Научная статья на тему 'Зміна внутрішньоцентральних взаємовідносин між структурами мозку на тлі Введення ламотриджину з анальгетиками'

Зміна внутрішньоцентральних взаємовідносин між структурами мозку на тлі Введення ламотриджину з анальгетиками Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
114
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АНАЛЬГЕТИКИ / ПРОТИСУДОМНі ЗАСОБИ / ЗБУДЛИВіСТЬ / ВНУТРіШНЬОЦЕНТРАЛЬНі ВЗАєМОВіДНОСИНИ

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Опришко В. І., Носівець Д. С.

Авторами статті розглянуті питання взаємодії протисудомного засобу ламотриджину і анальгетиків на нейрофізіологічному рівні. Виявлено, що зниження активності (поріг збудливості підвищується) РФ і кори великих півкуль під впливом анальгетиків з проконвульсантним компонентом дії в умовах епілептичної активності зменшує депримуючий вплив РФ на ДГ і ДММ, що може лежати в основі редукції протисудомної дії антиконвульсанта (розвиток фармакодинамічного антагонізму між препаратами).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Зміна внутрішньоцентральних взаємовідносин між структурами мозку на тлі Введення ламотриджину з анальгетиками»

УДК 615.212.3/213-092.4:616-071.4:616.853

ЗМ1НА ВНУТР1ШНЬОЦЕНТРАЛЬНИХ ВЗА6МОВ1ДНОСИН М1Ж СТРУКТУРАМИ МОЗКУ НА ТЛ1 ВВЕДЕННЯ ЛАМОТРИДЖИНУ З АНАЛЬГЕТИКАМИ

Авторами статтi розглянут питання взаемодп протисудомного засобу ламотриджину i анальгетикiв на нейрофiзiологiчному рiвнi. Виявлено, що зниження активностi (пор^ збудливостi пiдвищуeться) РФ i кори великих твкуль пiд впливом анальгетиив з проконвульсантним компонентом дп в умовах епшептично! активностi зменшуе депримуючий вплив РФ на ДГ i ДММ, що може лежати в основi редукцп протисудомно! дп антиконвульсанта (розвиток фармакодинамiчного антагонiзму мiж препаратами).

Ключов! слова: анальгетики, протисудомш засоби, збудливють, внутршньоцентральш взаемовщносини.

Робота е фрагментом НДР "Дождження фармакологiчних властивостей нестероХдних протизапальних засобiв в умовах еквiвалентiв депреси, епшепсн та парктсотзму". Державний реестрацшний номер в УкрШТЕ1: 0113и000630.

Якщо взяти до уваги, що бшь р1зного походження, по-перше, - це найбшьш частий синдром, який е ознакою основного захворювання, 1, по-друге, цей синдром може бути коморбщним з шшими патолопчними станами нервово! системи, зокрема епшепшею [11, 12]. У цьому випадку виникае питання про фармакодинам1чну взаемод1ю анальгетичних { протиепшептичних засоб1в [2].

Така постанова проблеми виправдана тим, що, незважаючи на морфоф1зюлопчну вщмшшсть структур мозку, як е мшенями для протисудомних { анальгетичних препарат1в, ключову роль вщпрають штрацентральш взаемовщносини м1ж утвореннями мозку [10, 13]. Функцюнальш змши ще! взаемодп шд впливом анальгетичних { антиепшептичних засоб1в можуть виявлятися в кшцевому фармаколопчному ефекп при поеднаному введенш вказаних груп нейротропних препарат1в.

Певний штрацентральний зв'язок системи ноци- та антиноцицепцп { конвульсантно! активност призводить до модифшаци больово! перцепци { тдвищення порогу болю [10, 13, 14], що може вщображатися на фармаколопчних властивостях анальгетиюв в умовах шдвищено! судомно! готовност мозку.

Метою роботи було дослщження фармакодинам1чно! взаемодп анальгетичних засоб1в та антиконвульсанта ламотриджина для виявлення особливостей !х призначення.

Матерiал та методи дослiдження. Фармаколопчний анатз дп знеболюючих засоб1в в умовах шдвищено! судомно! готовност мозку передбачував проведения дослщжень як на р1вш цшого оргашзму, так { з урахуванням функцюнально! оргашзацп структур головного мозку (характер штрацентральних взаемовщносин мозкових утворень) та !х функцюнального стану (збудливють). Д1я анальгетиюв (кеторолак (10 мг/кг), целекоксиб (50 мг/кг), парекоксиб (1 мг/кг), бензофурока!н (10 мг/кг)) та протисудомного засобу ламотриджину (20 мг/кг), вивчалася на 10 беспородних кролях обох статей, масою 2,5-3 кг, з хрошчно ¿мплантованими в структури головного мозку (фронтальна кора (ФК), дорзальний гшокамп (ДГ), дорзомед1альний мигдалик (ДММ), ретикулярна формащя (РФ)) бшолярними шхромовими електродами (д1аметр 100 мшрон) в склянш ¿золяци [1, 5, 7, 9]. Введення електрод1в проводили в умовах нейролептанальгези. Виб1р мозкових утворень для нейроф!зюлопчних дослщжень був продиктований участю !х в оргашзацп 1 реатзацп процешв болю та судом [3, 4, 6]. Дослщження починались через 3-4 тижш тсля операцп, в умовах вшьно! поведшки тварин. Для стимуляци обраних структур використовували 2-канальний генератор прямокутних ¿мпульшв ЭСТ-12. В момент стимуляци { в перюд прояву викликано! бюелектрично! активност структур, що вивчалися, проводився запис на електроенцефалограф1чному комплекс! "№огоСош" (Укра!на) за допомогою програмного забезпечення "№огоСош standart". Р1вень збудливост! структур мозку вивчали по сшввщношенню компоненпв поведшкових реакцш при пороговш електростимуляц!! структур, та змши бюелектрично! активност!. 1нтрацентральш вщносини вивчали по змш! порогу збудливост! одше! структури шсля попереднього пщпорогового (сила струму на 15-20 % нижче порогово!) подразнення шшо! на протяз! 10 с [1, 7, 9].

Дослщження анальгетиюв, антиконвульсант!в та !х комбшацш проводилися у крол1в з нормально функцюнуючою ЦНС та у тварин з шдвищеною судомною готовшстю мозку (модель

«розгойдування» гшокампу). Тварини знаходились на стандартному ращош та в стандартних умовах вiварiю, вiдповiдно до санiтарно-гiгieнiчних норм. Ус дослiди проводилися вiдповiдно до методик i вимог ДЕЦ МОЗ Украши [4, 8] та до правил «Свропейсько! конвенцл захисту хребетних тварин, яких використовують з експериментальною та шшою науковою метою» (м. Страсбург, 1986).

Результати дослщження та Тх обговорення. На фот поеднано! ди ламотриджину (20 мг/кг) з парацетамолом (300 мг/кг) (Л+парацетамол), у ^актних тварин спостерiгалося зниження активностi РФ (-35,4%; р<0,05), ФК (-19,1%; р<0,05), ДГ (-21,1%; р<0,05) та ДММ (-29,6%; р<0,05) (табл. 1).

В умовах тдвищено! судомно! готовностi мозку при введенш Л+парацетамол (20 мг/кг + 300 мг/кг) в 1,62 рази (р<0,05) слабше пригнiчував неокортекс та вiдмiчалася тiльки тенденцiя до зниження активносп РФ (-10%; р>0,05). При цьому бiльш виражено гальмувалися ДГ (в 1,68 рази; р<0,05) i ДММ (в 1,4 рази; р<0,05) (табл. 1). Змiни функцюнальних взаемовiдносин Л+парацетамолом мiж структурами головного мозку характеризувалися ослабленням депримуючо! ди ДГ на ФК (в 3 рази; р<0,05) (табл. 2). Аналопчна картина вiдмiчалася й для комбшацн ламотриджина (20 мг/кг) з парекоксибом (1 мг/кг) (Л+парекоксиб), напрям ди котро! в бiльшостi спiвпадав з Л+парацетамол, але ефективнiсть була нижча. У штактних тварин Л+парекоксиб гальмував РФ (-30,1%; р<0,05), ФК (-15,2%; р<0,05), ДГ (-25,2%; р<0,05) та ДММ (26,6%; р<0,05) (табл. 1). У тварин з шдвищеною судомною готовшстю мозку Л+парекоксиб рiвнозначно знижував збудливiсть ФК (-13,3%; р<0,05), бiльш виражено - ДГ (в 1,77 рази; р<0,05) i ДММ (в 1,51 рази; р<0,05) (табл. 1). Депримуючий ефект ДГ на ФК тдвищувався в 2,94 рази (р<0,05) (табл. 3). Введения ламотриджину (20 мг/кг) з бензфурокашом (10 мг/кг) (Л+бензофурока!н) у штактних тварин викликало практично однаковi змши збудливосп структур головного мозку, що i сам ламотриджин (табл. 1). А у кролiв з пароксизмальною активнютю Л+бензофурока1н бiльш виражено (в 3,39 рази; р<0,05), нiж у штактних тварин, гальмував ДГ (44,3%; р<0,05), i в 1,55 рази (р<0,05) - ДММ (-37,3%; р<0,05), а також ослабляв в 1,38 рази (р<0,05) депримуючий ефект ДГ по вщношенню до ФК (табл. 1).

Введення ламотриджину (20 мг/кг) з кеторолаком (10 мг/кг) тваринам з нормально функцюнуючою ЦНС приводило до пригшчення РФ (-28,1%; р<0,05), що вiрогiдно не вiдрiзнялося вщ ди на РФ самого ламотриджина (табл. 1). Крiм того, усувався гальмiвний ефект антиконвульсанта на судомш структури мозку - ДГ та ДММ (табл. 2).

Таблиця 1

Вплив комбшацш ламотриджину з ненаркотичними анальгетиками на р1вень збудливост структур головного

мозку у кролиюв (М ± т)

Умови експерименту мг/кг, в/м Збудливкть мозкових утворень (мкА) у штактних тварин Збудливкть мозкових утв тва орень (мкА) у судомних рин

РФ ФК ДГ ДММ РФ ФК ДГ ДММ

Вихщний стан 68,33 4,07 243,33 12,83 90,83 4,36 188,33 9,91 60,83 3,51 243,33 9,48 64,17 7,46 145,83 7,79

Л+Кеторолак 20 + 10 49,17* 6,25 222,50 11,95 79,17 3,96 161,67 10,85 45,00* 4,65 168,33*+ 10,14 69,17 7,46 119,17* + 7,35

Вихщний стан 68,33 3,52 266,67 4,24 110,00 4,47 205,83 3,96 58,33 2,15 105,83 3,00 105,83 4,73 171,67 4,14

Л+Парацетамол 20 + 300 44,17* 4,36 215,83* 2,39 86,67* 5,27 145,00* 4,65 52,50+ 2,14 93,33*+ 3,80 68,33*+ 3,8 100,83* + 4,73

Вихщний стан 69,17 4,73 246,67 7,69 89,17 3,96 194,17 9,67 51,67 3,32 238,33 7,69 70,83 5,88 164,17 7,97

Л+Парекоксиб 20 + 1 48,33* 3,33 209,17* 7,57 66,67* 3,80 142,50* 9,20 48,33+ 3,07 206,67* 8,43 39,17*+ 3,96 98,33*+ 6,41

Вихщний стан 70,00 4,74 251,67 11,31 89,17 3,35 193,33 11,65 54,17 2,81 236,67 10,75 73,33 5,24 167,50 8,62

Л+Бензофурокаш 20 + 10 50,83* 5,10 270,00 9,95 77,50 6,13 146,67* 5,53 41,67* 4,22 249,17 10,41 40,83*+ 5,32 105,00* + 8,84

Вихщний стан 65,00 3,55 248,33 12,29 94,17 3,96 188,33 8,29 55,83 2,60 232,50 8,82 67,50 3,56 153,33 4,61

Ламотриджин 20 48,33* 3,80 229,17 13,87 75,00* 5,32 147,50* 9,73 45,83*+ 3,00 196,67*+ 7,60 45,83*+ 5,39 97,50*+ 5,44

Примггки: 1) * - р<0,05 - вiдмiииостi в1рогщш по вiдиошеиию до вихщного стану; 2) + - р<0,05 - вщмшност в1рог1дн1 пор1вняно з штактними тварииами; 3) Л - ламотриджин

Таблиця 2

Вплив комбшацш ламотриджину з ненаркотичними анальгетиками на характер штрацентральних _взаемов1дносин структур головного мозку штактних кролик1в (М ± т)_

Структуры мг/кг, в/м Кондщюную че подразнення Збудливiсть мозкових структур при попередньому подразненш РФ або ДГ (мкА)

Умови експерименту РФ ДГ

ФК ДГ ДММ ФК

Вихщний стан До 263,33 ± 13,27 95,83 ± 2,38 186,67 ± 9,54 256,67 ± 9,87

Пюля 321,67 ± 11,89* 80,00 ± 5,83* 153,33 ± 8,42* 205,00 ± 7,84*

Л + Парацетамол 20 + 300 До 259,17 ± 10,81 96,67 ± 3,68 181,67 ± 8,97 259,17 ± 13,36

Пюля 298,33 ± 12,25 88,33 ± 4,95 162,50 ± 11,44 220,00 ± 9,43

Вихщний стан До 245,83 ± 7,04 92,50 ± 3,79 193,33 ± 9,84 261,67 ± 9,88

Пюля 290,83 ± 7,11* 68,33 ± 6,30* 168,22 ±10,63 200,83 ± 12,34*

Л + Кеторолак 20 + 10 До 249,17 ± 8,86 99,17 ± 2,60 188,33 ± 9,64 258,22 ± 10,44

Пюля 305,00 ± 10,44* 80,83 ± 6,70* 160,00 ± 11,17 225,00 ± 9,17

Вихщний стан До 248,33 ± 9,47 95,83 ± 3,51 194,17 ± 8,27 257,50 ± 6,41

Пюля 280,83 ± 11,42 79,17 ± 5,47* 150,83 ±8,91* 212,50 ± 9,45*

Л + Парекоксиб 20 + 1 До 251,67 ± 9,12 102,50 ± 3,79 189,17 ± 6,72 262,50 ± 10,85

Пiсля 300,00 ± 13,96* 51,67 ±4,38*+ 158,33 ±10,10* 206,67 ± 9,53*

Вихщний стан До 257,50 ± 7,26 97,50 ± 3,06 180,00 ± 8,16 255,00 ± 8,47

Пюля 302,50 ± 11,44* 78,33 ± 4,86* 136,67 ±1,32* 195,83 ± 7,56*

Л + Бензофурока!н 20 + 10 До 263,33 ± 12,20 96,67 ± 6,27 185,00 ±10,57 248,33 ± 9,33

Пiсля 305,83 ± 13,83 86,67 ± 7,47 135,83 ±11,71* 185,83 ± 7,74*

Примаки: 1) * - р<0,05 - в1рогщш вщмшносп по вщношенню до р1вня збудливост до нанесення кондщюнуючого подразнення; 2) + -р<0,05 р1зниця достстарна пор1вняно з вихщним станом; 3) Л - ламотриджин.

При шдвищенш судомнш готовносп мозку Л+кеторолак слабше в 1,45 рази (р<0,05) пригшчував РФ (-26%; р<0,05), бшьш виражено (в 3,6 рази; р<0,05) шпбував ФК (-30,8%; р<0,05) (табл. 1). Спостерпався депримуючий ефект по вщношенню до ДММ (-18,3%; р<0,05) (табл. 3). Введення ламотриджину з анальгетиками-аитиконвульсаитами призводить до бшьш активного гальмування РФ { ФК (у 1нтактних тварин) { ДГ та ДММ (у судомних тварин) пор1вняно з ефектами самого ламотриджину.

Таблиця 3

Вплив комбшацш ламотриджину з ненаркотичними анальгетиками на характер

штрацентральних взаемовщносин структур головного мозку судомних кролиюв (М ± т)

Структури Доза мг/кг, в/м Кондщюную че подразнення Збудливють мозкових структур при попередньому подразненш РФ або ДГ (мкА)

Умови експерименту РФ ДГ

ФК ДГ ДММ ФК

Вихщний стан До 239,17 ± 9,84 70,83 ± 2,91 158,33 ± 9,14 240,00 ± 8,85

Пюля 269,17 ± 12,31 55,83 ± 3,41* 118,33 ± 10,03* 176,67 ± 10,25*

Л + Парацетамол 20 + 300 До 243,33 ± 9,26 72,50 ± 3,32 152,50 ± 8,02 235,83 ± 10,96

Пюля 282,50 ± 8,01* 55,00 ± 3,85* 120,00 ± 5,23* 215,00 ± 14,22+

Вихщний стан До 240,00 ± 7,13 72,50 ± 3,79 156,67 ± 6,14 242,50 ± 9,09

Пюля 260,00 ± 5,97 55,00 ± 5,23* 128,33 ± 9,08* 195,83 ± 9,16*

Л + Кеторолак 20 + 10 До 232,50 ± 7,92 64,17 ± 3,51 150,83 ± 7,31 243,33 ± 10,39

Пюля 225,83 ± 8,75 50,83 ± 3,49* 130,83 ± 8,94 204,17 ± 8,53*л

Вихщний стан До 237,50 ± 6,66 66,67 ± 2,77 137,50 ± 7,26 236,67 ± 6,91

Пюля 259,17 ± 9,80 57,50 ± 4,92 116,67 ± 8,22 189,17 ± 8,88*

Л + Парекоксиб 20 + 1 До 237,50 ± 12,95 70,00 ± 3,65 140,00 ± 6,95 231,67 ± 7,22

Пюля 273,33 ± 9,34 49,17 ± 3,72*+ 112,50 ± 9,45 215,83 ± 8,78+

Вихщний стан До 231,67 ± 9,77 65,83 ± 3,96 148,33 ± 7,10 234,17 ± 10,47

Пюля 265,00 ± 11,75 52,50 ± 5,40 119,17 ± 7,34* 184,17 ± 10,98*

Л + Бензофурокаш 20 + 10 До 235,00 ± 10,12 61,67 ± 4,82 144,17 ± 7,57 237,50 ± 11,81

Пюля 261,67 ± 9,02 52,50 ± 5,25 125,83 ± 10,05 200,83 ± 9,51+

Примаки: 1) * - р<0,05 - в1ропдш вщмшносп по вщношенню до р1вня збудливост до нанесення кондщюнуючого

подразнення; 2) + - р<0,05 - р1зниця достсшрна пор1вняно з вихщним станом; 3) Л - ламотриджин

Спостерпаеться посилення пригшчуючого впливу РФ на ДГ { ослаблення гальм1вного впливу ДГ на ФК в умовах пароксизмально! активносп мозку, що сшвпадае з д1ею самого ламотриджину, але виражено в бшьшому ступеш. У судомних тварин дат комбшацл в меншш м1р1, шж у штактних

кролiв, пригшчують РФ та ФК, але бшьш виражено ÍHri6yrorb ДГ та ДММ. CyMicHe використання Л+кеторолак характеризуеться антагошзмом в дп з ламотриджином: по вщношенню до ДГ i ДММ (усуваегься депримуючий ефект ламотриджину); бшьш виражено пригшчуеться ФК та твелюеться гальмiвний вплив РФ на ДГ i ДГ на ФК у тварин з конвульшями.

1. На тл тдвищено! судомно! готовноcтi мозку в умовах застосування аналъгeтикiв i протисудомних заcобiв cпоcтeрiгаетъcя перебудова внутршньоцентральних реципрокних взаемовiдноcин помiж утвореннями головного мозку).

2. Дослщжеш комбшаци анальгетиюв з антиконвульсантом вiдрiзняютъcя за впливом на збудливють мозкових утворень. Кеторолак, який провокуе судоми, посилюе пригшчувальну дiю протисудомного засобу на ФК, однак зменшуюе депримуючий ефект РФ по вщношенню до амигдало-гшокампального комплексу (ДГ) та ДГ вщносно ФК.

3. Анальгетики, яю знижують шдвищену судомну готовнicтъ мозку, дiютъ як синерпсти антиконвульсанта в по вщношенню до змши збyдливоcтi структур мозку: зменшують активнicтъ РФ, ДГ та ДММ i посилюють депримуючий контроль РФ вщносно ДГ i ДММ. Формування пщвищено! судомно! готовноcтi мозку призводить до ослабления галъмiвного впливу цих комбшацш на РФ i неокорте кс.

Перспектиеи подальших дослгджень: плануеться дождити фармакодинамiчну взаемодЮ анальгетичних (кеторолак (10 мг/кг), целекоксиб (50 мг/кг), парекоксиб (1 мг/кг), бензофурокагн (10 мг/кг)) i протиепшептичних (вальпроат натрЮ (80 мг/кг), габапентин (100 мг/кг), тотрамат (150 мг/кг)) засобiв для виявлення особистостей ix призначення та порiвняльноi характеристики.

Ж

1. Бородкин Ю. С. Электроэнцефалографический анализ влияния некоторых нейротропных средств на системы внутрицентральной регуляции и отношения между ними: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук: спец. 14.03.05 «фармакология» / Ю. С. Бородкин. - Л., 1967. - 38 с.

2. Биалер М. Взаимодействие лекарственных препаратов при лечении эпилепсии / М. Биалер // Неврология и психиатрия. - 2005. - № 9. - С. 59-65.

3. Вальдман А. В. Центральные механизмы боли / А. В. Вальдман, Ю. Д. Игнатов // - Л.: Наука, - 1976. - 190 с.

4. Гусельников В. И. Электрофизиология головного мозга / В. И. Гусельникова. - М.: Высшая школа, - 1976. - 420 с.

5. Иванов Л. Б. Прикладная компьютерная электроэнцефалография / Л. Б. Иванов // - М. : АОЗТ „Антидор", - 2000. - 256 с.

6. Крауз В. А. Взаимоотношения между вентральным и дорсальным гиппокампом при улучшении и ухудшении краткосрочной памяти / В. А. Крауз // Журнал высш. нервной деятельности. - 1974. - № 1. - С. 33-41.

7. Опришко В. I. Антиоксидантна модулящя фармаколопчно! активност анальгетичних та протисудомних засоб1в: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук: спец. 14.03.05 «фармакология» / В. I. Опришко. - К., - 2010. - 34 с.

8. Стефанов О. В. Доклшчш дослщження лкарських засоб1в: / О. В. Стефанов - К.: Авщена, - 2002. - 527 с.

9. Ярош А. К. Нейрофармакологический анализ функционирования ЦНС в динамике послеоперационного состояния и экспериментальное обоснование его коррекции: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук: спец.14.03.05.«фармаколопя» / А.К. Ярош. - К., - 1991. - 34 с.

10. Kumar B. Central Poststroke Pain: A Review of Pathophysiology and Treatment / B. Kumar, J. Kalita, G. Kumar [et al.] // Anesth Analg. - 2009. - Vol. 108. - P. 1645-1657.

11. Kroenke K. The Indiana Cancer Pain and Depression (INCPAD) trial design of a telecare management intervention for cancer - Related symptoms and baseline characteristics of study participants / K. Kroenke, D. Theobald, K. Norton [et al.] // Gen. Hosp. Psychiatry. - 2009. - Vol. 31 (3) - P. 240-253.

12. Poleshuck E. L. Pain and depression in gynecology patients / E. L. Poleshuck, M. J. Bair, K. Kroenke [et al.] // Psychosomatics. - 2009. - Vol. 50 (3) - P. 270-276.

13. Schafik N. Anticonvulsant action of celecoxib (alone and in combination with sub-threshold dose of phenytoin) in electroshock induced convulsion / N. Schafik, S. ^lcho^a, P. Pandhi // Exp Clin Pharmacol. - 2003. - Vol. 25, № 2. - P. 87-90.

14. Yoshino T. Celecoxib does not induse convulsions nor does it affect GABAA receptor binding activity in the presrnce of new quinolones in mice / T. Yoshino, M. Noguchi, H. Okutsu [et al.] // European J. of pharmacology.- 2005.- Vol.507, № 1-3. - P. 69-76.

ИЗМЕНЕНИЕ ВНУТРИЦЕНТРАЛЬНЫХ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ МЕЖДУ СТРУКТУРАМИ МОЗГА НА ФОНЕ ВВЕДЕНИЯ ЛАМОТРИДЖИНА С АНАЛЬГЕТИКАМИ Опрышко В. И., Носивец Д. С.

Авторами статьи рассмотрены вопросы взаимодействия противосудорожного средства ламотриджина и анальгетиков на нейрофизиологическом уровне. Обнаружено, что снижение активности (порог возбудимости повышается) РФ и коры больших полушарий под воздействием анальгетиков с проконвульсантным компонентом действия в условиях

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

CHANGE OF INTRACENTRAL RELATIONSHIP BETWEEN BRAINE STRUCTURE ON BACKGROUND TO ENTER LAMOTRIGINE WITH ANALGETICS Opryshko V. I., Nosivets Dm. S.

The authors of the article discussed the interaction between anticonvulsant lamotrigine and analgesics in the neurophysiological level. It was found that the decrease in activity (excitability threshold is increased) RF and the cerebral cortex under the influence of analgesics with pro-convulsive component of action in epileptic activity

эпилептической активности уменьшает депримирующее влияние РФ на ДГ и ДММ, что может лежать в основе редукции противосудорожного действия антиконвульсанта (развитие фармакодинамического антагонизма между препаратами).

Ключевые слова: анальгетики, противосудорожные средства, возбудимость, внутрицентральные взаимоотношения.

Стаття надшшла 26.09.2014 р.

reduces the influence of Rfon DH and DMI, which may underlie the reduction of the anti-siezure action of anticonvulsants (the development of pharmacodynamic antagonism between the drugs).

Key words: analgetics, anticonvulsants, excitability, intracentral relationship.

Рецензент Бобирьов В.М.

УДК 616.648;661.848:661.852

ВЛИЯНИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ И РАДИАЦИИ НА КРОВЕТВОРЕНИЕ У КРЫС

На беспородных крысах обоих полов выявлены эффекты однократного действия радиации на кроветворение после предварительной 10-дневной затравки солями кадмия и свинца. Установлено, что внешнее облучение дозой 5 Гр вызывает развитие острого костномозгового синдрома, что сопровождается высокой смертностью животных. Внутрижелудочное введение солей кадмия и свинца вызывает развитие анемии, более выраженной при свинцовой интоксикации. Сочетанное влияние солей тяжелых металлов и радиации снижает эффекты радиационного поражения костного мозга, что проявляется в показателях кроветворения и уменьшении смертности животных в опытных группах.

Ключевые слова: кадмий, свинец, радиация, сочетанные эффекты.

Работа является фрагментом НДР "Развитие и морфо-функциональное состояние органов и тканей экспериментальных животных и людей в норме, в онтогенезе под влиянием внешних факторов", № гос. регистрации 011Ш009598.

Несмотря на то, что после аварии на ЧАЭС прошло около 30 лет, экологическая ситуация в Украине носит выраженный мультифакторный характер. Сформировались целые регионы, где стало очевидным сочетанное воздействие радиационных и химических факторов, в том числе солей тяжелых металлов [1, 6, 8, 9]. Кроме того, загрязнению окружающей среды значительно способствуют масштабы современного производства химических веществ и химизация сельского хозяйства. Так, по данным исследований Института медицины труда АМН Украины, ежегодно в почву Украины вносится 1,7 млн центнеров пестицидов, 150 тысяч тонн минеральных удобрений. С ними поступает в почву 1800 тонн свинца, 400 тонн кадмия и многих других тяжелых металлов [3, 7, 8]. В ряде городов Украины выявляются почвенные «пятна» с повышенными в несколько раз концентрациями свинца, кадмия, цинка и других металлов. Во многих местах отмечены концентрации этих металлов, превышающие предельно допустимые, при этом не только вблизи источников их промышленного выброса, но также на территориях ближайших и даже отдаленных от этих мест жилых кварталов. По данным исследований кадмию и свинцу отводится одно из лидирующих мест среди наиболее опасных металлов-загрязнителей [1, 6, 8]. Общая ситуация в Украине значительно усугубляется реальной угрозой одновременного загрязнения окружающей среды радионуклидами и солями тяжелых металлов. Учитывая неоднозначность, а иногда пародоксальность их взаимного действия, изучение их сочетанного действия попрежнему остается актуальным [3, 4, 9, 11, 12].

Целью работы было выявление эффектов однократного действия радиации на кроветворение крыс после предварительной 10-дневной затравки солями кадмия и свинца.

Материал и методы исследования. В эксперименте использовали 5 групп белых безпородних крыс обоего пола массой тела 200-250 г (220,1 ± 15,1 г), которых разделили на 5 групп (1, 4, 5 группы - по 30 особей; 2, 3 группы - по 65 особей в каждой группе). Хлорид кадмия и ацетат свинца животным 2 и 3 группы вводили ежедневно внутрижелудочно в течение 10 суток в концентрациях 1/10 ЬБ50 [2]. Опытных животных 2 и 3 группы сразу после окончания затравки металлами тотально однократно облучали дозой 5 Гр на терапевтической установке "Рокус", источник 60Со, мощность экспозиционной дозы 4,3^ 10-4 А/(кг-с). Контролем служили крысы (4 группа), которые в течение 10 суток перед облучением получали внутрижелудочно воду. Для получения исходных данных использовали интактных крыс (5 группа),

Содержание животных и эксперименты проводились соответственно положениям "Европейской конвенции о защите позвоночных животных, которые используются для экспериментов и других научных целей" (Страсбург, 1985), "Общих этических принципов экспериментов на животных", утвержденным Первым национальным конгрессом по биоэтике (Киев, 2001). Крыс выводили из эксперимента под эфирным наркозом через 1, 3, 5, 10, 20 и 30

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.