CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 3. С. 125-141.
УДК 351.82+342.9
ЗМ1СТ ПОНЯТТЯ «ЗАКОНОДАВСТВО» В НОРМАХ КОДЕКСУ УКРА1НИ ПРО АДМШ1СТРАТИВШ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Самбор М. А.
Росшська академгя природознавства, м. Москва, Роайська Федерацш
У статт розглядаються актуальш з огляду теори та практики адштстративно-делжтного права вико-ристання та тлумачення поняття «законодавство». Дослiджуються питання використання поняття «законодавство» в нормах Кодексу Украши про адмiнiстративнi правопорушення. На тдстав1 проведеного аналiзу формулюються основш пiдходи до з'ясування змiсту поняття «законодавство», яке використовуеться в нормах Кодексу Украши про адмЫстративш правопорушення. Автором вивчаються питання субсид1ар-ного використання норм шших галузей права для розумння змiсту поняття «законодавство». Не залиша-ються осторонь питання доктринального визначення поняття «законодавство». На основ1 дослiдження робляться висновки про необмдтсть унiфiкованого легального визначення поняття «законодавство».
Ключов1 слова: адмшютративш правопорушення, законодавство, поняття, змют поняття.
Юридична термiнологiя в законодавствi вiдiграе визначальну роль. Оскiльки спецiальними термiнами позначаються поняття, якi несуть значне методолопчне та практичне навантаження й повинш використовуватись для спрощення юридично! лексики та забезпечення однакового сприйняття всiма учасниками одного й того ж явища, подн тощо. Не е виключенням iз цього загального правила й термшолопя, яка використовуеться в законодавсга Укра!ни про адмшютративш правопорушення. Основним кодифiкованим законодавчим актом у цiй галузi законодавства е Кодекс Украши про адмшютративш правопорушення вщ 7 грудня 1984 р. (дат - КУпАП Украши) [11]. Не вдаючись до подробиць та не заглиблюючись у термши, якими послуговуються норми КУпАП Укра!ни, на переднш план, на наш погляд, мають бути поставленi питання, пов'язаш з урегулюванням цих вiдносин та визначенням кола нормативно-правового матерiалу, яким слiд керуватися шд час провадження в справах про адмшютративш правопорушення та який безпосередньо визначае дiяння, яю стд розумiти як адмiнiстративнi правопорушення, а також яю встановлюють процесуальш норми, пов'язанi з порядком провадження вщ моменту виявлення правопорушення до вине-сення остаточного рiшення (з урахуванням процедури оскарження дiй i рiшень, що приймаються на цих етапах) у справi про адмшютративне правопорушення.
Вiтчизнянi науковцi не залишають поза увагою питання адмшютративно! вщ-повiдальностi. Адмiнiстративну вiдповiдальнiсть обирають як предмет сво!х дисертацiйних дослiджень молодi науковцi. Як предмет наукового дослщжен-ня iнститут адмшютративно! вiдповiдальностi обрали Д.М. Бахрах, I.A. Галаган, СВ. Додiн, О.С. Дугенець, Б.М. Лазарев, A.C. Луньов, В.Д. Резвих, В.Г. Соколовський,
М.С. Студешкша, Ю.О. Тихомiров та шш. Водночас увага дослщниюв, як правило, придiляeться особливостям притягнення до адмшютративно! вiдповiдальностi за окремi види адмiнiстративних правопорушень.
Змют поняття «законодавство» був предметом дослщжень на рiвнi рiзних галузе-вих юридичних наук. Однак пiд призмою саме використання цього поняття в галузi адмшютративно-делштного права, у сферi проваджень у справах про адмшютратив-нi правопорушення розгляд цього поняття не знайшов належного висвiтлення в юри-дичнiй лiтературi.
Враховуючи вищевикладене, метою статтi стало дослiдження змюту поняття «законодавство», що використовуеться в нормах КУпАП Укра!ни.
Норми ст. 2 КУпАП Укра!ни, яка мае назву «Законодавство Укра!ни про адмшютративш правопорушення», стверджують про те, що законодавство Украши про адмшютративш правопорушення складаеться з КУпАП Украши та шших за-кошв Украши. Закони Украши про адмшютративш правопорушення до включения !х у встановленому порядку до КУпАП Украши застосовуються безпосередньо. По-ложення КУпАП Украши поширюються й на адмшютративш правопорушення, вщ-повщальнють за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до КУпАП Укра!ни. Питання щодо адмшютративно! вiдповiдальностi за порушення митних правил регулюються Митним кодексом Украши.
У змют ч. 2 ст. 5 КУпАП Украши також використовуеться поняття «законодавство» шд час визначення кола нормативних докуменпв, яю встановлюють повнова-ження органiв мюцевого самоврядування з визначення правил, за порушення яких встановлюеться адмiнiстративна вщповщальнють.
Норми ст. 15 КУпАП Украши визначають особливий порядок притягнення до адмшютративно! вщповщальност вшськовослужбовщв. 1деться про те, що за порушення законодавства про державну таемницю щ особи несуть адмшютративну вщ-повщальнють на загальних пiдставах.
Отже, у змют норм загально! частини КУпАП Украши поняття «законодавство» використовуеться лише тричь
Поряд iз цим законодавець демонструе декшька пiдходiв до розумшня змiсту цього поняття. Перший шдхщ мiститься в ст. 2 КУпАП Украши та вказуе на те, що поняттям «законодавство» охоплюеться цей кодекс, який е кодифшованим законо-давчим актом, та iншi закони Украши. Другий шдхщ, яким послуговуеться законодавець, викладений у ст. 5 та ст. 15 КУпАП Украши, не дозволяе жодним чином щен-тиф^вати змют поняття «законодавство» з певним колом нормативних документв.
Частше поняття «законодавство» використовуеться в змют норм статей Особливо! частини КУпАП Укра!ни.
Ст. 41 КУпАП Укра!ни мае назву «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону пращ». Водночас норма ще! статт зазначае, що адмшютративна вщ-повiдальнiсть настае за порушення вимог законодавчих та шших нормативних актв про охорону пращ (ч. 2 ст. 41 КУпАП Укра!ни). У диспозицп норми, що мютиться в ст. 411 КУпАП Укра!ни, встановлюеться, що адмiнiстративна вiдповiдальнiсть настае за умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорiв або незабезпечення роботи комюш iз представникiв сторш чи примирних комiсiй
у визначений сторонами переговорiв строк. Отже, виникае нагальна необхщшсть у зверненш до законодавства про працю для з'ясування суп змiсту поняття «законодавство». Слщ також зауважити, що единий орган, який надшений повноваженнями надавати офщшне тлумаченням Конституци Укра!ни та закошв Укра!ни, а саме Кон-ституцш Суд Укра!ни, мав досвiд визначення поняття «законодавство» саме у сферi законодавства про працю. Позищю iз цього приводу Конституцiйний Суд Украши виклав у своему Ршенш вщ 9 липня 1998 р. № 12/рп-98.
У п. 1 резолютивно! частини Рiшення Конституцiйного Суду Украши вщ 9 липня 1998 р. № 12/рп-98 у справi за конституцшним зверненням Ки1всько1 мюько! ради професшних спiлок щодо офiцiйного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу закошв про працю Украши (справа про тлумачення термшу «законодавство») зазначаеться, що термш «законодавство», що вживаеться в ч. 3 ст. 21 Кодексу закошв про працю Украши щодо визначення сфери застосування контракту як особливо! форми трудового договору, треба розумгги так, що ним охоплюються закони Укра!ни, чинш мiжнароднi договори Укра!ни, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни, а також постанови Верховно! Ради Укра!ни, укази Президента Укра!ни, декрети й постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни, прийнятi в межах !хшх повноважень та вщ-повiдно до Конституцi! Укра!ни й закошв Укра!ни [7]. Натомiсть в описовш частинi цього Рiшення Конституцшного Суду Укра!ни вiд 9 липня 1998 р. № 12/рп-98 зазначаеться, що термш «законодавство» досить широко використовуеться в правовш си-стемi переважно в значеннi сукупносп законiв та iнших нормативно-правових акпв, якi регламентують ту чи шшу сферу суспiльних вiдносин i е джерелами певно! галузi права. Цей термш без визначення його змюту використовуе й Конститущя Укра!ни (ст. ст. 9, 19, 118, п. 12 Перехщних положень). У законах, залежно вщ важливост й специфши суспiльних вiдносин, що регулюються, цей термш вживаеться в рiзних значеннях: в одних маються на увазi лише закони; в шших, передуем кодифшова-них, у поняття «законодавство» включаються як закони та iншi акти Верховно! Ради Укра!ни, так i акти Президента Укра!ни, Кабшету Мшс^в Укра!ни, а в деяких ви-падках - також i нормативно-правовi акти центральних органiв виконавчо! влади.
Таким чином, враховуючи сказане, можна дшти висновку, що поняття «законодавство», яке використовуеться в ст. ст. 41 та 411 КУпАП Укра!ни, охоплюе собою закони Укра!ни, чинш мiжнароднi договори Укра!ни, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою Укра!ни, а також постанови Верховно! Ради Укра!ни, укази Президента Укра!ни, декрети й постанови Кабшету Мшс^в Укра!ни, прийнятi в межах !хшх повноважень та вщповщно до Конституцi! Укра!ни й закошв Укра!ни. Таке розумiння поняття «законодавство», що використовуеться в змют ст. ст. 41 та 411 КУпАП Укра!ни, обумовлюеться тим, що воно вживаеться саме в розумшш не! галузi законодавства, на захистi яко! направленi цi норми КУпАП Укра!ни.
На цьому не вичерпуеться використання поняття «законодавство» в змют норм Особливо! частини КУпАП Укра!ни.
Стаття 414 КУпАП Укра!ни «Продаж лшарських засобiв без рецепта у заборонених законодавством випадках» встановлюе адмшютративну вiдповiдальнiсть за продаж лiкарських засобiв в аптечних закладах без рецепта в заборонених законодавством випадках. Порядок вщпуску лшарських засобiв i виробiв медичного призначення з
аптек та ïxhîx структурних педроздшв, затверджеш наказом MiHiCTepcTBa охорони здоров'я Украши вед 19.07.2005 р. № 360 [16], визначають саме порядок реaлiзaцiï лiкaрських препaрaтiв за рецептами. ^îm того, Мiнiстерством охорони здоров'я Украши 6 травня 2014 р. видано наказ № 303 «Про затвердження Перелшу лшарсь-ких зaсобiв, дозволених до застосування в Укра'ш, якi вiдпускaються без рецеппв з аптек та 'х структурних шдроздшв» [17], яким затверджено перелш лшарських за-собiв, дозволених до застосування в Укра'ш, якi ведпускаються без рецептiв з аптек та ïхнiх структурних пiдроздiлiв. Однак след пам'ятати, що iснують лiкaрськi засоби, як вiдпускaються виключно за рецептами. Ведтак за вказаною статтею настае ад-мiнiстрaтивнa вiдповiдaльнiсть саме за таке правопорушення - за ведпуск медичних зaсобiв без пред'явлення покупцем вiдповiдного рецепта.
У диспозицiï норми ст. 462 КУпАП Укрaïни встановлюеться порушення встанов-лених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цшительством).
Стаття 535 КУпАП Укрaïни встановлюе aдмiнiстрaтивну вiдповiдaльнiсть за по-рушення посадовими особами встановленого законодавством строку погодження (ведмови в погодженнi) документaцiï iз землеустрою. Звернувшись до земельного законодавства, зокрема до Земельного кодексу Украши вед 25 жовтня 2001 р. [14], побачимо, що згедно iз ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу Украши земельш ведносини ре-гулюються Конституцiею Украши, Земельним кодексом Украши, а також прийняти-ми ведповедно до них нормативно-правовими актами. Положення ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу Украши педтверджують, що земельне законодавство включае цей кодекс, iншi нормaтивно-прaвовi акти в гaлузi земельних вiдносин. Отже, пiд поняттям «законодавство» в цiй статп, що встановлюе aдмiнiстрaтивну вiдповiдaльнiсть за правопорушення в гaлузi охорони природи, використання природних ресурсiв, охорони пам'яток юторп та культури, розушються не лише зaконодaвчi, а й iншi пiдзaконнi нормaтивно-прaвовi акти.
На противагу змiсту поняття «законодавства», що мютиться в ст. 535 КУпАП Украши, у ст. 536 КУпАП Украши «Порушення законодавства про Державний земельний кадастр» демонструеться зовшм шша позицiя щодо розумiння поняття «законодавство», де в диспозицп норми вказуеться на порушення встановлених законом строюв внесен-ня вiдомостей до Державного земельного кадастру, надання таких ведомостей, вима-гання не передбачених законом документiв для внесення ведомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких ведомостей (видшено нами - М.С. ).
Стаття 591 КУпАП Украши також мютить посилання поняття «законодавство» в частиш щодо отримання дозволу, а ст. 78 КУпАП Украши - посилання на отриман-ня дозволу, передбачене законодавством. Наявнють дозволу на здшснення певного виду господарсько' дiяльностi може бути передбачена як на рiвнi законодавчого акту, так i нормативним актом центрального органу виконавчо' влади тощо. Як нaслiдок, пiдrрунтям для адмшютративно' вiдповiдaльностi стае невиконання вимог не лише закошв, а й шших нормативно-правових aктiв. Це певним чином протирiчить ро-зумiнню поняття «законодавство», яке викладене в 536 КУпАП Украши.
Стаття 62 КУпАП Украши передбачае адмшютративну ведповедальнють за невиконання передбачених чинним законодавством обов'язюв iз реестрацн в суднових документах оперaцiй iз речовинами тощо.
Стаття 827 КУпАП Украши мае назву «Порушення вимог законодавства у сферi хiмiчних джерел струму». У змют цiеï статп фактично розкриваються такi порушення, що полягають у порушеннi порядку облшу придбання та експлуатацiï хiмiчних джерел струму або порядку обл^ обсягiв накопичення вiдпрацьованих хiмiчних джерел струму та передачi ïx на утитзащю. Стаття 831 КУпАП Украши, маючи назву «Порушення законодавства про захист рослин», саме в змют норми дае вичерпний перелiк порушень законодавства про захист рослин, яю полягають у такому: 1) поши-рення шкiдливиx органiзмiв внаслiдок порушення технологи вирощування рослин сiльськогосподарського та шшого призначення; 2) екологiчно необгрунтоване здш-снення захисту рослин; 3) неповщомлення (приховування) або надання неправдивоï iнформацiï про загрозу посiвам, деревним насадженням, iншiй рослинностi вщкри-того та закритого грунту, а також продукцп рослинного походження вiд шюдливих органiзмiв; 4) завезення на територда Украши та реалiзацiя засобiв захисту рослин, а також речовин i сировини для 1'х виготовлення, що не пройшли державних випроб-увань i реестрацп; 5) ухилення вщ пред'явлення або непред'явлення засобiв захисту рослин для проведення ix огляду, дослiдження; 6) недотримання вимог норматив-но-правових актгв iз питань захисту рослин, що призвело до пошкодження, попр-шення стану рослин та якост продукцп рослинного походження, а також забруднен-ня довкiлля (видшено нами - М.С.). Фактично аналопчним пiдxодом до того, який е в ст. 831 КУпАП Украши, послуговуеться законодавець шд час викладу назви та змюту ст. 92 КУпАП Украши, таке ж спостерпаеться й у ст. ст. 921 КУпАП Украши. На пiдставi цього можна зробити висновок про те, що в змют норм КУпАП Укра> ни прослiдковуеться ще один споаб викладу та розумiння змюту поняття «законодавство», коли, власне, у самш нормi розкриваеться його розумшня. Це вказуе на те, що сам КУпАП Украши розкривае змют поняття «законодавство», яке використовуеться стосовно шших галузей законодавства, яю перебувають пiд охороною КУпАП Украши.
Стаття 941 КУпАП Украïни встановлюе адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за вщ-мову вщ надання чи несвоечасне надання за запитами повно].' та достовiрноï еколо-гiчноï iнформацiï, передбаченоï законодавством. У ч. 1 ст. 13 Закону Украши «Про шформащю» вщ 2 жовтня 1992 р. [15] викладена шформащя про стан довюлля (екологiчна iнформацiя), вiдомостi та/або даш про стан складових довкiлля та його компоненти, включаючи генетично модифшоваш органiзми, та взаемодiю мiж цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на складовi довюлля (ре-човини, енергiя, шум i випромшювання, а також дiяльнiсть або заходи, включаючи адмшютративш, угоди в галузi навколишнього природного середовища, пол^ику, законодавство, плани й програми); стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'екпв культури й споруд тiею мiрою, якою на них впливае або може впли-нути стан складових довюлля; iншi вiдомостi та/або даш Водночас ч. 2 ст. 13 Закону Украши «Про шформащю» прямо зазначае, що правовий режим шформацп про стан довюлля (екологiчноï шформацп) визначаеться законами Украши та мiжнародними договорами Украши, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши. Коротко можна пщсумувати те, що в цш нормi поняття «законодавство» охоплюе виключно закони Украши та мiжнароднi договори Украши, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши.
Ст. 96 КУпАП передбачае адмшютративну вщповщальнють за порушення вимог законодавства, бущвельних норм, державних стандартв i правил та затверджених проектних рiшень пiд час нового бущвництва, реконструкцiï, рестaврaцiï, кашталь-ного ремонту об'екпв чи споруд. Як вщомо, вкaзaнi норми й стандарти встановлю-ються не лише в нормах закошв, а й iнших нормативно-правових акпв центральних оргaнiв виконавчо' влади. Це дозволяе вести мову про те, що тд поняттям «законодавство» слщ розумiти не лише зaконодaвчi акти (закони), а й iншi нормативно-пра-вовi акти виконавчих оргaнiв влади.
Поняття «законодавство» використовуеться також у ст. ст. 961, 1011, 107, 1071, 1225, 126, 128, 140, 144, 1561, 1563, 1621, 1634, 1636, 16315, 164, 1642, 16410, 16412, 16413, 16414, 1651, 1653, 1654, 1655, 1665, 1666, 1669, 16610, 16611, 16612, 16613, 16619, 167, 175, 1752, 184, 1865, 1866, 1881, 1882, 1884, 1886, 1887, 1888, 1889, 18810, 18811, 18812, 18813, 18814, 18815, 18817, 18818, 18819, 18823, 18824, 18826, 18829, 18830, 18831, 18833, 18834, 18835, 18837, 18839, 18841, 203, 210, 2101, 2122, 2124 КУпАП Украши.
Не залишилися без використання поняття «законодавство» й процесуальш норми КУпАП Украши, яю встановлюють порядок провадження в справах про адмшстративт правопорушення та складання протоколу про aдмiнiстрaтивне правопорушення.
Свщченням цього е ч. 2 ст. 216 КУпАП Украши, де зазначаеться, що правомоч-нють зaсiдaнь шших колепальних оргaнiв, уповноважених розглядати справи про aдмiнiстрaтивнi правопорушення, встановлюеться законодавством Украши. На сьо-годнiшнiй день Положення про адмшютративш комюп Укра'нсько' РСР затверджено Указом Президiï Верховно' Ради Укра'нсько' РСР вiд 9 березня 1988 р. № 5540-XI [18]. Ршення про кожну окремо взяту адмшютративну комюда при виконавчому комггет розробляеться в кожному окремому випадку та затверджуеться вiдповiдним органом мюцевого самоврядування. Так, наприклад, ршенням виконавчого комгге-ту Вiнницькоï мюько' ради вiд 20.12.2012 р. № 3213 затверджено Положення про адмшютративну комюда при виконавчому комггет Вшницько' мюько' ради [19]. Таким чином, поняття «законодавство», ^iM зазначеного, охоплюе й нормативно-прaвовi акти оргашв мiсцевого самоврядування.
Стаття 2222 КУпАП Украши визначае питання щодо розгляду правопорушень, пов'язаних iз порушенням законодавства про паспорт громадянина Украши, законодавства про перебування в Укра'ш шоземщв та осiб без громадянства, aнaлогiчно ст. 223 КУпАП Украши визначае шдвщомчють справ Центральному органу виконавчо' влади, що реaлiзуе державну пол^ику з питань нагляду та контролю за дотриман-ням законодавства про пожежну й техногенну безпеку. Стаття 229 КУпАП Украши використовуе поняття «законодавства» для позначення керiвникa перевiзникa, який в установленому законодавством порядку надае трaнспортнi послуги й надшений повноваженнями розглядати справи про адмшютративш правопорушення й накла-дати адмшютративш стягнення. У ст. 2301 КУпАП Украши визначено повноважен-ня центрального органу виконавчо' влади, що реaлiзуе державну полiтику з питань нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Анaлогiчнi цьому аспекту використовуеться поняття «законодавство» в ст. 231, 2341, 2342, 2343, 2344, 235, 23 6, 23 84, 243, 244, 2442, 2444, 2446, 2447, 2448, 2449, 24410, 24411, 24416, 24417, 24419 КУпАП Укра'ни.
У ст. 255 КУпАП Украши визначаються питання визначення суб'екпв щодо скла-дення протоколiв про адмшютративш правопорушення, у зв'язку iз чим i використо-вуеться поняття «законодавство».
Норми ст. 259 КУпАП Украши визначають покарання за порушення законодавства про державну таемницю, порушення законодавства про охорону й використання тваринного св^, законодавства про охорону культурноï спадщини, земельного законодавства, законодавства Украши про охорону земель. Питанням визначення ш-формацп, що становить державну таемницю, присвячеш не лише закони, зокрема Закон Украши «Про держану таемницю» вщ 21 шчня 1994 р. [21], у якому визначаються термши, яю використовуються в цш сферi, повноваження оргашв влади та управлiння у сферi охорони державноï таемницi, вiднесення шформацп до державноï таемницi тощо. Разом iз цим правову основу у сферi державноï таемницi становлять нормативно-правовi документи Кабiнету Мiнiстрiв Украïни, наприклад Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украïни вщ 8 червня 1998 р. № 838 «Про затвердження Положен-ня про порядок надання суб'ектам зовнiшньоекономiчноï дiяльностi повноважень на право здшснення експорту, iмпорту товарiв вiйськового призначення та товарiв, якi мiстять вщомосп, що становлять державну таемницю» [22], наказ Служби Безпеки Украïни вщ 12 серпня 2005 р. № 440 «Про затвердження Зводу вщомостей, що становлять державну таемницю» [23], яким визначаеться шформащя, яка вщповщае вимо-гам визначеним Законом Украши «Про держану таемницю» та становить державну таемницю, а також порядок вщнесення такоï шформацп до державноï таемнищ тощо. На пiдставi викладеного можна зробити висновок про те, що поняттям законодавства у сферi державноï таемницi охоплюються закони, вщповщш нормативно-правовi акти Кабiнету Мiнiстрiв Украïни, а також центральних оргашв виконавчоï влади, ш-ших оргашв, яю визначають порядок вiднесення toï чи iншоï iнформацiï до такоï, що становить державну таемницю.
Земельне законодавство та законодавство про охорону земель - також досить все-охоплюкта поняття. Так, вiдповiдно до ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу Украши вщ 25 жовтня 2001 р. [25] земельне законодавство включае Земельний кодекс Украши, iншi нормативно-правовi акти в галузi земельних вщносин. Поряд iз цим не можемо не зауважити, що окремi аспекти земельних вiдносин урегульовуються вщповщни-ми законодавчими актами Верxовноï Ради Украши, нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiстрiв Украши, ршеннями органiв мiсцевого самоврядування та вщ-повiдними державними адмiнiстрацiями. Також хочемо наголосити на тому, що до регулювання земельних вщносин долучився й Конституцшний Суд Украши, який у Ршенш Конституцшного Суду Украши в справi за конституцшним поданням 51 народного депутата Украши щодо вщповщност Конституци Украïни (конституцш-носп) положень ст. 92, п. 6 роздшу X «Переxiднi положення» Земельного кодексу Украши (справа про постшне користування земельними дiлянками) вiд 22 вересня 2005 р. № 5-рп/2005 [26].
Законодавство про охорону земель насамперед представлене Конститущею Украïни та Законом Украши «Про охорону земель» вщ 19 червня 2003 р. [27]. Згщно зi ст. 4 Закону Украши «Про охорону земель» правове регулювання у сферi охорони земель здшснюеться вiдповiдно до Конституци Украши, Земельного кодексу Украши, цього
закону, шших нормативно-правових акпв, яю приймаються вiдповiдно до них, що вкотре шдкреслюе масштаби нормативного мaтерiaлу, якi охоплюються поняттям «законодавство».
Норми ст. 262 КУпАП Украши вказують на те, що адмшютративне затримання проводиться тд час порушення законодавства про охорону й використання тварин-ного св^, шд час порушення законодавства про державну таемницю, тд час порушення законодавства про перебування в Укра'ш шоземщв та ошб без громадянства й транзитний про'зд через територiю Украши. Вщповщно до ст. 1 Закону Украши «Про тваринний свт> вiдносини в гaлузi охорони, використання й вщтворення тваринного свiту, об'екти якого перебувають у стaнi природно' волi, у нашввшьних умовах чи в невол^ на сушi, у водi, грунт та повiтрi, постiйно чи тимчасово населяють територiю Украши або належать до природних багатств ïï континентального шельфу та виклю-чно' (морсько') економiчноï зони, регулюються Конституцiею Украши, цим законом, законами Украши «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про мис-ливське господарство та полювання» та шшими нормативно-правовими актами [24].
У свою чергу слщ зазначити, що питання перебування в Укра'ш шоземщв та ошб без громадянства й транзитний про'зд через територда Украши регулюються не лише низкою закошв Украши, нормативно-правових aктiв Кабшету Мiнiстрiв Укра'-ни, а й шших центральних оргашв виконавчо' влади, зокрема Мшютерства внутрш-нiх справ Украши, а також органами, управлшня та координащя яких здiйснюеться центральними органами виконавчо' влади, зокрема Мтрацшною службою Украши.
Не е виключенням iз цього норми ст. 264 КУпАП Украши, у яких йдеться про те, що тд час вчинення порушень законодавства про охорону й використання тваринного свггу уповноважеш на те посaдовi особи оргашв, яю здiйснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, оргашв рибоохорони, а також пращвники мшцл, вшськовослужбовщ та прaцiвники Державно' прикордонно' служби Укра'ни можуть проводити в установленому порядку огляд транспортних зaсобiв.
Стаття 283 КУпАП Украши, розкриваючи змют постанови в спрaвi про адмшютративне правопорушення, вказуе на те, що у випадках, передбачених законодавством Украши, про захщ стягнення робиться вщповщний запис на протоколi про адмшютративне правопорушення або постанова оформляеться шшим установленим способом. Розглядаючи це поняття в контексп ст. 2 КУпАП Украши, можна зробити висновок про те, що виключно в КУпАП Украши та законах Украши повинш бути визначеш передбачеш ст. 283 КУпАП Украши застереження. Однак, враховуючи те, що КУпАП Украши е единим кодифшованим актом правових норм про адмшютративш правопорушення, тому саме в цьому нормативному акт й повинш бути скон-центроваш норми, яю повинш передбачати винятковий порядок оформлення постанов у спрaвi про адмшютративне правопорушення та протоколу про адмшютративне правопорушення.
Частина 7 ст. 285 КУпАП Украши констатуе порядок виконання постанови в спрaвi про адмшютративне правопорушення в частиш щодо усунення порушника, зпдно iз законодавством, вщ виконання функцш держави. У свою чергу ч. 8 ст. 285 КУпАП Украши передбачае порядок надсилання постанови в спрaвi про адмшютративне правопорушення за порушення вимог законодавства у сферi лщензування та
з питань видачi докуменнв дозвшьного характеру, передбачених ст. ст. 16610, 16612 КУпАП Украши.
Стаття 288 КУпАП Украши мютить норми, якими регулюеться порядок оскар-ження постанови в справi про адмшютративне правопорушення, також зазначаеть-ся, що скарга подаеться в орган (посадовш особi), який винiс постанову в справi про адмiнiстративне правопорушення, якщо шше не встановлено законодавством Украши.
Частина 3 ст. 307 КУпАП Украши передбачае, що штраф, накладений за вчинен-ня адмшютративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку Украши, за винятком штрафу, що стягуеться на мющ вчинення правопорушення, якщо шше не встановлено законодавством Украши.
Усе вищесказане дозволяе вести мову про те, що поняття «законодавство» е одним iз ключових понять як для матерiального адмшютративно-делштного законодавства, що представлено нормами КУпАП, так i для процесуальних норм, що мютяться у вказаному кодифшованому нормативно-правовому акн. Не дивлячись на таке по-ширення вказаного поняття в загальнш та особливш частинi КУпАП Украïни, змiст останнього не розкриваеться в змiстi цього кодексу.
Вважаемо за доцiльне розглянути юнуюта пiдxоди до розв'язання проблеми ро-зумiння змiсту поняття «законодавство», що юнують в юридичнiй наущ, зокрема в науцi адмiнiстративного права.
В.В. Сущенко зазначае, що термш «законодавство» е фундаментальною кате-горiею загальноï теори права. Незважаючи на те, що цей термш характеризуемся традицшнютю та усталенiстю його використання, однозначного тлумачення поняття «законодавство» на семантичному (словниковому) i загальнотеоретичному рiвнi в правовiй науцi й практищ, на жаль, не iснуе [20].
Законодавство - це сукупнють ушх нормативно-правових актiв, що дiють у дер-жавi. У вузькому значенш пiд термiном «законодавство» розумiють систему закошв Украши, що формуеться Верховною Радою Украши як единим органом законодавчоï влади. До цiеï категори також належать мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши шляхом прийняття закону про ратифшащю вщповщного договору (ст. 9 Конституци Украши). У широкому значенш шд терм> ном «законодавство» розушють систему законiв та шших нормативних актiв, що приймаються Верховною Радою Украши та вищими органами виконавчоï влади: постанови Верxовноï Ради, укази Президента Украши, постанови й декрети Кабшету Мшс^в Украши. Ц акти розвивають, конкретизують вщповщш закони й не мають ïм суперечити. Юридична сила таких нормативних акпв визначаеться компетенцiею державного органу, який приймае вщповщш акти. У найширшому значеннi пiд терм> ном «законодавство» розушють систему законiв i постанов Верxовноï Ради Украïни, указiв Президента Украïни, постанов, декретiв i розпоряджень Кабшету Мшс^в Украïни, а також нормативних акпв мiнiстерств i вщомств, мiсцевиx рад та мюцевих державних адмiнiстрацiй [1]. Та це далеко не едине визначення, яким послуговують-ся в юриспруденции
Ю.С. Шемшученко пiд законодавством розумiе систему нормативних актiв, якими регулюються суспшьш вiдносини. Законодавство е основним засобом реалiзацiï функцiй законодавчоï влади. Першим значениям поняття «законодавства» е система
закошв Украши, яка формуеться Верховною Радою Украши як единим органом за-конодавчо' влади. Визначальною складовою ще' системи е Конститущя Украши. Вс iншi закони приймаються на основi Конституцiï Укра'ни й повинш вщповщати 'й. Складовою частиною законодавства е й мiжнaроднi договори, згода на обов'язковють яких дана Верховною Радою Украши шляхом прийняття закону про ратифшащю вщ-повщного договору. У широкому знaченнi законодавство, на думку Ю.С. Шемшу-ченка, являе собою систему закошв та шших нормативних акпв, що приймаються Верховною Радою Украши та вищими органами виконавчо' влади: постанови Верховно' Ради, укази Президента Украши, постанови й декрети Кабшету Мшс^в Украши. Ц акти розвивають, конкретизують вщповщш закони й за ддачою в Укра'ш доктриною не повинш ïm суперечити. Крiм того, вказаш акти, як i закони, приймаються на основi Конституцiï Украши й мають вщповщати 'й. Складовою частиною законодавства в цьому розумшш е й мiжнaроднi договори, ратифшоваш законом чи постановою Верховно' Ради Укра'ни. Поняття «законодавство» в широкому значенш використовують пiд час здшснення його системaтизaцiï та в деяких iнших випадках. У найширшому значенш законодавство - це система закошв i постанов Верховно' Ради Укра'ни, укaзiв Президента Укра'ни, постанов, декренв i розпоряджень Каб> нету Мiнiстрiв Укра'ни, а також нормативних акпв мшютерств i вщомств, мiсцевих рад та мюцевих державних aдмiнiстрaцiй. До законодавства в цьому тлумаченш належать також Конститущя АРК, закони Верховно' Ради й постанови Ради Мшс^в АР Крим, мiжнaроднi договори, згода на обов'язковють яких дана Верховною Радою Укра'ни. ^iM вказаних вище значень термша «законодавство», тд ним також ро-зумiеться один iз основних методiв здiйснення правотворчо' функцiï держави, який полягае в дiяльностi вiдповiдних державних оргaнiв iз розробки, розгляду, прийняття й оприлюдненню закошв та шших нормативних акпв [13, с. 499]. Отже, единим висновком, який можна зробити, е той, що поняття «законодавство» не мае единого шдходу до розумшня його змюту. Озвучеш пiдходи послiдовно показують «накопи-чувальний» шлях цього поняття.
Так, З.Л. Лiвшиц пише про те, що визначення поняття законодавства - це проблема не лише теоретична. Пщ час широкого трактування до законодавства вклю-чають акти законодавчих оргашв, а також шдзаконш акти (акти оргашв управлшня та сущв). Пiд час вузько' трактовки до законодавства включають лише акти законодавчих оргашв (закони та постанови парламенту). Широке розумшня законодавства принижуе роль закону, об'еднуе в едине цше закони та шдзаконш акти. Водночас З.Л. Лiвшиц зазначае, що шлях до правово' держави включае як одну з вихщних по-силок зростання ролi закону. Для цього необхiдно вщнести до законодавства лише тi акти, яю е законодавчими за своею природою, тобто були прийняп единим законодав-чим органом - парламентом. Законодавством, вщповщно до його вузького розумшня, е лише закони та iншi зaконодaвчi акти (постанови), що приймаються парламентом. Пщзаконш акти - ршення оргaнiв упрaвлiння та сущв - до складу законодавства не входять. Це необхщна теоретична база верховенства будь-якого закону [12].
Концепщя тлумачення кaтегорiï «законодавство», яку пропонуе В.В. Сущен-ко, грунтуеться на тому, що законодавство складають саме закони, а iншi норма-тивно-прaвовi акти приймаються на 'х основ^ вiдповiдно до зaконiв держави [20].
Розглянемо юнуюта погляди на поняття «закон» iз надiею зрозушти через складовi елементи законодавства саме поняття. Адже безсшрним е той факт, що саме закон е стрижнем законодавства, i не лише з лексичноï точки зору.
Як вбачаеться з анатзу виключно теоретичних доктрин на розумшня поняття «законодавство» та з нормативно-правових пiдxодiв до з'ясування змюту цього поняття, останне нерозривно пов'язано з поняттям «закон». Отже, на нашу думку, доречно розiбратися iз значенням поняття «закон» та з'ясувати його суть.
Закон (англ. law, англ. act, шм. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищоï юри-дичноï сили, що регулюе найважливiшi суспшьш вiдносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодав-чим органом (наприклад, парламентом) або безпосередньо народом. Вщповщно до усталеноï свiтовоï практики закони (як i iншi нормативно-правовi акти) в Украш приймаються на пiдставi Конституци Украши й повинш вiдповiдати ш. Закони ре-гулюють приватну й публiчну сфери суспiльниx вiдносин: найбшьш важливi питання суспiльного устрою, права й свободи громадян, структуру й оргашзащю держав-ноï влади, закршлюють правове становище фiзичниx i юридичних ошб, вiдносини мiж ними.
Законотворча дiяльнiсть Верxовноï Ради Украши на сьогодшшнш день налiчуе понад 172 650 закошв. У вузькому (формальному) значенш закон - це акт, що вихо-дить вщ законодавчого органу краши, прийнятий вщповщно до встановленоï проце-дури й мае вищу юридичну силу. У широкому значенш закон - нормативно-правовий акт вищоï юридичноï сили, що регулюе найважливiшi суспiльнi вiдносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (наприклад, парламентом) або безпосередньо народом. Вщ-повщно до усталеноï свiтовоï практики закони (як i iншi нормативно-правовi акти) в Украш приймаються на пiдставi Конституци Украïни й повиннi вщповщати ш [2].
Закон - це нормативно-правовий акт, що приймаеться в особливому порядку органом законодавчоï влади або референдумом, мае вищу юридичну чиннють i регулюе найбшьш важливi суспшьш вщносини. Основнi ознаки закону: закон являе собою рiзновид нормативно-правових акпв (у ïxнiй системi е закони й шдзаконш акти), як усякий шший нормативний акт, мютить норми права (загальш правила поведшки), адресованi вiдповiдним суб'ектам права; закон приймаеться органом законодавчоï влади (вищим представницьким органом державноï влади) - парламентом краши або всенародним голосуванням (референдумом); закон приймаеться органом законодав-чоï влади в особливому процедурному порядку (стади законотворчосн), передбаче-ному Конститущею Украïни й регламентом парламенту (див. п. 4 ст. 82 Конституци Украши); закон у системi нормативно-правових акпв (^CT^i законодавства) мае вищу юридичну чиннють [3].
У продовження сказаного звернемося до методичного забезпечення нормотворчоï дiяльностi та з'ясуемо, яю шдходи пропонуються для розумшня поняття «законодав-ство».
Вiдповiдно до п. 2 Методичних рекомендацш щодо розроблення проекпв законiв та дотримання вимог нормопроектноï теxнiки Центру правовоï реформи й законо-проектних робiт Мшютерства юстицй Украïни, що сxваленi постановою колегн
Мшютерства юстици Укра'ни вщ 21 листопада2000 р. № 41, закон - це нормативно-пра-вовий акт, що регулюе найбшьш значущ^ нaйвaжливiшi суспiльнi вiдносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм). Закони та iншi нормативно-прaвовi акти приймаються на основi Конституци Укра'ни й повиннi вiдповiдaти 'й [8]. Анaлогiчнa позицiя демонструеться й у п. 2 Методичних рекомендацш щодо роз-роблення проектiв закошв та дотримання вимог нормопроектно' техшки, затвердже-них наказом Державного комтету Укра'ни по водному господарству вщ 12.01.2004 р. № 4: закон визначаеться як нормативно-правовий акт, що регулюе найбшьш значущ^ нaйвaжливiшi суспшьш вiдносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм). Закони та iншi нормaтивно-прaвовi акти приймаються на пiдстaвi Кон-ституцiï Укра'ни й повинш вщповщати 'й [9]. За сво'м змiстом подiбним е й шдхщ, викладений в абз. 3 п. 2 Порядку шдготовки й подання проектiв законодавчих, ш-ших нормативно-правових та розпорядчих aктiв, затверджених наказом Державного агентства Укра'ни з управлшня державними корпоративними правами та майном вщ 9 квггня 2012 р. № 65: закон - нормативно-правовий акт, який приймаеться в особливому порядку органом законодавчо' влади, регулюе найбшьш вaжливi суспшьш вщносини, виражае волю й штереси бшьшосп населення, мае вищу юридичну силу щодо шших нормативно-правових акпв, е загальнообов'язковим для всього населення й держави та охороняеться державною владою [10]. Це погляд нормотворця, хоча й не законодавця. Адже дотепер вщсутне офщшне визначення поняття «закон» у за-конодавчому акн.
У дисертацшному дослiдженнi СП. Свграфова стверджуе, що нaцiонaльне законодавство - це закони, ухвалеш вщповщно до Конституцiï Укра'ни; рiшення Кон-ституцiйного Суду Укра'ни про офщшне тлумачення Конституцiï Укра'ни та закошв Укра'ни, ршення про визнання неконституцшними зaконiв або ïхнiх окремих поло-жень, висновки про вiдповiднiсть Основному Закону чинних мiжнaродних договорiв Укра'ни або тих мiжнaродних договорiв, що вносяться до Верховно' Ради Укра'ни для надання згоди на 'х обов'язковють; чинш декрети Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни. Визначення термша «законодавство» потребуе закршлення на рiвнi закону, що спри-яло б змiцненню верховенства закошв у правовш системi укра'нського суспiльствa [6, с. 11].
Ю.А. Пономаренко пише, що СП. Свграфова вважае, що рiзниця мiж поняттями «закон» i «законодавство» носить лише термшолопчний характер i виражае бшьшою мiрою ïхнi кiлькiснi параметри. Так вважають i С.С. Алексеев, для якого «законодавство - це вся сукупнють закошв чинних в кра'ш», та Ю.А. Бойко, для якого «тотож-нють i вщповщнють цих понять одне одному не викликае сумнiвiв». С.В. Поленша, навпаки, розглядае «законодавство» як бшьш широку кaтегорiю, порiвняно з кате-горiею «закон», i розумiе пiд ним сукупнють пов'язаних iерaрхiею та шдпорядко-вaнiстю не лише зaконiв, а й шших нормативних акпв, яю взaемодiють мiж собою й регулюють суспшьш вщносини. Деякi дослiдники намагаються поеднати два по-переднi шдходи. Так, Ю.О. Тихомиров розглядае «законодавство» у двох аспектах: по-перше, вш вцщляе законодавство, розумiючи пiд ним сукупнють виключно закошв, i чинне законодавство, до якого вщносить сукупнють не лише закошв, а й ш-ших нормативно-правових акпв. При цьому дослщник слушно наголошуе на непри-
пустимосп «розмивання» рiзницi мiж законами та пiдзаконними актами. Рашше в юридичнiй лiтературi шд час встановлення спiввiдношення закону й законодавства школи зустрiчалися спроби розширеного тлумачення поняття «закон»: розширення його змюту через вщнесення до закошв правових актiв, якi такими не е. Висловлю-валася, наприклад, думка, що поняття юридичного закону не однозначне, його слщ розумiти у «вузькому» та «широкому» значеннi: закон у вузькому значенш - це влас-не закон, а в широкому значенш - це, окрiм того, ще й iншi правовi акти: постанови уряду, накази, шструкци тощо. Очевидно, що така позищя явно суперечить чиннш Конституци Украши, яка ч^ко розмежовуе закон i шдзаконш правовi акти, а тому однозначно не може бути сприйнятою [5].
Не можна оминути увагою законодавчу практику Верxовноï Ради Украши. Головою Верxовноï Ради Украши В.М. Литвином 22 грудня 2005 р. було шдписано Закон Украши «Про закони i законодавчу дiяльнiсть» [29], який 10 шчня 2006 р., вщповщно до ч. 2. ст. 94 Конституци Украши, був повернутий президентом Украши В.А. Ющенком iз пропозищями для повторного розгляду Верховною Радою Украши. У вказаному документ пропонувалося легальне визначення закону Украши, шд яким розумiвся державний нормативно-правовий акт вищоï юридичноï сили, що регулюе найбшьш важливi суспшьш вщносини шляхом визначення юридичного статусу й встановлення загальнообов'язкових правил поведшки суб'ектiв цих вiдносин та юридичноï вiдповiдальностi за порушення цих правил. Проте вказаний закон так i не набув чинносп.
Як вбачаеться iз вищевикладеного, саме поняття «закон» мае бшьшу одностай-нють, однак, не дивлячись на це, юнують i певнi розбiжностi в поглядах на змют цього поняття. Як наслщок, поxiдне вiд цього поняття «законодавство» (хоча останне може являти собою бшьший за обсягом змют) також не може мати одностайносп в сприйнятп змюту.
На наш погляд, е неприпустимим юнування широкого, вузького й найширшого значення поняття «законодавства». Адже використання цього поняття мае безпосе-редне вщношення до забезпечення прав, свобод та штереив громадян, а також визначення повноважень оргашв влади та управлшня в правовщносинах iз фiзичними та юридичними особами. Тому рiзне тлумачення змюту поняття «законодавство» пород-жуе неоднозначнють юридичноï, у тому чи^ судовоï практики, зумовленоï захистом прав, свобод та штереив людини й громадянина. Вiдтак легальне визначення поняття «законодавство» дос вщсутне в Украïнi. Вважаемо, що послуговуватися доктри-нальними його визначеннями в юридичнш практицi, що пов'язана з можливютю за-стосування заxодiв, яю певним чином можуть обмежувати права, свободи та штереси людини й громадянина, не припустимо. Також використовувати офщшне тлумачення поняття «законодавство», яке дане Конституцшним Судом Украïни безпосередньо в межах офщшного тлумачення ч. 4 ст. 21 Кодексу закошв про працю Украши, до тлумачення змюту цього поняття в шших галузях, на наш погляд, некоректно, осюльки в чинних законах зустрiчаеться практика зовшм шшого наповнення цього поняття.
На наш погляд, для позначення всiеï сукупностi нормативно-правових акпв до-цiльно використовувати поняття системи нормативно-правових акпв (або системи позитивного права), що створить iерарxiчну побудову нормативно-правових акпв, на
чолi яких перебуватимуть саме закони, тодi як власне поняття «законодавство» мае ототожнюватися саме iз законами кра'ни.
Пщсумовуючи проведений анатз, вважаемо за необхiдне зупинитися на тому, що, по-перше, поняття «законодавство», яким послуговуеться законотворень у цьому кодифшованому aктi, не мае однозначного розумшня, що аж шяк не сприяе прозо-росн нормативного мaтерiaлу, його зрозумiлостi та доступность По-друге, той змют поняття «законодавство», який постае зi ст. 2 КУпАП Укра'ни, абсолютно чггко та повнютю вкладаеться в розумшня цього поняття виключно як системи нормативно-правових акпв, прийнятих единим законодавчим органом кра'ни, яю мають най-вищу юридичну силу, - закошв. Така позищя вiдповiдaе й положенням п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституци Укра'ни [28]: виключно законами Укра'ни визначаються засади цившьно-правово' вщповщальносн; дiяння, якi е злочинами, адмшютративними або дисциплiнaрними правопорушеннями, та вiдповiдaльнiсть за них.
Особливо' уваги заслуговують тдходи до наповнення змiстом поняття «законодавство» в Особливш чaстинi КУпАП Укра'ни. Справа в тому, що за результатами проведеного дослщження можна зробити едино можливий висновок про те, що поняття «законодавство», на яке маеться посилання в статтях Особливо' частини КУпАП Укра'ни, фактично не е однозначним, його змют можливо зрозум^и виключно шляхом звернення до того законодавства, норми якого перебувають тд охороною цих статей КУпАП Укра'ни.
Процесуальш норми КУпАП Укра'ни, яю визначають порядок провадження в справах про aдмiнiстрaтивнi правопорушення та використовують у своему змюн поняття «законодавство», також не характеризуются однозначнютю розумiння цього поняття. Для цих норм характерним е звернення до визначення цього поняття в га-лузях. Вважаемо, що в такому випадку мае мiсце встановлення на законодавчому рiвнi порядку провадження в справах про адмшютративш правопорушення, а деле-гування цього питання на розгляд шших галузей недоцiльно. Звiсно, може мати мюце розумiння обсягу змюту поняття «законодавство», коли мова йде про назву уповно-важеного органу чи об'екта охорони, наприклад, законодавство про державну таем-ницю, про земельне законодавство тощо. Також вважаемо, що виключно в нормах КУпАП Укра'ни мае бути визначено змют поняття «законодавство», яке розкривае порядок провадження в справах про адмшютративш правопорушення, повноважен-ня вщповщних посадових ошб та оргашв, уповноважених складати протоколи про адмшютративш правопорушення чи розглядати справи про адмшютративш право-порушення.
На наш погляд, едино можливим шляхом розв'язання проблеми розумшня зм> сту поняття «законодавство» е подання вiдповiдного легального визначення. Нaвiть наявне офiцiйне тлумачення поняття «законодавство», що надане Конституцiйним Судом Укра'ни в ршенш вiд 9 липня 1998 р. № 12/рп-98 е визначенням виключно в Кодекс зaконiв про працю й аж нiяк не е загальновживаним, що також формуе певну правову доктрину можливостi несприйняття змiсту цього поняття до використання його в шших галузях. Також одним iз нaпрямiв розв'язання ще' проблеми могло б стати введення до Загально' частини КУпАП Укра'ни статп, яка б розкривала змют основних понять, що використовуються в цьому кодекса
Вщповщно до ч. 2 ст. 6 Конституци Украши [28] органи законодавчоï, виконав-чоï та судовоï влади здтснюють свог повноваження у встановлених Конститущею Украгни межах i в1дпов1дно до закотв Украгни. Також вщповщно до ч. 1 ст. 140 Конституци Украши мюцеве самоврядування е правом територiальноï громади - жителiв села чи добровшьного об'еднання в сшьську громаду жителiв кшькох сiл, селища та мюта - самостiйно виршувати питання мiсцевого значення в межах КонституцИ' Украгни й закотв Украгни (видшено нами - М.С. ). Отже, iз дотриманням цих кон-ституцшних положень саме законами Украши повинш визначатися повноваження органiв виконавчоï влади та мiсцевого самоврядування. Визначення компетенцн вка-заних органiв, у тому чи^ й щодо складання протоколiв про адмiнiстративнi правопорушення, збору доказiв винуватостi/невинуватостi особи, розгляду справ про адмшютративш правопорушення, поза законодавчими нормами свщчить про пряме пнорування Конституци Украïни та закошв Украши. На жаль, правова дшснють далека не лише вщ щеалу, а навiть вiд виконання таких iмперативниx конституцш-них та законодавчих вимог, адже бiльшiсть вказаних питань у сферi провадження в справах про адмшютративш правопорушення органами виконавчоï влади врегульо-вуються вщомчими нормативно-правовими актами (наприклад, наказ МВС Украши вщ 4 жовтня 2013 р. № 950 «Про питання щодо застосування адмшютративного законодавства Украши органами внутршшх справ Украши» [30]), так само, як, наприклад, дiяльнiсть адмшютративних комiсiй при виконавчих комтетах органiв мiсцево-го самоврядування, про що вже наголошувалося.
Насамкшець вважаемо за необxiдне зазначити, що реформування норм КУпАП Украïни мае вщбуватися системно, послiдовно, бути спрямованим насамперед на захист прав, свобод та штерешв людини й громадянина, незалежно вщ того, який статус особа може мати в правовщносинах, що врегульовуються КУпАП Украши. Методолопя реформування мае бути пщкорена единш цш - створенню дiевого ме-xанiзму захисту прав, свобод та штерешв людини, виключенню можливостей злов-живання повноваженнями з боку посадових осiб органiв влади та управлшня. При цьому система вказаних норм мае бути узгодженою з конституцшними нормами та нормами, що рашше прийняп, або ж останш мають бути виключеш iз законодавства, якщо суперечать новим (якщо новi норми набагато прогресивнiшi у вказаних питан-нях). Проведенi реформи мають засвщчити не лише формальне бажання до змш, а вiдтворювати потреби суспшьства, високий рiвень правосвiдомостi, а також носити всеохоплюючий та комплексний характер. Лише за таких умов можливе утверджен-ня iдеалiв верховенства права та побудови громадянського суспшьства з дшсно пра-вовими законами.
Список л^ератури:
1. Законодавство [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Зако-нодавство.
2. Закон [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Закои.
3. Закон - поняття, основш ознаки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://yurist-online.com/ ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/tgp/102.php.
4. Закон [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.4423.0.
5. Пономаренко Ю.А. Чиншсть i дш кримгнального закону в чаи / Ю.А. Пономаренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukr-pravo.at.ua/index/0-510.
6. Свграфова £.П. Формування системи нацiонального законодавства (деякi питання теори i практики) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорiя та юторш держави i права; ют^я полiтичних i правових учень» / С.П. Свграфова. - Х., 2005. - 16 с.
7. Ршення Конституцшного Суду Украши вщ 9 липня 1998 р. № 12/рп-98 у справi за конститу-цшним зверненням Кшвсько! мюько! ради професшних спшок щодо офгцгйного тлумачення частини третьо1 статтi 21 Кодексу законш про працю Украши (справа про тлумачення термшу «законодавство») [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-98/ ртти390914731654791.
8. Методичш рекомендацп щодо розроблення проектiв закошв та дотримання вимог нормопроект-но1 технiки Центру правово1 реформи i законопроектних робiт Мiнiстерства юстици Украши, що схва-ленi постановою колегй Мшютерства юстици Укра1ни вiд 21 листопада 2000 р. № 41 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0041323-00.
9. Про затвердження Методичних рекомендацш щодо розроблення прожив закошв та дотримання вимог нормопроектно! технжи : наказ Державного комитету Украши по водному господарству вщ 12.01.2004 р. № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uazakon.com/documents/date_1k/pg_ imcbwx.htm.
10. Про затвердження Порядку тдготовки i подання проектiв законодавчих, шших нормативно-пра-вових та розпорядчих актiв : Наказ Державного агентства Украши з управлшня державними корпо-ративними правами та майном вiд 9 квiтня 2012 р. № 65 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-porjadku-pidgotovki-i-podannja-proektiv-z-doc101171.html.
11. Кодекс Украши про адмшютративш правопорушення ввд 7 грудня 1984 р. № 8073-Х [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1360053215179834 ; [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/print1360053215179834.
12. Лившиц З.Л. Теория права / З.Л. Лившиц [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pohodu. com/23.html.
13. Юридична енциклопедш : в 6 т. / [В.Б. Авер'янов, В.1. Андрейцев, В.Д. Бабкн та ш.] ; тд ред. Ю.С. Шемшученко. - К. : Укр. енцикл., 1998. - Т. 2 : Д-Й. - 1999. - 744 с.
14. Земельний кодекс Украши вщ 25 жовтня 2001 р. № 2768-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/print1390125708803234.
15. Про шформацта : Закон Укра!ни вщ 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХП [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
16. Про затвердження Правил виписування рецепта та вимог-замовлень на лжарсью засоби i виро-би медичного призначення, Порядку вiдпуску лжарських засобiв i виробiв медичного призначення з аптек та !х структурних пiдроздiлiв, 1нструкцп про порядок збершання, облiку та знищення рецептурних бланкiв та вимог-замовлень : Наказ Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни ввд 19 липня 2005 р. № 360 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05.
17. Про затвердження Перелжу лжарських засобiв, дозволених до застосування в Укра!ш, яю ввд-пускаються без рецептiв з аптек та !х структурних шдроздшв : Наказ Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 6 травня 2014 р. № 303 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0530-14/paran7#n7.
18. Про затвердження Положення про адмшютративш комюи Украшсько! РСР : Указ Президп Верховно! Ради Украшсько! РСР вщ 9 березня 1988 р. № 5540-Х1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5540-11.
19. Положення про адмшютративну комюш при виконавчому компеи Вшницько! мюько! ради : затверджено ршенням виконавчого комiтету Вшницько! мюько! ради вiд 20.12.2012 р. № 3213 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.vmr.gov.ua/Branches/Lists/PrivacyPolicyAndPublicOrder/ ShowContent.aspx?ID=3.
20. Сущенко В.В. Тлумачення термшу «законодавство» Конституцшним Судом Украши / В.В. Сущенко // Юридичний журнал. - 2003. - № 5. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://wwwjustinian.com.ua/article.php?id=221.
21. Про держану таемницю : Закон Украши вiд 21 ачня 1994 р. № 3855-ХП [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12/print1389895767983739.
22. Про затвердження Положення про порядок надання суб'ектам зовшшньоеконмчно! дiяль-ностi повноважень на право здшснення експорту, iмпорту товарiв вiйськового призначення та товарiв,
яю мгстять вщомосп, що становлять державну таемницю : Постанова Кабшету MiHicTpiB Украши вщ 8 червня 1998 р. № 838 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/838-98-%D0%BF/print1389895767983739.
23. Про затвердження Зводу вщомостей, що становлять державну таемницю : Наказ Служби Безпе-ки Украгни вщ 12 серпня 2005 р. № 440 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/z0902-05/print1389895767983739.
24. Про тваринний свгт : Закон Украгни вщ 13 грудня 2001 р. № 2894-Ш [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2894-14/print1382533763855107.
25. Земельний кодекс Украши вщ 25 жовтня 2001 р. № 2768-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/print1382533763855107.
26. Ршення Конституцшного Суду Украгни у справi за конституцiйним поданням 51 народного депутата Украгни щодо вдаовдаост Конституци Украгни (конституцшноста) положень статп 92, пункту 6 роздiлу X «Перехщт положення» Земельного кодексу Украгни (справа про постшне користування земельними дiлянками) вiд 22 вересня 2005 р. № 5-рп/2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05.
27. Про охорону земель : Закон Украгни вщ 19 червня 2003 р. № 962-IV [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-15.
28. Конституцш Украгни : Закон вщ 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/254к/96-вр/print1382586237532030.
29. Про закони i законодавчу дiяльнiсть : Закон Украши, який був пщписаний Головою ВРУ 22 грудня 2005 р. та повернутий Президентом Украши 10 ачня 2006 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=12103.
30. Про питання щодо застосування адмшстративного законодавства Украгни органами внутршнгх справ Украгни : наказ МВС Украши вщ 4 жовтня 2013 р. № 950 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nkvd.dn.ua/law/92-12sss.html.
Самбор Н. А. Содержание понятия «законодательство» в нормах Кодекса Украины об административных правонарушениях / Н. А. Самбор // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). - № 3. - С. 125-141.
В статье рассматриваются актуальные с точки зрения теории и практики административно-деликт-ного права использования и толкования понятия «законодательство». Исследуются вопросы использования понятия «законодательство» в нормах Кодекса Украины об административных правонарушениях. На основании проведенного исследования формулируются основные подходы к выяснению содержания понятия «законодательство», которое используется в нормах Кодекса Украины об административных правонарушениях. Автором изучаются вопросы субсидиарного использования норм других отраслей права для понимания содержания понятия «законодательство». Не остаются в стороне вопросы доктри-нального определения понятия «законодательство». На основе исследования делаются выводы о необходимости унифицированного легального определения понятия «законодательство».
Ключевые слова: административные правонарушения, законодательство, понятие, содержание понятия.
THE MEANING OF «LEGISLATION» IN THE RULES OF THE CODE OF UKRAINE ON ADMINISTRATIVE OFFENCES
Sambor M. A.
Russian Academy of Natural Sciences, Moscow, Russian Federation
The article deals with the current view of the theory and practice of administrative and tort law the use and interpretation of the concept of «legislation». We investigate the use of the term «legislation» in the rules of the Code of Ukraine on Administrative Offences. Based on the research along with the main approaches to the elucidation of what constitutes «law» is used in the norms of the CAO. The author has studied the issue using the subsidiary provisions in other areas of law for the understanding of what constitutes «the legislation». Do not stay aside doctrinal questions the definition of «legislation». Based on the study conclusions about the need for a uniform legal definition of «legislation».
Key words: administrative offense, legislation, concept, content concepts.
