CC BY
29
ТЕЗИ КОНФЕРЕНЦП «АКТУАЛЬН ПИТАННЯ КЛiНiЧНОÍ ЕНДОКРИНОЛОГП, iМУНОЛОГií ТА АЛЕРГОЛОГП» (м. ЧЕРЫВШ, 24-25 ЖОВТНЯ 2013 РОКУ)
CZl £ ® Материалы конференции
Цг- /Proceedings of the Conference/
International journal of endocrinology
Актуальш питання ендокринологй'
УДК 616.379-008.65-06:616.12-009)
Ажм'1 Сам'р, Серпенко В.О., Сепн В.Б., Серпенко О.О. Кафедра ендокринологй Льв'тський нашональний медичний унверситет ¡м. Данила Галицького
ОСОБЛИВОСП ВАРiАБЕЛЬНОСТi РИТМУ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ З КАРДiОВАСКУЛЯРНОЮ ФОРМОЮ ^АБЕТИЧНОТ АВТОНОМНО! НЕВРОПАТiT СЕРЦЯ
Iмовiрно, що кaрдiовaскулярнa форма д!абетично1 автономно! невропати серця (ДАНС), а не вш i трива-лiсть цукрового дiабету 2-го типу (ЦД 2-го типу), наяв-нiсть в анамнезi серцево-судинних захворювань (ССЗ) е незалежним чинником ризику серцево-судинно! смертностi у хворих на ЦД 2-го типу. Отже, рання даа-гностика вегетативно! дисфункци необхщна для змен-шення ризику приеднання i/або прогресування ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу.
Мета дослвдження — вивчити особливост варiа-бельностi ритму серця (ВРС) зпдно з результатами до-бового монiторингу ЕКГ (холтер-ЕКГ) у хворих на цу-кровий дiабет 2-го типу з кардiоваскулярною формою дiабетично1 автономно! невропати серця.
Матер1ал 1 методи дослвдження. Обстежено 65 хворих на ЦД 2-го типу, з них 12 пащенпв iз ЦД 2-го типу без верифшованих ССЗ, 14 хворих iз субклшч-ною стадiею ДАНС, 18 — iз функцiональною стадiею ДАНС, 21 — iз функцюнально-оргашчною стадiею ДАНС. Контроль — 12 практично здорових людей (аналопчш вш та показники 1МТ (р > 0,05)). Верифь кацiя ДАНС проводилась на пiдставi змiн, виявлених при проведеннi ЕКГ, холтер-ЕКГ; добового мониторингу артерiального тиску (ДМАТ), визначення пара-метрiв внутршньосерцево! гемодинамiки та структур-но-функцюнального стану мiокарда. Видiляли стада ДАНС: I — субклшчш стада: 1А — порушення показ-никiв холтер-ЕКГ, а також спонтанно! барорефлектор-но! чутливостi, 1Б — приеднання порушень показникiв автономних тестiв серцево-судинних рефлекшв; II —
клшчш стадй': IIA — функцюнальна — приеднання порушень показниыв коригованого iнтервалу QT (QTc), ДМАТ, функцiональноi дiастолiчноi дисфункци лiвого шлуночка (ДДЛШ), 11Б — функцюнально-оргашч-на — прогресування ДДЛШ, приеднання систолiчноi дисфункцй', розвиток фiброзу мiокарда; III — iнфаркт мюкарда («безбольова» форма), iнсульт, кардюресшра-торна зупинка (Серпенко О.О., Серпенко В.О., 2011).
Проведення ЕКГ здшснювали за допомогою 12-ка-нального електрокардiографа ЮКАРД-200 (UTAS, Украша) у 12 загальноприйнятих вiдведеннях, холтер-ЕКГ — холтерiвськоi системи ЕКГ ЕС-3Н (Labtech, Угорщина), дiапазон пропускання частот вiд 0,05 до 100 Гц, частота дискретизаци порядку 500 Гц. Визначали циркадний шдекс (ЦI) — спiввiдношення середнього значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) в актив-ний перюд до середнього значення ЧСС в пасивний перюд. Анал1зували показники SDNN (стандартне вщ-хилення всiх NN-iнтервалiв, мс), SDANNi (стандартне вiдхилення середнiх NN-iнтервалiв, обчислених по 5-хв промiжках протягом запису, мс), RMMSD (квадратний коршь iз середньо'1' суми квадратiв рiзниць мiж посль довними парами штервал1в NN, мс), pNN50% (значення NN50, роздтене на загальну ктьысть NN-шгер-валiв, %). Вивчали високочастотш коливання ритму серця (HF) (парасимпатична активнють), низькочас-тотнi (LF), дуже низькочастотнi коливання (VLF), симпатико-парасимпатичний шдекс (LF/HF), загальну силу спектра частот (TP). QTc визначали зпдно з формулою: QTc = QT/VR-R. ДМАТ здшснювали за допомогою моштору АТ «АВРМ-04» (Meditech, Угорщина), допплер-ЕхоКГ — апарата Siemens Sonoline Versa Plus, ФРН. Дослщження проведене зпдно з принципами Гельсшсько'1' деклараци (2004). Стати стичний аналiз — варiацiйно-статистичний (ANOVA, MicroCal Origin v. 8,0).
Результата досЛдження та ix обговорення. У результата проведених дослщжень встановлено, що у хворих на ЦД 2-го типу з функцюнальними стадiями ДАНС спостериаеться вiрогiдно значиме зниження показнитв ЦI (р < 0,01 i р < 0,001 — вщносно параме-трiв контрольно'1' групи (1,33 ± 0,01) та пащенпв на ЦД 2-го типу з субклМчною стадiею). Отже, у пащентав iз ЦД 2-го типу та функцюнальними стадiями ДАНС зареестровано тенденцiю до формування рипдносп
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
87
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
циркадного профтю ЧСС. Показники SDNN в конт-рольнiй групi становили (149,70 ± 3,83) мс, SDANNi — (136,7 ± 4,8) мс, RMSSD — (41,10 ± 2,55) мс, pNN50 — (12,60 ± 1,59) %. Не виявлено значних вiдмiнностей в показниках ВРС контрольно! групи та хворих на ЦД 2-го типу без верифшованих ССЗ, що вказуе на в!д-сутнють дисфункци кардiального контролю зi сторони автономно! нервово! системи. У пащентав на ЦД 2-го типу та ДАНС виявлено зниження функци розкиду та пiдвищення функци концентраци ритму (зниження показниыв рNN50%, RMSSD), а також зниження потужностi частотних дiапазонiв iз вiдносним перева-жанням LF та зниженням значення LF/HF (порiвня-но з контрольною групою та хворими на ЦД 2-го типу без верифшэваних ССЗ). У хворих на ЦД 2-го типу з субклшчною стадiею ДАНС не виявлено значних вщ-мiнностей в часових показниках ВРС (р > 0,05), а при-еднання i прогресування функцiональних стадiй су-проводжуеться !х зниженням (р < 0,01). У хворих на ЦД 2-го типу спостериаеться зниження показниыв VLF протягом активного (р < 0,01) та пасивного (р < 0,01) перiодiв доби порiвняно з контролем; спостериаеться зниження LF протягом активного (р < 0,001) та пасивного (р < 0,001) перiодiв доби вщповщно. Значення HF зменшуеться протягом активного i пасивного перюду доби (р < 0,001 i р < 0,001 вiдповiдно).
Встановлено, що в хворих на ЦД 2-го типу з функ-цюнальними стадиями ДАНС показники LF та HF ви-явились найнижчими. Показники QT у хворих на ЦД 2-го типу без верифiкованих ССЗ, а також за субклЫч-но! стад!! ДАНС становили (0,42 ± 0,01) с i (0,42 ± 0,02) с (р > 0,05 i р > 0,05 — до показниыв контрольно! групи вщповщно). Приеднання i прогресування клiнiчних ста-дй ДАНС супроводжувалось подовженням параметрiв QTc (р < 0,001). Показники QT у пацiентiв з ЦД 2-го типу та рiзним ступенем тяжкостi ДАНС бiльшi м1ж швшччю i рано-вранцi, а також бтьш коротшi протягом к1лькох годин шсля пробудження, що значною мiрою пов'язане iз ступенем тяжкостi автономно! нейропатй серця.
Висновки
1. Вегетативний контроль мюкарда при цукровому дiабетi 2-го типу за вiдсутностi верифшовано! дiабетич-но! автономно! невропат!! серця не порушуеться.
2. Зниження потужност низькочастотних коливань ритму серця та загально! потужностi спектра варiабель-ност ритму серця у хворих на цукровий дiабет 2-го типу може вщображати величину ризику ускладнень, а саме розвитку дiабетично! автономно! невропат!! серця.
3. Показники варiабельностi ритму серця у хворих на цукровий дiабет 2-го типу з дiабетичною автономною невропапею серця характеризуются пригшчен-ням тонiчних впливiв парасимпатично! та переважан-ням симпатично! регуляци ритму мiокарда.
4. Приеднання дiабетично! автономно! невропа-т11 серця супроводжуеться порушеннями циркадного симпатико-вагального балансу, що може сприяти змш картини ЕКГ день/шч i збiльшенню QTс вночь
5. Наявнiсть дiабетично! автономно! невропат!! серця у пащенлв з цукровим дiабетом 2-го типу корелюе
з втратою переважання парасимпатично1 активносп вноч1 внасл1док зб1льшення тонусу СНС в шчний час, i, ймов1рно, послаблюе в1дносний захист щодо розвитку гострих коронарних подiй у другш половинi дня i вночi.
УДК 616-008.9:616.441)-092-08
Абрамова Н.О.1, Пашковська Н.В.1, Катан В.Г.2
1 Кафедра клЫчно/ мунологИ алерголопi та ендокринологИ
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
2 ОКУ «Обласний госпталь для iнвалiдiв Втчизняноi вйни», м. Чернiвцi
ВПЛИВ СЕЛЕНОВМЮНИХ ПРЕПАРАПВ НА ТИРЕОТДНИЙ СТАТУС В ООБ З АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ НА Ш АБДОМiНАЛЬНОГО ОЖИРiННЯ
Порушення тирео1дного гомеостазу, викликане зниженням конверс!! тиреощних гормонiв на перифер!! за рахунок пригнiчення активностi селеновмiсних ензимiв дейодиназ, отримало назву «синдром нетирео!дно! патологи» (СНТП) i виявляеться у 70 % госштатзованих па-щентш. Селен входить до активного центру серед близько 30 есенщальних для функцюнування органiзму селено-ензимiв, у тому числ! дейодиназ. В ошб !з артерiальною гiпертензiею (АГ) на rai абдоминального ожиршня (АО) створюються несприятлив! умови для засвоення даного мкроелементу. Дефщит селену у пащенпв з АГ на тл! АО та пригшчення активносп дейодиназ як наслщок зростан-ня експрес!! циток!н!в на тл! множинних уражень внутрш-н1х оргашв супроводжуються порушенням периферично! конверс!! тирео!дних гормошв з розвитком СНТП.
Мета досЛдження — встановити вплив селено-вмюних препарапв на показники тирео!дного гомеостазу в ошб з артер!альною гшертенз!ею на rai абдомь нального ожиршня.
Матер1ал i методи дослщження. Нами обстежено 56 ошб !з АГ на rai АО. З метою оцшки впливу препарату селену Цефасель на метабол!зм тирео!дних гормошв обстежуваних пащентав було роздшено на дв! групи: 26 ошб отримували лише базисну тератю основно! патолог!! у вигляд! д!ети №9 та 10, антигшертензивних, гшолш!дем!чних препаратав, антиагрегантав та цукро-знижувальних засоб!в класу биуанщв у раз! наявност цукрового д!абету 2-го типу або порушення толерант-ност до глюкози. 30 ошб на rai базисного лкування отримували селеновмюний препарат Цефасель у доз!, екшвалентнш 50 мкг селену на добу.
Для вивчення особливостей тирео!дного гомеостазу нами визначалися р!вш тиреотропного гормону (ТТГ), вшьного тироксину (вТ4) й вшьного трийодтироншу (вТ3). Периферичну актившсть тирео!дних гормошв ощнювали за допомогою сумарного тирео!дного шдек-су (СТ1) (Старкова Н.Т., 1991).
Результата досЛдження та ix обговорення. У попе-редшх досл!дженнях ми встановили статистично в!ро-
88
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
