CC BY
7
elevation of these apoptosis markers in the conditions of hypertension and COPD. The value of caspase-7 in the cohort of patients with COPD + AH significantly exceeded similar figures for the groups of patients with a single pathology presented by AH or COPD, and averaged 0.41 ± 0.09 ng / ml. A statistically significant elevation of the caspase-9 level in patients with COPD + AH up to 2.16 ± 0.29 ng / ml compared with other groups also indicates a more significant induction of apoptotic processes in comorbid pathology than in isolated AH or COPD. Conclusion. The obtained results require further clarification of the nature of the relationship between changes in the metabolism of cysteine proteases and the primacy of pathogenetic processes in the mechanisms of risk formation for complications and progression of ventilation disorders in patients with COPD and comorbid essential hypertension.
D0l:10.31718/2077-1096.18.4.71
УДК 616.379-008.64-056.257:616.12-008.331.1:615.851.5 Фуштей 1.М., Солов'юк О.А., Солов'юк О.О.
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ЗМ1Н ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ТА АРТЕР1АЛЬНО1 ЖОРСТКОСТ1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ ТИПУ 2 В ПО6ДНАНН1 З ОЖИР1ННЯМ
ДЗ «3anopi3bKa медична акаде1^я пюлядипяомноТ ocBi™ МОЗ УкраТ'ни» 3anopi3bK^ державний медичний уыверситет
Мета досл'дження - вивчення загальних особливостей якостi життя, впливу надлишковоУ маси mi-ла на яксть життя, характеру харчовоУ поведнки у хворих на цукровий д'абет типу 2 в поеднанн з надлишковою масою тла та ожирiнням, а також встановлення кореля^йних зв'язк'т з показниками функцонального стану арmерiальних судин. Було обстежено 64 особи (34 жнки та 30 чоловтв) хворих на цукровий д'абет з надлишковою масою тта та ожирiнням (середн'ш вком 56,3±10,23 ро-к'в), що склали 1 групу, 34 особи (19 жнки та 15 чоловтв), середн'ш &к склав 55,6±11,92 роюв, що увiйшли до 2 групи, а також 28 практично здорових осб контрольноУ групи. Для о^нки якостi життя використовували опитувальники SF-36v2, вплив надлишковоУ маси тла на яксть життя аналi-зували за даними опитувальника IWQOL-Lite, характер харчовоУ поведнки визначали за допомогою опитувальника COEQ4 7days FPRS. Функцональний стан арmерiальних судин визначали за допомогою о^нки швидкостi розповсюдження пульсовоУ хвилi з використанням автоматизованого реог-рафiчного комплексу ReoCom («ХАИ-медика» (УкраУна). У хворих на цукровий д'абет з надлишковою масою тла за даними опитувальника SF-36v2 в 'дзначенi змни з боку якостi життя, як характери-зувалися в першу чергу зниженням р'тня фiзичноУ активност'!, а також со^ального та емо^йного статусу, зазначен змни рiзнилися не тльки з практично здоровими особами, але й хворими на цукровий д'абет з нормальною масою тла. Характер харчовоУ поведнки у хворих на цукровий д'абет з надлишковою масою тла в'др'знявся пдвищеним станом голоду на mлi погiршеного емо^йного стану та пдвищеним бажанням Усти певн види продукт'т, якi можуть сприяти надлишковй мас'1 тла. Структура змни арmерiальних судин, якi характеризують арmерiальну жорстксть, були взаемозв'язаними з показниками емо^йного стану та фiзичноУ активност'1 у хворих на цукровий дi-абет з надлишковою масою тла.
Ключов1 слова: якють життя, артер1альна жорсткють, цукровий д1абет, ожиршня.
Робота е фрагментом НДР кафедри терапи, клМчноГ фармакологи та эндокринологи ДЗ «ЗМАПО МОЗ УкраГни» «Перебг арmерiально'l гтертензи в сполученнi з загальними захворюваннями легень та суглобiв як прояви коморбiдносmi: mрадицiйнi та додаmковi фактори ризику кардiоваскулярних подй, механiзми розвитку, дiагносmика i лкування», ВН.Р. 03.23.03-15, № держ. реестраци 0115U000658.
Вступ
Останн десят^ччя ч^ко визначена динамка прогресивного зростання частоти розвитку соцн альних хвороб, в першу чергу цукрового дiабету типу 2 (ЦД), артерiальноТ ппертензи, iшемiчноТ хвороби серця, що суттево пщвищуе рiвень сме-ртност вщ кардюваскулярноТ' патологи [3,8,9 ]. В численних дослщженнях доведено роль мета-болiчних порушень (насамперед, вуглеводного та лшщного обмшу) в формуванн шсулшорезис-тентносп та ЦД, що е характерним для бтьшос-т хворих з надлишковою масою тта та ожирш-ням [2,4,5,10]. У хворих середнього вку при на-явност ожиршня в 30% випадмв визначаються кл^чы ознаки ЦД [4].
Проблема якост життя (ЯЖ) у хворих з над-
лишковою масою тта (НМТ) е надзвичайно актуальною, та со^ально значущою, що насамперед пов'язано з обмеженням руховоТ щоденноТ активност порiвняно з особами з нормальною масою тта, а також необхщнютю постшного ко-регування харчовоТ поведшки для дотримання лкувальних програм щодо впливу на динамку маси тта. ^м цього, хворi з НМТ мають низьку самооцшку, рiзноманiтнi депресивн розлади та психолопчш проблеми як вдома, так i на робо-чих мюцях [1,7,11].
У вивченн патогенетичних особливостей ан-попатш при ЦД одне з провщних мюць належить змшам структурно-функцюнальних властивос-тей судинноТ стшки. Як було показано в роботах низки дослщниш, артерiальна жорсткють е не-залежним фактором кардюваскулярного ризику,
ктькоразово пщвищуючи ризик кардюваскуляр-них катастроф (шсульту, розшаровуючо''' анев-ризми аорти та iH.) [6].
Актуальним питанням сучасно''' клiнiки внутр^ шнiх хвороб постае вивчення особливостей ЯЖ у хворих на ЦД в поеднанн з НМТ та ожиршням та встановлення наявносл та характеру взаемо-зв'язку мiж показниками, що вивчаються, та функ-цiональними змiнами артерiальних судин.
Метою дослiдження було вивчення загальних особливостей ЯЖ, впливу надлишково''' маси тта на ЯЖ, характеру харчово' поведiнки у хворих на ЦД в поеднанн з НМТ та ожиршням, а також встановлення кореляцшних зв'язш iз показниками фу-нкцiонального стану артерiальних судин.
Матерiал i методи дослiдження
Було обстежено 98 оаб з ЦД, як знаходились на стацiонарному лкуваны в КУ «ОК Ендокрин-диспансер» ЗОР. Дiагноз ЦД був верiфiкований згiдно первинно' документаци. Всi хворi надали письмову iнформовану згоду на участь в дослн дженнi. Серед обстежених першу групу склали 64 особи (34 жшки та 30 чоловтв) з НМТ та ожиршням (шдекс маси тта > 25), середым вн ком 56,3±10,23 рош, тривалiсть ЦД склала в се-редньому 7,47±5,07 рокiв (з розб^ом вiд вперше виявленого до 28 рош). Другу групу склали 34 особи (19 жшки та 15 чоловтв) з нормальною масою тта (шдекс маси тта < 25), середнш вiк склав 55,6±11,92 рош, тривалiсть ЦД склала в середньому 6,5±5,70 рокiв (з розб^ом вiд вперше виявленого до 22 рош). В якост контролю була обстежена група з 28 практично здорових оаб, яка була зтвставною з першою та другою групою за статтю та вком.
Всiм хворим було проведено загальнокл^ч-не дослiдження. З метою оцшки ЯЖ використо-вували опитувальники SF-36v2, за допомогою якого аналiзували наступнi параметри: рольова дiяльнiсть, вираженють больового синдрому, за-гальне здоров'я, життездатнють, соцiальний статус, емоцшний статус, психiчне здоров'я; IWQOL-Lite для оцшки впливу НМТ на ЯЖ за показниками фiзичного функцюнування, самооцш-ки, сексуального життя, публiчного страждання та роботи; COEQ4 7days FPRS для оцiнки характеру харчово' поведiнки за характеристиками
Характеристика як
вщчуття голоду, емоцiйного стану та бажання Тс-ти певну Тжу.
Функцiональний стан артерiальних судин ви-значали за допомогою оцшки швидкост розпо-всюдження пульсовоТ хвилi (ШРПХ) з викорис-танням автоматизованого реографiчного комплексу ReoCom («ХАИ-медика» (УкраТна). Ви-значали ШРПХ на плечовш дiлянцi (артерiТ м'язового типу) та груднш дiлянцi (артерiТ елас-тичного типу) шляхом розрахунку часу мiж початком анакроти на проксимальнш та дистальнiй групах потенцшних електродiв.
Данi представленi у виглядi середнього i ста-ндартноТ помилки середнього. Для встановлення напрямку та характеру взаемозв'язку викори-стовували кореляцшний аналiз мiж групами не-залежних виборок з використанням коефiцieнту кореляцiТ Spearman. Статистичну значимiсть мiжгрупових вiдмiнностей оцiнювали, використо-вуючи метод Mann-Whitney. Статистичний аналiз проводили з використанням програми «Statistica 6.1» (StatSoft Inc., США, сершний №RGXR412D674002FWC7). Для вах видiв ана-лiзу статистично значущими вважали вщмшносп при рiвнi значущостi менш нiж 0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення
Як показало проведене анкетування (табл.1) з використанням опитувальника SF-36v2, у хворих 1-Т групи була значно зменшена фiзична ак-тивнiсть, показник PF достовiрно вiдрiзнявся вiд значення аналопчного 2-Т групи на 24,1% (p<0,05) та на 47,1% (p<0,05) в порiвняннi зi зна-ченням контрольно!' групи. В свою чергу у хворих без НМТ за даними опитувальника рiвень фiзично! активност був на 30,3% (p<0,05) нижче, шж у осiб контрольноТ групи. При оцiнцi рольовоТ дiяльностi рiзниця мiж iнтегральним показником групи питань обстежених оаб рiзних груп була менш вираженою. Достовiрнi розбiжностi були зазначенi мiж особами з НМТ та контрольною групою, склавши 33,0% (p<0,05). Показники, якi характеризують бiль, були вищими в 1й та 2й групах, проте змши мали лише характер тенденций Стан загального здоров'я, який характери-зувався показником GH, який у оаб 1Т групи був значно нижче (на 46,8%, p<0,05), шж в контро-льнiй групi.
Таблиця 1
i життя у обстежених oci6 за даними опитувальника SF-36v2
Роздти опитувальникiв 1 група (n=64) 2 група (n=34) Контрольна група (n=28) p<0,05
Фiзична активнiсть (PF) 48,2±4,9 63,5±2,8 91,1±3,7 1-2,2-3,1-3
Рольова дiяльнiсть (RP) 63,5±4,4 70,1±3,5 95,5±4,3 1-3
Больовий синдром (BP) 61,7±8,7 68,2±4,7 87,4±2,7 рн.д.
Загальне здоров'я GH) 33,6±2,3 44,7±6,6 63,2±3,9 1-3
Життездатшсть (VT) 57,4±5,7 62,4±6,8 70,5±3,5 рн.д.
Соцiальний статус (SF) 74,8±4,6 80,5±8,1 97,3±3,9 1-3
Емоцшний статус (RE) 52,7±2,8 58,8±5,4 84,3±4,8 1-3,2-3
Психiчне здоров'я (MH) 58,6±6,7 63,4±5,7 74,5±3,5 1-3
Не було отримано достовiрних розбiжностей мiж групами осiб за станом життездатностк Од-нак дуже важливим виявилися показники психо-
лопчноТ дiяльностi. Так, показник SF, який хара-ктеризував соцiальний статус, був нижчим у оаб з ЦД та НМТ на 23,1% (p<0,05). А емоцшш змши
були бтьш вираженими у осiб 1-1 та 2-1 груп, рiз-ниця з контрольною групою склала 37,5% (р<0,05) та 30,2% (р<0,05) вiдповiдно. Рiвень психiчного здоров'я також був нижчим у осiб з ЦД та НМТ на 21,3% (р<0,05) порiвняно з контрольною групою. Отже, за даними опитувальни-ка SF-36v2, у хворих на Цд з НМТ вщзначеш змiни з боку Яж, якi характеризувалися в першу чергу зниженням рiвня фiзичноТ активностi, а також со^ального та емоцiйного статусу.
В таблиц 2 приведенi данi щодо впливу НМТ на ЯЖ в групах обстежених оаб. Як видно, ви-користання бтьш специфiчного опитувальника показало наявнють вiдмiнностей не тiльки в по-рiвняннi хворих 1Т групи та практично здорових оаб, але й мiж пацieнтами з ЦД та рiзною масою тiла. Таю змши були отриманi для рiвня фiзичноТ активностi та роботи, що перекликаеться з пока-зниками фiзичноТ активностi за даними опитува-
Характеристика якот
льника SF-36v2, а попршений рiвень самооцiнки та публiчного страждання вiдповiдае змiнам со-^ального та емоцiйного статусу вiдповiдних опи-тувальникiв. Таким чином, за допомогою опитувальника IWQOL-Lite у хворих на ЦД з НМТ було показано порушення як фiзичноТ активности так i психологiчного балансу, що рiзнилося не тiльки з практично здоровими особами, але й хворими на ЦД з нормальною масою тта.
В таблиц 3 наведет особливосп харчовоТ поведiнки обстежених оаб, що визначалися за допомогою анкетування з опитувальником COEQ4 7days FPRS. Група показникiв, якi ви-значали стан голоду була максимальною за се-редшм значенням у оаб 1-Т групи, для яких ха-рактерний пiдвищений апетит на тля НМТ. Вщ-мiнностi порiвняно з контрольною групою для ш-тегрального показника склали 49,2% (р<0,05).
Таблиця^ 2
тя у обстежених оаб за даними опитувальника IWQOL-Lite
Роздти опитувaльникiв 1 група (п=64) 2 група (п=34) Контрольна група (п=28) р<0,05
Фiзичнa активнють 3,28±0,76 4,05±0,62 4,68±0,55 1-2,2-,1-3
Сaмооцiнкa 3,06±0,54 3,88±0,52 4,52±0,61 1-2,2-,1-3
Сексуальне життя 2,02±0,21 2,09±0,24 3,95±0,31 1-3,2-3
Публiчне страждання 2,08±0,46 3,12±0,55 4,48±0,63 1-2,2-,1-3
Робота 3,74±0,51 3,67±0,49 4,61±0,63 1-3,2-3
Таблиця 3
Характеристика якот життя у обстежених оаб за даними опитувальника COEQ4 7days FPRS
Роздiли опитувaльникiв 1 група (п=64) 2 група (п=34) Контрольна група (п=28) р<0,05
Стан голоду 8,23±1,21 6,76±0,84 4,18±0,41 1-3,2-3
Емоцшний стан 8,59±0,92 6,46±0,88 3,29±0,28 1-2,2-3,1-3
Бажання з'Тсти певну Тжу 7,21±0,84 7,39±0,77 5,28±0,66 1-3,2-3
Бажання з'Тсти перерaховaнi продукти 8,59±0,96 7,95±0,84 3,55±0,27 1-3,2-3
Характер емоцшних змш був подiбним до по-передшх опитувальниш, що вказувало на най-бiльшi порушення у хворих на ЦД з НМТ, для яких показник емоцшного стану був вищим, шж в 2-й та контрольна групах на 24,8% (р<0,05) та на 61,7% (р<0,05) вщповщно. В 2-й групi цей показник був бтьшим, шж у практично здорових осiб на 49,0% (р<0,05). Що стосуеться вживання певного виду продук^в, то у хворих 1-Т та 2ТТ груп вiдповiдний показник був достовiрно вище, шж в контрольнiй групi, хоча мiжгрупових вщмш-ностей зареестровано не було. Таким чином, характер харчовоТ поведшки у хворих на ЦД з НМТ вiдрiзнявся пiдвищеним станом голоду на ™ погiршеного емоцшного стану, що супрово-джувалося пщвищеним бажання Тсти певнi види продук^в, якi можуть сприяти пiдвищенiй маа
Характеристика
тiлa.
Структурнi змiни aртерiaльних судин рiзних судинних бaсейнiв описаний в таблиц 4. ШРПХ по aртерiям м'язового типу, яка характеризуе aртерiaльну жорсткiсть, була нaйбiльшою в груш хворих на Цд з НМТ, що перевищувало вщповн дний показник контрольно!' групи на 34,3% (р<0,05), а також показник 2-Т групи на 15,7% (р<0,05). Показник ШРПХ в aртерiях еластичного типу також зазнала максимальних змш у оаб 1-Т групи. Рiзниця з даними 2-Т групи та контрольноТ групи склала 10,6% (р<0,05) та 30,5% (р<0,05) вщповщно. Отже найбтьш потужш структурш змiни aртерiaльних судин, як характеризують aртерiaльну жорсткiсть, були зазначеш у хворих на ЦД з НМТ.
Таблиця 4
функцюнального стану артер':альних судин у обстежених оаб
Показник 1 група (п=64) 2 група (п=34) Контрольна група (п=28) р<0,05
ШРПХм, м/с 12,86±0,61 10,84±0,59 8,45±0,38 1-2,2-3,1-3
ШРПХе, м/с 9,18±0,47 8,21±0,36 6,38±0,25 1-2,2-3,1-3
Проведений кореляцшний aнaлiз показав на- ризують рiзнi аспекти ЯЖ у хворих на ЦД з НМТ. явнють взаемозв'язку мiж структурними змшами Нaйбiльш потужним виявився зв'язок мiж ШРПХ aртерiaльних судин та показниками, як характе- по aртерiях еластичного типу, а також характе-
ристиками емоцшного стану. Для показника емоцшного статусу R склав -0,51 (p<0,05), для штегрального показника публiчного страждання -0,47 (p<0,05), для емоцiйного стану в аспектах харчовоТ поведiнки R= -0,45 (p<0,05). Артерiа-льна жорсткють артерiй м'язового типу в бть-шому ступенi корелювала з показниками фiзич-ноТ активностi за даними опитувальника SF36v2 (r= -0,55, p<0,05), а також показника рiвня фiзи-чного функцiонування за даними опитувальника IWQOL-Lite (r=-0,47, p<0,05). Характер харчовоТ поведшки за станом голоду, бажанням вживати певш види продуктiв не показав взаемозв'язку з структурними змшами артерiальних судин у хво-рих на ЦД з НМТ.
Дослщження прогностичного значення пара-метрiв емоцшного статусу на ™i змiн параметру 1МТ при ЦД методом статистичних множуваль-них оцiнок також показало достовiрно значимий вплив даноТ асо^ацп на частку пацieнтiв iз пщ-вищеною жорсткiстю судин (ШРПХе >11 м/с), при цьому Chi-square склав х2=8,93 при Х2кр|т=3,84, p=0,003). Таким чином, вщносний ри-зик розвитку порушення функцiонального стану судин i формування дiабетичних васкулопатiй у па^етчв з спряженостю порушень в емоцшно-вольовiй сферi iз надмiрною масою тта майже в 4 рази вище (RR=3,72 при 1,42-9,73 95% CI), при цьому вщношення шанав майже в 6 разiв вище (OR = 5,83 при 3,27-10,52 95% CI), порiвняно iз когортою хворих з вщсутнютю психоемоцiйних розладiв, згiдно вiдповiдних опитувальникiв, та без верифкованого ожирiння.
Висновки
1. У хворих на ЦД з НМТ за даними опитувальника SF-36v2 вщзначен змши з боку ЯЖ, як характеризувалися в першу чергу зниженням рн вня фiзичноТ активности а також соцiального та емоцшного статусу.
2. Порушення як фiзичноТ активности так i психологiчного балансу визначено у хворих на ЦД з НМТ, що рiзнилося не ттьки з практично здоровими особами, але й хворими на ЦД з нормальною масою тта.
3. Характер харчовоТ поведшки у хворих на
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ ИЗМЕНЕНИЙ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ И АРТЕРИАЛЬНОЙ ЖЕСТКОСТИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ ТИПА 2 В СОЧЕТАНИИ С ОЖИРЕНИЕМ Фуштей И.М., Соловьюк А.А., Соловьюк А.А.
Ключевые слова: качество жизни, артериальная жесткость, сахарный диабет, ожирение.
Цель исследования - изучение общих особенностей качества жизни, влияния избыточной массы тела на качество жизни, характера пищевого поведения у больных сахарным диабетом типа 2 в сочетании с избыточной массой тела и ожирением, а также установление корреляционных связей с показателями функционального состояния артериальных сосудов. Было обследовано 64 человека (34 женщины и 30 мужчин) больных сахарным диабетом с избыточной массой тела и ожирением (средний возраст 56,3±10,23 лет), составили 1 группу, 34 человек (19 женщины и 15 мужчин), средний возраст составил 55,6±11,92 лет, вошли во 2 группу, а также 28 практически здоровых лиц контрольной группы. Для оценки качества жизни использовали опросники SF-36v2, влияние избыточной массы тела на качество жизни анализировали по данным опросника IWQOL-Lite, характер пищевого поведения определяли с помощью опросника COEQ4 7days FPRS. Функциональное состояние артериальных сосудов определяли с помощью оценки скорости распространения пульсовой волны с использованием
ЦД з НМТ в^^знявся пщвищеним станом голоду на ™i попршеного емоцшного стану та пщвищеним бажанням Тсти певш види продуктв, як можуть сприяти пщвищенш маа тта.
4. Структуры змши артерiальних судин, як характеризують артерiальну жорсткють, були взаемозв'язаними з показниками емоцшного стану та фiзичноТ активност у хворих на ЦД з НМТ.
Перспективи подальших дослщжень
Представляеться перспективним подальша оцшка пружно-еластичних властивостей артерн альних судин м'язового типу у хворих на ЦД 2 типу в залежност вщ вираженост нормалiзацiТ порушень в психо-емоцшнш сферi на ™i моди-фкацп харчовоТ поведшки в умовах традицшно'Т терапи.
References
1. Afanaseva EV. Otsenka kachestva zhyzny, svyazannogo so zdorovem [Assessment of quality of life related to health]. Kachestvennaya klynycheskaya praktyka. 2010; 1: 36-8. [Russian]
2. Bell JA, Kivimaki M, Hamer M. Metabolically healthy obesity and risk of incident type 2 diabetes: a meta-analysis of prospective cohort studies. Obesity reviews. 2014; 15(6): 504-15.
3. Korhonen PE, Seppala T, Jarvenpaa S. Body mass index and healthrelated quality of life in apparently healthy individuals. Qual Life Res. 2014; 23(1): 67-74.
4. Almeda-Valdes P, Aguilar-Olivos N, Uribe M, Méndez-Sánchez N. Common features of the metabolic syndrome and nonalcoholic fatty liver disease. Reviews on Recent Clinical Trials. 2014; 9: 148-58.
5. Pedro-Botet J, Ascaso JF, Barrios V. COSMIC project: consensus on the objectives of the metabolic syndrome in clinic. Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity: Targets and Therapy. 2018; 11: 683-97.
6. Murkamilov IT, Sabirov IS, Fomin VV, Yusupov FA. Endothelial dysfunction and arterial wall stiffness: New targets in diabetic nephropathy. Ter Arkh. 2017; 89 (10): 87-94.
7. Callegari A, Michelini I, Sguazzin C. Efficacy of the, SF-36 questionnaire in identifying obese patients with psychological discomfort. Obes Surg. 2005; 15: 254-60.
8. Ligibel JA. American Society of Clinical Oncology Position Statement on Obesity and Cancer. Obstetrical & Gynecological Survey. 2015; 70(1): 28-29.
9. Aung K, Lorenzo C, Hinojosa MA, Haffner SM. Risk of developing diabetes and cardiovascular disease in metabolically unhealthy normal-weight and metabolically healthy obese individuals. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. 2014; 99: 462-8.
10. Tyvonchuk OS, Lavryk AS. The quality of life in patients with morbid obesity, to whom gastric banding and shunting was performed. Klin Khir. 2008; 2: 9-11.
11. Ul-Haq Z, Mackay DF, Fenwick E, Pell JP. Meta-analysis of the association between body mass index and health-related quality of life among adults, assessed by the SF-36. Obesity. 2013; 21: E322-7.
автоматизированного реографического комплекса ReoCom («ХАИ-медика» (Украина). У больных сахарным диабетом с избыточной массой тела по данным опросника SF-36v2 отмечены изменения со стороны качества жизни, которые характеризовались в первую очередь снижением уровня физической активности, а также социального и эмоционального статуса, указанные изменения отличались не только с практически здоровыми лицами, но и больными сахарным диабетом с нормальной массой тела. Характер пищевого поведения у больных сахарным диабетом с избыточной массой тела отличался повышенным состоянием голода на фоне ухудшенного эмоционального состояния и повышенным желанием есть определенные виды продуктов, которые могут способствовать избыточной массе тела. Структурные изменения артериальных сосудов, которые характеризуют артериальную жесткость, были взаимосвязанными с показателями эмоционального состояния и физической активности у больных сахарным диабетом с избыточной массой тела.
Summary
INTERRELATION BETWEEN THE CHANGES IN QUALITY OF LIFE AND ARTERIAL STIFFNESS IN PATIENTS WITH DIABETES
MELLITUS TYPE 2 AND CONCOMITANT OBESITY
Fushtey I.M., Solovyuk Ye.A., Solovyuk A.O.
Key words: quality of life, arterial stiffness, diabetes mellitus, obesity.
The purpose of this work was to study the general characteristics of quality of life (QoL), the effect of overweight on QoL, the nature of eating behaviour in patients with diabetes mellitus (DM) type 2 and concomitant overweight (OW) and obesity, as well as to establish the correlation with indicators of functional state of the arterial vessels. 64 people (34 women and 30 men) with DM and concomitant overweight and obesity (average age 56.3 ± 10.23 years) formed the 1 group, 34 people (19 women and 15 men), whose average age was 55.6 ± 11.92 years constituted the 2 group, and 28 healthy individuals formed the control group. SF-36v2 questionnaires were used to evaluate QoL. The effect of overweight on QoL was analyzed according to the IWQOL-Lite questionnaire data, the patterns of eating behaviour were determined by the COEQ4 for 7 days using FPRS questionnaire. The functional state of the arterial vessels was assessed by estimating the pulse wave velocity using the automated rheographic complex ReoCom (KhAI Medika (Ukraine)). The patients with DM and concomitant overweight and obesity were found to experience some changes in QoL according to the SF-36v2 questionnaire. The changes were primarily characterized by a decrease in physical activity, as well as in social and emotional status. These changes differed not only from the QoL assessment by healthy individuals, but also from those of patients with DM and normal body weight. The nature of eating behaviour in overweight or obese patients with DM was characterized by an increased hunger in parallel with a worsened emotional state and an increased desire to eat certain types of foods that can contribute to weight gain. Structural changes in arterial vessels that typically are indicative of arterial stiffness correlate with indicators of emotional state and physical activity in patients with DM and comorbid overweight and obesity.
