CC BY
20
Summury
ORGANIZATION OF INFLUENZA AND ARVI PREVENTION IN THE FAMILY MEDICINE PRACTICE Ploveckaya I.A., Naduta-Skrinnyk O.K.
Key words: community health, , general practice of the family medicine.
Nowadays the majority of countries in the world the pays much attention to the prevention of diseases, the health education and the promotion of the healthy life-style. We have developed and offered the model of informational support of health care workers which foundation in the family medicine practice. The implementation of the model allows to reduce the number of the cases of the inability for employed population; to reduce the term of incapacity to work; to reduce the average duration of a case of the incapacity to work; to improve the informational, territorial, financial, functional, psychological and cultural access to the preventive measures.
УДК: 616.89-008.442-02:616.895.7
КЛ1Н1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 СЕКСУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ПАРАН01ДНУ ШИ30ФРЕН1Ю
Рахман Л.В., Петрина Н.Ю., Гнатюк С. M.I Льв1вський нацюнальний медичний умверситет ¡м. Данила Галицького, Комунальний заклад Львiвська обласна кл^чна псиxiатpична лжарня!
В статтi проанал'!зовано кл1н1чн1 особливостi сексуальних порушень при афективних розладах в структурi параноидноi шизофрени. Виявлено, що розлади афективноi сфери депресивного репстру в стpyктypi параноидноi шизофрени визначають клiнiко—психопатологiчнi особливостi сексуальних порушень.
Ключей слова: парано'щна шизофрент, афективы розлади, сексуальы порушення.
Розлади в сексуальнш сфер1 у хворих на па-раноТ'дну шизофренш зустр1чаються у 80% ви-падш [1,2] i мають склады мехаызми розвитку. Значну роль у Т'х виникненш Biflirpae поеднання дизонтогенетичних i соц1альних фактор1в, пато-генетичний вплив справляють також характеры! для шизофрени афективы розлади [3,4].
Сексуальы порушення, поеднаш з афективни-ми розладами в структур! параноТдноТ шизофрени, сягають 30 - 38% BCix випадмв [5,6,7,8] i про-являються найчаепше зниженням л1б1до та три-валосп статевого акту, rino- та аноргазм1ею, ri-поерекщею або ж Т'х поеднанням [9,10,11,12]. Виникнення у даного контингенту хворих сексуально! дезадаптаци часто е загрожуючим фактором CTaömbHOCTi ciM'T, тому являе собою не лише медичну, але i серйозну сощальну проблему. На необхщнють поглибленого вивчення сексуально! патологи при ендогенних захворю-ваннях неодноразово вказували деяю автори, однак анал1з основних джерел л1тератури пока-зуе, що ця проблема на тепершнш час е недо-статньо вивчена [13,14,15,16].
Метою нашого дослщження було вивчення клш1чних особливостей сексуальних порушень у хворих з афективними розладами в структур! параноТдноТ шизофрени.
Пщ нашим спостереженням знаходилося 48 чоловшв, BiKOM Bifl 21 до 50 poKiB (середнш BiK 26 ± 2 роки ), хворих на параноТ'дну шизофренш. Нозолопчна д1агностика грунтувалася на крите-р1ях МКХ-10 i проводилася на 0CH0Bi даних KniHi-чних, екпериментально-психолопчних, лабора-торних та ¡нструментальних метод1в. Bei пац1ен-ти пщписали ¡нформовану згоду на участь у до-слщженш та отримували базову антипсихотичну терашю з призначенням нейролептиш у серед-
ньотерапевтичних дозах. КлЫчна картина параноТдноТ шизофрени на момент дослщження на-бувала рис стаб1л1зац1Т процесу. Одним ¡з голо-вних критерив включения була наявнють в KniHi-чн1й картиж сексуальних порушень, як1 виявля-лися шляхом опитування та дослщження по ста-ндартизованш шкал1 - «Сексуальна функ^я чо-ловшв» (СФЧ). Для виключення cynyTHix захво-рювань, ям могли би спричинити афективш розлади та викликати сексуальш порушення, Bei xBopi проходили ретельне соматичне обстежен-ня. Bei обстежеш нами пащенти перебували у шлюбк
3 метою психометричноТ оцшки шизофрешчноТ симптоматики використовувалася стандартизована шкала PANSS. Для визначення депресив-ноТ симптоматики використовувалася Шкала Га-мтьтона (21 пункт), для оцшки вираженост1 симптом1в основного захворювання (параноТдноТ шизофрени) використовувалася шкала загаль-ного ключного враження (CGI). Для виявлення сексуальних порушень з обстеженими категорн ями пащенке проведено анкетування з викорис-танням стандартноТ шкали СФЧ [17], яка вщо-бражае 0CH0BHi параметри сексуального функцн онування особи та ступшь вщхилення Тх Bifl умо-вноТ норми. Для визначення типу статевоТ кон-ституцп використовувалася методика Г.С. Васи-льченка [18].
Bei обстежеш XBopi були розподтеш на 2 групп в залежност1 Bifl особливостей афективних розлад1в. В першу групу було включено 21 патент ¡з д1агнозом параноТдна шизофрешя та розладами афективноТ сфери у вигляд1 тривож-но-депресивноТ симптоматики. Друга група була представлена 27 хворими на параноТдну шизо-френш з депресивно-апатичною симптомати-
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
КОЮ. Групи були CniBMipHMMM по кпшко-демограф1чних ознаках (BiK, амейний стан, три-валють захворювання, тип nepeöiry).
Клш1чна картина афективних порушень у Bcix хворих першоТ' групи полягала в поеднанш ви-раженого ступеня тривоги та смутку, як1 форму-вали основний стрижень цих розлад1в. На фош пригшченого фону настрою 17 пац1ент1в (80,1%) висловлювали скарги на руховий неспокш, в 8 oci6 (38,1%)- до р1вня pi3KOi ажитацп. Почуття вини переживали 18 хворих (85,7%) дано'Г групи, фоби вщм1чалися у 12 хворих (57,1%), порушен-ня сну вщм1чали Bei пац1енти. В 19 хворих (90,5%) були присутш вегетативш розлади, най-част1ше вони скаржилися на головокружшня- 11 oci6 (52,4%), rinepriflpo3-11 пащетчв (52,4%), приступи задухи-6 чоловшв (28,6%), головний бть р1зного характеру був наявний у Bcix пац1ен-TiB, неприемы вщчуття в дтянц1 серця вщм1чали 4 пащенти (19,0%), дискомфорт в абдомшальнш 30Hi виявляли 14 oci6 (66,7%), бть в попереку серед скарг зустр1чався в 5 пац1ент1в (23,8%).
Середня оцшка по шкал1 PANSS в першш rpyni дослщжуваних становила 82,4 ± 11,4 бали. Оцн нка по Шкал1 позитивних симптом1в 26,3 ± 4,2 бали, оцшка по Шкал1 негативних симптом1в 24,4 ± 5,1 бал1в. Композитний ¡ндекс в середньому становив 1,9 ± 0,9 бал1в. Проведена оцшка по фактору ворожють/збудження, середнш результат вщм1чався на piBHi 8,2 ± 1,2 бали. Узагаль-нена середня величина за факторами депре-cii/тривоги становила 12,8 ± 5,1 бал1в. В xofli об-стеження за шкалою Гамтьтона (21 пункт) отримано середнш бал 25,46 ± 2,2. Вираженють тривоги на момент проведения обстеження склала по rpyni в середньому 21 бал. У вщповщ-HOCTi з оцшкою по шкал1 CGI стан бтьшосп па-ц1ент1в першо!' групи (32 хворих - 74,4%) був ви-значений як виражена форма захворювання (значш симптоми, суттеве порушення функци)-показник 5, загальний бал в данш rpyni становив 5, 56 ± 0, 48.
При вивченш особливостей сексуального фун-кц1онування було виявлено, що зниження л1б1до було присутне у Bcix досл1джуваних даноТ групи, з них часткова можлив1сть сексуального функцн онування збер1галася у 5 пац1ент1в (23,8%), по-вна втрата сексуально потягу - у 16 (76,2%). П-по- та аноргазм1ю пщ час опитування виявлено у 11 пац1ент1в (52,4%), в1дсутн1сть оргазм1чних вщ-чутт1в - у 6 (28,6%), пригшчення оргазму - у 7 (33,3%). Скарги на порушення ерекцп висловлювали 18 чоловтв (85,7%), з них повна в1дсут-HiCTb ерекцЛ спостер1галася у 11 (52,4%), явища г1поерекцЛ виявлен1 у 7 чоловтв (33,3%), при-скорена еякуляц1я - у 12 (57,1%). Значну групу склали особи ¡з поеднаними розладами сексуального функц1онування - це 18 oci6 (85,7%), в основному вщм1чалося поеднання г1поерекцЛ та прискореноТ еякуляц1|, прискореноТ еякуляц1| та порушення оргазм1чних в1дчутт1в, в кожному з випадк1в поеднання супроводжувалося знижен-
ням л1б1до.
За шкалою СФЧ загальний показник становив 18,7 ± 1,6 бал1в. Статева конституц1я у 15 чоло-BiKiB (71,4 %) була слабкою, у 6 (28,6 %) - сере-дньою. В данш rpyni мало м1сце зниження Bcix складових сексуально'! функцЛ, але найбтьше страждав показник сексуально! активност1, який характеризуе дез1нтеграц1ю псих1чно'| складовоТ та нейрогуморальноТ регуляц1| копулятивного циклу.
Характерним у кл1н1чн1й картин! афективних порушень у Bcix хворих другоТ групи було те, що на фоы депресивного стану спостер1галася апатична симптоматика з ч1ткою окреслен1стю переживания втрати зац1кавленост1 до под1й у вла-сному житт1, байдуж1стю до проблем ciM'i, робо-ти. В структур! депресивно-апатичного синдрому у 10 хворих (37,0%) домшувала думка про власну неповносправнють, у 24 (88,9%) характерною ознакою виявлено виснажлив1сть псих1ч-HOi д1яльност1, що проявлялася лаб1льн1стю ува-ги, суб'ективним переживаниям зниження пам'ят1 i ¡нтелектуальноТ працездатност1, слабк1стю про-цес1в абстрагування. В судженнях хворих домн нували конкретн1сть та поверхневють. Розлади сну виявлено у 20 хворих (74,1%). Депресивно-апатична симптоматика у 22 пац1ент1в (81,5%) супроводжувалася вегетативними розладами (в1дчуття дискомфорту в Tmi, ломота, озноб), ¡н-тенсивнють яких була б1льше виражена в першш половин! доби. Проведено оцшку ступеня вира-женост1 anaTii, в результат! якоТ отримано насту-nHi дан1: «слабкий ступ1нь» виявлено у 4 пац1ен-TiB (14,8%) даноТ групи, пом1рний ступ1нь - у 18 (66, 7%), прояви вираженого ступеня - у 5 хворих (18,5%).
В xofli обстеження Bcix пац1ент1в другоТ групи за шкалою Гамтьтона (21 пункт) отримано се-реднш бал 29,21 ± 1,3. Виражен1сть тривоги склала по rpyni в середньому 20 бал1в. Середня оцшка по шкал1 PANSS в пац1ент1в другоТ групи становила 79,1 ± 9,6 бал1в. Оцшка по Шкал1 позитивних симптом1в 21,8 ± 3,4 бали, оцшка по Шкал1 негативних симптом1в становила 26,2 ± 4,1 бал1в. Композитний ¡ндекс в середньому становив -4,4 ± 0,7 бал1в. Проведена оцшка по фактору ворожють/збудження, середнш результат вщм1чався на piBHi 4,1 ± 0,7 бал1в. Узагальнена середня величина за факторами депре-cii/тривоги становила 11,6 ± 3,0 бал1в. У BiflnoBi-дност1 з оцшкою по шкал1 CGI стан бтьшосп па-ц1ент1в другоТ групи (37 хворих - 84,09%) був ви-значений як виражена форма захворювання (значш симптоми, суттеве порушення функцп)-показник 5, загальний бал в данш rpyni становив 5, 44 ± 0, 32.
Дослщження особливостей сексуального фун-кц1онування у пац1ент1в другоТ групи показало, що зниження л1бщо було присутне у 22 хворих (81,5%). Часткова можливють сексуального фун-кц1онування збер1галася у 6 пац1ент1в (22,2%), повна втрата сексуально потягу виявлена у 16
пац1ен"пв (59,3%). 1нформацш щодо ппо- та ано-ргазмп пщ час опитування подали 18 пащетчв (66,7%), з них вщсутнють оргазм1чних вщчутпв виявили 4 оаб (14,8%), пригшчення оргазму було у 14 пац1ент1в (51,9%). Скарги на порушення ерекцп висловлювали 17 чоловшв (63,0%), з них явища ппоерекцп спостер1галася в 10 пащетчв (37,0%), повна вщсутнють ерекцЛ виявлена у 7 чоловшв (25,9%). В процеа розпитування в 1 чоловка була виявлена ретардована еякуляц1я, що становить 3,7%. Значну групу склали особи ¡з поеднаними розладами сексуального функцю-нування- це 23 особи (85,2%). В основному вщ-м1чалося поеднання ппоерекцп та порушення оргазм1чних вщчутпв, в кожному з випадш поеднання супроводжувалося зниженням л1бщо.
За шкалою СФЧ загальний показник становив 17,23 ± 1,2 бали. Статева конституц1я у 18 чоло-вшв (66,7 %) другоТ групи була слабкою, у 9 (33,3 %) - середньою. В данш груш мало мюце значне зниження сексуально!' активное^ ¡з зниженням вах складових копулятивного циклу.
Результати проведеного дослщження показали, що при парано'щнш шизофренп розлади афективноТ сфери депресивного регютру визна-чають клшко-психопатолопчш особливосл сек-суальних порушень. Так, при депресивному синдром! з апатичним компонентом сексуальш порушення мають переважно поеднаний характер та проявляються ппоерекщею, порушенням ор-газм1чних вщчутпв та зниженням л1бщо. При тривожно-депресивнш симптоматиц1 спостерн гаються ппоерекщя та прискорена еякуляц1я, або прискорена еякулящя з порушенням оргаз-м1чних вщчутпв та зниженням л1бщо.
Таким чином, проведене дослщження дае змо-гу теоретично обфунтувати необхщнють засто-сування комплексу метод1в (кпшко-психопатолопчних, сексолопчних) для всеб1чноТ оцшки сексуальних порушень у хворих на пара-ноТдну шизофренш, що створюе передумови для подальшоТ розробки терапевтичних програм корекцп сексуальних порушень з метою пщви-щення р1вня подружньоТ адаптаци для даного контингенту ос1б.
Л'пвратура
1. Кришталь В. В. Сексология : руководство в 4 ч. / В. В. Кришталь, С. Р. Григорян. - Харьков, 1999. -1150 с.
2. Кутько И. И. Сексуальные расстройства в клинике шизофрении и их дифференцированная терапия / И. И. Кутько, В. А. Стефановский // Сексология и андрология : сб. статей. - К., 1992. - Вып. 1. - С. 42-44.
3. Сонник Г. Т. Реабилитация семейной гармонии супружеской пары при шизофрении у мужа / Г. Т. Сонник / Арх. ncnxiaTpii. - 2005. - Вип. 2. - С. IBS-IBS.
4. Comparison of sexual dysfunction in male schizophrenic patients maintained on treatment with classical antipsychotics versus clozapine / D. Aizenberg, I. Mo-dai, A. Landa [et al.] // J. Clin. Psychiatry. - 2001. -Vol. 62, № 7. - P. 541-544.
5. Mathew R. J. Sexual dysfunctions in depression / R. J. Mathew, M. L. Weinman // Arch. Sex. Behav. - 19B2. - Vol. 11, № 4. - P. 323-32B.
6. Кочарян Г. С. Формирование синдрома тревожного ожидания сексуальной неудачи у мужчин / Г. С. Кочарян // Рос. психиатр. журнал. - 2000. - № 3. - С. 10-14.
7. Angst J. Sexual problems in healthy and depressed persons / J. Angst // Int. Clin. Psychopharmacol. -199B. - Vol. 13, №6. - P. 1-4.
B. Increased incidence of depressive symptoms in men with erectile dysfunction / R. Shabsigh, L. T. Klein, S. Seidman [et al.] // Urology. - 199B. - Vol. 52, № 5. -P. B4B-B52.
9. Baldwin D. S. Depression and sexual dysfunction / D. S. Baldwin // Br. Med. Bull. - 2001. - Vol. 57. - P. B1-99.
10. Elk R. Depression in schizophrenia: a study of prevalence and treatment / R. Elk, B. J. Dickman, A. F. Teggin // Br. J. Psychiatry. - 19B6. - Vol. 149. - P. 22B-229.
11. Ducrocq F. Depression and sexual disorders / F. Ducrocq // Encephale. - 1999. - Vol. 25, № 5. - P. 515-516.
12. Clayton A. H. Recognition and assessment of sexual dysfunction associated with depression / A. H. Clayton // J. Clin. Psychiatry. - 2001. - Vol. 62, Suppl. 3. - P. 5-9.
13. Маркова M. В. До проблеми трансформацп ¡нституту ciM'i / М.В.Маркова // Мжнар. ncnxiaTp., психотерапевт. та психоанал1т. журнал. - 2007. -№ 1. - С. 91-94.
14. Кришталь В. В. Сексуальная гармония супружеской пары; Сексуальная дисгармония супружеской пары / В. В. Кришталь, Г. П. Андрух. - Харьков : Велес, 1996. - 272 с.
15. Сонник С. Г. Роль циркад1анних ритмю у патогенез! сексуально! дисгармони подружньоТ пари, в якш чоловк XBopie на шизофрешю / С. Г. Сонник // Мед. перспективи. - 2001. - № 3. - С. 75-7B.
16. Рожков В. С. Подружня дезадаптацт як комплекс сексологмних, невротичних i медико-психологнних проблем (причини, мехашзми розвитку, клУка, психотерапт) : автореф. дис... д-ра мед. наук : 14.01.16 / В. С. Рожков. - К., 2002 - 34 с.
17. Кришталь В. В. Сексология : руководство в 4 ч. / В. В. Кришталь, С. Р. Григорян. - Харьков, 1999. -1150 с.
1B. Сексопатология : справочник / под ред. Г. С. Ва-сильченко. - М.: Медицина, 1990. - 576 с.
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СЕКСУАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ У ВОЛЬНЫХ ПАРОИДАЛЬНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ Рахман Л.В., Петрина Н.Ю., Гнатюк С.М.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, аффективные расстройства, сексуальные нарушения.
В статье проанализированы клинические особенности сексуальных нарушений при аффективных расстройствах в структуре параноидной шизофрении. Установлено, что аффективные расстройства при параноидной шизофрении предопределяют клинико-психопатологические особенности сексуальных нарушений.
Актуальт проблемы сучасно!" медицины
Summary
CLINICAL FEATURES OF SEXUAL DISORDERS IN PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA Rakhman L.V., Petryna N.Yu., Hnatiuk S.M.
Key words: paranoid schizophrenia, affective disorders, sexual disturbances
The paper is centered around the clinical features of sexual disturbances in persons with affective disorders in the structure of paranoid schizophrenia. It has been found out the affective disorders of depressive register in the structure of paranoid schizophrenia determine clinical and psychopathological features of sexual disturbances.
УДК 616.329 - 002/:616.441 - 008.63 - 085
МЕТОД Л1КУВАННЯ ГАСТР0Е30ФАГЕАЛЬН01 РЕФЛЮКСН01 ХВ0Р0БИ У ХВОРИХ 31 ЗНИЖЕНОЮ ФУНКЦ1ЕЮ ЩИТ0П0Д1БН01 3АЛ03И •
Рева Т.В.
Буковинський державний медичний умверситет
У статт! наведено результати л!кування 83 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу на тл! знижено/' функцп щитопод1бноУ залози ¡з застосуванням методу, в основ! якого е використання електричного поля пост!Йного струму. Використання запропонованого методу л!кування дозволило зменшити основн! прояви рефлюксноУ хвороби та покращити функц!ональний стан шлунка. Ключов1 слова: гастроезофагеальна рефлексна хвороба, ппотиреоз, метод лкування.
Вступ'
Багато уваги останнш часом придтяеться гас-троезофагеальнш рефлюкснш хвороб! (ГЕРХ), яка стала предметом чисельних дослщжень \ публкацш. Така присктлива увага пояснюеться великою розповсюдженютю дано'Г патологи, на-явнютю значноТ кшькосп "масок" та ускладнень ключного переб1гу захворювання [1,2]. Незва-жаючи на це, д1агноз гастроезофагеальноТ' реф-люксно! хвороби зустр1ти в ¡стор1ях хвороби доводиться не часто. Переважна бтьшють л1кар1в уникають ставити цей д1агноз, надаючи перевагу ¡йшш патологи з1 схожою симптоматикою. Це не-рщко призводить до пперд1агностики захворю-вань серцево-судинноТ системи, верхшх дихаль-них шлях1в та шлунково-кишкового тракту.
Саме тому, ми звернули увагу на поеднанш га-строезофагельноТ' рефлюксноТ хвороби з1 зни-женням функцЛ щитопод1бноТ залози. Адже наявнють ппофункцп щитопод1бно1 залози створюе ус1 передумови до розвитку ГЕРХ. Дефщит ти-рео'щних гормошв викликае порушення вуглево-дного, бткового та лтщного обмш1в. Зниження синтезу бтку та енергозабезпечення оргашзму призводить до зниження функцп гладко!', скелет-но1 мускулатури, кровотворних оргашв та ендо-кринних залоз, також значно страждають кл1тко-вий та гуморальний ¡муытети.
3 велико! ктькост1 симптом1в характерних для хворих на ппотиреоз особливу увагу на себе звертають наступш: гтодинам1я з наступним пщвищенням маси тта, м'язова слабкють, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, пщвищення внутршньочеревного тиску внаслн док наявносп метеоризму та закретв, розвиток атроф1чного гастриту з г1по- чи ахлоргщр1ею, порушення шлунковоТ евакуацп та перерозтягнен-
ня шлунка. Внаслщок порушення лтщного o6mí-ну та дискшезп позапечшкових жовчних шлях1в, розвиток жовчнокам'яноТ хвороби. Усе це е чу-довими передумовами до розвитку ГЕРХ.
Ще одним важливим фактором, що впливае на прогресування патолопчних 3míh у шлунку та прогресуванн1 ГЕРХ, е недостатне всмоктування npenapaTiB щитопод1бноТ залози. За тверджен-ням Marco Centanni [4] для ф1зюлопчного всмоктування тироксину необхщно мати здоровий шлунок ¡3 нормальною кислотоутворювальною функц1ею. Мехашзми впливу кислотносп на всмоктування тироксину на сьогодш до мнця не вивчеш, адже загальновщомо, що всмоктування тироксину вщбуваеться в тонкш кишцк Але на-явнють атроф1чного гастриту призводить до не-06xiflH0CT¡ пщвищити денну дозу тироксину на 22 - 34 %. В подальшому з розвитком захворювання необхщнють у збтьшеш дози зростае.
Мета дослщження: розробити метод лкування ГЕРХ у хворих 3i зниженою кислотоутворювальною функц1ею шлунка на тл1 зниженоТ функцп щитопод1бно1 залози шляхом безпосередньоТ дп електричного поля на шлункову секрецш, моторику травного каналу, за допомогою застосуван-ня гальвашчного струму та базисноТ терапи для забезпечення ефективносп лкування.
Матерали та методи дослдження
Нами був обстежений 121 хворий на ппотиреоз у вщ1 Bifl 22 до 84 pokíb. 3 них переважну 6i-льшють скпали жшки - 87 (71,9%), чоловтв було всього 34 (28,1%). За причинами розвитку захворювання XBopi розподтились наступним чином: щюпатичний ппотиреоз - 47 (38,8%) хворих, пюляоперацшний ппотиреоз - 58 (48%), авто1му-нний тирео'Щит - 16 (13,2%>) хворих. Давнють
* Робота е фрагментом комплексноï теми кафедри: Мехашзми формування та oco6nueocmi nonÍMop6idHocmi: кл1н1чнэ, функц/ональна та 6ioxÍMÍ4Ha оценка nepeôiay поеднано)'патологпвнутр1шн1х opaaHie, методи диференцшовано)'корекцп.
