CC BY
68
-1 .— ® Оригинальные исследования
L
L. /Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК616.12-008.331.1-06: 616.379-008.64]-008.9-092: 612.13 ШАЛ1МОВА А.С.
Харювська медична академ'я пслядипломно! осв'ии
ЕНДОТЕ^АЛЬНА ДИСФУНКЩЯ ТА II КОРЕКЩЯ У ПАШеНЛВ З ГiПЕРТОНiЧНОЮ ХВОРОБОЮ i ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Резюме. У статт наведен результати вивчення ефективност впливу о.-л'!поево1 кислоти у склад комплексноI терапи на сту^нь вираженост ендотелiальноíдисфункцИ в па^ен~пв ¡з ппертошчною хворобою / цукровим дабетом 2-го типу. Установлене вiропдне полiпшення метабол'чного гомеостазу, зменшення вираженост ендотелiальноí дисфункцИ, зниження рiвнiв прозапальнихцитою^в при додатковому засто-суваннi о.-л'тоево1 кислоти порiвняно з/ стандартною терапию.
Ключовi слова: ендотелiальна дисфунк^я, гiпертонiчна хвороба, цукровий дабет 2-го типу, <х-л'тоева кислота, iнсулiнорезистентнiсть, цитоюни.
Цукровий дiабет 2-го типу (ЦД 2) е важливою ме-дико-сощальною проблемою та перебувае серед прю-ритепв нацюнальних систем охорони здоров'я майже в ушх кра!нах свпу [1, 9, 10, 13]. ЦД 2 е одним iз голов-них незалежних чинниыв ризику серцево-судинно! патологи, що в бшьшосл випадюв визначае прогноз у цих хворих. Близько 75 % хворих на ЦД 2 помирають вщ серцево-судинних ускладнень (ССУ), у тому чи^ серцево! недостатносп (СН) [1, 8, 15, 17].
Коморбщшсть гшертошчно! хвороби (ГХ) i ЦД 2 е особливо серйозною проблемою, що пов'язано з бтьш раннiм розвитком ураження органiв-мiшеней i подальшими серцево-судинними катастрофами [2, 4, 30]. Установлено, що шдвищення систолiчного артерь ального тиску (АТ) на кожш 10 мм рт.ст. у хворих на ЦД 2 збтьшуе ризик розвитку ССУ на 20 % [8, 9, 18]. Наявнють ГХ при ЦД 2 дiагностуеться в 50—80 % хворих, що значно збтьшуе ризик не лише макросудин-них (iшемiчна хвороба серця (1ХС), СН, шсульт), але й мiкросудинних (дiабетична нефропатiя, ретинопатая) ускладнень [3, 5, 30].
Дослщження останнiх рокiв показали, що пато-генетичнi механiзми, якi обумовлюють розвиток ар-терiально! гшертензп (АГ), шсулшорезистентносп (1Р) та ЦД 2, багато в чому перегукуються i при-зводять до прогресування захворювань та розвитку ускладнень [3, 5, 11]. Гiперiнсулiнемiя та 1Р е одними з чиннишв, якi визначають частоту розвитку ССУ при ЦД 2.
На сьогодш у науковш лiтературi не iснуе единого уявлення про мехашзми, за допомогою яких 1Р ви-кликае атеросклеротичне ураження стшок судин [7, 8,
35, 36]. rinepmcyniHeMiH е постiйним компенсаторним компонентом 1Р i може прямо впливати на атерогенез, що пов'язано 3i стимулящею синтезу лiпiдiв у стшщ артерiй i пролiферацiею гладком'язових клггин (ГМК) судинно! стiнки. З шшого боку, атеросклероз може бути i наслiдком низки сyпyтнiх метаболiчних пору-шень [19, 35, 36]. Було висловлено припущення про те, що 1Р збiльшyе ризик атеросклерозу за допомогою ба-гатьох механiзмiв, пов'язаних не лише з метаболiзмом глюкози [24, 35, 36].
Сполучною ланкою м1ж 1Р i кардюваскулярними за-хворюваннями, за даними багатьох авторiв, е ендотель альна дисфункщя (ЕД) [24—26, 35]. Опyблiкованi остан-нiм часом результати клiнiчних та експериментальних дослiджень свiдчать про те, що 1Р викликае порушення фiзiологiчних механiзмiв вазодилатацй' [24, 36].
Основш функцй' ендотелiю такк модулювання судинного тонусу (вазодилатащя/вазоконстрикщя); регyляцiя структурного гомеостазу судинно! стшки; контроль тромботичних i фiбринолiтичних параметрiв; yправлiння адгезiею тромбоцилв i лейкоцитiв; участь у клгганних формах iмyнно! вiдповiдi, локального за-палення [19, 32, 33].
У здорово! людини фактори дилатацп та кон-стрикцп перебувають у сташ динамiчно! рiвноваги [3, 12, 25]. У фiзiологiчних умовах введення шсулшу призводить до релаксацп м'язово! стшки судин, що опосередковуеться активiзацiею утворення й видь лення оксиду азоту (NO) з ендотелш [26, 30, 36]. Бю-
© Шалимова А.С., 2014
© «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
лопчш ефекти N0 як вазопротективного чинника включають гальмування пролiферацri i м^раци ГМК судин, а також синтез ними колагену [26, 30]. Поряд iз цим N0 зменшуе адгезш лейкоцитiв до ендотелiю, гальмуе трансендотелiальну мiграцiю моноцитiв, агрегацiю й адгезш тромбоципв, а також чинить ан-тиоксидантну дiю [7, 25, 32].
Дисбаланс мiж чинниками, як! забезпечують нор-мальне функцiонування ендотелiю, являе собою ЕД, що характерна для коморбщно! патологи — ГХ i ЦД 2 [25, 26, 30, 31]. Здатнють iнсулiну посилювати ендо-телiйзалежну вазодилатацiю (ЕЗВД) значно порушу-еться в пацiентiв з 1Р, що призводить до зниження на 40—50 % вазодилатаци, шдуковано! N0 [26, 30]. Дiя ш-сулшу на ендотелiй опосередковуеться його власними рецепторами i реалiзуеться через багатоступеневу систему проведення сигналу, що призводить до тдвищен-ня синтезу N0 [29, 30, 32].
У даний час встановлено, що 1Р та ЕД е тюно асоцшованими станами [30, 35, 36], однак чггко простежити !х причинно-наслiдковi зв'язки поки не вдаеться. Прихильники одше! з гшотез вважають, що ЕД вторинна щодо наявно! 1Р, тобто е лише на-слiдком порушень вуглеводного обмшу, дислшще-мп, АГ та шших факторiв, що характеризують стан 1Р [33, 34]. Зпдно iз зазначеною гiпотезою, атеро-генна дислiпiдемiя пiдвищуе експресiю молекул ад-гези на поверхнi ендотелiальних клгтин, iнiцiюючи формування атероми. У свою чергу, порушення ар-хiтектонiки ендотелiальних клiтин пiд впливом тд-вищеного механiчного тиску на тлi АГ призводить до змши судинно! проникносп, посилення секрецп ендотелiну-1 та активного ремоделювання стшок судин [30, 33].
Прихильники шшо! гiпотези вважають, що ЕД е первинною, тобто причиною розвитку 1Р та пов'язаних iз нею метаболiчних i гемодинамiчних порушень, а ре-зистентнiсть тканин до шсулшу вторинна щодо ЕД [29, 38]. Вщповщно до ше! гшотези, для взаемоди зi сво!ми рецепторами шсулш повинен проникнути в мiжклi-тинний простiр, минаючи ендотелiй. У разi первинно-го дефекту ендотелiальних клiтин порушуеться транс-ендотелiальний транспорт шсулшу й розвиваеться резистентнють до нього.
Отже, наявнють суперечливих гшотез взаемовщ-ношень 1Р та ЕД обумовлюе подальше ретельне досль дження цих патологiчних станiв.
Активно вивчаються також iншi показники, що характеризують функцш ендотелiю, зокрема штер-лейкши (1Л). Данi епiдемiологiчних та генетичних дослщжень свiдчать про зв'язок шдвищеного рiв-ня 1Л-6 з 1Р та вказують на те, що шдвищений його вмiст у кровi е одним iз прогностичних маркерiв розвитку ЦД 2 [3, 17, 30]. Установлено, що концентращя 1Л-6 в плазмi прямо пропорцшна ступеню ожирiння та втратi чутливост тканин до iнсулiну, а зменшення маси тша в пацiентiв супроводжуеться суттевим зни-женням концентрацп 1Л-6 як у плазмi, так i у жиро-вiй тканинi [3, 6, 34].
У формуванш ЕД в умовах 1Р важливу роль вщво-дять фактору некрозу пухлини а (ФНП-а) [7, 30, 36]. В експериментальних роботах показано, що прешку-бацiя ендотелiальних клiтин аорти з ФНП-а практично блокуе !х здатнiсть синтезувати N0 у вщповщь на стимуляцiю iнсулiном [34]. Установлено, що ФНП-а сприяе розвитку 1Р i може розглядатися як раннш маркер ЦД 2 [26, 30]. Крiм того, за останшми даними, ФНП-а в культурi ендотелiaльних клiтин iндукуе !х апоптоз [19, 30].
Таким чином, враховуючи важливу роль ЕД та 1Р у розвитку i прогресувaннi багатьох пaтологiчних стaнiв, одним iз завдань сучасно! медицини е пошуки медикаментозного впливу на зaзнaченi порушення.
Результати клМчного дослiдження
KUNGSH0LMEN показали, що 1Р при ЦД 2 норма-лiзуеться при нормaлiзaцií перекисного окислення лшщв [16, 17, 27]. Установлено, що препаратом iз до-веденим впливом на окислювальний стрес, е а-лшоева кислота (а-ЛК) [6, 28, 37]. Крiм того, доведено, що а-ЛК мае й iншi властивосп, якi iнтенсивно вивчаються, — вплив на лiпiдний профiль, шдвищення чут-ливостi до iнсулiну, збтьшення рiвня адипонектину [21-23].
а-ЛК являе собою натуральну дитiолову сполуку, що вщграе важливу роль в бюенергетичних реaкцiях у мiтохондрiях. а-ЛК блокуе активш форми кисню, обумовлюе утворення хелатних сполук юшв металу i скорочуе кiлькiсть окислених форм шших антиокси-дaнтiв. Вона також aктивiзуе захисну антиоксидант-ну систему за рахунок модуляцп генiв, регульованих пероксисомальними пролiферaтор-aктивуючими рецепторами. Крiм того, а-ЛК пригшчуе ядерний фактор каппа-В i активуе аденозинмонофосфатзалежну кшазу у скелетних м'язах — найважливший регулятор у системi метaболiзму клiтинноí енергГ!, що пiдси-люе стутнь засвоення глюкози й окиснення жирних кислот [14, 20, 27].
Отже, враховуючи актуальнють проблеми корекци ЕД у пащентав iз ГХ при ЦД 2, було проведено наступ-не дослщження.
Мета роботи полягала в оцiнцi вирaженостi ЕД у пашенпв з ГХ i ЦД 2, а також можливосп И корекцГ! з використанням у комплексному л^ванш а-ЛК.
Клiнiчна характеристика хворих i методи дослiдження
На базi кафедри терапГ! та нефрологи Харывсько! медично! академП пiслядипломноí освгга до i пiсля шестимiсячного лшування обстеженi 84 пaцiенти з ГХ у поеднанш з ЦД 2, яы дали iнформовaну пись-мову згоду на участь в дослщженш та вщповщали критерiям включення. Контрольну групу становили 15 практично здорових ошб, у яких ГХ i ЦД 2 виклю-ченi на пiдстaвi комплексу клiнiко-iнструментaль-них обстежень.
КритерГ! включення в дослщження: ГХ II стади, 2-го ступеня; ЦД 2 середньо! тяжкостi, субкомпенсований; ХСН 1—11 ФК; нормальна маса тша (шдекс маси тша
(1МТ) — 18-24,9 кг/м2), надмiрна маса тша (1МТ - 2529,9 кг/м2), ожиршня I ступеня (1МТ — 30-34,9 кг/м2); абдомiнальне ожиршня (за критерiями IDF, 2005): окружшсть талй' > 94 см для чоловшв та > 80 см для жшок; нормальна швидкiсть клубочково! фiльтрацii (ШКФ); нормокреатинiнемiя; вiдсутнiсть проте!'ну-рй' (допустима лише мiкроальбумiнурiя); вш пацieнтiв 40-55 рокiв; установлена тривалють захворювання на ГХ — 8-12 роив, ЦД 2 — 3-7 роив; нерегулярний при-йом антигшертензивних препарапв.
Критерй' виключення i3 дослщження: наявнiсть супутньо! патологй' в пащентав i3 ГХ i ЦД 2 (гострий коронарний синдром, постшфарктний кардюсклероз, порушення ритму та провiдностi, ревматичш вади сер-ця, системнi захворювання сполучно! тканини, онко-захворювання, симптоматична АГ, захворювання щи-топодiбно! залози, гострi запальнi процеси); ЦД 1-го типу; ГХ III стади, 3-го ступеня; ХСН III-IV ФК; ЦД 2 у легкш i тяжкш формах, фазах компенсацй' i декомпенсаций iнсулiнотерапiя в пацieнтiв iз ЦД 2; ожирiння II-III ступешв; знижена ШКФ; наявнiсть проте!нури; вш пацieнтiв менше 40 та бтьше 55 рокiв; ехонегатив-нiсть; вщмова пацieнтiв вiд дослiдження.
Стандартними бiохiмiчними методами визначалися концентрацй' глюкози венозно! кровi натще, глшози-льованого гемоглобшу (HbAlc), загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину лшопроте'шв високо! (ХС ЛПВЩ) та низько! щiльностi (ХС ЛПНЩ).
Для вивчення функцiонального стану ендоте-лiю всiм хворим проводилося визначення ступеня ЕЗВД у пробi з реактивною гiперемieю. Дослщжен-ня проводили лшшним широкосмуговим датчиком 5-12 МГц у допплерiвському режимi з кольоровим картуванням тричi на лiвiй i правiй плечових артерь ях iз 15-хвилинною перервою мiж пробами за методикою D.S. Celermajer у модифшацп О.В. Заново!'. У нормi максимальна вазодилатацiя артерй повинна перевищувати 10 % вiд початкового дiаметра. Одно-часно проводилося вимiрювання товщини комплексу iнтима-медiа (TIM) сонних артерш на 2 см про-ксимальнiше вiд бiфуркацii загально! сонно!' артерй'. Швидысть пульсово! хвилi (ШПХ) у сонних артерiях (СА) визначалася W-Track-методом (методом фазового трекшгу, запатентованим виробниками сканера). Визначення ШПХ у черевнш аортi (ЧА) (вщ устя лiвоi' пiдключичноi' артерй' до стегново! артерй') про-
водили з використанням фазованого датчика з частотою 2-4 МГц.
Шляхом проведення iмуноферментного аналь зу визначали концентрацй' прозапальних цитокiнiв (ФНП-а, Ш-6).
Отримaнi результати оброблялися методами варiа-цшно! статистики з використанням комп'ютерно! про-грами Statistica.
Лiкувaння пaцieнтiв розпочиналося з дieтотерaпi!, спрямовано! на зниження aртерiaльного тиску до щ-льових рiвнiв, нормaлiзaцiю HbA1c i глюкози кровi, корекцiю маси тша, зниження рiвнiв триглiцеридiв та ХС ЛПНЩ.
Як цукрознижуючу терaпiю всi пaцieнти отри-мували комбiнaцiю метформiну i глшлазиду, а як aнтигiпертензивну терaпiю — комбшацш iнгiбiторa aнгiотензинперетворюючого ферменту (рамшрилу) i тiaзидоподiбного дiуретикa (iндaпaмiду). Ушм хворим призначалися також ацетилсалщилова кислота у дозi 75 мг на добу та аторвастатин у дозi 20-40 мг на добу.
УЫ пaцieнти були подалеш на двi пiдгрупи: у першу шдгрупу (n = 41) увiйшли хвор^ якi отримували лише базисну тератю, а у другу пiдгрупу (n = 43) — пaцieнти, ят додатково до базисно! терапй' отримували препарат а-ЛК (Тiогaмa®, Woerwag Pharma GmbH & Co. KG) у таблетках в дозi 600 мг/добу.
Результати та Тх обговорення
Результати дослщження засвщчили, що показники вуглеводного й лшщного профiлiв до початку лшуван-ня вiрогiдно не вiдрiзнялися в обох групах пaцieнтiв. При цьому за вказаними показниками обидвi групи хворих вiрогiдно (p < 0,05) вiдрiзнялися вiд контрольно!' групи (табл. 1).
Анaлiз структурно-функцюнального стану мап-стральних судин у пaцieнтiв iз ГХ i ЦД 2 показав змь ни у стшщ судин, якi проявлялися збiльшенням TIM i ШПХ у сонних aртерiях i черевнiй аорта, а також зни-женням ступеня ЕЗВД, що вiрогiдно (p < 0,05) вiдрiз-няло обидвi групи вщ контрольно!' (табл. 2). Зазначеш змiни можна пояснити aктивaцieю медiaторiв симпа-тоадреналово! та ренiн-aнгiотензин-aльдостероново! систем, що призводить до пошкодження ендотелш, потовщенню комплексу iнтимa-медia, перебудови ар-хiтектонiки медй' та адвентицй', збтьшення ригiдностi
Таблиця 1. Показники вуглеводного i л1пщного профт1в у кров1 обстежених пац1ент1в
Показники Перша група (ГХ + ЦД 2), n = 41 Друга група (ГХ + ЦД 2), n = 43 Контрольна група, n = 15
Глюкоза KpoBi натще, ммоль/л 6,90 ± 0,23 6,70 ± 0,24 5,10 ± 0,11*
HbAlc, % 7,20 ± 0,22 7,10 ± 0,21 4,50 ± 0,32*
Загальний холестерин, ммоль/л 6,10 ± 0,14 6,20 ± 0,17 5,20 ± 0,21*
Триглщериди, ммоль/л 2,37 ± 0,01 2,39 ± 0,01 1,220 ± 0,008*
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 5,46 ± 0,22 5,45 ± 0,21 3,80 ± 0,08*
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 0,92 ± 0,01 0,91 ± 0,01 1,37 ± 0,02*
Примтка: * — рiзниця м'ж ус 'ма групами i контрольною вiрогiдна.
судинно! стшки, що супроводжуеться прискоренням пульсово! хвилi [3, 7, 25].
Враховуючи важливу роль цитокiнiв у розвитку ЕД, в обстежених пащенпв були дослщжеш рiвнi проза-пальних цитоюшв (ФНП-a, 1Л-6) (табл. 3). Результати дослщження показали, що в пащентав i3 коморбiдною патологiею — ГХ i ЦД 2 рiвнi прозапальних цитокiнiв значно перевищували аналогiчнi показники в конт-рольнiй групi (p < 0,001).
Проведений кореляцiйний аналiз рiвнiв цитокiнiв iз показниками структурно-функцюнального стану мап-стральних судин показав тюш прямi кореляцiйнi зв'язки ФНП-а i 1Л-6 з ШПХ СА, ШПХ ЧА, прямi кореляцiйнi зв'язки середньо! сили — iз Т1М, а також оберненi коре-ляцшш зв'язки середньо! сили з ЕЗВД (табл. 4).
Виявлеш змiни рiвнiв зазначених цитокiнiв i данi кореляцшного аналiзу свiдчать про важливу роль ФНП-а i 1Л-6 у формуванш ЕД при ГХ i ЦД 2.
На наступному етат дослщження оцшювалася ди-намiка показникiв вуглеводного й лшдного профiлiв, структурно-функцiонального стану мапстральних судин, рiвнiв цитоышв пiд впливом проведено! терапи.
Шсля проведеного лiкування в обох групах пащен-тiв вiрогiдно знизилися рiвнi глюкози кровi натще, НЬА1с, загального холестерину, триглiцеридiв i ХС ЛПНЩ при пiдвищеннi значень ХС ЛПВЩ (р < 0,05). При цьому динамша бiльшостi зазначених показниюв у груш хворих, яы додатково до стандартно! терапи от-римували а-ЛК, була вiрогiдно бiльш виражена, шж у пацiентiв, якi отримували лише стандартне л^вання (табл. 5).
Аналiз показниюв структурно-функцюнального стану мапстральних судин показав, що в обох групах пащенпв шсля проведеного лшування спостериалося вiрогiдне зниження рiвнiв ШПХ СА i ШПХ ЧА при зростанш ступеня ЕЗВД (р < 0,05). При цьому пози-
Таблиця 2. Показники структурно-функцюнального стану мапстральних судин в обстежених па^ен^в
Показники Перша група (ГХ + ЦД 2), n = 41 Друга група (ГХ + ЦД 2), n = 43 Контрольна група, n = 15
Т1М, мм 0,810 ± 0,007 0,820 ± 0,008 0,650 ± 0,005*
ШПХ СА, м/с 8,50 ± 0,74 8,48 ± 0,72 6,07 ± 0,56*
ШПХ ЧА, м/с 8,14 ± 0,65 8,13 ± 0,63 6,39 ± 0,49*
ЕЗВД, % 6,34 ± 0,47 6,31 ± 0,45 13,16 ± 0,97*
Примтка: * — рiзниця м 'ж ус'ма групами i контрольною вiрогiднa.
Таблиця 3. PiBMi цитокн¡в в обстежених пацентв
Показники Перша група (ГХ + ЦД 2), n = 41 Друга група (ГХ + ЦД 2), n = 43 Контрольна група, n = 15
ФНП-а, пг/мл 188,7 ± 8,1 191,2 ± 7,9 65,1 ± 4,8*
1Л-6, нг/мл 166,5 ± 7,9 164,9 ± 7,7 59,4 ± 4,7*
Примтка: * — рiзниця м'ж ус'ма групами i контрольною вiрогiднa.
Таблиця 4. Л'нШш кореляцП рiвнiв цитокнiB з показниками структурно-функ^онального стану мапстральних судин у пац 'ент'т ¡з ГХ i ЦД 2-го типу
Т1М ШПХ СА ШПХ ЧА ЕЗВД
ФНП-а r = 0,42, р < 0,05 r = 0,76, р<0,01 r = 0,74, р < 0,01 r = -0,44, р < 0,05
1Л-6 r = 0,38, р < 0,05 r = 0,71, р < 0,01 r = 0,72, р < 0,01 r = -0,42, р < 0,05
Таблиця 5. Динaмiкa вуглеводного й лiпiдного профiлiв пд впливом лiкувaння
Показники Стандартна терашя, n = 41 Стандартна терашя + а-ЛК, n = 43
До л^вання Пюля лшування До лшування Пюля лшування
Глюкоза кровi натще, ммоль/л 6,90 ± 0,23 6,10 ± 0,13* 6,70 ± 0,24 5,80 ± 0,12*
HbA1c, % 7,20 ± 0,22 6,80 ± 0,21* 7,10 ± 0,21 6,20 ± 0,22*, **
Загальний холестерин, ммоль/л 6,10 ± 0,14 5,94 ± 0,13* 6,20 ± 0,17 5,73 ± 0,16*, **
Триглщериди, ммоль/л 2,37 ± 0,01 1,80 ± 0,01* 2,39 ± 0,01 1,48 ± 0,01*, **
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 5,46 ± 0,22 4,76 ± 0,18* 5,45 ± 0,21 4,52 ± 0,15*, **
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 0,92 ± 0,01 1,19 ± 0,01* 0,91 ± 0,01 1,22 ± 0,01*
Примтки: * — рiзниця м'жгрупами пслялкування iдо лкування вiрогiднa; ** — рiзниця м'ж стандартною терапею i стандартною терапею з додаванням а-ЛК вiрогiднa.
Таблиця 6. ДинамКа показниюв структурно-функцюнального стану мапстральних судин
пд впливом л'1кування
Показники Стандартна терашя, n = 41 Стандартна терашя + a-ЛК, n = 43
До лшування Пюля лшування До лшування Пюля лшування
Т1М, мм 0,810 ± 0,007 0,790 ± 0,006 0,820 ± 0,008 0,790 ± 0,007
ШПХ СА, м/с 8,50 ± 0,74 7,52 ± 0,75* 8,48 ± 0,72 7,12 ± 0,71*, **
ШПХ ЧА, м/с 8,14 ± 0,65 7,31 ± 0,66* 8,13 ± 0,63 7,09 ± 0,62*, **
ЕЗВД, % 6,34 ± 0,47 8,70 ± 0,57* 6,31 ± 0,45 9,50 ± 0,56*, **
Примтки: * — р1зниця м'ж групами псля ткування i до ткування в1рогщна; ** — р1зниця м'ж стандартною тератею i стандартною тератею з додаванням а-ЛК вiрогiднa.
Таблиця 7. Динамка рiвнiв цитоюшв п'щ впливом лкування
Показники Стандартна терашя, n = 41 Стандартна терашя + a-ЛК, n = 43
До лшування Пюля лшування До лшування Пюля лшування
ФНП-a, пг/мл 188,7 ± 8,1 155,2 ± 7,7* 191,2 ± 7,9 131,4 ± 6,5*, **
1Л-6, нг/мл 166,5 ± 7,9 131,3 ± 7,2* 164,9 ± 7,7 112,2 ± 6,6*, **
Примтки: * — рiзниця мж групами тсля ткування iдол'1кування в'рог'щна; ** — рiзниця мж стандартною тератею i стандартною тератею з додаванням а-ЛК вiрогiднa.
тивна динамша зазначених показниыв була BiporuHO бтьш вираженою у rpyni пащентав, ят додатково до стандартно! терапи отримували a-ЛК. В обох групах була вщзначена тенденщя до зниження Т1М, проте динамша була невipогiдною, що можна пояснити не-обхщшстю бiльш тривалого часу для зменшення тов-щини комплексу iнтима-медiа (табл. 6).
В обох групах пащентав шсля проведеного лшу-вання спостериалося також вipогiдне зниження piвнiв прозапальних цитокiнiв ФНП-а та 1Л-6 (p < 0,05). Зниження зазначених показниыв було вipогiдно бiльшим у груш пащенпв, якi додатково до стандартно! терапи отримували а-ЛК (табл. 7).
Можна припустити, що позитивний вплив а-ЛК на показники, яы характеризуюсь функцш ендотелiю, пов'язаний iз пiдвищенням активностi ендотелiально! NO-синтази та бюдоступносп NO, що призводить до полшшення порушено! ЕЗВД [25, 26, 35].
Таким чином, отримаш результати дослщження свiдчать про те, що у хворих з ГХ i ЦД 2 додаткове призначення а-ЛК (Тюгама®, Woerwag Pharma GmbH & Co. KG) бiльшою мipою впливало на метаболiчний гомеостаз i стан функцп ендотелiю. Тому викори-стання а-ЛК у хворих на ГХ i ЦД 2 е патогенетично обГрунтованим. Установлен ефекти а-ЛК можуть забезпечити пiдвищення пpихильностi до лшування i полiпшення якостi життя пащенпв з комоpбiдною патологiею.
Висновки
1. Змши судинно! стiнки в пащентав з ГХ i ЦД 2 про-являються збiльшенням Т1М i ШПХ у сонних аpтеpiях i чеpевнiй аоpтi, зниженням ступеня ЕЗВД та пов'язаш зi зростанням piвнiв прозапальних цитокiнiв ФНП-а та 1Л-6.
2. Пiд впливом проведено! комплексно! терапи у пашенпв з ГХ i ЦД 2 вiдбулося полшшення метаболiч-ного гомеостазу i стану ендотелш.
3. Додаткове призначення пащентам з ГХ i ЦД 2 а-ЛК (Тюгама®, Woerwag Pharma GmbH & Co. KG) сприяло бшьш вираженому впливу на структурно-функцюнальний стан магiстpальних судин, про-запальш цитокiни, що проявлялося вipогiдним зменшенням ШПХ СА i ШПХ ЧА, piвнiв ФНП-а i 1Л-6, а також збшьшенням ступеня ЕЗВД поpiвняно з групою хворих, якi отримували лише стандартну терапш.
Перспективи подальших дослджень. Слiд вщзна-чити перспектившсть вивчення впливу а-ЛК на piзнi ланки 1Р у пацiентiв з ГХ i ЦД 2.
Список лператури
1. Беловол А.Н. Новые подходы к лечению больных гипертонической болезнью в сочетании с сахарным диабетом 2 типа/ А.Н. Беловол, В.В. Школьник, В.Д. Немцова // Укратський терапевтичний журнал. — 2012. — № 2. — С. 32-38.
2. Бойцов С.А. Структура факторов риска, поражений органов-мишеней и метаболических изменений у больных артериальной гипертензией в различных возрастных группах / С.А. Бойцов, А.М. Уринский, Р.Л. Кузнецов, Ю.М. Поздняков //Кардиология. — 2009. — № 4. — С. 19-24.
3. Братусь В.В. Ожирение, инсулинорезистентность, метаболический синдром: фундаментальные и клинические аспекты / В.В. Братусь, Т.В. Талаева, В.А. Шумаков. — К.: Четверта хвиля, 2009. — 416 с.
4. Дедов И.И. Сахарный диабет и артериальная гипертен-зия/И.И. Дедов, М.В. Шестакова. — М.: Мед. информационное агентство, 2006. — С. 74-75.
5. Диабет и кардиоваскулярная медицина: эпидемиологические, молекулярные аспекты и влияние окружающей среды/ И. Зиммет, B. Байлес Керр, К. Уалдер и др. // Дiабет i сер-це. — 2009. — № 1 (127), ачень — лютий. — С. 49-55.
6. Журавлева Л.В. Применение альфа-липоевой кислоты в комплексном лечении хронических заболеваний желудка у пациентов с сахарным диабетом/Л.В. Журавлева, Е.М. Криво-носова //Практикуючий лкар. — 2012. — № 1. — С. 52-58.
7. Карпов Ю.А. Роль нейрогуморальных систем в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности: эндотелиальные факторы / Ю.А. Карпов // Сердечная недостаточность. — 2005. — Т. 3, № 1. — С. 22-24.
8. Майоров А.Ю. Инсулинорезистентность в патогенезе сахарного диабета 2 типа / А.Ю. Майоров // Сахарный диабет. — 2011. — № 1. — С. 35-43.
9. Маньковский Б.Н. Новое руководство по лечению сахарного диабета 2 типа — что изменилось, в чем значение для клинической практики? / Б.Н. Маньковский // Диабет. Ожирение. Метаболический синдром. — 2012. — № 1. — С. 31-36.
10. Наказ МОЗ Украгни № 1118 вiд 21.12.2012р. «Утфжо-ваний клтчний протокол первинног i вторинног (спецiалiзова-ног) медичног допомоги «Цукровий дiабет 2 типу».
11. Недогода С.В. Ожирение и артериальная гипертония: теория и практика выбора оптимального гипотензивного препарата/ С.В. Недогода. — М, 2012. — 80 с.
12. Сиренко Ю.Н. Гипертоническая болезнь и артериальные гипертензии / Ю.Н. Сиренко. — К.: Заславский А.Ю, 2011. — 287с.
13. Alpha-lipoic acid improves vascular endothelial function in patients with type 2 diabetes: a placebo-controlled randomized trial/ B.B. Heinisch, M. Francesconi, F. Mittermayer [et al.] // Eur. J. Clin. Invest. — 2010. — Vol. 40. — Р. 148-154.
14. Amelioration of lipid abnormalities by a-lipoic acid through antioxidative and anti-inflammatory effects / Y. Zhang, P. Han, N. Wu [et al.] // Obesity (Silver Spring). — 2011. — Vol. 19. — P. 1647-1653.
15. American Diabetes Association: Standards of Medical Care in Diabetes 2011 //Diabetes Care. — 2011. — Vol. 34 (Suppl. 1). — P. 11-61.
16. Beneficial effects of alpha-lipoic acid and ascorbic acid on endothelium-dependent, nitric oxide-mediated vasodilation in diabetic patients: relation to parameters of oxidative stress / T. Heitzer, B. Finckh, S. Albers [et al.]//Free Radic. Biol. Med. — 2001. — Vol. 31. — P. 53-61.
17. Caballero A.E. Endothelial dysfunction in obesity and insulin resistance: a road to diabetes and heart disease /A.E. Caballero // Obes. Res. — 2003. — Vol.11, № 11. — P. 1278-1289.
18. Dallaire P. Obesity-linked insulin resistance: is the nitric oxide the missing link? / P. Dallaire, A. Marette // Canad. J. Diabetes. — 2004. — Vol. 28, № 1. — P. 59-66.
19. Diagnosis and management of the metabolic syndrome: an American Heart Association / S.M. Grundy, J.I. Cleeman, S.R. Daniels [et al.] // Circulation. — 2005. — Vol. 112. — P. 2735-2752.
20. Effect of alpha-lipoic acid on blood glucose, insulin resistance and glutathione peroxidase of type 2 diabetic patients / H. Ansar, Z. Mazloom, F. Kazemi [et al.] // Saudi Med. J. — 2011. — Vol. 32. — Р. 584-588.
21. Effects ofalpha-lipoic acid on body weight in obese subjects/ E.H. Koh, W.J. Lee, S.A. Lee [et al.] //Am. J. Med. — 2011. — Vol. 124. — P. 851-858.
22. Evidence that a-lipoic acid inhibits NFk-B activation independent of its antioxidant function / Z. Ying, T. Kampfrath, Q. Sun [et al.] // Inflamm. Res. — 2011. — Vol. 60. — Р. 219-225.
23. Golbidi S. Сахарный диабет и альфа-липоевая кислота (обзор) / S. Golbidi, M. Badran, I. Laher//Диабет. Ожирение. Метаболический синдром. — 2012. — № 1. — С. 48-58.
24. Impact of therapy with alpha-lipoic acid (ALA) on the oxidative stress in the controlled NIDDM: a possible preventive way against the organ dysfunction? / V. Gianturco, A. Bellomo, E. D'Ottavio [et al.] // Arch. Gerontol. Geriatr. — 2009. — Suppl. 49. — P. 129-133.
25. Inflammation in the pathophysiology of essential hypertension / F. Montecucco, A. Pende, A. Quercioli [et al.] // J. Nephrol. — 2011. — Vol. 24. — P. 23-34.
26. Interaction between endotelin and nitric oxide in the regulation of vascular tone in obesity and diabetes / K.J. Mather, A. Lteif, H.O. Steinberg. [et al.] // Diabetes. — 2004. — Vol. 53, № 8. — P. 2060-2066.
27. Kamenova P. Improvement of insulin sensitivity in patients with type 2 diabetes mellitus after oral administration ofalpha-lipoic acid / P. Kamenova // Hormones (Athens). — 2006. — Vol. 5. — P. 251-258.
28. Long-term effect of 3-week intravenous alpha-lipoic acid administration in symptomatic diabetic polyneutropathy with clinical manifestations / A.S. Ametov, M.V. Novosadova, A.N. Barinov [et al.]//H. J. Ter. Arkh. — 2010. — № 82. — P. 61-64.
29. Lteif A. Endothelin limits insulin action in obese/ insulin-resistant humans / A. Lteif, P. Vaishnava, A.D. Baron // Diabetes. — 2007. — №56. — P. 728-734.
30. Metabolic syndrome: a comprehensive perspective based on interactions between obesity, diabetes, and inflammation / P. Dandona, A. Aljada, A. Chaudhuri [et al.] // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — P. 1448-1454.
31. Metabolic syndrome and early-onset coronary artery disease: is the whole greater than its parts? / C. Iribarren [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. — 2006. — Vol. 48, № 9. — P. 1800-1807.
32. Poh Z.X. Endocrine, Metabolic & Immune Disorders / Z.X. Poh, K.P. Goh // Drug Targets. — Dec. 2009. — Vol. 9, Issue 4. — P. 392.
33. Schafer S.A. Impaired glucagon-like peptide-1-induced insulin secretion in carriers of transcription factor 7-like 2 (TCF7L2) gene polymorphisms / S.A. Schafer, O. Tschritter, F. Machicao // Diabetologia. — 2007. — № 50. — P. 2443-2450.
34. Shimamoto K. Metabolic syndrome / K. Shimamoto, T. Miura//Nippon Rinso. — 2009. — Vol. 67(4). — P. 771-776.
35. Shoelson S.E. Inflammation and insulin resistance / S.E. Shoelson, J. Lee, A.B. Goldfine// J. Clin. Invest. — 2006. — Vol. 116, № 7. — P. 1793-1801.
36. Smith D.O. Insulin resistance syndrome, prediabetes, and the prevention of type 2 diabetes mellitus / D.O. Smith, D. LeRoith // Clin. Cornerstone. — 2004. — Vol. 6, № 2. — P. 7-16.
37. The effects of lipoic acid and a-tocopherol supplementation on the lipid profile and insulin sensitivity of patients with type 2 diabetes mellitus: a randomized, doubleblind, placebo-controlled trial/A.M. de Oliveira, P.H. Rondo, L.A. Luzia [et al.]//Diabetes Res. Clin. Pract. — 2011. — Vol. 92. — P. 253-260.
38. Wilkes J.J. Chronic endothelin-1 treatment leads to insulin resistance in vivo / J.J. Wilkes, A. Hevener, J. Olefsky // Diabetes. — 2003. — Vol. 52. — P. 1904-1909.
Отримано 12.03.14 П
Шалимова А.С.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ЭНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ И ЕЕ КОРРЕКЦИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-ГО ТИПА
Резюме. В статье представлены результаты изучения эффективности влияния а-липоевой кислоты в составе комплексной терапии на степень выраженности эндотелиальной дисфункции у пациентов с гипертонической болезнью и сахарным диабетом 2-го типа. Установлено достоверное улучшение метаболического гомеостаза, уменьшение выраженности эндоте-лиальной дисфункции, снижение уровней провоспалительных цитокинов при дополнительном применении а-липоевой кислоты по сравнению со стандартной терапией.
Ключевые слова: эндотелиальная дисфункция, гипертоническая болезнь, сахарный диабет 2-го типа, а-липоевая кислота, инсулинорезистентность, цитокины.
Shalimova A.S.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
ENDOTHELIAL DYSFUNCTION AND ITS CORRECTION IN PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION AND TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Summary. The article provides the results of studying the effectiveness of a-lipoic acid impact as a part of complex therapy on endothelial dysfunction in patients with essential hypertension and type 2 diabetes mellitus. There were revealed a significant improvement in metabolic homeostasis, decreased severity of endothelial dysfunction, reduced levels of inflammatory cytokines under additional use of a-lipoic acid compared with standard therapy.
Key words: endothelial dysfunction, essential hypertension, type 2 diabetes mellitus, a-lipoic acid, insulin resistance, cytokines.
