CC BY
18
times lower than that of DDT and by 2-3 times lower compared with other common pesticides. It was shown the risk of groundwater contamination with topramezon and mesotrione was mean, while with isoxaflutol, fluxapyroxad and cyfluphenamide was low. This research substantiated the low hazard class of the tested substances for terrestrial organisms. Although, in spite of high toxicity of fluxapyroxad for fish (LC50 0,1-1 mg/l) and moderate toxicity for daphnia and algae (LC50 1-10 mg/l), and moderate toxicity of cyfluphenamid to all hydrophilic organisms, the indices of their potential leaching is low, which reduces their risk to nontarget species. The rest of the substances tested demonstrated an average leaching potential index, but they were of low toxicity to aquatic organisms.
УДК: 616.329-002-074-085-036.8 Бичков М.А.
КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЮКСНУ ХВОРОБУ
Львiвський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Частота гастроезофагеально'1 рефлюксно'У хвороби (ГЕРХ) мае тенденцю до постшного пдви-щення у всх кранах с&ту, що св'дчить про недостатнсть знань, недосконалсть пдходв до те-рапп ГЕРХ! обфунтовуе необх'дшсть розробки нових алгоритм'т тактики ведення / лкування таких пац1ент1в. Метою досл'дження було проанал'зувати результати лкування пац1ент1в з ГЕРХ Раб1рилом за показниками добового внутр1шньостравох1дного рН-мон1торингу та вмстом юн1в кальц1ю у слин/ та шлунковому соц1. Матер1али та методи. Обстежено 22 хворих на ГЕРХ. Усм патентам проводили анкетування за допомогою модиф'кованоУ анкети Лкерта, ендоскопчне об-стеження верхшх вЮдШв шлунково-кишкового тракту, добовий рН-мон1торинг стравоходу та проанал'зовано зразки слини й шлункового соку. Нормальн1 значення р'тня кальц1ю в слин та шлунковому соц людини встановлен/ на 18 практично здорових добровольцях. Проведено статистичну обробку матер'алу. Результати. Псля проведеного лкування у хворих повнстю зникли кл1н1чн1 прояви ГЕРХ. Пац1енти в'дзначали добру переносимсть Раб1рилу та швидке усунення печи, що обумовлено наявнстю у склад/ препарату проюнетика. Поб/'чноУ дн, пов'язано'У з прийомом препарату, не виявлено. Нормал1зувалися псля проведеного лкування показники внутр'шньостравох'д-ного рН у хворих на ГЕРХ. Встановлено, що у пац1ент1в з ГЕРХ достов 'рно знижуеться р'тень ¡он-зованого кальц1ю у слин та шлунковому соц1. Псля проведеного лкування встановлено достов 'рне пдвищення вмсту онзованого кальц1ю у слин1, що ймов1рно може свдчити про покращення хтчно-го кл1ренсу стравоходу. Висновки. Встановлено позитивний кл1н1чний ефект без поб1чних впли&в комбнованого препарату Раб1рил у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Раб1рил знижуе прояви гастроезофагеального рефлюксу за даними добового рН-мон1торингу, нормал1зуючи рН дистального вЮд'ту стравоходу. Виявлено нормал1зацю р'тня онзованого кальц1ю у слин псля проведеного лкування.
Ключов1 слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, л1кування, рН-метр1я, кальцш, слина, шлунковий ак.
Фрагмент НДР: «Особливост1 метабол1чних та функц1онально-структурних порушень серцево-судинно)' системи та орга-
тв травлення у хворих на цукровий д1абет», № державно)'реестрацп 0111Ш00131.
Проблема гастроезофагеально'1 рефлюксноТ дозволяють констатувати, що патогенез ГЕРХ
хвороби (ГЕРХ) на сьогодн е надзвичайно акту- включае порушення функцп шлунка, дисфункцш
альною для сучасноТ медичноТ науки i практики, антирефлюксного бар'еру, розлади автономно''
оскшьки згщно результат статистичних досль нервовоТ системи, порушення стравохщного
джень (проведених у рiзних краТнах) ТТ пошире- транзиту та кшренсу [1].
жсть становить вщ 7 до 20%. В УкраТн на ГЕРХ До безпосередшх патогенетичних механiзмiв
страждае 10-15% дорослого населення [3]. Зна- появи рефлюшв i розвитку езофапту належать
чення ГЕРХ визначаеться не тшьки ТТ поширеню- недостатнють замикального мехаызму кардп,
тю, але й нерщко важким прогресуючим перебн попршення стравохщного шренсу, зниження
гом, наявнютю як типових симптомiв, як значно резистентност слизовоТ оболонки нижньоТ час-
попршують якють життя па^етчв, так i нетипо- тини стравоходу [3]. Порушення вторинноТ пери-
вих ктычних проявiв, що перешкоджають дiаг- стальтики стравоходу, зниження продукци слини
ностиц ГЕРХ [1, 5]. i вмюту бкарбона^в посилюють негативний
За Монреальським консенсусом-2006, ГЕРХ - вплив рефлюксату на слизову оболонку страво-
це стан/хвороба, що розвиваеться, коли реф- ходу. Негативну роль в^грають також порушен-
люкс шлункового вмюту викликае симптоми, що ня моторноТ функци шлунка, дуоденостаз, пщ-
спричиняють неспокш ^або ускладнення [9]. Ме- вищення внутршньочеревного тиску до рiвня,
хаызми, як вщповщають за розвиток ГЕРХ, е що перевищуе тонус нижнього стравохщного
багатофакторними i до кшця не вивченими. Ре- сфшктера [7]. Згщно л^ературних повщомлень,
зультати останшх фундаментальних дослщжень встановлений взаемозв'язок мiж ГЕРХ та гри-
жею стравохщного отвору дiафрагми: ГЕРХ мо-же сприяти формуванню грижi i навпаки. За спо-стереженнями окремих aBTOpiB, у половини па-цieнтiв з ГЕРХ виявляють грижу стравохiдного отвору дiафрагми [2].
Лкування ГЕРХ мае бути спрямоване на зменшення рефлюксу, зменшення негативних властивостей рефлюктату, полiпшення страво-хiдного ^ренсу i захист слизово'Т оболонки стравоходу[4]. Згiдно з Гштадськими рекоменда-^ями з лiкування ГЕРХ (2008) метод лкування i його тривалiсть залежать вщ виявлено'Т патологи. У разi дiагностування ГЕРХ пацiентам реко-мендують iнгiбiтор протонно'Т помпи у стандарт-нiй дозi разом або без ад'ювантно'Т терапи. Три-валють терапи залежить вiд ступеня ушкоджен-ня слизово'Т оболонки стравоходу. Важливе мю-це в лiкуваннi па^етчв з ГЕРХ посiдають також прокшетики - препарати, якi нормалiзують моторику шлунково-кишкового тракту. Вiдомо, що прокшетики пщвищують тиск нижнього стравохн дного сфiнктера, полiпшують стравохiдний клн ренс i спорожнювання шлунка [8].
У робот представлено досвiд застосування комбшованого препарату Рабiрил (виробник An-anta Medicare) у хворих на ГЕРХ. 1 капсула Ра-бiрилу мiстить 1 таблетку, вкриту кишковороз-чинною оболонкою, що мiстить 20 мг рабепра-золу натрiю; 1 таблетку пролонговано'Т дi', що мютить домперидону малеат ешвалентно 20 мг домперидону та 1 таблетку, що мютить домперидону малеат ешвалентно 10 мг домперидону. Рабепразол сприяе ефективному пригшченню хлористоводнево'Т кислоти в коротк термши, до-мперидон пролонговано'Т дiТ забезпечуе безпе-рервний i тривалий прокiнетичний ефект, а ра-зовий прийом препарату полтшуе комплаенс пацiента.
Мета роботи
Метою дослщження було проаналiзувати ре-зультати лiкування пацiентiв з ГЕРХ Рабiрилом за показниками добового внутршньостравохщ-ного рН-монiторингу та вмiстом юшв кальцiю у слинi та шлунковому соцi.
Матерiали i методи
Проведено комплексне обстеження 22 хворих на ГЕРХ (10 чоловтв та 12 жшок, середнш вiк склав 32,2±5,5 рокiв). Усiм хворим до та шсля лн кування проводили анкетування за допомогою
Як видно з таблиц 1, пiсля проведеного лку-вання у хворих повнютю зникли клiнiчнi прояви ГЕРХ. Отриманий результат свщчить про те, що комбшований препарат Рабiрил е ефективним у лкуваны хворих на ГЕРХ. Па^енти вiдзначали добру переносимiсть Рабiрилу та швидке усу-
модифковано'Т анкети Лкерта, ендоскопiю верх-нiх вщд^в шлунково-кишкового каналу, рН-монiторинг слизово'Т оболонки дистального вщ-дiлу стравоходу, визначення вмюту iонiв кальцiю слини та шлункового соку.
Пiд час анкетування визначали типовi (печiя, вщрижка кислим) для ГЕРХ скарги. Критерiями ендоскопiчних змiн стравоходу були: зiяння „розетки" кардi'', почервоншня слизово'Т оболонки i/або закидання шлункового i дуоденального вмiсту в нижнш вiддiл стравоходу, ерозивно-виразковi пошкодження слизово'Т оболонки стравоходу (за Лос-Анжелеською класифiкацiею, 1994). Добовий рН-мошторинг здiйснювався за допомогою комп'ютерно'Т системи аналiзу внут-рiшньопорожнинного рН стравоходу, шлунка та дванадцятипало'Т кишки мобтьним ацидогра-фом. Пiсля калiбровки рН-електрод пропускали через нижнiй носовий хщ i розмiщували на 5 см вище вщ нижнього стравохiдного сфшктеру (по-передньо ендоскопiчно визначали вщстань вiд рiзцiв до кардiТ'). За тиждень до проведення рН-мошторингу хворим вiдмiняли iнгiбiтори протон-но'Т помпи та антациднi препарати. Вмют кальцiю у слинi та шлунковому соц вимiрювали за допомогою кальцш-чутливого барвника арсеназо Ill. Нормальн значення рiвня кальцiю у слин та шлунковому соцi людини встановлен на 18 практично здорових добровольцях (середнш вiк склав 27,4±3,5 роюв).
Дiагноз ГЕРХ встановлювали згiдно наступ-них ознак: наявнiсть печи (за даними анкетування) та/або патолопчних змш при добовому рН-мошторингу - для неерозивно'Т форми, ерозив-ний езофагiт А-В стади (за Лос-Анжелеською класифка^ею, 1994) - для ерозивно'Т форми [6].
Лiкування: комбшований препарат Рабiрил 1 капсула на добу протягом 2 тижшв.
Комп'ютерну обробку даних виконували за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics 17.0. Статистично достовiрними вва-жали дан при р<0,05.
Результати та 1хне обговорення
Данi за динамiку кл^чних проявiв наведенi у таблицi 1. Основною скаргою хворих на ГЕРХ була печiя - 81,8% випадюв, 68,2% пацiентiв мали регургiтацiю кислим, 59,1% - постшно вщ-чували неприемний кислий присмак у ротк
Таблиця 1.
Частота ^iHi4Hux проявiв ГЕРХ
нення печи, що обумовлено наявнютю у складi препарату прокшетика. ПобiчноТ д1Т', пов'язано'Т з прийомом препарату, не виявлено.
Згщно результатiв ендоскопiчного обстеження верхнiх вщд^в шлунково-кишкового каналу еро-зивна форма ГЕРХ дiагностована у 3 (13,6%) хво-
Кпiнiчнi прояви До лiкування, n (%) Пюля лiкування, n (%)
Печiя 18 (81,8%) -
Вiдрижка кислим 15 (68,2%) -
Неприемний кислий присмак у рот 13 (59,1%) -
рих, неерозивна форма - у 19 (86,4%) па^енпв. Проведено вивчення показниш добового рН
стравоходу до i пюля лкування у хворих на ГЕРХ. Даш представлен у таблицi 2.
Таблиця 2.
Показники рН-монторингу дистального вЮд'ту стравоходу
Параметр До лкування (n=22) Пюля лкування (n=22)
Загальний % часу з рН < 4,0 24,6 4,4*
Ктьюсть епiзодiв з рН < 4,0 18,2±0,1 4,2±0,1*
Середне значення рН 3,3±0,1 4,6±0,2*
*Прим1тка: р<0,05.
Як можна побачити з наведених даних показники внутршньостравохщного рН у хворих на ГЕРХ шсля проведеного лкування нормалiзува-лися. Отримаш результати шдтверджують пози-тивну кл^чну динамку пюля застосування Рабн рилу.
Проаналiзовано вмют iонiзованого кальцiю у слинi та шлунковому соцi пацieнтiв з ГЕРХ до та пюля лкування. Встановлено, що у па^етчв з ГЕРХ достовiрно знижуеться рiвень iонiзованого кальцш у слинi (до 0,28 ммоль/л у груш з ерози-вною формою ГЕРХ та до 0,43 ммоль/л серед оаб з неерозивною ГЕРХ проти 1,03 ммоль/л у контроле та шлунковому соцi (до 0,17 ммоль/л у груш з ерозивною формою ГЕРХ та до 0,36 ммоль/л серед оаб з неерозивною ГЕРХ проти 1,19 ммоль/л у контроле р<0,05). Виявлено, що штенсивносп тако'Г змши характерний прямо-пропорцiйний зв'язок зi ступенем патолопчних змiн у стравоходi.
Пiсля проведеного лкування встановлено достовiрне пiдвищення вмюту iонiзованого каль-цiю у слиш, що ймовiрно може свiдчити про по-кращення хiмiчного клiренсу стравоходу.
3. Встановлено нормалiзацiю рiвня юшзова-ного кальцiю у слинi пюля проведеного лкуван-ня.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у вивченш механiзмiв езофагопротекцп серед па^енпв з ГЕРХ у вiддаленi термши.
Лiтература
1. Бабак О.Я. Гастроезофагеальная рефлюксная болезнь: от понимания механизмов развития заболевания к уменьшению клинических симптомов / О.Я. Бабак, Е.В. Колесникова // Су-часна гастроентеролопя. - 2012. - № 3 (65). - С. 32-38.
2. Губергриц Н.Б. Грыжи пищеводного отверствия диафрагмы: современные представления о патогенезе и лечении / Н.Б. Губергриц, Г.М. Лукашнвич, О.А. Голубова // Сучасна гастроентеролопя. - 2012. - № 3 (65). - С. 105-113.
3. Мщук В.Г. Рiвень гастрину в кровi у хворих на гастроезофа-геальну рефлюксну хворобу та характер езофагеальних реф-люшв / В.Г. Мщук, В.Б. Бойчук // Сучасна гастроентеролопя.
- 2014. - № 3 (77). - С. 16-21.
4. Фролова-Романюк Е.Ю. Ефективнють лкування гастроезофа-геально''' рефлюксно'' хвороби на mi цукрового дiабету 2 типу / Е.Ю. Фролова-Романюк // Сучасна гастроентеролопя. -2012. - № 6 (88). - С. 29-32.
5. Харченко Н.В. Применение препаратов альгиновой кислоты в терапии больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью / Н.В. Харченко, Д.Т. Джанелидзе, И.С. Марухно, О.М. Герасименко // Сучасна гастроентеролопя. - 2014. - № 2 (76).
- С. 47-51.
6. Шептулин А.А. Новая система оценки клинических симптомов гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / А.А. Шептулин // Рус. журнал гастроэнетрол., гепатол., колопроктол. - 2008. -№ 4. - С. 23-27.
7. Щербинина М.Б. Современные патофизиологические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Оптимизация терапии / М.Б. Щербинина // Сучасна гастроентеролопя. - 2013.
- № 6 (74). - С. 76-83.
8. Tytgat G.N.J. Update on the pathophysiology and management of gastro-oesophageal reflux disease: the role of prokinetic therapy / G.N.J. Tytgat, J. Janssens, J. Reynolds, M. Wienbeck // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. - 2010. - Vol. 8. - P. 603-611.
9. Vakil N. The Montreal Definition and Classification of Gastroesophageal Reflux Disease: A Global Evidence Based Consensus / N. Vakil, S.V. van Zanten, P. Kahrilas [et al.] // Am. J. Gastroenterol. - 2006. - Vol. 101. - P. 1900-1920.
Висновки
1. Комбшований препарат Рабiрил виявив позитивний кл^чний ефект без побiчних впливiв у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
2. Рабiрил знижуе прояви гастроезофагеаль-ного рефлюксу за даними добового рН-мошторингу, нормалiзуючи рН дистального вщ-дту стравоходу.
Реферат
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ
БОЛЕЗНЬЮ
Бычков Н.А.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, лечение, рН-метрия, кальций, слюна, желудочный сок.
Частота гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) имеет тенденцию к постоянному повышению во всех странах мира, что свидетельствует о недостаточности знаний, несовершенстве подходов к терапии ГЭРБ и обосновывает необходимость разработки новых алгоритмов тактики ведения и лечения таких пациентов. Целью исследования было проанализировать результаты лечения пациентов с ГЭРБ Рабирилом по показателям суточного внутрипищеводного рН-мониторинга и содержанию ионов кальция в слюне и желудочном соке. Материалы и методы. Обследовано 22 больных ГЭРБ. Всем пациентам проводили анкетирование с помощью модифицированной анкеты Ликер-та, эндоскопическое обследование верхних отделов желудочно-кишечного тракта, суточный рН-мониторинг пищевода и проанализированы образцы слюны и желудочного сока. Нормальные значения уровня кальция в слюне и желудочном соке человека установлены на 18 практически здоровых добровольцах. Проведено статистическую обработку материала. Результаты. После проведенного лечения у больных полностью исчезли клинические проявления ГЭРБ. Пациенты отмечали хорошую переносимость Рабирила и быстрое устранение изжоги, что обусловлено наличием в составе препарата прокинетика. Побочного действия, связанного с приемом препарата, не выявлено. Нормализо-
вались после проведенного лечения показатели внутрипищеводного рН у больных ГЭРБ. Установлено, что у пациентов с ГЭРБ достоверно снижается уровень ионизированного кальция в слюне и желудочном соке. После проведенного лечения установлено достоверное повышение содержания ионизированного кальция в слюне, что вероятно может свидетельствовать об улучшении химического клиренса пищевода. Выводы. Установлено положительный клинический эффект без побочных воздействий комбинированного препарата Рабирил у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Рабирил снижает проявления гастроэзофагеального рефлюкса по данным суточного рН-мониторинга, нормализируя рН дистального отдела пищевода. Выявлено нормализацию уровня ионизированного кальция в слюне после проведенного лечения.
Summary
CLINICAL AND LABORATORY EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF THERAPY FOR GASTROESOPHAGEAL REFLUX
DISEASE
Bychkov N. A.
Key words: gastroesophageal reflux disease, treatment, pH-metry, calcium, saliva, gastric juice.
The frequency of gastroesophageal reflux disease (GERD) tends to a constant increase in all countries throughout the world, indicating the lack of knowledge, imperfect approaches to therapy of GERD and justifying the need for the development of new algorithms and tactics in the management of this pathology. The aim of the study was to analyze the results obtained in consequence of the therapy with Rabiril in patients with GERD by daily intraesophageal pH-monitoring and by the content of calcium ions in saliva and gastric juice. Materials and methods. The study involved 22 patients with GERD. All patients underwent a survey based on a modified Likert questionnaire, endoscopic investigation of the upper gastrointestinal tract, the daily monitoring of esophageal pH and tests of saliva and gastric juice samples. Normal values of calcium in saliva and gastric juices of human were established on 18 healthy volunteers. Data obtained were statistically processed. Results. As the therapy was completed the clinical manifestations of GERD in patients disappeared. They reported good tolerance to Rabiril and rapid elimination of heartburn that is caused by the presence of prokinetics in the formulation of the medicine. No side effects associated with taking this medication were revealed. The indicators of intraesophageal pH in patients with GERD have become normal in the completion of the therapy. It has been established that patients with GERD significantly reduce the level of ionized calcium in saliva and gastric juice. After the treatment significantly higher levels of ionized calcium in saliva have been detected, that may probably show an improvement of chemical esophageal clearance. Conclusions. The research enables to establish clinical benefits and the absence of side effects produced by multi-purpose drug Rabiril in patients with gastroesophageal reflux disease. Rabiril reduces the manifestations of gastroesophageal reflux that has been proven by daily pH monitoring and normalizes pH of the distal esophagus and the level of ionized calcium in the saliva as well.
УДК 616.36-602.2-08:616.98 Боднар В.А.
РЕПЛ1КАТИВНА ФОРМА XPOHI4HOÏ ЕПШТЕЙНА-БАРР BIPYCHOÏ 1НФЕКЦП ЯК ПРЕДИКТОР НЕЕФЕКТИВНОСТ1 nPO^BIPYCHOÏ ТЕРАПП ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ГЕПАТИТ С
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м.Полтава
Метою роботи була оцнка ефективностi npomueipycHOï терапп хворих на поеднан реплiкативнi форми хронiчного гепатиту С (ХГС) та хроычно'У Епштейна-Барр в'русно'У ¡'нфекцУУ (ХЕБВ1). Прове-деш досл'дження показали, що ефективнють противiрусноУ терапп у хворих на ХГС з 1 генотипом при поеднаннi з реплiкативною формою ХЕБВ1 вдв'ч нижча, нiж при моноiнфекцiУ ХГС, спричинено'У тим же генотипом в'русу '¡з досягненням стшкоУ в'русолог'нно'У в'дпов'д (СВВ) у 28,3% прол/'кованих (проти 58,8% при моноiнфекцiУХГС). Побiчнi ефекти противiрусноУ терапй в осб з реплiкативними мiкст-формами були типовими, помiрно вираженими, характеризувалися у 1,5-2 рази вищою частотою прояв/'в астеноневротичного синдрому (порушення сну, роздратовансть, емоцйна лабль-нють, стйке погiршення настрою). Отриманi результати дозволяють припустити, що реплiка-тивна форма ХЕБВ1 може бути предиктором нев'дпов'д на против'русну терапю хворих на ХГС.
Ключов1 слова: хронлчний гепатит С, Епштейна-Барр в1русна шфекц1я, ефективнють против1русно!' терапп
Вступ дньо впливае генотип, генетична варiабельнiсть,
... вихщний рiвень вiремiï тощо [1, 5. 7]. Серед фаНа сьогодш не викликае сумшву, що усшх . ^ ^ J ^^^
.. ... . г* кторiв «хазяша» велике значення мае стеатоз
противiрусноl терапп хронмного гепатиту С .
"_________ Î1 _____________<з..„ печшки, синдром перенавантаження залiзом,
(ХГС) визначаеться цтим рядом факторiв. Зна- ^ . ^
4 ' ^ . ^ т „и надлишкова маса тта, зловживання алкоголем,
чна частина з них уже вщома. Так серед факто- . . r„ 0 „ „„ in ^ ■
рв вфуса на ефективнють лкування бедпфсере- ^уносупре™ [1, 2, 8. 10, 11]. Остання мае м^це
