CC BY
47
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
УДК 616.831.-018-053
Повар М.А., Ткачук О.В. Кафедра ф'з'юлоп!iM. Я.Д. Юршенблата Кафедра анестезюлогИ' тареан'матолог'И Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
СТАН СИСТЕМИ «ЛШОПЕРОКСИДАЩЯ — АНТИОКСИДАНТНИЙ ЗАХИСТ» У СЕЛЕЗЫЦ
ЩУРiВ З УСКЛАДНЕННЯМ СТРЕПТОЗОТОЦИН-ШДУКОВАНОГО ДiАБЕТУ
НЕПОВНОЮ ГЛОБАЛЬНОЮ iШЕМieЮ-РЕПЕРФУЗieЮ ГОЛОВНОГО мозку
Як цукровий дiaбет (ЦД), так й rneMi4H0-репер-фузшш пошкодження головного мозку спричиняють cyrreBi порушення iмунного статусу органiзму, тому поеднання цих паrологiчних сrанiв може супрово-джуватися паrобiохiмiчними змiнами в селезшщ як органi !мунно! системи. З шшого боку, за даними ль тератури, реалiзацiя впливу iшемiчно-реперфyзiйних ушкоджень головного мозку на порушення морфо-фyнкцiонального стану багатьох оргашв i тканин, як i ускладнень цукрового дiабеry, вiдбyваerься через по-силення вiльнорадикальних процесiв. Разом iз тим в штеграци мiсцевих реакцш, що виникають у вiдповiдь на даю екстремальних факrорiв, виняткову роль вщ-грають взаeмовiдносини компоненriв системи вшьно-радикального окиснення та антиоксидантного захисту, динамiчнiсть яких визначае стутнь пошкодження кль тин. Тому для оцшки наслiдкiв несприятливих впливiв необхщний сукупний аналiз iнrенсивносri лшоперок-сидаци та антиоксидантного захисту.
Мета дослдження — вивчити вплив iшемiчно-ре-перфузшного пошкодження головного мозку на функ-цiональний стан системи «лiпопероксидацiя — анти-оксидантний захист» у селезшщ контрольних щyрiв та тварин iз чоrиримiсячним цукровим дiабеrом.
Матер1ал i методи дослдження. Цукровий дiабеr у бтих нелiнiйних лабораторних самцiв щyрiв вiком два мiсяцi моделювали уведенням стрептозотоцину (Sigma, США, 60 мг на 1 кг маси тла). У частини щyрiв шестимь сячного вшу контрольно! та дослщно! (з наявнютю даа-бету) груп здшснювали двобiчне клiпсyвання загальних сонних артерш протягом 20 хв iз наступною реперфу-зieю. Для вивчення раншх та вiдстрочених змiн про-оксидантно-антиоксидантного статусу селезшку забирали через одну годину та 12 даб вщ початку реперфузй. Рiвень глшеми визначали глюкозооксидазним методом. Контрольш визначення проводили в селезiнцi не-справжньооперованих щур!в без порушення вуглевод-ного обмшу та з ЦД. У гомогенатах селезшки визначали вмют дieнових кон'югат, малонового альдегiдy, актив-нють супероксиддисмутази, каталази та глутатюнперок-сидази за допомогою реактивiв Simko Ltd, Украша.
Моделювання шеми та евтаназш тварин виконува-ли тд калiпсоловим наркозом (75 мг/кг) згщно з осно-вними положеннями бюетики, задекларованих Ди-
рективами 6ЕС № 609 вщ 24.11.1986 р. i наказом МОЗ Укра'ни № 690 вщ 23.09.2009 р.
Результати дослщжень опрацьовано за допомогою пакета прикладних програм Statistica (Statsoft, США). За тестом Шашро — Утка групи порiвняння мали нормальний розподiл. Статистичну значимють вщмш-ностей оцiнювали за t-критерieм Стьюдента для неза-лежних виборок. Данi наведенi у виглядi середнiх ариф-метичних та стандартного вщхилення.
Результати дослдження та ix обговорення. Про-веденi дослiдження показали, що у щурiв без ЦД через одну годину тсля завершения реперфузiйного перiоду в селезiнцi мае мюце зниження вмiсту дieнових кон'югат та активност глутатiонпероксидази на rai посилення активностi супероксиддисмутази й каталази. Таи рiзно-спрямованi змiни свщчать про нестабтьний стан системи «лшопероксидащя — антиоксидантний захист» зi збереженням певного резерву антиоксидантних адапта-цiйних механiзмiв.
На 12-ту добу iшемiчно-реперфузiйного перiоду в селезiнцi щурiв дано'1 групи вiдбуваeться посилення як процешв пероксидного окиснення лiпiдiв, так i актив-ностi компонентiв системи антиоксидантного захисту. Таким чином, порушення в системi «лшопероксида-цiя — антиоксидантний захист», спричиненi iшемieю-реперфузieю головного мозку, зазнають змiн у динамщ спостереження й не завершуються до 12-1 доби.
У щурiв iз ЦД виявлено зростання активностi супероксиддисмутази та зниження активност глутатюн-пероксидази, що в щлому свiдчить про збереження на даному етат переб^у ЦД компенсаторних можливостей органа. Про це ж свщчать i даш, отриманi за умов об-тяження ЦД порушенням кровообiгу в басейш сонних артерiй: в обидва термши спостереження у тварин дано'1 групи маe мiсце паралельне посилення штенсивноста лшопероксидаци та активностi каталази й глутатюнпер-оксидази. Привертаe увагу вщсутнють реакцй' за цих умов iз боку активностi супероксиддисмутази. Склада-eться враження, що 'll посилення за умов ЦД вичерпуe функцiональнi резерви даного ферменту й унеможлив-лкю його реакцiю на подальшi втручання.
Висновок. Цукровий дiабет модифiкуe реакцш системи «лшопероксидащя — антиоксидантний захист» переважно в ранньому термш iшемiчно-реперфузiйнi пошкодження головного мозку.
УДК 615.015:547.586.2:616.4:616.379-008.64
ПолторакВ.В.1, Караченцев Ю.1.1, Кравчун Н.О.1, Горшунська М.Ю.3, Йенсен С.2, АтраментоваЛ.О.1, Лещенко Ж.А.1, Гладких О.1.1, Красова Н.С.1, Тижненко Т.В.1, Опалейко Ю.А.1, Почерняев А.К.1, Плохотнченко О.О.1 1ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харюв
2 Нацюнальний нститут охорони здоров'я та довклля, м. Ылтховен, Ндерланди
3 Харювська медична академя пюлядипломно! освти
122
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
iE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
ВПЛИВ ОМЕГА-3 ПОЛiНЕНАСИЧЕНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ НА НЕКЛАСИЧНi ФАКТОРИ КАРДЮВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ З УРАХУВАННЯМ ПОЛiМОРФiЗМУ ГЕНА ПАРАОКСОНАЗИ-1 у ПАЦieнтiв Í3 ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Параоксоназа-1 (PON1) е циркулюючим ферментом, що асоцшований Í3 лшопротешами високо! щiльностi та вщграе важливу роль у профшактищ атеросклерозу (PON1 може захистити лшопротеши низько! та високо! щiльностi вщ окислення). PON1 метаболiзуе помiрно окиснеш фосфолiпiди переваж-но шляхом елiмiнацi! гiдроперекисних дериватiв не-насичених жирних кислот. Зменшеш рiвнi активнос-ri PON1 дiагностовано в сироватцi кровi пацiентiв з iшемiчною хворобою серця та у хворих на цукровий дiабет (ЦД), особливо 2-го типу, за наявност судин-них ускладнень, у рiзних етнiчних популяцiях. Мо-лекулярним пiдГрунтям iндивiдуальних коливань ак-тивностi PON1 е мiсенс-мутацiя в кодуючш дiлянцi гена PON1, розташованого в людини на довгому плечi хромосоми 7q21-22, що призводить до замщення глу-тамiна (Q) аргшшом (R) у кодонi 192. Варiацi! в генi PON1 (PON1), як вщомо, е факторами ризику розвит-ку iшемiчно! хвороби серця в рiзних популяцiях.
Метою даного дослщження було вивчення впливу омега-3 полшенасичених жирних кислот на некласичнi фактори кардюваскулярного ризику з урахуванням по-лiморфiзму Q192R PON1 у хворих на цукровий дiабет 2-го типу.
MaTepiai i методи дослщження. Дослщжено 61 хворого на ЦД 2-го типу (ч/ж: 34/27) (тривалють захво-рювання (6,29 ± 0,67) року). Пащенти з ЦД 2-го типу отримували омега-3 жирнi кислоти (900 мг ейкозапен-таеново! й докозагексаеново! кислоти щодня) протягом 12 тижшв без змiни антвддабетично! терапй'. Одиничний нуклеотидний полiморфiзм (ОНП) Q192R гена PON1 встановлювали за допомогою полiмеразно! ланцюго-во! реакцй' та полiморфiзму довжин рестриктних фраг-ментiв. Визначено сироваткову активнють PON1 (ви-мiрювали спектрофотометрично), а також параметри лшщного обмiну та антиоксидантного захисту. З ви-користанням iмуноферментних методов (ELISA) було дослщжено рiвнi iнсулiну, адипонектину й остеопроте-герину (OPG) в плазмг Iнсулiнорезистентнiсть (1Р) оць нювали за допомогою HOMA-алгоритму.
Результати дослдження та ix обговорення. При порiвняннi з контрольною групою (n = 21) у пащентав, хворих на ЦД 2-го типу, виявлено значну (p < 0,05— 0,001) гшоадипонектинемш, 1Р, збтьшення в плазмi втьних жирних кислот, триглiцеридiв i рiвнiв OPG, зниження активностi PON1 та антиоксидантного захисту (за вмютом загального i вщновленого глутатiону в еритроцитах). З урахуванням ОНП PON1 Q192R у ба-зальному сташ серед носй'в QQ i QR генотитв верифь ковано бiльш висок концентрацй' iнсулiну, загального холестерину й холестерину лшопроте!шв низько! щть-носта, HOMA-IR, нiж серед пацiентiв iз RR-генотипом (р < 0,001). PON1-генотип впливав на рiвень активностi
PON1: наявнiсть QQ-генотипу у хворих супроводжува-лася вищою в 4 рази дiаксоназа/параоксоназа-активнiс-тю PON1, н1ж RR (р < 0,002). Шсля лкування омега-3 полiненасиченими жирними кислотами спостерйалося значне зменшення втьних жирних кислот (р < 0,0001), що було подабне для вшх генотипiв. З шшого боку, зниження HOMA-IR було знайдено тiльки в носй'в алелi Q. Значне збiльшення концентрацй адипонектину в плазмi (р < 0,05) спостерйалося тiльки в QQ-носив проти стш-ко! гшоадипонектинеми у представниив алелi R. Також носи генотипу QQ проти носив алелi R (особливо RR) продемонстрували збтьшення вмiсту загального та вщ-новленого глутатюну в еритроцитах, а також зниження рiвня HbA1c i рiвня OPG (р < 0,02).
Висновки. Дане дослiдження показало, що Q192R PON1-полiморфiзм у хворих на цукровий дiабет 2-го типу мае значний вплив на ефективнiсть лiкування омега-3 полшенасиченими жирними кислотами. QQ-генотип е найбтьш реактивним, що реалiзуеться в зменшеннi гшоадипонектинеми та збшьшенш антиоксидантного захисту, а також зниженш шсулшоре-зистентностi та циркуляторних рiвнiв атерогенного остеопротегерину. Це засвщчуе перспективнiсть фар-макогенетики для впровадження персоналiзовано! терапп, що спрямована на прогноз ефективност фар-макологiчного втручання.
УДК 616.379-008.64-02:616.71-055.2
Сафонова О.В., Сафонов А.С. Кафедра ендокринолоп! Льв'тський нацональний медичний ун'терситет iM. Данила Галицького
ЗМШИ МШЕРАЛЬНОТ Щ^ЬНОСА КiСТКИ В ЖШОК, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ
Цукровий дiабет (ЦД) е одшею з причин розвитку вторинного остеопорозу i збтьшення частоти патоло-пчних переломiв у хворих i3 щею патологiею. Остео-пороз розглядаеться як системне метаболiчне захворю-вання скелета, що характеризуеться зменшенням маси истково! тканини в одиницi об'ему та порушенням i! архiтектонiки. Основним крш^ем остеопорозу е по-казник мшерально! щiльностi кустки.
Метою нашого дослщження стало виявлення наяв-ностi остеопорозу в жшок, хворих на цукровий дiабет, у пременопаузальному перiодi.
MaTepiai i методи досЛдження. Проводилось досль дження 23 пацiенток вiком 29—35 роив iз ЦД 1-го типу середнього та тяжкого ступеня. При обстеженш досль джували вмiст гшкованого гемоглобiну в кровi методом хроматографа високого тиску, рiвнi кальцiю, фосфору в кровi колорометричним методом, визначали мшераль-ну щiльнiсть кустки методом кшьтсно! ультразвуково! денситометрй' п'ятково! истки.
Результати дослдження та ix обговорення. У результата дослщження виявлено: рiвень гшкованого ге-моглобiну коливався в межах 7,4—9,5 %, що вщповщае
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
123
