Зміни насаджень у старовинних парках лівобережно- Придніпровської та середньоруської лісостепової підпровінцій Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 712.[41+253]:58(477.5) Ст. наук. cniepo6. Ю.О. Клименко, д-р с.-г. наук -

Нацюнальний ботанчний сад iM. М.М. Гришка НАН Украти, м. Кшв

ЗМ1НИ НАСАДЖЕНЬ У СТАРОВИННИХ ПАРКАХ Л1ВОБЕРЕЖНО-ПРИДН1ПРОВСЬКО1 ТА СЕРЕДНЬОРУСЬКО1 Л1СОСТЕПОВО1

ШДПРОВШЦ1Й

Наведено результати дослщження розподшу озеленено! площi шести паргав-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, якi знаходяться у Лiвобеpежно-Пpиднiпpовськiй та Сеpедньоpуськiй люостеповш пiдпpовiнцiях, на видiли, за домшантними у них видами. Показано, що всi парки створювали на основi коpiнних лiсiв Querceta roboris та Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris). Querceta roboris збереглася в ycix парках, але тшьки у двох на площi понад 50 % (58,1 % та 89,6 %) вщ озеленено! площi парку. Дегpaдaцiя насаджень призво-дить до домiнувaння у видшах Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., або утворен-ня видшв, у яких жоден iз видiв не переважае.

Ключовг слова: старовинний парк, коршш лiси, змiни насаджень, поpiвняльно-фiтоценотичний метод, вiдновлення.

Старовинш парки е важливою складовою нашо! культурно! спадщини. Тому вони повинш збер^атися, тдтримуватися та вщновлюватися. Як об'екти дослщження обрали парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, mi знаходяться у Левобережному люостепу Ук-ра!ни, а саме у .Швобережно-придншровськш та Сеpедньоpосiйськiй люосте-повiй тдпровшщях Схщноевропейсько! провшцп €вpопейсько-Сибipськоl люостепово! обласл (табл. 1).

Табл. 1. Загальт eidoMocmi про достджет старовинш парки, ят знаходяться у Швобережно-придншровськш та Середньоросшськш тсостеповш тдпровшщях

Площа, га

Парк, мюцезнаходження за адмшютративиим подшом

Час заснування

офь цшиа

обсте-жена

озеле ненна

Л1вобережио-придтпровська тдпровшщя

Ташанський (с. Ташань Переяслав-Хмель-ницького р-ну Ки!всько! обл.)

1775 р.

144

144

136,1

Березоворудський (с. Березова Рудка Пиря-тинського р-ну Полтавсько! обл.)

Друга половина XVIII ст.

45

89

80,4

Х

Сокиринський (с. Сокириищ Ср1бияисько-го р-ну Чертпвсько! обл.)

1760-т pp.

402

92

60,35

Х

Хомутецький (с. Хомутець Миргородсько-го р-ну Полтавсько! обл.)

Друга половина XVII ст.

77

43,6

39,75

Х

Середиьоросмська люостепова пiдпpовiицiя

Кияиицький (с. Кияииця Сумського р-ну Сумсько! обл.)

Друга полови-иа Х1Х ст.

55,7

56

54,05

Х

X3"

Тростяиецький (м. Тростяиець Сумсько! обл.)

Початок Х1Х ст.

256

264

215,7

Примггки: 1. "Х" - палац збер^ся, "-" - палац зруйнований. 2. Первинна площа Сокиринського парку становила 660 га. 3. Будинок управителя (палац господарiв Тростянецького парку знаходився за межами парку у мют Тростянець).

Групування за геоботашчними шдпровшщями дае змогу дослщжува-ти парки, як мали стльну основу для створення. Шд час обстежень терито-

рiю парюв роздiляли на видiли за переважаючими у них видами. На плат по-казували також iншi насадження - плодовi сади, але!, галявини та луки, рядо-Bi посадки тощо. Видiли, у яких жоден i3 видiв не мав бшьше чотирьох оди-ниць у складi насадження, вiдносили до видiлiв, у яких жоден i3 видiв не пе-реважае, та розглядали окремо. Розраховували площу кожного видiлу та ïï частка вiд озелененоï площi парку. Ми вважаемо, що бшьшють старовинних паркiв у Лiсостепу Укра'ни створювалася на основi природних лiсiв i тому на перiод розкв^у паркiв ця основа в них була яскраво помггна. Отож, для того, щоб з'ясувати, як змшилися насадження лiсового типу садово-паркового ландшафту (класифжащю ландшафтiв беремо за Л.1. Рубцовим [2, 3]) старовинних парюв за минулий час, необхщно за виданням "Геоботанiчне районуван-ня Украïнськоï РСР", 1977 [1] встановити геоботашчний район, у якому роз-ташований парк, та яю лiси для цього району найхарактершшь Далi, спира-ючись на вщомост про насадження парку, зробити припущення про те, який лiс ми* стати основою для його створення, i провести порiвняння дендроцено-зу парку з дендроценозом коршного люу, тобто застосувати порiвняльно-фi-тоценотичний метод [4].

Розподш озелененоï площi обстежених паркiв Лiвобережно-приднiп-ровськiй тдпровшцп мiж рослинними угрупованнями наведено у табл. 2, до яко! внесено ri види та iншi рослинш угруповання, якi хоча б в одному парку займали понад 5 % вщ озелененоï площi.

Табл. 2. Розподт озелененоТ площ старовинних парте, ят знаходяться у

Лiвобережно-приднmровськш шдпров'шци. м'ж рослинними угрупованнями

Розподш озеленено'!' площ1, га/%

Парк хО s £ S § й 1—1 £ ^ а ^ .с 13 i с а ^ 1 с 'il ^ е ун мэ « S « S к s N ^ И Й д а с й и ку л ,а п § i * диад

^ э зо О ч с s -g ^ S * J? 2 « £ 8 ^ ic^S о ^ (эдО 3 i -S ti ^ à ^ a с S * tC во и о д о л п я и в ^ га ™ о ■я я о шоп .5 § р

^ N

Ташанський 136,1 79,1 0 12,6 21,0 0 0 46 18,8

100 58,1 0 9,2 15,4 2,7 0 0 3,4 13,9

Березово- 80,4 4,2 21,3 0 0,85 78 59 23,15 6,55 10,65

рудський 100 5,2 26,5 0 1,1 9,7 7,4 28,8 8,1 13,2

Сокиринський 60,35 100 12,0 19,9 0 0 84 13,9 0 0 13 2,2 18,0 29,8 79 13,1 10,75 17,8 20 3,3

Хомутецький 39,75 34 3,55 95 0 01 13,15 0,35 6,45 3,25

100 8,6 8,9 23,9 0 0,2 33,1 0,9 16,3 8,1

Ташанський та Березоворудський парки розташоваш на територп Яго-тинсько-Оржицького геоботашчного району терасових лучних стешв, байрачних Querceta гоЪопь та низинних долинних болт Байрачш люи трап-ляються рщко на схилах рiчок та балок [1].

Основний вид Ташанського парку - Quercus гоЪиг (тд його насаджен-нями 79,1 га, 58,1 %% вщ озеленено! площi). С надзвичайно старi та могутнi дерева, в окремих дiаметри стовбурiв понад 1,2 м. У Ташанському парку, у

якому добре збереглися насадження Querceta roboris, немае дшянок з домшу-ванням Fraxinus excelsior (щоправда, е дiлянки з домшуванням Acer platano-ides). Значш площ^ якi займае Alnus glutinosa (21,0 га, 15,4 % вщ озеленеж^ площi), пов'язанi з тим, що схiдна межа парку проходить заплавою рiчки Су-пiй (там же створеш каскади ставков).

У Березоворудському парку iстотнi площi мають садовий (23,15 га, 28,8 % вщ озелененоï площi) та регулярний (7,4 га, 9,2 %) типи садово-паркового ландшафту. До цих дшянок порiвняльно-фiтоценотичний аналiз не зас-тосовуемо (вiн придатний для ощнки лiсового та, частково, паркового титв садово-паркового ландшафту цього парку). Байрачна Querceta roboris на схи-лi до рiчки Первод, ймовiрно, стала основою для створення Березоворудсько-го парку. Вiд цiеï Querceta roboris лишився тiльки невеликий за площею фрагмент. Деградацiя Querceta roboris призвела до того, що на значнш части-нi площi став переважати Fraxinus excelsior, а також утворилися видши, у яких жоден iз видiв не переважае. Ц видiли складаються iз Quercus robur, Acer platanoides, Tilia cordata Mill., Ulmus laevis Pall., U. scabra Mill., Pyrus communis L.

Масиви iз Pinus sylvestris мають штучне походження. Вони потребу-ють постшного догляду, оскiльки створенi на багатих Грунтах, де Pinus sylvestris не може конкурувати з Acer platanoides, який розвиваеться iз самось ву. Наразi вiн займае другий ярус, але вже починае витюняти Pinus sylvestris. Сокиринський парк знаходиться на територп Прилуцько-Лохвицького геобо-ташчного району, для якого характернi люи Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris) з Betula pendula Roth. Поширеш асощацп Tilieto - Acereto - Quercetum - aegopodiosum (podagraria) та Tilieto - Acereto -Quercetum - filicosum (feminae) [1].

Основою для створення парку слугувала природна Querceta roboris. Вщ œï збереглися окремi Quercus robur (Dmax=160 см). Видши, у яких переважае Quercus robur, мають середнш вш. Це посадки, здшснеш на мющ виру-баноï вiковоï Querceta roboris. Важко сказати, чи керувалися при цьому ба-жанням вiдтворити юторичш насадження, чи просто створили лiсовi культу-ри основного лiсоутворюючого виду, але результат виявився добрим. Проте в шших мюцях чомусь створили культури iз Acer platanoides, виду, який i сам здатен поширюватися самосiвом, особливо у районi лiсiв Tilieto (cordatae) -Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris). Недоречнють культур цього виду тим очевидшша, що вони перекрили далеку перспективу, яка вщкривалася вiд палацу, а також розташувалися на територiï, де була дшянка з регулярним плануванням. Видши, у яких жоден iз видiв не переважае, - це деградована Querceta roboris. У ïï складi Quercus robur (його кiлькiсть вартое вiд 0 до 4 одиниць на рiзних дiлянках), Acer platanoides, Ulmus laevis, U. scabra, Tilia cordata. Бшя ставка утворився видш Acer negundo L. Це становить загрозу його поширення на прилеглi дiлянки.

Хомутецький парк знаходиться на територп Гадяцько-Миргородсько-го геоботанiчного району лучних стетв, лiсiв формацiï Querceta roboris, зап-

лавних лук та долинних евтрофних болт Люи займають He3Ha4Hi площi на схилах балок та долин pi40K [1].

Хомутецький парк складаеться i3 ландшафтно! частини та партеру перед палацом. Основою для створення ландшафтно! частини могла бути при-родна Querceta roboris. Ниш Quercus robur переважае менше шж на 10 % вщ озеленено! площi парку (до того ж частину цих площ становлять не iсторичнi масиви, а посадки повоенних роюв). Решту площi займають видши, у яких жоден i3 видiв не переважае, Fraxineta excelsioris та видши з домываниям Acer platanoides. Видiли, у яких жоден iз видiв не переважае утворюють Fra-xinus excelsior, Acer platanoides, Tilia cordata та Ulmus laevis i U. scabra. У ви-дш з переважанням Acer platanoides види iз родини Ulmaceae та Fraxinus excelsior вдаграють помину роль. Наведет вщомосп свщчать, що, найвiро-пдшше, це похiднi насадження вiд Querceta roboris.

Розподш озеленено! площi старовинних парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, якi знаходяться у Середньоро-сiйськiй лiсостеповiй пiдпровiнцi!, мiж рослинними угрупованнями наведено у табл. 3. До табл. 3 внесено тшьки т види та iншi рослинш угруповання, якi хоча б в одному парку займали понад 1 % вщ озеленено! площ1

Табл. 3. Розподт озеленено! площ старовинних партв, ят знаходяться у

Середньоросшськш лгсостеповш тдпровтцй, мiж рослинними угрупованнями

Розподш озеленено! площ^ га/%

Парк Озеленена площа, га/% Quercus robur Fraxinus excelsior Acer negundo Populus alba Pinus sylvestris Picea abies видш, у якому жоден i3 видш не переважае галявина, луки iншi види та рядовi i алейш посадки

Кияницький 54,05 100 43,55 80,6 0 0 09 1,6 15 2,8 0 0 0 0 0 0 81 15,0 0 0

Тростянецький 215,7 100 49 О 8 61,6 28,6 0 0 0 0 10,8 5,0 12,2 5,7 27,15 12,6 01 0,1 11,05 5,0

Кияницький парк розташований на територп Хотинського геоботашч-ного району лучних стетв та невеликих байрачних лiсiв формацп Querceta roboris. У минулому територiя району була зайнята лучними степами. Люи iз Quercus ^Ьш займали та займають невелик дшянки у верхiв'ях та на схилах балок. Переважае асощащя Quercetum coryloso (avelanae) - caricosum ^^ losae) [1].

На територп, яку перетинала балка з природною Querceta roboris на схилах, було створено Кияницький парк. Те, що як основа використовувалася природна рослиннють, тдтверджують вiковi Quercus юЬ^ (Бтах=216 см), як з'явилися тут набагато ранiше за другу половину Х1Х ст. (час заснування парку). Вiкова Querceta roboris добре збереглася (займае 26,75 га, або близько 50 % вщ озеленено! площi парку). На частит площ (13,35 га) знаходиться по-рослева Querceta roboris вжом 60 роюв, на 3,45 га - ще молодшi лiсовi куль-тури Quercus шЬ^. Очевидно, що вж появи порослево! Querceta roboris збь

гаеться з военними роками. Цi насадження поступаються Querceta roboris, яка мае насшневе походження, не тiльки за таксацшними показниками, але й за естетичнютю. Малоцiнний iнтродукований вид - Acer negundo, розповсю-джуючись самошвом, вже створив видш площею 0,9 га.

Тростянецький парк знаходиться на територп Тростянецько-Велико-писарiвського пiдрайону Краснопiльсько-Тростянецького геоботашчно-го району. Для пiдрайону характернi люи Tilieto (cordatae) - Querceta (roboris), Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris), Querceto (roboris) - Pineta (sylvestris) (на боровш тераи) й Querceta roboris та заплавш луки. Люи Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris) не дуже поширеш [1]. Але саме останш люи були основою, на якш створювався парк. Тип люорослинних умов - D2 (свiжа дiброва). Для цього типу найхарактерш-шою е асоцiацiя Tilieto - Acereto - Querceum aegopodiosum (podagrariae), менш поширеш Tilieto - Acereto - Quercetum caricoso (pilosae) - aegopodiosum (podagrariae). Основний вид у Тростянецькому парку - Quercus robur. Вш переважае на площi 92,8 га (понад 40 % вщ озеленено! площi парку). Бшьшу частину цiе! площi, а саме - 85,6 га, займають вiковi насадження (вiк окремих Quercus robur оцшюеться у 400 та бшьше рокiв). Видiли, у яких жоден iз ви-дiв не переважае, у Тростянецькому парку складаються з дендропарку (6,85 га, 3,2 %) та деградовано! Querceta roboris (20,3 га, 9,4 %/). На 18,9 га Quercus robur мае у складi 3-4 одиницi. Видiли, у яких переважае Fraxinus excelsior займають площу 61,6 га (у т.ч. 59,1 га - вiковi насадження). Це свщ-чить, що змша Querceta roboris на Fraxineta excelsioris почала вщбуватися. Висновки:

1. Ус обстежеш парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодер-жавного значення, яю знаходяться у Лгвобережно-придншровськш та Середньоросшськш люостеповш шдпровшщях, були створеш на основ1 природних л^в Querceta roboris i в умх парах вони хоча б частково збе-реглися.

2. У парках Лгвобережно-придншровсько! шдпровшцп тiльки у Ташансько-му парку Querceta roboris займае бiльшу частину територi!. Наслiдком того, що у шдпровшцп трапляються люи Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris), стало поширення Acer platanoides (видши, у яких вш переважае е у трьох парах, цi видiли займають вщ 9,2 до 23,9 % вщ озеленено! площi). Але й Fraxinus excelsior у двох парках захопив до-сить значш площi (8,9 % вiд озеленено! площi у Хомутецькому парку та 26,5 % у Березоворудському). У трьох парках з чотирьох видши, у яких жоден iз видiв не переважае, мають площу понад 5 % вщ озеленено! пло-щi (у двох парках вона наближаеться до 1/3 озеленено! площ^. Це свщ-чить, що деградацiя Querceta roboris у парках Лгвобережно-приднш-ровськш пiдпровiнцi! призводить до утворення видЫв, у яких жоден iз видiв не переважае, та видiлiв з домшуванням Acer platanoides i Fraxinus excelsior.

3. В обох парках, яю знаходяться у Середньоросшськш лiсостеповiй шдпровшцп, Querceta roboris непогано збереглася. Але деградацшш проце-си вже вщбуваються, що знаходить свое вщображення у змiнi складу на-

саджень (зменшенш частки Quercus robur) та появi видiлiв Fraxinus excelsior i видЫв, у яких жоден iз видiв не переважае.

4. Вiдновлення первинних насаджень старовинних паркiв обох шдпровш-цiй повинно мати на мета вщновлення Querceta roboris на мюцях, де ут-ворилися похiднi насадження.

Л1тература

1. Геоботашчне районування Укра!нсько! РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. -

303 с.

2. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Стройиздат, 1979. -

183 с.

3. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.

4. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи : дис. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.05 "Боташка" / Наталия Дмитриевна Успенская. - К., 1985. - 199 с.

Клименко ЮА. Изменения насаждений в старинных парках Лево-бережно-Приднепровской и Среднерусской лесостепной подпровинций

Приведены результаты исследования распределения озеленённой площади шести парков-памятников садово-паркового искусства общегосударственного значения, находящихся в Левобережно-Приднепровской и Среднерусской лесостепной подпровинциях, на выделы, по доминирующим в них видам. Показано, что все парки создавали на основе коренных лесов Querceta roboris и Tilieto (cordatae) - Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris). Querceta roboris сохранилась во всех парках, но только в двух на площади более 50 % (58,1 % и 89,6 %) от озеленённой площади парка. Деградация насаждений приводит к доминированию в выделах Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., или образования выделов, в которых ни один из видов не преобладает.

Ключевые слова: старинный парк, коренные леса, изменения насаждений, сравнительно-фитоценотический метод, возобновление.

Klymenko Yu.O. Planting changes in old parks on the Left-Bank Predniprovska and Central Russian Forest-Steppe subprovinces

The results of a planted area distribution studying (centered on apportionments by their dominating species) in six parks that are monuments of garden-park arts of a national importance and are situated in Left-Bank Predniprovska and Central Russian Forest-Steppe subprovinces have been presented in the article. It has been shown that all parks were created on a base of native forests consisting of Querceta roboris and Tilieto (cordatae) -Acereto (platanoidis) - Querceta (roboris). Querceta roboris is still present in all parks, yet only in two of them it covers more than 50 % (58,1 % and 89,6 %) of the planted area. Planting degradation leads to domination of Fraxinus excelsior L. and Acer platanoides L. or to formation of apportionments where no specie prevails.

Keywords: old park, native forests, planting changes, comparative-phytocoenotic method, renovation.

УДК 581.527.7 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украни, м. Льв1в

ПРОБЛЕМИ ОБ'еКТИВНО1 1ДЕНТИФ1КАЦН СИНТАКСОН1В Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 РОЗТОЧЧЯ

Вивчення люових ценозiв Розточчя методом Браун-Бланке показало, що при-родш лiсовi угруповання регюну мають регюнальш дiагностичнi риси, яга вирiзня-ють 1х вщ аналопчних угруповань штучного походження. Такими рисами е ком-