CC BY
11
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
Summary
CLINICAL FEATURES OF SEXUAL DISORDERS IN PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA Rakhman L.V., Petryna N.Yu., Hnatiuk S.M.
Key words: paranoid schizophrenia, affective disorders, sexual disturbances
The paper is centered around the clinical features of sexual disturbances in persons with affective disorders in the structure of paranoid schizophrenia. It has been found out the affective disorders of depressive register in the structure of paranoid schizophrenia determine clinical and psychopathological features of sexual disturbances.
УДК 616.329 - 002/:616.441 - 008.63 - 085
МЕТОД Л1КУВАННЯ ГАСТР0Е30ФАГЕАЛЬН01 РЕФЛЮКСН01 ХВ0Р0БИ У ХВОРИХ 31 ЗНИЖЕНОЮ ФУНКЦ1ЕЮ ЩИТ0П0Д1БН01 3АЛ03И •
Рева Т.В.
Буковинський державний медичний умверситет
У статт! наведено результати л!кування 83 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тл! знижено/' функцп щитопод1бноУ залози ¡з застосуванням методу, в основ! якого е використання електричного поля пост!Йного струму. Використання запропонованого методу л!кування дозволило зменшити основн! прояви рефлюксноУ хвороби та покращити функц!ональний стан шлунка. Ключов1 слова: гастроезофагеальна рефлексна хвороба, ппотиреоз, метод лкування.
Вступ'
Багато уваги останнш часом придтяеться гас-троезофагеальнш рефлюкснш хвороб! (ГЕРХ), яка стала предметом чисельних дослщжень \ публкацш. Така присктлива увага пояснюеться великою розповсюдженютю дано'Г патологи, на-явнютю значноТ кшькосп "масок" та ускладнень ключного переб1гу захворювання [1,2]. Незва-жаючи на це, д1агноз гастроезофагеальноТ реф-люксно! хвороби зустр1ти в ¡стор1ях хвороби доводиться не часто. Переважна бтьшють л1кар1в уникають ставити цей д1агноз, надаючи перевагу ¡йшш патологи з1 схожою симптоматикою. Це не-рщко призводить до пперд1агностики захворю-вань серцево-судинноТ системи, верхшх дихаль-них шлях1в та шлунково-кишкового тракту.
Саме тому, ми звернули увагу на поеднанш га-строезофагельноТ рефлюксноТ хвороби з1 зни-женням функцЛ щитопод1бноТ залози. Адже на-явнють г1пофункцЛ щитопод1бно1 залози створюе ус1 передумови до розвитку ГЕРХ. Дефщит ти-рео'щних гормошв викликае порушення вуглево-дного, бткового та лтщного обмш1в. Зниження синтезу бтку та енергозабезпечення оргашзму призводить до зниження функцп гладкоТ, скелет-но1 мускулатури, кровотворних оргашв та ендо-кринних залоз, також значно страждають кл1тко-вий та гуморальний ¡муытети.
3 великоТ ктькост1 симптом1в характерних для хворих на ппотиреоз особливу увагу на себе звертають наступш: гтодинам1я з наступним пщвищенням маси тта, м'язова слабость, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, пщвищення внутршньочеревного тиску внаслн док наявносп метеоризму та закретв, розвиток атроф1чного гастриту з г1по- чи ахлоргщр1ею, порушення шлунковоТ евакуацп та перерозтягнен-
ня шлунка. Внаслщок порушення лтщного o6mí-ну та дискшезп позапечшкових жовчних шлях1в, розвиток жовчнокам'яноТ хвороби. Усе це е чу-довими передумовами до розвитку ГЕРХ.
Ще одним важливим фактором, що впливае на прогресування патолопчних 3míh у шлунку та прогресуванн1 ГЕРХ, е недостатне всмоктування npenapaTiB щитопод1бноТ залози. За тверджен-ням Marco Centanni [4] для ф1зюлопчного всмоктування тироксину необхщно мати здоровий шлунок ¡3 нормальною кислотоутворювальною функц1ею. Мехашзми впливу кислотносп на всмоктування тироксину на сьогодш до мнця не вивчеы, адже загальновщомо, що всмоктування тироксину вщбуваеться в тонкш кишцк Але на-явнють атроф1чного гастриту призводить до не-06xiflH0CT¡ пщвищити денну дозу тироксину на 22 - 34 %. В подальшому з розвитком захворювання необх1дн1сть у збшьшеы дози зростае.
Мета дослщження: розробити метод лкування ГЕРХ у хворих 3i зниженою кислотоутворювальною функц1ею шлунка на тл1 зниженоТ функцп щитопод1бно1 залози шляхом безпосередньоТ дп електричного поля на шлункову секрецш, моторику травного каналу, за допомогою застосуван-ня гальвашчного струму та базисной' терапи для забезпечення ефективносп лкування.
Матерали та методи дослдження
Нами був обстежений 121 хворий на ппотиреоз у вщ1 Bifl 22 до 84 pokíb. 3 них переважну 6i-льшють скпали жшки - 87 (71,9%), чоловтв було всього 34 (28,1%). За причинами розвитку захворювання XBopi розподтились наступним чином: щюпатичний ппотиреоз - 47 (38,8%) хворих, пюляоперацшний ппотиреоз - 58 (48%), авто1му-нний тирео'щит - 16 (13,2%>) хворих. Давнють
* Робота е фрагментом комплексноï теми кафедри: Мехашзми формування та oco6nueocmi noniMop6idHocmi: кл1н1чнэ, функц/ональна та 6ioxÍMÍ4Ha оценка nepeôiay поеднано)'патологпвнутр1шн1х opaaHie, методи диференцшовано)'корекцп.
Том 9, Выпуск 4
193
захворювання склала вщ 1 до 38 рош.
31 скарг найчаст1ше зустр1чались наступш: надлишкова маса тта спостер1галась у 107 (88,4%) хворих; загальну слабость, сонливють \ зниження працездатносп р1зного ступеню вира-женосп вщм1чали практично уа пац1енти; загру-динний бть вщм1чали 73 (60,3%) хворих; м'язо-ва слабкють спостер1галась у 45 (37,2%) хворих, здуття черева та закрепи зустр1чались у 95 (78,5%) хворих.
Також у 83 (68,6%)) ¡з загальноТ ктькост1 хворих було д1агностовано супутню гастроезофаге-альну рефлюкснухворобу. Основними проявами якоТ були: бть у. етгастрп та за грудниною у 79 (95,2%), дисфапя - 63 (75,9%) хворих, частий вщриг як з'Т'деною Т'жею, так \ пов1трям - 57 (68,7%) хворих, пркий присмак у рот1 - 64 (77,1%) хворих, вщчуття важкосп в етгастрп впродовж 3-4-х годин пюля прийому Тж - 71 (85,5%) хворих, перюдична нудота та блювота -41 (49,4%) хворий.
Для пщтвердження д1агнозу ГЕРХхворим було проведено езофагогастродуоденоф1броскотю, пролонговану рН-метрш стравоходу та шлунка, пробу з метиленовим сишм \ перфузшний кисло-тний тест за ВегпэМет, рентгеноскотю стравоходу та шлунка.
Ендоскоп1чно негативна ГЕРХ д1агностовано у 34 хворих, що складае 41% вщ ктькост1 пац1ен-т1в з клЫчними проявами захворювання. В ¡н-ших випадках д1агностовано катаральний реф-люкс-езофапт (РЕ) у 35 (42,2%) хворих \ у 14 (16,8%о) пац1ент1в виявлено ерозивний РЕ.
Для проведения рН метрп застосовували рН-метр ИЖК-2 по стандартнш методик пюля проведения кал1бровки електрода. При виконанш рН-метрп показники рН у шлунку були в межах вщ 3,8 до 5,9 \ в середньому дор1внювало 4,3±0,17. У стравоход1 ц1 коливання були мен-шими вщ 6,2 до 7,1 \ в середнш показник дор1в-нював 6,8±0,3. При проведены 24-х годинного рН-мошторингу ми не отримали достов1рноТ ¡н-формаци про ктькють випадмв рефлюксу за до-бу, IX сумарну тривалють \ найдовш1 випадки рефлюксу. Така низька ¡нформативнють методу, який вважаеться "золотим стандартом" у д1агно-стиц1 ГЕРХ, пояснюеться тим, що застосування цього методу направлено на виявлення змш рН у нижнш третиы стравоходу у кислу сторону, а наявнють у хворих з1 зниженою функц1ею щито-под1бною залозою атроф1чного гастриту призво-дить до ппо- чи ахпоргщрп.
Рентгенолопчне обстеження проводили з кон-трастуванням стравоходу \ шлунка у вертикальному, горизонтальному положениях \ в положен-ш Тренделенбурга. При обстеженш особливу увагу звертали на об'ем шлункового вмюту на-тще, наявнють дуоденогастрального \ гастрое-зофагеального рефлюксу, швидкють шлунковоТ евакуацп, перистальтику шлунка, з1яння кард1а-льного вщдту шлунка.
Результати та Тх обговорення
Нами був розроблений метод лкування дуо-деногастроезофагеального рефлюксу медика-ментозну терапш, яка включае застосування прокшетика, сорбенту, урсодезоксихолеву кислоту, терапш доповнюють електрофорезом дн лянки шлунка. Електрофорез проводять шляхом накладання електроду-прокладки на надчеревну дтянку, пщ'еднуючи до клеми ¡з негативним електродом (катодом) та на дтянку нижнього грудного вщдту хребта, пщ'еднуючи до клеми ¡з позитивним електродом (анодом), \ наступного пропускания постшного струму.
Електрофорез проводять вранц1 впродовж 1 години, накладаючи електроди зовшшньо: на передню стшку надчеревноТ дтянки та на ниж-ньо-грудний вщдт хребта. Перед проведениям електрофорезу хворий приймае прокшетик-моторике, сорбент-ентеросгель, а ввечер1 наперед од н ¡-у рсод езоксихол евукисл оту.
При розм1щены активного електроду на передню стшку надчеревноТ дтянки, а пасивного -на дтянку нижнього грудного вщдту хребта вщ-буваеться перем1щення ЕГ1 до катода та ОН" до анода, що зумовлюе змщення кислотно-основно! р1вноваги, змши рН в шлунку, що по-значаеться на д1яльносп шлунка, тканинному диханш. Пщ електродом, що з'еднаний ¡з негативним полюсом, пщвищуеться концентрац1я ¡о-шв К+, збтьшуеться проникливють кл1тинних мембран, знижуеться активнють ферменту аце-тилхолшестерази, що руйнуе мед1атор ацетил-холш. Внаслщок цього пщ електродом накопичу-еться ацетилхолш, п1двищуеться збудлив1сть тканини, стимулюються обмшш процеси. Кр1м того, використання способу дозволяе керувати шлунковою секрец1ею, осктьки при розм1щенн1 негативного електрода в проекци шлунка секре-ц1я пщсилюеться, а при розм1щенн1 позитивного - пригшчуеться. Моторика шлунка та стравоходу стимулюеться не т1льки силовими лш1ями елект-ричного поля, а й препаратом - моторике. Енте-росгель покращуе стан слизовоТ оболонки шлунка та стравоходу за рахунок обволкаючоТ д!Т, адсорбуе значну ктькють жовчних кислот, холе-стеролу, лупв та л1золецитину, чим сприяе на-йшвидш1й л1кв1дац1| запальних зм1н слизовоТ оболонки. У поеднанн1 з електрофорезом також вщбуваеться електроел1м1нац1я вище перерахо-ваних агресивних речовин. Урсодезоксихолева кислота зменшуе цитотоксичну д1ю агресивних лтофтьних жовчних кислот на слизову оболон-ку шлунка та стравоходу. Усе вищевказане дозволяе покращити функцш шлунка та стравоходу, стан слизовоТ оболонки Тх, значно зменшити прояви дуоденогастроезофагеального рефлюксу, а тим самим швидше досягнути позитивно!' клш1чно-ендоскоп1чноТ динам1ки захворювання.
Метод лкування зд1йснюеться наступним чином.
Хворому призначають традиц1йне медикамен-тозне лкування впродовж 15-20 дн1в, що вклю-
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
чае: урсофальк 250 мг по 1 капсул! перед сном, моторике по 10 мг трич1 на добу за 15-20 хвилин до прийняття Тж, ентеросгель по 1 столовш ло-жц1 через 2 години пюля прийому Тж трич1 на добу. Вранщ пюля прийому 1 столовоТ ложки ен-теросгелю проводять електрофорез шлунку.
Один електрод пщкпючають до клеми "мшус" апарату "Поток-1", прокладка площею 300 см розм1щуеться у надчеревнш дтянц1, ¡нший пщ-ключають до клеми "плюс" площею 300 см2 - на нижньо-грудний вщдт хребта. Тривалють про-цедури 60 хвилин, щтьнють струму - 0,05-0,1 мА/см . Лкувальш сеанси проводять щоденно. На курс лкування 10-15 процедур. Розроблений метод лкування захищений патентом УкраТ'ни на корисну модель №37467 [3].
При проведены лкування нами вщм1чено на 5 - 7 день зменшення скарг на важкють у ешгаст-рп, нудоту та вщсутнють блювоти у 100% пац1е-нт1в. Починаючи з 10-1 доби з початку лкування у 65 (78,3%) хворих зменшились больов1 вщчут-тя в етгастри та за грудиною, зник пркий при-смак у рот1, рщше виникав вщриг та зникли зри-гування з'Т'деною Т'жею.
За результатами ендоскотчного обстеження на 10-ту добу, було виявлено зменшення ката-ральних змш слизовоТ стравоходу у вах пац1ен-т1в з катаральним РЕ \ зникнення ерозивних змш у 50% пащент1в. При повторены обстеження на 15-ту добу катаральш змши виявлялись ттьки у 12 (14,5%) хворих, ерозивш змши збер1гались лише у 1 (1,2%) хворого. Також при обстеженш вщм1чалось припинення закиду у шлунок дуоденального вмюту у 83% хворих.
Рентгенолопчне обстеження хворих засвщчи-ло зменшення кшькосп шлункового вмюту на-тще, прискорення шлунковоТ евакуацй', припинення закиду дуоденального вмюту у шлунок у переважноТ бтьшосп хворих. При обстеженш у положенн1 Тренделенбурга з1яння кард1| в1дм1-чалось лише у 4 (4,8%) хворих, а гастроезофа-геальний рефлюкс - у 7 (8,4%) хворих.
Проведения рН-метри засвщчило зменшення по-казник1в рН у шлунку, починаючи з 6-7-1 доби з моменту початку лкування \ на 15-ту добу досягало р1вня 3,1±0,4 (р<0,05), аналопчний показник у ниж-н1й третиы стравоходу дор1внював 6,4±0,2 (р<0,05). Проведения пролонгованоТ рН-метрй' також: не дозволило нам виявити зменшення показниюв рН у нижн1й третин1 стравоходу у кислу сторону.
Реферат
МЕТОД ЛЕЧЕНИЯ ГАСТРОЭЗОФАГЕАЛЬНОЙ РЕФЛЮКСНОЙ БОЛЕЗНИ У БОЛЬНЫХ СО СНИЖЕННОЙ ФУНКЦИЕЙ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, Рева Т.В.
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, гипотиреоз, метод лечения.
В статье приведены результаты лечения 83 больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью на фоне сниженной функции щитовидной железы с использованием метода лечения на основании использования электрического поля постоянного тока. Использование предложенного метода лечения позволило уменьшить основные клинические проявления болезни, а также улучшить функциональное состояние желудка.
Висновки
Анал1з результате лкування хворих на гаст-роезофагеальну рефлюксну хворобу на тл1 зниженоТ функци щитопод1бно1 залози засвщчив до-статньо високу ефективн1сть запропонованого методу лкування. А саме, значно зменшити ¡н-тенсивн1сть кл1н1чних прояв1в захворювання, по-кращити функц1ональний стан слизовоТ' шлунка, покращання перистальтики \ прискорення шлун-ково1 евакуацИ'.
Ендоскоп1чн1 змши з1 сторони слизовоТ стравоходу зменшуються з 10-1 доби з початку л1куван-ня, а до 15-1 доби катаральн1 зм1ни збер1гались 12 (14,5%) хворих, ерозивн1 змши збер1гались лише у 1 (1,2%) ¡з загальноТ' к1лькост1 хворих.
Використання 24-х годинного мон1торингу рН у нижнш третин1 стравоходу у хворих з1 зниженою функц1ею щитопод1бно1 залози не дозволяе отримати об'ективну ¡нформацш про частоту \ ¡нтенсивн1сть гастроезофагеального рефлюксу.
Запропонований метод л1кування е простим у виконанн1, не потребуе використання дорогого обладнання \ практично не мае протипоказ1в до застосування.
Перспективи подальших розробок
В подальшому доц1льно вивчити вплив важко-сп г1потиреозу на переб1г гастроезофагаельноТ рефлюксноТ' хвороби. Дослщити морфолог1чн1 зм1ни слизовоТ шлунка та стравоходу пщ впли-вом запропонованого методул1кування.
1.
3.
4.
Л'пература
Бабак О.Я. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / О.Я. Бабак, Г.Д. Фадеенко // К: Интерфар-ма, 2000. - 175 с
Ивашкин В.Т. Болезни пищевода / В.Т. Ивашкин, A.C. Трухманов // М.: Триада, 2000.-179 с. Патент 37467 Украша, МПК (2006) A61N 1/00. Спо-ci6 лкування дуоденогастроезофагеального рефлюксу / Рева Т.В., Коломоець М.Ю., Рева В.Б. За-явникта власник Буковинськиий державний медич-ний ун1верситет. - u 200808808, заявл. 04.07.2008 ; опубл. 25.11.2008, Бюл. № 22. Centanni Marco. Thyroxine in Goiter, Helicobacter pylori Infection, and Chronic Gastritis / Marco Centanni, Lucilla Gargano, Gianluca Canettieri, [et al.] // The new england journal of medicine. - 2006. - V. 354, № 17. - P. 1787 - 1795.
Tom 9, Выпуск 4
195
Summary
METHOD OF GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE TREATMENT IN PATIENTS WITH THE LOWERED THYROID FUNCTION Reva T.V.
Keywords: gastroesophageal reflux disease, hypothyroidism, method of the treatment.
The article presents the results of the therapy of gastroesophageal reflux disease in 83 patients with the lowered thyroid function. The electric field of a direct current was used as an supplementary element of the treatment. This approach allows to diminish the basic clinical manifestations of the disease and to improve the functional condition of the stomach.
УДК 616.248-053.5-07
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ КОНТРОЛЮ БР0НХ1АЛЬН01 АСТМИ В Д1ТЕЙ ШКШЬНОГО В1КУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ НЕСПЕЦИФ1ЧНО1 Г1ПЕРСПРИЙНЯТЛИВОСТ1 ТА АКТИВНОСТ1 ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ БРОНХ1В
Сажин C.I.
Буковинський державний медичний умверситет, м. Чермвщ
В роботi наведен! результати досл1дження основних паракл1н1чних показнишв, що характеризують патогенетичну ланку бронх'!ально)' астми у дтей — неспециф!чна пперсприйнятлив'!сть, активнсть запалення бронх!в. Встановлено, що !ндекс лаб!льностi бронх!в достов!рно в'!др'!зняеться в груш дi-тей з контрольованим та частково контрольованим переб'!гом в!дносно неконтрольованого вар!анту захворювання. В!рог!дноУ р!зницi показник!в метаболтв оксиду азоту в двох групах пор!вняння не виявлено.
Ключов1 слова: рвень контролю, бронх1альна астма, д1ти, Вступ
На даний час бронх1альна астма (БА) посщае чшьне мюце серед патологи дитячого вку. Вона е одшею з основних причин високоТ захворюва-носп, збтьшення частоти звернень за невщкпа-дною медичною допомогою [8]. Так, упродовж останшх десятилпъ поширенють захворювання серед д1тей з краТ'н Заходу коливаеться в межах 4-18% [6], в УкраТ'ш цей показник у 2008 роц1 ся-гав 5,91% [1].
БА - це захворювання, в основ! якого лежить хроычне алерпчне запалення бронх1в, яке су-проводжуеться Тх пперсприйнятливютю та перн одичними нападами ядухи, що виникають вна-слщок поширеноТ зворотноТ бронх1альноТ об-струкцЛ, зумовленоТ бронхоконстрикщею, ппер-секрец1ею слизу та набряком слизовоТ оболонки бронх1ального дерева [2]. Верифкувати д1агноз БА можна за наявнютю характерних симптом1в (денних та шчних) та зворотносп бронх1альноТ обструкцп, а також за допомогою сурогатних ознак - запалення та пперсприйнятливосп ди-хальних шлях1в, як1 характеризують патогенетичну ланку захворювання [7].
У бтьшосп документе, що стосуються лку-вання та профтактики БА, науковщ використо-вують категорп «тяжкостЬ та «контролю» астми. Згщно сучасних м1жнародних рекомендацш, ха-рактеризуючи БА як хроычне захворювання, пе-реважно вживаеться термш «р1вень контролю», адже нав1ть тяжкий переб1г астми може бути контрольованим доки пащент отримуе адекватне лкування. Разом ¡з тим, слщ визнати, що сучас-на термшолопя е достеменно нестандартизова-
д1агностика.
ною, тому практичш л1кар1 повсякчас нерацюна-льно користуються нею. Так, за винятком визна-чення об'ем форсованого видих за одну секунду (ФОВ1) та пковоТ швидкосп видиху (ПШВ), реш-та показниш, на яких базуеться вериф1кац1я ко-нтрольованосп, е суб'ективними \ залежать вщ ¡ндивщуальних психолопчних особливостей па-ц1ент1в. Разом ¡з тим, визначення р1вня контролю дозволяе обрати подальшу тактику базисноТ протизапальноТ терапп в бк и зменшення при досягненш повного та часткового контролю або, навпаки, збтьшення при неконтрольованому вар1ант1 БА [3,5]. Тому вивчення д1агностичноТ цшносп параклш1чних метод1в обстеження, зок-рема, ознак пперсприйнятливосп та хроычного запалення бронх1в, слщ визначити актуальним \ перспективним не лише з метою верифкацп ко-нтрольованосп переб1гу БА, але \ з точки зору ¡ндив1дуал1зац1Т лкування.
Мета дослщження: визначити д1агностичну цшнють показнимв неспециф1чноТ пперсприйнятливосп та активносп запалення бронх1в у пщ-твердженш контрольованого та частково конт-рольованого переб1гу БА вщносно неконтрольованого вар1анту захворювання в д1тей шктьного в1ку.
Матерали та методи дослдження
У пульмонолопчному вщдтены обласноТ ди-тячоТ ктычноТ л1карн1 (м.ЧерывцО з дотриман-ням принцишв бюетики обстежено 42 дитини шктьного в1ку, хворих на БА, як1 впродовж останшх 3-х мюя^в отримували базисну проти-запальну терапш ¡нгаляцшними глюкокортикос-тероТдами. Йвень контролю щентифкували за
* НДР: «Обфунтування ¡Hdueidyani3oeaHoao лмування бронхшльноГ астми в dimeu шктьного eiKy», державний реестращй-ний номер 0107U004049
