CC BY
34
iE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
ВПЛИВ ОМЕГА-3 ПОЛiНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ НА НЕКЛАСИЧНi ФАКТОРИ КАРДЮВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ З УРАХУВАННЯМ ПОЛiМОРФiЗМУ ГЕНА ПАРАОКСОНАЗИ-1 у ПАЦieнтiв Í3 ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Параоксоназа-1 (PON1) е циркулюючим ферментом, що асоцшований Í3 лшопротешами високо! щiльностi та вщграе важливу роль у профшактищ атеросклерозу (PON1 може захистити лшопротеши низько! та високо! щiльностi вщ окислення). PON1 метаболiзуе помiрно окиснеш фосфолiпiди переваж-но шляхом елiмiнацi! гiдроперекисних дериватiв не-насичених жирних кислот. Зменшеш рiвнi активнос-ri PON1 дiагностовано в сироватцi кровi пацiентiв з iшемiчною хворобою серця та у хворих на цукровий дiабет (ЦД), особливо 2-го типу, за наявност судин-них ускладнень, у рiзних етнiчних популяцiях. Мо-лекулярним пiдГрунтям iндивiдуальних коливань ак-тивностi PON1 е мiсенс-мутацiя в кодуючш дiлянцi гена PON1, розташованого в людини на довгому плечi хромосоми 7q21-22, що призводить до замщення глу-тамiна (Q) аргшшом (R) у кодонi 192. Варiацi! в генi PON1 (PON1), як вщомо, е факторами ризику розвит-ку iшемiчно! хвороби серця в рiзних популяцiях.
Метою даного дослщження було вивчення впливу омега-3 полшенасичених жирних кислот на некласичнi фактори кардюваскулярного ризику з урахуванням по-лiморфiзму Q192R PON1 у хворих на цукровий дiабет 2-го типу.
MaTepiai i методи дослщження. Дослщжено 61 хворого на ЦД 2-го типу (ч/ж: 34/27) (тривалють захво-рювання (6,29 ± 0,67) року). Пащенти з ЦД 2-го типу отримували омега-3 жирнi кислоти (900 мг ейкозапен-таеново! й докозагексаеново! кислоти щодня) протягом 12 тижшв без змiни антвддабетично! терапй'. Одиничний нуклеотидний полiморфiзм (ОНП) Q192R гена PON1 встановлювали за допомогою полiмеразно! ланцюго-во! реакцй' та полiморфiзму довжин рестриктних фраг-ментiв. Визначено сироваткову активнють PON1 (ви-мiрювали спектрофотометрично), а також параметри лшщного обмiну та антиоксидантного захисту. З ви-користанням iмуноферментних методов (ELISA) було дослщжено рiвнi iнсулiну, адипонектину й остеопроте-герину (OPG) в плазмг Iнсулiнорезистентнiсть (1Р) оць нювали за допомогою HOMA-алгоритму.
Результати дослдження та ix обговорення. При порiвняннi з контрольною групою (n = 21) у пащентав, хворих на ЦД 2-го типу, виявлено значну (p < 0,05— 0,001) гшоадипонектинемш, 1Р, збтьшення в плазмi втьних жирних кислот, триглiцеридiв i рiвнiв OPG, зниження активностi PON1 та антиоксидантного захисту (за вмютом загального i вщновленого глутатiону в еритроцитах). З урахуванням ОНП PON1 Q192R у ба-зальному сташ серед носй'в QQ i QR генотитв верифь ковано бiльш висок концентрацй' iнсулiну, загального холестерину й холестерину лшопроте!шв низько! щть-носта, HOMA-IR, нiж серед пацiентiв iз RR-генотипом (р < 0,001). PON1-генотип впливав на рiвень активностi
PON1: наявнiсть QQ-генотипу у хворих супроводжува-лася вищою в 4 рази дiаксоназа/параоксоназа-активнiс-тю PON1, н1ж RR (р < 0,002). Шсля лкування омега-3 полiненасиченими жирними кислотами спостерйалося значне зменшення втьних жирних кислот (р < 0,0001), що було подабне для вшх генотипiв. З шшого боку, зниження HOMA-IR було знайдено тiльки в носй'в алелi Q. Значне збiльшення концентрацй адипонектину в плазмi (р < 0,05) спостерйалося тiльки в QQ-носив проти стш-ко! гшоадипонектинеми у представниив алелi R. Також носи генотипу QQ проти носив алелi R (особливо RR) продемонстрували збтьшення вмiсту загального та вщ-новленого глутатюну в еритроцитах, а також зниження рiвня HbA1c i рiвня OPG (р < 0,02).
Висновки. Дане дослiдження показало, що Q192R PON1-полiморфiзм у хворих на цукровий дiабет 2-го типу мае значний вплив на ефективнiсть лiкування омега-3 полшенасиченими жирними кислотами. QQ-генотип е найбтьш реактивним, що реалiзуеться в зменшеннi гшоадипонектинеми та збшьшенш антиоксидантного захисту, а також зниженш шсулшоре-зистентностi та циркуляторних рiвнiв атерогенного остеопротегерину. Це засвщчуе перспективнiсть фар-макогенетики для впровадження персоналiзовано! терапп, що спрямована на прогноз ефективност фар-макологiчного втручання.
УДК 616.379-008.64-02:616.71-055.2
Сафонова О.В., Сафонов А.С. Кафедра ендокринолоп! Льв'тський нацональний медичний ун'терситет iM. Данила Галицького
ЗМШИ МШЕРАЛЬНОТ Щ^ЬНОСА КiСТКИ В ЖШОК, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ
Цукровий дiабет (ЦД) е одшею з причин розвитку вторинного остеопорозу i збтьшення частоти патоло-пчних переломiв у хворих i3 щею патологiею. Остео-пороз розглядаеться як системне метаболiчне захворю-вання скелета, що характеризуеться зменшенням маси истково! тканини в одиницi об'ему та порушенням i! архiтектонiки. Основним крш^ем остеопорозу е по-казник мшерально! щiльностi кустки.
Метою нашого дослщження стало виявлення наяв-ностi остеопорозу в жшок, хворих на цукровий дiабет, у пременопаузальному перiодi.
MaTepiai i методи досЛдження. Проводилось досль дження 23 пацiенток вiком 29—35 роив iз ЦД 1-го типу середнього та тяжкого ступеня. При обстеженш досль джували вмiст гшкованого гемоглобiну в кровi методом хроматографа високого тиску, рiвнi кальцiю, фосфору в кровi колорометричним методом, визначали мшераль-ну щiльнiсть кустки методом кшьтсно! ультразвуково! денситометрй' п'ятково! истки.
Результати дослдження та ix обговорення. У результата дослщження виявлено: рiвень гшкованого ге-моглобiну коливався в межах 7,4—9,5 %, що вщповщае
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
123
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
стану суб- та декомпенсаций ЦД, патолопчних змш рiв-шв кальцiю та фосфору не спостерйалось, вiдмiчено зниження мшерально! щiльностi истки (у 67,6 % хворих значення вщповщали остеопенй, у 32,4 % — остеопоро-зу), при цьому виявлена пряма залежнють м1ж станом компенсацй цукрового дiабету та зниженням мшерально! щiльностi истки.
Висновки. У хворих iз цукровим дiабетом в пре-менопаузальному перiодi спостер^аеться зниження мшерально! щiльностi кiстки, що прямо залежить вiд компенсацп цукрового дiабету. Цi данi можуть свщчити про раннiй розвиток остеопорозу, особливо в жшок iз декомпенсованим дiабетом, що може призводити до збшьшення кiлькостi переломiв у данно! категорп пацiенток. Вiдповiдно, при цукро-вому дiабетi в жiнок слщ рекомендувати проведення денситометра з метою ранньо! дiагностики остеопорозу та призначення вщповщного медикаментозного лшування.
УДК 616.379-008.65-06:616.12-009]
Серпенко В.О., Ажм1 Сам'р, Сегн В.Б. Кафедра ендокринологИ Льв'тський нацональний медичний университет м. Данила Галицького
n-термшальний мозковий
НАТРМУРЕТИЧНИЙ ПЕПТИД, РИПДНЮТЬ АРТЕРШ
i ЦИРКУЛЮЮЧИЙ iНСУЛiН ПРИ КАРДiОВАСКУЛЯРНiЙ ФОРМi ДiАБЕТИЧНОÏ АВТОНОМНО!" НЕВРОПАТП СЕРЦЯ
Збiльшення концентраций мозкового натрш-уретичного пептиду (BNP) i/або неактивного N-термiнального фрагмента BNP (NT-proBNP) у кровi зареестровано у хворих на цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу з «шмою» iшемiею мiокарда, од-нак залишаеться нез'ясованим питання, чи юнуе взаемозв'язок мiж рiвнем секреци' BNP, ригiдностi артерш у хворих на ЦД 2-го типу та розвитком макро- i/або мшросудинних ускладнень. Шкали для оцшки серцево-судинного ризику (Фремiнгемська, SCORE, PROCAM тощо) недостатньо повно його прогнозують. У зв'язку з цим ведеться пошук нових, бiльш об'ективних маркерiв, одним iз яких е рипд-нiсть (жорсткiсть) артерiй.
Мета роботи — дослщити особливостi параметрiв жорсткостi артерiй, умiсту циркулюючого шсулшу та вмiсту NT-proBNP в кровi у хворих на цукровий дiабет 2-го типу з кардiоваскулярною формою дiабетичноï автономно!' невропата серця (ДАНС).
Матерiал i методи дослщження. Обстеженi 65 хворих на ЦД 2-го типу, 1з них 12 пащенпв 1з ЦД 2-го типу без верифшованих серцево-судинних захворю-вань (ССЗ), 14 хворих 1з субкшшчною стадiею ДАНС, 18 — функцюнальною, 21 — функцюнально-орга-н1чною. Пащенти не в1др1знялися за в1ком, шдексом маси тiла (1МТ), супутньою патолопею (р > 0,05).
Контроль — 12 практично здорових oci6, порiвнян-них Í3 хворими за вшом та 1МТ (р > 0,05). ДАНС ве-рифiкували за змшами, виявленими при проведеннi 5 стандартних автономних теспв серцево-судинних рефлексiв, ЕКГ, векторкардюграфи, добового мо-нiторингу електрокардюграми (холтер-ЕКГ), АТ (ДМАТ), параметрiв внутршньосерцево'' гемодина-мiки та структурно-функцiонального стану мюкар-да. З метою оцшки пружно-еластичних властивостей артерш застосовували метод осцилометри за допо-могою апарата TensioMedTM Arteriograph 24 (Угор-щина). Визначали iндекс аугментацй в аорт (1Аао), iндекс аугментацй' плечово'' артери (1Абр), швидкiсть поширення пульсово! хвилi в аортi (ШППХ), амбула-торний шдекс жорсткостi артерiй (А1ЖА). ЕКГ проводили за допомогою «Юкард-200» (Utas, Укра'на) у 12 загальноприйнятих вiдведеннях. Холтер-ЕКГ виконували за допомогою ЕС-3Н (Labtech, Угорщи-на), ДМАТ-монггора АВРМ-04 (Labtech, Угорщина). Концентрацiю iмунореактивного iнсулiну (IPI) в кровi визначали за допомогою наборiв Immunotech Insulin IRMA (Чехiя), NT-proBNP — Biomedica (Ав-стрiя). Статистичний аналiз — ANOVA (MicroCal Origin v. 8,0).
Результата досЛдження та ix обговорення. Отрима-нi результати свщчать, що в пащентав iз ЦД 2-го типу без даагностованих ССЗ параметри жорсткостi артерiй зна-ходились в межах фiзiолоriчно! норми, проте спостерь гаеться тенденция до !'х пщвищення порiвняно з результатами, отриманими в контрольнiй групi (1Аао +29,6 %, р < 0,05; 1Абр +30,6 %, р < 0,01; ШППХ +23,6 %, р < 0,001; А1ЖА +20,0 %, р < 0,05). Аналiз пульсово!' хвил серед пащентав iз субклiнiчною G^ieK> ДАНС виявив подальше зростання жорсткосп судинно'' стiнки: 1Аао стано-вив +22,1 %, р < 0,05; 1Абр +41,9 %, р < 0,05; ШППХ + 13,5 %, р < 0,01; А1ЖА + 16,7 %, р < 0,05 щодо пащентав iз ЦД 2-го типу без верифюэваних ССЗ. Середне значення ШППХ перевищуе фiзiологiчнi та розцшюеться як пiдвищене (10,1 м/с). Серед цих хворих у 7,1 % зареестровано оптимальне значення 1Абр, 50,0 % — нормаль-не, 42,9 % — тдвищене; 42,9 % — нормальне значення ШППХ, 57,1 % — пщвищене. Середш рiвнi параметрiв ригiдностi артерш у пащентав iз функцiональною ста-даею перевищують фiзiологiчнi та розцшюються як пд-вищенi. 1Аао становить +26,2 %, р < 0,01; 1Абр +66,2 %, р < 0,001; ШППХ +24,7 %, р < 0,001; А1ЖА +30,6 %, р < 0,01, щодо пащентав iз ЦД 2-го типу без верифюэва-них ССЗ. Рiвень ШППХ статистично вiрогiдно вiдрiзня-еться вщ аналогiчного у хворих iз субктшчною стадаею (+9,9 %, р < 0,05). У хворих iз функцюнальною стадieю в 55,5 % спостертаеться фiзiологiчнi показники 1Абр, у 38,9 % — шдвищеш, у 5,6 % — патолопчш; у 16,7 % — фiзiологiчнi параметри ШППХ, 50,0 % — щдвищеш, 33,3 % — патолопчш. Функщонально-оргашчна стадая характеризуеться найвищими показниками жорсткос-т артерiй, а саме: 1Аао +37,8 %, 1Абр +67,6 %, ШППХ +37,1 %, А1ЖА +55,6 %, р < 0,001, щодо пащентав iз ЦД 2-го типу без верифюэваних ССЗ. Рiвнi ШППХ i А1ЖА вiрогiдно вiдрiзняються вщ аналогiчних у пацieнтiв iз
124
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
