CC BY
21
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
стану суб- та декомпенсаций ЦД, патолопчних змш рiв-шв кальцiю та фосфору не спостерйалось, вiдмiчено зниження мшерально! щiльностi истки (у 67,6 % хворих значення вщповщали остеопенй, у 32,4 % — остеопоро-зу), при цьому виявлена пряма залежнють м1ж станом компенсацй цукрового дiабету та зниженням мшерально! щiльностi истки.
Висновки. У хворих iз цукровим дiабетом в пре-менопаузальному перiодi спостер^аеться зниження мшерально! щiльностi кiстки, що прямо залежить вiд компенсацп цукрового дiабету. Цi данi можуть свщчити про раннiй розвиток остеопорозу, особливо в жшок iз декомпенсованим дiабетом, що може призводити до збшьшення кiлькостi переломiв у данно! категорп пацiенток. Вiдповiдно, при цукро-вому дiабетi в жiнок слщ рекомендувати проведення денситометра з метою ранньо! дiагностики остеопорозу та призначення вщповщного медикаментозного лшування.
УДК 616.379-008.65-06:616.12-009]
Серпенко В.О., Ажм1 Сам'р, Сегн В.Б. Кафедра ендокринологИ Льв'тський нацональний медичний университет м. Данила Галицького
n-термшальний мозковий
НАТРМУРЕТИЧНИЙ ПЕПТИД, РИПДНЮТЬ АРТЕРШ
i ЦИРКУЛЮЮЧИЙ iНСУЛiН ПРИ КАРДiОВАСКУЛЯРНiЙ ФОРМi ДiАБЕТИЧНОÏ АВТОНОМНО!" НЕВРОПАТП СЕРЦЯ
Збiльшення концентраций мозкового натрш-уретичного пептиду (BNP) i/або неактивного N-термiнального фрагмента BNP (NT-proBNP) у кровi зареестровано у хворих на цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу з «шмою» iшемiею мiокарда, од-нак залишаеться нез'ясованим питання, чи юнуе взаемозв'язок мiж рiвнем секреци' BNP, ригiдностi артерш у хворих на ЦД 2-го типу та розвитком макро- i/або мшросудинних ускладнень. Шкали для оцшки серцево-судинного ризику (Фремiнгемська, SCORE, PROCAM тощо) недостатньо повно його прогнозують. У зв'язку з цим ведеться пошук нових, бiльш об'ективних маркерiв, одним iз яких е рипд-нiсть (жорсткiсть) артерiй.
Мета роботи — дослщити особливостi параметрiв жорсткостi артерiй, умiсту циркулюючого шсулшу та вмiсту NT-proBNP в кровi у хворих на цукровий дiабет 2-го типу з кардiоваскулярною формою дiабетичноï автономно!' невропата серця (ДАНС).
Матерiал i методи дослщження. Обстеженi 65 хворих на ЦД 2-го типу, 1з них 12 пащенпв 1з ЦД 2-го типу без верифшованих серцево-судинних захворю-вань (ССЗ), 14 хворих 1з субкшшчною стадiею ДАНС, 18 — функцюнальною, 21 — функцюнально-орга-н1чною. Пащенти не в1др1знялися за в1ком, шдексом маси тiла (1МТ), супутньою патолопею (р > 0,05).
Контроль — 12 практично здорових oci6, порiвнян-них Í3 хворими за вшом та 1МТ (р > 0,05). ДАНС ве-рифiкували за змшами, виявленими при проведеннi 5 стандартних автономних теспв серцево-судинних рефлексiв, ЕКГ, векторкардюграфи, добового мо-нiторингу електрокардюграми (холтер-ЕКГ), АТ (ДМАТ), параметрiв внутршньосерцево'' гемодина-мiки та структурно-функцiонального стану мюкар-да. З метою оцшки пружно-еластичних властивостей артерш застосовували метод осцилометри за допо-могою апарата TensioMedTM Arteriograph 24 (Угор-щина). Визначали iндекс аугментацй в аорт (1Аао), iндекс аугментацй' плечово'' артери (1Абр), швидкiсть поширення пульсово! хвилi в аортi (ШППХ), амбула-торний шдекс жорсткостi артерiй (А1ЖА). ЕКГ проводили за допомогою «Юкард-200» (Utas, Укра'на) у 12 загальноприйнятих вiдведеннях. Холтер-ЕКГ виконували за допомогою ЕС-3Н (Labtech, Угорщи-на), ДМАТ-монггора АВРМ-04 (Labtech, Угорщина). Концентрацiю iмунореактивного iнсулiну (IPI) в кровi визначали за допомогою наборiв Immunotech Insulin IRMA (Чехiя), NT-proBNP — Biomedica (Ав-стрiя). Статистичний аналiз — ANOVA (MicroCal Origin v. 8,0).
Результата досЛдження та ix обговорення. Отрима-нi результати свщчать, що в пащентав iз ЦД 2-го типу без даагностованих ССЗ параметри жорсткостi артерiй зна-ходились в межах фiзiолоriчно! норми, проте спостерь гаеться тенденция до !'х пщвищення порiвняно з результатами, отриманими в контрольнiй групi (1Аао +29,6 %, р < 0,05; 1Абр +30,6 %, р < 0,01; ШППХ +23,6 %, р < 0,001; А1ЖА +20,0 %, р < 0,05). Аналiз пульсово!' хвил серед пащентав iз субклiнiчною G^ieK> ДАНС виявив подальше зростання жорсткосп судинно'' стiнки: 1Аао стано-вив +22,1 %, р < 0,05; 1Абр +41,9 %, р < 0,05; ШППХ + 13,5 %, р < 0,01; А1ЖА + 16,7 %, р < 0,05 щодо пащентав iз ЦД 2-го типу без верифюэваних ССЗ. Середне значення ШППХ перевищуе фiзiологiчнi та розцшюеться як пiдвищене (10,1 м/с). Серед цих хворих у 7,1 % зареестровано оптимальне значення 1Абр, 50,0 % — нормаль-не, 42,9 % — тдвищене; 42,9 % — нормальне значення ШППХ, 57,1 % — пщвищене. Середш рiвнi параметрiв ригiдностi артерш у пащентав iз функцiональною ста-даею перевищують фiзiологiчнi та розцшюються як пд-вищенi. 1Аао становить +26,2 %, р < 0,01; 1Абр +66,2 %, р < 0,001; ШППХ +24,7 %, р < 0,001; А1ЖА +30,6 %, р < 0,01, щодо пащентав iз ЦД 2-го типу без верифюэва-них ССЗ. Рiвень ШППХ статистично вiрогiдно вiдрiзня-еться вщ аналогiчного у хворих iз субктшчною стадаею (+9,9 %, р < 0,05). У хворих iз функцюнальною стадieю в 55,5 % спостертаеться фiзiологiчнi показники 1Абр, у 38,9 % — шдвищеш, у 5,6 % — патолопчш; у 16,7 % — фiзiологiчнi параметри ШППХ, 50,0 % — щдвищеш, 33,3 % — патолопчш. Функщонально-оргашчна стадая характеризуеться найвищими показниками жорсткос-т артерiй, а саме: 1Аао +37,8 %, 1Абр +67,6 %, ШППХ +37,1 %, А1ЖА +55,6 %, р < 0,001, щодо пащентав iз ЦД 2-го типу без верифюэваних ССЗ. Рiвнi ШППХ i А1ЖА вiрогiдно вiдрiзняються вщ аналогiчних у пацieнтiв iз
124
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
субклЫчною (+20,8 i 33,3 %, р < 0,001) i функцюналь-ною стадieю (вiдповiдно +9,9 i 19,2 %, р < 0,05). У хворих на ЦД 2-го типу з ДАНС встановлено пряму кореляцш-ну залежнiсть мiж концентращею 1Р1 та параметрами ШППХ (г = 0,05, р < 0,01). Концентрация NT-proBNP у хворих на ЦД 2-го типу без верифшованих ССЗ ста-новила +20,8 % щодо контрольно! групи (р > 0,05); за субклЫчно! стад! ДАНС — +61,5 % вщносно значень контрольно! групи (р < 0,001), +33,7 % вщносно показ-ниюв, отриманих у пацieнтiв iз ЦД 2-го типу без ССЗ (р1 < 0,001); за функцюнально! — +90,1 % вщносно значень контрольно! групи (р < 0,001), +57,4 % вщносно групи хворих на ЦД 2-го типу без ССЗ (р1 < 0,001) та + 17,7 % вщносно субклшчно! стад!! ДАНС (р2 < 0,05); за функцюнально-оргашчно! — +67,8 % порiвняно з субклЫчною стадаею (р2 < 0,001), +42,6 % порiвняно iз функцiональною стадieю (р3 < 0,001).
Висновки
1. У пацieнтiв з цукровим дiабетом 2-го типу i формою дiабетично! автономно! невропатп сер-ця збiльшення рiвня N-термiнального фрагмента натршуретичного пептиду вiрогiдно й незалежно пов'язане зi зростанням маси мюкарда лiвого шлу-ночка i ШППХ.
2. Збтьшення вмiсту N-термiнального фрагмента натршуретичного пептиду в кровi хворих на цукровий дiабет 2-го типу корелюе з приеднанням субклiнiчно! дiабетично! автономно! невропат!! серця й, отже, може свщчити про наявнiсть субклшчно! дiабетично! автономно! невропат!! серця.
3. У хворих на цукровий дiабет 2-го типу без вери-фшованих серцево-судинних захворювань спостерта-еться тенденц!я до пiдвищення параметрiв жорсткост артерiй. Приеднання субклiнiчно! стадi! дiабетично! автономно! невропат!! серця супроводжуеться збшь-шенням показникiв ригiдностi артерiй. ШППХ пере-вищуе фiзiологiчнi показники й розцшюеться як пiд-вищена.
4. У пащенлв з функцiональною стадаею даабетич-но! автономно! невропат!! серця спостертаеться пщви-щення параметрiв 1Аао i 1Абр, ШППХ, А1ЖА, а ШППХ статистично вiрогiдно збiльшена порiвняно iз субклИч-ною стадаею.
5. Функцюнально-оргашчна стад!я характеризуеть-ся переважно пщвищеними й патологiчними змiнами показниюв жорсткост артерiй. ШППХ i А1ЖА статистично вiрогiдно збiльшенi в порiвняннi з субклiнiчною та функцiональною стад!ями даабетично! автономно! невропат!! серця.
6. У хворих на цукровий дiабет 2-го типу з даабетич-ною автономною невропатieю серця встановлено пряму кореляцшну залежнiсть мiж концентрацieю шсулшу та параметрами ШППХ (г = 0,05, р < 0,01).
7. Отримаш результати дозволяють припустити на-явнiсть патофiзiологiчних зв'язюв мiж метаболiчними, функцiональними та структурними порушеннями мюкарда у хворих на цукровий дiабет 2-го типу з кардювас-кулярною формою дiабетично! автономно! невропат!! серця.
УДК 616.379-008.65-06:616.12-009)-085.274
Серпенко О.О.1, Саенко Т.В.2, Серпенко В.О.1, Усенко В.Ф.2, Гоцко М.е.1
1 Кафедра ендокринологИ
Льв/вський нацюнальний медичний университет ¡м. Данила Галицького
2 «Борщапвський х1мко-фармацевтичний завод», м. Ки1в
ОЦШКА КЛМЧНОТ ЕФЕКТИВНОСП ТА БЕЗПЕКИ ЗАСТОСУВАННЯ КРАТАЛУ
В ЛiКУВАННi ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ
Таурин — життево необх!дна сульфоамiнокислота, позитивш лiкарськi властивостi яко! виявленi при рядi серцево-судинних захворювань, дислiпопроте!немiях, захворюваннях печiнки тощо. Крiм того, таурин впли-вае на активнiсть фосфорилази та глiкогенсинтетази I, завдяки чому спостертаеться пiдвищення чутливостi до шсулшу й посилення ефектiв гормону. В Укра!ш випус-каеться препарат Кратал (зареестрований Р. 12.00/02634) (одна таблетка мютить дiючо! речовини: 867 мг таури-ну, 43 мг екстракту плодiв глоду густого, 87 мг екстра-кту кропиви собачо! густого), однак дослщження щодо можливостi використання Краталу в лiкуваннi хворих на цукровий даабет (ЦД) вiдсутнi. Данi про ефектив-нiсть таурину як гепато- та нейропротектора, вплив на функцш ендокринно! системи та iншi фармаколопч-нi властивостi е п!дставою для проведення багатоцен-трового клiнiчного дослщження (дозвт ДЕЦ МОЗУ № 624/2.2.1-5 вщ 04.02.2009) за участю 201 пащента з метою розширення показань для комплексного застосу-вання в пащентав iз цукровим дiабетом 2-го типу.
Мета дослщження — провести вщкрите рандомiзо-ване порiвняльне контрольоване паралельне досл!джен-ня з вивчення ефективноста та переносимостi препарату Кратал виробництва ПАТ НВЦ «Борщапвський ХФЗ» у комплексному лкуванш хворих на цукровий даабет 2-го типу (згщно з протоколом II фази) на базi обласного ен-докринологiчного диспансеру — ктшчнш базi кафедри ендокринолог!! Львiвського нацiонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького.
Основнi завдання дослщження: провести аналiз цукрознижувально! та антиоксидантно! ефективностi Краталу; дослiдити переносимiсть та можливi побiч-нi реакц!! препарату; порiвняти результати лiкування в контрольнш групi хворих, як1 отримували стандартну базисну цукрознижувальну терапiю (контрольна група), пiдгрупi першiй основно! групи (Кратал 1 табл. тричi на добу) на тш стандартно! базисно! цукрознижувально! терапи (1-ша пiдгрупа)), пiдгрупi другш основно! групи (Кратал 2 табл. тричi на добу) на тш стандартно! базисно! цукрознижувально! терап!! (2-га пiдгрупа)); порiвняти результати лiкування мгж п!дгрупами основно! групи з метою вибору оптимально! терапевтично! дози Краталу.
Матер1ал 1 методи досл1,дження. Обстежено 106 хворих (загальна кiлькiсть пащенлв — 201) на ЦД 2-го типу.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
125
