Сутність і структурні особливості правосвідомості Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

го боку, тому, що особистий досвщ обмежений, бшьшють людей апол^ичш, сприймають вже готовий шформацшний продукт. Однак не кожна держава проводить шформацшну пол^ику, яка б не просто забезпечувала стабшьшсть та передбачувашсть поведiнки громадян, але i сприяла розвитку суспшьства, в тому числi й розвитку пол^ично! культури. В умовах сощально-пол^ичних зрушень змiни пол^ично'1' культури вщбуваються динамiчно.

Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор

СУТН1СТЬ I СТРУКТУРЫ ОСОБЛИВОСТ1 ПРАВОСВ1ДОМОСТ1

Суб'ективне вщношення людей до правових явищ охоплюсться поняттям правосвiдомостi як сукупностi правових уявлень, почутпв, переконань, ощ-нок, що виражають суб'ективне вiдношення шдиввдв, соцiальних груп, сус-пiльства в цшому до дiючого або бажаного права, шших правових явищ, до поведшки людей у сферi правового регулювання [1, с. 36-38].

Правосвщомють мае складну структуру, яка може бути представлена у ви-глядi певних взаемопов'язаних елементiв i утворень, як розрiзняються мiж собою, по-перше, за ознакою сощально'1' спiльноти; по-друге, з точки зору !х змюту; по-трете, за глибиною пiзнання правових явищ.

Реальними ноаями правосвiдомостi в суспшьному життi виступають со-щальш спiльноти й iндивiди. Правосвiдомiсть рiзних соцiальних спiльнот i iндивiдiв, що взята в едност двох бомв - рацiонального (щеолопчно-го) i емоцiйного (психологiчного), утворюе його соцiальну структуру, яка постае у виглядi суспшьно1', групово! i шдивщуально'1' правосвщомосп.

Суспiльна правосвiдомiсть не тiльки дае людиш певну суму правових знань, але й служить основою юридично! ощнки реальних вiдносин мiж людьми, вироблення вщношення до вимог правових норм, практично! дiяль-носп з правотворчосп, реалiзацii правових норм та ш. Правосвiдомiсть сус-пiльства в цшому об'ективуеться у виглядi юнуючого законодавства, правопорядку, режиму законносп, системи правоохоронних i правозастосовчих оргашв, системи норм права, вимог, заборон, обмежень, дозволiв.

Групова правосвiдомiсть - це колективш (груповi) уявлення i почуття про право та iншi правовi явища, якi виражають вщношення i оцiнки правових явищ з боку сощальних груп, колективiв, тимчасових сощальних утворень.

Iндивiдуальна правосвiдомiсть формуеться на основi безпосереднього впливу суспшьно'1' i групово'1'. Вона поеднуе в собi 1'х елементи, а також шди-

Наукове життя

вщуально неповторш риси, яю приводять до особливостей i вщмшностей у правосвiдомостi суб'eктiв у рамках одше'1 сощальнох групи. У правосвщо-мостi iндивiда виявляються суб'eктивнi умови життя iндивiда, його особливосп, освiта, виховання, професiя, а також його здiбностi, характер. Усе це формуе правосвiдомiсть iндивiда, визначае специфшу його знань про право й особливосп вiдношення до нього.

Особливосп сусально", груповох i шдивщуальнох правосвщомосп виявляються при розглядi !х структури з точки зору змюту компонентiв право-свiдомостi: рацiонально-iдеологiчних, емоцшно-психолопчних i поведiнкових [2, с. 21-23].

Рацюнально-щеолопчш компоненти правосвiдомостi - це знання, уявлен-ня, поняття, щй про дiюче i бажане право та iншi правовi явища. У теоретичному виявленш правовi ще", уявлення, концепцп, принципи складають право-ву iдеологiю, яка в силу свое'1' узагальненостi е провiдним боком сустльнох правосвiдомостi.

До основних емоцшно-психолопчних компоненпв правосвiдомостi слiд вiднести суспшьш й iндивiдуальнi емоцп, почуття, яю формуються на основi правових знань i уявлень про норми права, юридичш права i обов'язки, за-коннiсть, правотворчу i правозастосовчу дiяльнiсть i пов'язанi зi сприйняттям i оцiнкою правових явищ.

Як вiдомо, свiдомiсть нерозривно пов'язана з дiяльнiстю. Це передумовлюе необхiднiсть вияву поведшкових компонентiв у структурi правосвiдомостi. У поведшщ суб'ектiв виявляеться реальний змют !х правосвiдомостi. Уна-слiдок цього в структурi правосвiдомостi доцiльно видшяти поведiнковi компоненти, до яких сшд вiднести правовi настанови, що в сукупносп складають цiннiсну орiентацiю суб'ектiв i готовнiсть до дiяльностi у сферi правового регулювання.

Зi складно'1 взаемодп i взаемопроникнення основних елеменпв структури правосвiдомостi складаються 11 рiвнi, що характеризують структуру правосвщомосп з точки зору глибини тзнання правових явищ з метою 1х викорис-тання суб'ектами в практичнш дiяльностi. Така предметна спрямованiсть дiяльностi суб'ектiв визначае глибину вiдображення правосвщомютю правових явищ, яка характеризуеться ступенем знання права, пiзнанням i оцiнкою правових явищ, можливiстю 1х практичного використання.

У правовiй свщомосп можна видiлити три рiвнi: повсякденний, спещаль зований (професiйний) i науковий. Повсякденна правосвщомють - це вщо-браження людьми правових явищ при !х зiткненнi з правом у повсякденному житп в процесi трудово", сустльнох дiяльностi, сiмейно-побутових вщноси-нах та ш. Предметна дiяльнiсть суб'екпв у тiй чи iншiй обласп правового

регулювання при виршенш юридичних справ, винесенш шдивщуально-влад-них приписiв потребуе спецiалiзованого (професшного) рiвня правосвщомос-тi, за допомогою якого тзнаються i оцiнюються правовi явища з метою 1'х практичного використання в процесi правозастосовчох дiяльностi. Теоретична правосвiдомiсть на вщмшу вiд повсякденноi i спецiалiзованоi характеризуемся бiльш глибоким проникненням в сутшсть правових явищ. Вона мае найбшьш строгi i точнi форми вираження результапв своеi дiяльностi. Вона виршуе завдання вiдображення, спираючись на строгу систему наукових понять, суджень, умовиводiв, науково-теоретичних доказiв. Рiвень теоретичноi правосвiдомостi виступае ведучим по вщношенню до рiвня повсякденноi i спецiалiзованоi правосвiдомостi. Вiдмiченi структурнi особливостi правовоi свiдомостi дозволяють його суб'ектам бшьш повно й об'ективно усвщомлю-вати i розумiти правову дiяльнiсть.

Л1ТЕРАТУРА

1. Кл1мова Г. П. Правосвщомють: до теорп питания / Г. П. Кл1мова // Актуал. проб-леми шновац. розвитку. - 2012. - № 2. - С. 56-61.

2. Кл1мова Г. П. Структурно-функщональний шдхщ до анал1зу правосвщомост / Г. П. Ктмова // Вюн. Нац. юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого. Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - 2012. - № 3. - С. 20-27.

О. М. Кузь, доктор фшософських наук, професор

ЖАГА ДО ТОТАЛЬНОСТИ ПОВЕРНЕННЯ СУБ'СКТА

Якщо сощальну i полiтичну реальнiсть розглядати як результат взаемодп сощальних суб'ектiв, то фактично вс соцiально-гуманiтарнi науки позицю-нуються довкола проблеми суб'ектносп, розглядаючи окремий аспект буття суб'екта. Тривале панування суб'ект-об'ектноi гносеологiчноi дихотоми при-звело до того, що поняття «суб'ект» мало виключно гносеологiчний i функ-цiональний сенс; вважалося (й дос вважаеться), що в субстанцiальному плаш категорп суб'екта та об'екта не можуть вживатися.

Проте соцiальна реальшсть поза суб'ектами, якi взаемодiють, не юнуе. I в цiй реальности суб'ект постае не лише тим, хто тзнае та дiе (щ аспекти досить широко опрацьовуються в наущ), проте зi сво'ми фундаментальними власти-востями вiн постае тдгрунтям, з якого виростае сощальшсть. Якщо в полi соцiальноi практики прийняти тезу, що буття постае суб'ектом вщносно не-