CC BY
16
© Шкребнюк Р. Ю.
УДК 616.33.-085.835: 612.12/13 Шкребнюк Р. Ю.
ЗМ1НИ МАРКЕР1В ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1ДИСФУНКЦП У
СИРОВАТЦ1 КРОВ1 У ПАЦ1СНТ1В З ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИМ
ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛ1 ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
I ТИПУ З КАРД1ОМЮПАТ1СЮ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет ÏMeHÏ Данила Галицького (м. Львiв)
anjutka_u@mail.ru
Дана робота е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри терапевтично! стоматологiI ФПДО Львiвського нацiонального медичного уыверсите-ту iменi Данила Галицького «Екологiя та пародонт. Взаемозв'язок захворювань пародонта. Дисфунк^я скронево-нижньощелепового суглобу» (№ державно! реестраци - 0114и000112).
Вступ. Морфологiчнi змiни у яснах хворих на генералiзований пародонтит (ГП) на тл цукрового дiабету (ЦД) залежать вщ важкостi клiнiчного пере-бiгу цукрового дiабету [1,4]. Поряд зi змшами судин мiкроциркуляторного русла ясен, характерними для ГП, спостерiгаеться специфiчне для цукрового дiабету ураження мiкросудин - мiкроангiопатiя. Дiа-бетична мiкроангiопатiя, згщно отриманих даних, представляе генералiзоване ушкодження базальних мембран, ендотелiю, навколосудинних клмтинних структур, що завершуеться склерозом та палшозом [3,4].
Вiдповiдно до сучасних уявлень, ендотелм являе собою моношар кJliтин, що вистеляе внутрiшню по-верхню судин, i е аутокринним, паракринним i ен-докринним органом з чисельними регуляторними функ^ями [3]. Ендокринна активнють ендотелiю за-лежить вщ його функцiонального стану, що значною мiрою визначаеться iнформацiею, що ним сприйма-еться. На ендотели знаходяться чисельнi рецептори до рiзних бiологiчно активних речовин, якi вплива-ють на системний кровотiк [3,5,6]. Будова судин-но! стiнки створюе певну закономiрнiсть у розподiлi факторiв згортання (вазоконстрикторiв) i антикоагу-лян^в (вазодиляторiв). При тривалому ушкодженнi, ендотелм починае вiдiгравати ключову роль у пато-генезi низки системних захворювань, у тому чи^ генералiзованих уражень тканин пародонта [4,5,6].
Тому, метою нашого дослщження було вивчен-ня показникiв маркерiв ендотелiально! дисфункци у сироватц кровi у пацiентiв з ГП на тл ЦД I типу з кардюмюпа^ею.
Об'ект i методи дослiдження. З метою досл^ дження вираженостi ендотелiально! дисфункци та можливих !! механiзмiв у 62 хворих на ГП на тл ЦД I типу з кардюмюпа^ею (основна група), 43 па^ен-^в з ГП без супутнiх соматичних захворювань (по-рiвняльна група) та у 40 практично здорових оЫб (контрольна група) у плазмi кровi визначали вмiст ендотелiну-1, молекул судинно! адгези (sVCAM), вЕ-
селектину та активнють анпотензинперетворюваль-ного ферменту (АПФ).
Вмют sVCAM, розчинного sE-селектину у плаз-Mi KpoBi дослщжували методом iмуноферментного аналiзу з використанням реактивiв фiрми «Beckman Coulter» (США). Вивчення концентраци ендотелiну-1 у сироватцi кровi проводили iмуноферментним методом за допомогою набору реактивiв виробництва «Big Endothelin-1 (Human) Peninsula laboratories inc. Division of Bachem» [2]. Активнють анпотензинпе-ретворювального ферменту (АПФ) визначали за допомогою бiохiмiчного спектрофотометру «СФ-46» (Росiя), з використанням реактивiв «Buhlmann Lab. AG» (Швейцарiя). Отриман результати опрацьованi статистично.
Результати дослщження та ïx обговорення. З'ясовано, що у практично здорових людей без соматичних та стоматолопчних захворювань контр-ольно'| групи, вмiст ендотелшу-1 у плазмi кровi до-рiвнював 0,26±0,04 фмоль/мл. У пацieнтiв з ГП, без соматичних захворювань порiвняльноï групи, кон-центрацiя ендотелiну-1 становила, у середньому, 0,42±0,05 фмоль/мл, що було на 61,54% вище сто-совно даних у контрольнiй грут, р<0,05. Максималь-нi значення середнього вмюту ендотелiну-1 у плазмi кровi у пацieнтiв з ГП на тл ЦД I типу з кардюмюпа-тieю, у середньому, становили 0,67±0,04 фмоль/мл. При цьому, отримане значення було на 157,69% та на 59,52% вище стосовно даних у контрольна та по-рiвняльнiй групах вщповщно, р<0,01, р1<0,05.
Нами дослщжено, що у осiб контрольно'! групи вмiст sVCAM у плазмi кровi становив 327,80±52,08 нг/мл. У пащенпв порiвняльноï групи вмiст молекул середньо' адгезiï дорiвнював 492,66±60,69 нг/мл, що було на 50,29% вище стосовно значень у контроле р<0,05. Максимальний вмют sVCAM у плазмi кровi був дослiджений нами у па^енпв основно' групи -742,71±62,19 нг/мл, що було на 126,57% вище стосовно даних у контроле р<0,01, та на 50,76% пере-вищувало значення у пащен^в порiвняльноï групи, р1<0,05.
Активнiсть анпотензинперетворювального ферменту (АПФ) у оЫб контрольноï групи була м^маль-ною зi значенням 0,487±0,04 од/1 мл за 1 год. У па-щен^в без соматичних захворювань, хворих на ГП, активнють АПФ у плазмi кровi становила 0,593±0,03 од/1 мл за 1 год, що було на 21,77% вище стосовно
даних у контрольна rpyni, р<0,05. Максимальну активнють АПФ у nr^Mi KpoBi дослiджували у хворих на ГП на Tri ЦД I типу з кардюмюпа^ею - 0,709±0,05 од/1 мл за 1 год, при цьому отримане значення пере-вищувало дан у контрольна та порiвняльнiй групах на 45,58% та на 19,56% вщповщно, р<0,01, р1<0,05.
Вмiст Е-селектину у плазмi кровi дослiджуваних контрольно! групи був на 44,0% нижче стосовно даних у порiвняльнiй груп (3,25±0,34 пг/мл проти 4,68±0,39 пг/мл, р<0,05). Максимальн значення Е-селектину у плазмi кровi визначали у пацieнтiв основно! групи - 7,34±0,39 пг/мл. Звертало увагу, що отримане значення на 125,85% та на 56,84% було вище стосовно даних у контрольна та порiв-няльнiй групах, р<0,01, р1<0,01, вiдповiдно.
Аналiз динамiки маркерiв ендотелiальноI дис-функцiI у плазмi кровi пацieнтiв хворих на ГП почат-кового - III ступеня важкост на тлi ЦД I типу з кардю-мiопатieю та соматично здорових оЫб, хворих на ГП представлений у таблицк
У результатi проведених дослiджень встановле-но, що у па^ен^в порiвняльноI групи, при уЫх ступенях важкостi генералiзованого пародонтиту, вмiст ендотелiну-1 у плазмi кровi був нижче стосовно ана-логiчних даних у хворих на ГП на тт ЦД I типу з кар-дiомiопатiею. Так, у хворих основно! групи при ГП початкового - I ступеня важкосД вмют ендотелшу-1 у плазмi кровi був на 96,67% вище стосовно даних порiвняльно! групи (0,59±0,04 фмоль/мл проти 0,30±0,05 фмоль/мл, р<0,01). У пацiентiв основно! групи при ГП II ступеня важкост вмют ендотелшу-1 у плазмi кровi дорiвнював 0,68±0,05 фмоль/мл, що було на 61,90% бтыше, нiж у пащен^в з ГП II ступеня важкост порiвняльно! групи (0,42±0,05 фмоль/мл, р<0,01) та на 15,25% вище стосовно даних у пащ-ентiв з ГП початкового - I ступеня важкост основно! групи, р,>0,05. Максимальн значення вмiсту ендо-телiну-1 у плазмi кровi визначали у па^ен^в з ГП III ступеня важкост обох груп дослiдження: 0,74±0,04 фмоль/мл у основнм та 0,53±0,05 фмоль/мл у порiвняльнiй групi, при цьому у хворих основно! групи отримане значення було на 39,62% вище, ыж у па^ен-^в порiвняльно! групи, р<0,01. У той же час, вмют ендотелшу-1 у плазмi кровi хворих на ГП III ступеня основно! групи переви-щував значення у пацiентiв з ГП початкового - I ступеня та з ГП II ступеня - на 25,42% та на 8,82% вщповщно, р1<0,05, р2>0,05.
3i збтьшенням ступеня важ-костi генералiзованого пародонтиту у пацiентiв груп доотдження зростала активнiсть анпотензин-перетворювального ферменту (АПФ). Так, у пащетчв порiвняль-но! групи активнiсть АПФ зростала вщ 0,488±0,03 од/1 мл за 1 год при ГП початкового - I ступеня важкост до 0,695±0,03 од/1 мл
за 1 год при ГП III ступеня важкостг У пащетчв з ЦД I типу з кардюмюпа^ею активнють АПФ при ГП початкового - I ступеня становила 0,587±0,07 од/1мл за 1 год, що було на 20,28% вище стосовно аналопч-ного значення у порiвняльнiй грут, р>0,05. У па^ен-тiв основно! групи при ГП II ступеня важкост активнють АПФ зростала до 0,728±0,05 од/1 мл за 1 год, що було на 22,15% вище вщповщних значень у по-рiвняннi, р<0,05, та на 24,02% перевищувало дан у хворих з ГП початкового - I ступеня основно! групи, р1>0,05. Максимальна активнють АПФ у плазмi кровi була доотджена у пацiентiв з ГП III ступеня основно! групи - 0,862±0,04 од/1 мл за 1 год, причому отримане значення було на 24,02% вище стосовно аналопчних даних у порiвняльнiй грут, р<0,05 та перевищувало значення у хворих з ГП початкового - I ступеня та ГП II ступеня важкост на 46,84%, р1<0,01, та на 12,91%, р2<0,05, вщповщно.
У результат проведених дослщжень визначали зростання вмюту молекул судинно! адгези (sVCAM) у плазмi кровi у хворих на генералiзований паро-донтит обох груп спостереження, однак у пащен^в з ГП основно! групи ця тенден^я носила бтыш ви-ражений характер. У соматично здорових оЫб вмiст sVCAM у плазмi кровi зростав вiд 466,00±54,12 нг/мл при ГП початкового - I ступеня до 510,86±55,07 нг/ мл при ГП III ступеня важкостк У доотджуваних основно! групи при ГП початкового - I ступеня важкост вмют sVCAM у плазмi кровi дорiвнював 626,20±51,20 нг/мл, що перевищувало аналопчы значення у по-рiвняннi на 34,20%, р<0,05. У хворих з ЦД I типу з кардюмюпа^ею при ГП II ступеня важкост вмiст sVCAM у плазмi кровi зi значенням 708,17±50,00 нг/ мл був на 41,32% вище стосовно аналопчних значень у порiвняннi, р<0,05 та на 13,09% вище даних у хворих з ГП початкового - I ступеня основно! групи, р2>0,05. Максимальн значення молекул судинно! адгези у плазмi кровi визначали у хворих на ГП III ступеня важкост основно! групи - 893,75±85,36
Таблиця.
Вмют маркер1в ендотелтльно'Гдисфункцй у плазм1 кров1 пац1ент1в, хворих на генерал1зований пародонтит
Ендотелш-1, фмоль/мл АПФ, од/1 мл за 1 год Молекули судинно! адгези (sVCAM), нг/мл Е-селектин, пг/мл
CS I .п ГП поч. — I ступ. 0,30±0,05 0,488±0,03 466,00±54,12 2,98±0,39
к с X > CQ Q. ГП II ступ. 0,42±0,06 0,596±0,04 501,11 ±72,88 4,72±0,41
Q. L- О IZ ГП III ступ. 0,53±0,05" 0,695±0,03 510,86±56,07 6,35±0,37
CS ГП поч. — I ступ. 0,59±0,04** 0,587±0,07 626,20±51,20* 5,72±0,32**
сновн група ГП II ступ. 0,68±0,05** 0,728±0,05* 708,17±50,00* 7,38±0,31 ** ее ^
О ГП III ступ. 0,74±0,04 ° ** 0,862±0,04 * °° ■ 793,75±85,36 8,93±0,54 ** ее ^
Примлтки:
1. *р<0,05; **р<0,01 — достов1рна р1зниия значень стосовно даних пор1вняльноТ групи.
2. "р1<0,05; °°р1 <0,01 — достов1рна р1зниця значень стосовно даних у хворих на ГП початкового — I ступеня важкостк
3. ■р2<0,05 — достов1рна р1зниця значень стосовно даних у хворих на ГП II ступеня важкостк
нг/мл. Звертало увагу, що отримане значення було на 74,95% вище даних у порiвняннi, р<0,05, та на 42,73% та на 26,20% перевищувало дан у хворих на ГП початкового - I ступеня та ГП II ступеня, вщповщ-но, р,<0,05, р2>0,05.
У хворих на ГП обох груп дослщження виявле-на тенденцiя до зростання Е-селектину у плазмi кровi. При цьому, м^мальы значення Е-селектину визначали у хворих на ГП початкового - I ступеня: 2,98±0,39 пг/мл у порiвняльнiй та 5,72±0,32 у осно-внiй групi, р<0,01. У хворих на ГП II ступеня важко-ст вмiст Е-селектину був на 56,36% вище стосовно даних у порiвняннi (7,38±0,31 пг/мл проти 4,72±0,41 пг/мл, р<0,01) та на 29,02% перевищував значення у па^енпв з ГП початкового - I ступеня важкост основно! групи, р1<0,01. Найвище значення вмiсту Е-селектину до^джували у хворих на ГП III ступеня важкост - 8,93±0,54 пг/мл, що перевищувало аналопчне значення у порiвняннi на 40,62%, р<0,01. При цьому, отримане значення було на 56,12% та на 13,69% вище стосовно даних у хворих з ГП початкового - I та ГП II ступеня важкосД вщповщно, р1<0,01, р2<0,05.
Висновки. У хворих на генералiзований паро-донтит одним iз вузлових патогенетичних мехаыз-мiв шщацм та формування патолопчного процесу у тканинах пародонта е ендотелiальна дисфункцiя, що було пщтверджено вiрогiдним зростанням кон-центраци у плазмi кровi хворих на ГП таких показни-юв, як розчиннi молекули судинно! адгези sVCAM-1, Е-селектину, ангiотензинперетворювального ферменту та ендотелшу-1 стосовно значень у здорових людей. У той же час, у пащенпв з генералiзованим пародонтитом на тл ЦД I типу з кардюмюпа^ею ця тенден^я носила бiльш виражений характер, у по-рiвняннi з хворими на ГП без соматичних захворю-вань. Цей процес може характеризувати посилення хроычного запалення та зменшення анпогенезу при прогресуваннi генералiзованого пародонтиту.
Перспективи подальших дослiджень. На основi отриманих даних плануеться розпрацювати комплекс лiкувально-профiлактичних заходiв для корекцi! ендотелiально! дисфункци у хворих з гене-ралiзованим пародонтитом на тлi ЦД I типу з кард^ омiопатiею.
Л^ература
1. Бандр1вський Ю.Л. Взаемозв'язок захворювань пародонта 1з соматичною патолог1ею / Ю.Л. Бандр1вський, Н.Н. Бандр1вська // Галицький лкарський в1сник. - 2008. - № 4. - С. 95-96.
2. Клиническая иммунология. Руководство для врачей / Под ред. акад. РАМН Е.И. Соколова. - М.: Медицина, 2008. - 272 с.
3. Петрищев Н.Н. Физиология и патофизиология эндотелия / Н.Н. Петрищев, Т.Д. Власов. - СПб: ГМУ, 2003. - 184 с.
4. Bandrivska N.N. Clinical morphology simptomatics of inflammatory parodontal diseases / N.N. Bandrivska, J.L. Bandrivskyy // УкраУнський медичний альманах. - 2008. - № 5. - С. 19-21.
5. Lasher T.F. Angiotensin, ACE-inhibitors and endothelial control of vasomotor tone / T.F Lasher // Basic Research Cardiology. -2003. - Vol. 88. - P. 15-24.
6. Lasher T.F. Biology of the endothelium / T.F. Lasher, M. Barton // Clin. Cardiol. - 2007. - Vol. 10. - P. 3-10.
УДК 616.33.-085.835: 612.12/13
ЗМ1НИ МАРКЕР1В ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦИ У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 У ПАЦЮНТ1В З ГЕНЕРАЛ1-ЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛ1 ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ I ТИПУ З КАРДЮМ1ОПАТЮЮ
Шкребнюк Р. Ю.
Резюме. У робот проаналiзованi змши маркерiв ендотелiально! дисфункци у пащенпв з генералiзова-ним пародонтитом на тлi ЦД I типу з кардюмюпатею (основна група) та оЫб з ГП без загальносоматич-них захворювань. Визначено, що вмют ендотелiну-1, розчинних форм молекул судинно! адгези в^АМ-1, розчинного вЕ-селектину та активнiсть ангiотензинперетворювального ферменту у сироватц кровi мають максимальн значення у пацiентiв з ГП на тт ЦД I типу з кардюмюпа^ею. Встановлено, що у па^енпв з ГП обох груп доотдження, зi збiльшенням iнтенсифiкацi! запальних уражень тканин пародонта, значення про-аналiзованих показникiв зростають, що свщчить про зростання запальних явищ та зменшення анпогенезу у тканинах пародонта.
Ключовi слова: цукровий дiабет, генералiзований пародонтит, маркери ендотелiально! дисфункцi!.
УДК 616.33.-085.835: 612.12/13
ИЗМЕНЕНИЯ МАРКЕРОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ С ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ САХАРНОГО ДИАБЕТА I ТИПА С КАРДИО-МИОПАТИЕЙ
Шкребнюк Р. Ю.
Резюме. В работе проанализированы изменения маркеров эндотелиальной дисфункции у пациентов с генерализованным пародонтитом на фоне СД I типа с кардиомиопатией (основная группа) и пациентов с ГП без общесоматических заболеваний. Определено, что содержание эндотелина-1, растворимых форм молекул сосудистой адгезии в^АМ-1, растворимого вЕ-селектина и активность ангиотензинпревращающего фермента в сыворотке крови имеют максимальные значения у пациентов с ГП на фоне СД I типа с кардиомиопатией. Установлено, что у пациентов с ГП обеих групп исследования, с увеличением интенсификации воспалительных поражений тканей пародонта, значения проанализированных показателей возрастают, что свидетельствует о росте воспалительных явлений и уменьшении ангиогенеза в тканях пародонта.
Ключевые слова: сахарный диабет, генерализованный пародонтит, маркеры эндотелиальной дисфунк-
UDC 616.33.-085.835: 612.12/13
CHANGES OF MARKERS OF ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN THE SERUM OF BLOOD IN PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS ON THE BACKGROUND OF TYPE I DIABETES MELLITUS WITH CARDIOMYOPATHY
Shkrebnyuk R. Y.
Abstract. The morphological changes of gums in patients with generalized periodontitis (GP) on the background of diabetes mellitus (DM) depend on the severity of the clinical course of diabetes. Along with the changes of microcirculatory vessels of gums, characteristic for GP, there is a specific for diabetes mellitus defeats of the vessels microangiopathy. According to the obtained data, diabetic microangiopathy is generalized damage of basal membranes, the endothelium, the perivascular cellular structures that is completed by a sclerosis and hyalinosis.
Endocrine activity of the endothelium depends on its functional condition, which is largely determined by the information perceived them. At the long-term defeat the endothelium including generalized lesions of periodontal tissues begins to take a key role in the pathogenesis of row of systemic diseases.
The purpose of the work was to study the parameters of markers of endothelial dysfunction in the serum of blood in patients with generalized periodontitis on the background of type I diabetes mellitus with cardiomyopathy.
The material and research methods. For the research of severity of endothelial dysfunction and its possible mechanisms in 62 patients with GP on the background of type I diabetes mellitus with cardiomyopathy (main group), 43 patients without concomitant somatic diseases (comparative group) and 40 healthy persons (control group) in the plasma of blood was determined the content of endothelin-1, vascular adhesion molecules (sVCAM), sE-selectin and activity of angiotensin converting enzyme (ACE).
The contents of sVCAM, sE-selectin and endothelin-1 were examined using method of ELISA. The activity of angiotensin converting enzyme (ACE) were determined using biochemical spectrophotometer. The obtained results were worked out statistically.
Results of the research and their discussion. The maximal values of the average content of endothelin-1 in the plasma of blood were determined in patients with GP on the background of type 1 diabetes mellitus with cardiomyopathy (0.67±0.04 fmol/ml). Thus, the obtained value was on 157.69% and on 59.52% higher compared to the data in the control and comparative groups, respectively.
The maximal content of sVCAM in the plasma of blood was investigated in patients of the main group (742.71±62.19 ng/ml), that was on 126.57% higher compared to the data in the control, p<0.01 and on 50.76% higher than the value in patients of comparative group, p,<0.05.
The activity of angiotenzyn converting enzyme (ACE) in persons of the control group was minimal with the value 0.487±0.04 units/1 ml for 1 hour. In patients without somatic diseases, patients with GP enzyme activity in the plasma of blood amounted 0.593±0.03 units/1 ml for 1 hour, that was on 21.77% higher compared to the data in the control group, p<0.05.
The content of E-selectin in the plasma of blood of examined in the control group was on 44.00% lower compared to the data in comparative group (3.25±0.34 pg/ml against 4.68±0.39 pg/ml, p<0.05). The maximal values of E-selectin in the plasma of blood were determined in patients of the main group (7.34±0.39 ng/ml). Paid attention that the obtained value was on 125.85% and on 56.84% higher compared to the data in the control and comparison groups, p<0.01, p,<0.01, respectively.
Conclusions. Thus, endothelial dysfunction is one of the key pathogenetic mechanisms of the initiation and formation of the pathological process of periodontal tissues in patients with generalized periodontitis, which was confirmed by a reliable increase in the concentration in the plasma of blood in patients with GP characteristics such as soluble vascular adhesion molecules sVCAM-1, E-selectin, angiotensin converting enzyme and endothelin-1 relatively to the values in healthy people. This process can be characterized by the amplification of chronic inflammation and reduction of angiogenesis in the progression of generalized periodontitis. At the same time, in patients with generalized periodontitis on the background of type I DM with cardiomyopathy this tendency was more pronounced compared to patients with GP on the background of somatic diseases.
Keywords: diabetes mellitus, generalized periodontitis, markers of endothelial dysfunction.
Рецензент — проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 16.11.2016 року
