Зміни політичної культури в умовах соціально-політичних зрушень Текст научной статьи по специальности «Право»

обумовлювалось юторичним досвщом, жорстокими реалiями колошального минулого. Саме звiдсiля випливали «гаранта» права на життя, особисту не-доторканшсть, проти рабства та примусово'1' пращ, нелюдяного ставлення, позбавлення майна, дискримшацп з мотивiв раси, примусове здшснення постанов щодо гарантiй прав i свобод тощо. Наслiдком колошального гшту виявились i строго визначеш конституцiями умови набуття громадянства, завдяки чому рiзнi елiти прагнули отримати доступ до важелiв державно'1' влади, оволод^и засобами виробництва, економiкою, нащональними над-баннями взагалi. Колонiальне минуле обумовило й вщсутшсть у текстах основних закошв фшсаци права усього населення на сощальне забезпечення, у тому чист й пенсiйне.

Л1ТЕРАТУРА

1. Конституция Малави // Конституции государств Африки : в 3 т. - М. : Прогресс, 1966. - Т. 3. - С. 28-120.

2. Конституция Республики Гана // Там само. - Т. 1. - С. 113-182.

3. Конституция Республики Замбия // Там само. - Т. 2. - С. 93-212.

4. Конституция Республики Кения 8 декабря 1963 г. (с поправками 1964-1965 гг.) // Там само. - Т. 2. - С. 237-413.

5. Конституция Сьерра-Леоне // Там само. - Т. 3. - С. 319-408.

6. Конституция Уганды // Там само. - Т. 3. - С. 499-610.

7. Конституция Федерации Нигерии // Там само. - Т. 1. - С. 552-685.

8. Муромцев Г. И. Источники права в развивающихся странах Азии и Африки: система и влияние традиции / Г. И. Муромцев. - М. : Изд-во Ун-та дружбы народов, 1987. - 151 с.

О. М. Юндратець, доктор пол^ичних наук, професор

ЗМ1НИ ПОЛ1ТИЧНО1 КУЛЬТУРИ В УМОВАХ СОЦ1АЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНИХ ЗРУШЕНЬ

У наш час з'явилися новi «подразнюючЬ» обставини, як змушують жите-лiв Украши визначати свою позищю щодо минувшини, юторп держави та сьогодення. У першу чергу - це вшна, до того ж вшна, яка розпочата крашою, що донедавна вважалася важливим стратепчним партнером, а п народ роз-глядався бшьшютю населення як дружнш, «братнш» народ. Соцiалiзацiя громадян краши, яка перебувае у сташ вшни, ускладнюеться. Це пов'язано з тим, що поширеними стають ксенофобш настро'1', яю створюють перешкоди повернення до мирного життя.

Наукове життя

Пол^ичш кризи та намагання !х усунути, реформи теж сприяють змiнам пол^ично'1 культури. Полiтичнi лщери прагнуть заручитися пiдтримкою реформ населенням, а тому пояснюють свою позищю через засоби масово'1 ш-формацп, тим самим змiнюють уявлення частини людей, 1'х полiтичну свщо-мiсть та поведiнкy Наприклад, реформа управлшня, децентралiзацiя уже нинi привела до змш у полiтичнiй культурi частини населения. Створенi громади, об'еднаш в них люди намагаються ефективно вирiшувати мiсцевi проблеми. Хоча прошарок таких людей невеликий, однак значення таких змш у поведш-ковш культурi дуже важливе.

Пасивна частина суспшьства змушена (можливо, не бажаючи цього) якось теж реагувати на появу субкультури пасюнарпв (пiдтримуe, схвалюе чи за-суджуе). Дехто намагаеться вщсторонитися вiд процесiв, що вщбуваються в крш'ш, не реагувати на них. У пол^ичнш поведiнцi прийнято видшяти два види: пол^ично'1 дiяльностi та бездiяльностi, яка в свою чергу викликана або байдуж1стю або «мовчазним, бездiяльним» неприйняттям. Однак вщбуваються когштивш процеси, людина, що залишаеться осторонь трансформацiйних процесiв, усе рiвно 1'х певною мiрою осмислюе, в думках визначае свое мюце в цих процесах.

Будь-яке реагування на пол^ичш поди е поштовхом до змш в пол^ичнш культур^ адже новi знання, навики, моделi поведiнки е цеглинками в побудо-вi пол^ично'1 культури чи то народу, чи окремо'1 людини.

Ниш для Украши руйнування «корупцшно'1 культури» е найбшьш нагаль-ним. Це, а не створення антикорупцшних оргашв, е основною умовою успiху в боротьбi з корупцiею. Корупцiйнi практики утвердилися i в сферi полггики (пiдкуп виборцiв, непублiчнi торги при розподш посад, грошове мотивуван-ня при переходi з одше'1 пол^ично'1 сили до шшо'1 тощо). Значна кшькють громадян, знаючи «корупцшне» минуле пол^ика, все ж вiддавали за нього голоси на виборах, позитивно оцшювали, не засуджували за явно протизакон-нi дГ1. Це свщчить про те, що корупцiя стала звичною практикою, мехашзмом вирiшення проблем у вах сферах життя, в тому чист й полiтичному, а тому юнуе необхiднiсть ресоцiалiзацii громадян Украши, яка б зруйнувала цю «корупцшну» культуру.

Влада, що проводить реформування в рiзних сферах життя, мае бути за-цiкавлена у формуванш певно'1 пол^ично'1 культури, оскшьки це дозволяе ш певним чином передбачати пол^ичну поведiнку людей, робити пол^ичш прогнози. Сформованi стереотипи, мiфи, символи, образи, традицп тощо ви-значають типовi зразки поведiнки. Певш мiфи та стереотипи, уявлення про пол^ику, сферу полiтичного, полiтичне життя, яю формуе держава, часто засвоюються, з одного боку, через те, що вс хочуть вiрити в краще, а з друго-

го боку, тому, що особистий досвщ обмежений, бшьшють людей апол^ичш, сприймають вже готовий шформацшний продукт. Однак не кожна держава проводить шформацшну пол^ику, яка б не просто забезпечувала стабшьшсть та передбачувашсть поведшки громадян, але i сприяла розвитку суспшьства, в тому числi й розвитку пол^ично! культури. В умовах сощально-пол^ичних зрушень змiни пол^ично! культури вщбуваються динамiчно.

Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор

СУТН1СТЬ I СТРУКТУРН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРАВОСВ1ДОМОСТ1

Суб'ективне вщношення людей до правових явищ охоплюеться поняттям правосвiдомостi як сукупностi правових уявлень, почутпв, переконань, ощ-нок, що виражають суб'ективне вщношення шдиввдв, сощальних груп, сус-пiльства в цшому до дiючого або бажаного права, шших правових явищ, до поведшки людей у сферi правового регулювання [1, с. 36-38].

Правосвщомють мае складну структуру, яка може бути представлена у ви-глядi певних взаемопов'язаних елементiв i утворень, як розрiзняються мiж собою, по-перше, за ознакою сощально! спiльноти; по-друге, з точки зору 1'х змюту; по-трете, за глибиною пiзнання правових явищ.

Реальними ноаями правосвiдомостi в суспшьному життi виступають со-щальш спiльноти й iндивiди. Правосвiдомiсть рiзних соцiальних спiльнот i iндивiдiв, що взята в едносп двох бомв - рацiонального (iдеологiчно-го) i емоцiйного (психологiчного), утворюе його соцiальну структуру, яка постае у виглядi суспiльноi, групово'1 i iндивiдуальноi правосвщомосп.

Суспiльна правосвiдомiсть не тiльки дае людиш певну суму правових знань, але й служить основою юридично'1 оцшки реальних вiдносин мiж людьми, вироблення вщношення до вимог правових норм, практично'1 дiяль-ностi з правотворчосп, реалiзацii правових норм та ш Правосвiдомiсть сус-пiльства в цшому об'ективуеться у виглядi юнуючого законодавства, правопорядку, режиму законносп, системи правоохоронних i правозастосовчих оргашв, системи норм права, вимог, заборон, обмежень, дозволiв.

Групова правосвiдомiсть - це колективш (груповi) уявлення i почуття про право та iншi правовi явища, якi виражають вщношення i оцiнки правових явищ з боку сощальних груп, колективiв, тимчасових сощальних утворень.

1ндивщуальна правосвiдомiсть формуеться на основi безпосереднього впливу суспшьно'! i групово'1. Вона поеднуе в собi 1'х елементи, а також шди-