CC BY
16
УДК: 616.329/.33:615.38:591.111.1]-074 Яхницька М.М.
ЗМ1НИ Р1ВН1В ЕЛЕКТРОЛ1Т1В ПЛАЗМИ КРОВ1 У ПАЦ16НТ1В 13 ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького
Каль^й, магнiй, натрiй та калй е He3aMiHHUMu макроелементами в органiзмi людини. Bid Ух р'тня у бiологiчних р'динах та, в'дпов'дно, сп'тв'дношення у них залежить нормальне функцюнування орга-нзму. Обмiн вищевказаних електролШв е тюно пов'язаним, осктьки Ух нормальне сп'тв'дношення в Штинному та позакл'тинному просторi забезпечуе гомеостаз органзму. Сучасн досл'дження вка-зують на статистично достов'рне зниження р'тня окремих електролШв у слинi у хворих на га-строезофагеальну рефлюксну хворобу порiвняно з здоровими особами. Тому актуальним е вивчен-ня концентрацИ каль^ю, магню, натрю та калю у плазмi кровi. Метою роботи було вивчити р'тш електролШв плазми кровi (каль^й, натрiй, магнiй, калш) у пацiентiв iз гастроезофагеальною реф-люксною хворобою. Матерiали та методи. Обстежено 43 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Було проведено: анкетування, ендоскопчне обстеження верхнх в/'ддт/'в шлунково-кишкового тракту. Додатково визначали концентра^ю каль^ю, магню, калю, натрiю у плазмi кровi: каль^й - фотометричним методом iз арсеназо Ill; магнiй та натрiй - колориметричним методом iз iонами Mg2+ уранл ацетатом i магон сульфоналом в'дпов'дно; калш - iз iонами тетрафен'тборату турб'диметричним методом без депротеУнування. Проведено статистичну обробку матер'алу. Результати. Серед обстежених було 16 жнок та 27 чоловтв, середнш вк становив 37,7±1,9 рок'т. Концентра^я кальцю плазми кровi у пацiентiв iз гастроезофагеальною рефлюксною хворобою становила 2,08±0,04 ммоль/л., з них у 28% обстежених спостергалася статистично достов'рна тенден^я до г'токальцемн, у 11,6 % пацiентiв до гiперкальцiемiУ. Рiвень магню плазми кровi становив О,87±0,03 ммоль/л, у 11,6% пацiентiв в'др'знявся в'д норми. Концентра^я натрiю становила 132,37±2,32 ммоль/л., у 51,1 % обстежених р'тень натрiю був ниж-чим в'д середньостатистичних показник'т. Концентра^я калю була 7,37±0,54 ммоль/л., у 44,2% хворих спостергалась тенден^я до г'перкал'ем'УУ. Висновки. Середн показники р'тн'т електролШв плазми кровi хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в'дпов'дають встановленим нормам, проте спостергаеться статистично достов'рна тенден^я до гпокаль^еми, г'тонатр'ем'УУ та г'перкал'ем'УУ. Обмiн магню практично з однаковою ймов1'рнютю мае схильнсть до гiпер i/або гiпоконцентрацiй.
Ключов1 слова:. гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, плазма кров1, електрол1ти.
Фрагмент НДР: «Особливот метаболiчних та фуищомально-структурних порушень серцево-судинноУ системи та орга-И1в травлення у хворих на цукровий дiабет», № державноУ реестрацИ' 0111U000131.
Ще з Х1Х стол^тя почалося активне вивчення внутршньомтохон^альноТ концентраци Са2+
ролi макроелеменпв у бюлопчних процесах в стимулюе генерацш втьних радикалiв i запускае
органiзмi людини. Вони входять до структури активацш циклофтшу D [7,10]. Кальцш вщно-
медiаторiв, гормошв, ферменпв, в^ам^в, бе- ситься до важкозасвоюваних елеменпв, осктьки
руть участь у Тхньому бюсинтез^ пщсилюють i надходить в оргашзм у виглядi нерозчинних у
регулюють активнють як Тх самих, так i синтети- водi сполук, як пщ дiею жовчних кислот здатш
чних замшнимв [1,2]. до засвоення у верхшх вщдтах тонкого кишеч-
Фiзiологiчна дiя елемен^в залежить вщ ТхньоТ ника. У разi надлишку кальцш у порожниш ки-
концентрацп. Макроелементи, залежно вщ Тх- шечника трансепiтелiальний мехашзм забезпе-
нього рiвня, необхщш для збереження здоров'я, чуе низьку його абсорбцш, хоча абсолютна кть-
однак коливання Тх концентрацш е пусковим ме- кють абсорбованого елемента може бути вели-
хашзмом розвитку ряду патолопчних процеав в кою саме через його значне надходження пара-
органiзмi людини. Тому вивченням рiзних сторш целюлярним шляхом. За цих умов пщвищуеться
дм макроелеметчв на оргашзм займаються бю- рiвень внутр^ньокл^инного кальцш, що супро-
хiмiки, патофiзiологи, гтенюти й представники воджуеться пригнiченням активностi в^амш-D-
кл^чних дисциплiн [3,4,5]. Кальцiй, калiй, натрш гiдроксилазних ферментiв i, як наслщок, зни-
та магнiй е життево необхщними та незамiнними женням синтезу кальцшзв'язуючого бiлка, що
макроелементами в органiзмi людини. Кальцiй призводить до шпбування активного транспорту
необхiдний для передачi нервових iмпульсiв. Вiн кальцш. У разi низького вмiсту кальцш у рацюш
надае безпосереднiй вплив на м'язове скоро- превалюе активний шлях його транспорту, лiмi-
чення, необхщний для пщтримки стабiльного тований рiвнем кальцiйзв'язуючого бiлка, синтез
здоров'я серцево-судинноТ системи, регулюе дi- якого регулюеться в^амшом D3 [9].
яльнють нервовоТ системи. Окрiм того, надае Магнш е внутрiшньоклiтинним елементом вах
ефект залужнювання в кислотно-лужнiй рiвнова- клiтин та тканин, разом з шшими мiкроелемен-
зi поряд з калiем, натрiем, магнiем [6,12]. Дове- тами пщтримуе iонний гомеостаз бюлопчних рь
дено роль кальцiю у процесах втьнорадикаль- дин органiзму [9]. Одшею з функцiй магнiю е
ного окислення. Встановлено, що збтьшення вплив на перистальтику шлунково-кишкового ка-
налу шляхом регуляци бiохiмiчних процесiв у мн тохондрiях клiтин слизових оболонок, активуе фосфатазу плазми кровi, впливаючи на м'язову збудливють гладкоТ мускулатури [10], регулюе рiвень калiю в кштинк Важлива його роль у про-цесi передачi генетичноТ iнформацiТ, фосфорному i вуглеводному обмiнi. Однак, неоднорiднiсть розподiлу магнiю в рiзних тканинах органiзму, переважний вмiст його всередин клiтини утруд-нюе дiагностику магнiевого дефiциту тiльки за вмютом у кровi [4,10].
Натрiй у людському органiзмi потрiбен для того, щоб пщтримувати в його кл^инах необхщ-ний водно-сольовий баланс, а також нормалiзу-вати функцiТ нирок i нервово-м'язову дiяльнiсть. Крiм цього, вш забезпечуе збереження в кровi мiнеральних речовин у розчинному стаж. Неза-мiнну роль вiдiграе калш для нормального функ-цiонування м'яких тканин. Вш бере участь у ро-ботi м'язiв, судин, залоз i внутрiшнiх органiв [11].
На сьогодн дослiджено особливостi електро-л^ного обмiну у шлунковому соку в па^етчв з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ): знижуеться рiвень iонiзованих кальцiю та магнiю у шлунковому соку порiвняно iз здоро-вими добровольцями. Виявлено зниження вмю-ту натрiю та пiдвищення концентрацп калiю у шлунковому соку [12,13]. Вивчено також i змiни концентрацш електролiтiв у слинi хворих на ГЕРХ та встановлено, що концентра^я кальцш е нижчою у па^етчв з ГЕРХ порiвняно з контролем, незалежно вщ ендоскопiчноТ картини. Рн вень магнiю знижуеться iз прогресуванням сту-пеня ураження слизовоТ оболонки стравоходу. Концентрацiя натрiю зростае у хворих з нееро-зивною формою ГЕРХ, але знижуеться з розвит-ком ерозивних змiн у стравоходк У хворих на ГЕРХ встановлено статистично достовiрне збн льшення рiвня натрiю, зменшення магнiю та кальцш слини [14].
Таким чином, комплексне вивчення даних електролтв у рiзних середовищах (слина, шлу-нковий ак, кров) можна розглядати як раннш дiа-гностичний маркер порушення захисних власти-востей слизовоТ оболонки стравоходу при ГЕРХ.
Мета роботи
Вивчити рiвнi електролтв плазми кровi (кальцш, натрiй, магнiй, калiй) у па^ен^в iз ГЕРХ.
Матерiали та методи
Комплексно обстежено 43 хворих на ГЕРХ (чоловшв - 27 (62,7%) оаб, жшок - 16 (37,3%) оаб, середнiй вiк - 37,7±1,9 рокiв).
Було проведено анкетування за допомогою модифiкованоТ анкети Лкерта та ендоскопiчне обстеження верхнiх вщд^в шлунково-кишкового тракту. Дiагноз ГЕРХ встановлювали згiдно на-ступних ознак: наявнють печiТ (за даними анкетування) та/або патолопчних змiн при добовому рН-мошторингу - для неерозивноТ форми, еро-
зивний езофагiт А-В стадп (за Лос-Анжелеською класифiкацieю, 1994) - для ерозивноТ форми.
Також виконували специфiчнi бiохiмiчнi до-слiдження: визначали концентрацш кальцш, ма-гнiю, калш, натрш у плазмi кровi. Вказан показ-ники дослiджували у венознш кровi, отриманiй пiд час забору кровi з лiктьовоТ вени в об'eмi 5 мл вiдповiдно до характеру лабораторного до-слiдження: кальцш - фотометричним методом iз арсеназо Ill; магнш та натрiй - колориметричним методом iз iонами Mg2+ уранiл ацетатом i магон сульфоналом вщповщно; калiй - iз юнами тет-рафенiлборату турбiдиметричним методом без депротеТнування. Нормальними вважалися на-ступн концентрацiТ: кальцiю 2,05 - 2,5 ммоль/л, магнш 0,66-1,07 ммоль/л, натрш 136-145 ммоль/л, калш 3,3-5,3 ммоль/л.
Статистичну обробку даних проводили у про-грамi Ехсе1. Статистично достовiрними вважали дат при р<0,05.
Результати та 1хне обговорення
Вивчаючи анкети встановлено, що 85% пацн ен^в вказали скарги на щоденну печш, яка не залежала вiд прийому Т'ж1. Близько 35% опита-них скаржились на вщчуття гiркоти в рот^ пере-важно зранку. Ранкова нудота та позиви до блювання турбували 27% респондент.
При об'ективному оглядi у 100% пацiентiв язик був обкладений нашаруваннями бiлого i/ або жовтого кольору. Лише у 1/3 па^ен^в з'являлася локальна болючють у дiлянцi етгас-трiю при виконанн глибокоТ пальпацiТ живота.
Отже, наявнють вказаних скарг свщчить про наявнють тривалого рефлюксу шлункового вмю-ту в просвiт стравоходу.
Наступним кроком було проведення аналiзу електрол^ного обмiну в хворих на ГЕРХ. Першим вивчався обмш кальцш, внаслщок чого встановлено, що його концентра^я становила 2,08±0,04 ммоль/л. Осктьки середнiй рiвень кальцiю плазми кровi вiдповiдав нормi, для пщ-вищення дiагностичноТ цiнностi проведено сшвс-тавлення кожного показника окремо iз вищевка-заними нормами електролiтiв у плазмi кровi практично здорових людей. Встановлено що у 60,5% па^ен^в концентра^я кальцiю плазми кровi коливалася у межах норми. У 39,5% хворих на ГЕРХ виявлено змши рiвня кальцш плазми кров^ з них у 28% обстежених рiвень кальцш становив менше 2,05 ммоль/л (р<0,05), у 11,5% хворих концентра^я кальцiю перевищу-вала 2,5 ммоль/л.
Рiвень магнiю плазми кровi серед пацiентiв з ГЕРХ становив 0,87±0,03 ммоль/л. Вiдхилення концентрацп магнш вщ середньостатистичних показникiв було лише у 11,6% па^ен^в: 4,6% та 6,0% нижче та вище норми вщповщно. Статис-тичноТ достовiрностi щодо змiн даних показникiв у плазмi кровi хворих на ГЕРХ не виявлено.
Проаналiзували також обмш натрш у плазмi кровi хворих на ГЕРХ, концентра^я якого, вщпо-
вщно, становила 132,37±2,32 ммоль/л. Нормалью рiвнi натрiю виявлено у 39,5% па^етчв. Ви-явлено статистично достовiрне зниження конце-нтрацiТ натрiю у 51,1% обстежених. Гiпернатрiе-мiя спостер^алася у 9,4% хворих, проте статичного пщтвердження цiеТ тенденцiТ не встановле-но.
Концентра^я калiю у плазмi кровi хворих на ГЕРХ була 7,37±0,54 ммоль/л. 55,8% обстежених мали середньостатистичн нормальнi показ-ники рiвня калiю плазми кровi. Пщвищення рiвня калiю виявлено у 44,2% па^етчв iз статистич-ною достовiрнiстю р<0,05. У жодного хворого рн вень калiю не був нижчим 3,3ммоль/л.
Ймовiрно, змiни у концентра^ях електролiтiв плазми кровi хворих на ГЕРХ повиннi бути, проте розмiри вибiрки на даному етап дослiдження не дозволяють Т'Т пщтвердити, що залишае перспективу подальших дослiджень iз встановлен-ням рiвнiв електролiтiв плазми кровi, при яких можна говорити про ГЕРХ.
Висновки
1. Середн показники рiвнiв електролтв плазми кровi хворих на ГЕРХ вiдповiдають встанов-леним нормам.
2. У плазмi кровi пацiентiв з ГЕРХ спостер^а-еться статистично достовiрна тенден^я до ппо-кальцiемiТ, гiпонатрiемiТ та гiперкалiемiТ.
3. У хворих на ГЕРХ рiвень магнiю плазми кровi практично з однаковою ймовiрнiстю мае схильнють до гiпер i/або ппоконцентрацш.
Перспектива подальших дослiджень полягае у створенн новоТ моделi дiагностики ГЕРХ шляхом збтьшення числа вибiрки хворих та комплексному вивченн змiн рiвнiв електролiтiв у рiзних бiологiчних рiдинах (кров, шлунковий ак, слина).
References
1. Smith RG, Craig P, Bird EJ, Boyle AJ, Isery LT, Jacobcon SD, Myers GB. Spectrochemical values for sodium, potassium, iron, magnesium and calcium in normal human plasma. American Journal Clinic Pathology. 1950 Mar; 20(3):263-72. Available from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15432307
10.
11.
12.
13.
14.
Afridi HI, Kazi TG, Talpur FN, Kazi N, Naeemullah FS, Arain SS, Brahman KD. Evaluation of calcium, magnesium, potassium and sodium in biological samples of male human immunodeficiency virus patients with tuberculosis and diarrhea compared to healthy control subjects in Pakistan. Clinic Laboratory. 2013;59(5-6):539-50. Available
from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23865352?report=docs um
Michel LY, Hoenderop JG, Bindels RJ. Towards Understanding the
Role of the Na2*-Ca2* Exchanger Isoform. Physiology Biochemical
Pharmacology. 2015;168:31-57. Available from
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25851230
Trautvetter U, Ditscheid B, Jahreis G, Glei M. Calcium and
Phosphate Metabolism, Blood Lipids and Intestinal Sterols in
Human Intervention Studies Using Different Sources of Phosphate
as Supplements-Pooled Results and Literature Search. Nutrients.
2018;10(7). Available from
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30037054
Watson WS, Hilditch TE, Horton PW, Davies DL, Lindsay R.
Magnesium metabolism in blood and the whole body in man using
28magnesium. Metabolism. 1979;28(1):90-95. Available from
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/104125
Kvashnini LV. Subklinichna hipokaltsiiemiia ta yii vplyv na
formuvannia zdorovia ditei shkilnoho viku [Subclinical hypocalcemia
and its impact on the formation of the health of school-age
children.]. Zdorovia Ukrainy. 2007; 18:13-17. ( Ukrainian)
Takaya J, Kaneko K. Fetus and magnesium. Clinica Calcium. 2005
Nov;15(11):105-10. vailable from
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16272620
Adrogue HJ, Madias NE. The impact of sodium and potassium on
hypertension risk. Semin Nephrology. 2014;34(3):257-72.
Available from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25016398
Grigus Yal, Mikhaylova OD, Gorbunov AyU, Vakhrushev YaM.
Znachenie magniya v fiziologii i patologii organov pischevareniya
[Significance of magnesium in phisiology and pathology of the
digestive system]. Eksperimental'naya i klinicheskaya
gastroenterologiya. 2016;118(6):89-94. (Russian)
Kvashnini L.V. Subklinichna hipokaltsiiemiia ta yii vplyv na
formuvannia zdorovia ditei shkilnoho viku [Subclinical hypocalcemia
and its impact on the formation of the health of school-age
children.]. Zdorovia Ukrainy. 2007;18: 13-17 (Ukrainian)
Bardou O, Trinh NT, Brochiero E. K+ channels and lung epithelial
physiology. Medical Science (Paris). 2009;25(4). Available from
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19409192
Bychkov MA. Osoblyvosti vmistu kaltsiiu u shlunkovomu soku
khvorykh na hastroezofahealnu refliuksnu khvorobu [Features of
calcium content in gastric juice in patients with gastroesophageal
reflux disease]. Likarska sprava. 2014;11 :142-146. (Ukrainian)
Bychkov MA, Yakhnytska MM. Osoblyvosti vmistu elektrolitiv u
shlunkovomu soku khvorykh na hastroezofahealnu refleksnu
khvorobu[
Features of the content of electrolytes in gastric juice in patients with gastroesophageal reflex disease]. Ukraina. Zdorovia natsii . 2016;1-2(37-38):16-18. (Ukrainian)
Bychkov MA, Yakhnytska MM Osoblyvosti elektrolitnoho obminu u slyni u khvorykh na hastroezofahealnu refliuksnu khvorobu [Features of electrolyte exchange in saliva in patients with gastroesophageal reflux disease]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L.Shupyka. 2016;25: 40-45. (Ukrainian)
Реферат
ИЗМЕНЕНИЕ УРОВНЯ ЭЛЕКТРОЛИТОВ ПЛАЗМЫ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ С ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ
БОЛЕЗНЬЮ
Яхницкая М.М.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, плазма крови, электролиты.
Кальций, магний, натрий и калий являются незаменимыми макроэлементами в организме человека. От их уровня в биологических жидкостях и, соответственно, соотношения в них зависит нормальное функционирование организма. Обмен вышеуказанных электролитов тесно связан, поскольку их нормальное соотношение в клеточном и внеклеточном пространстве обеспечивает гомеостаз организма. Современные исследования указывают на статистически достоверное снижение уровня отдельных электролитов в слюне у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью по сравнению со здоровыми лицами. Поэтому актуальным является изучение концентрации кальция, магния, натрия и калия в плазме крови. Целью работы было изучить уровни электролитов плазмы крови (кальций, натрий, магний, калий) у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Материалы и методы. Обследовано 43 больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Было проведено: анкетирование, эндоскопическое обследование верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Дополнительно определялась концентрация кальция, магния, калия, натрия в плазме крови: кальций - фо тометрическим методом с арсеназо Ill; магний и натрий - колориметрическим методом с ионами Mg" уранил ацетатом и магон сульфоналом соответственно; калий - с ионами тетрафенилбората турби-диметрическим методом без депротеинированя. Проведена статистическая обработка материала.
2+
2
3
4
5
6
7
8
9
Результаты. Среди обследованных было 16 женщин и 27 мужчин, средний возраст составил 37,7 ±1,9 лет. Концентрация кальция плазмы крови у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью составила 2,08±0,04 ммоль/л., из них у 28% обследованных наблюдалась статистически достоверная тенденция к гипокальциемии, у 11,6% пациентов - к гиперкальциемии. Уровень магния плазмы крови составлял 0,87±0,03 ммоль/л, в 11,6% пациентов отличался от нормы. Концентрация натрия составила 132,37±2,32 ммоль/л., в 51,1% обследованных уровень натрия был ниже среднестатистических показателей. Концентрация калия была 7,37±0,54 ммоль/л., у 44,2% больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью наблюдалась тенденция к гиперкалиемии. Выводы. Средние показатели уровней электролитов плазмы крови больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью соответствуют установленным нормам, однако наблюдается статистически достоверная тенденция к гипокальцие-мии, гипонатриемии и гиперкалиемии. Обмен магния практически с одинаковой вероятностью имеет склонность к гипер и / или гипоконцентрации.
Summary
CHANGES IN BLOOD PLASMA ELECTROLYTE CONTENT IN PATIENTS WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE Yakhnitska M.M.
Key words: gastroesophageal reflux disease, plasma blood, electrolytes.
Calcium, magnesium, sodium and potassium are essential macro-elements for normal functioning of a human body that mainly depends on their concentration and ratio in body fluids. The metabolism of electrolytes mentioned above is interrelated and interdependent, thus their balance in the cellular and intercellular space maintains the body homeostasis. Modern studies point out a statistically significant decrease in the level of some electrolytes in saliva in patients with gastroesophageal reflux disease in comparison with healthy individuals. Therefore, it is important to investigate the concentration of calcium, magnesium, sodium and potassium in the blood plasma. The purpose of this work was to study the levels of plasma electrolytes (calcium, sodium, magnesium, potassium) in patients with gastroesophageal reflux disease. Materials and methods. 43 patients with gastroesophageal reflux disease (16 women and 27 men, the average age was 37.7 ± 1.9 years) passed through the comprehensive examination including history taking, endoscopic examination of the upper divisions of the gastrointestinal tract. In addition, the concentration of calcium, magnesium, potassium, and sodium in the blood plasma was determined: calcium - photometric method with ar-senazo III; magnesium and sodium-colorimetric method with Mg2 + ions uranyl acetate and magon sul-phonamide respectively; potassium - with tetraphenylborate ions turbidimetrically without deproteination. Statistical processing of the material was carried out. Results. The blood plasma calcium concentration in the patients with gastroesophageal reflux disease was 2.08 ± 0.04 mmol / l, and 28% of them demonstrated a statistically significant tendency towards hypocalcemia, 11.6% of the patients tended to have hypercalcemia. The blood plasma magnesium content was 0.87 ± 0.03 mmol / L, and in 11.6% of patients, it deviated from the normal values. The blood plasma sodium content was 132.37 ± 2.32 mmol / L, and 51.1% of the examined patients had the lower level of sodium compared with standard statistical indices. Potassium content was 7.37 ± 0.54 mmol / l., and 44.2% of patients with gastroesophageal reflux disease experienced a tendency to hyperkalemia. Conclusions. The average indices of blood plasma electrolytes in patients with gastroesophageal reflux disease correspond to the normal values, however, a statistically significant trend is observed toward hypocalcaemia, hyponatremia and hyperkalemia. The changes in magnesium metabolism demonstrate almost equal probability towards hyper and / or hypoconcentration.
