CC BY
11
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА Б1ОЛОГ1Я
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.108 УДК (616.1+616.8):615.825-053.81 Боряк Х.Р.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗВ'ЯЗКУ РЕАКЦП СЕРЦЕВО-СУДИННО1 СИСТЕМИ ТА ВЕГЕТАТИВНО1 РЕГУЛЯЦИ НА Ф1ЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ У ОС1Б З Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я, м. Полтава
Стрiмке зростання к'лькост'! ос'б з пдвищеною масою тла / ожирiнням становить значну загрозу здоров'ю населення с&ту вс'к вкових груп. Ожирння здатне викликати стан хронiчного запалення низько)'!нтенсивност¡, що лежить в основ/ захворювань, зокрема, серцево-судинно)' системи. Метою досл'дження стало визначення зв'язку реакцИсерцево-судинно)' системи та стану вегетативно) нервово)' системи на дозоване ф/'зичне навантаження у молодих осб '¡з нормальною / пдвищеною масою тла. Проведен антропометричнi вимiрювання 84 осб обох статей 18-25 рок'т. За '¡ндексом маси тла (1МТ) визначен групи: контрольна по 22 особи (1МТ 18,50-24,99 кг/м2), група з пдвищеною масою т'та по 20 осб обох статей (1МТ 25,00-29,99 кг/м2). Стан серцево-судинно)' системи оцню-вали за частотою серцевих скорочень, систол'чному i д'астол'чному артер'альному тиску, вегетативно)' нервово)' системи - за '¡ндексом Кердо. Показники оцнювали до та в'дразу псля проби с дозованим фiзичним навантаженням. Дан обробленi статистично. За результатами досл'дження визначено нормотонiчний тип реакцИ на фiзичне навантаження в обох досл'джуваних групах, але у ос'б з пдвищеною масою тла обох статей показники серцево-судинно)' системи були достов 'рно бльшими порiвняно з контрольною групою. Псля проби на фiзичне навантаження у чоловтв i жнок з пдвищеною масою тла виявлена виражена симпатикотоня (^+31). 1ндекс Кердо у ос'б чолов'чо)' стат'! з пдвищеною масою тла на 29,65%, жночо)' стат'! на 19,01% був бльшим порiвняно особами з нормальною масою тла (р<0,05). Зроблено висновок, що у ос'б з пдвищеною масою тла псля ф-зичного навантаження в'дм'чаеться домнування симпатичних впливiв. Кореляцiйнi зв'язки м'ж ан-тропометричними показниками, показниками серцево-судинно)' системи та '¡ндексом Кердо пюля фiзичного навантаження у ос'б з пдвищеною масою тла свдчать про порушення процесв вднов-лення балансу вегетативно) нервово) системи.
Ключов1 слова: ¡ндекс маси тта, глдвищена маса тта, серцево-судинна система, вегетативна нервова система. Робота виконана в рамках планово)' науково-дослiдно')' роботи Укра)'нсько)' медично)' стоматологiчно')' академп «Комплексне дослiдження патогенетично)' ролi субпопуляцш М1 та М2 макрофагiв в розвитку хронiчного обструктивного захворювання легень для розробки та обфунтування персоналiзовано)' терапп з врахуванням маси тла», 2017-2019 рр., № державно)' ре-естрацИ) 0117и005252.
Вступ ження фiзичних навантажень, починаючи з ди-
Г с- ... тячого вку, зменшення шктьних занять фiзич-
Глобальна поширенють пщвищено! маси тта ною купьтУрою та мапорихомий спо^б житТа су
, —,опа „«шинсто.в .и.а ною культурою та малорухомий споаб життя су-
i ожиршня, що розпочалась близько 40 рош то- ¡¡^ гз з
^ ^ ^ ^ часних поколшь, що теж повязують з економм-
му, продовжуе зростати, що становить все бть- ■ ГД > п
ту, щи о.апившо оос иит ним i технолотним прогресом [3, 4, 5].
шу загрозу здоров'ю населення по всьому свт и ' '
3 ^ 3 . . г„ 01 3 На сьогоднiшнiй день шдвищення маси тiла,
практично у вах вiкових групах [1, 2]. ^ .
р Основними причинами павд еШ ожирiння щ_о_ Л^^Ш™?. призводить_ д_о_ °ж_ртнЛ _р_о_з-
глядаеться як стан хрон1чного латентного запа-наичаспше вид1ляють два чинники, повязан! 13 ^ .
нмшами способу життя^е ршшнн - надм!рне спо- лення< .адле п|д час ВД^Д^ пэд^ижоею!
3 . ^ лирово. тканини в оргашзм! зб1льшуеться синтез
ливання харчових продукт1в, що е результатом ^ . . ^ . _ . 3 ...
г ' ^ 3 запальних циток1н1в: 1нтерлеик1ну-6 (IL-6), фак-
економ1чного прогресу та технолопи маркетингу оанттпил цшимпю. и у1-.' ^
к . 3 к . тора некрозу пухлин альфа (TNF-a), 1нпб1тора
харчових продукта, а саме нев1дпов1дно велик1 ^ ^jj „ „и
HоHмiнEи порой та значна к!льк1^ть вдсококало- ак™ватара плазм1ногену-1 та ре»ктивн их форм
- „и Л, „и- кисню, а такол ектопiчного осадлення лiпiдiк у
ршних фастфудiк iз кисоким ткнем рафшоканих ■ ■ « ,
rv,..„Z.;.,.-, Knr„T7___________печшш або скелетних м'язах, кключаються про-
линiк. Сучаснии рашон мiстить багато легкоза- ^ ... . : ^
^ 3 ^ . цеси поляризац^ макнофагiк iз пiдкищенням
скоюканих куглекодiк та недостатню кiлькiсть ^ ¡- ^ ^ ^ ^ ...
поликкнх рьчуокьк необхщнихдля нормкКльного ^убпнЛ^уляцii. «прозапальни>с>> макн0(Иапк IW.
. ^ п . ^ Внаслiдок пiдкищення маси тiла та олиршня ки-
функцi0нукання онганi3му. Другии чинник - зни- . ^ ^
м 3 ^ 3 никае хнонiчне запалення низько. штенсикносп,
що не пов'язане з будь-якими шфек^ями [5, 6, 7]. Це мае особливе значення тому, що хрошчне латентне запалення, пов'язане з ожиршням, по-еднане з етiологiею багатьох захворювань, зок-рема, серцево-судинноТ системи [8].
Мета
Визначення зв'язку реакцп серцево-судинноТ системи та стану вегетативноТ нервовоТ системи на дозоване фiзичне навантаження у молодих оаб iз нормальною i пiдвищеною масою тiла.
Матерiали i методи
У дослiдженнi взяли участь 84 особи жшочоТ' та чоловiчоТ статi вiком вiд 18 до 25 рош. Кож-ний учасник дослщження пiдписав iнформовану згоду на участь у дослщженш. Робота проведена у вщповщносп iз дозволом комiсiТ з бiоетики УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ' академiТ. Критерiем включення у дослiдження була шфо-рма^я про вiдсутнiсть у респондентiв соматич-ноТ патологiТ. Данi анамнезу обстежених оаб були внесенi у карту спостережень.
Проведено визначення антропометричних показниш: зросту, маси тта, окружносп талiТ (ОТ) та стегон (ОС), сшввщношення окружностi талiТ до окружност стегон ОТ/ОС [9]. Вимiрю-вання маси тта проводилось за допомогою ме-дичних вагiв вранцi натщесерце. Обхват талiТ та стегон вимiрювали сантиметровою стрiчкою вщ-повiдно на рiвнi пупка та клубового гребшця, визначення зросту проводилось за допомогою ро-стомiра. Для визначення шдексу маси тiла (1МТ) використовували формулу: маса тта (кг)/зрют (м2) [10].
Розподiл по групам проведений вщповщно до значення 1МТ: контрольну групу склали 22 чоло-вки та 22 ж1нки з 1МТ 18,50-24,99 кг/м2, групу з пщвищеною масою тiла склали 20 чоловтв та 20 жiнок з 1МТ 25,00-29,99 кг/м2.
За допомогою калiперометрiТ визначенi пока-
зники товщини шюрних складок [9] та розрахо-ваний вщсоток жировоТ маси тiла (% ЖМТ) за сумою трьох складок (S3) [11].
Для визначення типу реакцш серцево-судинноТ системи на дозоване фiзичне навантаження проведена проба Мартше-Кушелевського [12]. Визначали частоту серцевих скорочень (ЧСС) за 1 хвилину та показники систолiчного (САТ) та дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ) аускультативним методом за Коротковим С.Н. [12]. Дослщження було проведено в стаж спокою i пюля проби в першi 1о секунд вщнов-лення.
Для оцiнки стану вегетативно-нервовоТ системи (ВНС), який вираховуеться з параметрiв кровообiгу та дозволяе рееструвати вщносно малi змiни вегетативноТ активности було засто-совано визначення вегетативного шдексу Кердо (V.l.) за формулою V.I.=(1-d/p)x100, де d/p -сшввщношення дiастолiчного тиску (d) та часто-ти серцевих скорочень (p) [13].
Для статистичноТ обробки результатiв вико-ристано програмний пакет STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc., USA). Визначено середне арифме-тичне (М) та його похибка (m). Для визначення статистичноТ достовiрностi застосовано t-критерiй Ст'юдента. Для оцiнки зв'язку величин проведено кореляцшний аналiз за Спiрменом. Статистично достовiрними данi вважались при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
На першому етапi було проведено визначення антропометричних показниш у дослщжува-них осiб обох груп. Було виявлено збтьшення наступних показникiв: маси тта на 26,85%, 1МТ на 25,13%, ОТ на 17,52%, ОС на 11,65%, сшввщношення ОТ/ОС на 5,0% у чоловшв з пщвищеною масою тта порiвняно з контрольною гру-пою (Табл. 1).
Таблиця 1
Показники антропометричних öo^iö^;eHb (M±m)
Показники Чоловки Жшки
з нормальною масою тта n=22 з пщвищеною масою тта n=20 з нормальною масою тiла n=22 з пщвищеною масою тта n=20
Вк, роки 19,50 ± 0,34 19,93 ± 0,44 19,27 ± 0,32 19,25 ± 0,34
Зрют, м 1,77 ± 0,01 1,78 ± 0,01 1,69 ± 0,01 1,67 ± 0,01
Маса тта, кг 68,31 ± 1,71 86,65 ± 1,24* 62,09 ± 1,00 76,70 ± 1,60*
1МТ, кг/м2 21,65 ± 0,32 27,09 ± 0,28* 21,71 ± 0,19 27,28 ± 0,23*
ОТ, см 75,90 ± 1,19 89,20 ± 0,83* 69,90 ± 0,70 81,55 ± 0,93*
ОС, см 94,18 ± 0,95 105,15 ± 0,92* 96,59 ± 1,00 107,80 ± 0,97*
Сшввщношення ОТ/ОС 0,80 ± 0,01 0,84 ± 0,01* 0,72 ± 0,01 0,75 ± 0,01
npuMimKa: * - р<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною ма У жшок з пщвищеною масою тта також було виявлено збтьшення показниш маси тта на 23,53%, 1МТ на 25,66%, ОТ на 16,67%, ОС на 11,60% порiвняно з даними контрольно!' групи
тла.
(Табл. 1).
1МТ який використовуеться для оцшки пщви-щеноТ маси тта та ожиршня серед дорослих, корелюе з вмютом жировоТ тканини [14]. Для ви-
значення вщсотку жирово'' маси тта нами було використано метод калтерометрп [11]. Визначе-но, що у оаб чоловiчоï стат з пiдвищеною масою тта % ЖМТ був вище на 93,73%, у жшок i3 пщвищеною масою тта на 37,26 % вище порiв-няно з особами контрольно!' групи (р<0,05).
У чоловшв з пщвищеною масою тта у результат аналiзу отриманих даних про роботу серцево-судинно'' системи у стаж спокою було визначене достовiрне пщвищення ЧСС на 14,43 %, САТ на 12,86%, ДАТ на 7,77% порiвняно з чоловками з нормальною масою тта (Табл. 2).
Пюля проби з фiзичним навантаженням у чо-ловшв з нормальною масою тiла були отримаж наступнi показники роботи серцево-судинно'' системи: збiльшення ЧСС на 43,45%, САТ на 10,62% порiвняно з показниками в стаж спокою (Табл. 2). У чоловшв з пщвищеною масою тта пюля проби показники ЧСС на 54,48%, САТ на
12,89% були бтьшими порiвняно з показниками серцево-судинно'' системи в стаж спокою.
При порiвняннi показниш серцево-судинно'' системи пiсля проби виявлено, що у чоловтв з пщвищеною масою тта ЧСС на 23,23%, САТ на 15,18%, ДАТ на 13,33% шсля проби були бтьшими порiвняно з чоловками з нормальною масою тта (табл. 2).
У жшок з пщвищеною масою тта показник ЧСС в стаж спокою на 9,34% був достовiрно бн льшим порiвняно з жшками з нормальною масою тта (табл. 3).
Пюля проби з фiзичним навантаженням отримаж наступн результати показниш серце-во-судинно'' системи серед жшок з нормальною масою тта: ЧСС на 38,12%, САТ на 9,46% були достовiрно бтьшими у порiвняннi з вщповщними показниками в стаж спокою (табл. 3).
Таблиця 2
Показники роботи серцево-судинноТ системи осб чолов'мо'Т cmami (M±m)
Показники Чоловки
з нормальноюмасою тта n=22 з пщвищеною масою тта n=20
ЧСС в споко''', хв-1 67,68±1,02 77,45±5,31*
ЧСС шсля проби, хв-1 97,09±2,29** 119,65±10,11 *,**
САТ в споко'', мм рт.ст. 104,77±1,75 118,25±12,27*
САТ шсля проби, мм рт.ст. 115,90±1,66** 133,50±10,52*,**
ДАТ в споко'', мм рт.ст. 67,27±1,34 72,50±8,50*
ДАТ пюля проби, мм рт.ст. 67,72±1,46 76,75±8,31*
npuMimKa: у таблицях 2-3 * - p<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною масою тла,
** - р<0,05 у порiвняннi з показниками серцево-судинноТ системи в станi спокою.
Таблиця 3
Показники роботи серцево-судинноТ системи оаб жночо'Т сmami (M±m)
Показники Жшки
з нормальною масою тта n=22 з пiдвищеною масою тiла n=20
ЧСС в споко'', хв-1 67,13±1,14 73,4±1,50*
ЧСС шсля проби, хв-1 92,72±1,24** 110,35±2,69*,**
САТ в споко'', мм рт.ст. 100,90±1,85 105,75±2,21
САТ шсля проби, мм рт.ст. 110,45±1,91** 121,75±2,18*,**
ДАТ в споко'', мм рт.ст. 64,09±1,07 67±1,46
ДАТ пюля проби, мм рт.ст. 65,68±1,05 71,5±1,40
Таблиця 4
Показники вегетативного iндекса Кердо (M±m)
Показники Чоловки
з нормальною масою тта n=22 з пiдвищеною масою тiла n=20
1ндекс Кердо в споко'', у.о. 0,07±2,62 6,43±1,87*
1ндекс Кердо шсля проби, у.о. 29,49±2,20** 35,58±7,40*,**
Жiнки
з нормальною масою тта n=22 з пiдвищеною масою тiла n=20
1ндекс Кердо в споко'', у.о. 4,05±2,06 8,12±2,44
1ндекс Кердо шсля проби, у.о. 28,98±1,28** 34,49±2,04*,**
Примiтка: * - р<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною масою тла,
** - р <0,05 у порiвняннi з показниками ндекса Кердо в станi спокою.
У жшок з пщвищеною масою тта пюля проби ЧСС на 50,34%, САТ на 15,13% були бтьшими порiвняно з показниками серцево-судинно'' системи в стаж спокою (р<0,05). При порiвняннi з жшками з нормальною масою виявлено, що ЧСС пюля проби на 19,01%, САТ пюля проби на
10,23% були бтьшими у жшок з пщвищеною масою тта (р<0,05) (табл. 3).
За результатами пщрахунку вегетативного шдекса Кердо встановлено, що у чоловшв i жн нок з нормальною i пщвищеною масою тта в стаж спокою виявлено врiвноваженiсть симпа-
тичних i парасимпатичних впливiв (вiд -15 до +15) (табл. 4).
Пюля проби на дозоване фiзичне наванта-ження у чоловшв i жiнок з пщвищеною масою тн ла виявлена виражена симпатикотожя (>+31). 1ндекс Кердо у чоловшв з пiдвищеною масою тн ла на 29,65% був бтьшим порiвняно з чоловка-ми з нормальною масою (р<0,05). У жшок з пщвищеною масою тта шдекс Кердо шсля проби на 19,01% був бтьшим, жж у жшок з нормальною масою тта (р<0,05) (Табл. 4).
Проведений кореляцшний аналiз визначив наявнють взаемозв'язш антропометричних по-казникiв iз показниками серцево-судинно' системи оаб з нормальною i пщвищеною масою тта.
У оаб чоловiчоï стат з нормальною масою тта визначено формування позитивних кореля-цiйних зв'язш середньо' сили мiж масою тта i Дат в споко' (r = 0,488, p<0,05), 1МТ i ДАТ в споко' (r = 0,501, p<0,05), ОТ i ЧСС пюля проби (r = 0,558, p<0,05), % ЖМТ i ЧСС в споко' (r = 0,483, p<0,05), % ЖМТ i ЧСС шсля проби (r = 0,430, p<0,05).
У жшок з нормальною масою тта визначено формування позитивних кореляцшних зв'язюв середньо' сили мiж зростом i САТ в споко' (r = 0,479, p<0,05), зростом i САТ пюля проби (r = 0,611, p<0,05), зростом i ДАТ шсля проби (r = 0,488, p<0,05), а також негативний кореляцшний зв'язок мiж зростом та шдексом Кердо пюля проби (r = -0,553, p<0,05). Виявлено кореляцшж зв'язки мiж масою тта i САТ шсля проби (r = 0,523, p<0,05), 1МТ i ЧСС пiсля проби (r = 0,620, p<0,05), 1МТ та iндексом Кердо пюля проби (r = 0,486, p<0,05).
У оаб чоловiчоï стат з пщвищеною масою тн ла виявлено негативж кореляцiйнi зв'язки середньо' сили мiж зростом i ЧСС в споко' (r = -0,480, p<0,05), позитивы кореляцшж зв'язки високо' i середньо' сили мiж 1МТ i ЧСС пiсля проби (r = 0,810, p<0,05), 1МТ та шдексом Кердо шсля проби (r = 0,494, p<0,05), ОТ i ЧСС пюля проби (r = 0,516, p<0,05), ОС i ЧСС пюля проби (r = 0,448, p<0,05).
У оаб жшочо' стат з пщвищеною масою тта виявлено позитивы кореляцшж зв'язки середньо' сили мiж масою тта i ЧСС пюля проби (r = 0,547 p<0,05), масою тта i шдексом Кердо пюля проби (r = 0,517, p<0,05), 1МТ i ЧСС в споко' (r = 0,457, p<0,05), 1МТ i ЧСС пюля проби (r = 0,713, p<0,05), 1МТ i САТ пiсля проби (r = 0,446, p<0,05), 1МТ i iндексом Кердо пiсля проби (r = 0,540, p<0,05). Також виявлено позитивы кореляцшш зв'язки середньо' сили мiж показниками: ОТ i ЧСС пюля проби (r = 0,577, p<0,05), ОТ i ш-дексом Кердо в споко' (r = 0,450, p<0,05), ОТ i шдексом Кердо пюля проби (r = 0,694, p<0,05), ОС i ЧСС в споко' (r = 0,480, p<0,05), ОС i ЧСС пюля проби (r = 0,599, p<0,05), ОС i шдексом Кердо пюля проби (r = 0,503, p<0,05).
Отримаж дан свщчать про формування пе-реважно позитивних кореляцшних зв'язш мiж
антропометричними показниками, показниками серцево-судинно' системи та вегетативно' регуляци у чоловшв i жшок обох груп. У оаб з пщвищеною масою тта визначено формування бть-шо' ктькосп кореляцшних зв'язюв високо' i середньо' сили у порiвняннi з контрольною групою, особливо мiж 1МТ, показниками серцево-судинно' системи та вегетативним шдексом Кердо пюля проби.
Прямий кореляцшний зв'язок мiж надлишко-вою масою тта та показниками артерiального тиску був пщтверджений ще у 1967 р. при ретроспективному аналiзi даних дослщження Framingham Heart Study [15]. Дослщження свщчать про виникнення ппертожчно' хвороби у людей з пщвищеною масою тта i ожиршням, при яких вщкладання надлишково' жирово' тканини розподтяеться в основному по лши тали та сте-гон [1].
Прямий взаемозв'язок мiж збiльшенням шдексу маси тта i поширенютю виникнення ппертошчно''' хвороби юнуе як для чоловшв так i для жшок. Результати дослщжень свщчать, що пщвищення маси тта на 5% збтьшуе ризик розви-тку гiпертонiчноï хвороби на 20-30% [16,17]. Отримаж нами результати виявили достовiрне пщвищення показниш серцево-судинно'' системи у оаб з пщвищеною масою тта, як в стаж спокою, так i пюля дозованого фiзичного наван-таження у порiвняннi з контрольною групою. Проба з дозованим фiзичним навантаженням дозволила визначити нормотожчний тип реакцш в обох дослщжуваних групах, але у оаб з пщвищеною масою тта обох статей показники ЧСС i САТ були достовiрно бтьшими порiвняно з контрольною групою.
Ожиршня i дисфунк^я ВНС мае двостороннш зв'язок. Пщвищення маси тта викликае дисфун-кцш ВНС, яка може призводити до гемодинамiч-них та метаболiчних змш. Внаслiдок цього збн льшуються серцево-судинж ризики при ожирiннi, що призводить до ппертожчно' хвороби та шсу-лiнорезистентностi. З iншого боку, змши ВНС можуть бути залученi до патогенезу ожиршня [18]. Серед чоловтв молодого вiку проведенi дослiдження виявили залежнють складових компонентiв маси тта вщ функцiонального стану автономно' регуляци. У дослiднiй групi чоло-вiкiв з 1МТ, який вказував на наявнють ожиршня, в^^чалось переважання симпатичного тонусу нервово' системи [19]. Проведен дослiдження серед ж1нок молодого вку, хворих на ожирiння також виявили появу вегетативного дисбалансу у бк ослаблення вагусного й домшування симпатичного тонусу, що було пщтверджено при ви-значеннi вегетативного шдексу Кердо [20]. На думку авторiв, ВНС в^грае головну роль у комплексна регуляцiï маси тта, модулюючи сигнал ситосл та енерговитрат. Таким чином, порушен-ня регуляци' ВНС може сприяти збтьшенню маси тiла i навпаки, ожиршня може спровокувати змши в симпатичнш регуляци серцево-судинно'
функцп, сприяючи розвитку серцево-судинноТ патологи [18].
Висновок
Отриман нами данi виявили, що у oci6 з пщ-вищеною масою тiла пiсля дозованого фiзичного навантаження вiдмiчаeться домiнування симпа-тичних впливiв вегетативноТ нервовоТ системи. Формування кореляцшних зв'язкiв мiж антропо-метричними показниками, показниками серцево-судинноТ системи та iндексом Кердо пюля фiзи-чного навантаження у оаб з пiдвищеною масою тiла свщчать про порушення процесiв вщнов-лення балансу вегетативноТ нервовоТ системи. Даш змши в подальшому можуть призводити до стшкого пiдвищення частоти серцевих скоро-чень, артерiального тиску та розвитку ппертош-чноТхвороби.
Лтература
1. DeMarco VG, Aroor AR, Sowers JR. The pathophysiology of hypertension in patients with obesity. Nat Rev Endocrinol. 2014 June;10(6):364-376. doi:10.1038/nrendo.2014.44.
2. World Health Organization. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Geneva.World Health Organization. 2000. 252 p.
3. Keith SW. Putative contributors to the secular increase in obesity: exploring the roads less traveled. Int J Obes (Lond) 2006;30:1585-1594. doi:10.1038/sj.ijo.0803326.
4. McAllister EJ. Ten putative contributors to the obesity epidemic. Crit Rev Food Sci Nutr. 2009;49:868-913. doi:10.1080/10408390903372599.
5. Kaydashev I.P. Izmeneniye obraza zhizni, narusheniye energeticheskogo metabolizma i sistemnoye vospaleniye kak faktory razvitiya bolezney tsivilizatsii [Lifestyle changes, impaired energy metabolism and systemic inflammation as factors in the development of diseases of civilization].Ukr. med. Chasopis. 2013;5(97):103-108. (Ukrainian).
6. Kraakman MJ, Murphy AJ, Jandeleit-Dahm K, Kammoun HL. Macrophage polarization in obesity and type 2 diabetes: weighing down our understanding of macrophage function?. Front Immunol. 2014;5:1-6. doi:10.3389/fimmu.2014.00470.
7. Mlinar B, Marc J. New insights into adipose tissue dysfunction in insulin resistance. Clin Chem Lab Med. 2011;49(12):1925-1935. doi:10.1515/CCLM.2011.697.
8. Noto H, Goto A, Tsujimoto T, Osame K, Noda M. Latest insights into the risk of cancer in diabetes. J Diabetes Investig. 2013;4(3):225-232. doi:10.1111/jdi.12068.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СВЯЗИ РЕАКЦИИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ И ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ НА ФИЗИЧЕСКУЮ НАГРУЗКУ У ЛИЦ С РАЗЛИЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА Боряк К.Р.
Ключевые слова: индекс массы тела, повышенная масса тела, сердечно-сосудистая система, вегетативная нервная система.
Стремительный рост числа лиц с повышенной массой тела и ожирением составляет значительную угрозу здоровью населения мира всех возрастных групп. Ожирение способно вызвать состояние хронического воспаления низкой интенсивности, лежащего в основе заболеваний, в частности, сердечнососудистой системы.
Целью исследования стало определение связи реакции сердечно-сосудистой системы и состояния вегетативной нервной системы на дозированную физическую нагрузку у молодых лиц с нормальной и повышенной массой тела.
Проведены антропометрические измерения 84 человек обоего пола 18-25 лет. По индексу массы тела (ИМТ) определены группы: контрольная по 22 человека (ИМТ 18,50-24,99 кг/м2), группа с повышенной массой тела по 20 человек обоего пола (ИМТ 25,00-29,99 кг/м ). Состояние сердечнососудистой системы оценивали по частоте сердечных сокращений, систолического и диастолического артериального давления, вегетативной нервной системы - по индексу Кердо. Показатели оценивали до и сразу после пробы с дозированной физической нагрузкой. Данные обработаны статистически.
По результатам исследования определен нормотонический тип реакции на физическую нагрузку в обеих исследуемых группах, но у лиц с повышенной массой тела обоих полов показатели сердечнососудистой системы были достоверно выше по сравнению с контрольной группой. После пробы на физическую нагрузку у мужчин и женщин с повышенной массой тела выявлена выраженная симпати-котония (> + 31). Индекс Кердо у лиц мужского пола с повышенной массой тела на 29,65%, женского
9. Martirosov EG., Nikolaiev DV, Rudniev SH. Tekhnologii i metody opredeleniya sostava tela cheloveka. [Technologies and methods for determining the composition of the human body]. Moskva. Nauka; 2006. 248 p. (Russia).
10. World Health Organization. Expert consultation. Appropriate body-mass index for Asian populations and its implications for policy and intervention strategies. The Lancet. 2004; 363 (9403):157-163. [Internet]. Available from: https: //www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14726171.
11. Jackson AS, Pollock ML, Ward A. Generalized equations for predicting body density of women. Med. Sci. Sports Exerc. 1980; 12(3): 175-182.
12. Kalmykova Y. Metody doslidzhennya u fizychniy reabilitatsiyi: doslidzhennya fizychnoho rozvytku [Research Methods in Physical Rehabilitation: A Study of Physical Development]. Kharkiv.2014. 104 p. (Ukrainian).
13. Kerdö I. Ein aus Daten der Blutzirkulation kalkulierter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage. Acta neurovegetativa. 1966; 29(2):250—268.
14. Branca F, Nikogosian H, Lobstein T. Problema ozhyrenyia v Evropeiskom rehyone VOZ y stratehyy ee reshenyia. [The problem of obesity in the WHO European Region and the strategy for its solution]. Vsemyrnaia orhanyzatsyia zdravookhranenyia; 2009. 392 p.
15. Kannel WB, Brand N, Skinner JJ, Jr, Dawber TR, McNamara PM. The relation of adiposity to blood pressure and development of hypertension The Framingham study. Ann Intern Med. 1967;67:48-59. doi:10.7326/0003-4819-67-1-48.
16. Brown CD. Body mass index and the prevalence of hypertension and dyslipidemia. Obes Res. 2000;8:605-619. doi:10.1038/oby.2000.79.
17. Droyvold WB, Midthjell K, Nilsen TI, Holmen J. Change in body mass index and its impact on blood pressure: a prospective population study. Int J Obes (Lond) 2005;29:650-655. doi:10.1038/sj.ijo.0802944.
18. Guarino D, Nannipieri M, Iervasi G, Taddei S, Bruno RM. The Role of the Autonomic Nervous System in the Pathophysiology of Obesity. Front Physiol. 2017;8:1-16. doi:10.3389/fphys.2017.00665.
19. Kentesh OP, Nemesh MI, Palamarchuk OS. Zalezhnist' skladovykh komponentiv masy tila vid funktsional'noho stanu avtonomnoyi rehulyatsiyi u zdorovykh osib cholovichoyi stati molodoho viku [Dependence of the components of body from the functional state of autonomous regulation in healthy personality]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny. 2018; 4:8188. (Ukrainian).
20. Kalmykova J, Kalmykov S, Colonel-Markov V, Reutska A. Zastosuvannya ta vplyv kompleksnoyi prohramy fizychnoyi terapiyi na stan sertsevo-sudynnoyi ta vehetatyvnoyi nervovoyi system zhinok molodoho viku, khvorykh na alimentarne ozhyrinnya [Application and influence of a complex program of physical therapy on the condition of the cardiovascular and autonomic nervous systems of young women with alimentary obesity]. J Slobozhans'kyy naukovo-sportyvnyy visnyk. 2018 October; 5(67): 22-27. (Ukrainian).
пола на 19,01 % был больше по сравнению с лицами с нормальной массой тела (р <0,05).
Сделан вывод, что у лиц с повышенной массой тела после физической нагрузки отмечается доминирование симпатических влияний. Корреляционные связи между антропометрическими показателями, показателями сердечно-сосудистой системы и индексом Кердо после физической нагрузки у лиц с повышенной массой тела свидетельствуют о нарушении процессов восстановления баланса вегетативной нервной системы.
Summary
RELATIONSHIP BETWEEN THE CARDIOVASCULAR SYSTEM AND THE AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DURING THE PHYSICAL LOAD IN PERSONS WITH DIFFERENT BODY MASS Boryak Kh.
Key words: body mass index, overweight, cardiovascular system, autonomic nervous system.
The rapid increase in the number of overweight and obese individuals poses a significant threat to the health of the world's population of all ages. Obesity is able to induce a condition of chronic low-intensity inflammation underlying the number of diseases, and, in particular, the diseases of the cardiovascular system. The aim of the study was to determine the relationship between the response of the cardiovascular system and the state of autonomic nervous system to graduated physical exercises in young adults with normal body weight and overweight. Anthropometric measurements of 84 individuals of both sexes aged 1825 years were carried out. According to the body mass index (BMI), the following groups were defined: control group of 22 individuals (BMI 18,50-24,99 kg/m2), group with overweight individuals (n=20) of both sexes (BMI 25,00-29,99 kg/m2). The condition of the cardio-vascular system was evaluated by heart rate, systolic and diastolic blood pressure; the status of autonomic nervous system was assessed by the Kerdo index. Indicators were evaluated before and immediately after the graduated exercise test. Data obtained were processed statistically. According to the results of the study, the normotonic type by its response to the physical exercise was found out in both study groups, but the overweight individuals of both sexes demonstrated the cardiovascular indicators were significantly higher compared to the control group. Having finished the physical exercise tests, overweight men and women showed marked sympathicotonia (> + 31). The Kerdo's index in 29,65% of male and in 19,01% of female individuals was higher than in the individuals with normal body mass (p <0.05). It can be concluded that the dominance of sympathetic influences is characteristic for overweight individuals after physical activity. Correlation between anthropometric, cardiovascular and Kerdo's index immediately following the physical exertion in overweight individuals indicate impaired autonomic nervous system balance restoration.
