CC BY
48
рiдко вони призводять до кризового стану, а то й банкрутства шдприемства. Щоб запоб^ти цьому, фiнансовi менеджери чи пращвники фiнансовоï служ-би повинш ретельно стежити за процесом ре^заци стратегiï i, в разi вияв-лення вiдхилень, здiйснювати ïï коригування. Якщо ж уникнути кризи не вда-лося, то фiнансова стратепя приймае антикризовий характер, i фшансисти розробляють комплекс санацiйних заходiв, щоб повернути шдприемство до стабiльного фшансового стану. Як бачимо, фiнансова стратепя повинна вщ-повiдати ще двом вимогам: гнучюсть i мобiльнiсть, тобто змша формулюван-ня стратегiï в зв'язку з певними обставинами не мае призвести до збоïв у дь яльност пiдприемства.
Пiдсумовуючи все викладене вище, можна зробити висновок, що фь нансова стратегiя е напрямним вектором управлшня фiнансами шдприемства, i без ïï надежного формування суб'екту господарювання дуже важко оминати фiнансовi проблеми пiд час здшснення виробничо-господарськоï дь яльностi у сучасному глоб^зованому, динамiчному i конкурентному ринко-вому середовищi.
Л1тература
1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К. : Изд-во "Ника-Центр", 1999. -
528 с.
2. Герасимчук З.В. Фшансовий менеджмент : навч. пос1б. / З.В. Герасимчук, 1.М. Вахо-вич. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2007. - 409 с.
3. Гриньов А.В., Ястремська О.М. Якють формування фшансово!' стратеги шдприемства // Фшанси Украши. - 2006. - № 6. - С. 121-128.
4. Колкник М.К., 1льчук П.Г., В1блий П.1. Фшансова санащя i антикризове управлш-ня тдприемством : навч. поаб. - К. : Изд-во "Кондор", 2007. - 272 с.
5. Радова Л.Д., Череп А.В. Фшансова стратегия в систем1 управлшня тдприемством // Держава та репони. - 2005. - № 2. - С. 130-135._
УДК 330.117 Здобувач О.Б. Остська - Rbeiecbm КА
основн1 етапи формування соц1ально-
ор1ентовного ринку як форми ринково! економши
Дослщжено основш етапи формування соцiально-орieнтованого ринку, визна-чено забезпечувальнi цiлi для кожного з них. Проаналiзовано основш критери соць ально орiентованоi ринково'1' економiки. Вивчено прогресивний досвiд сучасних европейських соцiальних моделей ринково'1' економши.
Ключов1 слова: соцiально орiентований ринок, забезпечувальш цiлi, критери сощально'1' модел^ ринкова економiка.
Competitor O.B. Osinska - L 'viv commercial academy
Main stages of forming of the socially oriented market as forms of market economy
The main stages of forming socially oriented market had been explored and needful aims marked for each of them. The main criteria of the socially oriented market economy are analyzed. Progressive experience of the modern European social models of market economy is studied.
Keywords: socially oriented market, needful aims, criteria of social model, market economy.
Вступ. Формування сощально орiентованоl ринково! економiки Укра-!ни забезпечуе узгодження та врахування штерешв усiх соцiальних груп насе-лення у формуваннi державно! макроекономiчноl полiтики. II сутнiсть полягае в забезпеченш економiчного зростання шляхом шдпорядкування економiки завданням соцiального розвитку суспшьства. Пiдвищення доходiв i рiвня жит-тя, розширення споживчого попиту i високi вимоги до якостi товарiв та послуг призводять до усунення монополiзму, пiдвищення конкуренци виробникiв та шших форм активiзацil господарського життя. Водночас в умовах соцiально орiентованоl ринково! економiки так соцiальнi чинники, як сприятливi умови працi, розвинена система стимулювання працi й мехашзми И оплати, соцiальнi гаранти i соцiальне забезпечення, починають вiдiгравати iстотну роль у пiдйомi виробництва. Усе це потребуе додаткових наукових дослщжень сощ-ально орiентованого ринку, зокрема й основних етапiв його формування.
Теоретичну основу концепци соцiально орiентованоl ринково! еконо-мiки закладено у працях Ф. Бема, Л. Ерхарда, А. Мюллер-Армака, В. Ойкена, В. Репке, А. Рюстова. Проблемi становлення сощально орiентованоl моделi ринково! економши в Укршт присвяченi численнi публжаци вiтчизняних вчених, зокрема О. Амош^ Г. Башнянина, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Дер-кача, Б. Панасюка, А. Сшенка, В. Скура^вського, Г. Стеблiй, В. Удовиченка, В. Черняка, С. Чистова та ш. Поряд з тим, в економiчнiй лiтературi немае единого пiдходу щодо визначення сутi, критерив, особливостей становлення сощально орiентованого ринку в Укршт.
Мета роботи - дослiдження основних еташв формування соцiально орiентованого ринку як форми ринково! економiки. К досягнення можливе через вирiшення таких завдань: з'ясування забезпечувальних цiлей сощально орiентованого ринку, визначення критерив сощально орiентованоl економiки, вивчення переваг рiзних моделей европейсько! соцiально орiентованоl ринко-во! економiки.
Результати дослiдження. Основна мета функщонування соцiально орiентованоl ринково! економiки зводиться до того, щоб на основi конкурентного господарства поеднати свободу та шщативу iз соцiальним прогресом,
забезпеченим рин-ковими методами господарювання.
У процес формування сощ-ально орiентовано-го ринку як форми ринково! економь ки доцiльно видь лити два основнi етапи (рис. 1):
Рис. 1. Основш етапи формування сощально орieнтованого ринку як форми ринково'1 економки
• I етап, який иов'язаний з1 здшсиеииям глибинних перетвореиь основ фуикщ-онування ринково1 екоиомжи;
• II етап - завершения формування сощально ор1еитоваиого ринку як системи з ус1ма иритамаииими ш ириицииами фуикцiоиуваиия.
Метою перетворень на першому етапi е формування такого економiч-ного мехашзму, який значною мiрою сприяв би досягненню високо1' ефектив-ностi суспшьного виробництва. Це е можливим лише завдяки створенню пов-ноцiнних, ефективно дшчих ринкiв благ, капiтаду та робочо1' сили.
Досягнення цiеï мети забезпечуеться шляхом виршення таких зав-
дань:
• завершения формування суб'екпв ринково1 екоиом1ки та д1евого реального сектора екоиом1ки;
• формуваиия рацюиальио1 структури власиост та мехатзму управлшия нею;
• створення конкурентного середовища;
• формуваиия розвинено1 рииково1 шфраструктури, забезпечення принципу едиост баишвського, фондового та реального сектор1в екоиомжи;
• доведения ринкових мехатзм1в до р1вия, який забезпечуе ефективие фуикщ-онування ринку;
• розроблення ефективио дшчого мехатзму державного регуляторного впли-ву иа розвиток економжи;
• забезпечеиия структурио1 перебудови екоиом1ки та забезпечеиия стабшьиого швестищйио-шиоващйиого екоиом1чиого зростаиия;
• забезпечеиия зиачио1 сощально1 зор1еитоваиост1 екоиом1ки иа осиов1 розвит-ку ринку та доповнення його розвитку стимулювально-регулювальною рол-лю держави, що характеризуеться тдвищеииям реального життевого р1вия населення.
Другий етап перетворень висувае як мету завершення процесу форму-вання сощально орiентованого ринку як системи з уЫма притаманним ш принципами функцюнування.
Завданнями цього етапу е:
• завершения процесу формуваиия ринку, якому притамант риси сощальиого типу господарювання;
• узгоджеиия штересш всх верств населения: недопущения коицеитраци дохо-д1в у иезиачио1 кшькост! суб'екпв ринкових ввдносин; жорсткий зв'язок дохо-д1в з ефективтстю та ростом ринку тощо;
• досягиеиия високого р1вия ефективиост сустльиого виробиицтва иа осиов1 його рацюиальио1 структури;
• ор1еитащя виробиицтва иа св1тов1 риики, що забезпечить досягиеиия високого р1вия ефективиост виробиицтва за рахуиок тдвищення р1вия коикуреи-тоспроможиост! иродукцiï шляхом зменшення витрат та покращеиия яшсних характеристик;
• бшьш повиа реадiзацiя сощальиого складника екоиом1чиого устрою: ство-рення прогресивио1 сощальио1 шфраструктури; завершения формуваиия системи страхово1 медициии; створення матер1альиих умов для забезпечеиия високого осв1тиього р1вия тощо.
Досягнення стратепчно1" мети формування соцiадьно орiентованого ринкового господарства е можливим лише за умови, що виникае певний сим-бiоз полiтики та економiки. Тобто в основi соцiадьно орiентованоï економжи знаходиться технiчно розвинене постiндустрiадьне суспшьство. Поява сощаль-
но орiентованоl форми ринково! економжи, насамперед, визначена розвитком продуктивних сил i вона не може виникнути в шдус^ально вiдсталiй крашт Також неможливим е формування принцишв соцiально орiентованоl економь ки за вiдсутностi ринку як головного стимулу для розвитку виробництва.
Визначення стратепчно! мети потребуе чггкого формулювання забез-печувальних цiлей, спрямованих на покращення ситуацн в рiзних сферах функцiонування економiчноl системи (рис. 2). Шдсумовуючи дослiдження особливостей сощально орiентованоl економiки можна визначити таю крите-рн моделi соцiально-економiчного устрою:
Стратепчна мета:
Поеднання еконокпчно1 свободи та Ыщативи сощальним прогрссом, на оснсш формування ефективно д1ючого конкурентного ринкового середовища.
Забезпечувалыи цш
ЦШ сощально?полипики:
Досягиепня значно!" сощально1 зор1ентованосп економжи, шо характеризуешься шдвищенням реального життевого р1впя населения (створсння прогрссивно1 сощально'1 ¡нфраструктури; завершения формування системи СтраховоТ медицини; створсння матер1альних умов для забезпечення високого оевггнього р1вня тощо).
ЦШ полшики у сфер/ виробництва:
Формування постшдустр1ального техшчного й технолопчного способу виробництва та ВЩПОВЩНОТ структури економжи, створення СПрИЯТЛИВОГО економ1чного середовища
ЦШ розвитку економгчних в ¡д носин:
Становления багатоукладно'1 економжи; становления ефективного ринкового госиодарства та системи державного регулювання економжи; перехщ до нового швсстицшногомнноващйного типу сконом1чного зростання, оркнтованого на задоволення потреб населения
ЦШ формування системи демократ и:
Основним напрямом е створення дк:вого мехашзму боротьби з авторитаризмом , адммнетруванням, бюрократизмом та корупщею
ЦШ щодо розвитку мЬкнародних економ1чних, полипичних, культурных, гуматтарних зв 'язтв тощо
Рис. 2. Дерево цтей формування сощально орieнтованого ринку [1, с. 36]
1. Економ1чна система, зор1ентована на И формування, повинна характери-зуватися високим р1внем економ1чного розвитку, що визначаеться у ви-робництв значного обсягу ВВП на душу населення, високим р1внем роз-
витку сощальних та полiтичних iнститутiв, як гарантують основш права та свободи громадян.
2. Вiдсутнiсть значних циклiчних перепадiв розвитку економiки крайни, за рахунок високих яюсних характеристик людських ресурив крайни та прогресивна спрямованiсть розвитку.
3. Сощальна полiтика зорieнтована не лише на тдтримку малозабезпече-них верств населення, а й пращвниюв за наймом на пiдприeмствах вих форм власносп.
4. Бiльшiсть кра!н iз соцiально орieнтованою економiкою утворилися в За-хiднiй Gвропi в 1950-1960 рр. У ЗМ1 вони дютали назву "держави загаль-ного добробуту" (англ. - Welfare State, франц. - Etat Providence).
У процес штеграцп в рамках Свросоюзу сформульовано европейську сощальну модель, головними ознаками яко! е:
1) високий рiвень сощально! захищеностi, за якого значна частка валового внутршнього продукту спрямовуеться на сощальт потреби;
2) рiзнi проблеми, якi виникають у сощальнш сферi, охоплюючи трудовi вщносини, екологiю, пенсiйне забезпечення тощо, що розв'язуються методом соцiального дiалогу партнерiв за активно! участi незалежних ек-спертiв;
3) у сощальнш сферi поряд iз державними оргатзащями та профспiлками в нацiональному масштаб^ у регiонах i на мюцях дiють численнi некомер-цiйнi оргатзацп (благодiйнi, конфесiональнi, громадськi та шш^, котрi виступають як колективнi представники громадянського суспiльства.
Грунтуючись на результатах дослщжень Г. Волинського та I. Тодри-но!, треба зазначити, що на сьогодш приблизно у двадцяти високорозвинених державах функщонують соцiально орiентованi ринковi системи приблизно у п'ятнадцяти кра!нах, пiсля вдалих ринкових реформ створено основи для формування названого типу господарства [2, с. 30]. Моделi розвитку цих кра-!н характеризуються значною сощальною спрямованiстю, проте в !х сукуп-ностi можна видiлити певнi угрупування.
Надання прюритетност у формуваннi забезпечувальних цiлей, визна-чення меж та спрямованостi сощально! полiтики держави призвели до формування рiзних моделей европейсько! сощально орiентовано! ринково! еко-номiки [3, с. 385]:
Модель Бюмарка (континентальна або нiмецька модель), основним принципом яко! е можливiсть члешв суспiльства заробити кошти, потрiбнi для забезпечення одного життя. Державна полгтика в кра!нах, якi побудоваш на цiй моде-лi (Шмеччина, Францiя, Австрiя, Бельгiя, Нiдерланди) зорiентована на створення умов для максимально! зайнятост безробiтних (наприклад у формi стимулюван-ня розвитку малого бiзнесу), активного пошуку нового мiсця роботи, участ населення у нагромаджувальних фондах. У цих кра!нах через бюджетну систему перерозподшяеться приблизно 50 % ВВП. Ця модель "...поеднуе високу еконо-мiчну ефективнiсть iз розвиненою системою соцiального захисту, яка заснована на певних принципах, основними з яких е надання економiчно! свободи, що слу-гуе стимулом високо! продуктивност працi" [4, с. 38].
Скандинавська модель, яка юнуе у Швеци, Норвегi!, грунтуеться на засадах сощального забезпечення вшх верств населення. Основною умовою со-
щально! пол^ики вважають вiдповiдальнiсть уряду за добробут i дотримання соцiальних прав громадян. "Ця вiдповiдальнiсть не може бути перекладена на iндивiда, приватне шдприемство або громаду, мiкрорайон. Така держава захи-щае людей вiд бщност шляхом допомоги у зв'язку з безробгттям, виплат шм% грошових компенсацш, пенсiй за старiстю, забезпечуючи повнощнну охорону здоров'я, безоплатну освiту, громадське житло. Соцiальна пiдтримка в цьому випадку здшснюеться як державне втручання в життя людей на нащонально-му й мiсцевому рiвнях через програми сощального забезпечення, освiти, охо-рони здоров'я. Фiнансування ще! системи здшснюеться за рахунок перерозпо-дшу доходiв через страхування та податкову полггику" [5, с. 63].
У шведськш полiтицi вочевидь переважають два чинники: повна зайнятють i вирiвнювання прибуткiв. Активна полiтика на високорозвинено-му ринку працi й винятково великий державний сектор (при цьому маеться на увазi передуЫм сфера перерозподшу, а не державна власшсть) розгляда-ють як результати ще! полiтики. Характерними ознаками ще! моделi е: вщно-шення до сощально! полiтики як до мети економiчно! дiяльностi держави; ду-же високий рiвень перерозподiлу ВВП через бюджетну систему (50-60 %); високий рiвень оподаткування; надання послуг соцiального характеру пере-важно через державний сектор економжи.
Модель Беверiджа поширена у Великш Британи та в 1рланди. Вона передбачае встановлення вiдповiдальностi держави за забезпечення кожному громадяниновi прожиткового мшмуму та права кожного пращвника на страхову допомогу. Головна сфера вщповщальност держави - це захист мшь мальних доходiв. Середземноморська модель характеризуеться активним за-лученням громадських iнституцiй до вирiшення сощальних функцш. Через бюджетну систему перерозподшяеться вщ 40 % ВВП - в 1спани до 60 % - у Грецп та 1тали за вiдносно рiвномiрних i доволi низьких значень рiвня оподаткування. Сощальна полгтика мае переважно пасивний характер.
Основним крш^ем, який характеризуе виокремлення перерахованих моделей соцiально орiентовано! економiки краш захiдно! Свропи е частка ВВП, яка перерозподшяеться через бюджету систему. Ця частка змiнюеться вщ 30 % до 60 % ВВП. Проте вщокремлене застосування лише цього показника не за-безпечуе ч^кого визначення соцiального рiвня в конкретнiй крашь Можна аку-мулювати i використати через бюджет значш фiнансовi ресурси, проте вико-ристання не буде характеризуватися економiчною та соцiальною ефективнiстю.
В Оргашзаци Об'еднаних нацiй для оцiнки результативност економь ки використовують узагальнений показник - шдекс людського розвитку. Цей показник - середне значення чотирьох величин: очжувано! тривалост життя при народженш, рiвня письменностi дорослого населення (вжом 15 рокiв i бшьше), сукупного валового коефiцiента охоплення населення середньою i вищою освiтою й ощнки в доларах США показника ВВП на душу населення за паритетами кушвельно! спроможност (ПКС). Цей показник дае змогу виз-начити вплив економiчного розвитку краши на умови життя населення.
Висновки. Отже, у процес формування сощально орiентованого ринку можна виокремити два основш етапи - перетворення у межах дшчо! рин-
ково!" економши i формування соцiадьно орiентованого ринку. Задля досягнення стратепчно1" мети формування сощально орiентованого ринкового гос-подарства слiд забезпечити досягнення забезпечувальних цiлей сощально1' полiтики, полiтики у сферi виробиицтва, розвитку економiчних вщносин, формування системи демократн тощо. Особливост соцiадьно орiентованого ринку дають змогу визначити основш критери моделi сощально орiентованоï ринково1' економiки, що е шдгрунтям сучасних европейських соцiадьних моделей ринково1' економiки. На нашу думку, в основу кшьюсних критернв со-цiадьно орiентованоï економiки доцшьно долучити такi: мiсце соцiадьноï политики серед прiоритетiв розвитку; розподш соцiадьних функцiй мiж державою та шшими суб'ектами господарювання; частку державно1' власностi в економiчнiй системi та iндекс людського розвитку.
Перспектива подальших наукових дослiджень полягае у визначенш оптимальних шляхiв та удосконаленш механiзму державного регулювання процесу становления сощально орiентованоï моделi ринково1' економжи Ук-раши з урахуванням передового досвiду розвинених европейських краш.
Лггература
1. Державне регулювання економши : навч. поаб. / С.М. Чистов, Ä.G. Никифоров, Т Ф. Куцеико та ш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 316 с.
2. Волынський В. Что такое "социальное рыночное хозяйство" / Волынський В., Тод-рииа И. // Бизиесииформ. - 1998. - № 23-24. - С. 28-30.
3. Перехщна економжа : шдручник / В.М. Геець, С.Г. Паичеико, Е.М. Л1банова та ш. / за ред. В.М. Гейця. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 591 с.
4. Удовиченко В.П. Пошук оптимально'!' модел1 сощально-економ1чного розвитку Ук-раши / В.П. Удовиченко // Региональна економша. - 1999. - № 1(11). - С. 35-42.
5. Козлов А.А. Социальная работа за рубежом: состояние, тенденции, перспективы // Сборник научных очерков / Ä.Ä. Козлов. - М. : Изд-во "Флинта", 1998. - 224 с.
УДК 364.122.7 (477.83) Асист Л.В. Павлова, магктр - Сумський НА У
удосконалення методики нормативно! грошово1 оц1нки земель комерц1йного призначення
Розглядаються питання удосконалення методики визначення нормативно! грошово! оцшки земель комерцшного призначення, як допоможуть визначати вартють цих земель точшше i яюсшше. Запропоноваш пропозици можна використовувати для обчислення нормативно! грошово! оцшки земель i об'ектiв комерцшного призначення, в оподаткуванш цих земель, при визначенш !х вартосп. Вони допоможуть вдосконалити методику нормативно! грошово! оцшки.
Ключов1 слова: землi комерцiйного призначення, нормативна оцiнка земель, коефщент функцiонального використання, мiська територiя.
Assist. L. V. Pavlova, master's degree - Sumy national agrarian university
Improvement of method of normative money estimation of earths of commercial setting
The offers stated in articles will improve a technique of definition of a standard monetary estimation of the earths of commercial appointment, will help to define cost of these earths more precisely and more qualitatively. An offer statement it is possible to use for
