CC BY
14
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.138 УДК 613.2 - 053.81 Колнько Л.М.
ЗМ1НИ XAP40B0Ï ПОВЕД1НКИ У МОЛОДИХ ОС1Б 13 PI3HOÏ МАСОЮ Т1ЛА
Укра'шська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Поряд з надм1'рним споживанням Уж1, малорухомим способом життя у формуванн1 тдвищено'У маси тла та ожир1ння пров 'дну роль в 'д 'грае i дизрегуляц1я харчовоУ поведнки, яка стае компонентом патогенезу патолог'чних сташв. Метою досл'дження стало визначення особливостей харчовоУ по-веднки у молодих осб ¡з нормальною, пдвищеною масою тла та ожир1нням I ступеня. В роботi взяли участь 96 осб обох статей 18-25 роюв. Були визначен антропометричн1 показники, вдсоток жирово'У маси тта за обв 'дним методом. За ¡ндексом маси тта сформовано 3 групи по 32 особи, збалансованi за статтю - з ¡ндексом маси тла в'д 18,5 до 24,9 кг/м2, з пдвищеною масою тла Индекс маси тла 25,00 - 29,99 кг/м2), з ожирнням I ступеня (¡ндекс маси тла 30,00 - 34,99 кг/м2). Для оц1нки харчовоУ поведнки використали Голандський опитувальник Dutch Eating behavior Questionnaire та 3-факторний опитувальник Стункарда, Three-factor Eating questionnaire -18. Ре-зультати оброблен1 статистично. Результати. За даними опитувальника Dutch Eating behavior Questionnaire обмежувальний тип порушень харчовоУ поведнки переважав у осб чолов 'но'У статi з ожир1нням I ступеня та у осб жночоУ статi всх груп. Екстернальний тип бльш виражений був для чоло&юв вах досл'джених груп. За даними Three-factor Eating questionnaire - 18 домнуючим типом порушень був когштивно-обмежувальний. М1ж показниками типв порушень харчовоУ поведнки за опитувальниками Dutch Eating behavior Questionnaire та Three-factor Eating questionnaire - 18 та ан-тропометричними показниками визначен переважно позитивн1 кореляц1йн1 взаемозв'язки високо'У та середньо'У сили у осб з нормальною масою та негативн кореляц1йн1 зв'язки високо'У та середньо'У сили у оаб з пдвищеною масою та ожир1нням I ступеня обох статей. Результати св'дчать про необх'дн'ють iндив'дуального пдходу до змни стереотипу харчування у молодих осб, обов'язково'У психолог 'чно'У корекцУУ в поеднанн з iншими компонентами стратегш зниження маси тла.
Ключов1 слова: ¡ндекс маси тта, пщвищена маса тта, ожирЫня, порушення харчовоУ поведшки, опитувальник Dutch Eating behavior Questionnaire, опитувальник Three-factor Eating questionnaire - 18
Робота виконана у вiдповiдностi ie планом науково-дослiдноï роботи УкраТнськоТ медично'Т сmомаmологiчноï академп «Комплексна дослiдження патогенетичноТ ролi субпопуля^й M1 та M2 макрофагiв в розвитку хрончного обструктивного захво-рювання легень для розробки та обфунтування парсоналiзованоï терапп з врахуванням маси тла», (2017-2019 рр.), № державно)' реестрацп 0117U005252.
Вступ
Статистичш дан Всесв^ньоТ' оргашзацп охо-рони здоров'я за останш роки е невтшними i свщчать про crpiMKe зростання кшькосп оаб i3 пщвищеною масою тта та ожиршням як серед дитячого, так i серед дорослого населення [1].
Полiмодальна етюлопя формування пщви-щеноТ маси тта та ожиршня обумовлена впли-вом багатьох факторiв: порушенням балансу мiж надходженням та витратою енергп, психолопч-них та поведшкових чинниш. За останш роки значно змшився стереотип харчування, особливо у молодому вщ^ що виражаеться у незбалан-сованост рацюну у ктькюному та якюному вщ-ношенш, нерацюнальносп режиму харчування. Молодi особи, як надають перевагу сучаснш си-стемi харчування, висококалоршнш Тж1, продуктам «fast food», перебувають у грут ризику розвитку алiментарних проблем. Такий споаб харчування призводить до порушень харчовоТ поведшки, що у поеднанн з гiподинамiею провокуе швидке пщвищення маси тта [2].
Харчова поведшка визначаеться не ттьки базовою потребою в Тж1, але i впливом оточую-чого со^ально-культурного середовища, особ-ливостями виховання, впливом засобiв масовоТ шформаци. У близько 90% оаб з ожиршням спо-стер^аються порушення харчовоТ поведшки, що
проявляються спец^чними поведшковими синдромами, в основi яких знаходиться харчова аддик^я, або залежнють [3].
Мета
Визначення особливостей харчовоТ поведшки у молодих оаб i3 нормальною, пщвищеною масою тта та ожиршням I ступеня.
Матерiали та методи
Дослщження проведено з дозволу комiсiТ з бюетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. Обстежено 96 оаб у вiцi 18-25 рош (19,83±0,2). Перед початком роботи з учасника-ми пщписаш шформоваш згоди. Дан особистого та амейного анамнезу були внесен до карти спостережень.
Антропометричн замiри включали визначення зросту, маси тта, обхвату тали (ОТ), обхвату стегон (ОС), обхвату шиТ на рiвнi перстневидного хряща (ОШ), обхвату живота на рiвнi пупка (ОЖ), обхвату бщепса напруженоТ руки (ОБ), обхвату передплiччя на рiвнi середньоТ третини (ОПп), обхвату стегна на рiвнi сщничноТ складки (ОСт), розрахунок сшввщношення ОТ/ОС.
Пюля визначення шдексу маси тта (1МТ) за формулою 1МТ = W/H2, де W - маса тта (кг), Н -зрют (м) [4, 5], учасники були роздтеы на 3 групи, збалансован за статтю по 32 особи. У першу
групу увшшли особи з нормальною масою тiла з 1МТ вiд 18,5 до 24,9 кг/м , у другу з пщвищеною масою (1МТ 25,00 - 29,99 кг/м ), у третю особи з ожиршням I ступеня (1МТ 30,00 - 34,99 кг/м2).
Вщсоток жирово' маси тта (% ЖМТ) визна-чали за допомогою обвiдного методу [6]. % ЖМТ визначали за формулами [7]:
% ЖМТ = (0,74 х ОЖ) - (1,249 х ОШ) + 0,528 (для чоловтв)
% ЖМТ = (1,051 х ОБ) - (1,522 х 0Пп) -(0,879 х ОШ) + (0,326 х ОЖ) + (0,597 х 0Ст) + 0,707 (для жшок).
Для оцшки харчово' поведшки (ХП) було ви-користано Голандський опитувальник DEBQ (Dutch Eating behavior Questionnaire) [8] та трьох-факторний опитувальник Стункарда TFEQ-R18 (Three-factor Eating questionnaire) [9].
Опитувальник DEBQ мютить 33 питання, результат виражаеться у балах вщ 1 до 5. За да-ними опитувальника визначають обмежуваль-ний, емоцюгенний та екстернальний типи пору-шень харчово' поведiнки, якi для оаб з нормальною масою тта в середньому становлять 2,4; 1,8 i 2,7 бали вiдповiдно [10]. За опитувальником TFEQ-R18 визначають когштивно-
обмежувальний, неконтрольований та емоцш-ний типи харчово' поведiнки. Опитувальник мютить 18 питань, оцшюеться за 4-бальною шкалою [9, 11].
Для проведення статистично' обробки було використано програмний пакет STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc., США). Результати представлен у виглядi середнього арифметичного та його по-хибки (M±m). Кореляцшш взаемовiдносини мiж
показниками визначали за Сшрменом. Показни-ки вважали статистично достовiрними при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Проведення антропометричних дослщжень показало, що маса тiла оаб чоловiчоТ стaтi у групi з пщвищеною масою тiлa була на 29,7%, в груш з ожиршням I ступеня на 53,98% бтьшою порiвняно з контрольною групою (р<0,05) (табл. 1). Маса тiлa оаб жшочоТ стaтi у групi з пщвищеною масою була на 26,9%, в груш оаб з ожиршням I ступеня на 47,64% бтьшою вщповщно до контрольно! групи (р<0,05). 1МТ оаб чоловiчоТ та жшочоТ стат з пщвищеною масою тта та ожиршням I ступеня був достовiрно бтьшим у порн вняннi з показником вщповщноТ контрольно'' гру-пи (табл. 1).
Показники ОТ у оаб чоловiчоТ стaтi перева-жали дaнi контрольно' групи у груш з пщвищеною масою на 16,15%, iз ожиршням I ступеня на 32,72% (р<0,05). У жшок даний показник був бн льше, шж в групi контролю на 16,30% у оаб з пщвищеною масою та 27,86% у оаб iз ожиршням I ступеня (р<0,05) (табл. 1).
Достовiрно бтьшим у оаб чоловiчоТ та жшочоТ стат з пщвищеною масою тта та ожиршням був також показник ОС порiвняно з контрольни-ми групами. Вщношення ОТ/ОС у чоловтв з ожиршням I ступеня на 10,13% перевищувало дат оаб контрольноТ групи (р<0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Антропометричн1 показники досл1джуваних груп (М±т)
Показ-ники Чоловки Жiнки
Особи з нормальною масою тта n=16 Особи з шдвище-ною масою тта n=16 Особи з ожиршням Iступеня n=16 Особи з нормальною масою тта n=16 Особи з пщвищеною масою тта n=16 Особи з ожирiнням Iступеня n=16
Вк, роки 19,50±0,56 19,88±0,42 20,94±0,60 19,31±0,45 19,13±0,39 20,25±0,46
Зрют, см 177,63±1,01 180,78±1,53 181,53±0,85 165,94±1,56 166,25±1,25 165,19±1,70
Маса тта, кг 69,41±1,29 90,03±2,19* 106,88±1,65*** 60,73±1,28 77,06±1,18* 89,66±1,76***
1МТ, кг/м2 22,01±0,32 27,48±0,24* 32,49±0,38*** 22,04±0,31 27,90±0,28* 32,78±0,27***
ОТ, см 75,47±0,97 87,66±1,35* 100, 16± 1,24*** 70,56±0,87 82,06±0,90* 90,22±1,42***
ОС, см 95,03±3,76 109,00±5,22* 115,00±5,38*** 95,88±1,71 108,94±1,15* 117,78±1,26***
Сшввщ-ношення ОТ/ОС 0,79±0,01 0,81±0,01 0,87±0,02*** 0,74±0,01 0,75±0,01 0,77±0,02
Примтки: * - р<0,05 у пор1внянн1 з особами з нормальною масою тла;
** - р<0,05 у пор1внянн1 з особами з п1двищеною масою тла.
Показник % ЖМТ в груш оаб чоловiчоï стат з пщвищеною масою тта становив 23,39 %, у оаб iз ожиршням I ступеня 30,16 % проти 14,17 % у оаб контрольно'' групи (р<0,05). У оаб жшочо' стат з пщвищеною масою тта % ЖМТ дорiвню-вав 36,61%, з ожиршням I ступеня - 41,97% про-
ти 27,63% у оаб з нормальною масою тта (р<0,05). Подiбнi результати нами були отриман у попередньому дослщженш за розрахунком су-ми трьох складок [12].
Порушення харчово' поведшки визначали за допомогою опитувальниш DEBQ та TFEQ-R18.
Змши ХП за даними опитувальника DEBQ спо-стер^ались у 44 (91,67%) чоловтв i3 48 опита-них та у 48 (100%) жшок обстежених груп.
За даними опитувальника DEBQ у чоловшв з нормальною масою тта обмежувальний тип ХП визначався у 5 (31,25%) оаб, емоцюгенний - у 6 (37,5%) та екстернальний - у 12 (75%) оаб. У 43,75% респондент виявлеш поеднання двох (31,25%) та трьох (12,5%) тишв порушень ХП.
Змши харчово!' поведшки за обмежувальним типом виявились у 7 (43,75%) оаб чоловiчоï стат з пщвищеною за масою тта, за емоцюгенним типом - у 3 (18,75%), змши за екстернальним типом у 12 (75,0%) оаб. У 37,5% респондент з пщвищеною масою виявлено поеднання порушень ХП:_у 31,25% двох тишв, у 6,25% трьох тишв порушень.
У груш чоловшв з ожиршням I ступеня змши ХП за обмежувальним та екстернальним типом зус^чались порiвну у 10 (62,5%) оаб, емоцюгенний тип порушення ХП не спостер^ався. У 31,25% респондент зус^чалось поеднання обмежувального та екстернального тишв порушень Хп.
В груш оаб жшочо''' стат з нормальною масою тта визначеш порушення за обмежувальним типом ХП у 11 (68,75%) оаб, за емоцюгенним типом у 7 (43,75%), за екстернальним у 12 (75%) оаб. У 75,0% респондент виявлено поеднання двох тишв (56,25%) та трьох тишв (18,75%) порушень ХП.
В груш жшок з пщвищеною масою тта обмежувальний тип порушень ХП дiагностувався у вах жшок, емоцюгенний тип - у 7 (43,75%) та екстернальний - у 11 (68,75%) оаб. Поеднання ктькох тишв порушень ХП спостер^ались у 75% оаб жшочо''' статк двох тишв порушень у 37,5%, трьох тишв - у 37,5% респондент.
У оаб жшочо''' стат з ожиршням I ступеня обмежувальний тип порушень ХП рееструвався у 15 (93,75%) оаб, емоцюгенний у 8 (50%), екстернальний - у 9 (56,25%) оаб. У 68,75% респондент виявлеш поеднання двох (37,5%) та трьох тишв (31,25%) порушень ХП.
Трьох-факторний опитувальник Стункарда TFEQ-R18 використовуеться у кшшчнш практик для оцшки когштивних та поведшкових аспек^в харчування, для визначення когштивно-обмежувального (контроль маси тта забезпечу-еться свщомим обмеженням кшькосп споживан-ня та прийомiв ''жО, неконтрольованого (перюди-чна втрата контролю над споживанням 'ж1) та емоцшного (внутршне вщчуття сили голоду та потягу до 'жО тишв порушень ХП [9, 13].
За даними опитувальника TFEQ-R18 у оаб з
нормальною масою тта порушення ХП в^^чеш у 8 (50%) оаб чоловiчоï та 12 (75%) оаб жшочо''' статк
У 3 (18,75%) чоловшв з нормальною масою тта визначеш порушення за неконтрольованою, у 6 (37,5%) за когштивно-обмежувальною та у 3 (18,75%) оаб за емоцшною шкалою порушень ХП. У оаб жшочо''' стат з нормальною масою ть ла когштивно-обмежувальний тип порушень ХП виявлений у 11 (68,75%) опитаних, неконтро-льований - у 2 (12,5%) оаб та емоцшний - у 7 (43,75%) оаб.
В груш чоловтв з пщвищеною масою тта виявлеш порушення ХП у 10 (62,5%) оаб. Не-контрольований тип порушень ХП був виявле-ний у 5 (31,25%) опитаних, когштивно-обмежувальний - у 6 (37,5%) учасниш, емоцшний тип ХП спостер^ався у 4 (25%).
У жшок з пщвищеною масою тта порушення ХП виявлеш у 15 (93,75%) опитаних. Когштивно-обмежувальний тип визначений у 13 (81,25%) оаб, неконтрольований - у 2 (12,5%), емоцшний - у 9 (56,25%) учасниш.
Порушення ХП за даними опитувальника TFEQ-R18 визначеш у 12 (75%) оаб чоловiчоï та у 15 (93,75%) оаб жшочо''' стат з ожиршням I ступеня. У оаб чоловiчоï стат когштивно-обмежувальний тип виявлений у 11 (68,75) опитаних, емоцшний - у 2 (12,5%) опитаних. У оаб жшочо''' стат з ожиршням I ступеня когштивно-обмежувальний тип порушення ХП в^^чався у 14 (87,5%) респондент, неконтрольований у 1 (6,25%) та емоцшний у 5 (31,25%) респондент.
Аналiзуючи показники, як характеризують типи порушень ХП, були визначеш вiрогiднi вщ-мшносп показниш обмежувального типу ХП за даними опитувальника DEBQ та когштивно-обмежувального i неконтрольованого тишв за даними TFEQ-R18 мiж дослщженими групами.
Було визначено за даними опитувальника DEBQ, що у оаб чоловiчоï стат з ожиршням I ступеня показник обмежувального типу ХП на 35,27% достовiрно перевищував показник групи контролю та на 16,67% був бтьший вщ нормати-вних показниш (2,8 балiв проти 2,4 балiв). Показник емоцюгенного типу у данш груш був дост^р-но на 26,03% меншим вщ даних контрольно''' групи та на 30,56% меншим вщ нормативних показниш (1,25 балiв проти 1,8 балiв) (Рис. 1).
Показник обмежувального типу ХП мав пщ-вищений рiвень у оаб жшочо''' стат у вах групах (Рис. 1). У груш оаб з ожиршням I ступеня цей показник достовiрно перевищував на 19,86% показник групи контролю.
Рис. 1. Структура порушень ХП за даними опитувальника DEBQ npuMimKu: А - показники oci6 чоловiчоï статг, В - показники oci6 жiночоï статг, * - р<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною масою тта; ** - р<0,05 у порiвняннi з особами з пiдвищеною масою тла.
А
В
3,5
2,5
1,5
0,5
**
Обмежувальний Неконтрольований Емоцшний тип ХП
Обмежувальний Неконтрольований Емоцшний тип ХП
тип ХП
тип ХП
тип ХП
тип ХП
1 Контрольна група
Група з niдвищеною масою тгла
Група з ожиршням I ступеня
Рис. 2. Структура порушень ХП за даними опитувальника TFEQ-R18 Примiтки: А - показники оаб чоловiчоï статг, В - показники оаб жiночоï статг, * - р<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною масою тла; ** - р<0,05 у порiвняннi з особами з пiдвищеною масою тла.
За даними опитувальника TFEQ-R18 показ-ник когштивно-обмежувального типу ХП у rpyni oci6 чоловiчоï стат з ожиршням I ступеня на 21,82% перевищував вщповщний показник групи з пщвищеною масою тта (р<0,05) (Рис. 2). Показник неконтрольованого типу ХП у оаб чоловiчоï стат з ожиршням I ступеня на 18,75% був мен-шим вщ показника групи з пщвищеною масою ть ла (р<0,05).
Показник когштивно-обмежувального типу ХП у оаб жшочоТ стат вах трьох груп перевищував
середш значення (Рис. 2). У оаб жшочо!' стат з ожиршням I ступеня даний показник на 20,08% був бтьшим вщ показниш контрольно!' групи (р<0,05). Показник неконтрольованого типу ХП у груш оаб жшочоТ стат з ожиршням I ступеня на 19,2% був нижче вщповщного показника контрольно!' групи жшок (р<0,05) (Рис. 2).
Аналiз кореляцшних зв'язш в груш оаб чо-ловiчоï стат з нормальною масою тта показав формування позитивних зв'язш середньоТ сили мiж 1МТ та показником емоцшного типу пору-
3
2
1
0
шень ХП за даними опитувальника TFEQ-R18 (r=0,595, p<0,05), мiж % ЖМТ та показником об-межувального типу порушень ХП за опитуваль-ником DEBQ (r=0,506, p<0,05).
У оаб жшочо''' стат з нормальною масою тта визначено формування позитивних кореляцш-них зв'язш високо'' та середньо'' сили показника когнiтивно-обмежувального типу порушень ХП за даними TFEQ-R18 iз показником маси тта (r=0,790, p<0,05), ОТ (1=0,516, p<0,05), ОС (r=0,844, p<0,05), % ЖМТ (r=0,730, p<0,05). Не-гативний кореляцiйний зв'язок середньо'' сили був сформований мiж показником когштивно-обмежувального типу порушень ХП за даними TFEQ-R18 та спiввiдношенням ОТ/ОС (r=-0,558, p<0,05).
У осiб жшочо'' стат з пiдвищеною масою тiла спостер^алось формування негативних кореля-цiйних зв'язш середньо'' сили мiж показником екстернального типу порушень ХП за опитува-льником DEBQ, показником 1МТ (r=-0,540, p<0,05) та ОС (r=-0,611, p<0,05). Вiдмiчено утво-рення негативних кореляцшних зв'язкiв середньо'' сили мiж показником когнiтивно-обмежувального типу порушень ХП за даними TFEQ-R18 iз спiввiдношенням ОТ/ОС (r=-0,515, p<0,05), показником неконтрольованого типу ХП за даними TFEQ-R18 iз показниками ОТ (r =-0,560, p<0,05) та ОС (r=-0,526, p<0,05).
В груш оаб чоловiчоï стaтi з ожиршням I сту-пеня визначено формування негативного коре-ляцшного зв'язку високо'' сили показника % ЖМТ iз показниками емоцiогенного типу порушень ХП за опитувальником DEBQ (r=-0,746, p<0,05) та TFEQ-R18 (r=-0,746, p<0,05) та негативного ко-реляцiйного зв'язку середньо'' сили мiж показниками ОС та когштивно-обмежувального типу порушень ХП за даними TFEQ-R18 (r =-0,536, p<0,05).
У оаб жшочо''' стат з ожиршням I ступеня визначеш негативш кореляцшш зв'язки середньо'' сили мiж показником обмежувального типу порушень ХП за даними DEBQ з ОТ (r=-0,524, p<0,05) та сшввщношенням ОТ/ОС (r=-0,507, p<0,05). Вiдмiчено формування негативних ко-реляцшних зв'язкiв високо'' та середньо'' сили мiж показником когнiтивно-обмежувaльного типу порушень ХП за опитувальником TFEQ-R18 та показниками 1МТ (r=-0,706, p<0,05), ОТ (r=-0,640, p<0,05), ОТ/ОС (r=-0,559, p<0,05), % ЖМТ (r=-0,504, p<0,05).
Маючи бiологiчну природу, харчова потреба формуе поведiнку людини, спрямовану на задо-волення оргaнiзму поживними речовинами. Складовими компонентами харчово' поведшки е пошук ''ж звички, емоцiï, як стосуються 'ж спо-живання та утилiзaцiя харчових речовин. Але ш-коли харчова поведiнкa може визначатись особ-ливостями виховання та способом реагування на зовшшш подразники [14].
За даними опитування наявнють обмеженого типу харчово' поведшки характеризуеться вщ-
чуттям постшного стресу у респондент - по-чуття голоду, яке виникае в перiод утримання вщ харчування, компенсуеться пiд час пер^в пе-ре'дання iнтенсивним набором маси тта, що призводить до ще бтьшого стресу. Така «фети-чна депреая» проявляеться у групах оаб чоло-вiчо''' та жшочо' стат^ особливо виражена у осiб з пщвищеною масою та ожиршням. Хаотичне, не-систематичне пере'дання та постшний харчовий стрес призводить до формування вщчуття про-вини у респондент, особливо у осiб жшочо'' стат^ зниження 'х самооцiнки. Пере'дання опи-танi характеризували як вiдповiдь на стрес об-меження, коли прийоми '''ж нормалiзували емо-цiйний дискомфорт.
При наявностi екстернального типу порушень ХП проявляеться пщвищена чутливiсть до зов-нiшнiх подразникiв, таких як вигляд накритого столу, реклами харчових продук^в та напо'в, вигляд людей, як споживають 'жу, що в^^чали пiд час опитування особи з пщвищеною масою та ожиршням I ступеня обох статей. В такому випадку стае звичним явищем пере'дання «за компашю», част перекуси на вулицях або шших громадських мюцях, несвщомий прийом 'ж не-залежно вiд останнього прийому [15].
Емоцiогенний тип порушення ХП формуеться як вщповщь на переважно негативш емоцп та стресорнi фактори, яка дае можливють вщволк-тись вщ 'х впливу надмiрним харчуванням [16]. Такий тип ХП виявлявся у опитаних оаб чоловн чо' та жшочо''' стат як контрольно', так i дослщ-них груп. Стани, як виникають дуже часто у по-всякденному життi - емоцшний дискомфорт, по-чуття тривоги, поганий настрш, образи, розчару-вання, у оаб з емоцшним типом ХП як правило, полегшуються вживанням висококалоршно' 'ж1. Такий стан називають «вуглеводною спрагою» i прирiвнюють до наркотично' залежностi, для за-доволення яко' людинi потрiбна солодка або жирна 'жа, вiдсутнiсть яко'' призводить до розви-тку депресп [14]. У той же час даш стосовно ролi емоцiйного типу порушень ХП як посередника мiж депресiею та ожиршням суперечлив^ е думка, що атипова депреая зус^чаеться часпше. Прояв тако' харчово' поведiнки навпъ на почат-ковому етапi призводить до розвитку ожиршня вже через 6 мюя^в [16]. Деякi дослщники взага-лi видiляють емоцiйно-поведiнкову теорш харчово' аддикцi', яка е наслщком вiдсутностi межi мiж вщчуттями тривоги, стресу та голоду [17]. За нашими даними, емоцшний тип порушень ХП зус^чаеться з достатньо високою частотою серед оаб чоловiчо'' та жшочо'' стат в уах обсте-жених групах. Подiбнi результати отриманi ш-шими дослщниками [16].
За даними опитувальника DEBQ обмежува-льний тип порушень ХП домшував у осiб чоловн чо' статi з ожирiнням I ступеня та у оаб жшочо'' стат усiх обстежених груп. Для оаб чоловiчо'' стaтi провiдним типом порушень ХП став ектер-нальний тип, який переважав у вах обстежених
групах. За даними TFEQ-R18 у оаб контрольно! групи обох статей домшував когштивно-обмежувальний тип порушень ХП. Також цей тип порушення переважав i в групах оаб з пщвищеною масою та ожиршням I ступеня обох статей.
Переважання обмежувального типу над ш-шими типами ХП за анкетами DEBQ та TFEQ-R18 у оаб з пщвищеною масою тта та ожиршням I ступеня свщчать про потребу та бажання респондентв контролювати свою власну масу тта. Подiбнi результати про переважання обмежувального типу порушень ХП у молодих оаб нами були отриман рашше [18].
Кореляцшш взаемозв'язки високо!' та середньо! сили, як формувались мiж показниками ти-пiв порушень ХП за даними опитувальниюв DEBQ та TFEQ-R18 та антропометричними показниками у оаб з нормальною масою тта обох статей були переважно позитивними. У той же час у оаб з пщвищеною масою та ожиршням I ступеня обох статей в^^чено формування не-гативних кореляцшних зв'язш високо!' та середньо! сили мiж показниками тишв порушень ХП за опитувальниками DEBQ та TFEQ-R18 та антропометричними показниками.
Висновки
Порушення ХП визначеш у оаб з нормальною, пщвищеною масою тта та ожиршням I ступеня у оаб обох статей. Результати свщчать, що обмежувальний тип порушення ХП е харак-терним для оаб обох статей з вже пщвищеною масою тта та ожиршням, а також спостер^аеть-ся у оаб з нормальною масою тта, переважно у жшок. За даними опитувальника DEBQ для оаб чоловiчоï стат у вах обстежених групах бтьш вираженим був екстернальний тип порушень ХП. Встановлено формування мiж показниками тишв порушень ХП за даними опитувальниш DEBQ та TFEQ-R18 та антропометричними показниками переважно позитивних кореляцшних взаемозв'язш високо! та середньо! сили у оаб з нормальною масою тта та негативних кореляцшних зв'язш високо! та середньо! сили у оаб з пщвищеною масою та ожиршням I ступеня обох статей.
Отримаш дан свщчать, що такий стан харчо-во! поведшки потребуе шдивщуального пщходу до змши стереотипу харчування у молодих оаб, обов'язково! психолопчно! корекцп, що повинно комбшуватись з шшими компонентами стратегш зниження маси тта.
10. 11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
1S.
.niTepaTypa
Obesity and overweight factsheet. Geneva: World Health Organization [Internet]. 2016; Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
Horobei MP. Problemy zbalansovanoho kharchuvannia studentiv [Problems of the balanced feed of students]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 2011; 10:20-22. (Ukrainian). Fadeeva MY, Saveleva LV, Holubkyna Yulu, Morozova EV, Motkova SY. Korrektsyia narushenyi pyshchevoho povedenyia u patsyentov s ozhyrenyem [Correction of eating disorders in obese patients]. Эndokrynolohyia: novosty, mnenyia, obuchenye. 2018; 7(2):51-59. doi: 10.24411/2304-9529-2018-12005. (Russian). World Health Organization. Expert consultation. Appropriate body-mass index for Asian populations and its implications for policy and intervention strategies. The Lancet. 2004; 363(9403):157-163. [Internet]. Available from:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14726171. World Health Organization. Physical status: the use and interpretation of anthropometry. Report of a WHO Expert Committee. World Health Organization. Technical Reports Series; 854. Geneva: World Health Organization. 1995; 463p. [Internet]. Available from: http://helid.digicollection.org/en/d/Jh0211e/. Smyrnova HA, Kravchenko EV, Konovalova YA. Vibor optymalnikh metodyk dlia opredelenyia statusa pytanyia voennosluzhashchykh [The selection of optimal methods for the determining the nutritional status of soldiers]. Vestnyk rossyiskoi voenno -medytsynskoi akademyy. 2018; 3(63):164-8. (Russian). Novykova VP, Yureva VV, editor. Metodi yssledovanyia nutrytyvnoho statusa u detei y podrostkov [Methods for investigating nutritional status in children and adolescents]. Sankt-Peterburh; 2014. 143 p. (Russian).
van Strien T, Frijters JE, Bergers G, Defares PB. The Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ) for assessment of restrained, emotional, and external eating behavior. IntJ Eat Disord. 1986; 5(2):295-315.
Stunkard AJ, Messick S. The three-factor eating questionnaire to measure dietary restraint, disinhibition and hunger. J. Psychosom. 1985; 29:71-83. doi: 10.1016/0022-3999(85)90010-8. Giannini AJ, Slaby AE. The Eating Disorders. Springer - Verlag New York Inc. 1993; 17:283-286. DOI 10.1007/978-1-4613-8300-0 Jáuregui-Lobera I, García-Cruz P, Carbonero-Carreño R, Magallares A, Ruiz-Prieto I. Psychometric Properties of Spanish Version of the Three-Factor Eating Questionnaire-R18 (Tfeq-Sp) and Its Relationship with Some Eating- and Body Image-Related Variables. Nutrients. 2014; 6:5619-35.
Kolinko LM, Vesnina LE. Doslidzhennia yakosti zhyttia molodykh osib z riznoiu masoiu tila [Investigating life quality of young people with different body mass]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2019; 1(153):366-372. (Ukrainian).
de Lauzon B, Romon M, Deschamps V, Lafay L, Borys JM, Karlsson J et al. The three-factor eating questionnaire-R18 is able to distinguish among different eating patterns in a general population. J. Nutr. 2004; 134(9):2372-80. doi: 10.1093/jn/134.9.2372.
Ysachenkova OA. Pyshchevoe povedenye kak vazhni faktor razvytyia ozhyrenyia y komorbydnikh s nym zabolevanyi [Eating behavior as an important factor in the development of obesity and comorbid diseases]. Ozhyrenye y metabolyzm. 2015; 12(4):14-7. (Russian).
Nikiforova YaV. Vzaiemozviazok kharchovoi povedinky z
metabolichnymy chynnykamy ryzyku [The relationship between
eating behavior and metabolic risk factors]. Suchasna
hastroenterolohiia. 2015; 3(83):113-21. (Ukrainian).
van Strien T. Causes of emotional eating and matched treatment
of obesity. Curr Diab Rep. 2018; 18(6):35. doi: 10.1007/s11892-
018-1000-x.
Mkrtumian AM. Ozhyrenye-problema XXI veka. Puty reshenyia [Obesity - a problem of the XXI century. Solutions]. RMZh. 2005; 13(7):448-51. (Russian).
Shevchenko YuS, Vesnina LE, Kaidashev IP. Osoblyvosti kharchovoi povedinky u osib z normalnoiu ta pidvyshchenoiu masoiu tila [Features of eating behavior in persons with normal and increased body weight]. Fiziolohichnyi zhurnal. 2015; 3(61):51-58. (Ukrainian).
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ ПИЩЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ У МОЛОДЫХ ЛИЦ С РАЗЛИЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА Колинько Л.М.
Ключевые слова: индекс массы тела, повышенная масса тела, ожирение, нарушение пищевого поведения, опросник Dutch Eating behavior Questionnaire, опросник Three-factor Eating questionnaire - 18
Наряду с чрезмерным потреблением пищи, малоподвижным образом жизни в формировании повышенной массы тела и ожирения ведущую роль играет и дисрегуляция пищевого поведения, которая становится компонентом патогенеза патологических состояний. Целью исследования стало опре-
2
3
4
5
6
7
S
9
деление особенностей пищевого поведения у молодых лиц с нормальной, повышенной массой тела и ожирением I степени. В работе приняли участие 96 человек обоего пола 18-25 лет. Были определены антропометрические показатели, процент жировой массы тела обводным методом. По индексу массы тела сформировано 3 группы по 32 человека, сбалансированные по полу - с индексом массы тела от 18,5 до 24,9 кг/м2, с повышенной массой тела (индекс массы тела 25,00 - 29,99 кг/м2), с ожирением I степени (индекс массы тела 30,00 - 34,99 кг/м2). Для оценки пищевого поведения использовали Голландский опросник Dutch Eating behavior Questionnaire и 3-факторный опросник Стункарда Three-factor Eating questionnaire - 18. Результаты обработаны статистически. Результаты. По данным опросника Dutch Eating behavior Questionnaire ограничительный тип нарушений пищевого поведения преобладал у лиц мужского пола с ожирением I степени и у лиц женского пола всех групп. Экстернальный тип был более выраженным у мужчин всех исследованных групп. По данным Three-factor Eating questionnaire -18 доминирующим типом нарушений был когнитивно-ограничительный. Между показателями типов нарушений пищевого поведения по опроснику Dutch Eating behavior Questionnaire и Three-factor Eating questionnaire - 18 и антропометрическими показателями определены преимущественно положительные корреляционные взаимосвязи высокой и средней силы у лиц с нормальной массой и отрицательные корреляционные связи высокой и средней силы у лиц с повышенной массой и ожирением I степени обоих полов. Результаты свидетельствуют о необходимости индивидуального подхода к изменению стереотипа питания у молодых лиц, обязательной психологической коррекции в сочетании с другими компонентами стратегий снижения массы тела.
Summary
CHANGES IN EATING BEHAVIOUR OF YOUNG PEOPLE WITH DIFFERENT BODY WEIGHT Kolinko L.M.
Key words: body mass index, overweight, obesity, eating disorders, Dutch Eating behaviour Questionnaire, Three-factor Eating questionnaire - 18
Along with the excess food consumption and the sedentary lifestyle, dysregulation of eating behaviour contributes much to the development of overweight and obesity and often becomes a component of pathogenesis in the number of diseases and conditions. The purpose of this study was to determine the characteristics of eating behaviour in young people with normal body weight, overweight and with obesity class I. The study included 96 individuals aged 18-25. There were evaluated anthropometric parameters and the body fat percentage by the circumference measuring. Based on the body mass index, all subjects were divided into 3 sex-balanced groups of 32 individuals in each: a group with body mass index ranging from 18,5 to 24,9 kg/m2, a group with increased body weight (body mass index from 25,00 to 29,99 kg/m2), and a group with obese class I individuals (body mass index from 30,00 to 34,99 kg/m2). A Dutch Eating behaviour Questionnaire and a 3-factor Stunkard, Three-factor Eating questionnaire - 18 were used to assess eating behaviour. The results were processed statistically. Results. According to the findings obtained by using the Dutch Eating behaviour Questionnaire, the restrictive type of eating disorders was more prevalent in male individuals with obesity class I and in female individuals of all groups. The external type was more pronounced in the men of all groups studied. According to the findings of Three-factor Eating questionnaire -18, the cognitive restriction type was found as a dominant type of eating behavioural disorders. Between the indicators of eating disorder types according to the Dutch Eating behaviour Questionnaire and Three-factor Eating questionnaire - 18 and anthropometric indicators there has been found mainly positive correlation of high and medium strength in the individuals with normal weight, while the negative correlation of high and medium strength has been detected in the overweight and obese individuals of both sexes. The results obtained point out the need in individualized approach in modifications of the dietary pattern in young people, the importance of mandatory psychological correction, and their combining with other components of weight loss strategies.
