CC BY
27
4. Referendum [Scrutini] (In complesso) - Referendum costituzionale del 4 dicembre 2016 - Ministero dell'Interno [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://elezioni.interno.it/referendum/scrutini/20161204/FX01000.htm.
В. Д. Водят, кандидат фшософських наук, доцент, Нащональний юридичний унiверситет iменi Ярослава Мудрого
МЕНТАЛЬН1 ТРАНСФОРМАЦП В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Розвиток будь-якого суспiльства, людини проходить пiд визначальним впливом культури. Поза й досягненнями поведiнка i дiяльнiсть людини, со-цiальних спшьнот утрачають спрямованiсть розвитку, сенс юнування. Поль тика, як i будь-який шший вид людсько'1 дiяльностi, мае свщомий характер. Визначаючись у кшцевому пiдсумку об'ективними економiчними й сощаль-ними чинниками, вона водночас здшснюеться пiд впливом свiдомостi та культури людей. В культурi дiстають вщображення спосiб людського буття, набутий досвщ, традицп, цiнностi та механiзм i'x реалiзащi.
Полiтичнi вiдносини визначаються не тшьки активно iснуючим стввщ-ношенням сил, але й нагромадженими в ходi iсторичного процесу уявлення-ми про св^, цiнностi, зразки поведшки, що передаються в межах культури. Пол^ика - частина культури. У пол^ичнш дiяльностi виявляються певнi щнносп i певнi стiйкi зразки поведшки. Без вивчення i врахування суб'ек-тивного чинника полiтичного життя, впливу на останне ментальносп немож-ливо осягнути сутшсть полiтичних явищ i процесiв, визначити тенденцii й перспективи ix розвитку. Ментальнiсть характеризуе специфiчнi рiвнi iнди-вiдуальноi й колективноi свiдомостi, являючи собою характеристику специ-фiчного типу мислення. Навички усвщомлення навколишнього, розумовi схеми, комплекси образiв культурально виявляються в ментальностi. Вона формуеться на основi природних даних i соцiально обумовлених компонентiв (сощального досвiду, здорового глузду, iнтересiв, емоцiйноi вразливостi), розкриваючи уявлення людини про св^, проявляючи звички, пристрастi, колективш емоцiйнi шаблони.
Найбiльш вираженими ознаками укра1нсько1 ментальностi е: кардоцен-тричшсть (сентименталiзм, емпатiя, чуттевiсть); анарxiчний iндивiдуалiзм (прагнення до особисто1 свободи без належного стремлшня до державностi); перевага емоцшного, чуттевого над волею та штелектом.
Головнi труднощi вивчення ментальносп в тому, що дослiдники мають на практищ справу з мисленням, нормами поведшки й почуттями, у той час
як ментальшсть перебувае глибше цих форм, а проявляеться, тшьки проек-туючись на екрани рiзних символiчних практик, матерiалiзуеться в мисленнi, почуттях i дiях. Ментальнiсть вiдрiзняеться досить сталим характером, мютить у собi цiннiснi орiентацii (цiнностi усвiдомлюванi й такi, що формулюють життевi настанови), але не вичерпуеться ними, характеризуючи глибиннi рiвнi колективного й iндивiдуального несвiдомого. Вона виражае житщ^ й практичнi настанови людей, стшю образи свiту, емоцшш переваги, властивi спiвтовариству й культурнш традицп.
Особливiсть розвитку суспiльств перехщного типу (вiд одше"1 моделi роз-витку до шшо!) пов'язана зi змiнами як об'ективних умов, так i соцiальних прiоритетiв, цiнностей та орiентацiй. Трансформування свiтоглядних орiен-тацш тривалий час перебувае в сташ амбiвалентностi (поеднання протилеж-них, суперечливих тенденцш), руйнування попереднiх свiтоглядних стерео-типiв i формування ново! або реконструкцп юнуючо1 системи цiнностей. За цих умов значно ускладнюеться орiентацiя громадян у полiтичному життi суспшьства, у визначеннi iндивiдуальних позицiй до тих чи шших суспiльних процеав. Ми будуемо демократичне суспiльство, а демократия - це особлива культура ставлення до суспшьного життя, яка грунтуеться на визнаннi фундаментально'!' гщносп людини. Вiдсутнiсть демократичних передумов у нашш кра1ш не могла не вщбитися на ментальностi украшського народу. Тривале панування тоталiтаризму деформувало уявлення про демократiю. Необхiдний довготривалий досвщ устшно1 дiяльностi демократичних шститупв, щоб у нацiональному характерi утвердились таю риси демократа, як терпимють, готовшсть до спiвробiтництва з людьми, що мають iншi полiтичнi та щейш погляди, повага прав особи i меншин, усвiдомлення громадянами принципу «держава для громадянина», дотримання закону уама громадянами, неза-лежно вщ посади, статусу тощо.
Саме ментальшсть визначае пол^ичну поведiнку iндивiдiв i соцiальних спiльностей, надаючи ш певного змюту i спрямування. Сучаснiй Укршш за-галом властива прихильнiсть до захщноевропейських полiтичних цшностей, але пом^ними е риси ментальностi та культури схщних народiв, зокрема орiентацiя на харизматичних лiдерiв, пiдданське ставлення до будь-якого центру влади, етатизм, тдпорядковашсть церкви державь Потрiбно зазна-чити, що в украшщв переважають бшьш патерналiстськi настро1, тобто замiсть активно1 громадянсько1 позицп перевага надаеться пошуку заступництва «зверху». До того ж, можна спостер^ати поеднання протилежних цшностей i норм, тобто, з одного боку, - вимога демократичних свобод, а з другого -схвалення недемократичних методiв виршення суспiльних проблем. Звучить тдтримка ринкових вiдносин, а на противагу - вимога сошально1 рiвностi. Спостерiгаеться нездатнiсть до адекватно1 оцiнки власних нацiональних ш-
тереав, схильшсть бiльше розраховувати на зовшшню допомогу, нiж на власш сили.
Матерiальний добробут людини школи не був для нашого суспiльства базовою цiннiстю. Нинi ми спостер^аемо, як на тлi витискання суспшьно-значущих мотивiв та марriналiзашi культурного простору формуеться якiсно шша молодiжна культура, утворюеться новий клас - клас тдприемшв, ви-никнення якого з самого початку пронизуе фундаментальне протирiччя мiж власними штересами та суспiльно-значущими цiнностями. На вщмшу вiд держав, якi випробували «цившзуючий вплив катталу» ранiше, мешканцi Украши сторiччями орiентувались здебiльшого на норми общинного колек-тивiзму, що втшюють, насамперед, iнтереси ам% общини, стану, держави. З раншх рокiв людина вiдчувала не просто залежнiсть, але й безумовну тд-порядкованiсть груповим общинним iнтересам. Засуджувалася i тддавалась остракiзму орiентацiя на власнi штереси. Причому в XX ст. таю традицп посилювались ще i дуже жорстоким тотальним контролем держави, що ви-ключав будь-яку активнiсть громадянина Украши. Ось чому в бшьшосп ре-гiонiв люди з великими труднощами сприймали ще'1 лiберальноi демократп, основанi на неприродних для них цшностях: поняття ринку, пол^ично'1 i економiчноi свободи, конкуренцп, морально'1 автономп тощо. Украшськш ментальностi й сьогодш властивi ще'1 общинностi, справедливостi, патрютич-ностi, не прагматичного, а орiентованого на iдеальнi цiлi способу життя.
Стабшьносп суспiльства, вiрогiдностi прогнозiв пол^ичних процесiв сприяе еднiсть ментальностi украшського народу, на яку впливають сощаль-но-етнiчнi вiдмiнностi. Навряд чи сумшвно, що ментальнiсть населення Криму, Слобожанщини, Придншров'я i Галичини, насамперед, не ствпадають якiсно. Але вони просто рiзноманiтнi i зумовленi особливостями сощально-культурного i економiчного розвитку регюшв. Вiдмiнностi вiдбиваються на сприйманнi сучасних проблем суспшьства, iснують внаслiдок сощально'1 рiзнорiдностi суспiльства. Але вони можуть стати i джерелом дестабшзацп суспшьно-пол^ичного життя.
Важливу роль у поличному життi суспiльства вiдiграють традицп. Саме 1'м властива унiкальна якiсть, що забезпечуе збереження безперервностi ю-торичного (а отже, поличного) процесу. 1стотне й мiсце стереотипiв. Вони формують почуття пол^ично'1 iдентичностi, виконують щентифшацшно-ш-тегруючi, орiентацiйнi, а iнодi й дезiнтегруючi функцп. У сучасному политичному процесi протиборствують двi тенденцп: з одного боку, пiдвищуеться активнють людей, 1'х участь у полчищ; а з другого - поглиблюеться вщчу-ження громадян вiд пол^ичних iнститутiв.
Украшському суспiльству сьогоднi як школи потрiбна загальна щеолопч-на платформа, вибудувана на фундамент украшсько! ментальностi, що розу-
мiеться як духовно-психолопчний споаб св^осприймання й освоення на-вколишньо1 дiйсностi. 1нтегруючим елементом виступае пол^ичний свiтогляд, що становить частину загального св^огляду окремо"1 людини, окремо"1 групи або шшо'! сощально"1 спiльностi. Великий вплив на характер пол^ичних орiентацiй, симпатiй i антипатш людей роблять домiнуюча в сус-пiльствi система свiтоглядних позицiй, щншсно-нормативних настанов. Причому найбiльший вплив на характер пол^ично"1 культури, полiтичну участь, пол^ичну поведiнку роблять тi пол^ичш цiнностi (демократичнi, лiберальнi, авторитарнi й ш.), якi належать до категорш, якi устоялися, одержали певне емоцшно-почуттеве фарбування, цiнностi, «пропущеш» не тшьки через свщомють, але й через «душу» людини. Втшюючи щншсно-змютовну детермiнацiю пол^ично"1 активностi людини, ментальшсть характеризуе п здатнiсть розумiти специфiку сво'х владнозначущих iнтересiв, дiяти при досягненш цiлей вiдповiдно до правил пол^ично"1 гри, а також творчо пере-будовувати свою дiяльнiсть при змш потреб i зовнiшнiх обставин. За умов суверенного юнування вщроджуються такi традицiйнi риси украшсько"1 ментальносп, як народоправство, толерантнiсть, лiберальне ставлення до держави (не людина i нащя для держави, а держава для людини i нацп). У сучасних умовах в Укршш особливо актуальним бачиться збереження на-щонально"1 згоди. Основою И може виступати суспшьний консенсус у вщ-ношенш прихильностi до демократичного реформування. Необхщш одно-часнi перетворення в економiчнiй, полiтичнiй i соцiальнiй сферах з урахуванням духовного рiвня суспiльства.
Н. В. Гайворонюк, кандидат фшософських наук, доцент, Львiвський державний унiверситет внутршшх справ
ПРАВО НА 1ДЕНТИЧН1СТЬ У КОНТЕКСТ ТРАНСФОРМАЦ1Й СУЧАСНОГО УКРАШСЬКОГО СОЦ1УМУ
Стрiмкi змiни, що нинi вщбуваються практично у кожнiй сферi суспшьного та шдивщуального буття, спонукають до перегляду та розумшня !х звиклих форм. Дискусп, що точаться у правознавсга, фшософп права та по-л^ологл щодо ролi, яку воно виконуе сьогодш, щодо змюту та вiдображення у рiзних буттевих iпостасях, е тому наочним тдтвердженням. Якщо класич-не розумiння права, що сформувалось у попередню добу, характеризувалось
