно'' власност^ регулювання процесiв об-мшу, вирiшення окремих питань соцiального характеру, забезпечувала ство-
рення правово! бази функцiонування суб'еклв господарювання тощо. З роз-ширенням соцiальних функцш держава зiткнулася з потребою обмеження вшьних ринкових вiдносин i наданням економiчному розвитку соцiальних вимiрiв. З огляду на це, дослiдження ролi держави та напрямiв 11 регулятор-них дiй набувае вагомостi.
Широке коло теоретико-методологiчних питань щодо регуляторного впливу держави в сощально орiентованiй ринковiй економiцi е об'ектом на-укових дослiджень i численних публшацш зарубiжних учених К. Аденауера, Ф. Бема, Л. Ерхарда, А. Мюллер-Армака, В. Ойкена, В. Репке, А. Рюстова та ш. Сучасним проблемам формування i функщонування соцiально орiентова-но! ринково! економiки та визначення ролi держави в нiй присвячеш працi вiтчизняних економiстiв О. Амош^ Г. Башнянина, В. Волинського, А. Галь-чинського, В. Гейця, А. Деркача, О. Пашя, Б. Панасюка, В. Скуратiвського, Г. Стеблiй, В. Удовиченка та ш. Проте в економiчнiй лiтературi немае однозначно! думки щодо визначення ролi i функцiй держави в соцiально орiентова-нiй ринковiй економiцi.
Мета дослвдження - вивчення теоретичних основ державного регу-лювання в умовах формування сощально орiентованоl ринково! економiки, що дае змогу окреслити головнi функци держави та проаналiзувати основнi форми мехашзму державного регулювання задля досягнення економiчноl та сощально! ефективностi.
Виклад основного матерiалу. Державне регулювання ринку навггь з метою досягнення найбажашших для суспiльства завдань, заперечуе саму суть ринкових вщносин. Проте, в умовах сощально орiентованоl економiки, регуляторний вплив з боку держави вщповщае власним штересам ринку та бiзнесу.
1нтереси ринку полягають у тому, що держава несе вщповщальшсть щодо збереження конкуренци, запобiгання криз, конфлж^в.
1нтереси бiзнесу полягають у формуванш державою споживчого попи-ту, системи держзамовлень тощо. Крiм того, в сучасних умовах, яюсш характеристики трудових ресурсiв набувають все бшьшого значення. Обмежена кiлькiсть трудових ресурЫв, динамiка !хтх вiкових характеристик ("старшня наци"), потребують змiни вiдношення бiзнесу до працiвника. В умовах слабо шдус^ального виробництва, що носить екстенсивний характер, економiчна ефективнiсть залежить вщ ступеня експлуатаци робочо! сили, яка е засобом максимiзацil економiчного ефекту. На сучасному еташ працiвника вже не можна розглядати як зашб максимiзацil прибутку, а швестици в розвиток людських ресуршв стають не тшьки потрiбними, а й економiчно вигiдними.
Саме тому державний регуляторний вплив на процеси, пов'язаш з вщ-творенням трудових ресурсiв (на демографiчну ситуацiю в краАт, на покра-щення освiтнiх, квалiфiкацiйних характеристик трудових ресуршв, фiнансове забезпечення сощальних заходiв тощо), пiдвищуе економiчну ефектившсть процесу виробництва.
Рiвень та яюсть життя, соцiальна захищенiсть, можливiсть творчого розвитку, сощальш послуги держави - ус цi параметри забезпечують покра-
щення ринкових вщносин у кршт. Водночас вщбуваеться iстотне зближення понять економiчноl та сощально! ефективностi, якi стають взаемозалежними та набувають однаково! вагомостi. За цих умов можливост держави викону-вати сво! функци залежать вщ результатiв виробництва, вiд обсягу прибутку та перерозподшу цього прибутку через фюкальну систему. Покращення кшь-юсних та якiсних характеристик суспiльного виробництва створюе можли-востi для розширення державою сво!х соцiальних функцiй. Сощальна спря-мованiсть, в якiй основним координатором е держава, спроможна вплинути на розвиток ринкових вщносин, прискорити !хне формування, надати !м цивь лiзованого вигляду.
Потрiбною умовою ефективного функщонування сощально орiентов-ного ринку е реалiзацiя принципу сощально! вщповщальност^ всiх И суб'ек-тiв. Сощальна вщповщальшсть - це певний рiвень добровiльного реагування економiчних суб,ектiв на проблеми сощального середовища, свiдоме вико-нання сво!х обов,язкiв перед сшвгромадянами, суспiльством, державою [1]. Такими суб'ектами е: суб'екти господарювання рiзних форм власност (суб'екти бiзнесу); громадяни краши; профспiлковi та громадськi оргашзаци; держава.
Сощальна вщповщальшсть суб,ектiв господарювання рiзних форм власност (соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу) полягае в тому, що метою 1хньо1 дiяльностi "... перестало бути максимальне привласнення прибутку, а визначальним е задоволення сощальних потреб та штерешв усiх верств насе-лення" [2, с. 418]. Тобто, шдприемщ вЫх форм власностi повиннi усвiдомлю-вати: для того, щоб юнувати та розвиватись, вони мають пiдтримувати те со-цiальне середовище, в якому знаходяться. Основними напрямами забезпечен-ня тако! вiдповiдальностi е ". „ виробництво якiсних товарiв та надання вщ-повiдних послуг, що задовольняють суспшьно необхiднi потреби населення, ... створення належних умов працi для працездатного населення, збереження довкшля, встановлення заробггно! плати на рiвнi вартос^ робочо! сил, сплата податкiв до фондiв соцiального страхування" [2, с. 419].
Розвиток i полiпшення соцiального середовища вiдповiдають довго-термiновим штересам бiзнесу. Оскiльки стабiльнiсть суспiльства е потрiбною умовою ефективного функцiонування шдприемництва, воно просто вимуше-не розробляти i здiйснювати заходи, що забезпечують таку стабiльнiсть.
На сучасному еташ розвитку суб'екти господарювання дедалi частше залучаються до вирiшення соцiальних проблем. Завдання полягае не в тому, щоб примусити державш та приватш шдприемства взяти на себе тягар сощальних виплат, а в тому, щоб у межах конструктивного дiалогу погодити ос-новш прюритети розвитку кра!ни та розробити мехашзми формування соцi-ального партнерства.
Соцiальна вiдповiдальнiсть суб'еклв господарювання рiзних форм власностi проявляеться у поеднанш основно! мети (привласнення максимального прибутку) з шшими завданнями - зростанням обсяпв виробництва, тд-вищенням продуктивностi працi, виготовленням яюсних товарiв i послуг для задоволення суспшьних потреб, вiдповiдальнiстю перед споживачами. Крiм
цього, 1хня вiдповiдальнiсть полягае у дотриманнi сощальних стандартiв та iнших правових норм чинного законодавства, запровадженш iнновацiй, виготовлення конкурентоспроможно1 продукцiï, своечасних бюджетних вщ-рахуваннях у повному обсязi, створенш робочих мiсць з гiдною оплатою правд, благодiйництвi.
Концепцiя соцiальноï вiдповiдальностi бiзнесу грунтуеться на визнан-нi iснування тiсних взаемозв,язкiв корпораци та суспiльства. Межi сощальноï вщповщальносп корпорацiй тим ширшi, чим бшьше ïхне прагнення до вижи-вання та утвердження своеï легiтимностi в суспшьствь Тому одне з головних завдань, що постало перед корпоращями - економiчно обгрунтувати програ-ми, як вони готовi здiйснювати в сощальнш сферi.
Водночас суспiльство, зi свого боку, мае право чекати вщ бiзнесу того або шшого рiвня соцiальноï вiдповiдальностi з таких питань, як охорона нав-колишнього середовища, гарантування безпеки транспорту, матерiальне за-безпечення незаможних верств населення тощо. Однак технiчнi, фiнансовi й iншi можливостi бiзнесу не безмежш. Оцiнюючи можливостi тiеï або шшо1" корпорацiï або бiзнесу загалом, не можна забувати того факту, що головною умовою юнування i життездатност будь-якого дiлового пiдприемства е еконо-мiчна рентабельнiсть, яку визначають рiвнем прибутковостi його дiяльностi.
Соцiальна вщповщальшсть громадянина виражаеться в його активнш життевiй позицiï, у прагненнi до максимального розкриття власного творчого потенщалу, дотриманш норм соцiальноï поведiнки, насамперед - у свщомш передачi громадянином частини власност (у виглядi податюв) на суспiльнi витрати.
Соцiальна вщповщальшсть профспшкових i громадських органiзацiй проявляеться в: удосконаленш нормативно-правово1' бази у сферi трудових вщ-носин i сощального партнерства; пiдвищеннi ролi профспшкових та громадських оргашзацш як посередниюв соцiального партнерства мiж громадянином i державою; збалансуванш iнтересiв рiзних соцiальних верств, категорiй, груп населення шляхом удосконалення механiзмiв проведення колективних перего-ворiв, консультацiй, укладення угод вщповщних рiвнiв, колективних договорiв на пщприемствах, в установах та оргашзащях усiх форм власностi; сприяннi розвитковi солiдарностi громадян у ïхнiй повазi до права i закону.
Сощальна вщповщальшсть держави полягае у розробленш та реалiза-цiï внутрiшньоï та зовшшньо1" соцiально-економiчноï полiтики; формуваннi правово1' основи господарювання, спрямовано1' на стабшьне забезпечення ви-сокого рiвня життя та зайнятост населення, соцiального захисту та сощально!' допомоги; створення умов для ефективного розвитку всього суспшьства; у розробленш та виконанш затверджених загальнодержавних програм еконо-мiчного, науково-технiчного, соцiального, культурного розвитку.
Пщвищення та покращення якiсних характеристик держави залежить вiд стану трансформацiйних процешв у краïнi. Загалом можна видшити такi етапи, якi характеризуються змшою ролi та функцiй держави, ïï мiсця в економiцi.
I етап - держава в умовах економжи не ринкового типу. Держава "сто-пъ над суспiльством", над вЫма сферами суспiльноï дiяльностi, зокрема над
економшою. В основу економiчно! дiяльностi держави закладено фактично повну державну власшсть на чинники виробництва, контроль за розподшом економiчних ресурсiв, створених у суспшьств^ структурою економiки тощо. Ринкових механiзмiв або немае, або вони виступають як мехашзми централь зованого регулювання (наприклад цша, грошi, вiдсоток, пропозищя виступають як плановi показники). Основна економiчна мета функцiонування держави - це тдвищення обсяпв виробництва й iнших об'емних показниюв, а не пiдвищення життевого рiвня населення, рiвня його доходiв. Людина в цьому випадку знаходиться шби "тд державою", "пiд економiкою".
II етап - держава в умовах трансформацшного перiоду - характери-зуеться переглядом позицп держави, зменшенням рiвня зарегульованостi еко-номiки. Держава бере активну участь у формуванш суб'егав ринку, здебшь-шого за рахунок роздержавлення i приватизаци. Важливого значення набувае правова (законодавча) функщя держави, яка забезпечуе створення конкурен-тних умов функцюнування ринку. Частiше всього щ процеси пов'язанi зi значною лiбералiзацiею економiки, тобто суб'екти ринку набувають бшьшо! економiчноl свободи. Виконання державою сощальних функцiй на цьому ета-пi ототожнюють iз забезпеченням сощального захисту населення, що обме-жуеться примiтивними елементами сощально! шдтримки малозабезпечених верств населення.
III етап - держава в умовах сощально зорiентовано! ринково! економь ки - визначаеться формуванням демократично! держави, з уЫма притаманни-ми цьому типу поличного устрою цiнностями, враховуючи й економiчнi (свобода пiдприемницько! дiяльностi, свобода особистост у застосуваннi сво!х здiбностей та задоволеннi потреб тощо). Роль держави полягае, насам-перед, у повтшш реалiзацi! принципiв, на яких грунтуеться соцiально орiентована ринкова економжа шляхом виконання державою широкого спектру функщй (рис.).
ЕКОНОМ1ЧН1 ФУНКЦИ ДЕРЖАВИ
збережсння та пщтримка ринкових мехашзм!в в скономщц
розроблення та використання д1евих мехашзшв досягнення високоТ ефсктивнослч сусшльного виробництва з урахуванням сощальних ¡нтереав;
забезпечення високого р1вня сощальностк сощально1 р1вност[ та справсдливост], сощального партнерства, високого р1вня життя населення;
визначення 1 встановлення конкретних «правил гри» для вс1х економ!чних суб'екпв, контроль за Тхшм дотриманням вама членами суспщьства;
визначення та захист нацюнальних штсрсав, I визначення власного мюця в умовах глобал1зацп.
Рис. Економ1чн1 функци держави в сощально оргентованшринковш економщь
Держава "шдключаеться" до ринково! економiки, взаемодiе з нею, з метою формування суспшьства "загального добробуту". В !! регуляторному механiзмi переважають економiчнi методи, що спрямоваш на покращення та
оптим1защю ринкових мехашзм1в, на зменшення р1зномашгних перепон у функщонуванш економ1чних суб'екпв, на ефективний розвиток ринку.
М1сце людини в цш систем1 визначають з таких позицш - економжа розвиваеться задля людини як особистост з уЫм притаманним 1й розмаггтям зд1бностей, духовност та задоволення матер1альних потреб. Тому обов'язко-во повинш пщвищуватися й яюст характеристики населення краши: р1вень осв1ченост1, економ1чно! грамотности духовних щнностей, розумшня еконо-м1чних процеЫв тощо.
IV етап - сощальна держава - це новий, досконалий тип держави. Сощальна держава - це правова демократична держава, що проголошуе вищою цшшстю сощальну справедливють. Це форма оргашзаци суспшьства, що здатна забезпечити сощальний прогрес. Серед 11 головних прюритет1в - сощ-альний захист громадян, нейтрал1защя сощально-економ1чних конфл1клв, дотримання сощальних стандарт1в { принцишв гщного життя для вс1х громадян за допомогою розподшу та перерозподшу ВВП.
Сучасна сощальна держава, шляхом реал1заци сво1х специф1чних фун-кцш (справедливий перерозподш доход1в, розвиток сощально1 шфраструкту-ри, забезпечення суспшьно! злагоди, забезпечення системи захисту вщ наяв-них { можливих порушень прав { свобод особистост1), забезпечуе компромю м1ж свободою { р1вшстю через зняття суперечностей м1ж законами ринку та сощальними завданнями. Ефектившсть ринку забезпечують сощальними чинниками - мотиващею до пращ, ростом споживчого попиту, зняттям сощальних суперечностей та шшими чинниками, а сощальш потреби людей -внаслщок економ1чного зростання. Сощальна держава вщмовляеться вщ до-мшуючо1 функци тотального перерозподшу доход1в { переор1ентовуеться на задоволення потреб конкретних сегменлв громадянського суспшьства.
Кр1м того, держава стае суб'ектом специф1чних сощальних функцш, прикладами яких е забезпечення зайнятост1, сощальний патронаж, формування життевого середовища для швалщ1в, програми реабштаци для окремих сощальних груп, державш програми пщтримки { створення потр1бних життевих умов для окремих категорш людей та регюшв. Водночас сощальна держава сприяе формуванню в кра!ш так званого "середнього класу" (части-ни суспшьства, що забезпечена в тш мер1, коли не в1дчуваеться потреба в на-гальному, але й не багата настшьки, щоб це спричинювати у малозабезпече-них верств населення нам1р до роздшу 1хньо1 власносл).
Зростання рол1 держави у формуванш сощальних вщносин у суспшь-ств1 пщтримували { пщтримують багато економ1спв. Ще в 1913 р. у робот "Сощальна теор1я розподшу" на потребу сощально1 спрямованост економ1ч-ного розвитку та посилення сощально! пол1тики держави звернув ува-гу М.1. Туган-Барановський. Сучасний дослщник його спадку Н. Балабкшс пише, що в цш робот вш "... вщкинув популярне на той час уявлення, що розподш доход1в залежить, в основному, вщ процесу формування цш, проце-су обмшу { особливо вщ граничних продукпв р1зних фактор1в виробництва. З точки зору Туган-Барановського, розподш нащонального доходу залежить, передуЫм, вщ взаемозалежност м1ж р1зними сощальними класами. Голов-
ним у його поясненш було те, що оргашзований роб^ничий клас може до-могтися бiльш високоï заробiтноï плати. Дiловi кола платять за таке шдви-щення заробiтноï плати зниженням прибутюв з ряду причин" [3, с. 235].
Формування принцитв ринковоï економiки Украши потребуе формування особливого мехашзму державного впливу на розвиток економжи. Ок-ремi украшсью економiки навiть визначали перехiдну економжу Украши як таку, в якш вже сформовано принципи соцiально орiентованого ринку [4, с. 33-50]. Поряд iз цим, основнi напрями державного регулювання в Укра1ш повиннi бути спрямоваш на покращення кiлькiсних та яюсних характеристик соцiально-економiчного розвитку краши. Загалом ix можна виокремити у та-кi групи: пов,язанi зi стимулюванням економiчного зростання (стимулювання попиту на ринку пращ, полггика щн i доxодiв тощо); пов,язанi з перерозподь лом нацiонального доходу на користь сощально вразливих верств (за ознака-ми вiку - молодь та пенсюнери; статi - жшки; фiзичниx вад - iнвалiди тощо); пов'язаш з розвитком доступних для вЫх охорони здоров'я, освiти, культури.
Мехашзм державного регулювання економiки Украши в межах сощально орiентованоï ринковоï економiки, на нашу думку, повинен мютити такi форми регулювання:
• правове (мета - створення единого для вс1х суб'екив економ1чно1 д1яльност1 правового простору й ефективних ринково зор1ентованих закотв та тдза-конних акпв);
• економ1чне (мета - формування оптимально: та ефективно д1ево1 ринково1 економжи, стимулювання економ1чного зростання у краш);
• фтансове (мета - акумулювати потр1бн1 державн1 ф1нансов1 ресурси з метою 1хнього подальшого перерозподшу в штересах сусп1льства);
• сощалъне (мета - забезпечення високого р1вня доход1в населення та еконо-м1чних суб'ект1в, формування оптимального ринку пращ та системи сощаль-ного страхування);
• регулювання в межах глобального ттеграцтного процесу (мета - штегращя економжи Украши у свгговий економ1чний прост1р; ввдповвдтсть основних соц1альних норм i гарантш загальносв1товим стандартам; регулювання м1гра-щйних процес1в).
Висновок. Отже, роль держави в сощально зорiентованiй ринковiй економщ полягае у збереженнi та шдтримщ ринкових меxанiзмiв, забезпе-ченнi високоï ефективностi суспiльного виробництва з одночасним домшу-ванням соцiальниx iнтересiв, гарантуванш високого рiвня соцiальностi, визна-ченш конкретних "правил гри" для вЫх економiчниx суб,ектiв, заxистi нацi-ональних iнтересiв тощо. Водночас виконання цих функцш стае можливим у разi застосування дiевого меxанiзму державного регулювання, що грунтуеться на принципах ринковоï економiки та забезпечення соцiальниx гарантш.
Лггература
1. 1льчук Л.1. Концепщя соц1ально1 держави в Укра1н1 (проект) / 1льчук Л.1., Сивак А.В, Супруненко А.П. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.cpsr.org.ua/? pr=9&id=131.
2. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох т. / [редкол.: Б. Д. Данилишин та 1н., в1дп. ред. С В. Мочерний]. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2002. - Т. 3. - 952 с.
3. Балабкшс Н. Значения М.1. Туган-Барановського сьогоднi / Н. Балабкiнс, Л.П. Горюна // М.1. Тугаи-Бараиовський в екож^чнш теорп та юторп. - К. : Вид-во 1Е НАНУ, 2001. -С. 230-241.
4. Теоретические и прикладные аспекты формирования смешанной экономики / [Н.Д. Прокопенко, Е.Т. Иванов, Ф.Е. Поклонский и др.]. - Донецк : ИЭП НАН Украины, 1998. - 320 с.
УДК 657.6:621 Здобувач М.Д. Пецкович - НУ "RbeiecbKa полшехшка "
ВНУТР1ШН1Й АУДИТ НА МАШИНОБУД1ВНИХ ШДПРИСМСТВАХ: ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА ДОЩЛЬШСТЬ
ЗД1ЙСНЕННЯ
Дослiджено проблему контролю на тдприемста через здiйснення внутршньо-го аудиту, його оргашзащю та переваги i вади тако! форми контролю. Встановлено, що середнiм i малим машинобудiвним пiдприeмствам доцiльнiше скористатись пос-лугами незалежних аудиторiв i аудиторських фiрм, адже прибутки у них, зазвичай невелик^ а витрати на зовшшнш аудит меншi, нiж на утримання вiддiлу внутршньо-го аудиту.
Competitor M.D. Petskovych -NU "Lvivs'ka Politekhnika"
Inner audit on machine-building enterprises: organizing and practicability
Problem of control at the enterprise through the internal audit, organized it and advantages and disadvantages this term of control are investigated in this work. It is set that to the middle and small machine-building enterprises more expedient to take advantage of services of independent public accountants and auditing firms, in fact incomes for them, usually small, and charges less than, than on maintenance of department of internal audit on an external audit.
Постановка проблеми у загальному виглядi та i"i зв'язок i3 важли-вими практичними завданнями. Проблема контролю перед кер1вниками шдприемств була завжди. Адже, дуже часто фактичш показники д1яльност1 зовЫм не вщповщають плановим. Останшм часом на шдприемствах, i на ма-шинобуд1вних шдприемствах зокрема, поширюються ще! створення вщдшв i служб внутршнього аудиту. Але чи ця форма фшансового контролю оправ-довуе затрати, понесет на запровадження И на тдприемста i як оргатзувати роботу внутр1шшх аудитор1в так, що !хня ощнка була об'ективною.
Мета дослiдження. Внутршнш аудит е одним 1з важливих шструмен-т1в для прийняття управлшських ршень щодо подальшо! д1яльност1 тд-приемства. Поряд з тим, здшснення внутршнього аудиту тягне за собою значт витрати, адже це вимагае створення додаткових робочих мюць для квашфжованих пращвниюв з вщповщною заробггною платою. Тому ми вирь шили дослщити питання доцшьносп проведення внутр1шнього аудиту, чи було б ефектившшим здшснити зовшшнш аудит незалежними аудиторами або аудиторськими ф1рмами.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, в яких започатковано ви-р1шення щеУ проблеми. Про актуальшсть здшснення внутршнього аудиту зазначають ус науковщ, як займаються вивченням бухгалтерського облжу
