CC BY
17
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-138-141 УДК 616.33-008.17:616.329]-085.327(477.87)+615.844
Драгомирецька Н. В., Заболотна I. Б., Гуща С. Г., КалЫченко М. В., 1жа Г. М. НОВ1 МОЖЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ РЕФРАКТЕРНО! ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОТ РЕФЛЮКСНОТ ХВОРОБИ ДУ «Укратнський НД1 медичнот реабшггацпта курортологи МОЗ Укратни» (м. Одеса)
gushchasergey@rambler.ru
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Розро-бити немедикаментозш методи вiдновлювального лiкування хворих на гастроезофагеальну рефлексну хворобу iз супутньою патологiею органiв травлення» (№ державно'1 реестрацп 0118и000356).
Вступ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) е важливою медичною та сощально-еконо-мiчною проблемою сучасного сусшльства. За дани-ми рiзних авторiв [1,2] 40-50 % населення УкраТни та европейських краТн з рiзною частотою вiдчувають печiю - основний симптом ГЕРХ, нейтралiзуючи ТТ прийомом антикислотних препаратiв. Захворюва-шсть на ГЕРХ у свiтi становить 5 на 1 тис. оаб на рт. У краТнах бвропи та США захворюванiсть дорослого населення на ГЕРХ постшно зростае i складае вiд 10 % до 40 % [3,4].
Основою медикаментозноТ терапи ГЕРХ е про-ведення кислотосупресивноТ терапи, в якiй безсум-нiвними лiдерами е препарати з групи iнгiбiторiв протонноТ помпи (1ПП). Завдяки використанню 1ПП значно пщвищилась ефективнiсть лiкування ГЕРХ. Саме за допомогою 1ПП вдаеться створити в шлунку рН>4 протягом не менше 22 год/добу, що сприяе за-гоенню ерозiй в стравоходi в 80-90 % випадшв [5,6].
У частини пащетчв з ГЕРХ використання тшьки одних iнгiбiторiв секрецп соляноТ кислоти не призво-дить до згасання симптомiв печГТ, що було пщставою для появи термiну «рефрактерна» ГЕРХ [2,7]. Слщ зазначити, що единого визначення рефрактерноТ форми ГЕРХ (РФГЕРХ) на тепершнш час не кнуе.
Заслуговуе на увагу точка зору, що до даноТ форми захворювання необхщно вiдносити хворих, у яких збер^аються клiнiчнi прояви рефлюкс-езофап-ту при лiкуваннi iнгiбiторами протонноТ помпи (1ПП) в подвiйнiй доз^ а при добовому монiторуваннi не вдаеться досягти бажаного рН i нейтралiзацiТ симпто-мiв захворювання. Терапевтична тактика передбачае модифтацш способу життя та застосування медикаментозноТ терапи, що вимагае активного та три-валого лiкування, але не завжди задовольняе своею ефективнiстю i може супроводжуватися розвитком побiчних реакцiй [8,9].
Вищенаведене стимулюе пошук нових немеди-каментозних технологiй лiкування ГЕРХ, а саме ТТ рефрактерноТ форми, тим бшьш, що, незважаючи на накопичений позитивний досвщ щодо ефективност1 застосування бальнеолопчних та фiзiотерапевтич-них методiв лiкування, на сьогоднi не кнуе единого концептуального пiдходу до вщновлювального ли кування хворих даноТ нозолопчноТ категори iз вико-ристанням природних та преформованих фiзичних чинникiв [10,11,12].
На наш погляд, залучення природних i преформованих фiзичних чиннишв до комплексного лту-вання даноТ категорГТ хворих може бути одним iз
шлях1в удосконалення п1дход1в до терапп, уникаючи при цьому небажаних ефемчв л1кування.
Мета дослщження. Пщвищення ефективност л1кування рефрактерноТ ГЕРХ шляхом використання в комплекснш терапи борноТ середньом1нерал1зова-ноТ пдрокарбонатноТ натр1евоТ мшеральноТ води та амплшультерапи.
Об'ект i методи дослщження. Кл1н1чне спостере-ження проводилося за 90 хворими на РФГЕРХ (без ерозивного езофапту). Контрольну групу (I група) було представлено 30 патентами, яким призначали стандартний комплекс лтування: д1етичне харчуван-ня (слл № 1) та препарати групи 1ПП у подв1йному дозуванни контролок 40 mg вранц1 та ввечер1 за 60 min до Тж1 впродовж 30 дн1в.
Хворим II групи (30 ос1б) додатково до стандартного комплексу л1кування призначали внутршнш питний прийом борноТ середньом1нерал1зованоТ пдрокарбонатноТ натр1евоТ води. Час прийому води визначався кислотоутворюючою функц1ею шлунку: за 30 min - 45 min - 60 min до прийому Тж1, кшьмсть води призначалася з розрахунку 1 % в1д маси т1ла, под1ливши на 3 прийоми (тобто в1д 150 ml до 230 ml на прийом). Курс л1кування становив 21-24 днг
Хворим III групи (30 ос1б) додатково до стандартного комплексу л1кування призначали внутршнш питний прийом мшеральноТ води (МВ) та процедури амплшульстерапи за методикою: позитивний елек-трод апарату «АМПЛШУЛЬС-4» разом з прокладкою площею 200 sm2, змоченою водою з температурою 38°С, накладався на етгастральну д1лянку, анод з прокладкою площею 200 sm2, змоченою водою, - на область грудного вщдшу хребта Th7 - Th10. Викорис-товувалися I i IV р1д роб1т (по 5 min на кожний р1д ро-боти) у випрямленому режимi з тривалiстю посилок струму вiд 2 s до 3 s, з частотою модуляци 100 Hz i глибиною модуляци вiд 25 % до 50 %. Всього за курс лтування проводилося 10-12 процедур з перервою в люуванш на вихщш днi.
Застосовували фасовану борну середньомше-ралiзовану гiдрокарбонатну натрiеву воду «Поляна Квасова» (свердловина. № 10-К, с. Поляна, Сваляв-ського району, ЗакарпатськоТ областi, УкраТна). Хiмiч-на формула:
НСО 90 Cl 10
М,
(Na + K) 95 Ca 4
Хiмiчний склад мае наступний вигляд. Вм^ пд-рокарбонатiв - 7,106 g/l; вмiст хлорид-iонiв - 0,496 g/l; вмiст сульфатiв - 0,004 g/l; вм^ iонiв натрiю та кал^ - 2,287 g/l; вм^ iонiв кальцiю 0,105 g/l; вмiст iонiв магнiю - 0,005 g/l. Загальна мiнералiзацiя складае 10,55 g/l. Вмiст ортоборноТ кислоти (H3BO4) -210,17 mg/l.
Результати кл^чних та лабораторних дослiджень оброблялися загальноприйнятими засобами варiа-цшноТ статистики, розраховували середш абсолютнi та вiдноснi величини, Тх помилки, критерiй певностi
H3BO3 0,195
Фiшера-Ст'юдента (дост^рними вважали зрушен-ня, що знаходилися в межах ймовiрностi по таблицях Ст'юдента - менш 0,05, бтьш 0,05 - вважалися тi, що мають тенденцiю до вiрогiдностi, а бтьш 0,1 - практично без змш).
Верифiкацiю дiагнозу ГЕРХ здшснювали на шд-ставi проведення езофaгогaстродуоденофiброскопN (ЕГДФС) натще i дослщження кислотоутворюючоУ функцГГ шлунка вiдповiдно методики [13], за допо-могою багатогодинного й добового штраезофагеаль-ного мошторування iз застосуванням комп'ютерноУ системи аналiзу рН шлунково-кишкового тракту «Ацидогастрограф АГ-1рн-М» (УкраУна). Критерieм оцiнки патологiчного кислого й лужного шлунково-стравохiдного рефлюкса був рiвень внутршньостра-вохiдного рН вщповщно <4,0 i >7,0 протягом бшьше 5,0 % часу дослщження.
Для пiдтвердження рефрактерностi до антисе-креторно! терапи всiм пацieнтам проводилася гостра фармакологiчна проба iз застосуванням подвшноУ стандартно! дози 1ПП (шсля iнтраназального введен-ня зонду у шлунок, хворий приймав подвiйну дозу 1ПП, пiсля чого була оцшена динамiка штрагастраль-ноУ рН у чаа).
Серед пaцieнтiв переважали жшки ((71,11±4,77) %), середнiй вiк складав (48,58±3,14) рокiв. Клiнiчнa картина характеризувалася наявшстю диспепсич-ного та больового синдромiв. Серед диспепсичних проявiв у пащенлв домiнувaли печiя ((73,33±4,66) %), вщриг повiтрям чи кислим ((57,78±5,21) %), пр-кота в рол ((46,66±5,26) %), кислий присмак у рот1 ((61,11±5,14) %), нудота ((43,33±5,22) %). Больовий синдром зустрiчaвся зна-чно рiдше у виглядi ретростернального болю у (36,66±5,08) % пащенлв. Поза-стрaвохiднi прояви були представле-нi сухим кашлем ((31,11±4,88) %), що посилювався при нахилах тулуба, горизонтальному положены, осиплiстю голосу в ранковий час ((20,00±4,22) %).
При проведены ендоскошчного дослiдження у вах хворих виявлена неерозивна форма ГЕРХ (вогнищева або дифузна еритема нижньоУ тре-тини слизовоУ оболонки стравоходу). Моторно-евакуаторш порушення езофагогастроду-оденально! системи характеризувалися у бiльш шж половинi випaдкiв ((54,44±5,25) %) наявшстю недо-стaтностi кaрдiaльноí розетки, у третини ((32,22±4,93) %) спостережень - був наявний дуоденогастральний рефлюкс (ДГР). Ва хвор^ що увiйшли до дослщжен-ня, в рiзнi строки приймали стандартну IПП-терaпiю ГЕРХ iз незaдовiльним ефектом.
Оцiнкa кислотоутворюючоУ функци шлунку рее-струвала гiперaциднi стани у (23,33±4,46) % випaдкiв, нормацидшсть спостерiгaлaся у (42,22±5,21) % паци ентiв, гiпоaциднiсть - у (34,44±5,01) % осiб. Така рiз-норщшсть рiвня рН може бути пояснена попередшм лiкувaнням хворих антисекреторними препаратами.
Анaлiз багатогодинного та добового штраезофа-геального монiторувaння рН зазначив у переважноУ кiлькостi хворих нaявнiсть саме «кислих» рефлюксiв (65,56 %).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Про-ведене лiкувaння супроводжувалося лiквiдaцiею
клiнiчних ознак ГЕРХ у I rpyni лише у (53,33±9,11) % пацieнтiв (р<0,05), в решл випадкiв XBopi свiдчили лише про зменшенням симптомiв (табл.). У хворих II групи скарги на прояви больового та диспепсичного синдрому були наявш лише у (16,66±6,80) % (р<0,05) та (20,00±7,30) % (р<0,003) випадкiв вiдповiдно. На-TOMidb у пацieнтiв, що на тл стандартно' медикаментозной' терапи приймали не лльки мiнеральну воду, а й процедури амплтульстерапи, визначена повна вщсутшсть скарг на печiю (р<0,001), вiдриr, кислоту та riркоту у рол (р<0,001), ретростернальний бiль (р<0,001) та позастравохiднi (р<0,003) симптоми ГЕРХ наприкшщ терапи.
Отриманi результати шдтверджувалися даними езофагогастродуоденоскопи - в III груш через ми сяць шсля лiкування не спостерirалося ендоскошч-них явищ ГЕРХ у виrлядi вогнищево' або дифузно' еритеми нижньоУ третини слизовоУ оболонки стравоходу майже у вах оаб ((90,33±5,39)%). Моторно-евакуаторш порушення езофагогастродуоденально'' системи у виrлядi недостатностi кардiальноУ розетки ((10,00±5,48) %) та ДГР ((6,67±4,55) %) рееструвалися у поодноких випадках.
На вщмшу вiд цього у пащенлв I та II групи вiро-riдноrо впливу на моторно-ефакуаторнi порушення не вiдмiчено, що дало шдстави для зберirання езо-фаriту у частини пащенлв. Так у I груш ендоскошч-но продовжувала визначатися вогнищева або дифузна еритема нижньо' третини слизовоУ оболонки стравоходу у (56,66±9,05) % пацiентiв, у II груш - у (30,00±4,83) % осiб.
Оцiнка iнтраезофаrеальноrо мошторування рН засвщчила зменшення частоти «кислих» рефлюкав у 4,7 рази (р<0,001) в осiб III групи, у 3,2 рази у пащен-лв II групи (р<0,003) та лльки у 2,1 рази (р<0,05) - у хворих, що приймали лльки антисекреторну тера-шю, що вщбувалося на тлi зниження рН шлунку >4од. у всiх групах спостереження.
Отримаш результати пояснюються з одного боку природними властивостями борних лужних мше-ральних вод. Даш медичних л^ературних джерел свщчать, що пдрокарбонатш мiнеральнi води воло-дiють суттевим кислотонейтралiзуючим ефектом, а наявнiсть бору у '|'х складi надае таким водам власти-востей природних антацидiв, що мають бiльш значну дш, нiж суто riдрокарбонатнi води та характеризуются двома критерiями: високою буферною емшс-тю та кислотонейтралiзуючим ефектом, де вмiст бору до певно' мiри визначае й специфту показань до за-стосування [14]. К^м того, такi води нормалiзують рухову i секреторну функци шлунково-кишкового
Таблиця.
Динамша ендоскошчно! картини стравоходу у хворих на
рефрактерну ГЕРХ шд впливом лшування, n=90, (M±m).
Ознаки езофапту Недостатнiсть кардн ально' розетки Дуоденогастральний рефлюкс
До лтування Пкля лтування До лiкування Пкля лiкування До лтування Пiсля лiкування
Iгрупа 100,0 56,67±9,05** 56,67±9,05 56,67±9,05 30,00±4,83 30,00±4,83
II група 100,0 30,00±4,83** 53,33±9,11 53,33±9,11 33,33±8,61 26,66±8,07
III група 100,0 9,67±5,39** 53,33±9,11 10,00±5,48* 33,33±8,61 6,67±4,55*
Примггка: *— мнж показниками до та пiсля лiкування. р<0,05; **— р<0,01.
тракту, шдсилюють функцГГ жовчоутворення та жов- ванн хворих на рефрактерну ГЕРХ суттево прискорюе
човидiлення [15]. отримання терапевтичного ефекту, не призводить до
3 шш°г° боку включення амплтульстерапи Ыд- появи побiчних реакцiй, дозволяе вщновити якiсть
новлюе пропульсивну моторику езофагогастроду- життя хворих, що обгрунтовуе використання запро-
оденально1 системи, посилюе замикальну функцiю понованих природних та преформованих фiзичних кардil та пiлородуоднального сфшктера [9], що про. 1 чинникiв у комплексi лтування пацiентiв з даною но-являлося у наших дослщженнях зникненням дуоде- .
ногастрального та гастроезофагеального рефлюкс!в. 30л0гiчн0ю формою захворювання.
Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що Перспективи подальших досл1джень полягають
додаткове використання борноТ вуглекислоТ серед- у вивченш впливу iнших методiв ф!зютерапи та Тх
ньомшерал!зованоТ гiдрокарбонатноí натрiевоТ МВ комбiнацiй на перебiг ГЕРХ iз супутньою патологiею
та процедур амплтульстерапи у комплексному лiку- органiв травлення.
Лггература
1. Dorofieiev AE, Matiash LO. Osoblyvosti komorbidnoho perebihu i diahnostyky hastroezofahealnoi refliuksnoi khvoroby ta syndromu podraznenoi kyshky u patsiientiv hastroenterolohichnoho profiliu. Suchasna hastroenterolohiia. 2017;2(94):33-7. [in Ukrainian].
2. Perederyi VH, Tkach SM. Praktycheskaia hastroanterolohyia: rukovodstvo dlia vrachei. Vynnytsa: SPD A.Y. Kashtelianov; 2011. 776 s. [in Russiаn].
3. Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol. 2006;101(8):1900-20.
4. El-Serag HB, Sweet S, Winchester CC, Dent J. Update on the epidemiology of gastrooesophageal reflux disease: a systematic review. Gut. 2014;63(6):871-80.
5. Ivashkin VT, Maev IV, Truhmanov AS. Gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn. Klinicheskie rekomendatsii. M.; 2014. 23 s. [in Russiаn].
6. Palii IH, Zaika SV, Kolisnik SP, Tkachuk IV. Problemni pytannia suchasnoi farmakoterapii hastroezofahealnoi refliuksnoi khvoroby: rol i mistse prokinetykiv. Suchasna hastroenterolohiia. 2018;1(99):67-73. [in Ukrainian].
7. Vdovychenko VI, Ostrohliad AV. «Refrakterna» hastroezofahealna refliuksna khvoroba: stan problemy. Suchasna hastroenterolohiia. 2017;3:70-7. [in Ukrainian].
8. Tkach SM. Osobennosti metabolizma, klinicheskie preimuschestva i bezopasnost ezomeprazola pri lechenii kislotozavisimoy patologii. Suchasna gastroenterology. 2015;1(81):42-8. [in Russiаn].
9. Ponomarenko GN, redaktor. Fizicheskaya i reabilitatsionnaya meditsina: natsionalnoe rukovodstvo. M.: GEOTAR Media; 2016. 688 s. [in Russiаn].
10. Kajsinova AS. Nauchnoe obosnovanie primeneniya bal'neopit'evoj terapii pri ehrozivno-yazvennyh porazheniyah zheludka i dvenadcatiperstnoj kishki v faze zatuhayushchego obostreniya. Vestnik novyh medicinskih tekhnologij. 2016;23(1):67-71. [in Russiаn].
11. Ehfendieva MT, Badalov NG, Golubeva VV. Vliyanie magnitoterapii i naftalana na klinicheskoe techenie gastroehzofageal'noj reflyuksnoj bolezni s soputstvuyushchej bronholegochnoj simptomatikoj. Vestnik vosstanovitel'noj mediciny. 2013;1:53-60. [in Russiаn].
12. Zolotareva TA, Babov KD, Nasibullin BA, Kozjavkin VI, Torohtin AM, Jushkovskaja OG. Medicinskaja reabilitacija. K.: KIM; 2012. 496 s. [in Russiаn].
13. Chernobrovyi VV. Ekspres-hastro-rN-monitorinh — metod doslidzhennia kysloho funktsii shlunka. Svit biolohii ta medytsyny. 2007;3:85-90. [in Ukrainian].
14. Kolesnik EO, Babov KD. Mineral'ni vodi Ukrayni. K.: Kuprijanova; 2005. 560 s. [in Ukrainian].
15. Lobodа MV, Kyrtych LP. Mineralni vody Zakarpattia. Pytne likuvalne vykorystannia. Uzhhorod: IVA; 1997. 174 s. [in Ukrainian].
НОВ1 МОЖЛИВОСТ1 Л1КУВАННЯ РЕФРАКТЕРНО! ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОТ РЕФЛЮКСНОТ ХВОРОБИ Драгомирецька Н. В., Заболотна I. Б., Гуща С. Г., Калштенко М. В., 1жа Г. М.
Резюме. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) е одшею з найбшьш частих патологш в структур! кислотозалежних захворювань оргашв травлення, при цьому за останш десятир!ччя захворювашсть на ГЕРХ постшно зростае. У статт узагальнено лп"ературш дан! щодо етюпатогенезу ГЕРХ, в тому числ! рефрактерно! ГЕРХ при р!зних коморбщних станах. Висв!тлено сучасш шдходи до медикаментозного лтування ГЕРХ, ак-центовано увагу на недолтах такоТ терапи з урахуванням перебку ГЕРХ. Мета дослдження — пщвищення ефективност лтування рефрактерно! ГЕРХ (РФГЕРХ) шляхом використання в комплекснш терапи борноТ середньомшерал!зованоТ пдрокарбонатноТ натр!евоТ мшеральноТ води та амплтультерапи. Об'ект i ме-тоди. П!д спостереженням знаходилося 90 хворих на РФГЕРХ. Вам патентам проведено загальноприйнят! клЫчш, лабораторн! та !нструментальн! досл!дження (анамнестичний, клЫчний методи, паракл!н!чн! методи (дослщження загальнокл!н!чних показник!в кров!, езофагогастродуоденоф!броскоп!я, рН-метр!я), статистичн! методи). Контрольну групу (I група) було представлено 30 патентами, яким призначали стандартний комплекс лтування — д!етичне харчування та препарати групи 1ПП у подвшному дозуванн!. Хворим II групи до-датково призначали внутр!шн!й питний прийом борноТ середньомшерал!зованоТ пдрокарбонатноТ натр!евоТ води. Хворим III групи додатково до стандартного комплексу лтування призначали внутршнш питний прийом борноТ середньомшерал!зованоТ пдрокарбонатноТ натр!евоТ води мшеральноТ води та процедури амплтульстерапи. Результатитахобговорення. Результати дослщження свщчать про високу ефектившсть запропонованого л!кування, що виражалося у зникненш кл!н!чних прояв!в ГЕРХ (р <0,001), езофаг!т (р <0,001), порушень моторно-евакуаторноТ функци езофагогастродуоденальноТ системи (р <0,05). Висновки. Запропоноване комплексне лтування з використанням амплтульстерапи i борноТ середньомiнералiзованоí пдрокарбонатноТ натр!евоТ мшеральноТ води на тл! прийому подвшних доз Inn е ефективним при лтуванш рефрактерноТ ГЕРХ.
Ключов1 слова: м!неральна вода, ампл!пульстерап!я, рефрактерна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.
НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ В ЛЕЧЕНИИ РЕФРАКТЕРНОЙ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ
Драгомирецкая Н. В., Заболотная И. Б., Гуща С. Г., Калиниченко Н. В., Ижа А. Н.
Резюме. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (ГЭРБ) является одной из наиболее распространенных патологий в структуре кислотозависимых заболеваний органов пищеварения, при этом за последние десятилетия заболеваемость ГЭРБ постоянно увеличивается. В статье обобщены литературные данные этиопато-генеза ГЭРБ, в том числе и рефрактерной ГЭРБ при разных коморбидных состояниях. Освещены современные подходы к медикаментозному лечению ГЭРБ, акцентировано внимание на недостатках такой терапии с учетом течения ГЭРБ. Цель исследования - повышение эффективности лечения рефрактерной ГЭРБ (РФГЕРХ) путем использования в комплексной терапии борной среднеминерализованной гидрокарбонатной натриевой минеральной воды и амплипультерапии. Объект и методы. Под наблюдением находилось 90 больных РФГЕРХ. Всем пациентам проведено общепринятые клинические, лабораторные и инструментальные исследования (анамнестический, клинический методы, параклинические методы (исследование общеклинических показателей крови, эзофагогастродуоденофиброскопия, рН-метрия), статистические методы). Контрольную группу (I группа) было представлено 30 пациентами, которым назначали стандартный комплекс лечения — диетическое питание и препараты группы ИПП в двойной дозировке. Больным II группы дополнительно назначали внутренний питьевой прием борной среднеминерализованной гидрокарбонатной натриевой воды. Больным III группы дополнительно к стандартному комплексу лечения назначали внутренний питьевой прием борной среднеминерализованной гидрокарбонатной натриевой воды минеральной воды и процедуры амплипульстерапии. Результаты и их обсуждение. Результаты исследования свидетельствуют о высокой эффективности предложенного лечения, что выражалось в исчезновении клинических проявлений ГЭРБ (р <0,001), эзофагит (р <0,001), нарушений моторно-эвакуаторной функции эзофагогастродуоденальной системы (р <0,05). Выводы. Предложенное комплексное лечение с использованием амплипульстерапии и борной среднеминерализованной гидрокарбонатной натриевой минеральной воды на фоне приема двойных доз ИПП является эффективным при лечении рефрактерной ГЭРБ.
Ключевые слова: минеральная вода, амплипульстерапия, рефрактерная гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь.
NEW OPPORTUNITIES OF TREATMENT REFRACTIVE GASTROESOPHAGEAL REFLEX DISEASE
Dragomiretska N. V., Zabolotna I. B., Gushcha S. G., Kalinichenko N. V., Izha A. N.
Abstract. Gastroesophageal reflux disease (GERD) is one of the most common pathologies in the structure of acid-dependent diseases of the digestive system, over the past decades, the incidence of GERD is constantly increasing. The article summarizes literary data on the etiopathogenesis of GERD, including refractory GERD, with various comorbid states. The modern approaches to medical therapy of GERD are highlighted, attention is focused on the disadvantages of such therapy taking into account the course of GERD.
Оbjective. The purpose of the study is to increase the effectiveness of treatment of refractory GERD (RFGERD) by using in combination therapy of boron medium mineralized hydrocarbon sodium mineral water and amplipulsetherapy.
Object and methods. Under observation there were 90 patients in the Russian Hereditary Hospital. Common clinical, laboratory and instrumental studies (anamnestic, clinical methods, paraclinical methods (research of general-clinical parameters of blood, esophagogastroduodenophibroscopy, pH-metry), statistical methods) were performed for all patients. Control group (I) was presented by 30 patients who were prescribed a standard treatment complex — dietary foods and doses of PPI group drugs. Patients of II group additionally appointed an internal drinking reception of boron medium mineralized hydrocarbonate sodium water. Patients of III groups in addition to the standard treatment set an internal drinking drink of boron mineralized hydrocarbon sodium water of mineral water and amplipulsetherapy procedures.
Results and discussion. The results of the study indicate the high efficacy of the proposed treatment, which was manifested in the disappearance of clinical manifestations of GERD (p<0.001), esophagitis (p<0.001), motor-evacuating disorder of the esophagogastroduodenal system (p<0.05).
Conclusions. The proposed comprehensive treatment with the use of amplipulsetherapy and boron medium mineralized hydrocarbon sodium of mineral water on the background of receiving doses of PPI is effective in treating refractory GERD.
Key words: mineral water, amplipulse therapy, refractory gastroesophageal reflux disease.
Рецензент - проф. Дудченко М. О.
Стаття надшшла 22.03.2019 року
