CC BY
18
УДК: 616-06-036.3:613.25
Рокутова М.К., Тищенко 1.В., Бондарева О.О., Дольник М.Ю.
ОЖИР1ННЯ У ПАЦ16НТ1В З КОМОРБ1ДНИМИ СТАНАМИ: СТАВЛЕННЯ ДО
ФАКТОР1В РИЗИКУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши», м. Днiпро
З метою о^нити в'дношення nau,ieHmie терапевтичного стацонару до ожирiння опитано за допо-могою оригiнальноí анкети 42 хворих на ожирiння. Па^енти були госп'тал'зоваш з приводу артерi-альноУ гiпертензiУ, цукрового д'абету 2 типу, ¡шемЫноТ хвороби серия, пневмони, гпотиреозу та хронiчного пieлонефриту. Проаналiзованi особливост'1 харчово'У поведнки, режиму ф/'зичних наван-тажень хворих, анамнез ожирiння, анамнез корекцУУ ваги тла. Головними чинниками ожирiння у опитаних виявились нерацональне харчування, гiподинамiя, обтяжений амейний анамнез, пору-шення режиму сну, окремими факторами - в '1ков '1 особливост'1 у ж/'нок, змни стереотипу життя. Встановлено, що хвор'1 мають уявлення про наслiдки тривалого ожирiння для здоров'я, але майже не придляють уваги зниженню маси тла. Спроби лкування мають несистемний характер, пере-важно шляхом самостшноУ корекцп харчового району, без значного ефекту.
Кпючов1 слова: ожирЫня, фактори ризику, харчова поведЫка, ф1зичне навантаження, споаб життя, корекц1я надм1рноТ ваги, мотивац1я. Кафедральна науково-дослiдниuька тема «Особливостi коморбiдних станiв при ендокринних захворюваннях"(Шифр 1Н.02.16.).
Вступ
Поширенють ожиршня наприкшц ХХ ст., за даними статистики, набупа характеру глобальноТ еш-демп. Кшьмсть людей в свт, як мають надлишкову вагу, сьогодн складае бпизько 1,6 млрд., ще майже 700 млн. хворiе на ожиршня [11]. Вщ ожиршня страждають понад 50% житeлiв розвинених краТн. Ожиршня мае аспекти естетичш, со^альш, але насамперед це проблема медична [10]. Внаслщок ожиршня страждають кютково-м'язовий апарат, печшка, змшюються моторика та секретя шлунково-кишкового тракту, функ^я легень, вражаються серце та судини [1,3], порушуеться адапта^я людини до со^уму. Ожиршня та його ускладнення, як правило, не видтяють як головы причини смертности але воно, беззаперечно, е найважлившим фактором ризику головних причин смертност населення у свт (серцево-судинн хвороби, деяк види раку, цукровий дiабeт) [1,3,5]. З ^еТ' точки зору, серед причин смерти яким можна запоб^и, ожиршня посщае друге мюце (пюля куршня) за частотою смертель-них випадюв у свт [10]. Фактори ризику ожиршня добре вщомк Серед зовшшых причин це значне споживання калорш, недостатня фiзична активнiсть, стреси. Не менш значущими е внутрiшнi фактори: порушення рeгуляцiТ апетиту, лiпiдного обмiну, вiковi змiни в органiзмi, гормональнi порушення (пперн нсулiнeмiя, гiпeркортизолeмiя, недостаток естрогешв) та змiнeна спадковiсть [2,4,6,7].
Патолопчы процеси, пов'язанi з ожирiнням, становлять важливу проблему не тiльки для патента, а й для вае'Т системи охорони здоров'я [1,8]. Лкування ожирiння - складне завдання. В лкуванш даного захворювання головними та патогенетично обфунтованими е зусилля, спрямован на нормалiзацiю мeтаболiчних зрушень та зниження ваги [1]. Кожному патенту необхщно скласти iндивiдуальну конк-ретну програму не ттьки для зниження зайвоТ ваги, а ще й для стшкого утримання досягнутого оптимального результату [1,8]. Ефективнють лкування хворих на ожирiння залишаеться дуже низькою [1,8]. Терапевтичн навчальнi програми спрацьовують далеко не у вах випадках, тому при тяжких формах може постати питання нав^ь про хiрургiчнi методи лкування [8]. Все одно терапевтичне навчан-ня залишаеться основним методом боротьби. Головна мета - формування усвщомленоТ медичноТ мо-тивацiТ до тривалого лкування, змiни звичного способу життя, пщвищення особистоТ вiдповiдальностi хворого за свое здоров'я та життя [1,8,9].
Досягти суттевого зниження ваги досить складно. Найбтьшим фактором усшху е стшка внутрiшня мотивацiя хворого та бажання лкаря допомогти [4,8,9]. На жаль, незважаючи на те, що ожиршня е фактором ризику багатьох захворювань, на те, що розроблен офщшш профтактичш програми та методи лкування, велика ктькють людей надалi не звертають увагу на зайву вагу та не вважають ТТ проблемою.
Мета дослщження
Проаналiзувати фактори ризику розвитку ожиршня у хворих з соматичною патолопею та ставлення до них па^етчв на пiдставi проведеного анкетування.
Матерiали та методи
Проведено опитування та обстеження 42 па^етчв з ожирiнням рiзного ступеню, якi були гостталн зованi до терапевтичного, кардюлопчного та eндокринологiчного вщдтень КЗ «Днiпропeтровська мь ська кл^чна лiкарня № 9» ДОС» у вересш-грудш 2016 р. з приводу патологи внутршшх органiв (ппер-тошчна хвороба (ГХ), iшeмiчна хвороба серця (1ХС), пнeвмонiя, хронiчний пiелонeфрит) та ендокрин-ноТ системи (цукровий дiабeт 2 типу (ЦД), гiпотирeоз). Середнш вiк хворих 52,3±9,1 року (33; 65); чоло-
BiKiB - 19 (45,2%), жшок - 23 (54,8%). Хворим було запропоновано заповнити, за Тх згодою, оригшаль-ну, розроблену авторами, анкету. До анкети були включен запитання щодо BiKy, статi, антропометри-чних даних, часу та можливих причин виникнення ожиршня (на думку пацieнтiв), наявностi супутых за-хворювань та факторiв ризику (ФР) ожиршня (особливост харчування, фiзична активнiсть, спадко-вiсть, анамнез палшня). Особлива увага в анкетi придтялась вiдношенню пацieнтiв до розвитку в них ожиршня, Тх шформованосп стосовно можливих шляхiв корекцiТ зайвоТ ваги та конкретним дiям па^е-н^в на шляху нормалiзацiТ маси тта. Пiд час госпiталiзацiТ були проведен вимiри маси тiла, обводiв тали та стегон. Оцшка iндексy маси тта (1МТ) проводилась згiдно iз загальноприйнятими рекоменда-цiями (ВООЗ, 2007), оцшка розподту пiдшкiрноТ клiтковини - за сшввщношенням обвiд талiТ/обвiд стегон (ОТ/ОС) (ВООЗ, 2007).
Результати дослщження
Всi опитанi пацieнти мали 1МТ 30 кг/м2 та бтьше. За рiвнем 1МТ ожирiння 1 ступеню (ст.) встанов-лено у 27 хворих (64,3%), 2 ст. - у 13 (30,9%), 3 ст. - у 2 оаб (4,8%). У вах обстежених па^ен^в мало мюце ожиршня з рiвномiрним розподтом пщшмрноТ клiтковини за абдомшальним варiантом, що е са-мостшним фактором ризику таких серйозних захворювань, як цукровий дiабет 2 типу та iшемiчна хвороба серця. У вах чоловтв спiввiдношення ОТ/ОБ було бтьше 1,0, у вах обстежених жшок - бтьше 0,85.
Серед захворювань, що були основною причиною госпiталiзацiТ анкетованих хворих, переважала ппертошчна хвороба (47,6%). 23,8% опитаних були госпiталiзованi з приводу цукрового дiабетy 2 типу, 11,9% - з приводу 1ХС, 7,1% - з приводу пневмони, по 4,8% - з приводу ппотиреозу та загострення хроычного шелонефриту. Як супутне захворювання частiше зyстрiчався дiагноз деформуючого артрозу сyглобiв (23,8%). Перегляд медичноТ докyментацiТ (запис в iсторiТ хвороби стацюнарного хворого пiд час надходження в стацюнар) показав, що при первинному оглядi пацiента дiагноз «ожиршня», з урахуванням фксованих антропометричних даних, встановлювався далеко не завжди. Вш був виста-влений всiм патентам з ендокринною патологiею, а при вах шших захворюваннях - лише в 40% ви-падкiв.
Для розумшня пацiентами можливих наслiдкiв для здоров'я наявност у них зайвоТ ваги важливою е iнформацiя про вк, в якому розпочався цей патолопчний процес, та про можливi причини його розвитку. Так, за даними анкети, у вiцi до 25 рош ожирiння розвинулось у 16 (38,1%) па^етчв, у вiцi вiд 26 до 45 рош - у 18 (42,9%), у вiцi вiд 46 до 60 рош - у 7 (16,7%), старше 60 рош у 1 (2,4%) патента (мал. 1), тобто у бшьшосп пацiентiв початок формування ожиршня розпочався в найбтьш працездат-ному вiцi.
Початок ожиршня
до 2 5р 26-45р. 46-60р. >60р
Мал. 1. Розвиток ожир1ння залежно eid вку пац1ент1в, n=42
Середня тривалють цiеТ патологiТ в груш дослщжених - 21,9±9,8 року (3; 44). Найбтьшу частину склали па^енти зi стажем хвороби вщ 11 до 20 рокiв (30,9%) та бтьше 30 рош (26,3%). Однакова кн лькють обстежених (по 21,4%) виявилась зi стажем ожиршня 3-10 та 21-30 рош (мал. 2).
26,3% 21,4% 3-10р.
11-20р, ■ 21-30р.
■ >30р.
21,4% 30.9%
Мал. 2. Розподл хворих залежно вЮ стажу ожирння, п=42
Вщомо, що на процес збтьшення ваги тта можуть впливати рiзноманiтнi чинники: спадковють, пе-внi особливостi образу життя (харчова поведшка, гiподинамiя, част стресовi ситуацГТ), деякi патолопч-н процеси, особливо з боку ендокринно'Т системи, вiковi змiни та тендеры особливостi, вживання ме-дикаментiв [2]. Вщповщальне вiдношення хворих до факторiв ризику забезпечуе успiх лiкування.
Анкетування показало, що близько третини хворих (28,6%) пов'язують виникнення в себе ожиршня з певним станом: припинення палшня (41,7%), пологи (41,7%), ^макс (8,3%), малорухливий спосiб життя (8,3%). Водночас бтьшють хворих (71,4%), на жаль, не аналiзувала свiй фiзичний стан та з мо-жливою причиною збiльшення ваги не визначилась (табл. 1).
Табл. 1.
Суб'ективн1 причини розвитку ожиршня у опитаних хворих
Чинники (на думку пацiентiв) Кiлькiсть осiб, п=42
Визначились, з них: 12 (28,6%)
Припинення палшня 5 (41,7%)
Ваптнють i пологи 5 (41,7%)
1^макс 1 (8,3%)
Малорухливий спосiб життя 1 (8,3%)
Не визначились 30 (71,4%)
Табл. 2. Режим харчування опитаних хворих
Особливост харчування Ктькють оЫб, п=42
Ктькють прийомiв Тжк 1-2 рази/добу, великими пор^ями 3-5 разiв/добу 7-8 разiв/добу 10 (23,8%) 28 (66,7%) 4 (9,5%)
Вживання Тж на нiч: - не вживають - вживають, з них: бутерброди, ковбаса/гаршр легка вечеря 20 (47,6%) 22 (52,4%) 27 (63,6%) 15 36,4%
Майже у половини проанкетованих па^етчв (40,5%) ожиршня спостер^алось в амейному анамне-зк З одного боку, це може свщчити про можливу генетичну схильнiсть у обстежених до порушення л^ пiдного обмшу та зростання ваги. З шшого боку, це може вказувати на особливост способу життя ро-дини (звички, схож1 режим харчування та рацюн, подiбнi за iнтенсивнiстю фiзичнi навантаження та iн.). Знання цих чинниш, Т'х об'ективна оцiнка саме хворими налаштовують Т'х на лкування та можуть сприяти його ефективност [2].
Проте, з точки зору обстежених па^етчв, зловживання калорiйною Т'жею або порушення харчово'Т поведiнки не вважались ними вагомими чинниками розвитку ожиршня. Аналiз анкет показав, що 23,8% хворих вживали Т'жу рщко та великими пор^ями (1-2 рази на добу), або, напроти, часто (7-8 разiв) -9,5% оаб. Крiм того, у значно'Т частини па^етчв (52,4%) мала мiсце дуже шзня вечеря, до того ж з
включенням калоршних продуктiв. Особливостi режиму харчування опитаних хворих представлен в табл. 2.
Основу добового рацюну у бшьшоТ половини (54,8%) пацieнтiв складали легкозасвоюван вуглево-ди (картопля, макароннi вироби), у 44,4% - жирн та смажен страви. Як виявилось, в харчуванн опитаних осiб також мало мюце надмiрне вживання солодощiв (23,8%) та алкогольних напоТв (28,6%). При цьому 50% обстежених вщм^или, що рщко або взагалi не вживали страви, багат на бток (м'ясо, риба, молочнi продукти), а 14,3% па^ен^в не вживали щоденно свiжi овочi та фрукти (мал. 3).
Мал. 3. Переважний склад продукт1в в харчуванн обстежених хворих
Мал. 4. Анамнез спроб корекцП' ожир1ння.
Анкетування виявило обiзнанiсть па^етчв з можливими наслщками ожиршня та основними методами його лкування. При цьому переважна частина опитаних хворих, 31 особа (73,8%), не перейма-лися проблемою зайвоТ ваги. Решта, 11 оаб (26,2%), все ж таки робила спроби и корекцп. Так, ва па-^енти, що намагались нормалiзувати масу тта, дотримувалися дiети. З них додатково вдавалися до психолопчного кодування - 1 особа (9,1%), до прийому в^амшно-мшеральних добавок та фточаТв - 3 (27,2%). Проте, за словами па^етчв, ефект цих засобiв та дш виявився нестiйким (мал. 4). Спроб комбшацп правильного харчового режиму з регулярним фiзичним навантаженням жоден патент не вiдмiчав.
Вагомим фактором, що впливае на пщтримання нормально' маси тта, е регулярне фiзичне наван-таження. Щоденна фiзична активнють у бiльшостi анкетованих осiб виявилась незначною: зазначенi переважно пасивний вщпочинок (телебачення, комп'ютер) (78,5%) та легка домашня робота (73,8%). 47,6% обстежених в^^чали активну прогулянку час вщ часу, 30,9% - iнодi значну домашню роботу. Спроб подальшого збтьшення руховоТ активностi не було (табл. 3).
Табл. 3.
Характеристика режиму ф!зичного навантаження опитаних
Види (фзичного навантаження Кшыисть оЫб
1. Ранкова зарядка 10 (23,8%)
2. Спорт 0 (0%)
3. Легка домашня робота 31 (73,8%)
4. Значна домашня робота 13 (30,9%)
5. Пасивний вщпочинок 33 (78,5%)
6. Прогулянка 20 (47,6%)
45,2% па^етчв в^^чали ni3He засинання та малу тривалють сну. Будучи обiзнаними стосовно негативного впливу порушень сну, зокрема, недосипання на розвиток ожиршня, па^енти не докладали зусиль щодо нормaлiзaцiТ режиму сну-неспання.
Палшня е фактором ризику багатьох серйозних захворювань. Внаслщок хроычноТ штоксикацп та змiн метаболiзму палiння може стати причиною ожиршня у певноТ частини кур^в. З iншого боку, вщ-мова вiд палiння приводить до змши однiеТ залежностi на другу, пов'язану Í3 переТданням та зростан-ням маси тiла. На момент обстеження курц склали 17% вщ групи обстежених (7 оаб); середнiй iндекс пачка-рокiв склав 71,2±5,8 ( вiд 25 до 135). Серед па^етчв, котрi до дня опитування кинули палити (18 оаб, 42%,), шдекс пачко-доба в середньому склав 1, 1 ±0,2. На думку опитаних, припинення палшня стало поштовхом для розвитку в них ожиршня. Проте ва вони не збираються застосовувати цю шкщ-ливу звичку знову як зааб зниження зайвоТ ваги, справедливо вважаючи, що курiння завдае бтьшоТ шкоди здоров'ю i потрiбно шукати iншi шляхи для боротьби iз ожиршням.
Висновки
1. У обстежених хворих з соматичною патологiею мало мюце абдомiнальне ожирiння переважно 12 ступеню.
2. Бтьшу частину склали хворi на ппертошчну хворобу та цукровий дiабет 2 типу.
3. Головними чинниками виникнення ожиршня у опитаних хворих виявились нерацюнальне харчування, недостатня рухова активнють, обтяжений амейний анамнез, порушення режиму сну. Окреме мюце пости певн вiковi особливостi у жшок та змiни стереотипу життя.
4. Початок розвитку ожиршня найчаспше вщбувався в найбiльш працездатному вiцi до 45 рокiв.
5. Бтьшють па^етчв не придiляла належноТ уваги своему здоров'ю вщносно нормалiзацiТ маси тн ла. Тiльки чверть опитаних хворих намагалась докласти до цього зусиль, переважно шляхом самос-тшноТ корекцп харчового рацiону, без значного ефекту.
6. Активна роз'яснювальна робота з патентами, бiльша увага до питань дiагностики ожирiння з боку амейних лiкaрiв та лiкарiв-спецiалiстiв рiзного профiлю сприятимуть змiнi ставлення хворих з комо-рбiдним ожиршням до ^еТ проблеми, а це е запорукою ефективностi лiкувaльно-профiлaктичного про-цесу.
Перспективи подальших розробок
Продовжити вивчення розповсюдженостi нaйбiльш поширених фaкторiв ризику ожиршня серед 6í-льшоТ ктькосп дорослих пaцiентiв терапевтичного профiлю, особливо з кардю-васкулярною та ендок-ринною пaтологiею, з анамнезом курiння, обтяженим по ожиршню сiмейним анамнезом та серед пацн ентiв, що мають зайву вагу з iндексом маси тта 25,0-29,9 кг/м2.
Продовжити вивчення за допомогою стандартних та оригшальних анкет особистих причин ненале-жноТ уваги пaцiентiв до способу життя, до стану здоров'я, до рекомендацш лiкaрiв стовно зниження ваги.
Проaнaлiзувaти ефективнiсть призначених лiкaрями загальноТ практики терапевтичних зaходiв, спрямованих на нормaлiзaцiю маси тiлa пaцiентiв та досягнення стабтьного результату.
Проaнaлiзувaти можливi причини недостатньоТ уваги лiкaрiв до проблеми зайвоТ ваги у па^етчв, що лкуються з приводу терапевтичноТ пaтологiТ.
Поширити застосування анкетування та розробку терапевтичних програм лкування на когорту хворих терапевтичного профтю з морбщним ожирiнням iз своечасним подальшим направленням па^ен-тiв до спе^алютв по лiкувaнню морбiдного ожиршня, в тому числ^ до хiрургiв (за показаннями).
Лiтература
1. Беловол А.Н. Ожирение: терапевтические подходы к ведению пациентов / А.Н. Беловол, И.И. Князькова // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2013. - № 2 (65). - С. 30-38.
2. Бутрова С. А. Лечение ожирения: современные аспекты / С. А. Бутрова, А.А. Плохая // РМЖ. - 2001. - № 24. - С. 1140.
3. Евдошенко В.В. Ожирение. Осложнения ожирения. Диагностика, профилактика и лечение морбидного ожирения [Электронный ресурс] / В.В. Евдошенко. - Режим доступа: https://obese.ru/publication-doctor/obesity/adiposity-complications/
4. Лобыкина Е.Н. Организация профилактики и лечения ожирения и избыточной массы тела взрослого населения крупного промышленного центра / Е.Н. Лобыкина // Международный эндокринологический журнал. - 2011. - №7 (39). - С. 11-18.
5. Ожирение и избыточный вес [Электронный ресурс] // Информационный бюлетень ВОЗ. Июнь 2016 г. - Режим доступа: www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/ru/
6. Савельева Л.В. Современная концепция лечения ожирения / Л.В. Савельева // Ожирение и метаболизм. - 2011. - №1. - С. 51-56.
7. Солнцева А.В. Ранние факторы риска формирования ожирения / А. В. Солнцева, Е. И. Дмитрович, О. Ю. Загребаева // Военная медицина. -2014. - №4 (33). - С. 146-148.
8. Яшков Ю.И. Современные подходы к лечению ожирения / Ю.И. Яшков, Л.А. Звенигородская, Т.В. Мищенкова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. - 2012. - № 11. - С. 3-10.
9. Tsigos C. Management of obesity in adults: European clinical practice guidelines. / C. Tsigos // Obes Facts. - 2008. - V.1(2). - P. 106-116.
10. Vojtech Hainer. Ожиршня: у чому причина? [Електронний ресурс] / Vojtech Hainer // Внутрiшня медицина. - 2007. - № 6(6). - Режим доступу: http://rohahzhu.amo-ua.com/archive/issue-3064/
11. Worldometers - всемирная статистика в реальном времени - Електронш дат. - Режим доступу: www.worldometers.info/ru/
Рефрат
ОЖИРЕНИЕ У ПАЦИЕНТОВ С КОМОРБИДНЫМИ СОСТОЯНИЯМИ: ОТНОШЕНИЕ К ФАКТОРАМ РИСКА Рокутова М.К., Тищенко И.В., Бондарева О.А., Дольник М.
Ключевые слова: ожирение, факторы риска, пищевое поведение, физическая нагрузка, образ жизни, коррекция избыточного веса, мотивация.
С целью оценки отношения пациентов терапевтического стационара к ожирению опрошено посредством оригинальной анкеты 42 больных ожирением. Пациенты были госпитализированы по поводу артериальной гипертензии, сахарного диабета 2 типа, ишемической болезни сердца, пневмонии, гипотиреоза и хронического пиелонефрита. Проанализированы особенности пищевого поведения, режима физических нагрузок больных, анамнез ожирения, анамнез коррекции веса тела. Главными факторами ожирения у опрошенных оказались нерациональное питание, гиподинамия, отягощённый семейный анамнез, нарушение режима сна, отдельными факторами - возрастные особенности у женщин, изменения стереотипа жизни. Установлено, что больные имеют представления о последствиях длительного ожирения для здоровья, но почти не уделяют внимания снижению массы тела. Попытки лечения носят несистемный характер, преимущественно путём самостоятельной коррекции пищевого рациона, без большого эффекта.
Summary
OBESITY IN PATIENTS WITH COMORBIDITIES IN RELATION TO RISK FACTORS Rokutova M.K., Tyshchenko I.V., Bondareva O.V., Dolnyk M.
Keywords: obesity, risk factors, food behaviour, physical activity, style of life, overweight correction, motivation
42 inpatients of therapeutic department were asked to complete a questionnaire In order to estimate their attitude toward obesity. The main causes for hospital admissions were arterial hypertension, diabetes melli-tus type 2, ischemic heart disease, pneumonia, hypothyroidism and chronic pyelonephritis. The peculiarities of food behaviour, the regime of patients' physical activities, the history of obesity, and the history of body weight correction were analyzed. Inadequate nutrition, hypodynamia, an aggravated family history, disturbance of the sleep regime were the main risk factors of obesity among the respondents, and the age characteristics in women, changes in the stereotype of life were considered as additional factors. It has been found that patients are aware of the consequences of prolonged obesity for a health, but they almost don't pay attention to the decline of body weight. Attempts to treat obesity are of unsystemtical character, mainly controlled by the self-correction of food ration, without a considerable effect.
УДК 616.61-001-031.25-08 Саричев Л.П., Панасенко С.М.
ОПТИМ1ЗАЦ1Я КОНСЕРВАТИВНОГО Л1КУВАННЯ ЗАКРИТО ТРАВМИ НИРКИ.
ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Малоiнвазивнi методи д'агностики дозволяють зменшити показання до хiрургiчного лкування травми нирки. УЗД е ефективним скринiнговим методом д'агностики ЗТН та монторингу пато-логiчного процесу. КТ з болюсним введенням рентгенконтрастно'У речовини е бльш iнформатив-ним методом д'агностики та монторингу ЗТН, дозволяе з високою вiрогiднiсmю виявити порушення цiлостi паренхiми, екстравазацю сечi та пошкодження ниркових судин, тим самим бльш обфу-нтовано пiдiйти до вибору л'кувальноУ тактики. Урогематома з наявнстю ознак розвитку пара-нефрального абсцесу, розвитком септичного стану, методом вибору е перкутанне дренуван-ня.Показанням до вiдкритого хiрургiчного втручання залишаються множиннi розриви нирки з пош-кодженням магстральних судин, неефективнсть зупинки кровотечi консервативними чи малонва-зивними методами.
Ключов1 слова: закрита травма нирки, гематур1я, урогематома, пол1травма, макрогематур1я.
Вступ
Найчаспшими причинами закритоТ травми нирки е автодорожн катастрофи, падшня з висоти, контакты види спорту. До 70-80% закрита травма нирки (ЗТН) поеднуються з ушкодженнями шших орга-шв i систем, в першу чергу - черевноТ порожнини. Сшввщношення чоловтв i жшок 3:1 [1,2,3].
ЗТН легкого ступеня (I, II зпдно класифкаци AAST, 1989 р.) зус^чаеться у 85% випадш, важкого ступеня (IV- V) не перевищуе 4-6%. Проте, саме множинн розриви нирки з ушкодженням судин та по-рушенням цтосп чашково-мисковоТ системи складають загрозу життю хворих i стають показанням до невщкладноТ операци [4].
Впровадження у шшчну практику екстракорпоральноТ ударно-хвильовоТ л^отрипсп (ЕУХЛ) поро-
