CC BY
6
DOI 10.31718/2077-1096.20.3.138 УДК 616-071+616.3+616.988
Mi щук В.Г.,Купновицька 1.Г., Губна Н.В., Мартин1в 1.В., Белегай Р.1. ЗМ1НИ З БОКУ ОРГАН1В ТРАВЛЕННЯ В ГОСТРИЙ ПЕР1ОД КОРОНАВ1РУСНО1 ХВОРОБИ
1вано-Франшський нацiональний медичний уыверситет
Комунальне некомерцiйне пiдприeмство «Центральна мюька KniHi4Ha л^арня» 1вано-ФраншськоТ мюькоТ ради , м. lвано-Франкiвськ
Вступ. На даний час коронав'русна хвороба розглядаеться як системне захворювання з порушен-ням функцИ ¡мунно'У системи, ураженням легень та шлунково-кишкового тракту. ОстаннШ, поряд з респ1раторним, може слугувати початковими вх'дними воротами ¡нфекцУУ. Хрон1чн1 захворювання шлунково-кишкового тракту розглядаються як фактори ризику бльш важкого перебгу коронав'ру-сно'У хвороби. Мета: вивчити частоту гастроентеролог'чних симптом'т i функцональний стан пе-ч/нки у пац1ент1в з коронав'русною хворобою. Матер1али i методи: проанал'зовано 55 стацонарних карт хворих на коронав 'русну хворобу та пневмоню (20 - ж1нок та 35 чоловтв), як прол/'кованi у перепрофльованому ¡нфекц1йному вЮдтенн Комунального некомерц1йного п1дприемства «Центральна мюька кл1н1чна лкарня 1вано-Франк1вськоУ м'юькоУ ради» м. вано-Франквська. СереднШ вк пацi-ент'т становив 57,1±2,62 рок'т - у ж1нок i 59,2±2,59 рок'т - у чоловтв. Ус'ш патентам проведено те-стування шляхом проведення пол'шеразно'У ланцюгово'У реакцИ та ¡муноферментного анал'зу (IgM SARS COV 2), загальнокл1н1чн1 обстеження (загальний анал1з кровi, сечi, б1ох1м1чний анал1з маркер1в ураження печ/'нки, р'тень гл1кемП), визначення б/'омаркер/'в запалення, комп'ютерна томограф1я ор-ган1в грудно'У клтки. Результати та обговорення: у хворих з коронав'русною хворобою та пневмо-н1ею виявлено р'зну супутню патологю, зокрема, артер1альну г1пертенз1ю, ожир1ння, цукровий д'а-бет, хрон1чну хворобу нирок, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, хрон1чний в'русний гепатит В тощо. Найбльш частими гастроентеролог1чними симптомами були: анорекс1я - у 50 хв. (90,9%), нудота - 11 хв. (20%), д/арея - 6 хв. (10,9%) , блювота - 2 хв (3,63%), бль в животi - 4 хв (7,27%), закрепи -1 хв. (1,8%). Д'арея, як правило, не представляла серйозно'У загрози, i мала зворотнш характер при лкуванн пневмон'УУ. У 10,9% хворих мала мсце тромбоцитопеня. Р1вень С-реактивного бi-лка був високим у 90,9% пац1ент1в. У третини пац1ент1в вЮмнено зростання активностi аспарта-тамнотрансферази на 30,9% та аланнамнотрансферази на 32,7%. Висновок. Врус може ¡ндуку-вати запалення i змнювати проникнсть слизових оболонок, можливе рецептор-опосередковане проникнення його у клтини органзму; не виключено, що в'рус впливае на склад м1кроб1оти кишк/'в-ника, порушуе взаемодю м1ж органами - «кишк'тник-легеш», що може сприяти прогресуванню респi-раторних симптом'т.
Ключов1 слова: коронав1русна хвороба, травна система, гастроентеролопчж симптоми, печшка.
Вступ
В даний час COVID-19 розглядаеться як системне захворювання з порушенням функцп iMy-нноТ системи, ураженням в першу чергу легень, а також серця, нирок, кишечника. Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) поряд з рестраторним може слугувати початковими «вхщними воротами шфекци» [1]. Важк форми захворювання су-проводжуються гiперiмунним запаленням, дисбалансом ренш-ангютензин-альдостероновоТ системи, розвитком ендотелiальноТ дисфункцп та особливих форм васкулопатш (тромботичноТ мiкроангiопатiТ та внутршньосудинноТ коагуло-патГТ). Такий стан, на думку ряду експер^в, слщ йменувати тромбозапальним процесом, або COVID-19-асоцшованою коагулопа^ею [2].
За даними Zhou P., Yang X. L. et al. [3], зарее-стровано три форми симптоматичних проявiв i переб^у SARS-CoV-2:
- легка (без пневмонп або легка пневмошя) -81% випадш;
- важка (наприклад, задишка, ппошя або > 50% ураження легень при вiзуалiзацiТ протя-гом 24-48 годин) - 14%;
- вкрай важка (з розвитком гострого ресшра-торного синдрому, дихальноТ недостатност
або полюрганно'Г дисфункцп) - 5%.
До факторiв ризику розвитку важкого nepe6iry COVID-19 вщносяться переважно вк (старше б5 рош) i коморбщн стани, зокрема, серцево-судинн недуги, насамперед артерiальна ппер-тензiя; цукровий дiабет; хроычы захворювання ШКТ, печшки; хрошчш захворювання легень; ожиршня, хроычна хвороба нирок, пухлинн про-цеси, iмунодефiцитнi стани тощо [4].
Уперше РНК вiрусу COVID-19, що мае офн цшну назву SARS - CoV-2 [severe acute respiratory syndrome Coronavirus 2 (корона вiрус 2, що викпикае важкий гострий ресшраторний синдром)], був видтений у 2019 р. в США в кал 35^чного патента, що поступив зi скаргами на нудоту i блювоту, до яких на наступний день приеднапася дiарея, а на 7-й день в кал було виявлено РНК коронавiрусу [5].
Китайськими дослщниками Lin L., Jiang X., Zhang Z. еt al. було проведено обстеження групи хворих з COVID-19, як мали гастроентеролопчж симптоми, i виявлено, що найчаспшою скаргою була дiарея (24,2%) i нудота (17,9%).За даними ЕФГДС, у одного патента була зафксована кровотеча з виразки стравоходу; у 2-х хворих з важким переб^ом COVID-19 у слизовш оболонц
стравоходу, шлунку та дванадцятипало''' кишки визначався РНК SARS-CoV-2, а у 4-х хворих з легким nepe6iroM хвороби вш виявлявся лише у слизовiй оболонц дуоденально' зони [6]. У зв'язку з цим авторами зроблено висновок, що фекально-оральний шлях передачi також вщь грае певну роль при коронавiруснiй шфекцп.
Сприйнятливiсть ШКТ до шфекци SARS-CoV-
2 може бути зумовлена наявнютю рецепторiв ангiотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ2) в кишкiвнику. Як вщомо, АПФ2 е рецептором вь русу SARS-CoV-2 [7]. Вiрусний нуклеокапсидний бток був виявлений в цитоплазмi епiтелiальних клiтин шлунка, дванадцятипало''' i прямо'' кишок [8]. Симптоми зi сторони ШКТ, пов'язанi з шфек-цiею SARS-CoV-2, можуть бути викликаш прямою вiрусною атакою, а також пошкодженням тканин i оргашв внаслiдок iмунноТ вiдповiдi [9]. Однак патогенез захворювань органiв травлен-ня, пов'язаних з вiрусом SARS-CoV-2, i його вплив на iснуючi хрошчш захворювання шлунко-во-кишкового тракту залишаеться невивченим.
Мета дослiдження
Вивчити частоту гастроентеролопчних симп-томiв, i функцюнальний стан печiнки у пацiентiв
3 COVID-19.
Матерiали i методи дослщження
Проаналiзовано 55 стацiонарних карт хворих на коронавiрусну хворобу та пневмошю (20 - жъ нок та 35 чоловтв), якi пролiкованi у перепрофн льованому iнфекцiйному вiддiленнi КНП «ЦМКП 1ФМР» м. lвано-Франкiвська. Середнш вiк па^е-нтiв становив 57,1±2,62 рокiв - у ж1нок i 59,2±2,59 рокiв - у чоловтв. Усiм пацiентам проведенi за-гальнокл^чш обстеження (загальний аналiз кровi, сеч^ бiохiмiчний аналiз кровi, коагулогра-ма, визначення рiвня гл^еми), визначення бю-маркерiв запалення (СРБ), МСКТ оргашв грудно' клiтки, ППР-тестування та 1ФА-тест (IgM SARS COV 2), УЗД оргашв черевно' порожнини.
Статистичний аналiз отриманих результатiв здiйснювали за допомогою пакета статистичних програм Statistica 6,0.
Результати та 1х обговорення
У вах пацiентiв з коронавiрусною хворобою та пневмошю виявлено супутню патолопю: ар-терiальну гiпертензiю - 31 хв (56,4%), цукровий дiабет - 23 хв (41,8%), 'х комбшацш - у 12 хв (21,8%), ожиршня - 5 хв (9,1%), метаболiчний синдром, порушення толерантностi до вуглево-дiв-4 хв (7,27%), 1ХС - 10 хв (18,2%), хрошчну ревматичну хворобу серця - 1 хв (1,8%), хрошчну хворобу нирок - 6 хв (10,9%), ГЕРХ - 5 хв (9,05%), хрошчний гепатит В в ст. ремiсil - 4 хв (7,23%), хрошчний телонефрит - 2 хв (3,63%), вперше виявлений цукровий дiабет - 1 хв (1,8%), ГРМК - 1хв (1,8%). Рiзну комбшовану патолопю мали 42 хворих (76,4%).
При аналiзi кл^чноТ картини захворювання в
уах па^етчв найбтьш частими гастроентероло-гiчними симптомами були: анорешя -у 50 хв. (90,9%), нудота - 11 хв. (20%), дiарея - 6 хв. (10,9%) , блювота- 2 хв (3,63%), бть в живот - 4 хв (7,27%), закрепи - 1 хв. (1,8%).
У па^ен^в з ГЕРХ та COVID-19 спостер^а-лися вищi рiвнi температури (>38,6%), постшний сухий кашель, вiдчуття нестачi пов^ря, бiль в епiгастрiТ.
У па^ентв з хронiчним гепатитом В у ктшч-ному перебiгу мали мюце гiпертермiя, задишка, вiдчуття важкостi в правому шдребер'Т, дiарея.
Аналiзуючи показники загального аналiзу кровi, встановлено, що рiвень лiмфоцитiв в се-редньому склав в середньому 22,7±1,6 %, при цьому лiмфопенiя спостерiгалася у 21,8% хворих. Показник ШОЕ був пщвищеним у 96,4% хворих, а його середне значення становило 33,4±1,9 мм/год. Не дивлячись на те, що етюлопя лiмфопенiТ при COVID-19 до кiнця не вивчена, е поодинок повiдомлення, що лiмфо-цити на своТй поверхш несуть АПФ2, тому SARS COV 2 може безпосередньо iнфiкувати ц клiтини та призводити до Т'х лiзису [10].
С-реактивний бiлок (СРБ) е основним лабо-раторним маркером активност процесу - системного запалення, шщшованого коронавiрусною iнфекцiею. Його пщвищення корелюе з тяжкiстю переб^у захворювання i, за даними Williamson D.R. (2018) [11], з високим рiвнем D-димеру, по-довженням протромбшового часу та зниженим рiвнем тромбоцитв. Рiвень СРБ був високим (55,2±6,8 мг/л) у 90,9% пацiентiв, i лише у 9,1% його рiвень не перевищував нормальних зна-чень (не вище 5 мг/л).
Визначення рiвня тромбоцитв е корисним у стратифкаци ризику пацiентiв iз COVID-19, а на-явнiсть тромбоцитопенiТ у бтьшосп випадкiв вважаеться предиктором смертност внаслiдок сепсису [12]. У наших па^ентв рiвень тромбоци-тiв склав 231,1±10,5*109/л, а виражена тромбо-цитопешя (129,3±19,9х10э/л) вiдмiчена у 10,9% хворих. Метааналiз дев'яти дослiджень показав, що тромбоцитопешя тiсно асоцiйована з важкю-тю перебiгу COVID-19: бiльш виражене знижен-ня кiлькостi тромбоцитiв вщзначено при леталь-них випадках [13].
Сьогодш невiдомо, чи може коронавiрусна iнфекцiя манiфестувати печiнковими симптомами. За результатами визначення активност пе-чiнкових ферментiв у 2/3 наших хворих склали вщповщно - АСТ 43,55±4,03 ОД/л, АПТ 44,9±4,2 ОД/л. У той же час у одше' третини госпiталiзо-ваних па^ентв активнiсть АСТ зростала на 30,9%, а АПТ на 32,7%. При цьому рiвень загального б^рубшу не перевищував нормальних значень (13,21 ±1,17 мкмоль/л). Рiвень загального бтка склав 70,9±1,66 г/л. За даними Fan Z. et al.(2020) [14], пщвищення печшкових ферметчв може виникнути в результатi iмунного ушко-дження, викликаного запальною вщповщдю, але й цитопатична дiя вiрусу також не виключена.
Середня активнють лактатдегщрогенази (ЛДГ) в KpoBi ycix пацieнтiв склала 365,9±30,3 ОД/л (у здорових 292±12,4 ОД/л, р<0,05). За даними до-слiдження, проведеного в Уыверситет Джорджа Вашингтона i опублкованого в журналi Future Medicine (2020), найвищий ризик смерт спосте-рiгався у пацieнтiв, що мали рiвень ЛДГ вище 1000 ОД/л та збiльшення рiвнiв iнтерлейкiну-6 та D-дiмеру [15].
Нашi спостереження узгоджуються i3 даними Song Y., Liu P. et al. (2020), як вказують, що у багатьох па^енпв з COVID-19 першими проява-ми е анорексiя, нудота i дiарея, а не респiраторнi симптоми; ктька хворих вiдмiчали лише дiарею, а лихоманки i кашлю у них не спостер^алося [16]. Виключивши анорешю, як неспецифiчний прояв проблем з шлунково-кишковим трактом, було визначено, що гастроентеролопчш симптоми спостерiгалися у 24 па^ентв ( 43,6 %). Дн арея, як правило, не представляла серйозно'Г за-грози, i мала зворотнш характер при лкуванш пневмонп, зумовлено1 COVID-19. Iншi симптоми з боку травно'1 системи посилювалися в мiру розвитку хвороби до моменту госпiталiзацiï та регресували по мiрi зменшення респiраторного синдрому. Ungaro R. C., Sullivan T. еt al. (2020) висунули гiпотезу, що типовi респiраторнi симптоми характеры для першо'1 хвилi коронавiрусноï хвороби, а гастроентеролопчы - очевидно - для друго' [17]. У клшках США, за даними Hormati A., Shahhamzeh A. еt al. (2020) [18], серед па^е-нтiв з COVID-19, як мали скарги з боку ШКТ, до-стовiрно часпше зустрiчалася лихоманка бiльше 38,5 С, задишка та головний бiль.
З урахуванням поширеносл хронiчних захво-рювань печiнки (ХЗП) в свiтi, зокрема, неалкогольно'' жирово'' хвороби печшки (НАЖХП) в рамках метаболiчного синдрому (цукровий дiабет, ожи-рiння), цирозу печшки в результат хронiчних вь русних гепатитiв B, C, е ппотези, що данi захво-рювання можуть бути основними причинами по-шкодження печiнки у пацiентiв з COVlD-19. Не ви-ключено, що ц пацiенти бiльш чутливi до пошко-дження печiнки вiд SARS-CoV-2. Однак в даний час вщомосл про наявнють прямого впливу ранн ше юнуючого захворювання печiнки на переб^ COVID-19 малочисельнi. У рядi дослщжень у 211% пацiентiв з COVID-19 мали мюце ХЗП [19].
За даними Bangash M.N., J. Patel J., Parekh D. (2020), як дослщжували специфiчну щентифка-цш АПФ2 на холангiоцитах i гепатоцитах, вияв-лено, шо вiрус здатний безпосередньо зв'язува-тися через АПФ2 з холанпоцитами, i не обов'яз-ково з гепатоцитами [20]. Рiвень експресiï АПФ2 в клiтинах жовчних протокв вищий, нiж в гепатоцитах, але ствставимий з рiвнем в альвеоля-рних клiтинах 2-го типу в легенях, що робить пе-чшку потенцiйною мiшенню для вiрусу. Аналiзу-ючи отриманi нами даы, можна припустити, що коливання рiвня амiнотрансфераз, ЛДГ у па^ен-тiв з COVID-19 пов'язанi не з пошкодженням ге-патоцитiв, а з медикаментозною гепатотоксичш-
стю, системною запальною реакцiею, що викли-кають пошкодження печiнки. Отриманi нами ре-зультати пiдтверджують, що нерiдко системы вь руснi iнфекцiï супроводжуються транзиторним пщвищенням трансамiназ, що вiдображае зага-льну iмунну активацiю, гiперiмунне запалення на ™i циркулюючих цитокiнiв за вщсутносл пору-шення функцiï печшки [21].
На тепершнш час не отримано однозначних даних щодо виникнення печшковоГ недостатнос-тi у па^ентв з хронiчним гепатитом B (ХГВ) або C (ХГС) на ™i SARS-CoV-2. Швидше за все н ХГВ, нi ХГС не збтьшують ризик важкого перебн гу COVID-19. Так, ХГВ, поширенють якого в Кита! вище, жж в еврот, мабуть, не впливае на результат COVID-19 [22]. 1снують ппотези, що iмуносупресiя може забезпечити потенцшний захист вiд iмунопатологiчних змiн, як виклика-ють ураження легеневоï тканини при важчому перебiгу коронавiрусноï хвороби [23]. Це може бути пов'язано з синдромом активаци макрофа-пв в контекстi запалення, i характеризуеться ци-токiновим «штормом» з розвитком полюрганних уражень [24]. У дослщженнях Zhou F., Yu T., Du R. (2020) було показано, що пщвищення рiвня АЛТ, зниження вмюту тромбоцитв, рiвня бiлкiв кровi асоцшеться з вищими показниками лета-льност таких хворих [25].
Таким чином, на основi власних спостережень та аналiзу лiтератури, вiрус COVID-19 може ура-жати травний тракт клькома шляхами: можливе рецептор-опосередковане проникнення його у кл^ини органiзму; вiрус може шдукувати запалення i змшювати проникнiсть слизових оболо-нок; не виключено, що вiрус впливае на склад мь кробiоти кишкiвника, порушуе взаемодш мiж органами - «кишквник-легеж», що може сприяти прогресуванню рестраторних симптомiв.
Перспективи подальших дослщжень поляга-ють у тривалому спостереженж за цими па^ен-тами i в оцшц стану шлунково-кишкового тракту, особливо печшки та тонко1 i товстоГ кишки в пе-рюд реконвалесценцiï та обфунтування методiв реаб^таци.
Лiтература
1. Gu J, Han B, Wang J. COVID-19: gastrointestinal manifestations and potential fecal-oral transmission. Gastroenterology. 2020; 158 (6): 1518-19. DOI: 10.1053/j.gastro.2020.02.054.
2. Sandler YUG, Vinnitskaya YeV, Khaymenova TYU, Bordin DS. Klinicheskiye aspekty povrezhdeniya pecheni pri COVID-19 [Clinical aspects of liver damage in COVID-19]. Effektivnaya farmakoterapiya. 2020; 16(15): 18-23. DOI 10.33978/2307-35862020-16-15-18-23. (Russian).
3. Zhou P, Yang XL, Wang XG, Hu B, Zhang L, Zhang W et al. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature. 2020; 579 (7798): 270-3. DOI: 10.1038/s41586-020-2012-7.
4. Jin X, Lian J-S, Hu J-H, Gao J, Zheng L, Zhang Y-M et al. Epidemiological, clinical and virological characteristics of 74 cases of coronavirus-infected disease 2019 (COVID-19) with gastrointestinal symptoms. Gut. 2020; 69 (6): 1002 - 09. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-320926.
5. Holshue ML, DeBolt C, Lindquist S, Lofy KH, Wiesman J et al. First case of 2019 novel coronavirus in the United State. N Engl J Med.2020 Mar 5; 382 (10): 929-36. DOI: 10.1056/NEJMoa2001191.
6. Lin L, Jiang X, Zhang Z, Huang S, Zhang Z, Fang Z et al. Gastrointestinal symptoms of 95 cases with SARS-CoV-2
infection. Gut. 2020; 69 (6): 997 - 1001. DOI: 10.1136/gutjnl-2020- 17. 321013.
7. Shyrobokov VP. Koronavirus ta inshi emerdzhentni infektsiyi [Coronavirus and other emergent infections]. Ukrayins'kyy medychnyy chasopys. 2020; 2 (136): 31-3. (Ukrainian). 18.
8. Guan W-J, Ni Z-Y, Hu Y, Liang WH, Ou CQ, He JX et al..Clinical Characteristics of COVID-19in China. N Engl J Med.2020; 382 (18): 1708-20. DOI: 10.1056/NEJMoa2002032. 19.
9. Zhang W, Du RH, Li B, Xu D, Wang J, Li Z, Lin J. Molecular and serological investigation of 2019-nCoV infected patients: implication of multiple shedding routes. Emerg Microbes Infect 2020; 9 (1): 386-9. DOI: 10.1080/22221751. 2020. 1729071. 20.
10. Terpos E et al. Hematological findings and complicationsof COVID - 19.Am. J. Hematol. p. ajh.25829, May 2020, doi: 10.1002/ajh.25829. 21.
11. Williamson DR, Albert M, Heels-Ansdell D et al. Thrombocytopenia in critically ill patients receiving thromboprophylaxis. Chest. 2018; 144 (4): 1207-15. 22.
12. Taylor FB, Toh CH, Hoots WK et al. Towards definition, clinical and laboratory criteria, and a scoring system for disseminated intravascular coagulation. Thromb. Heamost. 2013; 86: 1327-30.
13. Lippi G, Plebani M., Henry B.M. Thrombocytopeniais associated with severe coronavirus disease 2019 (COVID-19) infections: A 23. meta-analysis., Clin. Chim. Acta. 2020; 506: 145-8. Doi: 10.1016/j.cca.2020.03.022.
14. Fan Z et al. Clinical features of COVID-19-related liver damage. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020; 4: 1227-9. 24.
15. Snijders D, Schoorl M, Schoorl M, Bartels CP, Van der Werf TS, Boersma Wg. D-dimer levels in assessing severity and clinical outcome in patients with community-acquired pneumonia. A 25. secondary analysis of a randomised clinicaltrial. Eur. J. Intern. Med. Jul. 2012: 23(5): 436-41. Doi: 10.1016/j.ejim.2011.10.019.
16. Song Y, Liu P, Shi XL, Chu JL, Zhang J, Xia J et al. SARS-CoV-2 induced diarrhea as onset symptom in patients with COVID-19. Gut. 2020; 69 (6): 1143 - 44. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-320891.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ СО СТОРОНЫ ОРГАНОВ ПИЩЕВАРЕНИЯ В ОСТРЫЙ ПЕРИОД КОРОНАВИРУСНОЙ БОЛЕЗНИ Мищук В.Г., Купновицкая И.Г., Губина Н.В., Мартынив И.В., Белегай Р.И.
Ключевые слова: коронавирусная болезнь, пищеварительная система, гастроэнтерологические симптомы, печень.
Введение. В настоящее время коронавирусная болезнь рассматривается как системное заболевание с нарушением функции иммунной системы, поражением легких и желудочно-кишечного тракта. Последний, наряду с респираторным, может служить входными воротами инфекции. Хронические заболевания желудочно-кишечного тракта рассматриваются как факторы риска более тяжелого течения коронавирусной болезни. Цель: изучить частоту гастроэнтерологических симптомов и функциональное состояние печени у пациентов с коронавирусной болезнью. Материалы и методы: проанализированы 55 стационарных карт больных с коронавирусной болезнью и пневмонией (20 женщин и 35 мужчин), пролеченных в перепрофилированном инфекционном отделении Коммунального некоммерческого предприятия «Центральная городская клиническая больница Ивано-Франковского городского совета» г. Ивано-Франковска. Средний возраст пациентов составил 57,1 ± 2,62 лет - у женщин и 59,2 ± 2,59 лет - у мужчин. Всем пациентам проведено тестирование путем проведения полимеразной цепной реакции и иммуноферментного анализа (IgM SARS COV 2), общеклинические исследования (общий анализ крови, мочи, биохимический анализ маркеров поражения печени, уровень гликемии), определение биомаркеров воспаления, компьютерная томография органов грудной клетки. Результаты и обсуждение: у больных с коронавирусной болезнью и пневмонией обнаружено различную сопутствующую патологию, в частности, артериальную гипертензию, ожирение, сахарный диабет, хроническую болезнь почек, гастроэзофагеальную рефлюксную болезнь, хронический вирусный гепатит В и др. Наиболее частыми гастроэнтерологическими симптомами были: анорексия - у 50 больных (90,9%), тошнота - у 11 (20%), диарея - у 6 (10,9%), рвота - у 2 (3,63%), боль в животе - у 4 (7,27%), запоры - у 1 (1,8%). Диарея, как правило, не представляла серьезной угрозы, и имела обратимый характер при лечении пневмонии. В 10,9% больных имела место тромбоцитопения. Уровень С-реактивного белка был высоким в 90,9% пациентов. У трети пациентов отмечен рост активности ас-партатаминотрансферазы на 30,9% и аланинаминотрансферазы на 32,7%. Вывод. Вирус может индуцировать воспаление и изменять проницаемость слизистых оболочек, возможно рецептор-опосредованное проникновение его в клетки организма; не исключено, что вирус влияет на состав микробиоты кишечника, нарушает взаимодействие между органами - «кишечник-легкие», что может способствовать прогрессированию респираторных симптомов.
Ungaro RC, Sullivan T, Colombel J-F, Patel G. What should gastroenterologist and patients know about COVID-19? Clin Gastroenterol Hepatol. 2020; 18 (7): 1409 - 11. DOI: 10.1016/j.cgh2020.03.02.
Hormati A, Shahhamzeh A, Afifian M, Khodadust F, Ahmadpour S. Can COVlD-19 present unusual GIsymptoms? J Microbiol Immunol Infect. 2020. 19 (8). DOI: 10.1016/j.jmii.2020.03.020. Boettler T, Newzone PN, Mondelli MU, Matitic M, Cordeo E, Cornberg M et al. Care of Patients with liver disease during the COVID-19 pandemic: EALS-ESCMID position paper. JHEP Rep. 2020; 2 (3): 1001-13. DOI: 10.1016/j.jhepr.2020.100113. Bangash MN, Patel J, Parekh D. COVID-19 and the liver: little cause for concern. Lancet. Gastroenterol. Hepatol. 2020; 5(6): 529-30. Doi: 10.1016/S2468-1253(20)30084-4. Mehta P et. al. COVID-19: consider cytokine storm syndromes and immunosuppression. Lancet (London, England). 2020; 395(10229): 1033-4. Doi: 10.1016/S0140-6736(20)30628-0. Pan L, Mu M, Ren HG, Yang P, Sun Y, Wang R et al. Clinical Characteristics of COVID-19 patients with digestive symptoms in Hubei, China: a descriptive, cross-sectional, multicenter study. Am.J Gastroenterol. 2020; 115 (5): 766-73. DOI: 10.14309/aig. 0000000000000620.
Xu C, Shi L, Wang Y, Zhang J, Huang L, Zhang C et al.
Pathological findings of COVID-19 associated with acute
respiratory distress syndrome. Lancet Respir Med. 2020; 8 (4):
420-2. DOI: 10.1016/S2213-2600 (20)30076-X.
Li X, Geng M, Peng Y, Meng L, Lu S. Molecular immune
pathogenesis and diagnosis of COVID-19. J. PharmAnal. 2020; 10
(2): 102-8. DOI: 10.1016/j. jpha.2020. 03.001.
Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z et al. Clinical course and
risk factors for mortality of adult in patients with COVID-19 in
Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020; 395
(10229): 1054-62. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30566-3.
Summary
MANIFESTATIONS OF DIGESTIVE SYSTEM IN ACUTE PERIOD OF CORONAVIRUS DISEASE
Mishchuk V.G., Kupnovitska I.G., Gubina N.V., Martyniv I.V., Belegay R.I.
Key words: coronavirus disease, digestive system, gastroenterological symptoms, liver.
Introduction.Nowadays, coronavirus disease is reported a systemic disease, which impairs immune function, lung and gastrointestinal damage. The latter, along with the respiratory system, can serve as the entry gate to infection. Chronic diseases of the gastrointestinal tract are considered as risk factors for more severe course of the disease. Objective: to study the frequency of gastrointestinal symptoms and liver functioning in patients with coronavirus disease. Materials and methods: 55 medical records of inpatients with coronavirus disease and pneumonia (20 women and 35 men), who were treated at the infectious department of the Central Municipal Clinical Hospital, Ivano-Frankivsk. The mean age of female patients was 57.1 ± 2.62 years and 59.2 ± 2.59 years for male patients. All patients underwent polymerase chain reaction testing and enzyme-linked immunosorbent assay (IgM SARS COV 2), general clinical examinations (general blood test, biochemical analysis of live damage markers, glycemia level), chest CT. We determined inflammatory bio-markers as well. Results and discussion. The patients with coronaviral disease and pneumonia were found to have various comorbidities, including hypertension, obesity, diabetes, chronic kidney disease, gastroesophageal reflux disease, chronic viral hepatitis B and others. The most common gastrointestinal symptoms included anorexia detected in 50 patients (90.9%), nausea in 11 (20%) patients, diarrhoea in 6 (10.9%) patients, vomiting in 2 (363%) patients, abdominal pain in 4 (7.27%) patients, and constipation in 1 (1.8%) case. Diarrhea usually did not pose a serious threat, and was reversible in the course of pneumonia therapy. Thrombocytopenia occurred in 10.9% of patients. The level of C-reactive protein was high in 90.9% of patients. A third of the patients demonstrated as increase in the activity of aspartate aminotransferase by 30.9% and alanine aminotransferase by 32.7%. Conclusion. Coronavirus can induce inflammation and change the permeability of mucous membranes, possibly receptor-mediated penetration into the cells of the body; we can suggest the virus affects the composition of the intestinal microbiota, disrupts the interaction between organs "intestinal-lung" that may contribute to the progression of respiratory symptoms.
