CC BY
46
Summary
ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND OBESITY: DIAGMOSIS AND MANAGEMENT Kieth Z.M.
Key words: hypertension, arginine, nitric oxide, hyperlipidemia, ursodeoxycholic acid.
Long-term impact of such risk factors as hypertension and dyslipidemia suppresses the vasodilating ability of the endothelium, increases vascular permeability by lipids, contributes to the development of atherosclerosis. Endothelial dysfunction occurs as a result of some other causes, among which age, obesity, diabetes, smoking, hyperhomocysteinemia, oxidative stress are leading ones. However, the impact of obesity on endothelial dysfunction are poorly understood, and pathogenetic treatment has not been developed, so the aim of this study is to examine the effectiveness of the treatment of hypertension in patients with obesity and metabolic syndrome by administering standard antihypertensive drugs and lipid-lowering agents. Hypertension along with obesity leads to increased imbalance between insufficient vasodilators and excessive production of vasoconstrictors in the amplification of atherogenic changes in the lipid spectrum of the blood, which confirms the need for measures to reduce the body weight of patients, and the administration of integrated drug therapy including statins and ursodeoxycholic acid for reducing the risk of cardiovascular complications.
УДК 616.329-002-07-036.2-042 Корнієнко Д. О.
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПРИ
ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНІЙ РЕФЛЮКСНІЙ ХВОРОБІ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З
СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ
Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків
Сьогодні гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та ожиріння набули значної поширеності серед осіб молодого віку, що значно впливає на якість життя хворих, це робить вивчення цього питання однією з найактуальніших проблем в клініці внутрішніх хвороб. Мета дослідження - вивчення особливостей клінічного перебігу та особливостей якості життя хворих на гастроезофагеальну реф-люксну хворобу в осіб молодого віку із супутнім ожирінням. Матеріали та методи дослідження. Підчас обстеження з 50 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, в залежності від присутності супутнього ожиріння, було сформовано 2 групи. До першої групи увійшли хворі з супутнім ожирінням, до другої - без супутньої патології. Контрольну групу складали 20 практично здорових осіб. У хворих визначали виразність скарг, вплив хвороби на якість життя за допомогою оцінки скарг та опитувальників GERDQ та SF-36. Одержані результати та висновки. У дослідженні було встановлено, що у хворих першої групи були значно виражені скарги на типові прояви гастроезо-фагеальної рефлюксної хвороби (відрижка, регургітація, дисфагія), при цьому в показниках виразності печії в обох групах хворих не було виявлено достовірної різниці (p >0,05). У хворих із супутнім ожирінням достовірно більше виражений вплив хвороби на повсякденне життя згідно опитувальни-ка GERDQ (p <0,05) та відмічається значне зниження показників якості життя, що виявилося більш вираженим по показникам фізичного функціонування, впливу емоційного стану на ролеве функціонування та соціального функціонування.
Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ожиріння, супутня патологія, клінічні прояви, якість життя Дослідження виконано згідно з тематикою наукових досліджень в рамках науково-дослідної роботи «Механізми формування ГЕРХ з супутньою патологією та розробка методів її патогенетичної корекції у студентів» (держреєстрація № 0110U002441), яка виконана на кафедрі терапії, ревматології та клінічної фармакології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ Україна.
Вступ ГЕРХ із коморбідною патологією, в тому рахунку
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба 3 ожирінням [3, 9, 10]. Останнім часом надмі рна
(ГЕРХ) рзалишається актуафьною проблемою маса тіла і ожиріння також стаюІь все більш по-4 . . .. с- . ^ ширеною проблемою серед осіб молодого віку,
клінічної медицини та зберігає за собою статус ^ ^ ^ «
чому значною мірою сприяє формування згубних хвороби XXI століття, оскільки спостерігається ■ ■■
оіилпіт,, uomjidiw, omuoichncioidw, харчових звичок і зменшення фізичної активнос-
все більш широка поширеність і швидке зрос- .
r ^ rirnv ■ ті ще в дитячому віці [2, 3, 6]. Можна зазначити,
тання кількості хворих на ГЕРХ як з стравохід-
що багато досліджень показали, що існує пряними, так і з позастравохідними проявами за- ^ _ _ , ^ if ^ ^ мии кореляціинии зв'язок між підвищеною масою
хворювання, з подальшим розвитком усклад- -тіла і нраявнЦстю ГЕРХ, таким чином ожиріння ви-нень у вигляді метаплазм слизової стравоходу і ^
' „ rrnv ступає одним з головних чинників, що сприяє
його аденокарциноми. Соціальна роль ГЕРХ ви- формуванню ГЕРХ [3]
значається в першу чергу особливо значним її ф ц- у - 1 J'
г і г і Тривалий час вважалося, що патогенетичні
поширенням серед осіб молодого віку [1, 4]. . , ^
Одночасно р 5им застає кількість >!ворих механізми, що пояснюють звязок між надлишко-
вою масою тіла та ГЕРХ, полягають в механічному впливі тиску, який чинить надлишкова маса вісцеральної адіпозної тканини на шлунок, що призводить до підвищення внутрьошньошлунко-вого тиску і послаблення тиску стравохідного сфінктера [9, 10]. Але останнім часом все частіше висловлюються припущення, що ГЕРХ є ба-гатофакторним захворюванням, і в цьому процесі вивільнення гормональних чинників при абдомінальному ожирінні є більш важливим у розвитку ГЕРХ, ніж механічні фактори [3, 10]. Надлишкова маса тіла також провокує розвиток несприятливих наслідків для фізичного і психосо-ціального здоров'я, посилюючи психоемоційні порушення, які мають місце при ГЕРХ [2, 6, 7].
На сьогоднішній день вивчення особливостей перебігу ГЕРХ із супутнім ожирінням та визначення впливу коморбідної патології на якість життя хворих на ГЕРХ є однією з важливих проблем в клініці внутрішніх хвороб. Досконале вивчення цієї проблеми має також велике соціально-економічне значення та сприятиме розробці методів своєчасної діагностики та комплексних підходів до лікування ГЕРХ із супутнім ожирінням.
Мета дослідження
Вивчення особливостей клінічного перебігу та особливостей якості життя хворих на ГЕРХ в осіб молодого віку із супутнім ожирінням.
Матеріали та методи дослідження
Підчас дослідження було виконано обстеження хворих на ГЕРХ молодого віку. Діагноз ГЕРХ встановлювався згідно МКБ-10 та з урахуванням рекомендацій клініки Мейо і Монреаль-ського всесвітнього консенсусу 2006 року, на підставі докладного опитування, виявленні скарг на печію, що докучає хворому один і більше разів на тиждень протягом останніх 6 місяців, анамнезу захворювання і життя хворого також з урахуванням даних ендоскопічного дослідження, рентгенологічного та рН-метричного методів [8]. Також враховувалися результати опитувальника GERDQ (Міжнародний опитувальник для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби). Для виявлення впливу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на повсякденне життя хворих розраховувалися бали за "питання впливу" опитувальника GERDQ за стандартними методиками.
Анкетування хворих проводили на добровільному принципі. У дослідження не включалися пацієнти з наявністю супутньої патології, окрім ожиріння. Також критеріями вилучення с дослідження були: захворювання щитоподібної залози, ендокринні форми ожиріння, вагітність та до дослідження не включали пацієнтів, які не дали інформованої згоди на участь в дослідженні.
Наявність ожиріння і його ступеня діагностувалося з застосуванням визначення індексу маси тіла (ІМТ), який розраховується як відношен-
ня маси тіла в кілограмах до росту в сантиметрах в квадраті. Нормальний ІМТ вважався 2124,9, надлишковою маса тіла вважалася при ІМТ 25-29,9, ожиріння - при значеннях ІМТ 30 і вище (згідно рекомендацій ВООЗ).
Для оцінки виразності скарг використовувалася шкала Лайкерта, де оцінка прояву ГЕРХ в 1 бал відповідала відсутності прояву, в 2 бали -незначній виразності прояву, в 3 бали - помірній виразності прояву, в 4 бали - значній виразності та в 5 балів - надзвичайно сильній виразності прояву ГЕРХ.
Для визначення показників якості життя використовувалися неспецифічний опитувальник SF-36, з подальшим розрахуванням показників якості життя за стандартними методиками.
Статистична обробка результатів проводилася з використанням Microsoft Office Excel 2007 та системи статистичної обробки даних Statistica 6.0. При нормальному розподілі використовувався t-критерій Стьюдента, у разі відхилення від нормального розподілу застосовувалися непа-раметричні критерії. Достовірними вважали відмінності при р <0,05. Отримані результати були представлені у вигляді M±m, де M - це медіана, а m - стандартне відхилення.
Результати досліджень та їх обговорення
Було проведено комплексне обстеження 50 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. В залежності від присутності супутнього ожиріння було сформовано 2 рівні за кількістю пацієнтів та однорідні по віку та статі групи. Перша група включала в себе пацієнтів, хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням, середній вік яких склав 22±1,96 років. У другу групу увійшли пацієнти, хворі на ГЕРХ без супутньої патології, середній вік яких склав 21±0,56 років. Анамнез ГЕРХ становив від 1 року до 4 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб (9 чоловіків і 11 жінок) віком від 18 до 24 років.
В ході проведеного дослідження було встановлено, що серед скарг здебільшого переважали скарги на печію, які були виражені серед пацієнтів обох груп хворих на ГЕРХ (3,83±0,87 балів за шкалою Лайкерта визначалося у групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням, та 3,68±0,86 балів - у групі хворих на ГЕРХ без супутньої патології).
Серед хворих на гастроезофагеальну реф-люксну хворобу із супутнім ожирінням більш вираженими, у порівнянні з хворими на ГЕРХ без супутньої патології, виявилися скарги на відрижку повітрям (4,35±0,58 балів визначалося у групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням та 3,78±0,8 балів - у групі хворих на ГЕРХ без супутньої патології), дисфагію (3,8±0,52 балів - у групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням та 3,45±0,71 балів - у групі хворих на ГЕРХ без супутньої патології) та регургітацію (3,88±0,33 балів - у групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням та відповідно 3,5±0,72 балів - у групі хворих
на ГЕРХ без супутньої патології). ся визначити достовірної різниці між групою хво-
Також можна зазначити, що підчас визначен- рих на ГЕРХ без супутньої патології та групою ня ступеню виразності скарг на печію, не вдало- хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (Таб. 1).
Таблиця. 1
Ступінь виразності проявів ГЕРХ при оцінці за шкалою Лайкерта
Клінічні прояви ГЕРХ Хворі на ГЕРХ із супутнім ожирінням Хворі на ГЕРХ без супутньої патології
Печія (бали) 3,83±0,87 3,68±0,86
Відрижка (бали) 4,35±0,58* 3,78±0,8
Регургітація (бали) 3,8±0,52* 3,45±0,71
Дисфагія (бали) 3,88±0,33* 3,5±0,72
* - p<0,05
Ступінь виразності типових показників ГЕРХ за опитувальником GERDQ для першої групи склала 12,9±1,72 балів, для групи хворих на ГЕРХ без супутньої патології - 12,05±1,2 балів. При підрахунку балів за питання "впливу" ГЕРХ на повсякденне життя хворих за опитувальником GERDQ (урахування нічних симптомів, що зава-
жають режиму сну, необхідність регулярного прийому антацидних препаратів) бали у групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (4,3±0,36 балів) виявилися достовірно більшими ніж в групі хворих без супутньої патології (3,1 ±0,81 балів) (p<0,05) (Таб. 2).
Таблиця. 2
Виразність проявів ГЕРХ та оцінка впливу симптомів ГЕРХ на повсякденне життя за шкалою GERDQ
Показники опитувальника GERDQ, (бали) Хворі на ГЕРХ із супутнім ожирінням Хворі на ГЕРХ без супутньої патології
Загальна кількість балів за шкалою GERDQ 12,9±1,72 12,05±1,2
Кількість балів за "питання впливу" за опитувальником GERDQ 4,3±0,36* 3,1±0,81
* - p<0,05
За допомогою аналізу показників якості життя згідно опитувальника SF-36 було показано, що у хворих на ГЕРХ в обох групах в період загострення захворювання відмічалося зниження показників за всіма шкалами опитувальника (Рис.1). Найбільш низькі показники відмічалися по шкалах впливу фізичного стану на ролеве функціонування (RP) та життєспроможності (VT) у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну
хворобу в обох групах, таким чином не було виявлено достовірної різниці в показниках у хворих на ГЕРХ в обох групах. У той же час показники якості життя по шкалах фізичного функціонування (PF), впливу емоційного стану на ролеве функціонування (RE) та соціального функціонування (SF) були достовірно нижчі в групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (p <0,05).
Рис. 1. Особливості якості життя хворих на ГЕРХ з супутнім ожирінням у порівнянні з хворими на ГЕРХ без супутньої патології за опитувальником SF-36
(GH - шкала загального здоров'я, PF - фізичного функціонування, RP - впливу фізичного стану на ролеве функціонування, RE -- впливу емоційного стану на ролеве функціонування, SF - соціального функціонування, BP - інтенсивності болю, VT - життєспроможності, MH - самооцінки психічного здоров'я)
Підсумковий індекс фізичного здоров'я хворих на ГЕРХ з супутнім ожирінням згідно опиту-вальника SF-36 склав 45,26±1,78 балів, психічного здоров'я - 34,75±1,86 балів. У групі хворих на ГЕРХ без супутньої патології підсумковий індекс фізичного здоров'я хворих склав 56,25±2,06 балів, психічного здоров'я - 51,5±2,14 балів. Слід зазначити, що згідно підсумкових індексів шкал опитувальника SF-36 рівень фізичного та психічного здоров'я був достовірно нижчий в групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (p <0,05).
Таким чином, порушення психоемоційного стану при ГЕРХ із супутнім ожирінням, наявність нічних симптомів, які сприяють порушенню сну, все це відіграє роль у зниженні якості життя у цій групі пацієнтів, що значно впливає на зниження психічного здоров'я хворих. Виявлені особливості зниження якості життя хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням слід враховувати для розробки методів своєчасної діагностики та комплексного лікування хворих.
Висновки
1. Встановлено, що у хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням були більше виражені типові симптоми ГЕРХ, такі як скарги на відрижку та ре-гургітацію, у порівняні з групою хворих на ГЕРХ без супутньої патології (p <0,05), при цьому в показниках виразності печії у обох групах хворих на ГЕРХ не було виявлено достовірної різниці (p >0,05).
2. Було показано, що у хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням достовірно більше виражений вплив ГЕРХ на повсякденне життя хворих згідно опитувальника GERDQ (урахування нічних симптомів, що заважають режиму сну, необхідність прийому антацидних препаратів) (p <0,05).
3. Було встановлено, що у хворих на ГЕРХ відмічається значне зниження показників якості життя, що виявилися більше вираженими в групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням. Найбільш низькі показники відмічалися по шкалах впливу фізичного стану на ролеве функціонування та життєспроможності у хворих в обох групах, показники якості життя по шкалах фізичного функціонування, впливу емоційного стану на ролеве функціонування та соціального функціонування були достовірно нижчі в групі хворих на ГЕРХ із супутнім ожирінням (p <0,05).
Література
1. Boeckxstaens G. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future / G. Boeckxstaens, H.B. El-Serag, A. Smout [et al.] // BMJ - 2014. - №63(7). - Р.1185-1193.
2. Dixon J.B. Depression in association with severe obesity: changes with weight loss / J.B. Dixon, M.E. Dixon, P.E. O'Brien // Arch Intern Med - 2003. - V.163. - P.2058-2065.
3. Friedenberg F.K. The association between gastroesophageal reflux disease and obesity / F.K. Friedenberg, M. Xanthopoulos, G.D. Foster [et al.] // Am J Gastroenterol. - 2008. - V.103. - P.2111-2122.
4. Kahrilas P.J. Impact of regurgitation on health-related quality of life in gastro-oesophageal reflux disease before and after short-term potent acid suppression therapy / P.J. Kahrilas, A. Jonsson, H. Denison [et al.] // Gut. - 2014. - V.63. - P.720-726.
5. Marcowitz S. Understanding the relation between obesity and depression: causal mechanisms and implications for treatment / S. Marcowitz, M. Friedman, S. Arent // Clin Psychol Sci Prac. - 2008. -V.15. - P.1-20.
6. Marques-Lopes I. Lifestyle factors associated with BMI in a Spanish graduate population: The SUN Study / I. Marques-Lopes, M.A. AlcScera, M. Fajo-Pascual [et al.] // Obesity Facts. — 2008. — Vol. 1, № 2. — P.80-87.
7. Metlakunta A. S. Neuronal suppressor of cytokine signaling-3 deficiency enhances hypothalamic leptin-dependent phosphatidylinositol 3-kinase signaling / A. S. Metlakunta // Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. - 2011. - V.18. - P.1185-1193.
8. Vakil N. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus / N. Vakil, S.V. van Zanten, P. Kahrilas [et al.] // Am J Gastroenterol. - 2006. - P.1900-1920.
9. Wu J. Obesity is associated with increased transient lower esophageal sphincter relaxation / J. Wu, I. Mui, C. Cheung // Gastroenterol. — 2007. — V.132. — P.883-889.
10. Wu Y.W. Association of Esophageal Inflammation, Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease: From FDG PET/CT Perspective / Y.W. Wu, P.H. Tseng, Y.Ch. Lee al. [et al.] // PLoS One - 2014. - V. 9, №3. - P. 147-165.
References
1. Boeckxstaens G. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future / G. Boeckxstaens, H.B. El-Serag, A. Smout [et al.] // BMJ 2014. №63(7). R.1185-1193.
2. Dixon J.B. Depression in association with severe obesity: changes with weight loss / J.B. Dixon, M.E. Dixon, P.E. O'Brien // Arch Intern Med 2003. V.163. P.2058-2065.
3. Friedenberg F.K. The association between gastroesophageal reflux disease and obesity / F.K. Friedenberg, M. Xanthopoulos, G.D. Foster [et al.] // Am J Gastroenterol. 2008. V.103. P.2111-2122.
4. Kahrilas P.J. Impact of regurgitation on health-related quality of life in gastro-oesophageal reflux disease before and after short-term potent acid suppression therapy / P.J. Kahrilas, A. Jonsson, H. Denison [et al.] // Gut. 2014. V.63. P.720-726.
5. Marcowitz S. Understanding the relation between obesity and depression: causal mechanisms and implications for treatment / S. Marcowitz, M. Friedman, S. Arent // Clin Psychol Sci Prac. 2008. V.15. P.1-20.
6. Marques-Lopes I. Lifestyle factors associated with BMI in a Spanish graduate population: The SUN Study / I. Marques-Lopes, M.A. Alcbcera, M. Fajo-Pascual [et al.] // Obesity Facts. — 2008. — Vol. 1, № 2. — P.80-87.
7. Metlakunta A. S. Neuronal suppressor of cytokine signaling-3 deficiency enhances hypothalamic leptin-dependent phosphatidylinositol 3-kinase signaling / A. S. Metlakunta // Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. 2011. V.18. P.1185-1193.
8. Vakil N. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus / N. Vakil, S.V. van Zanten, P. Kahrilas [et al.] // Am J Gastroenterol. 2006. P.1900-1920.
9. Wu J. Obesity is associated with increased transient lower esophageal sphincter relaxation / J. Wu, I. Mui, C. Cheung // Gastroenterol. — 2007. — V.132. — P.883-889.
10. 10. Wu Y.W. Association of Esophageal Inflammation, Obesity and Gastroesophageal Reflux Disease: From FDG PET/CT Perspective / Y.W. Wu, P.H. Tseng, Y.Ch. Lee al. [et al.] // PLoS One 2014. V. 9, №3. P. 147-165.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ПРИ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С СОПУТСТВУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ Корниенко Д.А.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ожирение, сопутствующая патология, клинические проявления, качество жизни
Сегодня гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и ожирение получили значительное распространение среди лиц молодого возраста, что влияет на качество жизни больных, это делает изучение данного вопроса одной из самых актуальных проблем в клинике внутренних болезней. Цель исследо-
вания - изучение особенностей клинического течения и особенностей качества жизни больных гаст-роэзофагеальной рефлюксной болезнью лиц молодого возраста с сопутствующим ожирением. Материалы и методы исследования. Во время обследования из 50 больных гастроэзофагеальной реф-люксной болезнью, в зависимости от присутствия сопутствующего ожирения, было сформировано 2 группы. В первую группу вошли больные с сопутствующим ожирением, во вторую - без сопутствующей патологии. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц. У больных определяли выраженность жалоб, влияние болезни на качество жизни с помощью оценки жалоб и опросников GERDQ и SF-36. Полученные результаты и выводы. Было установлено, что у больных первой группы были значительно выражены типичные проявления гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (отрыжка, регургитация, дисфагия), в показателях выраженности изжоги в обеих группах не было выявлено достоверной разницы (p> 0,05). У больных с сопутствующим ожирением было достоверно больше выражено влияние болезни на повседневную жизнь (согласно опросника GERDQ) (p <0,05) и отмечалось значительное снижение показателей качества жизни, более выраженное по показателям физического, социального функционирования и влияния эмоционального состояния на ролевое функционирование.
Summary
CLINICAL COURSE AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE IN YOUNG PATIENTS WITH CONCOMITANT OBESITY Kornienko D.A.
Key words: gastroesophageal reflux disease, obesity, comorbidities, clinical symptoms, quality of life.
Today, gastroesophageal reflux disease and obesity are widely spread among young adults, affecting their quality of life therefore the study of this issue seems to be one of the most pressing problems in the internal medicine. The purpose of the research was study of the clinical course and characteristics of the quality of life of young patients with gastroesophageal reflux disease and concomitant obesity. Materials and methods. 50 patients with gastroesophageal reflux disease, depending on the presence of concomitant obesity, the patients of the 2nd group had no concomitant pathology. The control group was made up of 20 healthy individuals. Patients were interviewed about the severity of their complaints, the impact of the disease on their quality of life with the help of questionnaires GERDQ and the SF-36. Results and conclusions. It was found that the patients of the first group demonstrated significantly expressed typical symptoms of gastroesophageal reflux disease (belching, regurgitation, dysphagia), in terms of the severity of heartburn both groups showed no significant difference (p> 0,05). The patients with concomitant obesity demonstrated significantly more pronounced effect of the disease on their daily life (according to the questionnaire GERDQ) (p <0,05) and a significant decline in their quality of life, more pronounced in terms of physical, social activity and emotional state influencing on the role functioning.
УДК 616.839-001-0096:577.11 Коршняк В. О., Донник Т. А.
ВПЛИВ ПРОГРАМОВАНОЇ СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ НА ДИНАМІКУ МЕЛАТОНІНУ У ХВОРИХ З СИНДРОМОМ ВЕГЕТАТИВНОЇ ДИСТОНІЇ ТРАВМАТИЧНОГО ГЕНЕЗУ
ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25.
В статті вивчено динаміку мелатоніну у хворих з наслідками закритої черепно-мозкової травми дота після програмованої сенсорної депривації. Виявлено, що на відміну від літературних даних, де вказується на зниження показника мелатоніну, нами одержані дані його підвищення. Скоріше за все, це є компенсаторною реакцією на ті дизрегуляційні порушення, що мають місце у даної групи хворих в період декомпенсації. Програмована сенсорна депривація нормалізує у більшості випадків ці порушення та призводить до покращення суб'єктивного стану пацієнтів. Ключові слова: програмована сенсорна депривація, наслідки легкої черепно-мозкової травми, мелатонін.
Вступ значення те, що при церебральній травмі по-
Частота закритих черепно-мозкових травм шкоджуються ,структури гіпоталамусу, ретикуля-(ЗЧМТ) з кожним роком зростає. Відповідної- ^ фоРм аціІ мозкового стовбУРУ, ДОв^сто -
лобно- та скронево-медіобазальні відділи. По-льшується і кількість хворих з віддаленими нас- щ ^ипии мздішаошюпі оі^цит.
лідками ЗЧМТ. В середньому у 2хворих із 3, що РУшення функціІ неспеЦифнних структфа «ад*
перенесли ЗЧМТ, м^ють місц еу віддалені н аслЩ- них відділів, мозку посилюються ,ще й фактором Р1] ^ стресу, який нерідко має місце під час травми та
ки У виникненні віддалених наслідків ЗЧМТ має після неї з виникненням біохімічних нейрогумо-
ральних, нейроендокринних зрушень.
